Тема уроку: Леся Українка. Життя і творчість поетеси. «Мрії»

Тема уроку: Леся Українка. Життя і творчість поетеси. «Мрії»

Мета уроку:  ознайомити учнів з життєвою долею Лесі Українки (дитин­ство, роль родини у її вихованні); проаналізувати твір «Мрії», з'ясувати його ідейно-тематичне спрямування, визначити ху­дожні особливості поезії; розвивати вміння і навички вираз­ного читання, грамотно висловлювати власні думки, почуття, спостереження; узагальнювати, робити висновки; форму­вати світогляд; виховувати почуття пошани, поваги, любові до творчості видатної письменниці; до батьків, родини; при­щеплювати інтерес до наслідків власної праці.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Обладнання: портрет Лесі Українки, бібліотека творів видатної поетеси, дидактичний матеріал (тестові завдання, картки).

Хід уроку

І. Мотивація навчальної діяльності.

Вступне слово вчителя

Народження дитини. Величне незбагненне таїнство. Ми приходимо в цей світ маленькими і безпомічними, великими відздвування очима розглядаємо все те, що оточує нас. Турботливі й такі ніжні мамині руки оберігають повсякчасна життєвій нелегкій дорозі, спочатку знайомлячи нас із новим незнаним світом, потім підтримуючи, коли робимо перші кроки, коли радіємо і сумуємо, навчаємосяі відпочиваємо. А чи памятаєте ви себе ще зовсім маленькими? Можливо, хтосьхоче поділитися своїми враженнями? (діти презентують своїрозповіді, підготовлені заздалегідь, та демонструють своїдитячі фотографії)

Якбачимо, безтурботні дитячі роки залишаютьсяназавжди в пам'яті. А ще вони можуть назавжди залишитися жити на папері, художньому полотні, у скульптурі, стати набутком цілої нації, подолати віки і відстані. Скажіть, коли ж це стає можливим? Правильно, коли власник спогадів є людина-митець, то її дитячі спогади оживають у її творах.

ІІ. Оголошення теми і мети уроку.

ІІІ. Подача нового матеріалу.

Мова сьогодні піде про дитинство славетної української поетеси Лесі Українки, про яскраві дитячі враження і спогади, що й досі живуть на сторінках книг, трепетно збережених нашою з вами увагою.

Але перед тим, як познайоми­тись із творами письменниці про дитинство, невелика екскурсія до уявного музею Лариси Петрівни Косач (справжнє ім'я поетеси), яка дасть можливість познайомитися із біографією відомої світу українки. А допоможуть нам у цьому юні екс­курсоводи — ваші однокласники, які, отримавши завдання заздале­гідь, підготували цікаву розповідь про дитячі роки та початок творчої біографії чарівної жінки, велико­го оптиміста, талановитого митця українського слова Лесі Українки.

Тож запрошуємо вас до першої зали, де розміщена експозицію про родину Косачів.

(Діти, розповідаючи про родину Лесі Українки, демонструють фотографії маленької Лесі, її сім'ї та будинку, де народилася поетеса.)

1-й екскурсовод. Народи­лася Леся Українка 25 лютого в Новограді-Волинському, в слав­ній стародавній родині Косачів, що була відома у Боснії, на узбережжі Адріатики ще в XIV столітті. Лесин батько — Петро Антонович Косач — чоловік освічений для свого часу, передовий, мав лагідну й добру вдачу.

2-й екскурсовод. З усіх шістьох дітей (два сини й четверо дочок) І Леся найдужче вдалася в батько: і вродою, і характером, і звичками. Обоє вони були однаково лагідні та безмежно добрі, стримані, терп­лячі, наділені винятковою силою волі. Вони обоє були поблажливі у вимогах до інших людей, але не до себе: складно уявити, аби вони зро­били щось таке, що самі вважали за непорядне, нечесне. їм були огид­ні жадоба, зажерливість, користо­любство тощо.

1-й екскурсовод. Була в них ще одна спільна риса: і Петро Анто­нович, і Леся надзвичайно висо­ко цінували людську гідність. Все це йшло від батька. Він ніколи не поводився грубо, брутально, ніколи не лаяв дітей, не сварився. Якщо треба було щось зробити, то він не наказував дітям, не примушував, а завжди просив, намагаючись до­вести і переконати, чому робити саме так, а не інакше.

