Новочорторийський державний аграрний технікум
1. Підпорядкування навчального закладу: Міністерство аграрної політики України.
2. Адреса, телефон приймальної директора, факс: Житомирська область, Любарський район, с. Нова Чортория, 13120, 9 – 63 – 60, факс: 9 – 62 – 23
3. Адреса електронної пошти: NCНAT@ yandex. Ru
5. Стисла характеристика навчального закладу: Новочорторийський державний аграрний технікум є одним із найстаріших навчальних закладів Житомирської області. Технікум проводить навчання за денною та заочною формою. Студенти мають змогу отримати додаткові робочі професії:
- водій автомобіля категорії «В», «С»; тракторист-машиніст с/г виробництва категорії «А»; оператор комп’ютерного набору.
В штаті педагогічного колективу 71 викладач; з них мають кваліфікаційну категорію «спеціаліст вищої категорії – 45 викладачів, «викладач-методист» - 6 викладачів, «старший викладач» - 2 викладачі.
Всього студентів: 676, на заочному відділенні – 74 студенти.
Ліцензований обсяг 290 студентів, за рахунок держави навчається 526, на контрактній формі навчання – 150 студентів.
Реалізації програмних завдань технікуму сприяє сучасна матеріально-технічна та науково-методична база закладу. До послуг студентів 42 навчальних кабінети, обладнаних необхідним устаткуванням та унаочненням, 4 комп'ютерні класи, підключені до мережі INTERNET навчально-виробнича клініка із стаціонаром, дослідні ділянки, спортивний і тренажерний зали, музей. Всі студенти забезпечені гуртожитком. Випускникам надається можливість продовжити навчання у вищих навчальних закладах ІІІ та ІV рівнів акредитації.
6. Перелік спеціальностей і термін навчання:
5.11010101 “ Ветеринарна медицина ”.Термін навчання всього:
на базі: повної загальної середньої освіти - 2 роки 10 місяців;
на базі: базової загальної середньої освіти - 3 роки 10 місяців.
5.09010103 “Виробництво і переробка продукції рослинництва “ («Агрономія»). Термін навчання всього:
на базі: повної загальної середньої освіти - 2 роки 10 місяців;
на базі: базової загальної середньої освіти - 3 роки 10 місяців.
5.03050901 – „Бухгалтерський облік”. Термін навчання всього:
на базі: повної загальної середньої освіти – 1 рік 10 місяців;
на базі: базової загальної середньої освіти - 2 роки 10 місяців.
5.03050801 - “Фінанси і кредит“. Термін навчання всього:
на базі: базової загальної середньої освіти – 2 роки 10 місяців.
7. ПІП (повністю) директора: Директор Новочорторийського державного аграрного технікуму - Вержаківський Володимир Миколайович.
8. Стислі біографічні відомості про директора: Вержаківський Володимир Миколайович народився 2 червня 1957 року в с. Привітів. Після закінчення школи навчався в Чернятинському радгоспі-технікумі, який закінчив у 1976 році, здобув кваліфікацію агронома-плодоовочівника.
1976 – 1978 рр. – служив в Збройних силах Радянської Армії.
1978 – 1979 рр. – працював агрономом-обліковцем агрохімічного центру в Любарському районі.
1979 – 1980 рр. – начальник цеху рослинництва колгоспу «Заповіт Леніна» в с. Привітів Любарського району.
1980 – 1985 рр. – навчання в Рівненському державному педагогічному інституті
ім. ільського за спеціальністю «Загально - технічні дисципліни та праця.
1985 – 1986 рр. – вчитель школи - інтернату в Любарі.
1986 – 1989 рр. – головний агроном колгоспу «Радянський шлях» в с. Липно Любарського району.
1988 – делегат ІV з'їзду колгоспників у Москві.
1989 – 1991 рр. – голова колгоспу «Дружба» в с. Великий Браталів.
1991 – 2002 рр. – голова колгоспу КСП «Мрія» с. Горопаї Любарського району.
З травня 2002 року – директор Новочорторийського державного аграрного технікуму.
2005 – 2008 рр. Навчався в Житомирському агроекологічному університеті за спеціальністю «Облік та аудит».
Нагороджений відзнакою Міністерства агрополітики «Знак пошани», медаллю НМЦ «За вагомий внесок в розвиток освіти» та грамотами і подяками.
