Таблиці «Орфографія»

Таблиці «Орфографія»

Ці таблиці можуть бути використані учнями при підготовці до державної підсумкової атестації та зовнішнього незалежного оцінювання з української мови, а також при виконанні роботи над помилками. У таблиці 1 подано орфограми за частинами слова для зручності пошуку орфограми на допущену помилку. У таблиці 2 вміщено винятки з усіх правил за орфограмами. У матеріалі використано умовні скорочення: сл. сл. – слова, написання яких слід перевіряти за словником та запам’ятати; В – винятки з правил. У додатку вміщено вправи-тести до орфограм у порядку розміщення орфограм в таблиці 1

Таблиця 1.

Основні орфограми українського правопису

Основні орфограми в префіксах	Основні орфограми в коренях	Основні орфограми в суфіксах	Основні орфограми в закінченнях	Основні орфограми в постфіксах
Пре-, при-, прі- пре- = «дуже» + сл. сл. при- не = «дуже» + сл. сл. пере - (бо -ере-) пред - прі- - сл. сл.	Ненаголошені е, и в коренях слів, що перевіряються наголосом (способи перевірки): 1. Зміна слова (село - села) або добір спільнокореневого (криве - криво) 2. -ере-, -еле- (берег, зелень тощо) 3. е випадає при зміні слова (вітер - вітру) 4. -ри-, - ли- між приголосними (бриніти, тривога тощо) 5. е\\и в коренях дієслів перед р(л) суф. -a`-( я` ) беру - вибира`ти 6. Ненаголошені е, и в коренях слів, що не перевіряються наголосом (сл. сл.).	Ненаголошені е, и в суфіксах 1.- ив(о) = матеріал або продукт праці: мереживо, морозиво, печиво тощо, але марево (не матеріал і не продукт праці). 2. -ик, -ник, -івник, -чик (-щик) пиш. з и: братик, кулеметник, працівник, хлопчик, прапорщик. 3. -ень, -тель пиш. з е: велетень, вихователь. 4. -ен(я), -єн(я) в назвах живих істот: гусеня, кошеня та ін. 5. -еньк- із значенням пестливості: ніженька, серденько та ін. 6. -ищ(е),-иськ(о) після пригол.: вогнище, вовчисько; -їщ(е), -їськ(о) після голосн.: побоїще.	Ненаголошені е, и в закінченнях дієслів І і ІІ дієвідміни І дієвідміна: в 3-ій особі множ. (вони) -уть (-ють), в ін. особових закінченнях - голосні е (є): вони їдуть –ми їдемо, ти їдеш, ви їдете, він (вона, воно) їде ІІ дієвідміна: в 3-ій особі множ. (вони) -ать (-ять), в ін. особових закінченнях - голосні и (ї): вони бачать –ми бачимо, ти бачиш, ви бачите, він (вона, воно) бачить Визначення діє-відміни за неозна-ченою формою ІІ д.: а)основа на -и, -і (-ї) або на -а (після ж, ч, ш): сидіти, гоїти, кричати і ін. б)усі дієсл. на -отіти: муркотіти, цокотіти та ін.
З-, (зі-, зо-), с - с - перед «Кафе Птах» з - перед ін. голосними і приголосн. зі- і зо- перед 2 приголосн.	Ненаголошені о, а 1. а перед а` ( я` ) (бага`тий, бага`то, бага`тство, бага`ття і похідному багати`р (багач), гаря`чий, гаря`чка і похідному га`ряче, гара`зд, кала`ч, каза`н, хазя`їн) + В. 2. о\\а в коренях дієслів перед суф. -a`-( я` ) допомогти - допомага`ти.
Роз-, без-, через-, від - (од-), під-, над-, пред-, між-, об - не змінюється	Спрощення груп приголосних с(т)н: радість - радісний с(т)л: щастя - щасливий ж(д)н: тиждень - тижневий з(д)н: проїзд – проїзний с(л)н: масло – масний с(к)н: писк – писнути з(к)н: бризк – бризнути + В.
	Подовження приголосних 1. Іменники сер. роду на –я: життя, зілля, волосся і под. але немає подвоєння при збігу 2-х приголосн.: листя, щастя. 2. Іменники ІІІ відм. в О. відм. перед –ю: сіллю, піччю і под., але немає подвоєння при збігу 2-х приголосн.: радістю, злістю і под.. 3. ллє, ллємо і ін. + сл. сл. Написання слів іншомовного походження: -  подвоєні приголосні у власних назвах і похідних: Голландія, голландський; -  немає подвоєння у загальних назвах, крім + В. -  подвоєні приголосні на межі префікса і кореня: імміграція, ірраціональний	Подовження приголосних 1. Суф.: -е `нн(ий), -а `нн(ий), -я `нн(ий), які = «дуже» або «неможливість дії»: страше `нний, невблага `нний, незрівня `нний. 2. Суфікси: -инн(я), -інн(я), -анн(я), -янн(я), -енн(я) пиш. з нн; а)-инн(я) – збірні ім..: павутиння, гарбузиння, крім В: каміння, коріння, насіння; б)- інн(я) – іменн, утворені від дієсл. з основою на -і, -и: горіти – горіння, шарудіти – шарудіння; в) -анн(я), -янн(я) іменн, утворені від дієсл. з основою на -а, -я: зростати – зростання, сприяти – сприяння; г) -енн(я) - іменн., утворені від дієсл., в яких наголос падає на корінь: зве`рнення, напру`ження і под. 3. Суф. присвійності -ин, -їн пиш. з 1 н: бджолиний, солов’їний	ІІ відміна Род. відм. ім..чол. роду -а (-я) -у(-ю) - назви істот: кота, Івана … - назви дерев: ясеня, дуба … - назви предме-тів: замка, плаща… - назви машин та їх деталей: тракто-ра, мо-тора… - назви мір ваги, довжи-ни, часу тощо: грама, місяця (але віку, року) - термі-ни: ром-ба (але виду, роду, син так-сису, скдаду, спосо-бу) - назви населе-них пунктів: Києва, Парижа - назви річок з наголо-сом на закінче-ння, а також з суф. -ов, -ев (-єв), -ин (-їн): Псла, Тетере-ва. - збірні поняття: класу, хору, саду… - назви речовин, матеріа-лів, страв: водню, борщу (але хлі-ба) - назви будівель та їх частин: вокзалу, поверху - назви установ, органі-зацій: інститу-ту, шта-бу…. - назви явищ приро-ди: дощу - літера-туро-знавчі термі-ни: сти-лю, жанру, роману -абст-рактні поняття, почуття, процеси, стани: болю, бігу, кашлю - назви ігор і танців: футбо-лу, вальсу (але гопака, козака) - назви озер, гір, остро-вів, пів-остро-вів, країн, облас-тей: Кіпру, Алжиру, Донбасу - назви річок з наголо-сом на корінь: Бу`гу, Ні`лу

