5.2.5.4. Складні речення з різними видами сполучникового й безсполучникового зв’язку

5.2.5.4. Складні речення з різними видами сполучникового й безсполучникового зв’язку

Складні речення з різними видами сполучникового й безсполучникового зв’язку

У складних реченнях, що мають по декілька простих, можуть бути різні види зв'язку - сурядний та підрядний, сполучниковий і безсполучниковий.

Розглянемо таблицю

.Різновид	Речення	Графічна схема
Складне речення із сполучниковим сурядним та підрядним зв'язками (сурядне - підрядне)	1). Довго ще говорили обоє, обмірковуючи прочитане, 2). то знову вони замовкали з приводу якоїсь думки, 3). що випадково надходила одному чи другому до голови. (І. Сенченко)	[ ], то [ ], ( що ).
Складне речення із сполучниковим сурядним і безсполучниковим зв'язками	1). Але малюнком тоскним і недбалим Не хоче годувати листопад, 2). І мріють зорі: 3). ми серця запалим; 4). Радіє місяць: 5) повернувсь назад. (П. Филипович)	[ ], і [ ]: [ ]; [ ]: [ ].
Складне речення із безсполучниковим зв'язком на основному рівні та сполучниковим у межах компонента, що є складнопідрядним реченням	1) Хто боязкий, 2) той не рушить, 3) хто відважний, 4) той віз підважить. (Нар. тв.)	(хто),[той], (хто), [той].
Складне речення із сполучниковим сурядним, підрядним та безсполучниковим зв'язками	1) Стояла тиха і по - своєму хвилююча година: 2) згори на верховіття лісу опускався сизий присмерк, 3) а внизу з - під кожного куща виповзав туман, 4) тому здавалось, 5) що над землею коливалися два неба. (М. Стельмах)	[ ]: [ ], а [ ], і [ ], (що).

Розділові знаки у реченнях складної синтаксичної конструкції

Іноді у нас виникає питання: які розділові знаки ми маємо поставити, коли у складному реченні збігаються два підрядні сполучники або сполучник сурядності та підрядності. Розставляючи розділові знаки, слід дотримуватися таких правил:

1. Якщо у складному реченні збігаються два підрядні сполучники або сполучник сурядності і підрядності то кома між ними ставиться тільки тоді, коли вилучення підрядного речення з другим сполучником не вимагає перебудови речення з першим сполучником.

Брати Блаженки шепотілися між собою, що, коли треба буде, вони стануть один до одного спинами (О. Гончар).

Пор.:Брати Блаженки шепотілися між собою, що вони стануть один до одного спинами (О. Гончар).

2. Але якщо, вилучаючи частину з другим сполучником, потрібно перебудувати речення, бо його структура ламається, то кома між двома сполучниками не ставиться. Як правило, в останній частині складного речення є слова то, але, або.

Брати Блаженки шепотілися між собою, що коли треба буде, то вони стануть один до одного спинами (О. Гончар).

Мій біль бринить, зате коли сміюся, то сміх мій рветься джерелом на волю (О. Теліга).

3. Кома ставиться між однорідними підрядними реченнями, з'єднаними повторюваними сурядними сполучниками, але перше підрядне речення від головного комою не виділяється.

Дерева можна обрізувати або коли ще сплять соки, або коли виростає листя (З журналу).

4. У реченнях із сполучниковим та безсполучниковим зв'язком вживається двокрапка і тире.

Якби ж серцю я міг наказати, наказав би: живи, як є, поки будеш незрадно кохати, поки полум'я в груди б'є (В. Лучук).

Але бувають і такі випадки, коли кома не ставиться

1. Між двома частинами складного речення, поєднаними єднальним сполучником, що мають спільне підрядне речення.

Коли він торкався смичком струни скрипки, все на світі зникало і залишалася тільки музика (В. Собко).

2. Між двома частинами складного речення, поєднаними підрядним зв'язком та єднальним або розділовим сполучником, що мають спільну головну частину.

