ПРОБЛЕМА ГЕНДЕРНИХ СТЕРЕОТИПІВ В УКРАЇНСЬКОМУ СУСПІЛЬСТВІ
Вихотень Яна Вікторівна
Спеціальність «Правознавство»
Керівник Лук’янчук Світлана Василівна
Рівненський державний аграрний коледж
Сучасне людство є свідком значних змін, що відбуваються в світі. Це зміни у різних сферах нашого життя, і творцями цих змін є ми – люди (чоловіки та жінки). І це зумовило потребу у запровадженні такої політики, яка б застосовувалась для опису усіх змін в суспільстві і державі, оскільки саме на них впливають особистості чоловіка та жінки, та їх відносини. Такою стала гендерна політика.
Слово «гендер» вперше з’явилося в 70-ті роки ХХ століття для опису соціально визначених характеристик чоловіків та жінок, на відміну від біологічно визначених (стать). Гендер, як поняття, відноситься до соціально набутої поведінки і очікувань, які асоціюються з обома статями. Подібно расі і класу, гендер – це категорія соціальна, яка визначає наші суспільні стосунки з іншими людьми.
Останнім часом в соціології активно застосовуються цікаві та інноваційні підходи один з таких є саме гендерний підхід, який дозволяє розглянути соціальні стереотипи, з іншої точку зору, подивитися на особливості поведінки індивіда в залежності від статі та уявлень про фемінність та мускулінність в межах культури окремого суспільства.
Соціальні стереотипи як одна з найбільш цікавих і небайдужих сфер у функціонуванні суспільства протягом століть вивчалася багатьма дослідниками, такими як У. Ліппманом, Т. Шібутані, , ікленд, , та іншими. Серед українських вчених грунтовні дослідження гендерної системи в Україні здійснюють І. Жеребкіна, І. Головашенко, І. Лебединська, Т. Мельник, Н. Чухим; ґендерних стереотипів і ґендерних ролей – Т. Виноградова, Т. Говорун, О. Кікінежді, В. Семенов, П. Горностай та ін.
Передумовою конструювання гендеру та гендерної поведінки є гендерні стереотипи – уявлення про якості і норми поведінки чоловіків і жінок. Розуміння гендерного стереотипу надзвичайно важливо, оскільки кожна людина, незалежно від його гендерної приналежності, є індивідуальністю, зі своїм набором психологічних якостей і властивостей, співвідношенням маскулінності і фемінності у психіці, дозволить кожній індивідуальності і суспільству в цілому стати більш продуктивним, розвиваючимся і гармонійним в будь-якій сфері діяльності.
Російська дослідниця І. С. Клецина виокремлює кілька груп ґендерних стереотипів, а саме: стереотипи маскулінності-фемінності; стереотипи уявленнь про розподіл сімейних і професійних ролей між чоловіками і жінками; стереотипи за специфікою змісту праці [2, с. 189–201].
Феміні́зм — набір рухів та ідеологій, спрямованих на визначення, створення і захист рівних політичних, економічних і соціальних прав жінок. Це — прагнення до встановлення рівних можливостей для жінок у сфері освіти та зайнятості. Феміністка — це людина, яка є адвокатом або прихильником прав рівності жінок.
У незалежній Україні активно йде процес повернення до цінностей ліберального фемінізму, відроджуються жіночі організації (зокрема Союз українок), створюються нові, посилюються зв'язки національних жіночих організацій з міжнародними жіночими об'єднаннями. Численні українські жіночі організації створені й продовжують ефективно діяти в діаспорі, зокрема Союз українок Америки, Український Золотий Хрест у США, Організація українок Канади імені О. Басараб, Ліга українських католицьких жінок Канади, Об'єднання українських жінок Німеччини, Союз українок Франції, Організація українських жінок Великої Британії, Союз українок Австралії та багато ін. У 1948 на Світовому конгресі українського жіноцтва у Філадельфії з метою згуртування українського жіночого руху в еміграції і для координації діяльності українських жіночих організацій створено Світову федерацію українських жіночих організацій.
