Використання рольової гри на уроках права
На сучасному етапі розвитку правової освіти особлива увага приділяється правовому вихованню та формуванню правової свідомості і правової культури учнів, формуванню їх як особистостей, що керуються в повсякденному житті правовими нормами та гуманістичними цінностями, усвідомлювати себе громадянами України та успішно реалізуватися в суспільстві.
Сучасна програма правового навчання передбачає створення належних умов для набуття необхідного обсягу правових знань та навичок і застосовувати їх в реалізації своїх прав та свобод, виконання своїх обов’язків, сприяє формуванню правової культури і правової свідомості та активної громадянської позиції.
1) На уроках з «Правознавства» учні вчаться розуміти ознаки і сутність держави і права, порівнювати такі поняття, як соціальна і правова держава, що таке правопорушення та правова відповідальність, основні положення головних галузей права, які більш поглиблено вивчаються на уроках з «основ правових знань» із опрацюванням на уроках відповідних статей із «Кодексу законів про працю України», «Цивільного кодексу», «Адміністративного права», «Сімейного кодексу України» тощо.
2) Вони повинні уміти пояснювати, аналізувати та розв’язувати правові ситуації, з використанням правових знань і положень відповідних нормативно-правових актів і, перш за все, Конституції України.
Все це дасть можливість нашим учням застосовувати засвоєнні поняття для вирішення тих чи інших життєвих проблем і ситуацій.
3) Учні також повинні навчитися оцінювати власну поведінку та поведінку інших людей з точки зору норм права.
4) Знати і поважати законодавство України.
Отже, мета кожного уроку з предметів правової освіти спрямована на створення оптимальних психолого-педагогічних умов інтелектуального, духовного та соціального розвитку особистості учня. Адже головне, щоб учень умів використовувати знання і навики, набуті в процесі вивчення правових предметів для здійснення правової поведінки та правової активності в умовах повсякденного життя.
Треба пам’ятати, що уроки права сприяють соціалізації учнів та їх
правовій адаптації. Адже людина, як громадянин, лише тоді освічена в правовому полі, якщо зможе застосовувати отримані правові знання у повсякденному житті. Найбільшої уваги слід приділяти інтелектуальному розвитку, бо без цього неможливі, ні розвиток мислення, ні творчих здібностей, ні активної громадянської позиції, ні формуванню гуманістичних цінностей, ні правової культури і правової свідомості.
Право пізнають лише через мислення – у цьому його специфіка.
В основі правового мислення - фактичні та теоретичні правові знання, здатність орієнтуватися в тих чи інших проблемних життєвих ситуаціях. Учні повинні розуміти, усвідомлювати сутність та соціальне призначення правових явищ.
Цьому сприяє і використання рольової гри в процесі вивчення права.
Гра - це як виокремлення певної цілісної реальності із повсякденного життя. В даній реальності взаємодіють та спілкуються люди. В процесі гри учні не лише отримують знання, але й певний досвід. Граючи певну роль, приймаючи рішення, учні так чи інакше пізнають реальність, а аналізуючи гру, вони більш глибоко пізнають те чи інше явище, що послужило прототипом моделі гри.
Рольова гра дає можливість учням випробувати ті чи інші соціальні та правові форми поведінки в максимально наближених до життя ігрових ситуаціях, не побоюючись серйозних «штрафних» санкцій у випадку неправильно вибраної поведінки.
Як правило, емоційна насиченість, напруженість подібних ігор посилює учбову мотивацію, підвищує зацікавленість учнів до вивчення предмету, допомагає творчо осмислити ситуацію, займатись пошуком нових рішень, що в свою чергу сприяє розвитку самостійного творчого мислення.
При проведенні уроку із застосуванням елементів рольової гри, можна визначити наступні основні ознаки:
- ситуація може бути як вигаданою, так і реальною ( в залежності від поставлених завдань);
- рольові ігри можна проводити в різних формах: моделювання тієї чи іншої ситуації, що випливає із теми уроку, що вивчається, розгляд моральної дилеми, учбовий суд тощо.
В ході рольової гри учні повинні опрацювати матеріал, зайняти певну
позицію і навчитися відстоювати свою думку.
