( Святково прибраний зал. На стінах - букви, напис «Прощавай, Букварику», квіти. В святі беруть участь - Буквар, казкові герої –Карлсон, Антошка, лікар Айболить, Баба-Яга, Буратіно, Колобок, Лисичка, Листоноша, Читанка, Українська мова, Математика, Природознавство. Ці ролі виконують учні середніх класів.
ВЕДУЧА Є червоних днів багато
На листках календаря.
А між ними й наше свято -
Вшанування Букваря!
Тут вся шкільна родина:
Дорослі й дітвора.
У нас сьогодні свято.
Це - свято Букваря.
-А зараз до залу я запрошую наших учасників свята, дорогих, старанних першокласників.
( Під звуки музики до залу заходять учасники свята. У кожного на голівці відповідна буква.)
Ведуча.
-Дорогі діти, у вас сьогодні особливий день і найкраще свято. Адже тільки завдяки Букварику – цій неповторній прекрасній книжці - ви навчилися читати і писати. Тепер ви зможете прочитати будь –яку іншу книжку і дізнатися багато цікавого. І якою б книжка не була – тоненька чи товста – все рівно вона складається тільки з усіх тих букв, які ми вивчили у букварі. Тому ми з вами зібралися сьогодні, щоб подякувати Букварику за його першу головну науку – читати і писати.
(Звучить пісня «Буквар»)
1. Было мне лет 6, дали книжку мне.
Я тогда не знал ни А, ни Бе, ни Ме.
2. А теперь дорос я до Букваря
И задрал я нос по правде говоря.
3 Самый толстый том пробую читать,
С буквами знаком, а смысла не понять.
4 Не понять никак, хоть и жаль до слёз.
И выходит так, что зря задрал я нос.
ВЕДУЧА.
-Діти, давайте пригадаємо, коли ви вперше прийшли до школи, і вам вручили першу книжку – Буквар.
Трави у росах терпли,
І з хвилюванням теплим
Перегортали діти
Останню сторінку літа.
(В цей час тихо заходить Буквар)
БУКВАР
А потім – перша моя сторінка,
Літера перша і перше слово,
Перша тривога і перша оцінка,
Із книжкою перша серйозна розмова.
Читати навчився ваш дружний клас,
Настала пора залишати вас.
ВЕДУЧА
-Друзі мої, та як же це так? Учив, учив нас Букварик, навчив нас читати і писати, а ми й не подякуємо йому? І не соромно нам буде після цього? Та ми ж усі букви забудемо?
Виходять діти – хлопчик і дівчинка)
- Зачекай, Букварику!
- Нікуди ми тебе не пустимо.
- Та ти й сам не підеш.
- Невже не хочеш знати, чого ми з тобою навчилися?
БУКВАР.(подумавши) І хотілось би, та страшнувато. А колись щось не так?
ДІВЧИНКА Тоді ще залишишся! Згода?
БУКВАР. Добре. Згодний.
ВЕДУЧА. Зараз ми посадимо Букварика на почесне місце, щоб він міг чути і бачити все, що ми підготували і проведемо веселий урок.
БУКВАР. Я теж люблю веселі уроки.
(Несподівано з’являється КАРЛСОН. Він піднявся під наглядом дорослих по драбині і так «влетів» до класу. Дітям було цікаво.)
КАРЛСОН.
Я також з’явився в срок,
Бо дуже люблю веселий урок.
Добрий день, малята,
Знаю, що у вас тут свято,
І гостей ждете багато.
Буде весело сьогодні.
Стійте, може ви голодні?
Я серед усіх птахів споживаю голубів.
Я живу у вас на школі,
Розвелось їх тут доволі!
Хоч діток отут багато,
Хватить кожному на свято.
Не хочете голубів? (НІ!)
Ну, добре, що й не наловив.
Знаю, ви солодкоїжки.
Я приніс цукерок трішки-
«Топі-топ» і «Чупа-чупс»
Хто мене тут розсмішить,
Їм цукерка в тую ж мить.
ВЕДУЧА, Ну що, запросимо Карлсона на свято і починаємо веселий урок.
