Питання:
Учасником (юридичною особою-нерезидентом) було перераховано внесок до СК Товариства у валюті. При перерахунку у гривню сума значно перевищила статутний капітал (статутний капітал у гривні). Суму перевищення зараховано на рах.422. Зміни до статуту вноситися не будуть. Що робити з цим сальдо Кт422? Закривати, чи залишати як є?
Відповідає Віталій Шеломков, податковий консультант, директор аудиторської фірми (27.07.2015 р. джерело: http://dominanta. ):
Стосовно внеску в іноземній валюті до статутного капіталу, необхідно уважніше вивчити Ваш статут в частині відповіді на питання, яким чином учасники пізніше планують повертати свої внески та отримувати частину заробленого прибутку. В абсолютній більшості випадків статути українських підприємств не передбачають такого повернення внесків в іноземній валюті (а в такому випадку, очевидно, облік ведеться в національній валюті). В такому варіанті Ви все зробили правильно: внесок учасника фіксується за розміром в гривні по курсу на дату затвердження статуту (фактично створення підприємства), різниця (носить природу курсової різниці) зараховується в якості іншого капіталу (у Вас — на рах.422), і в подальшому ані ця різниця, ані розмір статутного капіталу при зростанні курсу іноземної валюти не перераховуються.
Підставою для такого твердження є визначення монетарних статей балансу (дано в п.4 П(С)БО 21 “Вплив змін валютних курсів”), згідно якого монетарними вважаються статті балансу, по яких очікується отримання/оплата коштів в іноземній валюті, і тільки такі монетарні статті підлягають перерахунку при зміні валютних курсів, згідно п.7 П(С)БО 21. Немонетарні статті (по яких підприємство не має майбутніх платежів в іноземній валюті) такому перерахунку не підлягають (той самий п.7 П(С)БО 21).
Якщо ж (ймовірність такого варіанту значно нижча) Ваші зобов'язання по поверненню внесків учаснику виражені в іноземній валюті, то тоді, як вже зазначалось вище, таку статтю Вам слід визнати монетарною, і по ній — здійснювати перерахунок при зміні курсу іноземної валюти на кожну дату балансу. Пункт 8 П(С)БО 21 прямо визначає порядок віднесення таких курсових різниць (у складі капіталу): курсові різниці, які виникають внаслідок перерахунку зобов'язань засновників при формуванні статутного капіталу, відображаються у складі додаткового капіталу. Але це, повторімось, стосується лише монетарних статей.
Закривати сальдо 422 без руху самого капіталу — підстав немає. Закриватися це сальдо буде, очевидно, тоді, коли цей учасник забере свою частку майна підприємства (при відчуженні своєї частки в підприємстві або при ліквідації підприємства).
Наостанок додамо, що при обліку по МСБО (які не вітають наявність в балансі додаткового капіталу), таку суму з рах.422 рекомендується перенести на збільшення власного капіталу (при цьому в примітках краще розписати все-таки статутний капітал на фіксований в установчих документах (Ваш рах.40) та додатковий капітал, що має природу курсової різниці (Ваш рах.422)).
