РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ
МЕТОДОЛОГІЧНИЙ ПРАКТИКУМ. ВСТУП ДО ФЕНОМЕНОЛОГІЇ
Галузь знань 0201 Культура
Спеціальність 8.02010101 Культурологія
Інститут довузівського, заочного та дистанційного навчання
Мета та завдання навчальної дисципліни
Мета курсу: представити для студентів основні ідеї феноменології, окреслити генезис цього напрямку, а також продемонструвати можливості використання феноменології як методологічного засобу для аналізу феноменів культури.
Основне завдання навчального курсу «МП. Модуль 1. Вступ до феноменології» полягає у формуванні у слухачів уявлення про увесь спектр основних ідей феноменології, ознайомити з можливостями застосування феноменології як методології до досліджень психіки, культури, політики та ін. Крім того, даний курс покликаний показати зв’язки феноменології з іншими філософськими та культурологічними концепціями сучасності.
Основними принципами вивчення даного курсу є систематичність, послідовність викладу, науковість, єдність емоційного та раціонального факторів, наочність.
У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен
знати: історичні аспекти розвитку феноменології, основні концепції, що постали в рамках цього напрямку, вплив феноменології підходу на формування методології гуманітарного пізнання, основні проблеми феноменологічного осягнення культури і суспільства, найбільш значущі версії феноменології, що були розвинуті в сучасній філософії.
вміти: чітко визначати основні поняття, застосовувати феноменологічний підхід під час проведення власних досліджень, здійснювати феноменологічний аналіз феноменів культури.
Програма навчальної дисципліни
Модуль 1. Феноменологія: історія розвитку, основні поняття
ТЕМА 1. Феноменологія як філософський напрямок
Ф. Брентано «Психологія з емпіричної точки зору». Зародження феноменології. Основні ідеї раннього Е. Гуссерля. Дофеноменологічний період. Феноменологічний період. Основні ідеї філософії Е. Гуссерля.
ТЕМА 2. Феноменологічна концепція співвідношення філософії і культури
Загальні положення концепції. Феномен смислових безконечностей. Розуміння європейської культури. Поняття кризи європейських наук.
ТЕМА 3. Онтологічне вчення класичної феноменології. Поняття життєвого світу.
Поняття формальної і регіональної онтологій. Ідея універсальної конкретної онтології. Поняття життєвого світу. Життєвий світ і його роль в культуротворенні. Життєвий світ та історія.
ТЕМА 4. Фундаментальна онтологія Мартіна Гайдеґгера
Основні віхи життя і творчості Мартіна Гайдеґгера. Онтологічний поворот в філософії. Забуття буття. Формальна структура питання про буття. Екзистенційна аналітика Dasein.
ТЕМА 5. Подальший розвиток феноменології
Феноменологічний рух після Е. Гуссерля. Феноменологія у Франції. Феноменологія в Італії. Феноменологія і марксизм. Феноменологія в англосаксонських країнах.
Модуль 2. Феноменологія в колі основних проблем
ТЕМА 6. Основні ідеї феноменології М. Мерло-Понті.
Екзистенційна феноменологія М. Мерло-Понті. Взаємовідношення свідомості і світу. «Феноменологія сприйняття». Інтерсуб’єктивність і розуміння феномена. Буття і почуття. Класична й сучасна онтологія. Розуміння тіла в феноменології М. Мерло-Понті
ТЕМА 7. Феноменологія Яна Паточки
Негативний платонізм: загибель метафізики. Співвідношення сутності та екзистенції в людині. Виникнення класичної європейської метафізики. Виникнення сучасного гуманізму. Критика попередніх суб’єктивних метафізик. Філософія історії. Основи європейської культури.
ТЕМА 8. Феноменологічна соціологія Альфреда Шюца
Проблема інтерсуб’єктивності в феноменології. Повсякденна соціальна реальність і життєвий світ. Структура повсякденного мислення. Проблеми методології соціальних наук.
ТЕМА 9. Ксенологія Б. Вальденфельса.
Топографія Чужого. Парадокс науки про Чужого. Між своїм і чужим. Респонзивність: відповідь на вимогу Чужого. Респонзивна раціональність. Своя культура і чужа культура. Концепція повсякдення.
