Тема: «А я просто українка, україночка»

Тема: «А я просто українка, україночка»

Мета: дати можливість учням виявити свої здібності, таланти, вміння, знання, вдачу, самоутвердитися в учнівському колективі; сприяти вихованню національної самосвідомості учнів, патріотичних почуттів.

Обладнання: виставка українських вишитих рушників, хусток, виставка-огляд учнівських виробів, страв української національної кухні.

Учениця:

Запалився небокрай,

Згасла нічна зірочка.

Я співаю про свій край,

Бо я – україночка!

Рано-вранці прокидаюсь,

Як маленька бджілочка.

Я роботи не лякаюсь,

Бо я – україночка!

Щоб Вкраїна розквітала,

Як весняна квіточка,

Я творитиму добро,

Бо я – україночка!

Виконується пісня «А я просто українка, україночка» (Сл. Демиденка, муз. Татарченка)

Ведучий: Добрий день, любі друзі! Ми радо вітаємо вас на конкурсно-розважальній програмі «А я просто українка, україночка» на звання справжньої україночки 2012 року. У конкурсі зустрічаються розумні, кмітливі, чарівні, талановиті дівчата нашої школи, а судити змагання буде вельмишановне журі. Знайомтесь! (називаються члени журі).

Перший конкурс «Презентуємо себе…». Завдання учасницям конкурсу – коротко і цікаво розповісти, про себе, свої мрії, захоплення, плани на майбутнє. Отже, слово учасницям конкурсу.

(Діти по черзі розповідають про себе, читають власні вірші). Наприклад:

___________________________________, вас вітаю,

Всіх присутніх поважаю.

Презентувать себе я маю,

Ось тому розповідаю:

Сім’ю маю не маленьку:

Дві сестрички, тата й неньку.

Живемо ми всі дружненько,

Серед них я наймаленька.

Полюбляю малювати,

Шити, вчитись і співати,

Добрі маю я оцінки,

Та багато ще не знаю.

Хочу вас просить усіх,

Щоб не підняли на сміх.

Піддержіть мене, прошу,

А я вас гарно пригощу.

ІІ учасниця:

В світі є країн багато,

Україна лиш одна.

Тут живуть і мама, й тато,

Я, сестра й уся рідня.

Я щодня іду до школи,

А сестричка – в дитсадок.

А батьківська рідна стежка

Ллється в трудовий поток.

Я люблю свою домівку,

Я люблю своє село,

Бо воно мене зростило,

Силу і красу дало.

Я пісень багато знаю,

Вмію танцювать, співать,

Бо я справжня українка

І інакше не сказать.

Друзів я багато маю

І дорослих, і малих.

Я вам щастя всім бажаю,

Я люблю й шаную всіх.

Так, я просто українка,

В Україні я живу.

І країну свою рідну

Завжди ненькою зову.

Навкруги степи безкраї –

Чебрець, полин, молочай.

Боже, дай усім здоров’я!

І розправить крила дай!

Щоб жилося, як у казці:

Хоч – працюй, а хочеш – вчись…

Горда я, що українка

І _________________ зовусь.

ІІІ учасниця:

Україна, Україна –

Моя рідна сторона

Тоня, Тонька, Антоніна –

Моє справжнє ім’я

… - прізвище, а ім’я

Називайте, як зручніш

Я у Троїцькім родилась,

Ряст тут топчу босоніж.

У селі своєму ріднім

Я пішла у І клас,

Вчилася читать, писати

Й поважати усіх вас.

Мрію я вчителювати,

Географію вивчать

І дітей малих навчати

Світ великий пізнавать.

Україно, Україно,

Моя рідна сторона!

Свідчусь я тобі в коханні,

Батьківщино ти моя!

ІV учасниця:

Я дівчина – українка

Звуть мене Аліна

Сподіваюсь, мене знає

Вся сільська родина.

У селі своєму ріднім

Я прийшла у І клас

Вчилася читать, писати

Й поважати усі вас.

Сім’я наша невеличка

Тато, мама, я й сестричка

Утримуємо господарство:

Собаку і кішку.

Є корова, кролі, кури –

Усього потрішки.

Тож батькам я помагаю,

До всього рук я докладаю.

Потім трішки відпочину

Й берусь за уроки,

Бо багато задають,

Стільки тут мороки!

Іноді бува сутужно,

Та живемо ми всі дружно.

Ведуча: Дякуємо, дівчата. А зараз слово нашому журі. (Члени журі виставляють оцінки учасницям конкурсу).

Ведучий: У кожного народу є свої звичаї, традиції, обряди, народні свята. Є вони, звичайно, і в українського народу. А чи знають наші конкурсантки найулюбленіші народні свята? Ми дізнаємось із наступного конкурсу «Перлина нашої культури». (На столі лежать картки з написаними уривками з віршів). Ваше завдання – виразно прочитати рядки вірша з обраної вами картки і назвати, про яке свято йде в ньому мова.