Под воєні приголосні при збігу однакових приголосних на межі …

…префікса і кореня: віддати, роззброїти і ін.	…кореня і суфікса: туманний, сонний і ін. …кінця першої й початку другої основи складноскорочених слів: юннат (юний натураліст), військкомат (військовий комісаріат) і ін..	…2-х суфіксів: письменник і ін.		…основи дієслова на -с і постфікса: розріссятрясся
.	Написання м’якого знака 1.Після д, т, з, с, ц, л, н (де ти з’їси ці лини?) - ь, якщо вони позначають м’які приголосні, у т. ч. в словах іншомовного походження я, ю, є, ї, йо: мідь, мазь, дядько і ін.; ательє, бульйон, мільярд, Ньютон2.Не буває - ь після ж, ч, ш, щ: ніч, пишеш і ін. 3. Немає - ь після н перед ж, ч, ш, щ: менший, Уманщина 4.Немає ь між 2-ма м ’ як. приг., крім л: волинський, танці; сільський, пальці. + В. 5. лч, лц - лк: Наталчин, Наталці – Наталка і ін. льч, льц - льк: Гальчин, Гальці – Галька і ін. нч, нц - нк: жінчин, жінці – жінка і ін. ньч, ньц - ньк: неньчин, неньці – ненька і ін. сч, сц - ск: масчин, масці - маска сьч, сьц - ськ: Васьчин, Васьці – Васька і ін. 6. Немає - ь після –р в кінці складу: Харків + В.	Написання м’якого знака у суфіксах 1.Суфікси –ськ-, -зьк-, -цьк- завжди з ь: український, німецький, близький і ін. + В. 2. Суф. -ець + В.	Написання м’якого знака 1.У дієсл. –ть, -ться: ходять, сміються 2.У дієсл. наказ. спос.: стань, сядь і под.
Написання апострофа Після префіксів, що закінчуються на пригол.: з’їзд, роз’єднати і ін.	Написання апострофа ’ пишеться перед я, ю, є, ї 1.Після м, в, п, б, ф (мавпа буф): м’яч, п’ять і ін. Немає ’ при збігу 2-х кореневих приголосних (крім р): свято, мавпячий, але черв’ як, торф’ яний 2. Після –р в кінці складу: бур’\ян, але бу\ря 3.Після першої частини складних слів на пригол.: дит’ясла та ін. 4. Після м, в, п, б, ф, г, к, х, ж, ч, ш, р у словах іншомовного походження: миш’ як, Монтеск’є Руж’ є та ін. Немає ’ в словах іншомовного походження перед я, ю, які = 1 зв. [а], [у]: бюро і ін. сл. сл.		Закінчення іменників (складні випадки) І відміна Ор. відм.: тв. група м’як. група міш. група -ою -ею -єю -ею хатою, землею, лілією, кручею Кл. відм.: тв. група м’як. група міш. група -о -е -є -е хато, земле, ліліє, круче
	Написання и, і в словах іншомовного походження: 1.І- на поч..сл.; -і в к. сл.: журі і ін. 2.-ія в к. сл.: Індія 3. і перед голосн. та й: діагональ 4.перед пригол. після 9-ки: д, т, з, с, ц, ч, ш, ж, р (де ти з’їси цю чашу жиру) пиш. И. Після ін. приг. пиш. і: сигнал, Алжир та ін.	Написання и, і в суфіксах слів іншомовного походження: -ик,-ичн-, -ир, -изм, -ист після 9-ки: д, т, з, с, ц, ч, ш, ж, р: історик, медичний, бригадир, тероризм, дантист; -ік -ічн- -ір, -ізм, -іст - після ін. приг.: механік, педагогічний, гарнір, модернізм, піаніст; -їк, -їчн-, -їр, -їзм, -їст після голосн.: прозаїк, прозаїчний, конвоїр, героїзм, егоїст	Закінчення іменників (складні випадки) ІІ відміна Д. відм.: тв. група м’як. група міш. група -ові -еві -єві -еві майстрові, хлопцеві, Сергієві, товаришеві Ор. відм.: тв. група м’як. група міш. група -ом -ем -єм -ем майстром, хлопцем, Сергієм, товаришем
	Йо, ьо Йо – на поч. сл. і складу -  після голосних -  після твердих приголосних ьо - після м’яких приголосних ьйо – у словах на –льйон: бульйон і под.
	Велика буква і лапки у власних назвах 1.З великої букви пишуться: - імена, імена по батькові, прізвища, прізвиська; клички тварин; (але: різні частки (прийменники, сполучники, прийменники з артиклями) в середині прізвищ та імен іншомовного походження пишуться з малої літери:  Абд ель Керім, Бретон де лос Еррерос, Варнгоген фонЕнзе, Кур де Жебелен); імена та прізвища людей, які стали загальними назвами людей і предметів, пишуться з малої літери: донжуан, ловелас, ментор, меценат, робінзон, браунінг (пістолет), галіфе (штани), дизель(двигун), макінтош (одяг), максим (кулемет), - міфологічні істоти і божества: Аполлон, Венера, Бог, Богородиця; - дійові особи у байках, казках «Лебідь, Рак і Щука»; - найвищі державні посади та установи України та світу (усі слова): Організація Об’єднаних Націй, їни, Президент України; - державні посади та установи, громадські та ін. установи, заклади, організації та посади – з вел. букви – перше слово: Збройні сили України, Всеукраїнське товариство «Просвіта», Національний банк України, Міністерство освіти і науки України; - назви посад, звань, учених ступенів тощо пишуться з малої літери: голова, декан, директор, міністр, ректор, президент НАН України, секретар; академік, генерал-лейтенант, заслужений діяч мистецтв, народний артист України, лауреат Державної премії ім. , член-кореспондент; доктор наук, кандидат наук; - в астрономічних назвах (усі слова): Велика Ведмедиця, Чумацький Шлях; - назви країн і країв, міст і сіл (усі слова): Сполучені Штати Америки, Далекий Схід, Кривий Ріг; - в ін. географічних назвах з вел. букви – перше слово: Перська затока, Чорне море, Волинська область; - назви історичних подій, епох, свят, пам’яток архітектури, культури - – з вел. букви – перше слово: Полтавська битва, Ренесанс, День учителя, Золоті ворота та ін. (але: азви історичних подій, епох, війн, геологічних періодів тощо, які стали загальними, пишуться з малої літери: греко-перські війни, громадянська війна, хрестові походи, доба феодалізму, античний світ, середні віки, середньовіччя, неоліт, палеоліт, трипільська культура, палеозойська ера); - назви орденів - перше слово: орден Дружби народів - прикметники з суфіксами: -ів (-ова, -ове), -їв (-єва, єве), -ин (-ина, -ине), що означають приналежність комусь: Андріїв зошит, Маріїн лист та ін. (але: якщо вони входять до складу стійких фразеологічних сполучень або наукових термінів: авгієві стайні, ахіллесова п’ята, гордіїв вузол, дамоклів меч, езопівська мова, прокрустове ложе, юдині срібняки; архімедова спіраль, базедова хвороба, бертолетова сіль, віттова хвороба, гайморова порожнина, піфагорова теорема); прикметники з суфіксами: -івськ- (-ївськ-), - инськ- (-їнськ-) пиш. з малої букви бальзаківські традиції, франківські сонети, пушкінські рукописи, шевченківський стиль. (але: прикметники, утворені від іменників — власних назв, якщо вони входять до складу назв, які за змістом дорівнюють словосполукам «імені когось», «пам’яті когось»: Нобелівська премія, Франківська кімната, Шевченківська премія.) 2. З великої букви (перше слово) і в лапках пишуться: - назви художніх, музичних і ін. творів, наукових праць, газет, журналів: картина «Катерина», газета «Вечірні вісті», журнал «Наука і суспільство»; - назви будинків відпочинку, пансіонатів, санаторіїв, ресторанів тощо: дитячий табір «Артек», готель «Золотий колос», - назви літаків, автомобілів, тракторів та ін машин: автобус «Турист», автомобіль «Таврія»; - назви медалей та деяких орденів (у Н. відм.): орден «Мати-героїня», медаль «За відвагу».	Творення імен по батькові 1. Чоловічі імена по батькові: ім’я батька + -ович: Степан - Степанович, Юрій – Юрійович + Сл. сл. і В. 2.Жіночі імена по батькові: ім’я батька + - івн(а): Степан - Степанівн(а), Юрій – Юріївн(а).
	Написання складних слів 1.Через дефіс пишуться - повтор одного слова або поєднання синонімів, що передають одне поняття: видимо-невидимо, білий - білий, тихо-мирно, з давніх-давен і ін.; - складні іменники з 2-х без з’єднувальн. голосн. о, е, є, и що передають одне поняття: хліб-сіль, телефон-автомат; - іменники з віце-, екс-, лейб-, максі-, міді-, міні-, обер-: віце-президент, екс-чемпіон і под. - складні прикм., утворені від ім., що пиш. через дефіс: віце-президентський і ін.; - складні прикм., що означ. відтінки кольорів і смаків: світло-рожевий, кисло-солодкий і под. + В.; - складні прикм., утворені від 2-х незалежних слів (можна вставити і): фізико-математичний (фізичний і математичний); - будь-, -небудь, казна-, хтозна- : будь-хто (але - будь з ким), казна-що (але - казна в чому); - прислівники з преф. по- і суф. –ому, -ему, -єму, -и: по-українськи і под.; - прислівники з преф. по- і 2-ою част. – числ.: по-перше, по-третє. - складні прізвища та подвійні імена: Гулак-Артемовський, Анна-Марія - складні геграфічні назви: Новгород-Сіверський, Яр-під-Зайчиком 2.Разом пишуться - іменники із з’єднувальн. голосн. о, е, є, и: лісостеп, краєзнавство, всюдихід і под.; - складні прикм., утворені від складних ім., що пиш. разом: краєзнавчий; - складні прикм., утворені від слів, пов’язаних між собою (словосполучення): сільськогосподарський (сільське господарство); - аби-, де-, -сь: абихто, колись і ін. - числ. на -сотий, -тисячний, -мільйонний, -мільярдний 3. Окремо пиш. прислівник з прикметником, якщо присл. логічно наголошений:   чітко виражений, різко окреслений.	Суфікси -ов(ий), -ев(ий), -єв(ий): а) -ов(ий) після твердих приголосн., крім ж, ч, ш, щ: вітер – вітровий, служба – службовий; б) -ев(ий) - після м’яких приголосн. або ж, ч, ш, щ , якщо наголос падає на основу слова: березень - березневий, груша – грушевий і под.; в) -єв(ий) - після м’яких н, т або й, якщо наголос падає на основу слова: дієвий, суттєвий в) -ов(ий) - після м’яких приголосн., ж, ч, ш, щ та й, якщо наголос падає на закінчення слова: бойови`й, дощови`й, нульови`й	Закінчення прикметників твердої і м’якої груп (складні випадки) 1.Н. відм. множ. прикм. (які?), незалежно від групи, завжди мають закінчення –і: теплі, давні 2.До м’як. групи належать: - усі прикм. на -жній, -шній: вчорашній, ближній (але цьогорічний); - відносні прикм. на -ній, -їй: хатній, середній, безкраїй; - якісний прикм. синій. 3.При відмінюван-ні прикм. м’як. групи в закінчен-нях перед -о - пиш. ь
	Написання прислівників разом і окремо Разом пишуться: а)прислівники, утворені сполученням прийменника з прислівником: віднині (від + нині), дотепер (до + тепер), назавжди (на + завжди), позавчора (поза + вчора), утричі (у + тричі) (Але В.); б) прислівники, утворені сполученням прийменника з іменником: безвісти, безперестанку тощо (див. сл. сл.); в) прислівники, утворені сполученням прийменника з коротким прикметником: віддавна, востаннє тощо (див. сл. сл.); г) прислівники, утворені сполученням прийменника з ін. част. мови (сл. сл.): вдосвіта тощо; д) прислівники, утворені сполученням прийменника з числівником: вдвоє, втроє і под.; вперше, вдруге і под.; надвоє, натроє і под.; удвох, утрьох і под.; е) прислівники, утворені з кількох основ: босоніж, ліворуч, очевидно тощо; є) прислівники, утворені сполученням часток аби-, ані-, де-, чи-, що-, як- з будь-якою част. мови: абияк, нітрохи, щовечора, якраз тощо. Окремо пишуться: а) прислівники, утворені сполученням прийменника з іменником, але іменник зберігає своє лексичне знач. (між ними можна вставити означення): без відома – без (нашого) відома, до загину – до (останнього) загину тощо (див. сл. сл.); б)словосполуки, що мають знач. прислівників і складаються з 2-х іменників (зрідка – числ.) та 1 або 2-х прийменників: день у день, час від часу тощо (див. сл. сл.); в) прислівники, утворені сполученням прийменника з повним прикметником чол. р.: в основному, в цілому.	Зміни приголосних при утворенні ступенів порівняння 1.Вищий ступінь порівняння прикм. і присл. Твориться додаванням -іш- або -ш- (прикм.) та -іше або -ше (присл.): новіший (новіше), дешевший (дешевше). 2.У вищому ступені порівняння прикм. і присл. г, ж, з перед суф. -ш- (-ше) змінюються на жч(ий), а с + -ш- (-ше) – у –щ(ий): дорогий – дорожчий, дорого – дорожче, дужий – дужчий, дуже – дужчий, близький – ближчий, близько – ближче (легко - легше); високий – вищий, високо – вище.
	Правопис прийменників через дефіс і окремо Через дефіс пишуться прийменники: з-, із- + ін. прийменник: із-за, з-під тощо Разом пишуться прийменники, утворені від 2-х, 3-х прийменників, крім з-, із-: понад (по+над), поміж (по+між) Окремо пишуться прийм. з ін. част. мови: -завжди окремо із займенн.: у нього, для мене; -написання прийм. з іменн. слід перевіряти: між ними можна вставити означення: при (самій) дорозі.
	Правопис часток через дефіс і окремо Бо но то от таки 1.Окремо пиш. частки: би (б), же (ж). Разом вони пиш. у складі сполучників: щоб, якби, немовби, ніби та часток: авжеж, атож, отже. 2.Через дефіс пиш. частки: -бо, -но, -то, -от, -таки: все-таки, але все ж таки (вклин. частка)
	Написання не з різними частинами мови Разом: - слово без не не вживається: неук, ненавидіти; - слово з не можна замінити синонімом: недруг (= ворог); - у складі недо= неповна дія: недобачати, недочувати; - у складі спол.: немов, неначе Окремо: - слово з не – присудок; - з числ., займ. та присл. займенникового походження: не три, не той, не так; - з дієприкметн. при наявності залежного слова: не дописана (ким?) автором стаття.
	Написання ні з різними частинами мови Разом: - із заперечними займ.: ніхто, ніщо, але ні з ким, ні в чому (вклин. прийм.) - з присл. займенникового походження: нікуди, ніколи, ніяк Окремо: - при повторі: ні риба ні м'ясо, ні те ні се, ні туди ні сюди

П р а в и л а м и л о з в у ч н о с т і

Чергування у \\ в, і \\ й

1. У в, ф, св, хв., тв, льв і под. 2. . ( … , : ; – ) У [приголосний] …

3. . ( … , : ; – ) В [голосний] … 4. …[голосний] в(й) …

5. … [приголосний] у(і) …

6. . І [приголосний]… ( [голосний] …) 7. І й, є, я, ю, ї

8. При зіставленні понять вживається і: «Війна і мир» та под. + В.

Чергування з \\ із \\ зі(зо)

1. Із перед с, з, ц, ч, ш, щ

2. …[приголосний] із [приголосний] …

3. Зі [приголосний] [приголосний] …

4. Зо числ.«два, три»

Чергування -сь \\ -ся

1. …[голосний] -сь: сміялась 2. …[приголосний]-ся: сміявся

Чергування часток би \\ б, же \\ж

1. …[голосний] -б, ж: знали б, знали ж 2. …[приголосний]-би, же: знав би, знав же

П р а в и л а п е р е н о с у с л і в

Частини слів з одного рядка в другий слід переносити за складами.

При цьому:

-  не можна розривати буквосполучення дж, дз, які позначають 1 звук (хо-джу, си-джу); якщо д належить до префікса, а ж і з – до кореня, то їх слід розривати (під-живити, над-звичайний);

-  не можна відривати одну букву від префікса або кореня (пре-красний, а не прек-расний);

-  не можна відривати одну букву від кореня при переносі складних слів: багато-ступінчастий, а не багатос-тупінчастий, восьми-гранний, а не восьмиг-ранний);

-  апостроф і ь не переносяться на наступний рядок (Лук’-ян, низь-ко);

-  не можна переносити, прізвище, залишаючи ініціали та ін. умовні скорочення (, а не Т. Г. \ Шевченко, проф. Гончаренко, а не проф.\ Гончаренко);

-  не можна переносити скорочені назви мір від цифр (1917 р., а не 1917 \ р.)