Тільки в одному, здається, вони не були схожі одне на одного: батько мав великий хист до математики, зате важко засвоював чужі мови. Леся ж залюбки їх вивчала, а мате­матики, як вона сама запевняла, зовсім не любила.

2-й екскурсовод. Батько чуйно і сердечно ставився до дітей, був до них справедливий та уважний, за всіх піклувався. Одначе протягом усього свого життя він найбільше любив Лесю, до неї був найніжніший. Можливо тому, що серед усіх дітей Леся мала слабкіше здоров'я, а може, за її талант, який він роз­пізнав у маленький Лесі раніше за інших, навіть за матір. Був у Лесі брат Михайло, старший за неї на півтора року. Все життя їх зв'язувала найщиріша дружба. До тринадцятирічного віку Лесі вони були нерозлучні: разом бавилися й мріяли, разом читали й навчали­ся. За цю нерозлучність їх жарто­ма, називали вдома спільним ім'ям: Мишолосіє.

3-й екскурсовод. Запрошуємо вас до наступної зали, експози­ція якої присвячена навчанню та вихованню Лесі Українки. Підклю­чіть свою фантазію і ви побачите дерев'яну етажерку із безліччю кни­жок, старовинне фортепіано з біли­ми та чорними клавішами, письмо­вий стіл Лесі з листами до батьків.

4-й екскурсовод. Грамоти вчилася Леся дуже рано. Її було чотири роки, вона вже читала досить пристойно і тоді ж прочитала самостійно першу в своєму житті книжечку «Розмова про земні сили» Михайла Комарова. А через рік вчилася писати, щоб листуватися з родичами, насамперед з бабусею, що жила в Гадячі. Деякі з цих листів збереглися і по сей день.

3-й екскурсовод. Ще коли Леся не вміла читати і була маленька, батько допоміг їй вивчити напам'ять байку «Кущ та Билина», і вона гарно та зворушливо її проказувала, ледве навчившись говорити.

У родині існувала традиція дружніх та доброзичливих стосунків ії простим людом, особливо з селянством, в оточенні якого проживали найбільше. Косачі не цуралися трудового люду, не гордували убогими, не відвертались від знедолених. І дітей своїх до цього привчали. Леся, її сестри та брати як рівні з рівними гралися і товаришували із сільською дітворою. А з панськими майже не зустрічалися, бо батьки боялися, щоб не навчилися зневажати простий народ. До того ж навколо панські діти виховувались тільки польською або російською мовою, а Лесина мати поклала собі за правило: насамперед навчити дітей рідної мови і рідних народних звичаїв, а вже тоді знайомити з культурою інших народів.

4-й екскурсовод. З раннього дитинства Леся почала знайомитись із народною творчістю: піснями, казками, легендами, приказка різними художніми виробами.

До десяті років Леся росла розвивалась, як і всі діти. Була радісна, весела, любила співати й добре танцювала «Козака» вдвох із Мишею. Коли їй виповнилось 5 років, батьки купили для неї фортепіано. Вона не тільки успішно навчалась грати, а й сама бралася складати музичні твори.

Любила й серйозну роботу — господарчу. Завжди мала свій квітник і город. Сама його обробляла і доглядала. Зовсім маленькою – в шість років — навчилася шити й вишивати, а згодом узялася навіть мережити батькові сорочку.

5-й екскурсовод. Прошу відві­дати третю залу. В ній — робочий стіл письменниці з канцелярським приладдям, копія журналу «Зоря», перша збірка поезій Лесі Українки «На крилах пісень», ліжко та аптечка з ліками.

