Політична психологія

МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

навчально-науковий інститут права та психології

кафедра психології та педагогіки

ПОЛІТИЧНА ПСИХОЛОГІЯ

Програма

навчальної дисципліни

для підготовки фахівців за освітньо-кваліфікаційним рівнем «Магістр»

за спеціальністю 8.03010201 «Психологія»

галузі знань 0301 «Соціально-політичні науки»

(шифр за ОПП ПП 1.2.10.)

Київ

2014 рік

РОЗРОБЛЕНО ТА ВНЕСЕНО: Національною академією внутрішніх справ

РОЗРОБНИК ПРОГРАМИ: Горбенко Світлана Леонідівна, доцент кафедри психології та педагогіки Навчально-наукового інституту права та психології Національної академії внутрішніх справ, кандидат психологічних наук, доцент

Обговорено та схвалено Вченою радою НАВС

___.___.2014 року, протокол № ___

Вступ

Програму вивчення навчальної дисципліни «Політична психологія» розроблено відповідно до освітньо-професійної програми підготовки освітньо-кваліфікаційного рівня «Магістр» спеціальності «Психологія».

Предметом вивчення навчальної дисципліни є аналіз психологічних механізмів політики і вироблення практичних рекомендацій з оптимального здійснення політичної діяльності на всіх рівнях. Її значення полягає в тому, що вона сприяє розширенню та поглибленню світоглядної основи теоретичної та практичної діяльності майбутнього психолога.

Міждисциплінарні зв’язки:

Забезпечуючі дисципліни: загальна психологія, соціологія, вікова психологія, соціальна психологія, експериментальна психологія, практикум з психології, психофізіологія, вступ до спеціальності, історія психології.

Забезпечувані дисципліни: основи психологічного консультування, основи психотерапії, диференціальна психологія, юридична психологія, психологія девіантної поведінки, профорієнтація та профвідбір.

Програма навчальної дисципліни складається з таких змістових модулів:

1. Політична психологія як наука – 30 годин.

2. Політична психологія груп – 42 години.

1. Мета та завдання навчальної дисципліни

1.1. Метою викладання навчальної дисципліни є розширення та поглиблення інтересу студентів до політики, до осмислення як позитивних, так і негативних сторін розвитку політичного процесу, забезпечення їх знаннями про теоретико-методологічні засади “Політичної психології” як науки, її місце в системі психологічних дисциплін та понятійний апарат.

1.2.Основними завданнями вивчення дисципліни “Політична психологія” є ознайомлення з об’єктом, предметом і методами політичної психології, її понятійно-категоріальним апаратом;розширення кола знань про сутність політичної влади, політичних процесів і відносин, роль політичних систем і режимів в житті держави, сутність громадянського суспільства та правової держави.

1.3. Згідно з вимогами освітньо-професійної програми студенти повинні:

знати:

- предмет, методи та завдання політичної психології;

- психологічний зміст політичної свідомості;

- психологічні аспекти політичної діяльності;

- психологію політичного лідерства;

- психологічні основи політичної взаємодії;

- психологічний зміст політичного насилля.

вміти:

- застосовувати отримані знання в практичній діяльності;

- здійснювати психологічний аналіз політичної свідомості, політичної діяльності, політичного лідерства, політичної взаємодії, політичного насилля;

- на основі психологічного аналізу політичних явищ розробляти рекомендації щодо їх врахування в практичній діяльності.

На вивчення навчальної дисципліни заплановано 3 кредита ECTS / 2 змістових модулі / 108 годин.

2. Інформаційний обсяг навчальної дисципліни

Змістовий модуль І. Теоретико-методологічні основи політичної психології

Тема 1. Політична психологія як наука

Політична психологія як міждисциплінарна наука на стику політології та соціальної психології. Психологічні аспекти, фактори і „складові” політики як предмет політичної психології. Основні завдання політичної психології. Основні об’єкти, проблеми і методи політичної психології.

Основні поняття і категорії політичної психології. Політична свідомість. Політична самосвідомість. Колективне несвідоме у політиці. Політична культура. Політична психіка. Політичні установки і стереотипи.

Тема 2. Політична психологія особистості

Людина і політика. Об’єктне і суб’єктне ставлення до індивіда. Підкорення і інтерес як основні поняття даних позицій.

Політична соціалізація. Механізми політичної соціалізації. Стадії політичної соціалізації. Генезис політичної свідомості. Основні системи політичної соціалізації. Політична активність. Політична пасивність. Політичне відчуження. Політична участь.

Змістовий модуль ІІ. Соціально-психологічні явища в політичній психології

Тема 3. Психологія груп в політиці

Група як суб’єкт політики. Групи номінальні і реальні. Групи „великі” і „малі”. Особливості малих груп в політиці. Особливості великих груп в політиці. Психологія мас в політиці.

Соціально-групова психологія. Соціально-групова свідомість. Соціально-групова ідеологія. Діалектика розвитку групової свідомості: „група в собі” і „група для себе”. Рівні розвитку спільності великих груп. Риси політичної психології основних соціальних груп.

Тема 4. Політична психологія лідерства

Лідер і група. Основні критерії формування малих груп в політиці: принципи компетентності, єдності поглядів, особистої відданості лідеру та ін. Групи – „команди” лідера. Основні варіанти „команд” в історії. Закон „трьох команд” лідера: статика і динаміка. „Парадокс лідера” і його варіанти.

