КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА ДИСЦИПЛІНИ
«КОРЕНЕВЕ ЖИВЛЕННЯ РОСЛИН»
КИЇВ – 2009
Київський національний
університет
імені Тараса Шевченка
Біологічний факультет
Кафедра фізіології та
екології рослин
Доцент Войцехівська О. В.
“КОРНЕВЕ ЖИВЛЕННЯ РОСЛИН”
РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА ДИСЦИПЛІНИ
освітньо-професійної програми бакалавра за напрямом
7.0704 – «біологія»
Затверджена
Вченою радою
біологічного факультету
, протокол
КИЇВ – 2009
Методичні рекомендації по вивченню дисципліни
Дисципліна „Кореневе живлення рослин” є складовою циклу професійної підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня „бакалавр” за напрямом 0704 – Біологія згідно до галузевого стандарту вищої освіти України (ГСВОУ) "Освітньо-професійна програма підготовки бакалавра напряму 0704 – біологія", введеного у дію наказом Міністерства освіти і науки України від 31 березня 2005 р. № 000. Дисципліна викладається в ІІ семестрі в обсязі 2 кредитів (за Європейською Кредитно-Трансферною Системою ЕСТS), а саме 72 год., з яких 32 години аудиторних занять, з них 32 годин лекцій, 40 години самостійної роботи і підсумовується іспитом.
Мета і завдання навчальної дисципліни „Кореневе живлення рослин” – ознайомити студентів з будовою та функцією кореневої системи рослин, як органа поглинання та обміну речовин; механізмами поглинання і транспортування мінеральних елементів, метаболізмом та фізіолого-біохмічним значенням найважливіших макро- та мікроелементів; фізіологічними основами використання мінеральних добрив.
Завдання дисципліни:
1) сформувати уявлення про структурно-функціональну організацію кореневої системи рослин;
2) одержати нові знання про функції кореневої системи рослин та її значення в обміні речовин та продуктивності рослинного організму вцілому;
3) узагальнити знання про фізіологічні особливості кореневого живлення рослин з метою удосконалення застосування добрив;
4) сформувати розуміння можливості раціонального керування продукційним процесом в агрофітоценозах;
5) сприяти розвитку аналітичного та екологічного мислення студентів з питань збереження біорізноманіття, раціонального використання добрив, охорони ґрунтів та агрофітоценозів.
Предмет навчальної дисципліни “Кореневе живлення рослин” охоплює вивчення будови та функцій кореневої системи, особливості її розвитку в онтогенезі, взаємозв’язки та регуляцію на рівні клітин, тканин та органів рослини, механізми поглинання та транспортування поживних речовин в системі грунт-рослина, екологічне значення кореневих виділень, фізіологічні основи використання мінеральних добрив. В ході вивчення дисципліни наводиться чи демонструється практичне застосування і значення окремих методів і понять в галузі біологічної науки (морфології, анатомії, фізіології, агрохімії, ґрунтознавстві, екології, біохімії, систематики та фітоценології).
Під час вивчення дисципліни студенти знайомляться з методами закладання дослідів з водними, піщаними культурами, дрібноділянкових дослідів.
Вимоги до знань та вмінь.
Знати:
основні поняття кореневого живлення рослин;
основні властивості ґрунту, як середовища кореневого живлення рослин;
анатомічну будову тканин кореня, їх функції;
особливості первинної та вторинної будови кореня;
механізми поглинання та транспортування мінеральних лементів;
метаболізм та фізіолого-біохімічне значення найважливіших макро - та мікроелементів;
фізіологічні основи використання мінеральних добрив.
Вміти:
на основі набутих знань та за допомогою відповідних атласів розпізнавати типи грунтів, органоїди рослинної клітини, певні типи тканин, видозміни коренів спричинені факторами навколишнього середовища,
за зовнішніми ознаками рослин прогнозувати потреби рослин у елементах мінерального живлення;
забезпечувати оптимальний режим мінерального живлення при вирощуванні рослин за умов закритого та відкритого ґрунту;
оптимально підбирати видовий склад рослин у штучних фітоценозах, враховуючи їх алелопатичну активність;
запобігати ґрунтовтому в агрофітоценозах;
обирати та використовувати на практиці основні методи агрохімічних досліджень для розв’язання прикладних завдань з кореневого живлення рослин,
самостійно працювати з науковою літературою, насамперед атласами ґрунтів, довідниками з ґрунтознавства, мінерального живлення, агрохімії.
