Наказ Державного комітету України по нагляду за охороною праці (Держнаглядохоронпраці) від 1 жовтня 1997 року N 254 (стр. 18 )

Зварні шви не повинні мати підрізів і непроварів.

5.5.  Відстань від найближчого зварного стику до фундаменту будинку на газопроводі-підводі повинна бути не менше відстані, вказаної в п. 6 додатка 1.

5.6.  Газопровід повинен укладатися на основу з малозащемлювального грунту товщиною не менше 200 мм і присипатися цим же грунтом на висоту не менше 300 мм.

5.7.  При великих очікуваних деформаціях земної поверхні, визначених розрахунком, газопроводи необхідно прокладати надземним або наземним способом.

5.8.  Компенсатори на газопроводах, передбачені проектом, повинні бути встановлені до початку гірничих робіт.

5.9.  Для збільшення рухомості газопроводу в грунті в якості конструктивних заходів захисту від діяння переміщень грунтів місця приєднань врізань слід виконувати в непрохідних каналах.

5.10.  СПГГ, які експлуатують газопроводи на територіях, де ведуться гірничі роботи, повинні мати служби, завданням яких є:

контроль за виконанням технічних заходів як у період будівництва, так і при проведенні поточних і капітальних ремонтів споруд систем газопостачання;

вивчення і аналіз відомостей про проведені і заплановані гірничі роботи, які шкідливо впливають на газопроводи;

організація і проведення спостережень за зміною напружно-деформованого стану газопроводів в процесі гірничих робіт, а також прогнозування цих змін згідно з даними інструментальними спостереженнями за зсувом земної поверхні;

розв'язання організаційно-технічних питань із забезпечення надійності і безпеки газопроводів перед початком чергових гірничих робіт і в процесі інтенсивного зсуву земної поверхні;

розроблення разом з гірничими підприємствами і проектними організаціями заходів захисту експлуатованих газопроводів від впливу гірничих робіт, а також заходи щодо запобігання проникненню газу в підземні комунікації, будівлі і споруди.

5.11.  Розроблені ділянки газопроводів, споруди систем газопостачання підлягають технічному обслуговуванню організаціями, які експлуатують газопроводи, з періодичністю, вказаною в додатку 7.

5.12.  Обхід підземних газопроводів у період активної стадії зсуву земної поверхні до зняття напружень у газопроводах шляхом розрізування повинен проводитись щоденно.

5.13.  При розбивці траси міжселищних і розподільних газопроводів на розроблюваних територіях межі впливу гірничих розроблень повинні бути закріплені постійними знаками, з висотними відмітками і прив'язками до пікетажу траси.

5.14.  Після закінчення процесу зсуву земної поверхні, якщо не передбачається повторне розроблення, гумово-кордові компенсатори можуть бути замінені прямими вставками, а колодязі і ніші засипані грунтом.

Після цього технічне обслуговування газопроводів виконується, як за звичайних умов експлуатації.

Закінчення деформацій земної поверхні повинно бути підтверджене висновком маркшейдерської служби гірничого підприємства, яке здійснює гірничі роботи.

5.15.  В паспорт, який складається на кожний газопровід, прийнятий в експлуатацію, повинні бути внесені дані про виконані і які підлягають виконанню заходи із забезпечення його надійності і безпечності, пов'язані з розробленням територій.

Надалі до паспорту вносяться всі відомості про зміни характеристик газопроводу і вжиті заходи щодо захисту.

5.16.  Роботи із здійснення захисту систем газопостачання від впливу розроблень і із запобігання попаданню газу в підземні комунікації, будівлі і споруди повинні проводитися під контролем СПГГ.

5.17.  При проектуванні і будівництві систем газопостачання в районах з сейсмічністю 7 і більше балів повинні виконуватися вимоги СНиП II.7-81, а в районах з випнутими, просідними і набухлими грунтами - вимоги СНиП 2.02.01-83.

5.18.  При спорудженні систем газопостачання в особливих природних умовах додатково до вимог СНиП 2.04.08-87 повинні вживатися такі заходи:

при спорудженні газових колодязів в районах з сейсмічністю 7 і більше балів плити основи залізобетонних колодязів і монолітна залізобетонна основа колодязів з цегляними стінами повинні укладатися на ущільнену піщану подушку товщиною 100 мм;

газові колодязі, які будуються у випнутих грунтах, повинні бути збірними залізобетонними або монолітними, зовнішні поверхні стін колодязів повинні бути гладкими, оштукатуреними із залізненням. Для зменшення зчеплення між стінами і змерзлим грунтом рекомендується влаштовувати покриття зі смолистих матеріалів або зворотну засипку пазух гравієм або піщано-гравійним грунтом. Перекриття колодязя в усіх випадках повинно засипатись піщано-гравійним або іншим невипнутим грунтом;

при будівництві в просідних макропористих грунтах під основою колодязів грунт повинен бути ущільнений.

5.19.  Труби, матеріали і технічні вироби, при спорудженні систем газопостачання в особливих природних умовах, повинні застосовуватися з урахуванням додаткових вимог пп. 11.53, 11.56 СНиП 2.04.08-87 і РДИ 204 УССР 025-91.