Рольова гра має зацікавити учнів виконувати певні освітні завдання:
- вони можуть показати своє уміння застосовувати отримані знання в рішенні поставленого завдання;
- рольова гра дає можливість або отримати додаткові знання або ж виявити невисвітлені в навчальному курсі питання;
- сприяє розвитку творчих здібностей учнів при вирішенні певних проблем;
- в ході гри учні вчаться займати ту чи іншу позицію, аргументувати та формувати власні погляди;
- учні розвивають навики участі в дискусії, співпрацюють в досягненні поставленої мети;
- формується також толерантне відношення до думок інших учнів.
Щодо методичної організації уроку із застосуванням рольової гри, можна виділити три основні фази:
1. Мотиваційна фаза: привід для гри, розподіл ролей та доручень для аналізу спостережень.
2. Фаза дій: сама рольова гра.
3. Фаза рефлексії (підведення підсумків): опитування і дискусія. Узагальнення отриманих знань.
Рольова гра має протікати максимально вільно. Викладач лише сприяє
методичній побудові ігрових дій, детально структурувати учбовий процес. Разом з тим він немов знаходиться на задньому плані і не втручається у хід гри без поважних причин.
Рольова гра має бути правильно розпочата і правильно завершена і складатись із двох однаково важливих частин самої гри та її обговорення (рефлексії), в комплексі вони мають бути спрямовані на більш глибоке і всебічне засвоєння правових знань.
Для проведення уроку із застосуванням рольової гри, учитель повинен створити простір учбової дії:
- визначити сюжет, персонажі та сам сценарій гри;
- створювати ігрові ситуації, де відбувається боротьба за ставки в грі, зіткнення різних точок зору, що реалізовуються учасниками гри;
- групова рефлексія ігрових ситуацій. Вона повинна дозволити учасникам гри самим формулювати запитання і давати на них відповіді, поглиблювати розуміння тієї чи іншої проблеми, активізувати роздуми учнів.
Слід відмітити, що обговорення (рефлексія) є повноправною складовою частиною рольової гри, бо саме обговорення дає можливість проаналізувати те чи інше явище, якому була присвячена ця гра, бо інакше, без обговорення, гра для учнів буде видаватись безглуздою. Обговорення є початком серйозної і планомірної роботи над темою, а також більш зацікавити учнів працювати над певною темою або проблемою, познайомити їх з різними точками зору.
Головне в обговоренні - виявлення проблем, важливих понять, термінів, проводити паралелі між грою та дійсністю на раціональному рівні, шукати шляхи вирішення даної проблеми, чи вірної відповіді на поставлене запитання.
Конструктивне обговорення – це завершальний етап рольової гри. Учні можуть подати власні ідеї (пропозиції) для проведення подібних уроків щось додати, щоб дана модель гри більш повно відповідала життєвій ситуації. Рівень засвоєння знань можна перевірити, розв’язуючи правові задачі. Викладач може запропонувати учням самим їх скласти та дати вірну відповідь.
Методична розробка уроку по темі: «Спадкове право»
із застосуванням інтерактивного методу
«Рольові ігри на уроках права»
Мета уроку: Ознайомити учнів з основами спадкового права, сформувати розуміння термінів: «спадкодавець», «спадкоємець», «заповіт»;
- зрозуміти основні вимоги до оформлення заповіту та його дійсності;
- порядок отримання спадщини та порядок спадкування за законом;
- вміти аналізувати правові ситуації, що регулюються нормами спадкового
права.
Обладнання: Витяги з Цивільного кодексу України, хрестоматія з правознавства (стор.461-462); таблиця «спадкування за законом», роздатковий матеріал.
Основні поняття: спадкодавець, спадкоємець, спадщина, заповіт.
Тип уроку: Урок подання нових знань.
Структура уроку
І. Організаційний момент.
ІІ. Вивчення нового матеріалу:
1. Спадкове право. Поняття спадкування.
2. Що таке заповіт? Як скласти заповіт? Основні вимоги до оформлення заповіту.
3. Черги спадкування за законом.
4. Відкриття спадщини (як вступити в права на спадщину).
5. Обов’язкова доля спадщини.
6. Особи, які можуть бути позбавлені права на спадщину за законом і за заповітом.
ІІІ. Закріплення нових знань і вмінь учнів.
ІУ. Підсумки уроку.
У. Домашнє завдання: учні мають підготувати юридичні задачі до кожного з пунктів теми «Спадкове право»
Епіграф уроку: Ніколи не говори, що знаєш людину, якщо не ділив з нею спадщину.