Структура навчальної дисципліни
Назви змістових модулів і тем | Кількість годин | |||||||||||
денна форма | заочна форма | |||||||||||
усього | у тому числі | усього | у тому числі | |||||||||
л | п | лаб | інд | с. р. | л | п | лаб | інд | с. р. | |||
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 |
Модуль 1. Феноменологія: історія розвитку, основні поняття | ||||||||||||
ТЕМА 1. Феноменологія як філософський напрямок | 14 | 2 | 2 | - | - | 10 | 16 | 2 | 2 | - | - | 12 |
ТЕМА 2. Феноменологічна концепція співвідношення філософії і культури | 10 | - | - | - | - | 10 | 12 | - | - | - | - | 12 |
ТЕМА 3. Онтологічне вчення класичної феноменології. Поняття життєвого світу | 14 | 2 | 2 | - | - | 10 | 12 | - | - | - | - | 12 |
ТЕМА 4. Фундаментальна онтологія Мартіна Гайдеґгера | 14 | 2 | 2 | - | - | 10 | 14 | - | - | - | - | 14 |
ТЕМА 5. Подальший розвиток феноменології | 14 | 2 | - | - | - | 12 | 12 | - | - | - | - | 12 |
Разом за змістовим модулем 1 | 66 | 8 | 6 | - | - | 52 | 66 | 2 | 2 | - | - | 62 |
Модуль 2. Феноменологія в колі основних проблем | ||||||||||||
ТЕМА 6. Основні ідеї феноменології М. Мерло-Понті. | 14 | 2 | 2 | - | - | 10 | 16 | 2 | - | - | - | 14 |
ТЕМА 7. Феноменологія Яна Паточки | 12 | - | - | - | - | 12 | 12 | - | - | - | - | 12 |
ТЕМА 8. Феноменологічна соціологія Альфреда Шюца | 14 | 2 | 2 | - | - | 10 | 14 | - | - | - | - | 14 |
ТЕМА 9. Ксенологія Б. Вальденфельса | 14 | 2 | 2 | - | - | 10 | 12 | - | - | - | - | 12 |
Разом за змістовим модулем 2 | 54 | 6 | 6 | - | - | 42 | 54 | 2 | - | - | - | 52 |
Усього годин | 120 | 14 | 12 | - | - | 94 | 120 | 4 | 2 | 114 |
Теми семінарських занять
№ з/п | Назва теми | Кількість годин |
1 | Заняття 1: Феноменологія як філософський напрямок. 1. Передумови розвитку феноменології (Ф. Брентано). 2. Основні ідеї феноменології Е. Гуссерля 3. .Поняття кризи європейських наук Література: 1. Вступ до феноменології [Текст] / Б. Вальденфельс ; пер. з нім. М. Култаєвої. – К.: Альтерпрес, 2002. – 176 с. 2. Исследования по феноменологии и философской герменевтике. – Мн. : ЕГУ, 2001. – 304 с. 3. О. Феноменологічна концепція філософії Е. Гуссерля: критичний аналіз. – К. : Український Центр духовної культури, 2005. – 372 с. 4. Причепій ічна теорія свідомості Е. Гуссерля. – Київ : Наукова думка, 1971. – 103 с. | 2 |
2 | Заняття 2: Онтологічне вчення класичної феноменології. Поняття життєвого світу. Поняття формальної і регіональної онтологій Поняття життєвого світу. Життєвий світ та історія.Література: 1. Идеи к чистой феноменологии и феноменологической философии. Т. 1. Общее введение в чистую феноменологию [Tекст] / Э. Гуссерль ; пер. с нем. – М.: Дом интеллектуальной книги, 1999. – 336 c. 2. Введение в феноменологию Эдмунда Гуссерля: Лекции 1967 г. в Осло. (пер. с норвежок. Куренной В.) – М. : Дом интеллект. книги, 1999. – 224 с. 3. Феноменологія досвіду [Текст] / В. Кебуладзе. – К.: Дух і Літера, 2011. – 280 с. 4. Феноменологія. Навчальний посібник. – ППС : 2002, 2005. – 118 с. 5. О. Біля джерел філософської герменевтики (В. Дільтей та Е. Гуссерль). – К. : Наука, 1992. – 124 с. | 2 |
3 | Завдання 3. Фундаментальна онтологія Мартіна Гайдеґгера. 1. Постановка питання про буття в праці «Буття і час». 2. Екзистенційна аналітика Dasein 3. Сучасні інтерпретації філософії М. Гайдеґґера Література: 1. И. Время и сознание. Критика феноменологической философии: Моногр. – М. : Высш. шк., 1998. – 144 с. 2. Бытие и время [Текст] / М. Хайдеггер ; пер. с нем. В. Бибихина. – М.: Ad Marginem, 1997. – 451 c. 3. Filozofować dziś. Z badań nad filozofią najnowszą. – Lublin, 1995. – 446 s. | 2 |