Політична психологія лідерства. Теорії „героїв” і „теорії рис”. Теорії середовища. Особистісно-ситуаційні теорії. Теорії взаємодії-очікування. Теорії обміну. Мотиваційні теорії. Сучасні концепції: загальні типології і типи лідерства.

Політична система суспільства та її структура. Види політичних режимів. Психологічна сутність політичної влади. Політичні партії та їх види. Політичні конфлікти та способи їх розв’язання. Політичні технології.

3. Рекомендована література

Основна (базова) література

1.  Архітектоніка образу ефективного політика: репрезентації в політичній свідомості молоді / Н. Дембицька, О. Валюк // Соц. психологія. - 2007. - № 2. - С. 27-40.

2.  Бойко-, Бойко ія правосвідомості та її сутність // Правові реформи в Україні: Збірник матеріалів V Всеукраїнської науково-теоретичної конференції (м. Київ, 16 жовтня 2013 року). – К.: НАВС, 2013.

3.  Головатий ітична психологія / . – К.: МАУП, 2006. – 399с. ( Ю9; Гб 10).

4.  Деструктивні технології виборчих кампаній: морально-політичний аспект / Л. Кочубей // Соц. психологія. - 2007. - № Спец. вип. - С. 142-149.

5.  Динаміка політичної свідомості студентів у процесі виборчої кампанії 2004 року / М. Дроздова // Соц. психологія. - 2005. - № 4. - С. 32-43.

6.  Живі архетипи: Навч. матеріали з політ. психології: політ. установки, символізм у політиці / ; Львів. нац. ун-т ім. І. Франка. - Л., 2005. - 81 с.

7.  Ідеальний політичний лідер в уяві студентів / С. Грабовська // Соц. психологія. - 2006. - № 4. - С. 28-37.

8.  Інформаційні маніпуляції як можливість для саморозвитку / О. Плющ // Соц. психологія. - 2009. - № 3. - С. 40-49.

9.  Інформаційно-психологічні детермінанти сучасних політичних процесів / Л. Є. Леонтьєва // Держава і право. Юрид. і політ. науки: Зб. наук. пр. - 2004. - Вип. 23. - С. 565-572.

10. І., Кашуба засобів впливу у політичній агітації // Практична психологія та соціальна робота. – №12. – 2013. – С. 61-68.

11. Ольшанский Д. В. Основы политической психологии. / – Екатеринбург: Деловая книга, 2001. – 496 с.

12. Особливості уявлень студентів про жінок - політичних лідерів / М. Дроздова // Соц. психологія. - 2012. - № 11. - С. 108-115.

13. Пірен М. І. Основи політичної психології: Навчальний посібник. – К.: Міленіум, 2003. – 418 с.

14. Політична психологія: Підруч. для студ. вищ. навч. закл. / ; Міжрегіон. акад. упр. персоналом. - К., 2006. - 400 с.

15. Поведінковий підхід у політичній психології: термінологічний тезаурус, основні напрями і проблеми / М. Слюсаревський // Соц. психологія. - 2009. - № 6. - С. 3-21.

16. Політична активність молоді: форми вияву та особливості трансформації / І. Білоус // Соц. психологія. - 2012. - № 10. - С. 25-34.

17. Політична еліта як психологічний феномен перехідного періоду / // Вісник Харківськогоун-ту. Сер. Психологія. - 1999. - № 000. - С. 241-246.

18. Політична психологія як наука: предмет і проблематика / М. Слюсаревський // Соц. психологія. - 2009. - № 5. - С. 3-20.

19. Політична свідомість українського суспільства: рік 2007 / В. Бебик, О. Василишина, А. Фоміна // Соц. психологія. - 2007. - № 5. - С. 18-24.

20. Політична соціалізація молоді в сім'ї і становлення політичної психології індивіда / // Держава і право. Юрид. і політ. науки: Зб. наук. пр. - 2002. - Вип. 15. - С. 571-577.

21. Пропаганда як інформаційно-психологічний складник політичних процесів: Моногр. / Л. Є. Леонтьєва; Львів. нац. ун-т ім. І. Франка. - К.; Л., 2004. - 298 с.

22. Психологічні прийоми в політиці: Навч. посіб. / ієнко; Міжрегіон. акад. упр. персоналом. - К., 2006. - 112 с.

23. Соціально-психологічні чинники формування політичної культури студентської молоді / В. М. Бєлова // Наука і освіта. - 2008. - № 7. - С. 26-30.

Інформаційні ресурси

1. http://www. /file/218287/

2. http://psy-science. /osnovy-politychnoji-psyxologiji/politychna-psyxologiya-yak-nauka

3. http://market. /model. xml? modelid=6075587&hid=90829&ncrnd=303

4. Форма підсумкового контролю успішності навчання – залік.

5. Засоби діагностики успішності навчання

Перевірка глибини засвоєння знань, рівня сформованості навичок та умінь студентів відбувається у формі поточного, проміжного та підсумкового видів контролю.

Поточний контроль здійснюється на кожному занятті в межах змістового модулю, має навчальний характер, може проводиться в формі опитування, виконання практичних та тестових завдань.

Проміжний контроль здійснюється з метою перевірки рівня засвоєння теоретичного і практичного матеріалу змістових модулів та передбачає виконання студентами завдань для модульного контролю.

Підсумковий контроль проводиться у формі заліку після закінчення вивчення навчальної дисципліни.