Господарський кодекс України (стр. 5 )

Стаття 360. Фондова біржа. 149

1. Для забезпечення функціонування ринку цінних паперів. 149

2. Фондова біржа створюється засновниками — торговцями. 149

3. Діяльність фондової біржі спрямовується виключно на. 149

4. Фондова біржа набуває статусу юридичної особи з дня її 149

Стаття 361. Особливі умови припинення діяльності фондової біржі 149

1. Діяльність фондової біржі припиняється за умови, якщо. 149

2. Діяльність фондової біржі припиняється в порядку, 149

Стаття 362. Аудиторська діяльність. 150

1. Аудиторською діяльністю визнається діяльність громадян та. 150

2. Аудиторська діяльність регулюється цим Кодексом, законом.. 150

Стаття 363. Аудит та державний фінансовий аудит. 150

1. Аудит — це перевірка публічної бухгалтерської звітності, 150

2. Аудит здійснюється незалежними особами (аудиторами), 150

3. Державний фінансовий аудит є різновидом державного. 150

4. Державний фінансовий аудит здійснюється Рахунковою палатою.. 150

5. Аудит та державний фінансовий аудит можуть проводитися за. 150

Стаття 364. Аудитор і аудиторська організація. 150

1. Аудитором може бути фізична особа, яка має сертифікат, що. 150

2. Аудитор має право об’єднатися з іншими аудиторами у спілку. 150

3. Аудиторською організацією є господарська організація, 150

4. Умови та порядок здійснення аудиторської діяльності, права. 151

Стаття 365. Аудиторська палата України. 151

1. Аудиторська палата України — самоврядний орган, що. 151

2. Правовий статус та порядок діяльності Аудиторської палати. 151

Глава 36 ВИКОРИСТАННЯ У ПІДПРИЄМНИЦЬКІЙ ДІЯЛЬНОСТІ ПРАВ ІНШИХ СУБ’ЄКТІВ ГОСПОДАРЮВАННЯ (КОМЕРЦІЙНА КОНЦЕСІЯ) 151

Стаття 366. Договір комерційної концесії 151

Стаття 367. Форма і реєстрація договору комерційної концесії 151

Стаття 368. Комерційна субконцесія. 151

Стаття 369. Винагорода за договором комерційної концесії 152

Стаття 370. Обов’язки правоволодільця. 152

Стаття 371. Обов’язки користувача. 152

Стаття 372. Обмеження прав сторін за договором комерційної концесії 152

Стаття 373. Відповідальність правоволодільця за вимогами, що заявляються до користувача. 153

Стаття 374. Зміна та розірвання договору комерційної концесії 153

Стаття 375. Наслідки зміни торговельної марки чи іншого позначення правоволодільця. 153

Стаття 376. Правове регулювання комерційної концесії 153

Розділ VII ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ. 154

Глава 37 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ.. 154

Стаття 377. Поняття зовнішньоекономічної діяльності 154

Стаття 378. Суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності 154

Стаття 379. Види зовнішньоекономічної діяльності та зовнішньоекономічні операції 154

Стаття 380. Державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності 154

Стаття 381. Ліцензування і квотування зовнішньоекономічних операцій. 155

Стаття 382. Зовнішньоекономічні договори (контракти) 155

Стаття 383. Державна реєстрація зовнішньоекономічних договорів (контрактів) 155

Стаття 384. Митне регулювання при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності 156

Стаття 385. Принципи оподаткування при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності 156

Стаття 386. Валютні рахунки суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності 156

Стаття 387. Валютна виручка від зовнішньоекономічної діяльності 157

Стаття 388. Одержання суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності кредитів в іноземних фінансових установах. 157

Стаття 389. Захист державою прав та законних інтересів суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності 157

Глава 38 ІНОЗЕМНІ ІНВЕСТИЦІЇ. 157

Стаття 390. Іноземні інвестори. 157

Стаття 391. Види іноземних інвестицій. 158

Стаття 392. Форми здійснення іноземних інвестицій. 158

Стаття 393. Оцінка іноземних інвестицій. 158

Стаття 394. Правовий режим іноземних інвестицій. 158

Стаття 395. Державна реєстрація іноземних інвестицій. 159

Стаття 396. Діяльність суб’єктів господарювання з іноземними інвестиціями в Україні 159

Стаття 397. Гарантії здійснення іноземних інвестицій. 159

Стаття 398. Гарантії переказу та використання доходів від іноземних інвестицій. 160

Стаття 399. Гарантії іноземним інвесторам у разі припинення інвестиційної діяльності 160

Стаття 400. Законодавство про іноземні інвестиції 160

Розділ VIII СПЕЦІАЛЬНІ РЕЖИМИ ГОСПОДАРЮВАННЯ.. 160

Глава 39 СПЕЦІАЛЬНІ (ВІЛЬНІ) ЕКОНОМІЧНІ ЗОНИ.. 160

Стаття 401. Визначення спеціальної (вільної) економічної зони. 160

Стаття 402. Територія і статус спеціальної (вільної) економічної зони. 161

Стаття 403. Типи спеціальних (вільних) економічних зон. 161

Стаття 404. Державні гарантії інвестицій у спеціальній (вільній) економічній зоні 161

Стаття 405. Законодавство, що діє на території спеціальної (вільної) економічної зони. 161