4 | Заняття 4. Феноменологія М. Мерло-Понті. Основні ідей праць Я. Паточки. 1. Екзистенційна феноменологія М. Мерло-Понті. 2. Концепція тілесності в працях М. Мерло-Понті 3. Філософія історії Я. Паточки Література: 1. История современной зарубежной философии: компаративистский подход. – Санкт-Петербург, 1997. – 479 с. 2. Феноменологія досвіду [Текст] / В. Кебуладзе. – К.: Дух і Літера, 2011. – 280 с. 3. Феноменологія. Навчальний посібник. – ППС : 2002, 2005. – 118 с. 4. Мерло-Понті М. Видиме й невидиме з робочими нотатками / [пер. з фр. Є. Марківа; упоряд. К. Лефор]. – Київ: Вид. Дім. “Вид. дім “КМ Академія”, 2003 – 265 с. | 2 |
5 | Заняття 5: Феноменологічна соціологія Альфреда Шюца 1. Проблема інтерсуб’єктивності в феноменології 2. Соціальна реальність і життєсвіт 3. Структура повсякденного мислення Література: 1. Вступ до феноменології [Текст] / Б. Вальденфельс ; пер. з нім. М. Култаєвої. – К.: Альтерпрес, 2002. – 176 с. 2. Феноменологія. Навчальний посібник. – ППС : 2002, 2005. – 118 с. 3. Избранное: мир, светящийся смыслом [Текст] / А. Шюц ; пер. с нем. и англ. – М.: РОССПЭН, 2004. – 1056 c. | 2 |
6 | Заняття 7. Феноменологічна ксенологія Б. Вальденфельса 1. Поняття Чужого 2. Респонзивна раціональність 3. Ксенологія в горизонті сучасних проблем толерантності. Література: 1. Вступ до феноменології [Текст] / Б. Вальденфельс ; пер. з нім. М. Култаєвої. – К.: Альтерпрес, 2002. – 176 с. 2. Топографія Чужого: студії до феноменології Чужого [Teкст] / Б. Вальденфельс ; пер. з нім. В. І. Кебуладзе. – К.: ППС-2002, 2004. – 206 c. 3. Вандельфелс Бернхард Вступ до феноменології. – К. : Альтерпрес, 2002. – 176 с. – (Сучасна гуманітарна бібліотека). 4. Исследования по феноменологии и философской герменевтике. – Мн. : ЕГУ, 2001. – 304 с. 5. Феноменологія досвіду [Текст] / В. Кебуладзе. – К.: Дух і Літера, 2011. – 280 с. | 2 |
Самостійна робота
№ з/п | Назва теми | Кількість годин |
1 | Опрацювання першоджерел | 40 |
2 | Написання есе-рецензію на одне із першоджерел | 20 |
3 | Виконання науково-дослідного завдання | 34 |
Разом | 94 |
Методи навчання
1. Словесні: лекція служить для пояснення важкої та складної теми; її ознаками є тривалість запису плану та рекомендованої літератури, уведення та характеристика нових понять, розкриття та деталізація матеріалу, завершальні висновки лектора, відповіді на запитання;бесіда відноситься до найдавніших і найпоширеніших методів дидактичної роботи. Провідною функцією даного метода є мотиваційно-стимулююча.
2. Наочні: демонстрація характеризується рухомістю засобу демонстрування: кіно-відеофільм чи його фрагмент.
3. Практичні: практичні та семінарські заняття, есе, реферати, конспекти першоджерел, словники.
4. Метод стимулювання інтересу до навчання: створення ситуації інтересу при викладанні того чи іншого матеріалу (використання пізнавальних ігор, вікторин, кінофільмів).
Методи контролю
В результаті вивчення даного курсу студенти повинні знати основні теорії та концепції культури, що поставали в культурології та філософії від кінця ХІХ ст. до сьогодення, їх основні ідеї, традиції та контекст їх появи. Крім того, студенти повинні вміти критично аналізувати сучасні теорії та концепції культури, проводити компаративістичний аналіз різних дискурсів, спрямованих на осмислення культури.