1.  Коли зимонька надходить, земля промерзає,

До діточок іде в гості …

Той, хто Божим заповітам був вірний до скону,

Хто був бідним і нещасним

Завжди в оборону.

Все багатство він віддав бідним і нужденним,

За життя його всі мали святим і блаженним.

(День святого Миколая, 19 грудня)

2.  Заплету віночок, заплету шовковий,

На щастя, на долю, на чорнії брови.

Пливи, вінок, за водою,

Пливе доля за тобою.

(Свято Івана Купала, 7 липня)

3.  Від землі аж до небес –

Великий день: Христос Воскрес!

З дзвіниць галкам навздогін

Три дзвони б’ють

За дзвоном дзвін,

Голосять чудо із чудес:

Воістину Христос Воскрес!

(Великоднє свято)

4.  Коляд, коляд, колядниця,

Добра з медом паляниця,

А без меду не така,

Дайте, дядьку, п’ятака –

Та ще й шматок пирога!

Як не дасте пирога,

Візьму вола за рога,

Та виведу на поріг,

Та викручу правий ріг.

Добрий вечір!

5.  Мороз, що вчора усім нахвалявся:

Заморожу на камінь усе, що живе,

Тепер перед сонцем у тінь заховався

І бороду в гніві безсилому рве.

Збудилася річка, порвала кайдани,

Шумить і лютує сердито вода –

Зимо! Ні, не бути тобі вже між нами,

Дивися, надходить весна молода.

(Стрітення, 15 лютого) (Благовіщеня – 7 квітня)

6.  Тоненьким прутиком

З вербовим котиком

Себе вітаємо

Легеньким дотиком…

Радісну вістку собі говоримо,

Що день великий не за горами,

Що вже за тиждень буде Великдень.

(Верба неділя)

7.  Добри вечір тобі, пане господарю!

Радуйся, ой радуйся, земле,

Син Божий народився!

Застеляйте столи та все килимами

Та кладіть калачі з ярої пшениці,

Бо прийдуть гості їсти паляниці.

(Різдво – 7 січня)

8.  На яке свято дівчина просить:

– Святая,

Покрий мені голівоньку,

Хоч і драною рядниною,

Аби з хорошою людиною…

(Свято Покрови – 14 жовтня)

Ведучий: Наш народ з давніх-давен славився своєю талановитістю, умінням творити своїми руками дивні і прекрасні речі. Учасниці нашого конкурсу теж не звикли сидіти склавши руки. На виставку вони принесли свої вироби, а журі та глядачі оцінять їхню майстерність. Отже, наш наступний конкурс –

Діло майстра величає.

Оплески глядачі будуть розцінюватись як найвища нагорода учасницям конкурсу. (Дівчата розповідають про свою улюблену справу, презентують свої вироби).

Ведуча: В українських жінок основним і улюбленим головним убором була і залишається хустка. Вона підкреслювала святковість чи буденність одягу, інформувала про матеріальний добробут чи сімейний статус жінки.

Ведучий: Хустка, якою жінки покривали голови, щоб не «світити волоссям», все ж залишала відкритим обличчя, що свідчить про волелюбний характер українок. Хустка здавна відігравала магічну, оберегову функцію (ведуча звертає увагу виставку хусток): Українська хустка промовляє квітами, грає всіма барвами веселки, радує око і звеселяє душу.

Учениця: На ній – і гроно, і пелюстка,

І небо, й райдуги на ній

Мов берегиня вроди, хустка

Здавен у нашій стороні.

Веселі ви чи сумовиті,

На схилах Ворскли чи Дінця –

Нема таких жінок на світі,

Котрим вона, не до лиця.

Ведуча: Зараз ми побачимо, чи вміють сучасні дівчата гарно, швидко, оригінально пов’язувати хустки. Отже, до вашої уваги конкурс

«Берегиня вроди – хустка».

(конкурсантки обирають із числа глядачів дівчат, жінок, яких пов’язують хустками, і розповідають кого, коли, за яких обставин саме так пов’язують).

Конкурс для вболівальників:

Відгадування загадок

1.  Головата, тонколиста, сорочок наділа 300, а нога – одна. (Капуста)

2.  І печуть мене, і варять, і їдять мене, і хвалять, бо я добра. (Картопля)

3.  Баран у коморі, а роги надворі. (Буряк)

4.  Без рук, без ніг, а пнеться на батіг. (Квасоля)

5.  Під землею птиця кубло звила і яєць нанесла. (Картопля)

6.  Дівка в коморі, а коса надворі. (Морква)

7.  Мене не їдять, але й без мене не їдять. (Сіль)

8.  Сидить Марушка в семи кожушках;

Хто її роздягає, той сльози проливає. (Цибуля)

9.  Має гребінь – не може ним чесатися. (Півень)

10.  ….. (Вода)

11.  Б’ють мене ціпами,

Ріжуть мене ножами;

За те мене отак гублять,

Бо всі мене дуже люблять. (Хліб)

12.  А хто цей хлопець – молодець:

Сам червоний, а чуб – зеленець? (Буряк)

Ведучий: Українські жінки завжди славилися своєю гостинністю. Зустрічаючи бажаного гостя, на стіл ставили найкращі страви української національної кухні: варенички і галушки, пампушки і драники, голубці, куліш, борщ та інші.