В природі існує ніч того, щоб у тиші росло усяке зілля і відпочивала людина (М. Стельмах).

Сполучникові складні речення (складносурядні, складнопідрядні) і безсполучникові складні речення часто бувають синонімічним. Створюється можливість заміни одних речень іншими: сполучникових на безсполучникові і навпаки.

(Вчитель разом з учнями розглядає речення [речення або проектуються, або записані на дошці]).

Чітко чуть, як в мерзлу землю дрібно б'ють копита (М. Бажан).

Чітко чуть: у мерзлу землю дрібно б'ють копита (М. Бажан).

Тренувальні вправи

1.Записати речення та розставити розділові знаки. Підкреслити головні та другорядні члени речення. Визначити тип зв'язку у складному реченні.

Скрізь по обидва боки Раставиці на покаті стеляться чудові городи жовтіють тисячі соняшників що ніби поспинались та заглядають поверх бадилля кукурудзи на річку там набігли на річку високі коноплі і залили берег своїм гострим важким духом (І. Нечуй - Левицький).

Батько хай їде орать його коні знають а я піду гулять мене гості чекають (Нар. творчість).

2. Встановити відповідність.

1.Складне речення із сурядним та підрядним зв'язком

2. Складне речення із сурядним і безсполучниковим зв'язком

3. Складне речення із підрядним та безсполучниковим зв'язком

4. Складне речення із сурядним, підрядним та безсполучниковим зв'язком

А. Над вечір хуга втихла, хмари на заході почервоніли, сніг стужавів і гостро заблищав, а повітря стало таким прозорим, що було далеко видно голі дерева понад шляхом. (Григір Тютюнник)

Б Збулись твої (Шевченкові) слова пророчі, і час оновлення настав, і темні просвітились очі, вчорашній раб Всесильним став.(М. Рильський)

В А речення - мов зоряний разок слів - намистинок, що світяться алмазно, і все довкіл сіяє так виразно. (Д. Білоус)

Г А я додам: любити можна поезію в добу ракет, бо, дивна річ, людина кожна якоюсь мірою поет. (М. Рильський)

3. Складним реченням з різними типами зв’язку (сполучниковим і безсполучниковим) є речення:

А. Світить блакиті сонце, зеленіють гори, джерельною свіжістю дихає вода.

Б. А в цей час наді мною твориться диво: хтось невидимим смичком провів по синьому піднебессі, по білих хмарах, і вони забриніли, як скрипка.

В. Як я заздрила тим людям, що не мали відпочинку, поки їх нелюдська втома не валила на часинку.

Г. Тоді в мені спалахнула ненависть до тих, що нищили мою любов.

4. Установити відповідність між складними реченнями та їх видами:

1. Складносурядне.

2. Складнопідрядне.

3. Безсполучникове.

4. З різними видами зв’язку.

А. Світить з блакиті сонце, зеленіють гори, джерельною свіжістю дихає вода.

Б. Віз наш увесь дерев’яний: дід і прадід були чумаками, а чумаки не любили заліза, бо воно, казали, притягає грім.

В. Як я заздрила тим людям, що не мали відпочинку, поки їх нелюдська втома не валила на часинку.

Г. Вже листячко прокинулось в живцях, хоч сніг у лісі сріблиться повсюди.

Д. Думкою за любими синами вона йшла, куди ішли вони.

5 Прочитайте текст і виконайте завдання до нього (розділові знаки пропущено).

Текст

1. Верховинський ранок.

2. Сонце ліхтарями-променями гладить полонини з ущелин здіймаються випари тут-там іскряться сумарійні потічки швидкоплинної річки.

3. Смереки що здійнялися аж у самі підхмар’я наче повисли там бо під ними навколо туман сірий-сірий такі ж і хмари шатро яких підкидають гострі шпилі вічнозелених карпатських молодиць.

4. А низом-долом розкошують вівці корови.

5. З долини лине дзвіночок у відповідь йому чується мелодія трембіти.

6. У відповідь йому трембіта вона близька колишньому гуцулу.