-  не можна розривати абревіатури (ЛАЗ-105 не переноситься)

Таблиця 2

Складні випадки написання слів-винятків із орфографічних правил

та слів, написання яких необхідно запам’ятати

Клас, у якому вивчається орфограма	Назва орфограми	Слова-винятки з правила та слова, написання яких необхідно запам’ятати
5	Написання м’якого знака Спрощення груп приголосних Подвоєння та подовження приголосних Ненаголошені е, и в коренях слів, що не перевіряються наголосом Ненаголошені о, а Написання слів іншомовного походження: - подвоєні приголосні - и, і у словах іншомовного походження - написання апострофа словах іншомовного походження - відмінювання слів іншомовного походження Правопис префіксів пре-, при-, прі- Зміни приголосних при творенні слів за допомогою суфіксів -ськ(ий) (-цьк-, - зьк-), -ств(о) (-цтв-, зтв-) Правопис складних слів Чергування у \\ в, і \\ й	Винятки: різьбяр, тьмяний; баский, боязкий, в’язкий, ковзкий, плаский (плоский), різкий Максим Горький Кварц, палац, паяц, Суец, шприц; бац, гоц, клац; женьшень, Маньчжурія, няньчити, бриньчати В.: аванпостний, баластний, компостний, контрастний, форпостний; зап’ястний, кістлявий, пестливий, хвастливий, хвастнути, хворостняк, шістнадцять; випускний, вискнути, рискнути. Сл. слова: бовван, Ганна, лляний, овва; Ілля (Іллі, Іллю, Іллею та ін.), стаття (статті, статтею, але статей), суддя (судді, суддю, суддею, суддів та ін.), рілля (ріллі, ріллю, ріллею); зрання, навмання, спросоння, попідвіконню, попідтинню Сл. слова: апельсин, бензин, бетон, декада, делегат, демократія, колектив, левада, легенда, леміш, математика, медаль, кисет, кишеня, минулий, пенал, пиріг, ремонт, рецепт, тепер, тремтіти, трембіта, чекати, шинель, диригент, лиман Треба мати на увазі, що в кількох дієслівних коренях випадає ненаголошений [и], а не [е]: згинати – зігну, відтинати – відітну, напинати – напну, починати–почну, розминати – розімну, засинати – засну, вмикати – увімкну, проривати – прорву. В.: гончар, лопата, поганий, ропа, солдат, товар, богатир (велетень, герой), монастир В.: аннали, бонна, брутто, ванна (ванний), мадонна, манна (манний), нетто, панна, пенні, тонна, білль, булла, вілла, мірра, мотто, мулла; Сл. слова: вимпел, єхидна, імбир, кипарис, лиман, лимон, миля, мирт, нирка, спирт, химера; башкир, гиря, калмик, кинджал, киргиз, кисет, кишлак; Сл. сл.: бюджет, бюро, бязь, кювет, мюрид, пюпітр, рюкзак, рюш, фюзеляж; Барбюс, Бюффон, Гюго, Мюллер, Рюдберг. Кон’юктивіт, кон’юктура, ад’ютант, ад’юнкт, ін’єкція В.: пальто – пальта – пальтом – на пальті Сл. слова з пре-: презирливий, презирство, престол; сл. слова з пери-: периметр, перископ, перипетія; сл. слова з прі-: прізвище, прізвисько, прірва, прірвистий В.: казах – казахський Сл. слова: кінець кінцем, одним одна, сама самотою, честь честю, чин чином свят-вечір, багат-вечір, дівич-вечір, зелен-сад, буй-тур, сон-трава, чар-зілля, жар-птиця, негній-дерево, люби-мене (незабудка), мати-й-мачуха (підбіл), брат-і-сестра (братки). В.: жовтогарячий, червоногарячий В.: вдача (характер), удача (фортуна), вклад (внесок), уклад (устрій), вправа (завдання), управа (державний установа),; взаємини, влада, власний, властивість, вплив, вступ; увага, узбережжя, указ, умова, установа, уява.
6	Іменник Творення імен по батькові	В.: Григорій – Григорович, Григорівна; Ілля – Ілліч, Іллівна; Кузьма – Кузьмич (і Кузьмович), Кузьмівна; Лука – Лукич, Луківна; Микола – Миколайович (і Миколович), Миколаївна (і Миколівна); Сава – Савич (Савович), Савівна; Хома – Хомич (і Хомович), Хомівна; Яків – Якович, Яківна.
7	Прислівник Написання прислівників разом і окремо	В.: від сьогодні, до завтра, на завтра, на потім, на добраніч, на ура. Сл. сл.(прийм.+іменн. - разом ): безвісти, безперестанку, вбік, ввечері, вволю, вголос, вгорі, вгору, вдень, взимку, взнаки, відразу, вкрай, вкупі, влад, влітку, вниз, внизу, вночі, восени, вперед, вплав, впоперек, впору, враз, вранці, врешті, врівень, врівні, врозсип, врозтіч, вряд, всередині, вслід, всмак, вшир, вщерть, доверху, довіку, довкола, доволі, догори, додолу, додому, докупи, донизу, дотла, дощенту, заміж, заочі, запанібрата, зараз, зарані, зарання, засвітла, збоку, зверху, згори, ззаду, зісподу, знизу, зозла, зокола, зранку, зрання, зрештою, зроду, зсередини, набік, наверх, навесні, навиворіт, навиліт, навідліг, навідріз, навік, навіки, нагору (але на-гора (В.)) , надвечір, надворі, надмір, надміру, назад, наздогад, назустріч (у знач. напрямок), наїздом, наостанок, наостанку, напам’ять, наперебій, наперед, наперекір, напоказ, наприклад, напровесні, напролом, нараз, нарешті, нарівні, нарозхват, насилу, наскоком, наспід, наспіх, насподі, наяву, обік, обіч, одвіку, опівдні, опівночі, опліч, підряд, побіч, поблизу, поверх, повік, поволі, позаду, поночі, попліч, поруч, поряд, посередині, почасти, скраю, спереду, спочатку, убік, убрід, увечері, уволю, уголос, угорі, угору, удень, узимку, узнаки, украй, укупі, улад, улітку, униз, унизу, уночі, восени, уперед, уплав, упоперек, упору, уранці, урешті, урівень, урівні, урозсип, урозтіч, усередині, услід, усмак, ушир, ущерть. Сл. сл.(прийм.+короткий прикм. - разом): віддавна, востаннє, вручну, догола, допізна, завидна, замолоду, заново, звисока, згарячу, злегка, зліва, знову, зрідка, напевне, нарівні, нарізно, нашвидку, помалу, помаленьку, потихеньку, сповна, спроста. Сл. сл.(прийм.+ін. част. мови - разом): вдосвіта, вподовж, завбільшки, завглибшки, завдовжки, завтовшки, завчасу, завширшки, знадвору, навздогін, навзнак, навкидьки, навколо, навкруги, навкулачки, навмисне, навпаки, навперейми, навприсядки, навпростець, навряд, навскач, навскіс, навскоси, навсправжки, навстіж, навтікача, наосліп, напоготові, спідлоба. Сл. сл. (окремо): без відома, без жалю, без кінця, без кінця-краю, без краю, без ладу, без ліку, без мети, без наміру, без пуття, без сліду, без смаку, без сумніву, без угаву, без упину, без черги, в затишку, в міру, в нагороду, в ногу, в обмін, в обріз, в обріз, в позику, в цілості, до біса, до вподоби, до гурту, до загину, до запитання, до краю, до крихти, до ладу, до лиха, до лиця, до міри, до ноги, до останку, до пари, до пня, до побачення, до пори, до пуття, до речі, до решти, до сих пір, до смаку, до смерті, до снаги, до сьогодні, за години, за дня, за кордон, за кордоном, за рахунок, за світла, з болю, з-за кордону, з краю в край, з переляку, з радості, з розгону, на бігу, на вагу, на весну (але навесні), на вибір, на видноті, на відчай, на відмінно, на віку, на голову, на диво, на дозвіллі, на жаль, на зло, на зразок, на льоту, на мить, на поруки, на прощання, на радість, на радощах, на руку, на самоті, на світанку, на скаку, на славу, на слово, на сміх, на совість, на сором, на ходу, на шкоду, на щастя, над силу, не з руки, ні на гріш, під боком, під гору, під силу, по закону, по знаку, по можливості, по правді, по силі, по совісті, по сусідству, по суті, по черзі, по щирості, у вигляді, уві сні, у поміч, у стократ, через силу, як слід, як треба. Від ранку до вечора, день у день, з боку на бік, з дня на день, один в один, раз у раз, рік у рік, час від часу.

Таблиця 3.