Ведуча: Але іноді траплялись і небажані гості. Про таких говорили: «Незваний гість гірше татарина». Тоді лукаві жіночки вдавались до хитрощів. Ось як у гуморесці Степана Руданського «Вареники». (Ставиться сценка).

Ведучий: Але таке траплялося нечасто. Як правило, гостей зустрічали радо і щедро пригощали, припрошуючи до столу і нахваляючи страви. Як саме – зараз продемонструють наші україночки-господині. То ж до вашої уваги – домашнє завдання «Їжте, вмочайте, за решту – вибачайте…» (Дівчатка запрошують гостей пригощатись їхніми стравами, читають вірші):

Хто не зна, що таке драник?

Тертий драник-картопляник.

Налітайте, уплітайте!

Всіх, хто нас мерщій послуха,

Не відтягнеш і за вуха.

А ось диво-голубці,

Як дрібненькі горобці

Пригощайтеся, рідненькі,

Голубці такі смачненькі!

А ось налисники смачненькі,

І пахучі, й солоденькі.

Тут і сир, кишмиш, сметана,

Не хвилюйтесь, на всіх стане!

Ви по черзі пригощайтесь,

Моєї страви не цурайтесь!

А це млинці українські

В солодкій сметані

Їжте, діти і дорослі,

Саші, Тані, Вані.

Ці млинці, мов горобці,

Зграйкою летіли,

На стіл сіли до журі –

Й блюдця опустіли.

Хліб домашній, ковбаса

Пахне салом, перцем

Ми запрошуємо вас

Душею і серцем.

Їжте, їжте, ну й смачна

Українська страва.

Беріть кільце ковбаси

І зліва, і справа!

Милі гості, просим сісти,

Вареники будем їсти

Вареники непогані,

Вареники у сметані.

В кожній хаті на Вкраїні

Вареники варять нині.

Вареники дуже ситні.

Вас чекають у макітрі.

Вареники круглолиці

Із добірної пшениці

Їжте, їжте, просим щиро,

Вареники наші з сиром.

Вареники непогані,

Вареники в сметані.

Їжте, люди, пиріжечки

З м’ясом, сиром, зерном гречки

Духмяні, свіжі, мов роса,

Землі родючої краса!

Пироги з капустою,

Пироги із вишнями.

Пригощайтесь, добрі люди,

Будете не лишніми.

(Пісня «З сиром пироги»)

Ведуча: Справжніми перлинами народної творчості є прислів’я. В них відобразилась народна мудрість, спостережливість, досвід… До вашої уваги конкурс –

«Народ скаже – як зав’яже…»

Ведучий: Кожна з учасниць конкурсу витягне зі скриньки картку, на якій написаний початок прислів’я. Ваше завдання – продовжити прислів’я. Не забувайте, що більшість прислів’їв будуються на вживанні антонімів.

Прислів’я

1.  Нащо й клад, коли в сім’ї лад.

2.  Людина без Батьківщини, як соловей без пісні.

3.  Хліб – сіль їж, а правду ріж!

4.  Берись дружно, не буде сутужно.

5.  Землю красить сонце, а людину праця.

6.  Всяк правду знає, та не всяк про неї дбає.

7.  На сонці тепло, а біля матері добре.

8.  Хто багато читає, той багато знає.

9.  Колос повний до землі гнеться, а пустий угору пнеться.

10.  Брехнею світ пройдеш, та назад не вернешся.

11.  Бережи одяг, доки новий, а здоров’я – доки молодий.

12.  Грім гримить – буде хліб родить.

13.  Прийшов Спас – держи рукавиці про запас.

14.  Де лелека водиться, там щастя родиться.

15.  Так треба жити, щоб нікому зла не чинити.

Ведуча: Українські дівчата славляться не тільки своєю вродою, розумом, кмітливістю, але й талантами. Чи не правда? Зараз в цьому ми переконаємося. Отже, до вашої уваги конкурс:

«Таланти, твої Україно!»

Ведучий: Конкурсантки порадували нас усіх своїми талантами, знаннями, вмінням. Для підведення підсумків конкурсу слово надається журі.

Ведуча: Ось і закінчилося свято,

Хотілося б усім вам побажати

Добра, здоров’я, злагоди, краси,

Щоб для Вітчизни молодої

Ви, діти, мудрими й щасливими росли!