7. Вона наче чутливий старожил що надивився тисячі бід і мільярди кривд застерігає не звеселяйся дзвіночку бо хтось із чужини прийде і справді подумає що все навкруги таке веселеньке як і ти.

А. Тире слід поставити в реченні:

Б. Двокрапку слід поставити в реченні:

В. Безсполучниковим складним є речення:

6.Складним реченням з різними типами синтаксичного зв'язку (сполучниковим і безсполучниковим) є речення:

А. Ще сніг кругом, ще голі віти в дуба, і не курличуть в небі журавлі.

Б. Облітають квіти, обриває вітер пелюстки печальні в синій тишині.

В. Був час обідньої перерви – і все живе поховалося в затінки, вщухло, принишкло.

Г. Цвіте липа так буйно й розкішно, що все місто плаває в задумленому мареві.

Д. Якби не жовте листя в садках, то можна було б подумати, що надворі не бабине, а справжнє літо.

7.Установити відповідність між складними реченнями та їх видами:

1.Складносурядне.

2.Складнопідрядне.

3.Безсполучникове.

4.З різними видами сполучникового й безсполучникового зв'язку.

А. Ви знаєте, як пахне хліб диханням сівача, вогнем безсонних діб.

Б. За Дніпром небо ясно палало всіма кольорами веселки.

В. Важким холодним сном спала земля, а високо над нею притаїлись зорі.

Г. Защебетав соловейко – пішла луна гаєм, червоніє за горою, плугатар співає.

Д. Ще сніг кругом, ще голі віти дуба, і не курличуть в небі журавлі.

8. Прочитайте текст й виконайте завдання до нього (розділові знаки пропущено)

Текст

1. Щось несказанно чарівне й зворушливе криється в природі коли під місяцем бовваніють чи іскряться розмивчастим відливом чубаті полукіпки.

2. Тоді здається ось-ось на житніх стернях побачиш саме літо.

3. Як тихо і славно в полі.

4. Від стерні і снопів підіймаються пахощі відволоженого жита а зверху снується солодка тяжінь липового цвіту.

5. Чи зможе художник змалювати ось такий вечір?

6. Щоб і невидиме літо ішло по стернях щоб і полукіпки мов живі хліборобські надії дихали житнім хлібом.

7. Такого не намалюєш тільки побачити зможеш.

А. Тире слід поставити в реченні:

Б. Двокрапку слід поставити в реченні:

В. Кому (коми) слід поставити в реченнях:

9.Записати речення, розставити розділові знаки. Накреслити схеми речень.

Світ падав на бризки білої хвилі що лилася по камінні й хвиля блищала у густій зеленій тіні як снопи срібла та кришталю (І. Нечуй - Левицький).

Довго слухав того вечора Валерій Іванович сповідь архітектора і боляче було чути як раз у раз зривається в стражданні голос цієї мужньої людини (О. Гончар).

Сонце і повітря лоскочуть щоки а зелень ялинкових гілок виглядає з - під снігу так свіжо що здається надворі стоїть весна, одягнена у білі шати (М. Коцюбинський).

9.Прочитайте текст і виконайте завдання 9–11.

(1)Щороку під кінець травня земля набирається сили і їїживлющі соки до схочу напоюють зело. (2) Саме під цю пору на Поліссі починає густо цвісти азалія. (3) Її жовтий цвіт мовби велетенське мереживо свічок, виготовлених із ярого воску, освітлює найтемніші закутки лісових хащ. (4) Душа від того яскравого суцвіття наповнюється бадьорим настроєм, веселішає, усе довкола набирає особливої урочистості. (5) Великі з жовтим відблиском пелюстки густо вигойдуються на тендітних ниточках, бутончики нагадують підвішену догори парасолю.

