івна

Учитель історії Шпитьківської ЗОШ І-ІІІ ст.

Конспект уроку з історії України,9 клас.

(Використання ІКТ, зокрема пристроїв з OC IOS, на уроках історії.)

Тема : Українська держава в останні роки життя Богдана Хмельницького
Мета:

·  З’ясувати, як і чому відбулася зміна зовнішньополітичної орієнтації Б. Хмельницького;

·  охарактеризувати дії українського війська в Польщі в 1657 р.;

·  дати оцінку Б. Хмельницькому як людині, політику й полководцю;

Обладнання: Особисті електронні пристрої iPad 2, мультимедійна дошка.
Основні поняття й терміни: Віленське перемир'я.
Ключові дати:

·  24 жовтня 1656 р. — підписання Московською державою і Річчю Посполитою Віленського перемир'я;

·  грудень 1656 — липень 1657 р. —україно-трансільванський похід у Польщу;

·  27 липня 1657 р. — смерть Б. Хмельницького.

ХІД УРОКУ 

1. Актуалізація опорних знань.
II. Перевірка домашнього завдання

Фронтальне опитування програма Nearpod

1)  Ставлення католицьких держав до Гетьманщини? (негативне)

2)  Що зображено на картині? (Переяславська Рада)

3)  Коли відбулася Переяславська рада? (1654 рік)

4)  Яку назву мала україно-московська міждержавна угода? («Березневі статті»)

5)  Історичне значення україно-московської державної угоди? (об’єднати всі українські землі в межах однієї держави)

6)  Вкажіть дату битви під Охматовим? (1655 рік)

7)  Хто переміг в битві під Охматовим? (ніхто)

8)  Які протестантські держави позитивно ставилися до Гетьманщини? (Швеція, Англія)


III. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Віленське перемир’я Московії та Польщі в 1656 році

Розповідь учителя

Слайди програма keynote

Розповідь учителя
Суперечності, що загострювалися між Московською державою і Швецією через Прибалтику, призвели в травні 1656 р. до війни між ними. Вести війну на два фронти, між Річчю Посполитою і Швецією, для московського уряду було обтяжливо. Тому московський цар почав зближення з урядом Речі Посполитої, яка опинилася на краю загибелі. У цій ситуації польські дипломати навіть запропонували цареві Олексію навіть посісти трон після смерті польського короля Яна Казимира. У серпні—жовтні 1656 р. у Вільно відбулися московсько-польські переговори.

Ви переглянете відео на тему «Віленське перемир”я» і поміркуєте над такими запитаннями:

1.  Чи приймала участь в перемовинах українська делегація?

2.  Яка була реакція Богдана Хмельницького на укладення Віленського перемир’я ?

3.  Яка ваша реакція на цей договір?

(відео YouTube «Історія України. Фільм 97. Віленське перемир”я»)

Відповіді учнів

Результат Віленського перемир”я (діти знаходять в інтернеті)

Ø  Отже, за його умовами, воєнні дії між Московською державою й Річчю Посполитою припинялися.

Ø  Обидві держави домовлялися, що будуть вести спільні воєнні дії проти Швеції і не розпочинати з нею переговорів про мир.

Ø  Територія Гетьманщини визначалася за умовами Білоцерківського договору в межах Київського воєводства.

Ø  У разі обрання царя королем Речі Посполитої Гетьманщина залишалася у її складі.

Відверте нехтування московською стороною інтересами Гетьманщини обурило гетьмана і старшину. В укладенні Віленського перемир'я вони вбачали порушення «Березневих статей» 1654 р.

Тому український уряд розпочав роботу над створенням нової антипольської коаліції і Богдан Хмельницький активізував зусилля з укладення воєнно-політичного союзу зі Швецією та Трансільванією, спрямованого проти Речі Посполитої і Кримського ханства.

Незабаром, у грудні 1656 р. в угорському місті Рандоті було підписано договір про союз між Швецією і Трансільванією. Та розподіл території Речі Посполитої за його умовами передбачав перехід західноукраїнських земель не до Гетьманщини, а до Трансільванії. Рандотський договір засвідчив, що трансільванський князь і шведський король, потребуючи допомоги Гетьманщини, водночас не хотіли її зміцнення за рахунок приєднання земель Західної України до козацької держави.