Найбільш уживані фразеологізми української мови

Лексичне значення	Фразеологізм	Примітки
БАГАТО А) велика кількість кого-, чого-небудь, переважно грошей Б) безліч В) про роботу, справи, клопіт тощо	без ліку; кури не клюють; [і] свині не їдять; [хоч] лопатою горни (греби, загрібай); аж кишить, до біса; як [за гріш] маку; як піску морського; ні проїхати ні пройти; на воловій шкурі не списати; хоч греблю гати; по горло; по [самі (самісінькі)] вуха; [аж] по шию; з головою; по [саму (самісіньку)] зав'язку; ціла купа; (надзвичайно багато) як цвіту в городі (по всьому світу).
БЕЗВИХІДЬ (про почуття безсилля, безнадії, відчаю)	хоч з мосту та в воду; хоч вовком вий; хоч кричи [караул (пробі)]; хоч сядь та й плач; хоч головою об стіну бийся; хоч вішайся; хоч кулю в лоб; хоч укороти собі віку; хоч лягай та вмирай (помирай); хоч у яму (домовину, могилу) лягай; хоч у зашморг лізь.
БЕЗВОЛЬНИЙ (про безхарактерну людину)	ні риба ні м'ясо; ні се ні те; [як] з клоччя батіг.
БЕЗЛАДДЯ (відсутність порядку)	вавілонське стовпотворіння, содом і гоморра, все догори ногами (дном).
БЕЗПРИЧИННО –	з доброго дива; ні за що ні про що; ні сіло ні впало (пало); ні з того ні з сього (з цього).
БЕЗТУРБОТНО (спокійно, тихо, у достатках)	як у бога за дверима; як у бога (Христа) за пазухою; як вареник (вареникові) у сметані (у маслі).
БЕЗГРОШІВ'Я	у кишені (кишенях) вітер (дюдя, хурдига) свистить (гуляє, виє); у кишенях аж свистіло; у кишені ані шага; у кишені ані дзенькне; ні гроша за душею немає
БЮРОКРАТ А) службова особа, яка виконує свої обов'язки формально, на шкоду справі) Б) чиновник (застаріле)	чорнильна душа, канцелярський пацюк; параграф безсловесний; кропив'яне сім'я; приказний крючок.
БУТИ ПОСТІЙНО ЗАЙНЯТИМ (роботою, клопотами і т. ін.)	не мати коли [й] дихнути; ніколи і вгору глянути; крутитися як (наче, мов) муха в окропі (на окропі); крутитися як (наче, мов) [та] білка (білочка) в колесі; товктися як у ступі; товктися як Марко в (по) пеклі.
БУТИ НЕСАМОСТІЙНИМ А) перебувати під чиїмось впливом Б) перебувати під чиєюсь владою)	танцювати під дудку чию, по дудці стрибати, бути в руці (руках), під п'ятою бути (сидіти); під чоботом бути (жити, стогнати).
БУТИ ЗАОДНО	руку тягти; в одну дудку грати; в один гуж тягти.
БУТИ В ПОГАНОМУ НАСТРОЇ	ґедзь напав (укусив); не в гуморі.
БЛИЗЬКО А) на невеликій відстані від кого-, чогось) Б) дуже близько В) упритул; зі словами: стояти, зіткнутися і т. ін.	не за горами; недалеко ходити; [як] рукою подати (кинути); [як] палицею (кийком, палкою, тричі палицею) кинути (докинути); під руками (рукою); під боком; коло [самого] носа, під (перед) [самим (самісіньким)] носом; лице (лицем) в лице (лицем до лиця); носом до носа (ніс у ніс)
БІДНИЙ (який живе в нужді, нестатках)	як мак начетверо; мов (як, наче) церковна миша, голий як бубон (як турецький святий, як пень); голіший од миші, ні за плечима ні перед очима; і в скрині пусто і в кишені не густо; з голими руками.
БИТИ ТРИВОГУ А) подавати сигнал про небезпеку Б) криком сповіщати про небезпеку	бити на сполох; на ґвалт бити (дзвонити); кричати (гукати) на ґвалт (на пробі).
БИТИСЯ (удаватися до бійки) БИТИ (завдавати ударів кому-небудь)	братися за барки з ким; на кулачки битися (погуляти) піднімати руку на кого; наминати боки, давати духопелів (тришия); частувати кулаками, стригти по спині (бити когось різкими короткими ударами) давати стусани (стусанів); годувати штурханцями, нагороджувати штовханами; бити (драти, лупити і т. ін.) як Сидорову козу, давати зуботичку, драти (накручувати, наминати) вуха (вуші); давати чубровки, волосся скубти; давати ляпанців, годувати лящами годувати (частувати) потиличниками.
ВІДСТАВАТИ (бути позаду всіх)	бути (іти, опинятися, плестися, плентатися і т. ін.) в (у) хвості; пасти задніх (задні).
ВИКРИВАТИ А)показувати справжню суть когось Б) виявляти приховані наміри В)розкривати чиїсь нечесні, підступні дії	зривати маску (машкару); розкривати карти; виводити на чисту (свіжу) воду.
ВІДМОВИТИ (женихові при сватанні дівчини) (багато разів)	дати відкоша (одкоша); жарт. дати (піднести, винести) [печеного] гарбуза (гарбузця); піднести печеного рака,; гарбузами годувати.
ВИСОКИЙ (про людину)	[аж] до неба; як верства; верства келебердянська, саженного зросту (росту); у (з) сажень зросту (росту); через хату перехилиться і моркву вирве
ВИСНАЖЕНИЙ (про худу, змучену людину)	як (мов) з хреста знятий; від (од) вітру падає (валиться); тільки душа в тілі; одна [тільки] тінь лишилася (зосталася); тільки (лиш, сама) шкіра та кістки (кість); виходець з того світу.
ВИЛАЯТИ (приголомшити лайкою)	моркву вскребти; мокрим рядном накрити (напнути).
ВПЛИВОВА ЛЮДИНА (про людину, яка займає визначне місце в суспільстві)	важний птах; важлива (важна, велика, не проста, пишна) птиця; велике цабе; велика цяця.
ВРАЗИТИ (торкнутися айболючішого, того, що найбільше хвилює)	впекти у живе; доїсти (допекти) [аж] до живих печінок (до живого) кого, кому; зачепити за живе кого.
ВТЕКТИ	дати драла (драпака, дьору, дьорки), драпонути (дременути) навтікача (навтьоки), дати ногам волю; дати ногам знати; накивати п'ятами; дати тягу; дати чосу, намастити (намазати) п'яти салом.
ГАНЬБИТИ	укривати ганьбою (неславою, соромом); кидати болотом (грязюкою); закаляти болотом; змішати з болотом (з грязюкою); обливати брудом кого; затоптати (втоптати) в багно (в грязь, в багнюку); помиї лити на голову; нести (точити) хулу; виставляти на публіку; робити публіку.
ГАРНИЙ (про людину)	ні в казці (казках) не сказати, ні пером написати, хоч з лиця воду пий (води напийся), хоч картину малюй; хоч ікону малюй, хоч у рамці (рямця) вправ; хоч куди; як сонце; як зоря; очей (ока) не відірвати (не відірвеш, не відвести); брати на себе очі; хоч малюй, хоч цілуй,
ГІРШИЙ	і в слід не вступить; [і] у (в) підметки не годиться кому; [і] нігтя (мізинця) не варт (вартий) чийого.
ГНІВАТИСЯ	важким духом дихати; вогнем (пеклом, полум'ям) дихати; бісом дивитися; скреготати зубами; рвати й метати; кидати вогнем-блискавицею; кидати (вергати) громи (громами); впадати в гнів.
ГОВОРИТИ 1. А) усно повідомляти що-небудь Б) голосно висловлюватися, переходячи на крик В) починати говорити Г) говорити скупо, нехотя Д) промовляти швидко, часом недбало або час від часу Е) вставляти в чию-небудь розмову свої слова, перебивати чиюсь мову	вести мову (річ); здіймати голос; здіймати річ; заводити мову; ронити слово (слова); кидати слово (слова); вкидати (укидати, докидати), увертати, уставляти) слово (слівце); впадати в річ.
2. А) говорити невиразно, нерозбірливо, мимрити Б) ледве розтуляючи рота від гніву, презирства	ковтати (жувати) слова; цідити [слова] крізь (через) зуби; крізь зуби казати;
3. А) говорити щось незначне, несерйозне, пусте Б)довго говорити про щось неістотне, беззмістовне; базікати В) проводити час в розмовах про щось незначне, смішне, несерйозне Г) дотепно вигадувати щось	теревені правити (розводити, точити, гнути, плести); теревені-вені правити, ляпати (лопотати, лепетати, ляскати, плескати, клепати, молоти, плести) язиком; мозолити свій язик; чесати язика; переливати з пустого в порожнє; точити ляси (баляси, баляндраси, баляси та баляндраси); брехні точити (справляти, терти); боби (на бобах) розводити; бали точити (розводити); ханьки м'яти; заливати гусара; байки (казки) розповідати (повідати, говорити, гнути, плести, правити).
4. Говорити щось беззмістовне	городити теревені (дурниці); гнути всячину; плести (верзти) нісенітниці (нісенітницю, небилиці); смаленого дуба плести (правити); плести харки-макогоненки; розказувати (наговорити, набалакати, намолоти, наплести) сім (десять) мішків (кіп, лантухів, три мішки) гречаної вовни [і всі неповні]; наговорити (розказати) [, що] на вербі груші [ростуть, а на осиці кислиці (а на сосні яблука)]; гнати (погнати, гонити, плести) химери; ахінеї (ахінею) гонити (нести, вернути, здіймати); харамани (хармани, фарамани) плести (гнути); сон рябої кобили розказувати; химині кури розводити; про химині кури торочити.
5. Говорити багато і швидко	сипати словами (слова) [як (мов, наче, неначе) горохом (горох)]; як горохом обсипати; захлинати словами
6.А) говорити одне і те ж Б) набридливо повторювати те саме	заводити (затягувати, затягти) своє (своєї); товкти (твердити, торочити) своє (одно); жувати (пережовувати) жуйку (жвачку, клоччя, вовну, мотлох і т. ін.).
7. Говорити гнівно	кидати (вергати) громи; метати громи й блискавки.
8. А) чистосердечно розповідати комусь про що-небудь Б) повсюдно розголошувати	відкривати (відкрити) душу (серце) кому; звіряти (звірити, виливати, вилити) душу (серце) кому; у великий дзвін дзвонити; в усі [дзвони] дзвонити.
9. Розмовляти з ким-небудь	заводити (завести, розпочати) розмову (балачку, балачки); вести розмову (бесіду, балачки); точити балачку; справляти балачку; розводити балачки; вдаватися (заходити) у (в) розмову (в бесіду); вступати (встрявати, устрявати) до розмови (в розмову, в балачку).
10. Не виявляти стриманості в розмовах	давати волю язикові; розпускати язика (губу); розводити дискусію.
11. Висловлюватися відверто, прямо	викладати на чистоту; різати правду в вічі; різати правду-матінку [в очі (у вічі)]; називати речі своїми (їх) іменами; ставити (поставити) крапку (крапки) над «і».
12. Говорити марно, попусту	на вітер говорити (кидати слова); кидатися словами (словом).
13. Говорити щось неприємне, дошкульне, в'їдливе	жалити язиком; голки заганяти; пускати шпильку (шпильки) кому; квітку пришпилити.
14. Говорити щось дуже приємне	з медом та маком промовити (сказати); мазати медом по губі (губах) кого; обливати (мазати) речі [солодким] медом; розпускати мед язиком.
15. Сказати щось недоладне, недоречне	попасти пальцем у небо; утяти (утнути) до гапликів; бовкнути (вистрибнути) як (мов) Пилип з конопель.
ГОЛОДНИЙ А) який відчуває сильне бажання їсти Б) який зовсім нічого не їв	голодний, як собака; аж шкура болить; тягне за живіт кого; аж за печінки (за печінку) тягне; живіт присох (притягло) до спини (до хребта); вола б з'їв; [й] ріски (рісочки, рисочки, рісоньки, крихти) в роті не було (не мав, не мала); [й] ріски (рісочки, рисочки, рісоньки, крихти) в рот не брав (не брала); росинки в роті не мати.
ДАЛЕКИЙ РОДИЧ	родич у десятому (восьмому, сьомому) коліні; сьома (десята) вода на киселі; через дорогу (вулицю) навприсядки, коваль бабі рідний швець, на одному сонці онучі сушили, нашим воротам двоюрідний сарай, чорт козі дядько, його мама і моя мама у одній воді хустки прали,