Місце в структурно-логічній схемі спеціальності. Дисципліна є базовою у системі професійної підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня “бакалавр” за напрямом «біологія», є базовою для вивчення таких спеціальних дисциплін як “Фізіологія рослин”, “Фізіологія виділення речовин”, “Водний режим рослин”, “Стійкість рослин”, “Фізіологія розмноження рослин”.
Дисципліна є базовою для засвоєння знань і вмінь зі спеціальних дисциплін у системі професійної підготовки освітньо-кваліфікаційних рівнів «спеціаліст» і «магістр», зокрема: „Ріст і розвиток рослин”, „Адаптаційний синдром у рослин”, „Екологія рослин”, ”Фотосинтез”, „Фітомоніторинг та фітоіндикація”.
Методи кореневого живлення рослин широко застосовуються як у біологічних, так і у міждисциплінарних прикладних дослідженнях.
Система контролю знань та умови складання іспиту. Навчальна дисципліна “Кореневе живлення рослин” оцінюється за модульно-рейтинговою системою. Вона складається з двох модулів: до першого входять 1-4 теми, до другого 5-8 теми.
Результати навчальної діяльності студентів оцінюються за 100-бальною шкалою.
Форми поточного контролю: оцінювання усних відповідей та доповнень; контрольних робіт; перевірка домашніх завдань самостійної роботи студентів. Максимальна кількість балів, яку студент може отримати за виконання завдань поточного контролю в кожному зі змістовних модулів наведена у таблиці.
Модульний контроль: 2 модульні контрольні роботи.
Змістовий модуль 1.
Вид роботи | Бали |
Усні відповіді та доповнення на лекціях | 8 |
Домашнє самостійне завдання | 6 |
Модульна контрольна робота 1 | 16 |
Сума | 30 |
Змістовий модуль 2.
Вид роботи | Бали |
Усні відповіді та доповнення на лекціях | 8 |
Домашнє самостійне завдання | 6 |
Модульна контрольна робота 2 | 16 |
Сума | 30 |
З кожного з розділів курсу студенти отримують підсумкову рейтингову оцінку за 100-бальною шкалою, яка розраховується за накопичувальною системою як сума балів, отриманих студентом за поточні модулі. У таблиці представлена максимальна кількість балів за змістові модулі та розрахунок підсумкової оцінки за накопичувальною системою з курсу «Кореневе живлення рослин», який складається з 2 змістових модулів і має загальний обсяг рівний 2 кредитам (32 годин лекцій, 40 годин самостійної роботи студента, всього – 72 години).
Загальна кількість балів, які можуть отримати студенти з курсу «Кореневе живлення рослин»
Змістовий модуль 1 | Змістовий модуль 2 | Іспит | Підсумкова кількість балів | ||
Макси-мальна кількість балів | Поточний контроль | Контрольна робота | Поточний контроль | Контрольна робота | |
14 | 16 | 14 | 16 | 40 | 100 |
Сума | 30 | 30 | 40 | 100 |
Підсумкова рейтингова оцінка з курсу «Кореневе живлення рослин» виставляється як сума балів, отриманих студентом впродовж семестру за Змістовий модуль 1, Змістовий модуль 2 та балів, отриманих під час складання іспиту. У випадку відсутності студента під час написання модульної контрольної роботи з поважних причин, які підтверджені документально, він має право на його складання впродовж двох тижнів. Наразі за відсутності студента у зазначений термін без поважних причин кількість балів за дану контрольну роботу дорівнює нулю.
Отримана підсумкова кількість балів переводиться в традиційну п’ятибальну систему та виставляється в залікову та екзаменаційну відомість.
