Співпраця школи і родини у різних напрямках розвитку дитини

Осауленко Світлана Василівна, заступник директора з виховної роботи Княжицький навчально-виховний комплекс «Дошкільний навчальний заклад – загальноосвітній навчальний заклад І-ІІІ ступенів» Звенигородської районної ради

СПІВПРАЦЯ ШКОЛИ І РОДИНИ У РІЗНИХ НАПРЯМКАХ РОЗВИТКУ ДИТИНИ

Представлені матеріали є узагальненням досвіду організації роботи школи і родини. В поданому матеріалі показано спільну роботу школи та сім’ї у формуванні особистості учня.

Родинне виховання – перша природна і постійно діюча ланка виховання. Без докорінного поліпшення родинного виховання не можна домогтися значних змін у громадському вихованні підростаючих поколінь. У сім’ї закладається духовна основа особистості, її мораль, самобутність національного світовідчуття, світорозуміння.

Родинне виховання – це перевірений віками досвід національного виховання дітей у сім’ї. Воно є могутнім джерелом формування світогляду, національного духу, високої моральності, трудової підготовки, громадянського змужніння, глибоких людських почуттів, любові до матері і батька, бабусі і дідуся, роду і народу, пошани до рідної мови, історії, культури.

1.  Основними завданнями родинно-сімейного виховання в умовах сьогодення є:

-  Виховання фізично і морально здорової дитини, забезпечення необхідних екосоціальних умов для повної реалізації можливостей розвитку дитини (генотипу);

-  Створення атмосфери емоційної захищеності, тепла, любові, умов для розвитку почуттів і сприймань дитини, її самореалізації;

-  Засвоєння моральних цінностей, ідеалів, культурних традицій, етичних норм взаємин між близькими людьми і в суспільному оточенні, виховання культури поведінки, правдивості, справедливості, гідності, честі, людяності, людяності, здатності виявляти турботу про молодших, милосердя до слабих і людей похилого віку;

-  Залучення дітей до чарівного світу знань, вивчення народних казок, пісень, прислів’їв, приказок, дум, лічилок тощо;

-  Виховання поваги до вчителя, прагнення до освіти і творчого самовдосконалення;

-  Включення дитини в спільну із дорослими діяльності, розвиток творчої працелюбності особистості, спрямування її зусиль на турботу про довкілля;

Виховання дітей цивілізованими господарями та підготовка їх до життя в умовах ринкових відносин;

-  Формування естетичних смаків і почуттів, уміння розрізняти красиве і потворне в мистецтві і житті, поважати прекрасне у вчинках людей, забезпечення умов для їхньої творчої практичної діяльності;

-  Забезпечення духовної єдності поколінь, збереження родинних традицій, звичаїв, обрядів, виховання в них національної свідомості і самосвідомості.

Сім’я має шанувати і поважати українську мову, культуру, традиції і звичаї, виявляти шанобливе ставлення до національної літератури, преси, мистецтва, радіо і телебачення тощо. Дитині передається ставлення батьків та членів родини до національних цінностей через спілкування, споглядання та в інший спосіб.

Народ здавна сповідує істину: батьків – головні природні вихователі й особистим прикладом роблять найбільший виховний вплив на дітей. Добре виховати своїх дітей – не тільки найважливіший моральний, а й конституційний обв’язок батька і матері. За це вони відповідають перед своїм сумлінням і перед суспільством. Все це вимагає від батьків, учителів, громадськості активних цілеспрямованих дій щодо розв’язання проблем сім’ї і школи.

2.  Співдружність з сім’єю – одне з першочергових завдань мабуть у кожному закладі. Сучасне життя спонукає до урізноманітнення та оновлення форм спільної роботи з батьками і Використання різних форм і методів. Залучення батьків до співпраці, творчості педагогів, дипломатичність – запорука успішності взаємодії.

«З дитинства в кожному з нас горить вогник бажань бути гарними (В. Сухомлинський). Із приходом до школи, де відчиняються двері країни Науки, де опановуються початки великих знань, цей вогник бажань повинен розгорітися. Цей вогник повинен стати вогнищем у майбутньому життя. Батьки і вчителі повинні підтримувати це вогнище любов’ю і вірою.

Як будемо людьми

Погасне в серці голосна тривога

Устане вічна кожна наша мить

І буде світла і свята дорога

Лише тоді, як будемо людьми.