Запропонувати учням пояснити, як вони розуміють суть даного афоризму.
(Даний урок можна подати із застосуванням різноманітних інтерактивних методів : «мозкового штурму», «мікрофону» або провести урок рольової гри, розподіливши між учнями ролі: «нотаріуса» та «спадкодавця» і «спадкоємців».
6 пунктів плану для вивчення розподілити між 6- ма підгрупами учнів, роздавши опорні конспекти, таблиці та хрестоматії з правознавства. Одна учениця (учень) в ролі «юридичного консультанта» може подавати відповідні статті «Цивільного кодексу», що сприятимуть закріпленню матеріалу, на мультимедійний екран, що сприятиме закріпленню матеріалу, який вивчається. «Юридичний консультант» може також доповнювати відповіді учнів або виправляти допущені під час відповіді помилки.
При вивченні і закріпленні І-го пункту плану «Спадкове право. Поняття спадкування»; учні І-ої підгрупи методом «мозкового штурму» конструюють визначення термінів: «спадкодавець» і « спадкоємець».
Учениця - «спадкоємець» може задати запитання учениці -«нотаріусу» запитання : «Що саме входить до складу спадщини і що – не входить?».
Можна закріпити даний матеріал на основі юридичної задачі:
«Дідусь, учасник ліквідації Чорнобильської аварії, залишив квартиру за заповітом своєму онуку. Чи має право онук на пільгову оплату комунальних послуг; право на допомогу по втраті здоров’я та право на пенсію бувшого ліквідатора аварії на ЧАЕС?»
2. Що таке заповіт? Як скласти заповіт?
Учні підгрупи, які працюють над даним підпунктом плану, обирають
з-поміж себе 3-х нотаріусів та двох-трьох відвідувачів-«спадкодавців», що мають на меті скласти заповіт.
Які запитання «відвідувачі» можуть поставити «нотаріусам?»:
1. Що таке заповіт? І що необхідно знати заповідачу-спадкодавцю?
2. Які основні вимоги до оформлення заповіту?
«Кожен із «учнів-нотаріусів» може дати відповідь, інші 2 – доповнювати відповідь або виправляти допущені помилки).
«Юрист – консультант»: проектує на мультимедійному екрані статтю 25 Цивільного кодексу про посвідчення заповіту посадовою, службовою особою.
3. Хтось із учнів може поставити запитання про «секретний заповіт». Зачитується 1249 ст.(ЦК відповідний закон проектується на мультимедійному екрані).
3. Спадкування за законом
Вивчення даного матеріалу за третім пунктом плану підгрупа може здійснити на основі вивчення розділу 86-ого Цивільного кодексу «Черговість спадкування за законом» (статті 1261-1265) або можна скористатися Хрестоматією з правознавства – (учні –нотаріуси зачитують відповідні статті).
Можна опрацювати дане питання і на основі опорного конспекту із таблицею черговості вступу в права на спадщину.
Попередньо викладач або юрист - консультант може зазначити в яких випадках відбувається спадкування за законом.(ст.1258) ЦК.
При розгляді 4-го пункту плану можна використати опорний конспект. Учні, що працювали над даними питаннями згідно із планом уроку можуть також розділитись на : «юристів-консультантів», «нотаріусів» та «спадкоємців». «Спадкоємці» , відповідно, можуть задавати запитання «юристу консультанту» або «нотаріусу» і отримувати відповідь.
Запитання:
1.Які строки для прийняття спадщини?» зачитується стаття 1270 Цивільного Кодексу.
2. Де і як саме оформляється свідоцтво на право власності? Відповідь дає
« нотаріус»- зачитує ст.1269 ЦК. Про право «спадкоємця» на одержання свідоцтва про право на спадщину зачитується ст.1296 ЦК
3.«Хто із спадкоємців, що не були зазначені в заповіті, може розраховувати на обов’язкову долю спадщини? (зачитується ст.1241)ЦК.
Для розгляду 5-го і 6-го пунктів плану учнів розділити на 5-й і 6-й варіант і запропонувати опрацювати матеріал за статтями 1241-ою та 1224-ою Цивільного Кодексу.
Для закріплення інформації, можна провести еврістичну бесіду. Учням пропонується розібрати слідуючу ситуацію:
«Після смерті молодого чоловіка, виявилось, що все майно, на суму 72 тисячі гривен має за заповітами відійти релігійній громаді. Відомо, що у чоловіка залишились молода працююча дружина, син - 10-ти років та батько-інвалід І-ої групи.
