Огляд листів ДФС України (стр. 2 )

Згідно з п. 9 прим. 5 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 000 по 31 грудня 2015 року при нарахуванні заробітної плати (доходів) фізичним особам та/або при нарахуванні винагороди за цивільно-правовими договорами, допомоги по тимчасовій непрацездатності та допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами розмір єдиного внеску, встановлений частиною п’ятою та абзацом другим частини шостої ст. 8 Закону № 000 для платників єдиного внеску, визначених в абзацах другому, третьому, четвертому та сьомому п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 000, застосовується з понижуючим коефіцієнтом (далі – коефіцієнт), якщо платником виконуються одночасно такі умови:

а) база нарахування єдиного внеску в розрахунку на одну застраховану особу в звітному місяці збільшилась на 20 і більше відсотків порівняно з середньомісячною базою нарахування єдиного внеску платника за 2014 рік в розрахунку на одну застраховану особу;

 б) після застосування коефіцієнта середній платіж на одну застраховану особу в звітному місяці складе не менше ніж середньомісячний платіж на одну застраховану особу платника за 2014 рік;

в) кількість застрахованих осіб у звітному місяці, яким нараховані виплати, не перевищує 200 відсотків середньомісячної кількості застрахованих осіб платника за 2014 рік.

Разом з тим, відповідно до частини п’ятої статті 8 Закону № 000 у разі якщо база нарахування єдиного внеску (крім винагороди за цивільно-правовими договорами) не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та ставки єдиного внеску, встановленої для відповідної категорії платника.

Також відповідно до частини шостої статті 8 Закону № 000 у разі якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (грошове забезпечення, дохід), сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (грошове забезпечення, дохід), та ставки єдиного внеску, встановленої для відповідної категорії платника.

Таким чином, при умові, якщо хоча б по одній застрахованій особі здійснюється донарахування сум єдиного внеску до розміру мінімальної заробітної плати (виключенням є лікарняні, відпускні та допомога у зв’язку з вагітністю та пологами), понижуючий коефіцієнт страхувальником не застосовується взагалі.

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ЛИСТ

від 01.09.2015 р. N 8286/К/99-99-17-03-03-14

Державна фіскальна служба України розглянула лист... щодо повідомлення територіального органу ДФС про прийняття працівника на роботу.

Законом України від 28 грудня 2014 року N 77-VII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов'язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці", який набрав чинності з 01 січня 2015 року, внесено зміни, зокрема, до Закону України від 08 липня 2010 року N 2464 "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" та Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП).

Відповідно до частини третьої ст. 24 КЗпП працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Порядок повідомлення ДФС та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року N 413 (далі - Постанова N 413).

Постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2014 року N 236 затверджено Положення про Державну фіскальну службу України (далі - Положення N 236).

Пунктом 1 Положення N 236 встановлено, що Державна фіскальна служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує, зокрема, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок).

ДФС відповідно до покладених завдань здійснює адміністрування податків і зборів, митних та інших платежів, єдиного внеску в порядку, встановленому законом, забезпечує контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою їх нарахування та сплати до бюджету і відповідних позабюджетних фондів, а також надає консультації відповідно до Податкового та Митного кодексів України, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску (п. 4 Положення N 236).

Водночас постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року N 423 затверджено Положення про Міністерство соціальної політики України (далі - Положення N 423), відповідно до п. 1 якого Міністерство соціальної політики України (Мінсоцполітики) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України і який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері, зокрема, трудових відносин.

Одними з основних завдань Мінсоцполітики є, зокрема, забезпечення формування та реалізація державної політики у сфері трудових відносин та здійснення державного нагляду та контролю за додержанням вимог законодавства про працю (п. 3 Положення N 423).

Також Мінсоцполітики відповідно до покладених завдань інформує в межах повноважень, передбачених законом, та надає роз'яснення щодо реалізації державної політики з питань, що належать до компетенції Мінсоцполітики (пп. 103 п. 4 Положення N 423).

Додатково повідомляємо, що Кабінетом Міністрів України визначено головним виконавцем з розробки Постанови N 413 Мінсоцполітики.

Враховуючи викладене, до компетенції ДФС належить надання консультацій виключно з питань адміністрування єдиного внеску, зокрема, нарахування та сплати.

Відповідно до Постанови N 413 ДФС лише приймає від суб'єктів господарювання повідомлення про прийняття працівника на роботу, проте не регулює питання трудових відносин, встановлених ст. 24 КЗпП, яке належить до компетенції Мінсоцполітики.

Отже, для надання роз'яснень щодо законодавства про працю доцільно звернутись до Мінсоцполітики.

Міністерство соціальної політики України

Лист

від 16.09.2015 № 000/0/14-15/13

Щодо застосування норм постанови Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року № 000 «Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу»

Міністерство соціальної політики України розглянуло лист щодо форми повідомлення про прийняття працівника на роботу, який надійшов з Міністерства фінансів України, та в межах компетенції повідомляє,

Статтею 24 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) визначено, що працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування единого внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України,

Тобто, до початку роботи працівника інформація про його зарахування має бути подана до Державної фіскальної служби або її територіальних органів.

Постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 № 000 «Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу» (далі - Постанова) з урахуванням вищезазначеної статті КЗпП України передбачено, що повідомлення про прийняття працівника на роботу подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою до територіальних органів Державної фіскальної служби за місцем обліку їх, як платника единого внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, за формою згідно з додатком до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором.

Цей порядок стосується також і прийняття (обрання) на роботу керівників юридичних осіб.

Тому, на нашу думку, у випадку прийняття керівника на новостворене підприємство, установу, організацію повідомлення про прийняття працівника на роботу до територіальних органів Державної фіскальної служби має бути підписано ocoбoю, яка визначена внутрішніми документами підприємства установи, організації або установчими документами.

РОЗДІЛ ІІ : ПОДАТОК НА ДОДАНУ ВАРТІСТЬ

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ЛИСТ

Про деякі особливості функціонування системи електронного адміністрування ПДВ

від 14 серпня 2015 року

1. Відповідно до змін, внесених Законом України від 16 липня 2015 року N 643-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість" (далі - Закон N 643) до пункту 87.1 статті 87 та пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), погашення податкового боргу з ПДВ за рахунок коштів на електронному рахунку здійснюється Держказначейством України на підставі реєстру ДФС, який формується на підставі рішень суду, направлених до виконання ДФС, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Порядок формування та надсилання такого реєстру визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної податкової і митної політики.

2. Після внесення змін до статті 192 Кодексу деталізовано механізм складання розрахунків коригування до податкових накладних та порядок їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) як продавцем, так і покупцем.