Глава 40 КОНЦЕСІЇ. 161

Стаття 406. Концесійна діяльність в Україні 161

Стаття 407. Засади концесійної діяльності 161

Стаття 408. Концесійний договір. 162

Стаття 409. Припинення діяльності підприємства, майно якого передається в концесію.. 162

Стаття 410. Законодавство про концесії 162

Глава 41 ІНШІ ВИДИ СПЕЦІАЛЬНИХ РЕЖИМІВ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. 162

Стаття 411. Виключна (морська) економічна зона України. 162

Стаття 412. Особливості здійснення господарської діяльності на державному кордоні України 163

Стаття 413. Особливості здійснення господарської діяльності в санітарно-захисних та інших охоронних зонах, на територіях і об’єктах, що особливо охороняються. 163

Стаття 414. Спеціальний режим господарювання в окремих галузях народного господарства 163

Стаття 415. Особливості здійснення господарської діяльності на території пріоритетного розвитку 164

Стаття 416. Порядок здійснення господарської діяльності в умовах надзвичайного стану, надзвичайної екологічної ситуації 164

Стаття 417. Порядок здійснення господарської діяльності в умовах воєнного стану. 164

Стаття 418. Гарантії прав учасників господарських відносин в умовах спеціального режиму господарювання. 164

Розділ IX ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ.. 164

ГОСПОДАРСЬКИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ

( Відомості Верховної Ради (ВВР), 2003, N 18, N 19-20,

N 21-22, ст.144 )

{ Із змінами, внесеними згідно із Законами

N 2424-IV ( 2424-15 ) від 04.02.2005, ВВР, 2005, N 11, ст.205

N 2452-IV ( 2452-15 ) від 03.03.2005, ВВР, 2005, N 16, ст.257

N 2454-IV ( 2454-15 ) від 03.03.2005, ВВР, 2005, N 16, ст.259

N 2505-IV ( 2505-15 ) від 25.03.2005, ВВР, 2005, N 17, N 18-19,

ст.267

N 2664-IV ( 2664-15 ) від 16.06.2005, ВВР, 2005, N 31, ст.420

N 2668-IV ( 2668-15 ) від 16.06.2005, ВВР, 2005, N 29, ст.384

N 2705-IV ( 2705-15 ) від 23.06.2005, ВВР, 2005, N 33, ст.427

N 2738-IV ( 2738-15 ) від 06.07.2005, ВВР, 2005, N 34, ст.434

N 3164-IV ( 3164-15 ) від 01.12.2005, ВВР, 2006, N 12, ст.101

N 3201-IV ( 3201-15 ) від 15.12.2005, ВВР, 2006, N 13, ст.110

N 3202-IV ( 3202-15 ) від 15.12.2005, ВВР, 2006, N 14, ст.117

N 3205-IV ( 3205-15 ) від 15.12.2005, ВВР, 2006, N 14, ст.118

N 3480-IV ( 3480-15 ) від 23.02.2006, ВВР, 2006, N 31, ст.268

N 3528-IV ( 3528-15 ) від 15.03.2006, ВВР, 2006, N 34, ст.291

N 3541-IV ( 3541-15 ) від 15.03.2006, ВВР, 2006, N 35, ст.296

N 133-V ( 133-16 ) від 14.09.2006, ВВР, 2006, N 43, ст.414

N 358-V ( 358-16 ) від 16.11.2006 }

Господарський кодекс України встановлює відповідно до Конституції України правові основи господарської діяльності (господарювання), яка базується на різноманітності суб’єктів господарювання різних форм власності.

Господарський кодекс України має на меті забезпечити зростання ділової активності суб’єктів господарювання, розвиток підприємництва і на цій основі підвищення ефективності суспільного виробництва, його соціальну спрямованість відповідно до вимог Конституції України, утвердити суспільний господарський порядок в економічній системі України, сприяти гармонізації її з іншими економічними системами.

Розділ I ОСНОВНІ ЗАСАДИ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Глава 1 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Предмет регулювання

1. Цей Кодекс визначає основні засади господарювання в Україні і регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб’єктами господарювання, а також між цими суб’єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання.

Стаття 2. Учасники відносин у сфері господарювання

1. Учасниками відносин у сфері господарювання є суб’єкти господарювання, споживачі, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, наділені господарською компетенцією, а також громадяни, громадські та інші організації, які виступають засновниками суб’єктів господарювання чи здійснюють щодо них організаційно-господарські повноваження на основі відносин власності.

Стаття 3. Господарська діяльність та господарські відносини

1. Під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб’єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

2. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб’єкти підприємництва — підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність).

3. Діяльність негосподарюючих суб’єктів, спрямована на створення і підтримання необхідних матеріально-технічних умов їх функціонування, що здійснюється за участі або без участі суб’єктів господарювання, є господарчим забезпеченням діяльності негосподарюючих суб’єктів.

4. Сферу господарських відносин становлять господарсько-виробничі, організаційно-господарські та внутрішньогосподарські відносини.

5. Господарсько-виробничими є майнові та інші відносини, що виникають між суб’єктами господарювання при безпосередньому здійсненні господарської діяльності.

6. Під організаційно-господарськими відносинами у цьому Кодексі розуміються відносини, що складаються між суб’єктами господарювання та суб’єктами організаційно-господарських повноважень у процесі управління господарською діяльністю.

7. Внутрішньогосподарськими є відносини, що складаються між структурними підрозділами суб’єкта господарювання, та відносини суб’єкта господарювання з його структурними підрозділами.