Запитання: Хто із спадкоємців має право на свою долю спадщини згідно із законом?
Учитель може допомогти учням:
«Незалежно від змісту заповіту, право на обов’язкову долю спадщини мають непрацездатні спадкоємці першої черги. За правом спадкування за законом, кожен із членів родини отримав би по 24 тис. грн.., а при наявності даного заповіту, неповнолітній син і батько –інвалід, згідно Закону отримають половину від належної їм частки 24 : ½= 12 тис. грн..
Отже, вони отримають по 12 тис. грн.. Всього – 24 тис. Решту ж майна, на суму 48 тис. грн. відійде релігійні громаді».
За наявності резерву часу, учням в кінці уроку можна запропонувати розв’язати юридичні задачі. (додаток задач додається)
Домашнє завдання: Учням можна запропонувати підготувати самостійно юридичні задачі по даній темі, разом розібрати їх на слідуючому уроці.
Тема уроку: «Спадкове право»
Мета уроку: формування розуміння учнями термінів: «спадкодавець», «спадкоємець», «заповіт».
· Зрозуміти основні вимоги до оформлення заповіту та його дійсності
· Порядок оформлення спадщини та порядок спадкування за законом
· Вміти аналізувати правові ситуації, що регулюються нормами спадкового права
Обладнання: Цивільний кодекс України, роздатковий матеріал: ситуації для окремих груп та завдання до них.
Епіграф уроку:
«Ніколи не говори, що знаєш людину, коли не ділив з нею спадщину»
Запропонувати учням пояснити, як вони розуміють суть даного афоризму.
Хід уроку:
1. Повідомлення теми та мети уроку.
2. Мотивація учбової діяльності учнів:
Учні повинні усвідомити, що відносини, які виникають з приводу реалізації спадкових прав та обов’язків, називають спадковими правовідносинами, що спадкові правовідносини регулюються нормами цивільного права.
Актуалізація опорних знань
План уроку
1. Спадкове право. Поняття спадкування.
2. Що таке заповіт? Як скласти заповіт? Основні вимоги до оформлення заповіту.
3. Черги спадкування за законом.
4. Відкриття спадщини (як вступити в права на спадщину).
5. Обов’язкова доля спадщини.
6. Усунення від права на спадкування.
1.Спадкове право. Поняття спадкування
Спадкове право – це сукупність цивільно-правових норм, що встановлюють порядок переходу прав та обов’язків померлої особи за правом спадкування.
Цивільний кодекс України:
Ст. 1216. Поняття спадкування
Спадкуванням є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).
Ст. 1217. Види спадкування
Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
До складу спадщини
Входять: | Не входять: |
Усі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинялися внаслідок його смерті. | Права та обов’язки, що нерозривно зв’язані з особою спадкодавця: · особисті немайнові права; · право на участь у товариствах та право членства в об’єднаннях громадян; · право на допомогу у випадку каліцтва чи із втратою здоров’я; · право на аліменти, пенсію або інші виплати встановлені законом. |
Норма закону:
Спадкоємцями можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.
Спадкоємцями за заповітом можуть бути юридичні особи та інші учасники цивільних відносин. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
Перевірте себе:
Методом «мозкового штурму» сконструюйте визначення термінів:
· «спадкодавець»;
· «спадкоємець».
Методом «мікрофону» визначіть:
· що входить до спадщини;
· що не входить до спадщини.
Методом «мозкового штурму» спробуйте дати відповідь на питання: « В якому випадку (чому саме) ви можете відмовитись від права на спадщину?»
2. Що таке заповіт? Як скласти заповіт?
Ст. 1233 Поняття заповіту
Заповітом є особисте розпорядження фізичної особи, на випадок своєї смерті. При складанні заповіту потрібно дотримуватися норм, що визначені цивільним кодексом, інакше він може бути визнаний недійсним:
· по-перше, право на заповіт має лише дієздатна особа;
· по-друге, право на заповіт здійснюється особисто, вчинення його через представника не допускається;
· по-третє, слід дотримуватися загальних вимог до форми заповіту.