ДАЛЕКО А) на великій відстані від кого-, чого-небудь Б) у глухому, необжитому місці В) у суворих необжитих краях Г) у найвіддаленіших краях Д) так далеко, скільки можна бачити	на краю світу (світа); не близький світ; близький (близенький, блигий, блигомий) світ, близька сторона; у тридев'ятім (у тридев'ятому, у тридесятому, у якомусь) царстві [не в нашому господарстві], за тридев'ять (за сім, за тридесять) земель, за горами й долами, морем (за морями); за горами; у чорта на болоті (на куличках); у чорта (у дідька) в зубах (на рогах); де козам роги правлять (утинають); де Сидір козам роги править; де волам роги правлять, а кіз кують підковами куди ворон і кісток не заносить (не занесе, не донесе, не доносив); де Макар телят пасе (не пас); куди (де) Макар телят не ганяв (не гонить); скільки (куди, доки) око (зір) сягає (дістає, загляне, огляне, сягне, охоплює і т. ін.): скільки ока.
ДАРЕМНО (марно – зі словами. пропасти, загинути, постраждати і т. ін.)	ні за що; ні за цапову душу; ні за пухлу душу; ні за понюх (понюшку) тютюну (табаки).
ДЕШЕВИЙ (нічого не вартий)	копійка ціна; [красна] ціна [в базарний день] – п'ятак; ціна – ламаний гріш.
ДИВИТИСЯ 1. Оглядати, роздивлятися Б) оцінюючи В) пильно, безвідривно Г) стежити, спостерігати за кимось	обводити (обвести) поглядом (очима, оком); міряти (обмірювати, обміряти) поглядом (очима); не зводити (не знімати, не відривати) очей,впинати (втуплювати, впирати, уп'ялювати, утеплювати, устромляти, вривати і т. ін.) очі (погляд); впиватися (упиватися, упинатися, уп'ястися і т. ін.) очима (оком, поглядом); їсти (поїдати, пожирати) очима; не спускати ока (очей).
2. А) кокетливо поглядати, позирати Б) раз у раз поглядати в різні боки Г) поглядати час від часу, не затримуючи довго погляду	стріляти (стригти, закидати) очима (оком); прясти очима; кидати (скидати, окидати) оком (очима).
3. А) презирливо, з ненавистю Б) неприязно, сердито, вороже	міряти поглядом (очима); їсти (поїдати, жерти) очима; дивитися вовком (бісом, чортом); колоти (пекти, опалити) очима (поглядом); дивитися так, що аж молоко кисне; басом дивитися (поглядати)
В) здивовано, не розуміючи Г) широко розкривши очі від здивування, жаху, гніву, несподіванки тощо	дивитися (задивитися, витріщити очі), як (мов) баран (теля, корова) на нові ворота, п'ялити очі на лоба; витріщити з дива очі; вирячити (витріщити, вилупити, діал. вибалушити) очі (баньки, буркала)
5. Д) невдоволено, недоброзичливо	поглядати скоса; косити око (очі); косувати оком (очима); зизом (зизим оком) дивитися (накривати)
ДОБРЕ (про успішний хід справ)	як слід; як по писаному; як по маслу; як по нотах.
ДОВЕСТИ ДО ЦІЛКОВИТОГО ЗУБОЖІННЯ	обібрати до нитки (сорочки, останнього); обібрати (обдерти) як (мов, наче і т. ін.) липку кого; останню сорочку зняти (стягти); залишати (оставляти) без сорочки кого; дерти (здіймати) останню шкуру; пустити з торбами (по миру, старцями, в старці попідвіконню)
ДОГОДЖАТИ	стелитися під ноги (до ніг); гнути (згинати) спину; гнутися в дугу
ДОКОРЯТИ	вибивати (колоти) очі; цвікати в очі
ДОМАГАТИСЯ А) чого-небудь від когось Б) ставлячи кого-небудь у безвихідне становище	чіплятися (причепитися) причепою до кого; приставати (пристати) реп'яхом до кого; приставати (чіплятися, липнути, причепитися, прилипнути), як (мов, наче і т. ін.) реп'ях до кожуха до кого; приставати (чіплятися, пристати, причепитися і т. ін.) смолою; липнути (прилипнути, причепитися, пристати) як (мов, наче і т. ін.) шевська смола до кого; приставати (пристати) як муха в спасівку до кого; причепитися як (мов, наче і т. ін.) п'явка до кого; наступати на горло (на горлянку) кому; приставати (пристати) з ножем до горла; брати (взяти) за горло кого; припирати (притискати) до стіни (стінки) кого.
ДОРОГИЙ А) який коштує великі гроші Б) який високо цінується, має велику цінність	в (на) ціні; не по кишені кому; на вагу золота; [і] ціни немає (нема); [і] ціни не [можна] зложити (скласти, не зложиш, не складеш)
ДОСАДУВАТИ (шкодуючи за втраченим)	досада бере (взяла) [за серце] кого; лікті [собі] кусати (гризти).
ДОСВІДЧЕНИЙ (про людину, яка багато бачила, зазнала у своєму житті)	стріляна птиця; стріляний (обстріляний) птах; стріляний (старий) горобець; старий вовк; стріляний (обстріляний) вовк; бита голова; битий жак.
ДОТЕП (влучний вислів із сатиричним або жартівливим відтінком) ДОТЕПНИЙ (який відзначається гумором, оригінальністю висловлювання)	гостре (загостре) слово; аттічна сіль, гострий на язик (має гострий язик); гострий на слово (на речі).
ДОШКУЛЯТИ (боляче зачіпати словами, діями)	допікати (діймати, доторкати) до живих печінок (до живого [серця]); зачіпати за болюче (найболючіше) місце; до [самого] живця проймати; діймати до серця; кусати за серце.
ДРАТУВАТИ (викликати знервованість)	виводити з себе; виводити з рівноваги; виводити з терпцю; уривати терпець; дратувати нерви.
ДРАТУВАТИСЯ (ставати неспокійним, знервованим)	виходити з себе; виходити з рівноваги; втрачати рівновагу; втрачати самовладання; втрачати (утрачати, тратити) терпіння (терпець, терпеливість, терпливість
ДУЖЕ СИЛЬНО Б) з максимальним напруженням В) не стримуючись Г) із сл. кричати, лаяти, гукати Д) перев. із сл. Закохатися Е) із сл. лити – про дощ Є) із сл. бити, гнати	з усієї (зо всієї) сили; з усіх сил; скільки [є] (що є, було, стає, ставало і т. ін.) сили (духу); аж дим іде; на повну котушку; на всі [спусти] й заставки (застави); на всі заводи; на чім (на чому) світ [стоїть]; аж гай гуде (шумить); небу (небові, на небі) жарко буде (стало, стане); на все горло; на всю (повну) губу; по [самі] вуха; по зав'язку; як (мов, наче) з відра; [і] у хвіст і [в] гриву
ДУМАТИ Б) почати думати В) постійно думати Г) міркувати, розмірковувати над чим-небудь Е) розв'язувати складне питання	мати на думці; мати думку (гадку); узяти на думку; не сходити (не виходити, не йти і т. ін.) з думки; думати думу (думи, думку), прясти думи; гадати думу (думку, гадку, думки-гадоньки); повертати (повернути) розумом (мозком); розкидати (розкинути) розумом; голову собі крутити; ламати голову; сушити [собі] голову; мозок (мізки) сушити.
ДУРЕНЬ А) недалека, обмежена людина Б) нерозумна і вперта людина В) людина, позбавлена кмітливості Г) не здатна ні до чого людина	набитий (безнадійний, заплішений) дурень, дурна (слабка, капустяна, садова) голова, безпросвітний туман; туман вісімнадцятий, мідний лоб; голова з вухами, дурне сало [без хліба]; олух царя небесного.
ЗАЛИЦЯТИСЯ (виявляти почуття симпатії або кохання до дівчини)	підбивати клинці (клин, клина); топтати стежку; смалити (присмалювати) халявки (литки);
ЗАМОВКНУТИ	прикусити язик (язика); проковтнути (ковтнути) язик; спинити язик; задержати слово на язиці; защепнути язика на петельку; рот заціпило; потягло язик кому, заткнути пельку; заціпити язика.
ЗАПАМ'ЯТАТИ	взяти [собі] на розум; закарбувати [собі] в пам'яті; намотати (замотати, закрутити) [собі] на ус (вус, вуса); зарубати [собі] на носі (на умі); убгати [собі] в голову.
ЗАСОРОМИТИСЯ (почервоніти від сорому)	спекти рака (раків); згоріти від сорому (стида); сором залив обличчя (лице) чиє; (страждати від докорів совісті) сором (виїдає, їсть) виїсть очі кому; мало в (крізь) землю не провалився (не запався) [від (з) сорому]; готовий (ладний, здатний, хотів і т. ін.) в (крізь) землю провалитися (пропасти) [із сорому (стида, стиду)].
ЗБОЖЕВОЛІТИ (стати психічно ненормальним)	втратити (стратити) розум; звихнутися розумом (умом, з розуму, з ума); спасти (сплисти, схибнутися) з розуму; стратитися розуму; стерятися розумом, зійти з ума; ума тронутися, втратити глузд; глузду рішитися; з глузду з'їхати (скрутитися, зсунутися); неначе [собачої] блекоти наївся
ЗДИВУВАТИСЯ	розкрити (роззявити) рот (рота) [з подиву]; зробити великі очі; скам'яніти від дива; [тільки] очі (баньки) витріщити (вип'ялити), як (мов) баран (корова, теля) на нові ворота витріщити очі (втелющитися, дивитися),
ЗДІЙСНИТИ ЩОСЬ НЕСПОДІВАНЕ	викинути коника; викинути коліно (колінце); викинути (встругнути, втнути, удрати) штуку; викинути фокус.
ЗЛЯКАТИСЯ Б) відчути великий жах, переляк	страх найшов (напав); страх пройняв (обняв, обхопив); взятися страхом; зазнати (набратись, натерпітися) страху; душа завмерла (замерла); душа [аж] у п'ятах (у п'ятках); душа в (під) п'яти пішла (заховалася, провалилася і т. ін.); волосся [на голові] стало (встало) дибом (диба, дибки, дуба, дубом); [аж] волосся полізло угору (стало сторч); холодний (циганський) піт пройняв; духу не стало; кров застигла в жилах; [аж] жижки затрусилися (задрижали); [аж] мурашки забігали (пішли, полізли, поповзли і т. ін.) за (поза) спиною (по спині, по тілу, по шкірі); мурашня полізла по плечах; почув мурашки за спиною; [аж] мороз (морозець) пішов (побіг, перебіг, пробіг, подрав і т. ін.) поза шкірою (поза шкурою, по шкірі, поза спиною і т. ін.); морозом сипнуло за (поза) спиною (поза шкірою, по тілу); серце обірвалось (упало); серце мов обірвалося; обірвалося щось (усе і т. ін.) всередині (в грудях і т. ін.); серце похололо (похолонуло); тьохнуло (похололо) в животі; [аж] в душі (всередині) похололо (похолонуло)
ЗМАЛКУ (з раннього дитинства) –	із сповитка (з самого сповиточка, сповиточку); з пелюшок.
ЗМУЧИТИ (завдати моральних страждань) –	витягти душу; вимотати [всі] кишки (жили, нерви)
ЗНАТИ ДУЖЕ ДОБРЕ	знати як свої (своїх) п'ять пальців (пучок); знати як облупленого (як облуплених); знати (вивчити, запам'ятати) на зубок
ЗНЕВАЖАТИ (в різкій формі виявити зневагу)	плювати на все; плювати в (межи) очі; плювати в обличчя.
ЗНЕВІРИТИСЯ (стати пасивним, бездіяльним)	занепасти (упасти) духом; опустити руки (крила, вуха); махнути рукою
ЗНЕСИЛЮВАТИ (виснажувати когось важкою роботою)	висисати (випивати, витягати) кров (сили, соки) з кого, чию (чиї); вимотувати (тягти) жили з кого.
ЗНИКНУТИ А) перестати бути видимим Б) пропасти невідомо куди Г) швидко, відразу зникнути Д) безслідно зникнути Е) зникнути назавжди	зникнути (пропасти, щезнути) з очей; був (була, було, були) та загув (загула, загуло, загули); не було й духу, й сліду; мокре місце залишилося. як вітром здуло (здмухнуло); як вітер згинув; як віл (лиз, лизь, лизень) злизав; як (наче, ніби, мов, неначе) корова язиком злизала, як (наче, ніби, мов, немов) язиком злизало, як (мов, ніби, наче, неначе) провалитися (піти, пропасти) крізь (під) землю; як у землю ввійшли (запалися): як (мов, немов) вода змила (умила); як (мов, наче, неначе) у воду впасти (пірнути, канути); мов у ополонку пірнув; мов камінь у воду; і сліду немає (не стало) чийого; і слід загув (простиг, замело); і слухи загули; як за водою пішов; як [димом] здимів; за вітром полетіти (піти); піти (відійти, канути і т. ін.) у вічність, книжн.; відійти у небуття, піти (відійти, одійти, канути) в [далеке] минуле, канути у (в) лету