Фемінізм приваблює до себе увагу тим, що він приніс істотні зміни в західне суспільство. Хоча в цілому багато принципів фемінізму загальноприйняті, деякі з них продовжують піддаватися критиці.
Багато критиків руху вважають, що говорячи про рівноправ'я статей, феміністки сучасності пропагують ідеологію, в центрі якої стоїть жінка. Ці критики відзначають незмінно підвищену увагу лише до тих питань, які стосуються жінок. На їхню думку, така подача матеріалу змушує послідовників цієї ідеології бачити світ лише через призму жіночих проблем, тим самим спотворюючи сприйняття світу і створюючи стійкі забобони. Критики фемінізму стверджують, що у країнах Заходу тепер через феміністський рух чоловіки піддаються дискримінації. Іншим прикладом дискримінації чоловіків у багатьох країнах, є служба в армії за призовом чоловіків, що є прямою дискримінацією за статевою ознакою, при цьому варто зазначити, що цей факт є результатом державної політики, а не діяльності феміністок. Потрібно зауважити як виняток той факт, що в Ізраїлі військова повинність поширюється на всіх громадян, незалежно від статі.
Багато людей виступають проти феміністського руху тому, що вони вважають його причиною руйнування традиційного устрою життя і знищення звичних ролей, традиційно вказаних чоловікам і жінкам залежно від їхньої статі. У зв'язку з цим говориться, що між чоловіками і жінками існує ціла низка природних відмінностей, і що все суспільство лише виграє від їхнього визнання.
На даний час основною проблемою гендерних стереотипів, на нашу думку, є низький рівень усвідомленості жінками своїх прав. Йде багато розмов за жіночі обов’язки, такі як виховання дітей, домашня робота та в деякій мірі догляд за чоловіком. І ніхто навіть не думає про самореалізацію жінки, яка не пов’язана з приготуванням їжі, пранням речей та іншими домашніми справами, не кажучи вже про випадки насильства в сім’ях, та інші проблеми, пов’язані з економіко-політичними змінами.
Через свою специфічну психологію жінки можуть реалізувати себе в багатьох сферах суспільно-культурної діяльності, але стереотипне світосприйняття вносить багато проблем в ставленні чоловічої частини населення до праці жінок та у порівнянні їх прав з правами чоловіків.
Тому, соціальні стереотипи з’являються в результаті психологічних процесів, які природним і неминучим чином ведуть до їх формування та збереження. Джерелом формування соціальних стереотипів може бути як особистий досвід людини, так і вироблені суспільством норми.
Оскільки стереотипи є цінностями, то як чоловіки, так і жінки ведуть себе на людях більше стереотипно, ніж без свідків. Проблема, створювана стереотипами, полягає в тому, що вони примушують нас вірити в стереотипні думки навіть тоді, коли стереотипні риси насправді не існують. Перцепції і дії людей обумовлені їх обізнаністю про соціальні очікуваннях і практиках, що в той же час визначаються їх поведінкою.
По-перше, ми «бачимо», ніби чоловіки і жінки мають стереотипні риси, незалеж-но від реального стану речей, і, таким чином, помилково подумки «підтверджуємо» стереотипні пророцтва. По-друге, ми ставимося до чоловіків і жінок так, ніби їм властиві стереотипні риси. Оскільки схильні вести себе так, щоб відповідати очікуванням спостерігачів, то їх поведінка насправді служить підтвердженням пророцтв, і в стереотипах з’являється крупиця правди. По-третє, стереотипи змушують нас надавати перевагу чоловіків в як керівників і чекати, що жінки будуть мати підлеглий статус. У результаті поведінку, необхідне для виконання керівної ролі, здається типово маскулінним, а поведінка, необхідне в підлеглому положенні, – фемінінності. Традиційні гендерні стереотипи фактично є характеристиками статусу. Оскільки чоловіки і жінки до цих пір мають нерівний статус, в наших соціальних взаємодіях поступаємо відповідно зі стереотипами і кожен день бачимо, як інші теж слідують їм. Така поведінка і такі спостереження є головним підтвердженням стереотипних пророцтв. Стереотипи відбивають відмінності в статусі і в теж час сприяють їх збереженню [1, c. 220–222].