(Вчитель зачитує гуморески. А хтось з дітей відповідає)
1 Андрійку! Було в нас 4 апельсини. 3 ми Оленці дамо. Скільки в нас лишиться?
(Ми їй краще одного дамо, бо в неї діатез буде.)
2.Іночко, сподіваюсь, я не побачу, що ти списуєш із чужого зошита?
(Я теж на це сподіваюсь.)
3. Вовчику, а яка пора найкраща для збирання яблук?
(Коли собака на прив’язі.)
4.Васильку! Твоя домашня робота про кішку точно така, як у твого брата?!
(Так це ж та сама кішка!)
5.Чого увесь урок, Аїдо, пасешся в зошиті сусіда?
(Перевіряю у Семена, чи вірно він списав у мене!)
6. Де Іванко наш пропав, ти не знаєш, Томо?
( Та він ногу поламав і побіг додому!)
Виконується пісня «А мій милий вареничків хоче»)
КАРЛСОН. Я задоволений. І, звичайно, по закінченні свята всім по цукерці, як у мене.
(він тримає у руці бутафорську цукерку).
БУКВАР. Добре, діти, веселитись ви вмієте, а чи знаєте ви щось про мої літери?
1-учень Може. хтось дорікне, що ми лиш розважались?
Ні, друже Букварику, ми дуже старались
2-учень Ось, слухай, як гарно ми вивчить зуміли
«Веселу абетку» Наталі Забіли.
3-учень Ми літери незвичні, ще й дуже симпатичні,
Бо кожна жарт, чи віршика, чи казочку несе.
ВЕДУЧА, А зараз ми починаємо парад букв.
А. А – в алфавіті – найперша,
А – в алфавіті – найлегша.
А іще ця буква А – і дзвінка, і голосна.
(З’являється хлопчик з гармошкою, картоплею та ложкою)
У мене є гармошка, велика чудо-ложка.
А звуть мене… (Антошка)
АНТОШКА,Відгадали. А може б ви ще й пісню заспівали? Бо це ж моя буква!
Звучить пісня «Антошка»
(Заходить лікар Айболить).
ЛІКАР АЙБОЛИТЬ.
Я – відомий Айболить,
І дізнатися кортить,
Хто тут любить тільки їсти?
Хто не любить працювать?
Зараз буду лікувать.
Дам йому терпкі уколи –
Не поліниться ніколи
І навчиться все у школі!
АНТОШКА.
Я у вас всього навчуся.
Бо уколів я боюся.
Пробачте, діти.
ВЕДУЧА. Ну, що, пробачимо? (Так.)
Залишайся у нас на святі.
Б. Бандурка в Богданка
Бринить на всю силу.
Бабуся Богданку бандурку купила.
Бабуся Богданка зове бандуристом.
Богданко, як виросте, буде артистом.
БУКВАР. (задоволено) Це – моя буква. Я – з неї починаюсь.
(Забігає Баба – Яга)
БАБА-ЯГА. Це – моя буква і ще де-кого. Та де ж він?
ВЕДУЧА. Бабусю, а кого ви шукаєте? Івасика - Телесика забрало лебедятко на крилятко і понесло до матінки та до батечка.
БАБА-ЯГА. Ну, Телесика я ще впіймаю, а зараз я шукаю іншого хлопчика – Буратіно. Чи чули ви про такого? Він мені дуже подобається! Вчитись читати не хоче, навіть азбуку продав. А оце знаєте, що він задумав? Подарувати чарівного золотого ключика дітям, щоб вони могли багато читати, знати і про мене все довідатись. Я цього не хочу! Не хочу!
ВЕДУЧА,Вгамуйся, Бабуся-Ягуся. Краще привітайся з дітками. Бачиш – публіка.
БАБА – ЯГА.(нюхає все довкола) Та не бачу я ніякого бублика.
ВЕДУЧА,Та не бублика, а публіка. Привітайся з дітками.
БАБА – Яга. (стає в загрозливу позу). Добрий день, коли голову не морочите. А побитись зі мною не хочете?
ВЕДУЧА,Бабусю, у нас свято, а ви битися! І не соромно вам?
БАБА – ЯГА. Свято? Яке?
ВЕДУЧА, Діти закінчили вивчати буквар і тепер чекаємо Буратіно. Він нам вручить ключик в чарівне царство книг.