6-й екскурсовод. Перший Лесин вірш народився як відгук на досить знаменну подію. 1879 року Росією прокотилася хвиля замахів на життя царських сатрапів і навіть на життя самого царя. У зв'язку із замахом на шефа жандармів Дрентельна було заарештовано рідну сестру Лесиного батька — Олену Антонівну Косач, яка навчалася в Петербурзі на медичних курсах. Тітку Елю Леся дуже любила за її енергійну, яскраву вдачу, за справедливість і доброту. За розпорядженням міністра внут­рішніх справ цю молоду дівчину було вислано в Олонецьку губер­нію, а через два роки її відправи­ли в Сибір на п'ятирічне заслання за приналежність до революційних організацій.,

5-й екскурсовод. Дізнавшись про арешт і заслання любої тітки, Леся дуже засумувала, ходила зов­сім принишкла, мовчазна. А десь на початку 1880 року, під впливом сумного настрою написала вірш «Надія». Висловлюючи почуття ув'язненої, маленька Леся писала:

Ні долі, ні волі у мене нема,

Зосталася тільки надія одна:

Надія вернутись ще раз на Вкраїну

Поглянуть іще раз на рідну країну,

Поглянуть іще раз на синій Дніпро,—

Там жити, чи вмерти, мені все одно.

6-й екскурсовод. Та невдовзі сталося велике горе, що потім невід­ступно, рік у рік і день у день, аж тридцять два роки тяжко мучило її. Тяжка хвороба вразила Лесю. Спо­чатку це був туберкульоз лівої руки, а потім — ноги. Щоденна боротьба з хворобою гартувала її волю.

Що інтенсивніше наступала хво­роба, то непоборнішим став дух, незламанішою робилась воля жит­тя, а поетичний геній здіймався до вершини творчості.

Коли Лесі виповнилося тринадцять, вона вже по-справжньому взялася за літературну творчість. її поезії вийшли у світ. Друкувати українські твори тоді було дуже й дуже склад­но, майже неможливо. Тому Лесі Українці довелося посилати вір­ші за кордон — у Галичину, де у львівському журналі «Зоря» вірші за підписом «Леся Українка» впер­ше побачили світ.

Робочий стіл поетеси і зараз пам'ятає і тяжкі муки творчості, і радість від здобутих перемог на літературному поприщі.

7-й екскурсовод. А ось біло­сніжне з тонким мереживом ліжко поетеси. Що ж через більше як сто років пригадує воно? Ніжні мамині колискові чи страждання хворої на туберкульоз дівчини? Солодкі сни її чи безсонні нічні роздуми про долю поневоленого народу? Біля ліжка на невеличкому столику аптечка, книги та папір — ліки для тіла і для душі.

Учитель. Ось і здійснили ми з вами подорож довжиною в століт­тя. А тепер час познайомитися із творами Лесі Українки.

"Мрії" — роздуми над поезією. Неповторний світ дитинства

- Про що мріє дитина в дитинстві?

- Якого кольору бувають мрії? (творчі роботи учнів)

Виразне читання поезії

Бесіда:

- Чому вірш називається "Мрії?

- Які її мрії?

«Асоціативне гроно»

дивне

принци, королівни

Мрії казка (неповторність дитинства)

завжди перемагати

- Які автобіографічні риси поетеси відображені у поезії?

- Хто сильніший — переможець чи переможений? Чому? На чиєму боці ви?

Випишіть художні засоби

епітети	любі роки, надзвичайний, дивний вік, горді переможці
метафори	душа бажала, укриті таємницею, розум очаровали, погляд спускався

* Творче малювання

- Намалюйте мрії

- Яка ваша мрія?

- Від чого залежить, щоб мрія здійснилася?

Літературна ігротека

Добери "пари" (антоніми)

принци - ... королівни

переможець - ... сперечник

"здайся" - ... "не здамся"

плакати - ... сміятись

Знайди рядок за приголосними

КЛТКДШБЖЛ

ГВРВУБНЗДМС

IV. Підсумок уроку

Учитель. Ось і закінчилася на сьогодні захоплива подорож у світ дитинства Лесі Українки. Ви дізна­лися багато цікавого про життя поетеси, зрозуміли, наскільки важ­ливими для формування дорослої.

свідомої людини є п дитячі роки; познайомилися із творами, напи­саними Лесею Українкою в дитин­стві і про дитинство. В майбутньому ви, коли подорослішаєте, оберете собі різноманітні професії і життєві шляхи, "але дитячі спогади і вра­ження залишаться з вами назавжди. Цінуйте і бережіть кожну мить сво­го життя, хай кожний ваш день буде плідним і цікавим. А життя і твор­чість славетної української поетеси стане прикладом невтомної праці, мужності та незламного духу.

V. Домашнє завдання

Виразне читання вірша «Тиша морська». Розповідати про дитячі роки Лесі Українки.