Оцінювання студентів відбувається згідно з наступними критеріями:
1. відвідування студентами лекційних та практичних занять;
2. активна участь під час практичних занять;
3. вміння аналізувати та систематизувати матеріал;
4. опрацювання основної та додаткової літератури, першоджерел;
5. написання реферату;
6. сумлінна підготовка та ґрунтовна відповідь на іспиті;
Критерії оцінки науково-дослідної роботи:
1. складність обраної теми;
2. вміння викладу матеріалу, узагальнення та висновки;
3. кількість використаних джерел та літератури;
4. оформлення (дотримання вимог: титульна сторінка, план, відповідно
оформлений список використаних джерел та літератури).
Іспит проводиться письмово. Кожен із студентів отримує три запитання, на які повинен дати розгорнуту відповідь. Оцінка залежатиме від сумлінності виконання поставлених завдань, ґрунтовності відповіді на запитання, вміння логічно мислити, робити висновки.
Розподіл балів, які отримують студенти
Модуль 1 | Модуль 2 | Есе | Наук. дослід. | Іспит | Сума | |||
25 | 25 | 10 | 10 | 35 | 100 | |||
Т 1 | Т 2 | Т 3 | Т 4 | Т 5 | Т 6 | Т 7 | Т 8 | Т 9 |
5 | 5 | 5 | 5 | 5 | 5 | 5 | 5 | 5 |
Примітка: Студенти, які братимуть участь в наукових конференція, присвячених тематиці близькій до змісту даного курсу, матимуть змогу отримати додаткові бали (до 10 балів за участь у конференції із доповіддю)
Шкала оцінювання: національна та ECTS
Сума балів за всі види навчальної діяльності | Оцінка ECTS | Оцінка за національною шкалою | |
для екзамену, курсового проекту (роботи), практики | для заліку | ||
90 – 100 | А | відмінно | зараховано |
82-89 | В | добре | |
74-81 | С | ||
64-73 | D | задовільно | |
60-63 | Е | ||
35-59 | FX | незадовільно з можливістю повторного складання | не зараховано з можливістю повторного складання |
0-34 | F | незадовільно з обов’язковим повторним вивченням дисципліни | не зараховано з обов’язковим повторним вивченням дисципліни |
Методичне забезпечення
1. Теорії та критика сучасної культури: герменевтичний аналіз в культурі. Робоча програма навчальної дисципліни – Острог, 2012. – 15 с.
Теми науково-дослідних завдань:
(обсяг 8 стор., шрифт 14, 1,5 інтервали)
1. Феноменологічна концепція свідомості.
2. Феноменологія досвіду.
3. Г. Шпет проти еґології Гуссерля.
4. Основні ідеї «пізнього» Гуссерля.
5. Феноменологія повсякдення
6. Феноменологія культурних світів
7. Феноменологія і герменевтика
8. Поняття феномену у феноменології.
9. Інтерсуб’єктивність
10. Феноменологія і культурні студії.
11. Феноменологія віртуальних світів
12. Феноменологія і психоаналіз
13. Співвідношення понять “феномен”, “факт”, “сутність”
14. Специфіка феноменологічного розуміння феномену
15. Феноменологічна естетика
Питання для модульної контрольної роботи:
1. Основні етапи розвитку феноменології.
2. Що таке феноменологічна редукція?.
3. Що таке епохе?.
4. Що таке інтенціональність?
5. Що таке ноема і ноезис?
6. Основні ідеї «Картезіанських розмислів» Е. Гуссерля.
7. Основні ідеї «пізнього» Е. Гуссерля
8. Критика психологізму в працях Е. Гуссерля
9. Рівні феноменологічної редукції
10. Природна настанова і її виключення у феноменологічній редукції
11. Ноезо-ноематична структура свідомості
12. Феноменологічне розуміння часу
13. Особливості феноменологічної концепції інтерсуб’єктивності.
14. Інтерсуб’єктивність і культура
15. Феноменологічні характеристики тілесності
16. Феноменологічна психологія
17. Резпонзивна феноменологія Б. Вальденфельса
18. Феноменологічна соціологія А. Шюца
19. Феноменологічне розуміння життєвого світу
20. Феноменологія релігії
Рекомендована література
1. Філософська герменевтика. Навальний посібник. – К.: Видавництво “Курс”, 2006. – 406 с.