2.  Дії українського війська в Польщі 1657 р. Розповідь учителя (супроводжується роботою з картою )
Наприкінці грудня 1656 р. Хмельницький без відома московського уряду вирішив підтримати вторгнення в Польщу трансільванського КНЯЗЯ Дьєрдя II Ракоці. Гетьман вислав йому на допомогу козацьке військо на чолі з наказним гетьманом Антоном Ждановичем, а згодом ще кілька полків під проводом І. Богуна. Загальна кількість українського війська сягала 18—20 тис. осіб.

Козацьке військо об”єдналося під Перемишлем з військом трансільванського князя, вони разом взяли місто Краків і рушили на з”єднання з армією шведського короля.

Було вирішено завдати рішучого удару полякам. Союзники перейшли Віслу, захопили Замостя, Люблін і рушили на Варшаву.

9 червня місто було здобуто. Однак у середині червня становище союзників погіршилося. Поразка Польщі, окупація її території іноземними військами розбудили в польському народі прагнення захистити свою батьківщину. У Польщі розгорнувся широкий визвольний рух. Тим часом Данія оголосила війну Швеції і шведський король Карл X змушений був залишити Польщу. Польські війська вторглися до Трансільванії, а до Польщі як союзник прибув із великою ордою кримський хан. Трансільванський князь Дьєрдь II Ракоці зазнавши кілька поразок зневірився і запанікував. Він часто діяв нерозсудливо, демонстрував свою зневагу до козаків. Князь Дьєрдь ІІ Ракоці таємно від українських союзників розпочав переговори з польським командуванням. До козаків Ждановича в цей час прибув московський посланець і попередив, що вони воюють без угоди царя. До того ж серед них поширювалися чутки, що Хмельницький важко хворий і доживає останні дні Наказний гетьман Антон Жданович з військом відступили в Україну. Поразка україно-трансільванського походу до Польщі стала важким ударом для хворого гетьмана.

Робота з історичними джерелами програма Showbie

Документ 1. Із записів польського історика Людвіка Кубаля

«Чужоземці порівнювали Хмельницького з Кромвелем, порівняння мимоволі спадало на думку особливо в роках, коли ці дві особи звертали на себе велику увагу Заходу і Сходу Європи. Однак Хмельницький мав з різних причин важче завдання. Кордони його країни були відкриті зусібіч. Він не мав у своєму розпорядженні, як Кромвель, вишколеної

інтелігенції й можливостей старої та сильної держави; війна, фінанси, народне господарство, адміністрація, відносини з іншими країнами — все треба було створити, все лежало на його плечах, мусив підбирати й навчати людей, особисто перейматися щонайменшою зі справ. І коли військо його не вмирало від голоду, коли мав він зброю, гармати, амуніцію, добрих розвідників і вмілих агентів, коли йому вистачало грошей, то це була його особиста заслуга, за що йому можна було позаздрити... Була це людина, з будь-якого погляду, надзвичайних вимірів... Можна про нього сказати, що він народився справжнім правителем; умів ховати свої наміри, коли це було необхідно, але у вирішальний момент був непохитним, спираючись на могутню волю і залізну руку...» ( Історія України. 8 клас: Навчальний посібник. — К.: А. С.К.,2000. — С. 137–138)

Документ 2. Зі свідчень молдавського воєводи Лупула(жовтень 1652 р.)

«Задум Хмельницького — панувати абсолютно і незалежно, не підлягаючи ніякому монархові, і володіти всією землею, яка починається від Дністра і йде до Дніпра і далі, до московського кордону. А якщо Річ Посполита дуже його притиснула б, хоче податися під протекцію москвитина, що є тієї самої релігії».

Документ 3. Напис на портреті Б. Хмельницького, що був виставлений над його похованням

Сей образь начертань козацького Героя,

Подібно Грекамь тімь, оть коихь пала Троя!

Помпей і Цесарь, что были у Римі,

У Руссовь значиль то Хмельницькій ділами своїми:

«Польшу онь низложил Козацкими полками,

Татарь і Турковь устрашиль тіми же войсками;

Наказавь варварство, преськь віроломство,

Вічно не забудеть того Польськеє потомство.

Унію онь опровергь, благочестие возставиль,

Ревность вь томь свою вь роді й родії, прославиль;

Непобідимь во браніхь, благой восприяль конець:

Из сына в отечестві достойнійший ему явился отець!»