ЗНИЩИТИ	стерти (зітерти, змести) з лиця землі кого; зім'яти (стерти) на табаку кого; стерти (зітерти, розтерти) на (у) порох; стерти (забити, побити) на макуху кого; вигубити з корінням і насінням; не лишити (не зоставити) [і] на насіння; вирубати на капусту; до нігтя; під ніготь.
ЗНИЩУВАТИ ДОКАЗИ ЧОГО-НЕБУДЬ	замітати сліди чого і без додатка; затирати слід (сліди); кінці [у воду] ховати (пускати).
ЗРАДЖУВАТИ (порушувати вірність у коханні, в подружньому житті)	наставляти роги, скакати (стрибати) в гречку, скакати (стрибати) в горох, скакати (стрибати) через пліт,
ЗРОБИТИ НЕПРИЄМНІСТЬ	підвезти візка; підкласти (підсунути, підставити) свиню; підвести підступ; підставити [під ноги] стілець; піднести чемериці;
Б) завдати неприємностей кому-небудь, наговоривши щось про нього В) завдати великого горя, страждань, неприємностей	пустити жука; залити (залляти) за шкуру сала.
З'ЯВЛЯТИСЯ Б) зустрічатися з ким-небудь В) показуватися де-небудь	очі показати (появити); на очі потрапляти (попадати, навертатися) витикати (вистромляти) носа.
ІТИ Б) часто ходити В) іти дуже повільно, стомлено Г) прискорювати ходу Д) йти швидко, легко Е) далеко йти; марно ходити Є) часто ходити до кого-небудь	переставляти ноги; дорогу міряти; верстати дорогу (шлях, путь); топтати стежку (доріжку), ледве (насилу) ноги волочити (нести, совати, тягти); як (мов) не своїми ногами йти; налягати на ноги; придати ходи в ноги; самі ноги несуть (носять); бити ноги (чоботи); топтати чоботи; оббивати пороги.
ЇСТИ Б) їсти з великим апетитом, жадібно В) їсти надміру	кидати на зуб (зуби) їсти (уминати, уплітати, убирати, теребити і т. ін.), що аж за (поза) вухами лящить, за обидві щоки уминати (уплітати, натоптувати і т. ін.), уминати (уплітати,. тріскати і т. ін.) на всі заставки (застави), зневажл.; уплітати на весь рот, їсти немов не в себе; укладати в копи, набивати пельку
КАРТАТИ (гостро КРИТИКУВАТИ) Б) лаючи, змушувати робити так, як це потрібно Г) дуже ганити, лаяти, виражати в гострій формі незадоволення чиїмись вчинками	брати в шори; знімати стружку; протирати (драїти) з пісочком; накручувати хвоста, вичитувати (читати) мораль (нотацію, проповідь); на гречку переганяти; кидати громи (громами); давати (здавати, надавати) прочухана (прочуханки); давати джосу; милити шию (голову, холку); наминати чуба (чуприну); давати (задавати) [добру] нагінку; завдавати гарту; давати перцю; давати припарки; чистити на всі боки.
КОРИТИСЯ (беззаперечно слухати кого-небудь, бути залежним від когось)	ходити в шорах; ходити [як] по шнуру; ходити навшпиньки; ходити на пальцях (на [одних] пальчиках); ходити (йти, бути, перебувати і т. ін.) на поводку (на поводі); ходити [як] по струні (по струнці, по струночці).
КРИЧАТИ: А) голосно Б) від болю, з розпуки	горло драти (дерти); криком кричати
ЛАГІДНИЙ (про добру, покірну, сумирну людину)	муху (мухи) зобидить не зможе (не зобидить, не зачепить); хоч до рани прикладай (приклади); хоч у вухо вбгай (бгай, клади).
ЛЕГКИЙ (невагомий)	легкий як пір'їна (як пір'їнка); легкий як (мов) пух (пушинка).
ЛЕГКО (дуже просто, швидко без будь-яких зусиль)	за іграшку (іграшки) кому; [як] раз плюнути; як з гори котитися (бігти); як собаці (Сіркові, Сірку) муху з'їсти.
ЛЕДАРЮВАТИ А) нічого не робити Б) сидіти без діла Г) постійно гуляти, уникати праці	байди (байдики) бити; баглаї били (годувати, гнути); гандри бити, діал.; бомки бити, заст.; ханьки м'яти; собак ганяти; дурня валяти (клеїти); гав (ґави) ловити; горобцям дулі давати; лежати лежнем; сидні (посиденьки) справляти; сидіти склавши (згорнувши) руки; походеньки [та посиденьки] справляти; і (й, ні, ані) за холодну воду [не братися (не взятися)]; і пальцем не торкатися (не приторкатися) до чого; [і (й)] з-під пазурчика (пазурця) собі не виколупнути; сім неділь (вихідних) на тиждень справляти (мати).
ЛИЦЕМІРИТИ А) бути нещирим; лукавити, хитрувати Б) удавано, нещиро шкодувати з якогось приводу В) приховувати під маскою доброзичливості свої погані наміри	кривити душею; крутити хвостом; крутія крутити; лити крокодилячі (крокодилові) сльози; надягати овечу шкуру.
ЛЮБИТИ	душі не чути, дух ронити сліпма упадати
МАЙСТЕР А) людина високої професійної кваліфікації Б) вправна в усякому ділі людина, умілець	золоті руки (золота рука); майстер своєї справи; майстер на всі руки; і швець і жнець і на (в) дуду грець,
МАЛО А) у невеликій кількості Б) зовсім мало, ледве-ледве В) незначна частинка великого цілого	не [дуже] густо; [як (мов і т. ін. )] кіт наплакав; котові (коту) на сльози нема (не вистачить); як у кота сліз; із заячий хвіст; на заячий скік; на макове зерно (зернятко); на волосину (волосинку); крапля в морі (в річці).
МАРНОСЛІВ'Я (беззмістовні слова, розмови)	марне слово (марні слова); порожня балаканина; пусті слова (розмови); плетиво слів (словесне плетиво)
МАТИ ВЕЛИКИЙ ДОСВІД	зуби з'їсти (проїсти, проїдати, стерти); собаку з'їсти.
МЕТУШИТИСЯ (швидко, хапливо рухатися, переважно виконуючи якусь роботу)	крутитися як дзиґа; крутитися (вертітися, круть-верть), як (мов) муха в окропі; крутитися (вертітися, мотатися) як білка в колесі; крутитися як в'юн на сковорідці; крутитися наче курка в решеті.
МОВЧАТИ А) подовгу не розмовляти Б) не відповідати комусь з певних причин В) ухилитися від розмов, зовсім не розмовляти Г) не розголошувати чогось, дотримуватися таємниці Д) змусити себе промовчати Е) розгубившись, втрачати здатність підтримувати розмову Є) нічого не говорити за будь-яких обставин Е) вперто мовчати Ж) не подати й звука	справляти мовчанку; відповідати (відповісти) мовчанкою; грати (гратися) в мовчанку; не вимовити (не мовити, не сказати, не проронити) [ні] і [жодного] слова; ні (ані) жодним словом (слівцем) не прохопитися; не зронити ні (ані, й) слова (словечка, звука); і (й) рота не роззявити (не розкрити); [ані, ні, і] пари з рота (вуст, уст) не пустити; ні (ані) пари з уст (вуст, рота); держати (тримати) язик (язика) за зубами (на прив'язі, на защіпці, на зашморзі); придержати (припнути) язик (язика); удержати язика (за зубами); прикусити (закусити язик (язика); забути язика в роті (в губі); замкнути рот (рота, уста); як (мов і т. ін.)] набирати (набрати) в рот води; ні (ані) гу-гу; ні (ані) чичирк; ні (ані) телень; ні (ані) мур-мур.
МОЛОДИЙ (який не має життєвого досвіду; зовсім юний)	[ще материне] молоко не обсохло [на губах (коло губів, під вусами)], губи в молоці, з молоком на губах, мало ще каші з'їв (з'їла і т. ін.); мало ще пасок з'їв (з'їла і т. ін.), молодий [та] зелений (молода [та] зелена, молоде [та] зелене); горобеня жовтодзьобе, курча жовтороте (пухнасте)
МУЧИТИ (завдавати фізичних страждань)	мотати (тягти) жили; пекти залізом і вогнем; здирати шкуру; драги ремінь (реміняччя); лій топити.
НАБРИДНУТИ	у печінках сидіти; в'їстися (засісти) в печінки, намуляти (намулити) очі
НАДОКУЧАТИ	муляти(мозолити) очі; лізти[осою] межи очі (у вічі, в очі);голову гризти стояти над душею.
НАЖИТИСЯ А) нечесним, незаконним шляхом збагатитися Б) мати вигоду з чого-небудь,	погріти (нагріти) руки; ловити рибку (рибу) в каламутній воді; ловити золоту рибку; убити (піймати) [добру] грінку.
НАЗАВЖДИ	на вічні часи; на віки вічні; на вічність: на безвік: в (на) безрік; на всі віки потомні.
НА ЗГАДКУ	на згад; на пам'ять; на спогад; на [добрий] спомин; на незабудь
НАОДИНЦІ	сам на сам; око в око; на чотири ока.
НАРОБИТИ КРИКУ	лементувати, здійняти (зчинити, підняти) галас; наробити галасу (ґвалту); підняти (зчинити) ґвалт; підняти галас та ґвалт; збити (здійняти, зняти, зчинити, підняти) бучу; закрутити веремію; зчинити шарварок; зчинити хай
НАСМІХАТИСЯ Б) давати образливе прізвисько	брати (піднімати, підіймати, здіймати, знімати) па сміх (на смішки, на посміх, на глум, на кпини) на глузи (глуз) піднімати (брати); брати на спички; пришивати квітку (гаплик)
НАШВИДКОРУЧ (квапливо, поспіхом)	на живу нитку; на швидку(скору) руку; на скору руч, на хваток (на хватку),
НЕВМІЛО ЗРОБЛЕНИЙ	[аж] пальці знати; білими нитками шитий.
НЕДОУМКУВАТИЙ (розумово ненормальний)	несповна розуму; на голову шкандибає, не має гаразду в голові, голова (макітра) не в порядку, з дуринкою; вивихнутий [шкереберть] мозок; не всі дома (вдома); зайці в голові; клепки розсохлись [в голові] у кого; немає (не вистачає, не хватає, недостає,. не хапає, не стає) [однієї (третьої, сьомої, десятої, тринадцятої)] клепки [в голові (у тім'ї)]; без сьомої (десятої, дванадцятої) клепки [в голові]; тринадцята клепка вискочила [з голови]; [ще] на цвіту прибитий; жуки в голові; мішком з-за рогу прибито (вдарено); як мішком [із-за рогу] намаханий (прибитий).
НЕ ДУМАТИ	[і] гадки (в гадці) [собі] не мати; [і] гадоньки (гадки-гадоньки, думки-гадоньки) [собі] не мати; закинути гадку [за грядку]; не мати на (в) думці; у голову (у голови) [собі] не брати (не покладати); (нічого не думає хтось) не було гадки; і (й) [в (ві, вві, у, уві) сні] не снилося (не сниться); і не гадати, і не снити.
НЕ ЖУРИТИСЯ (зберігати почуття оптимізму)	не падати (не занепадати) духом; бити (кидати, ударити) лихом об землю; [держати] хвіст (хвоста) бубликом; тримати хвіст трубою.
НЕ ЗВЕРТАТИ УВАГИ А) не помічати Б) не звертати ніякої уваги на те, що говорять, не слухати В) навмисне не помічати чогось або ігнорувати когось, щось	нуль уваги; пропускати повз вуха; дивитися крізь пальці.
НЕ З'ЯВЛЯТИСЯ (уникати зустрічі з ким-небудь, намагатися не бувати десь)	не показувати (не появляти, не навертати, не повернути і т. ін.) очі (очей); не показувати (не навертати, не потикати, не сунути і т. ін.) носа; як (наче, ніби і т. ін.) ногу (ноги) вломити; і (й) у хату не плюне (не наплює).
НЕ ПОДОБАЄТЬСЯ	[бути] не до вподоби (сподоби); не до (по) душі; не до серця; не до смаку; серце (душа) не лежить; не навертається серце; не по нутру.
НЕПОСИЛЬНИЙ (важкий, недоступ-ний для виконання або розуміння)	не під силу; не по силі; не по зубах; твердий (міцний) горішок [видався (виявився) і т. ін.]; не по плечу.
НЕПОТРІБНИЙ (у якому немає потреби, необхідності)	приший кобилі хвіст; [потрібний (потрібен) як] п'яте колесо до воза (у возі, автобусові); потрібний (потрібна, потрібен) як дірка (діра) в мості; потрібний (потрібна, потрібне) як сліпому дзеркало, як лисому гребінь, як глухому музика, як торішній сніг, як коло трактора віжки, як (мов) зайцеві бубон, як сіль в оці; потрібний як собаці п'ята нога (здрастуйте, другий хвіст); потрібне як очкур на шию.