9. Орфографічну помилку допущено в слові

А щороку

Б до схочу

В довкола

Г догори

10.Пунктуаційну помилку допущено в реченні

А першому

Б третьому

В четвертому

Г п’ятому

11. Відокремленим означенням ускладнено речення

А перше

Б друге

В третє

Г п’яте

12Прочитайте текст. Виконайте завдання до нього 12-14

(1)Я почав роздумувати, що таке людина, у чому наша суть людська: у тому, що ми думаємо, чи в тому, що ми робимо? (2)На кожному кроці ми бачимо: людина добра в душі, а не робить добро через те, що їй не вистачає рішучості, або вона просто лінується. (З)Інша людина за природою зла, але вона в собі те зло тамує із якихось, може, навіть не добрих міркувань і робить масу добра. (4)Так що таке людина? (5)Те, що вона всередині, чи те, що вона назовні?

12. Орфографічну помилку допущено в написанні слова:

А за природою;

Б не добрих;

В всередині;

Г назовні.

13. Пунктуаційну помилку допущено в реченні:

А першому;

Б другому;

В третьому;

Г п'ятому.

15. Вставним словом ускладнено речення:

А перше;

Б друге;

В третє;

Г п'яте.

15.Прочитайте текст. Виконайте завдання до нього 15-17

(1) УЖиттєвому круговороті народжуються неповторні людські світи. (2)Вдивляючись щороку в очі юнаків і дівчат, яких проводжаю в самостійну дорогу життя, я не можу бути спокійним. (3)Що ж є найголовнішим у людині яку ми творимо? (4)У ту коротку червневу ніч, коли разом з ними ми виходимо в поле зустрічати перше сонце їх нового життя, в моє серце стукають болючі питання: де, в чому людська сердцевина? (5)Як її, зрештою, створити?

15. Орфографічна помилка допущена в написанні слова:

А життєвому;

Б проводжаю;

В сонце;

Г сердцевина.

16. Пунктуаційна помилка допущена в реченні:

А першому;

Б другому;

В третьому;

Г п'ятому.

17. Вставним словом ускладнене речення:

А перше;

Б друге;

В третє;

Г п'яте.

18.Прочитайте текст. Виконайте завдання до нього 18-20

(І)Споконвіку перед кожним з нас постають вічні питання: для чого я на цій землі живу, що можу зробити корисного? (2)Вони є, можливо, центральними у формуванні й розвитку особистості. (З)Уся мудрість людства упродовж віків зосереджувалася навколо питань сенсу життя. (4)Вони вбирають у себе всю гаму почуттів: радості й відчаю, енергії та безсилля, захвату й розчарувань, цілеспрямованпості й бездіяльності. (5)Нагадуючи колісце що регулює хід годинника, вони вчать людину визначати міру добра та зла.

18. Орфографічну помилку допущено у слові:

А питання;

Б формуванні;

В безсилля;

Г цілеспрямованності.

19. Пунктуаційну помилку допущено в реченні:

А першому;

Б другому;

В четвертому;

Г п'ятому.

20. Вставним словом ускладнено речення:

А перше;

Б друге;

В четверте;

Г п'яте.

22. Вкажіть рядок, у якому всі слова - присвійні прикметники.

а) материн, Галин, заячий, приятельський;

б) совиний, орлиний, Гордіїв, батьківський;

в) зміїний, Наталчин, зозулин, мій;

г) вовчий, соловейків, Іллів, товаришів.

23. Вкажіть, у якому рядку вміщено відносні займенники.

а) хто, що, який, чий, котрий, скільки;

б) я, ти, він, вона, воно, ми, ви, вони;

в) ніхто, ніщо, ніякий, нічий;

г) хто? що? який? чий? котрий? скільки?;

г) той, цей, стільки, такий.

24. Неозначена форма дієслова називається початковою формою і виражає дію, яка...

а) переходить на предмет;

б) не вказує на особу, час, число, рід;

в) уже завершилась.

25. Дієприкметники, як і прикметники...

а) змінюються за родами, числами, особами, мають дієвідміни;

б) змінюються за родами, числами, відмінками, залежать від іменника, в реченні виступають в ролі означення, іменного складеного присудка;

в) не мають лексичного значення, змінюються за родами, числами, відмінками.