ТЕМАТИЧНИЙ План ДИСЦИПЛІНИ
№ теми | НАЗВА ТЕМИ | Кількість годин | |
Лекції | Самостійна робота | ||
ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1“ЕКОЛОГО – ФІЗІОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА СИСТЕМИ ГРУНТ – РОСЛИНА” | |||
1. | ВВЕДЕННЯ У КОРЕНЕВЕ ЖИВЛЕННЯ РОСЛИН | 2 | 2 |
2. | ХІМІЧНИЙ СКЛАД РОСЛИН | 2 | 2 |
3. | ГРУНТ ЯК СЕРЕДОВИЩЕ КОРЕНЕВОГО ЖИВЛЕННЯ РОСЛИН | 6 | 6 |
4 | КОРЕНЕВА СИСТЕМА ЯК ОРГАН ПОГЛИНАННЯ ТА ОБМІНУ РЕЧОВИН | 4 | 6 |
Модульна контрольна робота 1 | 2 | ||
ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 2 “ МЕТАБОЛІЗМ ТА ФІЗІОЛОГО-БІОХІМІЧНЕ ЗНАЧЕННЯ НАЙВАЖЛИВІШИХ МАКРО - ТА МІКРОЕЛЕМЕНТІВ ” | |||
5. | МЕТАБОЛІЗМ АЗОТУ | 4 | 4 |
6. | МЕТАБОЛІЗМ МАКРОЕЛЕМЕНТІВ – ФОСФОРУ, СУЛЬФУРУ, КАЛІЮ, КАЛЬЦІЮ, МАГНІЮ ТА ЗАЛІЗА | 10 | 10 |
7. | ФІЗІОЛОГО-БІОХІМІЧНЕ ЗНАЧЕННЯ МІКРОЕЛЕМЕНТІВ | 2 | 2 |
8. | ФІЗІОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ВИКОРИСТАННЯ МІНЕРАЛЬНИХ ДОБРИВ | 2 | 2 |
Модульна контрольна робота 2 | 4 | ||
Всього годин за семестр 72 | 32 | 40 |
Загальний обсяг годин – 72
Лекцій - 32 годин
Самостійна робота - 40 години
Теми лекцій та завдання для самостійної роботи
змістовий МОДУЛЬ 1. ЕКОЛОГО – ФІЗІОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА СИСТЕМИ ГРУНТ – РОСЛИНА
ТЕМА №1. ВВЕДЕННЯ У КОРЕНЕВЕ ЖИВЛЕННЯ РОСЛИН.
Лекція 1. ОСНОВНІ ЕТАПИ РОЗВИТКУ НАУКИ ПРО КОРЕНЕВЕ ЖИВЛЕННЯ РОСЛИН. – 2 год.
Предмет і завдання кореневого живлення рослин. Водна теорія живлення рослин. Гумусова теорія живлення рослин. Теорія мінерального живлення рослин. Закон мінімуму та закон повернення Ю. Лібіха. Вегетаційні досліди: методи водної і піщаної культури. Напрямки сучасних досліджень з кореневого живлення рослин.
Завдання для самостійної роботи – Використання методів водної та піщаної культур у прикладних дослідженнях з кореневого живлення рослин – 2 год.
Література [1, 3].
ТЕМА №2. ХІМІЧНИЙ СКЛАД РОСЛИН.
Лекція 2. ЕЛЕМЕНТНИЙ СКЛАД РОСЛИН. ЗНАЧЕННЯ ОСНОВНИХ ЕЛЕМЕНТІВ ЖИВЛЕННЯ У МЕТАБОЛІЗМІ РОСЛИН. – 2 год.
Способи живлення рослин. Вміст хімічних елементів в тканинах рослин. Розподіл хімічних елементів по органах рослин. Накопичення елементів живлення в культурних рослинах. Значення хімічних елементів у метаболізмі рослин. Рослини – індикатори стану навколишнього середовища.
Самостійна робота по вивченню матеріалів лекції –2 год.
ТЕМА №3. ГРУНТ ЯК СЕРЕДОВИЩЕ КОРЕНЕВОГО ЖИВЛЕННЯ РОСЛИН.
Лекція 3. ПОНЯТТЯ ПРО ГРУНТИ ТА ЇХ РОДЮЧІСТЬ. – 2 год.
Родючість – основна якісна ознака грунтів. Докучаєв В. В. – основоположник науки про грунти. Вільямс В. Р. – засновник біологічного напрямку в ґрунтознавстві. Особливості грунтоутворючого процесу: фізичне, хімічне, біологічне вивітрювання. Значення живих організмів в ґрунтоутворенні і формуванні родючості ґрунту.
Самостійна робота по вивченню матеріалів лекції – 2 год.
Лекція 4. СКЛАДОВІ ЧАСТИНИ ГРУНТУ – 2 год.