НЕ РЕАГУВАТИ (нічого не робити)	і (й) за вухом не свербить; і вухом не веде; ні кує ні меле; й у вус не дути; і (ні) усом не моргнути; хоч би тобі вусом моргнув; і бровою не веде (не моргне, не здвигне); хоч би бровою моргнув
НЕРОЗЛУЧНИЙ (який міцно, щиро дружить, завжди разом з ким-небудь)	водою не [можна] розлити (не розіллєш); бути (стати) нерозлийводою; дихнути один без одного не можуть; як (мов і т. ін.) риба з водою .
НЕРУХОМО (перев. з сл. стати, стояти сидіти, зупинитися та ін.)	як (мов, наче і т. ін.) укопаний (умурований, вритий); як (мов, наче і т. ін.) стовп (пень, скеля); як (мов і т. ін.) кам'яний [стовп]; як (мов, немов і т. ін.) з каменю (мармуру) виточений (виструганий).
НЕСПОДІВАНО А) перев. з сл. з'явитися і т. ін. Б) раптово – з сл. упасти, побігти і т. ін.	як (мов, наче і т. ін.) з-під (з, із) землі [вирости (виринути, уродитися, виникнути)]; як (мов, наче і т. ін.) з неба впасти (звалитися, скотитися); (викликаючи, спричиняючи подив, замішання, приголомшення) як (мов, наче і т. ін.) грім з (серед) [ясного (чистого)] неба; як (мов, наче) грім [упав] на голову; як (мов) сніг на голову; мов два зняло; як (наче, неначе) стрель (стріль) стрельнув.
НЕТЕРПЕЛИВИТИСЯ А) виявляти нетерпіння Б) дуже хочеться щось зробити В) втрачати терпіння	бере (брала, взяла, охопила, розбирала і т. ін.) нетерплячка; горіти нетерпінням; згоряти від (з) нетерпіння (нетерплячки); жерла (мучила) нетерплячка кого; руки сверблять (свербіли); аж жижки трясуться (трусяться, трусилися, затрусилися, задрижали); терпець увірвався (урвався, уривається) кому; тратити (втрачати, втратити і т. ін.) терпеливість (терпець): терпцю немає (нема, не стає, не стало і т. ін.).
НІКОГО (про відсутність людей)	немає живої душі; ні (ані) [живої] душі; ні (ані) лялечки; хоч би [тобі] лялечка; ні [живого] духу; ні (й) духа.
НІКОЛИ (ні в який час, ні за яких обставин)	ніколи в світі; доки (коли, поки, як) рак свисне [на оборі (на горі)]; [тоді,] як (коли) на долоні волосся виросте; швидше на долоні волосся виросте; (ніколи не мати) не бачити як (мов) свого носа чого; не бачити як (мов) своїх вух; побачити як власні вуха
НІКУДИШНІЙ (ні на що непридатний; дуже поганий, нічого не вартий	нікуди не годиться (не годний, не годна, не годне); не вартий [ламаного] гроша (шага, шеляга, фунта клоччя і т. ін.); ціна – ламаний гріш; щербатої (зламаної, ламаної) копійки не вартий; копійка ціна; гріш ціна [в базарний день]; ціна – мідний гріш.
НІСКІЛЬКИ (нітрохи)	ні (ані, і, й) краплі (краплини, краплинки, крапелини, краплиночки, крапельки); ні на наплину; ні на йоту; ні (ані, і) крихти (крихточки, крихітки, крихіточки); ні (і) на крихту (крихітку); ні (ані, і) на волос (волосину, волосинку); ні на макове зерно; ні (ані) гич
НІЧОГО 1. Про повну відсутність чого-небудь 2. Про повну необізнаність у чомусь – із сл. не знати, не розуміти і т. ін.	дірка з (від) бублика, ні (ані) гич; дуля з маком, ні аза, ні бе ні ме [ні кукуріку], ні бельмеса, ні бум-бум, ні (ані) в зуб, як баран в аптеці (в біблії, в книзі),
НІЯКОВО (почувати себе) –	не по собі; ні в сих ні в тих (ні в тих ні в сих) [бути (почуватися, стояти, сидіти і т. ін.)]; ні в п'ять ні в десять; не в своїй тарілці (бути) почувати себе; [сидіти] як (наче і т. ін.) [сорока] в сливах.
НУДЬГУВАТИ Б) дуже нудитися	нудьга бере (взяла, заїла, з'їла) кого; нудьга взяла за серце кого; нудьгувати (нудити) світом; пропадати з нудьги; нудити нудом.
ОБМАНУТИ Б) поманивши обіцянками В) обманом поставивши кого-небудь в незручне становище Г) неправильно поінформувавши Д) відвернувши увагу хитрощами	лишити з носом кого; взяти на пушку кого; (спритно) обвести (обкрутити) навколо (круг, кругом) пальця; поводити за ніс (за носа); пошити в дурні; ввести в оману; пустити (напустити) ману в вічі; дим (пил) пустити в очі; замилити очі, забити баки; пустити (напустити) туман (туману) в очі (у вічі); замазати очі; заговорити зуби; відвести очі.
ОБМОВЛЯТИ (говорити щось погане про когось)	перемивати (перетирати) [усі] кістки (кісточки); перебирати усі жилочки; брати на зуби; перетирати (переминати) на зубах.
ОБРАЗИТИ	зачепити честь (гідність, самолюбство); зачепити возом, зачепити за живе (до живого).
ОБРАЗИТИСЯ	надути (закопилити) губи (губки), надутися як (мов, наче і т. ін.) [той] сич (індик) [перед смертю],
ОДИНОКИЙ (безрідний, який не має батьків, родичів)	[нема (немає)] ні роду, ні племені (ні роду, ні плоду, ні роду, ні приплоду); без роду [й племені]; один (одинокий, сам, сама) як палець; [сам (один, одним один)] як билина в полі (як горох при дорозі); одним один.
ОДНАКОВІ А) про людей, схожих між собою характером, поглядом, поведінкою, способом життя тощо Б) одного походження В) пройняті однаковим настроєм, мають однакові наміри Г) один другого вартий	з одного (того) тіста [книш]; птиця (пташка) одного (нашого, їхнього) польоту; одного гніздечка птиці; одного роду, одного плоду: одного (свого) поля ягода (ягоди); одним миром мазані; одним ликом шиті; на один копил [зшиті (шиті, скроєні і т. ін.)]; [з] одної (однієї) гіллі ягоди; одним духом дишуть; обоє рябоє; два чоботи – пара (пара чобіт на одну ногу)
ОДНАКОВО (так само, подібно)	на один аршин; однією міркою [міряти]; на один копил (лад).
ОДРУЖИТИСЯ А)про дівчину, жінку) Б) про чоловіка і жінку В) вінчатися, про церковний шлюб,	вийти заміж; зав'язати голову (голівоньку), зав'язати косу (хустку), взяти шлюб, піти до шлюбу, стати на рушник (на рушничок, на рушники), піти до вінця; стати під вінець; закон взяти (прийняти); у закон уступити.
ОДРУЖУВАТИ (про жінку, дівчину)	віддавати (видавати, віддати, видати) заміж; (перев. нещасливо) зав'язувати (зав'язати) вік, світ; завити голову (головку) рушником, закрутити кичкою голову
ОЖЕНИТИСЯ (про хлопця, чоловіка)	узяти за дружину (жінку, жону); узяти за себе; узяти собі дружину; взяти заміж ; розплести косу, зав'язати хустку (косу)
ПЕРЕБІЛЬШУВАТИ А) надміру посилювати, гіперболізувати що-небудь Б) надавати якійсь дрібниці надто великого значення	згущувати (згущати, згустити) фарби (барви); з мухи робити (зробити) слона (бугая).
ПЕРЕБОРЩИТИ (перевищити міру в чому-небудь)	перебрати міру (мірку); взяти (перехопити) через край; перегнути палку; передати куті меду.
ПЕРЕВЕРШИТИ (виявити перевагу над ким-небудь)	заткнути за пояс; утерти носа; узяти верх.
ПЕРЕМОГТИ А) добитися переконливої перемоги в бою Б) у грі, бійці, змаганні, суперечці	взяти гору (верх); моє (його, її, наше і т. ін.) [буде] зверху; розгромити (розбити) наголову; у (в) пух і прах розбити; покласти на обидві лопатки.
ПЕРЕШКОДА А) значна Б) непередбачена, несподівана, прихована	камінь спотикання, підводне (підводні) каміння (камені).
ПЕРЕШКОДЖАТИ А) заважати Б) бути перешкодою комусь у досягненні мети	бути (ставати, стояти) на заваді; як більмо (більмом) на (в) оці [бути (стояти)]; як (мов) сіль (сіллю) в оці (в очах) бути; кісткою [як (мов) кістка] в горлі (поперек горла) [стояти, ставати]; стояти поперек (упоперек) горла (горлянки); ставати на дорозі; поперек дороги стояти; бути (стояти) на перешкоді; вставляти (ставити) палиці (палицю) в колеса; ставити підніжку
ПИЛЬНУВАТИ (бути обачним)	бути насторожі; дивитися [і прислухатися] обома (в обидва), мати себе (матися) на обережності (на бачності
ПІДКОРИТИ (поставити в залежність; призвичаїти до себе)	взяти в руки (до рук); прибрати до рук; узяти (убрати) в шори; зігнути в дугу; зігнути (скрутити) в баранячий ріг; вкрутити (зламати, обламати, скрутити, вправити і т. ін.) роги; скрутити в три погибелі.
ПІДЛЕЩУВАТИСЯ (перев. принижуючи власну гідність)	скакати (служити і т. ін.) на задніх лапках; лизати руки (п'яти, по руках і т. ін.); згинатися в три погибелі; гнути коліна (шию, спину і т. ін.); світити в очі; ламати шапку (бриль)
ПІДРОСТАТИ (ставати дорослішим)	зводитися (звестися, спинатися, зіп'ястися, зніматися, знятися, підніматися, піднятися, ставати, стати і т. ін.) на ноги; вбиватися (вбитися) в колодочки (в палки, в пір'я і т. ін.); виходити (вийти) з дітей.
ПІДСИЛЮВАТИ А) про почуття, переживання, суперечки; розпалювати Б) спонукати до чогось	підливати (доливати) масла (рідше лою, оливи) у вогонь (в огонь); підкидати дров у вогнище; докидати хмизу в жар, до печеного вогню (огню) прикладати; підсипати перцю; піддавати (підсипати) жару.
ПРИБОРКАТИ (домогтися послуху)	приборкати крила; обламати крила (роги, руки); збити пиху; укрутити (утнути) хвоста.
РОЗУМНИЙ Б) збагачений знаннями, навчений В) який відзначається неабиякими розумовими здібностями Г) який має здоровий глузд Д) про людей недурних, але зарозумілих	світла (ясна) голова; має голову на плечах (на в'язах): [є] голова на плечах (на в'язах); з натоптаною головою; розуму (ума) палата у кого; зірки з неба хапає (знімає, здіймає); тільки (трохи) зорі з неба не знімає; повний (золотий) лоб; макітра розуму; розуму не позичати; має лій (олію) в голові; є лій (олія) в голові; не в тім'я (не в потилицю) битий; наче всі розуми поїв (поїла, поїло); розуму як наклано (в голові)
САМІТНИЙ (одинокий)	сам собі; один як палець (як місяць у небі); один одинцем.
СЕРДИТИСЯ Б) бути незадоволеним ким-небудь В) безпідставно	дути (надимати, копилити) губи (губу); мати (чути) жаль; лізти в пляшку; (потай) таїти (затаювати) зло; мати серце; мати зуб (зуба); гострити (точити) зуби; держати (тримати, носити) камінь за пазухою; гострити (точити) ніж.
СКРІЗЬ А) в усіх напрямах Б) де б не був хто-небудь В) на всьому просторі	по всіх усюдах; куди не кинь (не глянь) [оком]; куди (де) не гляну; на кожному кроці; від краю до краю; із (з) краю в край;
СКРУТНО А) зовсім погано	не до сміху; не до жартів; не до солі; кепська справа (кепські справи); діло труба
Б) комусь загрожують неприємності, небезпека або й загибель	діло табак; діло швах; діло тютюном пахне, пахне смаленим.
СЛАБКІСТЬ (риса характеру, на яку легко впливати)	вразливе (болюче, дошкульне, слабе, слабке) місце у кого, чиє, в чому, чого; слаба (слабка) сторона; ахіллесова п'ята, болюча (слаба, слабка) струна (струнка)
СЛУХАТИ А) уважно Б) довірливо, втрачаючи пильність В) прислухатися	насторожувати (нашорошувати) вуха (уха, вухо, слух); ловити кожне слово; ловити слово із рота; розвішувати (розставляти) вуха; прихиляти [своє] вухо (ухо) до кого, до чого