БАБА-ЯГА. Не дозволю, не дозволю! Все одно спіймаю отого поганця Буратіно Не дозволю! (біжить геть)
ВЕДУЧА.Ну. Бабі- Язі не вдасться спіймати Буратіно. У нього стільки друзів! То ж будемо на нього чекати.
(Виходять дівчинка і хлопчик в українських костюмах)
В Воля – найвища цінність в житті.
Вільний не зможе збитись з путі.
Всі ви цінуйте братерство і згоду.
Ви – не раби, ви - козацького роду.
Г Гляньте, яка Україна чарівна,
Гарна, немовби казкова царівна!
Гори, гаї, голубі небеса –
Глибинна, безмежна, велична краса!
ВЕДУЧА. Галинка і Василько – вкраїнці.
Чи не так?
І зараз затанцюють
Для вас вони гопак.
(Виконується український танок)
Д
Дівчинка я – українка,
А зовуть мене Даринка.
А дідусь мій – козак.
В нього вуса – ось так.
Про здоров’я своє дбає,
Гартуватись закликає.
Виконується пісня «Я маленька україночка»
Діти промовляють прислів’я.
Добре слово і слона на дорогу виведе.
Добре слово – квітка, а погане – колючка.
Добре хочеш жити – треба працю любити.
Добре робиш – добром тобі відплатять.
Е
Електролампочка маленька
Дає нам світло золоте.
Така жовтенька і кругленька,
Неначе сонечко ясне.
Є
Єнота турботи обсіли великі:
Є в нього шуба, нема…черевиків.
Ж
Жайвір в небі сіє дзвін,
Жито жати кличе він.
Жито - в колос, в зерна - жито,
Щоб нам стало краще жити.
З
Заспівала в полі жниця.
«Золота у нас пшениця».
И
И – це кожен давно знає:
И слова не починає.
І
І співає всі пісні - і веселі, і сумні,
Над собою крапку носить,
У нічого в нас не просить.
Виконується пісня «Ой під вишнею, під черешнею…»
Ї
Їжачиха, їжачата їдуть в гості до зайців.
Їжак-батько не поїхав: зуб у нього заболів.
Й
Йосип чемний і серйозний.
Скільки в нього світлих мрій!
В небо лине паперовий
Кольоровий, дивний змій.
Виходять два учні. Сценка.
І. А мій тато …,мій тато здоровіший.
В. А мій…,мій тато розумніший.
І. Та твій тато крикливий.
В А твій …лінивий.
І. Мій щедріший, бо твоєму гроші позичає.
В. А мій хитріший, бо часто їх не повертає.
К
Котик – хвостик волохатий по кімнаті скаче.
Замітає котик хату, бо Катя - ледача.
Виконується пісня « Чом я не хазяйка»
КОЛОБОК
Я – веселий Колобок, я – усіх дітей дружок.
Від бабусі я тікав, і від діда я тікав.
А до вас, малята, любі, сам на свято завітав.!
ВЕДУЧА.
Він пробіг стежок багато,
Поспішав до нас на свято.
Та коли він лісом брів,
Там Лисичку він зустрів.
ЛИСИЧКА,
Здрастуй, славний Колобок!
Ти куди біжиш, дружок?
КОЛОБОК.
В школу я потрапить рад.
Буде свято у малят.
ЛИСИЧКА
Я не їла вже сім днів,
То ж тебе я зараз з’їм.
КОЛОБОК.
Що ти, Лиско, ні не час.
Бо малята ждуть на нас.
ВЕДУЧА.
Лиско, Колобка ти відпусти,
Ми всі повинні в гості йти.
ЛИСИЧКА
Відпущу, якщо згадає пісеньку, що все співає.
ВЕДУЧА.Діти, допоможемо Колобку, бо в дружбі - сила.
Виконується пісня «Я – Лисичка, я – сестричка».
Л
Лиска любить ласувати, Любо так у лісі жить.
Погулять, пополювати
Лиска залюбки біжить.
Заходить Листоноша.
ЛИСТОНОША. Вам листи - телеграми.
Зачитуємо телеграми.