Морфологічні ознаки ґрунтового профілю. Характеристика горизонтів ґрунтового профілю. Фази ґрунту: тверда, рідка, газоподібна, жива. Хімічний склад ґрунту. Механічний склад ґрунту. Органічна частина ґрунту. Склад гумусу: неспецифічні та специфічні гумусові речовини. Гуміфікація. Роль органічної речовини в ґрунтоутворенні, родючості та живленні рослин. Класифікація ґрунтів за родючістю та вмістом поживних речовин.
Самостійна робота по вивченню матеріалів лекції - 2 год.
Лекція 5. ВЛАСТИВОСТІ ГРУНТУ. КЛАСИФІКАЦІЯ ГРУНТІВ. – 2 год.
Поглинальна здатність ґрунту: механічне, фізичне, хімічне, фізико-хімічне, біологічне поглинання. Кислотність ґрунту. Форми кислотності. Лужність та буферність ґрунту. Фізичні та фізико-механічні властивості ґрунту. Водні властивості та водний режим ґрунтів. Повітряний та тепловий режим ґрунтів. Класифікація ґрунтів за родючістю та вмістом поживних речовин.
Завдання для самостійної роботи – На контурній карті України скласти схему зонального розташування ґрунтів різних типів; відмітити вміст гумусу та основних макроелементів (азот, фосфор, калій) – 2 год.
Література [6, 11].
ТЕМА №4. КОРЕНЕВА СИСТЕМА ЯК ОРГАН ПОГЛИНАННЯ ТА ОБМІНУ РЕЧОВИН.
Лекція 6. БУДОВА ТА ФУНКЦІЇ КОРЕНЕВОЇ СИСТЕМИ РОСЛИН. – 2 год.
Характеристика зон кореня та їх функції. Особливості внутрішньої будови кореня. Первинна та вторинна будова кореня. Функції кореневої системи рослин: механічна, поглинальна, метаболічна, транспортна, синтетична, видільна. Алелопатія: хімічна природа алелопатично активних сполук; алелопатична активність рослин степового ценозу (класифікація рослин за ). Явище ґрунтовтоми.
Самостійна робота по вивченню матеріалів лекції - 2 год.
Завдання для самостійної роботи – Екологічне значення кореневих виділень. – 2 год.
Література [2, 8, 9, 12].
Лекція 7. ПОГЛИНАННЯ ТА ТРАНСПОРТУВАННЯ МІНЕРАЛЬНИХ ЕЛЕМЕНТІВ. – 2 год.
Механізми поглинання йонів кореневими волосками. Значення десорбції та адсорбції у поглинанні йонів. Основні способи проникнення йонів через мембрану. Пасивний та активний мембранний транспорт. Особливості радіального транспортування речовин: транспорт по симпласту та апопласту. Механізми дальнього транспорту речовин. Вплив грунтово-кліматичних умов на швидкість поглинання та транспортування елементів мінерального живлення.
Самостійна робота по вивченню матеріалів лекції - 2 год.
Модульна контрольна робота – 2 год.
Питання до змістового модуля 1.
1. Основні етапи розвитку науки про кореневе живлення рослин.
2. Основні положення теорії мінерального живлення Лібіха.
3. Закономірності надходження елементів мінерального живлення в рослину.
4. Класифікація елементів мінерального живлення.
5. Фізіологічне значення основних елементів живлення для рослин
(N, P, K, Ca, Mg, S, Fe).
6. Класифікація рослин щодо їх адаптаційних можливостей до надлишку елементів мінерального живлення в ґрунті.
7. Особливості ґрунтоутворюючого процесу.
8. Основні етапи розвитку науки про ґрунти.
9. Значення живих організмів в ґрунтоутворенні і формуванні родючості ґрунту.
10. Характеристика ґрунтового профілю. Горизонти ґрунту.
11. Характеристика органічної частини ґрунту.
12. Складові частини ґрунту.
13. Поглинальна здатність ґрунту.
14. Форми кислотності ґрунту. Фізико-механічні властивості ґрунту.
15. Водний, повітряний та тепловий режим ґрунтів.
16. Особливості первинної та вторинної будови кореня.
17. Характеристика зон кореня та його функцій.
18. Екологічне значення кореневих виділень. Явища алелопатії та ґрунтовтоми.
19. Механізми поглинання йонів кореневими волосками рослин.
20. Особливості ближнього (радіального) транспорту речовин.
21. Механізми дальнього транспорту речовин.