СМІЯТИСЯ А) від веселощів, радості, нервового збудження Б) дуже весело, голосно В) реготати, переважно в жартах або безпідставно Г) дуже сильно сміятися Д) сміятися довго й нестримно, до нестями Е) посміхатися, осміхатися з недобрим виглядом	заходитися сміхом (реготом); [бути] на реготах; кидає (кидало) в сміх кого; лускати зі (зо) сміху; заводити сміхи та реготи; смішки (сміхи, регот) справляти; справляти хихи (хіхи) [та реготи]; заводити хихоньки та хахоньки; захлинатися (похлинатися, заливатись, залягатися) сміхом (реготом, від сміху); качатися від (од, зі) сміху (реготу); лягати від (од, зо) сміху (з реготу); від реготу братися (хапатися) за боки; від реготу (сміху) братися за живіт; [реготати (сміятися)) аж за живіт (животи) братися; кишки рвати [зі (зо, від) сміху (від реготу)]; рвати боки (животи) [сміючись, від (зо, з) сміху]; [мало не] падати зі сміху (від реготу); вискаляти (вишкіряти, скалити, шкірити) зуби до кого і без додатка; продавати (сушити) зуби; торгувати зубами; лупити зуби; вибілювати зуби.
СОРОМИТИСЯ (червоніти від сорому	пекти раків (рака); горіти (згорати, згоряти, паленіти і т. ін.) від (з) сорому.
СПАЛИТИ	пустити [червоного] півня; обернути в попіл (перетворити на попіл); пустити [з] димом [за вітром] (з вогнем).
СПАНТЕЛИЧИТИ (заплутати, дезорієнтувати когось)	збити з пантелику (з толку), закрутити (заморочити) голову; збити з пливу (з плиту).
СПАТИ А) перебувати у стані чуткого, сторожкого сну Б) дрімати сидячи В) спокійно Г) міцно спати, напрацювавшись, натомившись Д) дуже міцно, непробудно спати	спати на одне вухо; клювати носом; ловити окунів (окуні) [носом]; носом рибу вудити; спати сном праведника (праведників); спати без задніх ніг; спати без пам'яті; спати як камінь (як мертвий); спати мов (як, наче і т. ін.) убитий (побитий, забитий); спати (заснути) мов (як, наче і т. ін.) [дитина] після маку (маківки); спати на оба вуха
СПРИТНИЙ А) про вправну людину, яка використовує обставини для власної вигоди Б) дуже хитрий	не проспить (не заспить) грушку (грушки) в попелі; на ходу (бігу) підметки рве (зриває); з вареної крашанки курча висидить, зуміє впіймати (вхопити) вовка за вухо
СТАРАННО (перев.зі сл. стерегти, берегти, охороняти)	як зіницю ока (як око); як ока [в голові (в лобі)]; паче ока,
СТЕЖИТИ (пильно спостерігати, не відриваючи очей, погляду)	не спускати (не зводити) очей; не випускати з очей; пасти очима (оком)
СТРАШНО	душа в (під) п'яти ховається (скаче і т. ін.); волосся (волос) [на толові] стає дибом (дротом); волосся [на голові (догори)] піднімається (підіймається); кров холоне [в жилах]; жижки трусяться; ноги згинаються [в колінах]; наче комашня попід шкурою бігає; мурашки (мурахи) бігають (лазять і т. ін.) за (поза) спиною (по спині, по тілу, за плечима і т. ін.); [аж] мороз іде (йде, сягає, пробігає, продирає і т. ін.) спиною (поза спиною, поза шкірою, поза шкурою, по шкірі, з-за плечей); холоне душа (на душі); холоне серце (в серці)
СУМУВАТИ (тяжко сумувати, побиватися, сильно журитись за ким-небудь)	вдаватися (вдарятися, впадати) в сум (смуток, тугу); сохнути з печалі; битися головою; заламувати (ламати) руки; рвати волосся (коси, чуб) [на голові (на собі)]; осипати (присипати) попелом голову (голови, коси),
ТОВСТИЙ (ГЛАДКИЙ) (про дуже товстих людей)	як барило; як бодня; як (трохи) не лусне; шия (в'язи) хоч обіддя гни; в свою шкуру не потовпиться.
УПАСТИ А) звалитися додолу, вниз головою Б) впасти на землю, підлогу обличчям донизу В) важко впасти всім тілом	дати (зловити, впіймати, вхопити) сторчака; стовбула дати (стати, полетіти і т. ін.); полетіти (відлетіти) сторчака (сторчма, сторчаком); зарити носом [ у (об) землю]; заритися носом [у землю]; заорати (зорати, порити) носом (рідко зубами) [землю (діл)]; повалитися (звалитись і т. ін.) як (наче, мов і т. ін.) [підкошений] сніп; звалитися з ніг; опукою повалитися.
УПИРАТИСЯ (настирливо не погоджуватися з чим-небудь)	ставати дибки (на дибки, на диби), скакати цапа, ставати цапки; гопки ставати; як на пню стати.
УЩЕНТ (остаточно, без залишку, з сл. знищити, розбити і т. ін.)	до ноги; до пня (до пенька); у (в) пух [і прах]; до цурки.
ФАНТАЗУВАТИ (бути мрійником, сприймаючи дійсність наївно, нереально)	витати в емпіреях (у хмарах), жити у хмарах (за хмарами, наче за хмарами); заноситись за хмари; залізати (залітати) в (у) хмари; (вигадувати) снувати химери; (мріяти про щось неймовірне, нездійсненне, нереальне) удаватися в химери; думкою багатіти; сипати зайцям солі на хвіст.
ХАРЧІ (необхідні засоби для життя, існування людини)	хліб насущний (насушний); шматок хліба [насущного]; насущний шматок; кусок (кусень, кусник) хліба; хліб-сіль.
ХВИЛЮВАТИ (викликати неспокій, бентежність, захоплення чимось і т, ін.);	бентежити (бунтувати, розпалювати і т. ін.) кров; брати (щипати) за душу; брати за живе кого; зачіпати за живе (до живого); захоплювати дух; проймати серце (душу).
ХВИЛЮВАТИСЯ А) від глибокого зворушення, душевного переживання Б) від несподіваного переляку, очікування чогось невідомого) В) від страху, крайнього збудження, переживань	захоплює (перехоплює) дух (подих); запирає (затискує) дух (подих, дихання) [у грудях]; завмирати душею (серцем); серце в'яне; серце як (ледве) не вискочить [з грудей]; обливатися (холодним) потом; мороз іде (ішов, заходить, проходив, побіг і т. ін.) поза шкурою (поза шкірою, по шкурі, поза спину, поза спиною і т. ін.); морозом сипонуло за (поза) спиною; обсипає снігом; холод пробігає по спині (по жилах); мурашки (мурахи, комашки) бігають (забігали, лазять, пішли, полізли, пробігли й т. ін.) за (поза) спиною (по спині, по тілу, по хребту і т. ін.) ; обсипає жаром; кидає в жар; наче жаром всипало (сипонуло) [по спині]; мов хто жару за комір насипав кому; у піт кидає (вдарило і т. ін.); кида то в жар, то в холод (в жар і в холод); кидає і в жар і в піт; то в жар (в огонь) кидає (укине), то морозом пройме (обсипле)
У СТАНІ СХВИЛЬОВАНОСТІ (зі словами: бути, сидіти, стояти, почувати себе і т. ін.)	як (мов) на голках (голочках, кілочках, комочках, шпильках, шпичках і т. ін.); як (мов, ніби, наче і т. ін.) на вогні (жару, жаринах, жарині, вугіллі і т. ін.); як (мов) на терню; (весь час бути в напруженні) як (мов) на ножах.
ХИТРУВАТИ А) вдаватися до неправдивих, нечесних вчинків Б) лукавити, лицемірити	підходити (підлазити) з хитрощами; удаватися до хитрування (до хитрощів); братися (даватися, вдаватися, підніматися, пускатися) на хитрощі; крутити (вертіти) хвостом.
ХОЛОДНО А) про низьку, температуру повітря, наявність холоду в приміщенні Б) про відчуття ким-небудь холоду	хоч вовків гони (ганяй); хоч собак гони (ганяй); що й собаку не вдержиш; морозом по тілу дере кого; клацає зубами [з холоду]; холодний (циганський) піт проймає кого; кров застигає (стигне) в жилах.
ХУДИЙ Б) дуже ослаблий, виснажений	[тільки (лиш, сама)] шкіра (шкура) та кістки (кості); [одні (самі, тільки)] кістки та шкіра, (шкура); одні кістки стирчать; [аж] ребра знати; [аж] ребра світяться; [аж] хребет можна промацати через живіт; живий труп,; ходячий мрець (мертвець), валиться (хилиться) од (від) вітру; як (ніби) з хреста знятий; як (наче і т. ін. ) [живі] мощі.
ЦІЛИЙ ДЕНЬ (весь світловий день)	з (од, від) ранку до вечора (смерку, смеркання, ночі); з (від) рання (рана) до вечора (смерку, смеркання, ночі); від (од) зорі до зорі.
ЧЕРВОНІТИ А) від хвилювання Б) від збудження, захоплення, сорому В) від злості, напруження	шаріти як (мов, наче і т. ін. ) калина (мак, буряк, жар, кармазин, рак); кров (рум'янець, сором і т. ін. ) заливає (залила, залив, залляв і т. ін. ) обличчя (лице і т. ін. ); заливатися (обливатися, заходитися, закраситися і т. ін. ) рум'янцем; заливатися (наливатися) кармазином (фарбою) ; краска [сорому] заливає обличчя (лице); обличчя (лице) покривається краскою, наливатися жаром (вогнем); пашить вогнем [з лиця]; пекти раків (раки); наливатися кров'ю
ЧУДО А) те, що гідне великого подиву; незвичайне, дивовижне Б) при виявленні здивування	чудо з чудес; диво (чудо) природи; диво дивне, чудеса (диво) в решеті
ШВИДКО А) про процес, розвиток чого-небудь Б) про час, який пройшов дуже швидко, зовсім непомітно В) на великій швидкості (зі сл. везти, їхати і т. ін. ) Г) поспішно, дуже квапливо (зі сл. бігти, летіти, мчатися, кинутися і т. ін.) Д) як наказ, прохання чи обіцянка дуже швидко куди-небудь піти Е) протягом дуже короткого часу; миттю, моментально Є) з'являтися дуже швидко й у великій кількості (зі сл. рости, виростати, сходити, виникати і т. ін. ) Ж) дуже легко	семимильними (саженними, гігантськими) кроками; як (мов) один день; з вітерцем; з вітром навзводи; на всіх (повних) парах; на повних парусах. аж у вухах вітер свистить; що (скільки) [є (було) і т. ін. ] сили (духу); у дух; з усіх (зі всіх) ніг; не чути під собою ніг; не чути землі під собою (під ногами); як стріла; як (мов, немов і т. ін. ) на пожежу; як (мов, немов і т. ін. ) опечений (опарений); як (мов, немов і т. ін. ) огню вхопивши; мов камінь з пращі; як пробка, одна нога тут, [а] друга там. в [один] момент(мент, мет); в (за) одну (єдину) мить; в один миг ока; не встигнеш (не вспієш, не встиг, не вспів і т. ін. ) і оком моргнути (змигнути і т. ін. ); і оком не моргнеш (не змигнеш і т. ін. ); не встигнеш (не встиг і т. ін. ) [і] оглянутися (огледітися); і не оглянешся (оглянуся, оглядимося); (відразу) одним духом; з [одного] маху; [за] одним (єдиним) махом; як блискавка. як (наче, неначе і т. ін. ) гриби [після дощу (по дощі)]; як (мов і т. ін. ) з води [йде]; не по днях [а] по годинах; як (мов, наче і т. ін. на дріжджах [сходити (рости)].
ЩАСЛИВЕЦЬ	пестунчик (пестій, ) долі (фортуни); родився (народився) під щасливою зіркою (зорею): родився (народився) в сорочці.
ЩАСЛИВИМ БУТИ	зазнавати (зазнати) щастя; мати щастя; (бути безмежно щасливим) відчувати (почувати і т. ін. ) себе на сьомому небі; на сьомому небі перебувати (бути і т. ін. ).
ЩАСТИТИ	в руку йдеться; випадає щастя; фортуна усміхається (посміхається)
ЩИРО А) відверто, без упереджень Б) не кривлячи душею В) нічого не приховуючи (зі сл. говорити, сказати, признатися і т. ін. )	відкритим (розкритим) серцем; з відкритою душею; з (від, од) [усього] серця; від (од) щирого серця; поклавши руку на серце; як на сповіді; як (мов) на духу
ЯК-НЕБУДЬ (недбало, перев. з сл. працювати, робити, вчитися і т. ін. )	аби день до вечора; на галай-балай (на галай-на балай); стук-грюк, аби з рук; тяп-ляп; через пень колоду (пень-колоду); п'яте через десяте.