9. Вплив факторів довкілля на здоров’я населення

9. Вплив факторів довкілля на здоров’я населення

Загальна кількість населення Львівської області зменшується (з 2747,1 тисяч осіб в 1989 році до 2611,0 тисяч у 2003 р.), хоча темпи скорочення чисельності є меншими, ніж у східних регіонах України.

Протягом останніх 10 років на Львівщині кількісно зменшується як міське, так і сільське населення. Кількість мешканців Львова зменшилась за останнє десятиліття приблизно на 5000 осіб – з 791,0 тис. осіб до 786 тис. осіб.

Зменшення кількості населення відбувається у всіх районах Львівської області, при чому ця тенденція є більш характерною для міст. Серед районів, в яких переважає сільське населення, найбільші темпи скорочення чисельності населення зафіксовані у Стрийському, Турківському і Дрогобицькому районах.

Однією з основних причин зменшення населення є природне скорочення населення. Тільки за 2002 рік воно склало 9,9 тис. осіб, в тому числі міського – 3,5 тис. осіб, сільського – 6,4 тис. осіб (три четвертих від загального зменшення).

Для Львівщини, як і для інших областей України, характерним є переважання осіб жіночої статі. В Україні у 2001 році на кожну тисячу жінок припадало лише 870 чоловіків. У Львівській області ситуація є дещо кращою (на 1000 жінок припадає 901 чоловік). На початок 2001 року з 2624,2 тис. осіб постійного населення жінки складали 1371 тис. чол., тобто 52,2%, в той же ж час чоловіки - 1234,8 тис. осіб, або тільки 47,1%. Цікавою особливістю розподілу населення області є те, що у віці до 40 років переважають чоловіки, а потім - жінки. І якщо у віці від 40 до 44 років перевага жінок незначна, то потім вона різко зростає. За останні 30 років статева структура населення області практично не змінювалася.

Головними причинами змін вікової структури вважається спад народжуваності (найнижчий приріст населення спостерігаємо в Буському і Жидачівському районах, містах Трускавці та Дрогобичі).

Середній рівень смертності в області складає приблизно 13 осіб на 1 тисячу населення. Можна виділити райони із значно вищими значеннями цього показника (15 – 17 проміле) – Перемишлянський, Буський, Радехівський і Золочівський. Вищі за середні (9 померлих дітей на 1 тисячу народжених) показники смертності немовлят спостерігаємо в гірських і пригірських районах – Турківському, Дрогобицькому, Сколівському і Старосамбірському районах (там також проживає найбільша кількість осіб старше 100 років). Смертність в сільській місцевості в 1,4 рази перевищує міську. Зростають показники смертності серед працездатного населення.

Середня тривалість життя зменшилась з 72,3 до 70,4 років протягом 1989-2000 років (75,4 років для жінок і 65,6 – чоловіків), що є досить небажаним явищем, яке свідчить про високий рівень суспільно-економічних проблем в державі.

Має місце тенденція до подальшого старіння населення. На скорочення чисельності населення та формування його складу суттєво впливає характер міграційних процесів. Сучасні тенденції міграційного руху населення характеризують не тільки ознаки кількісного виміру міграційних потоків, а й змінність їх напрямів. В період 90-х років в Львівській області активізувались міграційні процеси. Причому коефіцієнт міграційного обороту в області був значно вищим, ніж в середньому на Україні. Можна зазначити, що в гірських і пригірських районах масштаб негативних явищ більший, ніж в решти районів області. Вже в період 2000-2002 років відбулось зменшення інтенсивності міграційного скорочення населення.

Аналіз міграційних потоків свідчить про переважання міжрегіональної (сальдо міграції становить -2108 осіб) та міждержавної міграції (сальдо-1189 осіб). основним напрямком міждержавної міграції залишаються країни далекого зарубіжжя, куди у 2002 році виїхало 1077 осіб. Найбільші потоки міждержавних мігрантів зафіксовані у прикордонних районах: Жовківському та Яворівському. Отже, з 1993 року і донині в міграційних процесах область втрачає населення.

У національному складі населення Львівщини за період 1990-2003 років відбулись відчутні зміни. Так, сьогодні українці становлять 2471 тис. осіб, або 94,8% від загальної кількості населення (в Україні -77,8%). За міжпереписний період кількість українців зросла на 0,2%. Друге місце за чисельністю займають росіяни - 92,6 тис. осіб (3,6%). Питома вага росіян зменшилась на 3,4 відсоткового пункти (в Україні - на 4,8 відсоткового пункти).

Демографічні прогнози, розраховані на базі даних наведених вище та тенденцій, що склалися, показують, що найближчим часом на Львівщині немає підстав очікувати змін на краще. Особливо насторожує негативна динаміка демографічних показників, що склалася у 90‑х роках: ріст смертності працездатного населення, скорочення середньої тривалості життя, особливо у чоловіків, значне зменшення народжуваності, від’ємне сальдо міграції.

Депопуляція в області буде продовжуватись ще досить довго і в теперішніх умовах, величина щорічного зменшення населення в основному буде залежати від показників смертності, оскільки народжуваність буде знижуватися. У першому десятиріччі ХХІ століття у дітородний вік ввійде малочисельне жіноцтво, народжене у 1990‑х роках, і навіть при найефективнішій демографічній політиці воно не забезпечить необхідного відтворення населення. Чисельність населення за прогнозними розрахунками буде і дальше знижуватись і до 2010 року населення області зменшиться майже на 100 тис. жителів. Перешкодити цьому може лише масовий міграційний приплив населення в область, що при темпах еміграції населення за межі області, що склалися протягом останніх 5-ти років (щорічно - 7 тис. осіб), це малоймовірно.

Поліпшення її, звичайно, слід пов’язувати з виходом із соціально-економічної кризи. Але подолання кризових явищ у відтворенні населення буде тим успішнішим, чим швидше буде взятий на озброєння науково обґрунтований підхід до поліпшення умов життя населення, а, отже, і умов його відтворення, включаючи здоров’я, стан якого є важливим показником демографічного і загально соціального благополуччя.

Таблиця 9.1. Рівень захворюваності населення, на 10 тис.

Категорія населення	Рік
2001	2002	2003
1	3	4
Дорослі	6725	6753	6938
Підлітки	8141	7488	7522
Діти	13307	12861	12273

Таблиця 9.2. Поширеність хвороб, на 10 тис.

Класи хвороб	Рік
2001	2002	2003
1	2	3	4
Система кровообігу	2931	3089	4356
Органи дихання	4761	4664	17144
Новоутворення	245	252	459
Ендокринна система, розлад живлення, порушення обміну речовин	886	886	3756
Кров і кровотворні органи	142	146	649