22. Вплив грунтово-кліматичних умов на швидкість поглинання та транспортування елементів мінерального живлення.
змістовий МОДУЛЬ 2. МЕТАБОЛІЗМ ТА ФІЗІОЛОГО-БІОХІМІЧНЕ ЗНАЧЕННЯ НАЙВАЖЛИВІШИХ МАКРО - ТА МІКРОЕЛЕМЕНТІВ
ТЕМА №5. МЕТАБОЛІЗМ АЗОТУ.
Лекція 8. ОСНОВНІ БІОХІМІЧНІ ЕТАПИ КОЛООБІГУ АЗОТУ. – 2 год.
Доступні для рослин форми азоту. Амоніфікація, нітрифікація, денітрифікація, молекулярна фіксація азоту (хімічна, біологічна). Механізми молекулярної фіксації азоту. Азотфіксуючі мікроорганізми. Симбіотичні системи. Нітрогеназний комплекс. Будова та функції бактероїда.
Самостійна робота по вивченню матеріалів лекції - 2 год.
Лекція 9. АМІАК – АЛЬФА І ОМЕГА АЗОТНОГО ЖИВЛЕННЯ – 2 год.
Редукція нітрату. Будова нітрат - та нітритредуктазного комплексу. Шляхи асиміляції аміаку. Амінокислоти і аміди в рослинах. Взаємозв’язок вуглеводного та азотного обміну в рослині.
Самостійна робота по вивченню матеріалів лекції - 2 год.
ТЕМА №6. МЕТАБОЛІЗМ МАКРОЕЛЕМЕНТІВ – ФОСФОРУ, СУЛЬФУРУ, КАЛІЮ, КАЛЬЦІЮ, МАГНІЮ ТА ЗАЛІЗА.
Лекція 10. ФОСФОРНЕ ЖИВЛЕННЯ РОСЛИН. – 2 год.
Вміст фосфору в ґрунті та в рослинах. Основні біохімічні етапи колообігу фосфору. Механізми поглинання фосфору рослинами та значення кореневих виділень. Форми та локалізація фосфору в рослинах. Фізіолого-біохімічне значення фосфору. Дефіцит фосфору та його наслідки для рослин – 2 год.
Самостійна робота по вивченню матеріалів лекції - 2 год.
Лекція 11. СІРЧАНЕ ЖИВЛЕННЯ РОСЛИН – 2 год.
Джерела надходження та вміст сірки в грунті. Основні біохімічні етапи коло обігу сірки. Вміст, форми та транспортування сірки по рослині. Механізми відновлення та асиміляції сірки. Значення сірки в обміні речовин. Дефіцит сірки та його наслідки для рослин – 2 год.
Самостійна робота по вивченню матеріалів лекції – 2 год.
Лекція 12. МЕТАБОЛІЗМ КАЛІЮ В РОСЛИНАХ – 2 год.
Форми калію в ґрунті. Вміст калію в рослинах. Значення калію в метаболізмі рослин. Дефіцит калію та його наслідки для рослин – 2 год.
Самостійна робота по вивченню матеріалів лекції - 2 год.
Лекція 13. МЕТАБОЛІЗМ КАЛІЬЦІЮ В РОСЛИНАХ – 2 год.
Вміст та локалізація кальцію в ґрунті та в рослинах. Фізіологічне значення кальцію. Значення кальцію в процесах клітинної сигналізації. Будова та функції кальцій-кальмодулінового комплексу. Дефіцит кальцію та його наслідки для рослин – 2 год.
Самостійна робота по вивченню матеріалів лекції - 2 год.
Лекція 14. МЕТАБОЛІЗМ МАГНІЮ ТА ЗАЛІЗА – 2 год.
Вміст та локалізація магнію та заліза в рослинах. Фізіологічне значення магнію та заліза. Дефіцит магнію та заліза та його наслідки для рослин – 2 год.
Самостійна робота по вивченню матеріалів лекції - 2 год.
ТЕМА №7. ФІЗІОЛОГО-БІОХІМІЧНЕ ЗНАЧЕННЯ МІКРОЕЛЕМЕНТІВ.
Лекція 15. ЗНАЧЕННЯ НАЙВАЖЛИВІШИХ МІКРОЕЛЕМЕНТІВ У МЕТАБОЛІЗМІ РОСЛИН. – 2 год.