1. Спасіть! Нас з’їв сірий Вовк. (Семеро козенят)
2. Дуже засмучена. Ненароком розбила яйце. (мишка)
3.Дуже маю поганий вигляд, бо залишився без хвоста.(вовк)
4 Дорогі друзі! Виручайте! Павука – злодюгу зарубайте! (муха-цокотуха)
М
Мала Маринка має м’ячик,
Малиновий, м’який такий.
Маленький м’ячик м’яко скаче
На радість дівчинці малій.
Н
Ніна, Нонна і Наталка не сварилися ізмалку.
О
Оля і Одарочка – охайні господарочки.
П
Полінка посуд перемила,
Кімнату підмела сама.
Полінку мама похвалила,
Бо скрізь порядок навела.
Р
Рано вранці в середу пригнав Прокіп череду.
А корови в череді рябі, чорні та руді.
С
Сіяв-віяв дід Мусій – вуса, вії у вівсі.
Сіяв-віяв, висівав, славну пісеньку співав.
Сію, вію, висіваю, бо вівсяні вуса маю.
Звучить пісні «Як служив же я у пана» Виконують хлопчики по черзі по куплету.
Т
Тимко, Тарасик і Тамара товаришують вже давно
Терпких тернинок назбирали, та їсти їх не міг ніхто.
У
Улянка учиться у школі,
Читать уміє і писать.
Улянка – знають всі удома –
Учителькою хоче стать
Ф
Федько знайшов фіалку синю.
Яка ця квітка чарівна!
Фіалка – дівчинці Фросині,
Бо іменинниця вона.
Х
Хом’ячок тягнув пір’їнку,
Хом’ячиха теж пушинку.
Так по крихті позбирали
Та й на зиму ковдру мали.
Ц
Летів горобець, сів на хлівець,
А як вийшов стрілець, то утік горобець.
Ч
Чистить чижик пір’ячко, бач, який чистенький.
Чорноока дівчинка також чепурненька.
Ш
Шановні школярики, дітки!
Шевченка Тараса любіть!
Його заповіти великі швидше до серця візьміть.
Щ
Щодня щасливі наші діти,
Щебечуть наче пташенята.
Як любить їх найкраща в світі
Квітуча Україна-мати.
Ю
Юля. Юра і Юхим люблять танцювати.
І подобаються всім молодці-малята.
Я
Якось Яків сіяв мак так-сяк абияк.
Виріс Яків ярий мак, та щось коле, як їжак.
Ь
Я – не шість, я– м’який знак.
Це повинен знати всяк
Я не літера нова, я пом’якшую слова.
Забігаю аж в кінець я у слові ОЛІВЕЦЬ.
Виконується сучасний танок.
БУКВАР.Добре ви, малята, знаєте букви, віршики, співать умієте і танцювати. Я для вас приготував «Кіндер-сюрприз» (виносять бутафорський кіндер). З нього виходять нові підручники.
ЧИТАНКА
Мої першокласники, друзі хороші!
А я вас у дальшу дорогу запрошую.
Буду ще довго потрібною вам.
Потім колегам своїм передам.
УКРАЇНСЬКА МОВА
Всі народи мову мають.
Всі своїх пісень співають,
Бо хто має мову рідну,
Той багатий, а не бідний.
МАТЕМАТИКА Ви вже умієте, друзі хороші,
Порахувати зароблені гроші.
Я ще навчу вас зірки рахувати,
Зводити вежі, мости будувати.
ПРИРОДОЗНАВСТВО
А де лягає сонце спати,
І звідки вітер, звідки тінь.
І сніг чому такий лапатий.
Все я, малята, розповім.
Звучить пісня «Я бажаю вам добра»
1-й учень
Прощавай, Букварику,
Наш найкращий друже,
Ми тобі, Букварику.
Дякуємо дуже.
2-й учень
Ніколи не забудемо Ми друга Букваря.
Ми завжди будем вчитися
Для щастя і добра.
БУРАТІНО.Я, діти, тікав від Баби-Яги, щоб віддати вам оцей золотий чарівний ключик,
який поведе вас у чудовий світ книжок, де ви зустрінетесь з королевою Книгою.
Свято закінчено. Звучить музика. Карлсон пригощає всіх дітей цукерками.
