Створення шкільних Інтернет-клубів (стр. 1 )

Створення шкільних Інтернет-клубів

На основі спільної угоди Міністерство освіти і науки України, Всеукраїнська асоціація комп'ютерних клубів, ВАТ "Укртелеком" та програма розвитку ООН в Україні розпочали проект "Розвиток доступу до сучасних інформаційно-комунікаційних технологій населення України на основі партнерства між школами і комп'ютерними клубами в Україні". Згідно проекту та за підтримки МОН, ВАКК, програми розвитку ООН, підприємцям, керівникам шкіл пропонується організувати комп'ютерні клуби в школах країни. Здійснення проекту спрямоване на вирішення низки проблем: забезпечення доступу школярів, населення до Інтернету, формування їх комп'ютерної грамотності, створення умов для змістовного дозвілля підлітків, зменшення негативного впливу вулиці, наркотиків, тощо.

Нагальність і необхідність створення шкільних Інтернет-клубів спричинене тим, що в Україні не більше 2 відсотків населення має домашнє підключення до Інтернету, а це 45 місце серед 48 країн Європи! Обмежений попит на Інтернет послуги, породжуваний низьким рівнем комп'ютерної грамотності населення та обмежена пропозиція послуг є головними перешкодами на шляху забезпечення рівного доступу до Інтернет і ліквідації "цифрової нерівності" в Україні.

В той же час доступ населення до Інтернет в Росії сягає 12%, США 48%, країнах Скандинавії - понад 60 %. Для того щоб наздогнати ці країни, потрібні величезні кошти, яких у держави немає.

Перевіреним світовою практикою шляхом подолання "цифрової нерівності" є організація Пунктів Публічного доступу до Інтернет для підвищення рівня комп'ютерної й Інтернет грамотності населення. Організація таких пунктів можлива на базі різних інституцій - шкіл, бібліотек, общинних центрів, малого бізнесу і т. п.

Школи на сьогоднішній день є найбільш привабливими місцями для розміщення таких пунктів у силу наступних причин:

а) історично школи сприймаються населенням як джерело нових знань;

б) на відміну від інших подібних об'єктів соціальної інфраструктури (клуби, бібліотеки), дані об'єкти найбільше збереглися в період кризи і зараз починають відроджуватися;

в) школярі і вчителі - це найбільш ймовірні клієнти Пунктів Публічного Доступу до Інтернет;

г) учителі шкіл отримують гарний ресурс для підвищення кваліфікації;

д) у системі Міністерства освіти і науки збереглася система підготовки і перепідготовки кадрів;

е) існуюча державна Програма комп'ютеризації шкіл дозволяє оснастити частину шкіл апаратним і програмним забезпеченням;

ж) новий механізм бюджетного фінансування шкіл з місцевих бюджетів створює можливості одержання коштів на реалізацію цієї мети в майбутньому;

з) школи являють собою найбільш ймовірний об'єкт спонсорської допомоги як з боку зовнішніх, так і внутрішніх донорів;

і) провідні розробники програмного забезпечення, як правило, пропонують для освітніх установ пільгові умови придбання програмного забезпечення.

Для вирішення проблеми обмеженості бюджетного фінансування організатори проекту вирішили скористатися потенціалом підприємництва, адже комп'ютерні клуби, як правило, організовуються приватними підприємцями. Така форма організації дозволила б сплачувати школам за Інтернет, модернізувати парк комп'ютерів та збільшувати їх кількість, підвищити зарплату вчителям інформатики, застосовувати ІКТ для викладання інших шкільних предметів.

Інтернет - клуб сьогодні - це суспільно - перспективний напрям підприємництва. Зараз в Україні налічується більше 3 тисяч таких суб'єктів малого підприємництва, клуби та кафе щоденно відвідують сотні тисяч людей. Соціальний запит на ці послуги швидко зростає, адже "хати - читальні" початку третього тисячоліття стали зручним й недорогим місцем, де можна вийти до Всесвітньої мережі Інтернет, підготувати документи, отримати або вдосконалити практичні навички роботи з комп'ютером. Інтернет - клуби вже зараз є зручною основою для "Інформатизації знизу" та подолання "цифрового бар'єру" в час, коли наша держава за браком коштів не може встигати за провідними країнами світу.

Розвиток подібного виду послуг в Україні не випадковий. У США за останні роки кількість Інтернет-кафе збільшилась в декілька разів, незважаючи на наявність у населення великої кількості комп'ютерів вдома. Уряди Великобританії, Бразилії, Китаю здійснюють спеціальні програми з розвитку цього виду послуг. У Південній Кореї (з приблизно однаковою чисельністю населення и 60% доступу до Інтернету) нараховується понад 26 000 Інтернет-клубів, що за словами керівника корпорації "Самсунг" стало одним з факторів успіхів Південної Кореї в галузі ІТ, завдяки формуванню технологічного менталітету корейської молоді.

Особливо стрімко комп'ютерний вид послуг розвивається в країнах з низьким відсотком персональних комп'ютерів вдома. Влада м. Москви вважає, що пріоритетними засобами в інформуванні населення про діяльність органів влади є забезпечення вільного доступу населення до Інтернет і підвищення ефективності взаємодії населення з владними структурами за допомогою розвитку інформаційних технологій. У Москві здійснюється підтримка організації пунктів доступу в Інтернет. Так, Інтернет-кафе мають пільги по оренді приміщень і виплаті податків. Зараз з ініціативи адміністрації міста в Інтернет-кафе надається пільговий доступ до Інтернет для соціально незахищених верств населення.

