ПРАВА ТА ОБОВ’ЯЗКИ

УЧАСНИКІВ РИНКУ СТРАХУВАННЯ

Страхувальник – особа, що уклала із страховиком договір страхування або є страхувальником відповідно до законодавства;

страховик – фінансова установа, яка отримала в установленому порядку ліцензію (ліцензії) на провадження страхової діяльності, або філія страховика-нерезидента, що має видану в установленому законодавством порядку ліцензію (ліцензії) на провадження страхової діяльності.

Статтею 2 Закону України «Про страхування» визначено страховиків, які мають право здійснювати страхову діяльність на території України.

При обранні послуги страхування страхувальник має право та повинен:

ознайомитись із Законами України «Про страхування», «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та правилами страховика, які повинні бути зареєстровані в Держфінпослуг або Нацкомфінпослуг;

ознайомитись із відповідними ліцензіями страхової компанії, які видані Держфінпослуг або Нацкомфінпослуг та повинні бути розміщені в доступному для огляду місці за місцезнаходженням страхової компанії. В разі виникнення сумнівів щодо діяльності конкретного страховика ознайомитися з інформацією, яка міститься в Державному реєстрі фінансових установ за адресою www. nfp. ;

уважно ознайомитись із умовами договору страхування та правилами страхування відповідно до яких укладаються договори страхування. Після укладання договору страхування, страхувальник несе відповідальність у встановленому законом порядку.

НЕ нашли? Не то? Что вы ищете?

Відповідно до статті 21 Закону України «Про страхування» страхувальник зобов'язаний:

1) своєчасно вносити страхові платежі;

2) при укладанні договору страхування надати інформацію страховикові про всі відомі йому обставини, що мають істотне значення для оцінки страхового ризику, і надалі інформувати його про будь-яку зміну страхового ризику;

3) при укладенні договору страхування повідомити страховика про інші чинні договори страхування щодо цього предмета договору;

4) вживати заходів щодо запобігання та зменшення збитків, завданих внаслідок настання страхового випадку;

5) повідомити страховика про настання страхового випадку в строк, передбачений умовами страхування.

Умовами договору страхування можуть бути передбачені також інші обов'язки страхувальника.

Під час надання страхових послуг страховик зобов’язаний:

Відповідно до статті 20 Закону України «Про страхування»:

1) ознайомити страхувальника з умовами та правилами страхування;

2) протягом двох робочих днів, як тільки стане відомо про настання страхового випадку, вжити заходів щодо оформлення всіх необхідних документів для своєчасного здійснення страхової виплати або страхового відшкодування страхувальнику;

3) при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк. Страховик несе майнову відповідальність за несвоєчасне здійснення страхової виплати (страхового відшкодування) шляхом сплати страхувальнику неустойки (штрафу, пені), розмір якої визначається умовами договору страхування або законом;

4) відшкодувати витрати, понесені страхувальником при настанні страхового випадку щодо запобігання або зменшення збитків, якщо це передбачено умовами договору;

5) за заявою страхувальника у разі здійснення ним заходів, що зменшили страховий ризик, або збільшення вартості майна переукласти з ним договір страхування;

6) не розголошувати відомостей про страхувальника та його майнове становище, крім випадків, встановлених законом.

Умовами договору страхування можуть бути передбачені також інші обов'язки страховика.

У порядку, передбаченому Законом України «Про доступ до публічної інформації», надати таку інформацію:

відомості про фінансові показники діяльності та його економічний стан, які підлягають обов'язковому оприлюдненню;

перелік керівників страховика та його відокремлених підрозділів;

перелік послуг, що надаються страховиком;

ціну/тарифи страхових послуг;

кількість акцій страховика, які знаходяться у власності членів його виконавчого органу, та перелік осіб, частки яких у статутному капіталі страховика перевищують п'ять відсотків;

іншу інформацію з питань надання фінансових послуг та інформацію, право на отримання якої закріплено в законах України.

До укладення з клієнтом договору страхування страховик додатково надає йому інформацію про:

страхову послугу, із зазначенням вартості цієї послуги для клієнта, якщо інше не передбачено законами з питань регулювання окремих ринків фінансових послуг;

порядок сплати податків і зборів за рахунок фізичної особи в результаті отримання послуги страхування;

правові наслідки та порядок здійснення розрахунків з фізичною особою внаслідок дострокового припинення надання послуги страхування;

механізм захисту страховиком прав споживачів та порядок урегулювання спірних питань, що виникають у процесі надання послуги страхування;

реквізити органу, який здійснює державне регулювання ринків фінансових послуг (адреса, номер телефону тощо), а також реквізити органів з питань захисту прав споживачів;

розмір винагороди страховика у разі, коли вона пропонує фінансові послуги, що надаються іншими фінансовими установами.

За порушення умов договору страхування страховики несуть відповідальність у встановленому законом порядку.

Дії регулятора у випадку недобросовісної діяльності фінансової установи по відношенню до споживача небанківської фінансової послуги

Реакція на скаргу є такою. Після отримання звернення (скарги) фізичної або юридичної особи – споживача фінансових послуг щодо дій страхової компанії, Нацкомфінпослуг робиться запит до відповідної страхової компанії з вимогою надати повний пакет документів стосовно скарги. За результатами розгляду документів наданих страховиком, у разі якщо вбачається порушення, складається акт і Нацкомфінпослуг вирішує питання щодо застосування заходу впливу.