9. Стислі біографічні відомості про заступника директора з навчальної роботи: Сінчук Олег Петрович народився 19 серпня 1960 року. Після закінчення школи з 1977 по 1982 рік навчався в Житомирському педагогічному інституті ім. І. Я. Франка на фізико-математичному факультеті за спеціальністю «Математика і фізика».
1982 р. працював вчителем математики і фізики.
З 1985 р. був директором Годиської восьмирічної школи Дзержинського району, Житомирської області.
1987 р. працював викладачем, з 2004 р. заступник з виховної роботи, з 2006 р. заступник директора з навчальної роботи Новочорторийського державного аграрного технікуму.
ІСТОРИЧНІ ДЖЕРЕЛА ЧОРТОРИЙСЬКОЇ ЗЕМЛІ.
Назва села можливо виникла від прізвища власників земель князів Чарторийських, прізвище яких зустрічається в історичних документах від XIV до XIX століть. Але за переказами давніх жителів села Старої Чорториї село одержало назву від того, що біля села протікає річка Случ не в прямому напрямку, а проривала для себе нові круті шляхи під селянськими огородами і відривала у них частину землі, то давало повід місцевим жителям нарікати на річку Случ, яка “чортом” риє – підриває їх землі. Очевидно назва села Чортория і виникла в зв'язку з характером місцевості. А нове поселення на правому березі річки було названо Новою Чорториєю. Отже село Нову Чорторию заснували вихідці із Старої Чорториї, які переселились на острів Кемпу. І потім утворили поселення (слободу), яке стало називатися Новою Чорториєю. Проте достовірних даних про заснування Нової Чорториї немає.
Ветеринарне відділення технікуму розташоване в маєтку генерал – лейтенанта Оржевського Петра Васильовича – сенатора, товариша міністра внутрішніх справ царського уряду. Маєтком в с. Нова Чортория Оржевський став володіти з 14 серпня 1887 року, який він купив у поміщиці Прушинської за 30 тисяч карбованців. Він був великим землевласником – лише в Новій Чорториї мав 1055 десятин землі (всього землі в селі 1800 десятин). В 1892 році відкрито водяний млин, який належав Оржевським, а організатором був Глазберг Шевель Гернікович.
Головний будинок маєтку збудовано в 1897 році. В цьому ж році помер генарал Оржевський від раку і був похоронений в Новій Чорториї на території парку, де споруджено в той час надмогильний склеп та церкву. Роботи по спорудженню цієї будівлі взявся виконати Андріан Прахов. Він виконав іконостас із шести образів. Чудовий мармур, а вітражі виготовлялись у Мюнхені з малюнків Васнецова. По проекту церква над могилою генерала була двохярусним однокупольним храмом у псевдовізантійському стилі. Верхній ярус – часовня, нижній – склеп. В основі споруди лежить хрест. Купол був посріблений. Під ним знаходилось 12 віконечок арочної форми. Головний вхід прикривали бронзові з чорним і багатим металевим орнаментом двері.
Вхід у склеп знаходиться із східної сторони часовні. Гранітна драбина вела вниз на глибину 2,5 метра в невелике приміщення, де стояв мармуровий саркофаг. Всередині часовня мала багато схожого з Володимирівським собором Києва.
Для внутрішніх робіт церкви, по замовленню , з Італії були виписані майстри по мармуру. По його ескізах вони зробили іконостас з спареними колонами з різних видів і кольорів мармуру. А також виконали мармурову підлогу з складним орнаментом. В центрі храму – отвір з металевою решіткою. Крізь ажурну решітку поступало світло і було видно мармуровий саркофаг.
 |
Нестеров 4 вівтарні ікони однакового розміру (1,30 х 0,5 метра) на цинкових дошках: Ісус Христос, Божа Мати, Архангел Михайло, Архангел Гавриїл.
А також дві ікони інших розмірів із зображенням святого Петра Митрополита Московського і святої великомучениці Катерини.
Маєтком керувала Оржевська Наталія Іванівна (княгиня Шаховська) – медичний лікар по спеціальності. Дружина Оржевського мала демократичний погляд і до людей відносилась прихильно.
В 1920 – 1921 році Оржевська працювала в технікумі, викладала німецьку мову. В 1921 році виїхала в Житомир і проживала на Трипольській вулиці. Похоронена на кладовищі в Житомирі.