Фізіолого-біохімічне значення молібдену, марганцю, купруму, цинку, кобальту, бору, ванадію, кремнію, алюмінію, натрію, хлору для рослин. Типові симптоми дефіциту елементів мінерального живлення у різних видів рослин. Явище реутилізації. – 2 год.
Завдання для самостійної роботи – Скласти таблицю: «Основні елементи живлення і їх використання у живих організмах». – 2 год.
Література [6, 7, 9].
ТЕМА №8. ФІЗІОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ВИКОРИСТАННЯ МІНЕРАЛЬНИХ ДОБРИВ.
Лекція 16. ОПТИМІЗАЦІЯ ЖИВЛЕННЯ РОСЛИН. – 2 год.
Діагностика живлення рослин: ґрунтова, метеорологічна, рослинна діагностика. Система добрив. Класифікація добрив та особливості їх використання. Азотні, фосфорні, калійні добрива. Складні мінеральні добрива. Бактеріальні добрива. – 2 год.
Самостійна робота по вивченню матеріалів лекції - 2 год.
Модульна контрольна робота – 4 год.
Питання до змістового модуля 2.
1. Основні біохімічні етапи колообігу азоту. Основні джерела азотного живлення вищих рослин.
2. Функції мікроорганізмів ґрунту в азотному живленні рослин.
3. Механізми відновлення молекулярного азоту. Будова та функції бактероїда.
4. Редукція нітрату. Будова нітрат - та нітритредуктазного комплексу.
5. Шляхи асиміляції аміаку. Амінокислоти і аміди в рослинах.
6. Метаболізм та фізіолого-біохімічне значення фосфору для рослин.
7. Дефіцит азоту, фосфору, калію та його наслідки для рослин.
8. Сірчане живлення рослин. Механізми відновлення та асиміляції сірки.
9. Фізіолого-біохімічне значення сірки. Дефіцит сірки та його наслідки для рослин.
10. Метаболізм та фізіолого-біохімічне значення калію.
11. Значення кальцію у процесах клітинної сигналізації. Дефіцит кальцію та його наслідки.
12. Значення йонів магнію та заліза у процесах фотосинтезу та дихання.
13. Наслідки дефіциту магнію та заліза для рослин.
14. Фізіологічне значення мікроелементів у рослині.
15. Явище реутилізації. Типові симптоми дефіциту елементів мінерального живлення у різних видів рослин.
16. Діагностика живлення рослин.
17. Класифікація добрив та особливості їх використання. Фізіологічно кислі та фізіологічно лужні солі.
18. Азотні добрива, їх класифікація, склад та значення.
19. Особливості амонійного і нітратного підживлення рослин.
20. Фосфорні добрива, їх класифікація, склад та значення.
21. Мікродобрива та бактеріальні добрива. Способи внесення та значення.
22. Вплив зовнішніх та внутрішніх факторів на мінеральне живлення рослин.
РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА
Основна література
1. , Тернавский питание растений. – К.: Вища школа, 1989. – 200с.
2. Мусієнко М. М. Фізіологія рослин: Підручник. – К.: Либідь, 2005. – 808 с.
3. Фізіологія рослин: Практикум. Навчальний посібник / Під ред. Паршикової Т. В. – К.: Либідь, 2008. – 372 с.
4. Медведев растений: Учебник. – С. Пб.: Изд-во С. Петерб. ун-та, 2004. – 336 с.
5. Полевой растений. – М.: Высшая школа, 1989. – 464с.
6. Кабата- Микроэлементы в почвах и растениях: Пер. с англ. – М.: Мир, 1989. – 439 с.
7. Микроэлементы: поступление, транспорт и физиологические функции в растениях / , , и др. – К.: Наук. думка, 1987. – 184с.
Додаткова література
8. Растения в экстремальных условиях минерального питания / Под ред. , Алексеевой- Л.: Наука, 1983. – 180с.
9. Власюк элементы в жизнедеятельности растений. – К.: Наукова думка, 1969. – 515 с.
10. , Тинкер растворов в системе “почва-растение“/Пер. с англ. – М.: Колос, 1980. - 365 с.
11. Грунтознавство з основами геології. Навч. посіб. / , , Вітвицький С. В. – К.: Оранта. – 2005. – 648 с.
12. Гродзінський хімічної взаємодії раслин. – К.: Наук. думка, 1973. – 204 с.
К. б.н., доцент Войцехівська О. В.