Загальні вимоги до оформлення заповіту:
Ø Заповіт складається у письмовій формі із зазначенням місця, дати та часу його складання;
Ø з дотриманням форми визначеної законом;
Ø зміст заповіту повинен відповідати вимогам чинного законодавства;
Ø власноручний підпис заповідача і нотаріальне посвідчення;
Ø розпорядження спадкодавця не повинні викликати непорозумінь та спорів після відкриття спадщини;
Ø заповіт не може бути підписаний особою, на користь якої укладається, а також укладатися в її присутності;
Ø посвідчення заповітів через представників не дозволяється, так само, як і укладання заповіту від декількох осіб;
Ø якщо спадкодавець через фізичні вади не може власноруч підписати заповіт, то за нього за дорученням і за його присутності та присутності державного (приватного) нотаріуса або іншої посадової особи, яка здійснює нотаріальні дії, заповіт може бути підписаний іншою особою (при цьому робиться помітка, чому саме громадянин не зміг власноруч поставити свій підпис, вказуються паспортні дані цієї особи).
Хто іще, крім нотаріуса може посвідчити заповіт?
Цивільний кодекс України:
Ст. 1251. Посвідчення заповіту посадовою, службовою особою.
Заповіт особи, яка перебуває в лікарні на лікуванні, госпіталі, іншому стаціонарному закладі охорони здоров’я, а також проживає в будинку для осіб похилого віку та інвалідів, може бути посвідчений головним лікарем, його заступником з медичної частини або черговим лікарем цієї лікарні, начальником госпіталю, директором чи головним лікарем будинку для людей похилого віку та інвалідів.
Заповіт особи, яка перебуває під час плавання на морському чи річковому судні, що ходить під прапором України може бути посвідченим капітаном цього судна.
Заповіт особи, що перебуває в пошуковій чи дослідницькій експедиції може бути посвідчений начальником цієї експедиції.
Перевірте себе:
1. Що таке заповіт?
2. Що необхідно знати заповідачу?
3. Які загальні вимоги до оформлення заповіту?
4. Хто іще крім нотаріуса і в яких випадках може посвідчити заповіт?
3.Спадкування за законом
Все більше громадян України користуються правом розпорядитися своїм майном згідно із заповітом. А як визначити спадкодавців, якщо заповіт не був складений?
В такому випадку спадкування відбувається за законом:
1. Якщо заповіт не був укладений;
2. Якщо по суду він був визначений недійсним;
3. Якщо спадкоємці, зазначені в заповіті померли іще до відкриття спадщини або відмовились прийняти її.
4. Якщо до заповіту не увійшла якась частка спадщини.
Згідно з «Цивільним кодексом України» спадкування за законом відбувається почергово, тобто наступна черга одержує право на спадкування у разі відсутності жодного із спадкоємців попередньої черги:
Перша черга | Діти спадкодавця, в тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені живими після його смерті. Той з подружжя, хто пережив спадкодавця. Батьки спадкодавця. |
Друга черга | Рідні брати та сестри спадкодавця, його бабуся та дідусь (з обох боків – як з боку батька, так і з боку матері). |
Третя черга | Рідні дядько та тітка, племінники та племінниці. |
Четверта черга | Особи, що проживали зі спадкодавцем однією сім’єю не менше, як 5 років до часу відкриття спадщини. |
П’ята черга | - Інші родичі до шостого ступеня споріднення включно, при чому родичі ближнього ступеня спорідненості, усувають від права на спадкування родичів подальшого ступеня спорідненості; - Утриманці спадкодавця, які не були членами родини. |
Якщо спадкоємець першої чи другої черги був відсутній з поважної черги (виїзд закордон, амнезія), то він має право по суду вимагати перегляду права на спадщину.
Перевірте себе:
1. В якому випадку спадкування відбувається згідно з законом?
2. Встановіть почерговість вступу в права на спадщину.
3. В якому випадку спадкоємець може вимагати перегляду права на спадщину?
4. Відкриття спадщини (як вступити в права на спадщину).
1. Спадщина відкривається лише внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.
2. Часом відкриття спадщини є день смерті особи чи день, з якого вона вважається померлою.
3. Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця (чи місце знаходження основної частки його майна).
4. Спадкоємцями (за законом і заповітом) можуть виступати фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також зачаті при житті спадкодавця і народженні після його смерті.
5. Спадкоємцями за заповітом можуть бути також юридичні особи (наприклад: школи, музеї, бібліотеки і т. д.) та інші учасники правовідносин.