2. Вступ до феноменології [Текст] / Б. Вальденфельс ; пер. з нім. М. Култаєвої. – К.: Альтерпрес, 2002. – 176 с.
3. Топографія Чужого: студії до феноменології Чужого [Teкст] / Б. Вальденфельс ; пер. з нім. В. І. Кебуладзе. – К.: ППС-2002, 2004. – 206 c.
4. Гайдеґґер М. Будувати, проживати, мислити // Ї. – 1989. – № 1. – http://www. ji. /n1texts/heid2.htm
5. Идеи к чистой феноменологии и феноменологической философии. Т. 1. Общее введение в чистую феноменологию [Tекст] / Э. Гуссерль ; пер. с нем. – М.: Дом интеллектуальной книги, 1999. – 336 c.
6. Кризис европейских наук и трансцендентальная феноменология: Введение в феноменологическую философию [Текст] / Э. Гуссерль ; пер. с нем. – Спб.: Изд. «Владимир Даль», 2004. – 399 c.
7. Феноменология. Статья в Британской энциклопедии. [Електронний ресурс] / Э. Гуссерль. – Режим доступу: http://www. philosophy. ru/library/husserl/gus_phen. html
8. Введение в феноменологию Эдмунда Гуссерля: Лекции 1967 г. в Осло. (пер. с норвежок. Куренной В.) – М. : Дом интеллект. книги, 1999. – 224 с.
9. Исследования по феноменологии и философской герменевтике. – Мн. : ЕГУ, 2001. – 304 с.
10. История современной зарубежной философии: компаративистский подход. – Санкт-Петербург, 1997. – 479 с.
11. Феноменологія досвіду [Текст] / В. Кебуладзе. – К.: Дух і Літера, 2011. – 280 с.
12. Феноменологія. Навчальний посібник. – ППС : 2002, 2005. – 118 с.
13. Біля джерел філософської герменевтики. – К.: Наук. думка, 1992. – 124 с.
14. О. Феноменологічна концепція філософії Е. Гуссерля: критичний аналіз. – К. : Український Центр духовної культури, 2005. – 372 с.
15. Західноєвропейська естетика ХХ століття. – К.: Либідь, 1997. – 224 с.
16. Лук’янець В., Філософський постмодерн. – К., 1998.
17. И. Время и сознание. Критика феноменологической философии: Моногр. – М. : Высш. шк., 1998. – 144 с.
18. Моріс Мерло-Понті Видиме й невидиме з робочими нотатками / [пер. з фр. Є. Марківа; упоряд. К. Лефор]. – Київ: Вид. Дім. “Вид. дім “КМ Академія”, 2003 – 265 с.
19. Єретичні есе про філософію історії [Текст] / Я. Паточка ; пер. з чеськ. – К.: Основи, 2001. – 374 с.
20. Причепій ічна теорія свідомості Е. Гуссерля. – Київ : Наукова думка, 1971. – 103 с.
21. –П. Буття і ніщо: Нарис феноменологічної онтології / [пер. з фр. В. Лях, П. Таращук]. – К. : Основи, 2001. – 854 с.
22. Философия культуры. Становление и развитие - СПб.: Издательство «Лань», 1998. – 448 с.
23. Бытие и время [Текст] / М. Хайдеггер ; пер. с нем. В. Бибихина. – М.: Ad Marginem, 1997. – 451 c.
24. Бытие и время. – М., 1997. – 452 с.
25. Избранное: мир, светящийся смыслом [Текст] / А. Шюц ; пер. с нем. и англ. – М.: РОССПЭН, 2004. – 1056 c.
26. Bronk A. Zrozumieć świat współczesny. – Lublin, 1998. – 335 s.
27. Filozofować dziś. Z badań nad filozofią najnowszą. – Lublin, 1995. – 446 s.
28. Landgrebe L. Rozumienie w naukach o duchu // Wokół rozumienia. Studia i szkice z hermeneutyki. – Kraków, 1993. – S. 195-207.
Інформаційні ресурси
Ресурси Інтернет: інтернет-бібліотеки, веб-сторінки наукових журналів Електронні ресурси наукової бібліотеки НаУОА