ü  Спираючись на запропоновані вам джерела і набуті раніше знання, дайте характеристику Б. Хмельницькому як державному діячу.

ü  Спираючись на запропоновані вам джерела і набуті раніше знання, дайте характеристику Б. Хмельницькому як політику і дипломату.

ü  Спираючись на запропоновані вам джерела і набуті раніше знання, дайте характеристику Б. Хмельницькому як військовому діячеві і полководцю.

Творче завдання

Ви отримали випереджуюче завдання підготувати презентацію, яка б розкрила нам історичне значення діяльності Богдана Хмельницького. Які на вашу думку, були досягнення чи можливо прорахунки, які гетьман здійснив у роки Національно-визвольної війни українського народу середини XVII ст.?

Свої висновки ви маєте обґрунтувати.

3.Б. Хмельницький — людина, політик і полководець.(слайди дітей)
27 липня 1657 р. в Чигирині помер Б. Хмельницький. Поховали гетьмана, як він і заповідав, у рідному хуторі Суботові в Іллінській церкві.
Б. Хмельницький небезпідставно вважається однією з найвизначніших постатей української історії. Він був єдиним у вітчизняній історії загальнонаціональним лідером, який зміг підняти весь народ на боротьбу за своє звільнення. Життєвий шлях Хмельницького був тісно переплетений із долями багатьох тисяч українців, сповнений блискучими перемогами й гіркими поразками, глибокими роздумами й важкими рішеннями, особистими втратами й здобутками.
Хмельницький очолив Національно-визвольну війну українського народу середини XVII ст., яка стала кульмінаційною подією історії України XVI— XVII ст. Він виявив себе блискучим полководцем, сформував боєздатну, одну з кращих у тогочасній Європі національну армію.
В умовах розгортання визвольної боротьби Хмельницький висунув програму побудови Української держави як мети визвольної боротьби, навколо якої об'єдналися всі патріотичні сили. Наріжні принципи сформульованої гетьманом державної ідеї стали знаменом у визвольних змаганнях українців упродовж наступних століть. Завдяки гнучкій політиці Хмельницького Гетьманщина змогла подолати чимало соціальних потрясінь і не загинути у вирі громадянської війни.
Гетьман організував дипломатичну службу, яка сприяла досягненню визнання Української гетьманської держави урядами інших країн. Сучасники вважали Хмельницького одним із найкращих тогочасних дипломатів.

Висновок:

Богдан Хмельницький належить до найвизначніших постатей в українській історії. Він підняв український народ на боротьбу проти польсько-шляхетського гніту і став будівничим Української козацької держави. Завдяки його енергії і політичному генію, а також титанічним зусиллям українського народу козацька Україна виборола собі місце серед європейських держав. Смерть великого гетьмана стала непоправною втратою для українського народу.

IV.  ЗАКРІПЛЕННЯ НОВИХ ЗНАНЬ УЧНІВ
Запитання програма Nearpod

1)  Коли було укладене Віленське перемир”я (1656р)

2) Між якими країнами? (Річ Посполита і Московська держава)
3) Дії Богдана Хмельницького після укладення перемир”я? (союз зі Швецією та Трансильванією) 4)  Які держави підписали Рандотський договір?(Швеція і Трансильванія) 7)  Чи хотіли ці держави зміцнення Гетьманщини? (ні) 8)  Який результат походу Антона Жданович до Польщі? (поразка)
9)  Коли помер Б. Хмельницький? (27 липня 1657 рік)

10) Де був похований Богдан Хмельницький? (Суботів)

V.  ПІДСУМКИ УРОКУ

·  Воєнна кампанія 1654—1655 рр. була дуже важкою для української армії. Її перебіг поглибив переконаність Хмельницького в тому, що жодний із його союзників не бажає зміцнення Української гетьманської держави.

·  Укладення польсько-московської Віленської угоди спонукало Хмельницького до спроби зміни напрямку зовнішньої політики.

·  Поразка трансільвансько-українського походу 1657 р. унеможливила здійснення плану гетьмана об'єднати українські землі в межах однієї держави.
Історичне значення діяльності Б. Хмельницького, попри допущені ним помилки і прорахунки, важко переоцінити.


VI.  ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

-  Опрацювати § 22 підручника.

-  Підготувати фільм в програмі iMovi по темі параграфу.