І буде юна і щаслива мати

Гордиться коханими дітьми

І не свій вік і долю проклинати,

Лише тоді, як будемо людьми.

(Б. Демків)

«Серед усіх геніальних винаходів людства одне з провідних місці посідають сім’я, родина. Саме вони є тим могутнім соціальним феноменом, який найтісніше об’єднує людей у родинне гніздо на основі шлюбних і кровних взаємозв’язків. Тож недарма кажуть: коли міцна сім’я, то й сильна держава. Від фізичного та морального здоров’я сім’ї, охорони материнства і дитинства, піклування про сиріт, вдів, калік, старих, обездолених залежить духовне благополуччя народу. І горе тій нації, нікчемними є ті державні правителі, які дозволяють собі занапастити сім’ю. Все найкраще, що є на Землі, йде від сім’ї. Без сім’ї, як і без природи, людство обійтися не може, якщо, звичайно, воно не хоче приректи себе на здичавіння і кінцеву загибель.»

3.  Сім’я – найстійкіший елемент людського суспільства. Вона розвивається в просторі і в часі, а тому об’єднує в собі покоління минулі, сучасні і майбутні. Тут відбувається її перше становлення як особистості, визнання і засвоєння нею норм моральності, розвиток почуттів, волі і характеру. Справжню сім’ю характеризує також наявність дітей. Українська сім’я будувалася на засада духовності, віри, релігійності. Це стосується і дохристиянських часів – людина жила в тісному єднанні з ласкавою до неї Природою і намагалася збагнути її таємниці. Християнство лише посилило природні духовні нахили українців. Українська родина рано набрала свого «космічного одухотворення» (батько – «місяць», мати - «світла зоря», діти – «зіроньки»).

Як вже лічилося, духовно – релігійному розвиткові людини сприяли релігійні свята та обряди, яких родина завжди дотримувалася і які повторювалися щорічно.

Українська родина будувала своє життя в тісній єдності зі своїм народом. Людина природно прагнула сімейного щастя, а тому молоді завжди намагалися створити сім’ю здорову і дружну. «Де згода в сімействі, де мир і тишина, щасливі там люди, блаженна сторона!..», - так виразив це прагнення І. Котляревський.

«Могутня духовна сила виховання закладена в тому, що діти вчаться у батька поважати, шанувати матір, бабусю, жінку, Людину. Жінка, мати, бабуся в сім’ї є емоційним і естетичним, моральним, духовним центром сім’ї, її главою.»

Нова освітня, запроваджується в європейському просторі, робить наголоси на демократизації відносин «учитель – учень», активно залучає до школи батьківську громадськість. Найпоширенішою формою шкільного самоврядування виступає шкільна рада, яка об’єднує директора, вчителів, батьків представників муніципальних органів управління освітою. Важлива роль батьків у матеріально-технічному забезпеченні школи, фінансовій підтримці освітнього процесу породжує нові аспекти шкільного співробітництва. Все частіше директор школи радиться з представниками батьківського комітету щодо проблемних питань шкільного життя, перш за все вчасного формування та розподілу шкільного бюджету. Основні форми співробітництва школи практикуються: батьківські збори, засідання батьківського комітету, прийомбатьків директором, участь батьків у засіданнях педагогічних рад, методичних або виховних заходах, в круглому столі, закріплення учнів після 10-го класу за підприємством, де працюють батьки, для проходження навчальної практики.

-  Проведення щорічного дня відкритих уроків для батьків.

-  Анкетування батьків.

Структура батьківського комітету складається з активних батьків, які планують і проводять протягом року свої справи. Важливе інше: вони справді працюють, і не існують на папері. Вони впливові – бо рішення, які приймаються, виконуються батьками і учнями, і вчителями.

Проводяться проекти спільної діяльності.

Акції: « Найважливішим для всіх має бути стан душі і здоров’я дітей».

«Спільність дій сім’ї та школи у розвитку творчого потенціалу школярів».

Проходять дискусії «Правові читання».

Радимось, сперечаємось, розмовляємо. На рівних обговорюються ситуації. Це дуже цікаво і корисно, знаходимо і напрацьовуємо спільні рішення.

Постійно ведеться оздоровлення дітей-чорнобильців.