У грудні 2003 р. у Женеві відбувся Всесвітній самміт з питань інформаційного суспільства (ВСІС), який було скликано відповідно до резолюції Генеральної Асамблеї ООН # 56/183/2001. На Самміті представники 170 країн, які взяли в ньому участь, визнали стратегічно важливим розвиток пунктів колективного доступу до Інтернет, в тому числі на базі шкіл.

Сьогодні центральні органи влади України впроваджують "електронне урядування", ознаками якого перш за все, є широкий доступ населення до органів управління всіх рівнів, здійснення електронних трансакцій з оформлення документів, сплати податків та багато іншого. Лише за умови широкого доступу населення всілякі державні сайти та портали будуть ефективними. Окрім того, основою всіх новітніх ідей чи так званого "електронного урядування", чи навіть "Електронної України" є достатній рівень доступу населення до інформаційно-телекомунікаційних технологій, до Інтернету.

Основою "електронного урядування" на місцях без будь-яких бюджетних витрат можуть стати вже існуючі Інтернет - клуби. Саме ці клуби з їх багатотисячною аудиторією можуть перетворити чудову ідею електронного урядування з казки в реальність.

Зважаючи на свою кількість та популярність, Інтернет - клуби справляють значний вплив на свідомість відвідувачів і особливо, молоді України. В Інтернет - клубах склались передумови для використання інформаційних технологій в навчанні. Окрім того, створення шкільного Інтернет-клубу дозволить реалізувати ідею: "Школи повного дня", відмінною рисою якої є виконання домашніх завдань та проведення неповнолітніми дозвілля у шкільних Інтернет-клубах, для того, щоб відволікти дітей від негативного впливу вулиці.

Ось неповний перелік суспільно-необхідних напрямків розвитку Інтернет-клубів.

Для організації шкільних Інтернет-клубів пропонується реалізація 2-х моделей взаємодії "школа - Інтернет-клуб". Згідно першої моделі для організації комп'ютерного клубу використовуються комп'ютери, що є у розпорядженні школи, згідно другої моделі - комп'ютери надаються приватним підприємцем.

З травня 2002 року на базі Ірпіньської загальноосвітньої школи # 3 (Київська область) разом з комп'ютерним клубом, що входить у Всеукраїнську асоціацію комп'ютерних клубів йде апробація нової моделі взаємодії з метою розвитку доступу до сучасних комп'ютерних технологій.

Суть моделі у тому, що обладнання, надане комп'ютерним клубом за свій рахунок, використовується в обумовлений час на безкоштовній основі в процесі навчання, а в інший час - функціонує в режимі звичайного комп'ютерного клуба. Школа надає приміщення, забезпечує загальну охорону і прибирання наданого приміщення

Модель одержала повну підтримку місцевої адміністрації і приносить користь усім сторонам. Школа безкоштовно одержує сучасне комп'ютерне устаткування для використання в навчальному процесі. Крім того, у найближчих планах - підключення до Інтернет. Комп'ютерний клуб - користувачів у вигляді школярів. Батьки - впевненість у тому, що їхні діти в позаурочний час доглянуті, Місцева влада - зняття проблеми кримінальних проявів серед неповнолітніх і додаткові надходження в бюджет. Слід додати, що принципами проекту є недопущення завдання шкоди навчально-виховному процесу в школі, пропаганда здорового способу життя, недопущення пропаганди насильства, шкідливих звичок, аморальності і т. п.

Не слід забувати, що фінансова стійкість шкільного Інтернет-клубу залежить від правильної організації його діяльності. Першочергове завдання керівника, що збирається відкривати власний Інтернет клуб - домогтися стабільності і рентабельності в діяльності клубу, що дозволить отримувати прибуток, регулярно сплачувати за Інтернет, модернізацію комп'ютерів, тощо. На шляху керівника клубу є багато труднощів, характерних для цього виду підприємництва, тому було створено Консультаційно-тренінговий центр, де Всеукраїнська асоціація комп'ютерних клубів допомагає початківцям в організації клубів, програма ООН "Інноваційний трамплін" на конкурсній основі фінансує підключення та оплату Інтернет на час становлення клубів.

Для подолання вже не <цифрової нерівності>, а <цифрової прірви> населення України з доступу до світової мережі Інтернет, потрібно згуртування можливостей державних проектів і програм з чималим потенціалом підприємництва по наданню доступу до Інтернет в комп'ютерних клубах України. Так, як це роблять в більшості країн світу. Заступник міністра зв'язку та інформатизації Росії нещодавно зробив таку заяву : <В Росії державою створено 2700 пунктів колективного доступу до мережі Інтернет. За місяць, в середньому їх відвідує майже 250 000 громадян> http://www. astera. ru/news/?id=5525. Простий підрахунок показує, що один такий пункт приймає в місяць в середньому тільки 92 відвідувача. Саме мізерність такої кількості (адже середній комп'ютерний клуб відвідує більше 200 відвідувачів в ДЕНЬ!) призвела до того, що російська влада звернула увагу на залучення до вирішення проблеми <цифрової нерівності> малого, але самого масового ІТ-бізнесу - бізнесу комп'ютерних Інтернет - клубів.