Висновки “Оцінювання роботи суддів”
(Перша експертна комісія Міжнародної Асоціації Суддів,
Сіофок, 1 жовтня 2006року)
Зауваження: В цій доповіді ми не розглядали питання оцінювання суддів при призначенні на посаду, нашою метою був розгляд питання подальшого оцінювання роботи суддів і вплив такого оцінювання при призначенні на ту чи іншу посаду. Питання призначення на посаду вперше вже декілька разів розглядалося першою Комісією.
1. Важливим завданням суддів є застосування закону таким чином, щоб вирішити суперечки між сторонами, судді повинні розумітися на всіх питаннях процедури, якщо це потрібно, виносити рішення проти певної особи, та, щонайважливіше, захищати права людини та основоположні свободи. Це завдання має виконуватися ефективно та з урахуванням якомога більш високих стандартів. Обов’язком судді є гарантувати виконання цього завдання, а для його виконання судді повинні мати спеціальні знання, навички та вміння. Більше того, вони мають діяти незалежно та неупереджено не тільки від інших гілок влади чи різних форм зовнішнього впливу, але й від джерел впливу всередині самої судової системи. Будь-яка система оцінювання суддів, що має на меті визначити, наскільки гарно вони виконують свої обов’язки, має враховувати не тільки визначення рівня виконання суддями завдань, але й поважати абсолютну незалежність та неупередженість судді.
2. Судді, що призначені на постійну посаду, чи ті, що призначені на певний чітко визначений термін, можуть бути звільнені тільки якщо вони будуть визнанні винними в скоєнні серйозного дисциплінарного проступку чи якщо вони не зможуть виконувати свої обов’язки відповідно до закону та відповідно до чітко визначених дисциплінарних процедур.
3. Враховуючий такий імунітет від звільнення протягом певного часу потрібно, щоб процес обрання суддів на посаду був спрямований на обрання найбільш здібного кандидата на посаду судді. Тільки той, хто має найбільш повні знання з права та інші вміння, якими має володіти суддя (такими як здатність діяти розсудливо, спілкуватися, організовувати своє професійне життя тощо) має бути обраний на посаду судді.
4. Більше того, такі ж самі вимоги повинні ставитися і при призначенні судді на іншу посаду в судовій системі (просуванні по службі). Але тим не менш, в цій ситуації результати оцінки роботи судді на попередній посаді можуть відігравати значну роль при виборі кандидата.
5. Будь-яке залучення інших органів влади до оцінки діяльності суддів при їх призначенні на іншу посаду має бути суворо заборонено. Це суперечить принципу розподілу влади та незалежності суддів.
6. Існує певний ризик того, що така оцінка може бути використана як підстава для звільнення судді з посади. Саме через це підстава для звільнення особи з посади (наприклад, за браком компетенції) не повинна ніяк залежати від оцінювання.
7. Для того, щоб уникнути можливої упередженості і виключити зовнішній вплив, що може зашкодити незалежності суддів, вся процедура проведення оцінки діяльності суддів має бути прозорою. В процесі оцінювання мають застосовуватися зрозумілі, чітко визначені критерії. Результатом такої процедури має бути рішення разом з поясненнями та таке рішення і пояснення мають надаватися відповідному судді. Рішення також може бути оскаржене відповідним суддею. Деякі системи оцінювання багато в чому базуються на суб’єктивних елементах, що дає особі / органу, що оцінює, можливість використовувати свої повноваження за власним розсудом. Це може підштовхнути деяких суддів просто попросити особу / орган, що оцінює, поставити їм «гарні оцінки».
8. Якість рішень судді в жодному разі не може бути предметом оцінювання, за винятком, якщо з самого оцінювання зрозуміло, що суддя припустився помилки в надмірно великій кількості рішень. Якість рішення судді може бути перевірена тільки судом вищої інстанції.
9. Багато уваги слід приділити питанню недопущення шкідливого впливу того факту, що рішення певного судді було переглянуте чи змінене вищим судом. Це не означає, що цей суддя - поганий суддя.
10. Якщо продуктивність чи «організаційна ефективність» є ключовими параметрами оцінювання, обдарований суддя, що працює безпечніше, але повільніше за інших, може стати жертвою такого становища. Більше того, якщо виконання цих параметрів закладено в бюджет, це призводить до зростання тиску на суди щодо виконання таких «завдань». Такі вимоги підривають незалежність та неупередженість суддів.
11. Для того, щоб ефективно вирішувати справи, суддя має намагатися використати мінімум часу для того, щоб винести вірне, з його точки зору, та обґрунтоване рішення. Але тим не менш, тривалість винесення рішення по окремим справам не може бути критерієм оцінки, за винятком найбільш разючих випадків. Важко дати коментарі з цього аспекту суддівської роботи. Здається, що кількість справ, розглянутих за певний період може бути лише попереднім індикатором оцінки роботи судді.
12. Результати оцінювання не повинні впливати на оплату праці судді. Якщо суддя має пройти оцінку своєї роботи, навіть, якщо така оцінка проводиться його колегами для того, щоб отримувати більшу заробітну плату чи премію, то на нього може впливати вищий суддя (голова суду).
13. З урахуванням обмежень, що викладені вище, процедура оцінки діяльності суддів може бути засобом, що дозволяє привернути увагу суддів до необхідності самоконтролю, визначити можливі напрямки в удосконаленні роботи, та може допомогти впевнитися у кандидатах на підвищення.
14. Враховуючи все вищевикладене, оцінка роботи судів (з урахуванням вищезгаданих застережень) може допомогти зміцненню довіри до правосуддя в демократичному суспільстві.