Термін прийняття спадщини становить 6 місяців та може бути продовжений за рішенням суду.
Запитання до учнів:
На вашу думку, чому для вступу в права на спадщину надається 6 місяців? Або по суду продовжується цей термін?
Особи, які мають права на обов’язкову частку спадщини | |||
Неповнолітні діти спадкодавця | Повнолітні непрацездатні діти (інваліди) | Непрацездатна вдова (вдівець)спадкодавця,(інваліди) | Непрацездатні батьки спадкодавця(усиновителі) |
Всі вони успадковують половину частки успадкованого майна, що належало б їм за відсутності заповіту (обов’язкова частка) – ст. 1241. ЦКУ |
Не мають права на спадкування ні за законом, ні за заповітом | - Особи, що навмисно позбавили життя спадкодавця чи будь-кого з можливих спадкоємців або вчинили замах на їхнє життя; - Особи, які навмисне перешкоджали спадкодавцю скласти заповіт, вносити до нього зміни або скасовувати його чи сприяли (добивались) збільшенню їхньої частки спадщини. |
Не мають права стати спадкоємцями за законом | - Батьки після дитини, щодо якої вони були позбавлені батьківських прав; - Батьки, повнолітні діти та інші особи, що ухилялися від виконання обов’язку, щодо утримання (піклування) спадкодавця, якщо ця обставина була встановлена судом; - Одна після одної особи, шлюб між якими є недійсний або визнаний таким за рішенням суду. |
Перевірте себе:
1. Як вступити в права на спадщину? Через скільки місяців спадкоємці отримують право вступати в права на спадщину?
2. Які особи мають право на обов’язкову частку спадщини, якщо вони не були зазначені у заповіті? Яку частку становить їх спадщина?
3. Які особи можуть бути позбавленні права спадкування і за законом, і за заповітом?
Перевірте себе: Юридичні задачі
1. Працюючи на полярній станції ім. Вернадського в Антарктиді, радист отримав важку травму. Побоюючись за своє життя, він вирішив скласти заповіт і звернувся до начальника станції з проханням посвідчити його. Коли той прочитав заповіт вголос, зміст його викликав обурення, поскільки своє майно радист заповів не дружині, а своєму двоюрідному братові, але після наполегливого прохання радиста, все ж завірив його.
- Чи відповідає ця процедура вимогам закону?
- В якому випадку дружина може розраховувати на свою частку спадщини?
2. Спадщина громадянина Ю. складається з квартири, автомобіля та дачі. Як розподілятиметься спадщина у кожному із випадків?
а) Ю. не залишив заповіту. Склад сім’ї – дружина (50 років), дочка (13 років), а також син (20 років), який проживав окремо зі своєю дружиною.
b) Ю. залишив заповіт за яким усе майно переходило синові – студентові від першого шлюбу. Разом з Ю. проживала дружина 50 років та дочка 13 років.
c) Ю. залишив заповіт-розпорядження, за яким автомобіль мав перейти у власність синові від першого шлюбу, який працював у Києві. Як по суду буде вирішене питання стосовно іншого майна, на яке теж претендував старший син?
3. Дайте правову оцінку ситуації:
Після смерті громадянина О., єдиним його спадкоємцем виявився 20-річний син його померлої рідної сестри Сергій. Коли він вступив в права на спадщину, до нього звернувся сусід померлого і пред’явив нотаріально завірений договір позики на 3 тисячі гривень, для операції померлому, за 3 місяці до його смерті. Сергій відмовився повертати борг, мотивуючи це тим, що він сам цих грошей не позичав. Як буде вирішена суперечка в суді?
4. Марія послизнувшись, впала і втратила пам'ять. Документів при ній не було. Спочатку вона знаходилась в лікарні, а потім в будинку для інвалідів та самотніх пенсіонерів. Через 5 років пам'ять повернулася до неї, але в квартирі, де вона проживала 15 років з чоловіком та його сином, якому вона замінила померлу матір, проживали чужі люди. Коли вона через паспортний стіл розшукала пасинка, який проживав в новій квартирі з дружиною та двохрічним сином, пасинок відмовив матері в даху над головою, а також віддати частину грошей за продану квартиру. Як буде вирішена ця проблема в суді, якщо відомо, що Марії на той момент виповнилося 59 років?
Домашнє завдання:
Учням можна запропонувати самим скласти задачі по спадковому праву.