Найважливіша турбота – харчування дітей. Комісія батьківського комітету з харчування, будь – хто із батьків має змогу прийти і поцікавитись роботою працівників харчоблоку, якістю приготування їжі, терміном зберігання продуктів. Не залишаємо поза увагою жодного зауваження батьків щодо харчування, реагуємо терміново.

Маємо свою «Батьківську вітальню» двері якої гостинно відчинено для всіх дітей і дорослих.

Основними завданнями виховання – це залучення батьків до підвищення якості навчання і виховання дітей:

-  Вивчення і пропаганда кращого досвіду сімейного виховання.

Здійснення цієї роботи, досягнення в ній справжнього успіху можливі лише при індивідуальному підході до кожної сім’ї. Відбуваються суспільні огляди знань з предметів:

а) Виготовлення схеми, плакатів, малюнків, обладнання та інше.

б)Організація запрошень на суспільний огляд батьків, представників громадськості, інших.

в) Оформлення звіту огляду.

Родинні свята (щорічно)

1.  До Дня Матері (травень):

-  Написання творів про маму;

-  Запрошення мам, долі яких цікаві, повчальні;

-  Вшанування багатодітних дітей;

-  Концерт «Від щирого серця»

2.  «Я – громадянин України» з нагоди одержання паспорту – для старшокласників і їх батьків.

3.  Концерт до 8 Березня і Дня вчителя, підготовлені спільними зусиллями і за спільної участі дітей, батьків, вчителів.

4.  Випускні вечори.

5.  Свято з нагоди зустрічі першокласників.

6.  Родинний конкурс сімей ерудитів «Від роду до роду».

7.  Кав’ярня «Батьківська хата».

8.  «Люди в біли халатах» з фельдшером ФаПУ І.

9.  «Хвала рукам, що пахнуть хлібом». Зустріч з агрономом СТОВ «Княжа», з ветеринаром праці (До Дня працівників сільського господарства). Цикловиховних годин «Зустріч з цікавими людьми».

1)  «Учитель. Поет. Жінка.» Зустріч з Раїсою Недоступ.

«Поетичні зустрічі» з Людмилою Солончук та Василем Стрижиусом.

Проект – огляд «Світ наших захоплень»:

-  класні години за цією тематикою;

-  виготовлення експонатів на виставку творчості;

-  загальношкільна виставка робіт учнів;

-  Свято – концерт;

-  Організація гуртків технічної творчості під керівництвом етапів.

Організація суспільної діяльності батьків та дітей:

Одне з найголовніших завдань педагогів та освітніх закладів – це співпраця та розширення поля позитивного спілкування у родині, реалізація планів та організацій спільних дій батьків та дітей.

Для спільної роботи класних керівників з батьками створені папки під назвою «Почуйте серцем голос вашої дитини». Велика увага звертається на виховання у учнів правильного оцінювання власних потреб і можливостей.

-  Запобігання правопорунням і злочинності.

-  Моральний клімат у сім’ї.

-  Педагогічний такт батьків.

На стенді школи розміщено сім батьківських заповідей. Батьки мають змогу ознайомитися. Особливе піклування у педагогів викликає взаємодія батьків з дітьми: як заохотити батьків до виховної діяльності у класі, підвищити їх роль у вихованні дитини. З цією метою класний керівник організовує спеціальні зустрічі батьків з дітьми проводить конференції – міркування, збори « Роль батька у вихованні дітей» та ін.

Ефективність виховної системи навчального закладу характеризується взаємодія з родиною, як суб’єктів цілісного навчального процесу поряд з педагогами і дітьми.

Список використаної літератури

1. Алексєєнко Т. Ціннісні орієнтири сімейного виховання. // Рідна пік.—1987.—№10.—С.69-72.

2. Концепція демократизації українського виховання //Концептуальні засади демократизації та реформування освіти на україні.—К.: Школяр, 1997.—С.78-121.

3. Діалоги про виховання: Кн. для батьків / Упоряд. , Редкол.: (відп. ред) та ін.— К.: Рад. школа, 1985.—304с.

4. Луцик їнська сім'я, її виховні функції.—Дрогобич, 1988.—132с.

5. Сухомлинський івська педагогіка.— К.: Радянська школа.—1978.—263с.

6. Традиції родинного виховання в українській сім'ї. // Початкова школа.—1987.—№5,—С.31.

7. Ушинський сімейне виховання [збірник].— К.:Радянська школа, 1974.—151с.