Гендерні стереотипи можуть змінюватися залежно від соціальних, економічних чи політичних змін, але цей процес відбувається досить повільно [3, c. 342].
Таким чином, гендерні стереотипи дуже сильні і приймаються навіть тими групами, щодо яких вони створені. Стереотипи мають тенденцію рано засвоюватися і змінюються вони з великою складністю.
Наведемо приклади, загальних гендерних стереотипів, які існують в суспільстві.
1. Відмінність між чоловіками й жінками мають суто біологічну природу, отже, є неподоланними й вічними. Як писав про це фундатор психоаналізу З. Фрейд, “Анатомія – це доля…”.
2. На відміну від чоловіків, жінки мають нижчі інтелектуальні здібності, нелогічне, ірраціональне мислення і, як наслідок, нижчу професійну компетентність. Звідси – поширене уявлення про жінок як гірших працівників на відповідальних посадах і в інтелектуальних професіях. Не тільки дослідження психологів, але й саме життя доводить хибність цього твердження. На сьогодні люди обох статей можуть на рівних демонструвати високі розумові й організаційні здібності.
3. На відміну від жінок, чоловіки менш емоційні, нездатні до співчуття й співпереживання. Наприклад, українським чоловікам він вартує десь 12 років життя – саме такою є різниця в середній тривалості життя чоловіків і жінок. А як писав видатний хірург Пирогов, “Невиплакані сльози змушують плакати внутрішні органи”. То ж ранні інфаркти й інсульти в чоловіків – це прямий наслідок стереотипного уявлення про “чоловічу нечутливість”…[3, с.432]
4. Жінки від природи мають потребу у створенні сім’ї та народженні дітей, в той час як для чоловіків це зовсім не потрібно. Ті чи інші потреби чоловіка й жінки обумовлені не природою, а суспільством. Для багатьох сучасних жінок шлюб і народження дитини є безумовною перешкодою для їх кар’єрних планів, тому у всьому світі зростає показник середнього віку материнства. І це та об’єктивна реальність, з якою приходиться рахуватися державам, плануючи свою демографічну політику.
Підсумуємо вище сказане, що в даний час стереотипи є невід’ємним елементом повсякденного життя. Соціальні стереотипи формуються відносно легко, оскільки соціалізація і культура породжують у нас ряд очікувань щодо поведінки та рис інших людей. При розгляді питання гендерної рівності важливою є сама концепція, яка ставить на перше місце досягнення гармонії в суспільних відносинах, завдяки більш справедливому розподілі ресурсів та доходів, прав та обов’язків, а не ставить в центр проблеми жінок.
Література:
1. Гендерная психология. (Секреты психологии) / Ш. Берн. – СПб.: прайм-ЕВРОЗНАК, 2001. – 320 с. – [Електронный ресурс]. Режим доступа: http://psymania- info/gend/bern/sekreti-5.php.
2. Клецина и гендерные стереотипы / // Психологические проблемы самореализации личности. – Вып. 2. – СПб.: СПбГУ, 1998. – С. 188–202. – [Електронный ресурс]. Режим доступа:http://www. klex. ru/books/psihologiya samorealizacii - lichnosti. zip.
3. Социология: пер. с англ. / Н. Смелзер. – М. : Феникс, 1998. – 688 с. – [Електронный ресурс]. Режим доступа: http://scepsis. ru/library/id_580.html.