6.  Системи газопостачання теплових електростанцій, котелень

6.1.  Вимоги розділу поширюються на парові котельні установки з паропродуктивністю 35 т/г і вище, водогрійні котельні установки з тепловою продуктивністю 210 ГДж/г (50 Гкал/г) і вище, парогазові і газотурбінні установки теплових електростанцій ТЕС і ДРЕС (далі - ТЕС), а також на установки виробничих і опалювальних котелень з потужністю одиничного котлоагрегату 420 ГДж/г (100 Гкал/г) і вище.

6.2.  Проектування, будівництво і приймання в експлуатацію систем газопостачання газовикористовувальних установок, в тому числі парогазових і газотурбінних на електростанціях і котельнях, повинно здійснюватися згідно з вимогами цих Правил, розділу 7 СНиП 2.04.08-87, СНиП II-58-75, СНиП II-35-76 та іншими діючими нормативними актами.

6.3.  Експлуатація систем газопостачання електростанцій і котелень повинна здійснюватися згідно з вимогами чинного законодавства та цих Правил.

6.4.  Подача газу від позаплощадкових газопроводів у розподільну мережу ТЕС і котелень повинна здійснюватися:

для енергетичних, парових і водогрійних котлів - через газорегуляторні пункти або газорегуляторні установки; при цьому для ТЕС потужністю понад 1 000 МВт, які використовують газ як основне або резервне паливо, повинні передбачатись два вводи і два ГРП з організацією взаємного резервування;

для газомазутних енергоблоків 800 МВт і вище - через блочний газорегуляторний пункт.

6.5.  На території ТЕС повинно передбачатися надземне прокладення газопроводів. Виконання окремих ділянок газопроводів підземними (газопроводи до ГРП на території ТЕС і вивід з ГРП) допускається при відповідному обгрунтуванні.

6.6.  В системах газопостачання ТЕС і котелень не допускається прокладення газопроводів на території відкритих розподільних пристроїв і трансформаторних підстанцій, складів палива.

6.7.  На території ТЕС не допускається прокладення газопроводів через будівлі і споруди, які не зв'язані з використанням газу, а також в газоходах, галереях паливоподачі, повітроводах, ліфтових і вентиляційних шахтах.

6.8.  Прокладення внутрішніх газопроводів у межах котелень ТЕС і газопроводів вводів у котельню ТЕС повинно бути відкритим і розташовуватися вище нульової відмітки будівлі.

На всій довжині газопроводу повинен бути забезпечений доступ для регулярного ремонту, контролю і обслуговування, включаючи вузли арматури.

Місця встановлення запірної і регулювальної арматури повинні мати штучне освітлення.

6.9.  Прокладення газопроводів повинно забезпечувати виключення накопичення конденсату у випадках можливого його утворення.

6.10.  Прокладення газопроводів повинно забезпечувати можливість їх продування для виконання ремонтних і профілактичних робіт, в тому числі на відключуваних ділянках газопроводів.

6.11.  При встановленні на газопроводах електрифікованої арматури повинно бути забезпечено їх заземлення.

6.12.  На кожному відгалуженні газопроводу до котельного агрегату від розподільного газопроводу повинні бути передбачені:

установка запірних пристроїв з електричним і ручним приводами, включаючи швидкозапірний клапан для перекриття подачі газу;

фланцеве з'єднання або спеціальний пристрій для встановлення заглушки з метою забезпечення безпечності при виконанні робіт на газопроводі котлоагрегату;

витратомірний пристрій;

регулювальні клапани для регулювання витрат газу, включаючи режим розтопки;

пристрої для продувки і підключення до запальних пристроїв (надалі - ЗП) та запобіжно-запальних пристроїв (надалі - ЗЗП).

Всі фланцеві з'єднання повинні мати електропровідні перемички.

6.13.  На газопроводі перед кожним пальником котельного агрегату повинні бути передбачені електропривідні і ручні запірні органи і пристрої для проведення продувки.

Перед останнім за ходом газу запірним пристроєм повинен бути передбачений трубопровід безпеки, оснащений запірним пристроєм.

Для нововведених в експлуатацію котельних установок перед кожним пальником повинна передбачатися установка запобіжно-запірного клапана.

На кожному котельному агрегаті повинна бути передбачена група розпалювальних пальників. Ці пальники, а також пальники, які обладнані ЗЗК, повинні бути споряджені ЗЗП, а решта - ЗП.

До освоєння промисловістю запобіжно-запірного клапана його функція реалізується запірним пристроєм з електроприводом.

6.14.  Живлення електромагніту ЗЗК повинно здійснюватися від надійних систем постійного струму (акумуляторної батареї, агрегатів безперебійного живлення або батареї попередньо заряджених конденсаторів).

Схема управління ЗЗК повинна бути забезпечена пристроєм безперервного контролю за її справністю.

Допускається живлення електромагнітів ЗЗК від систем змінного струму за умови наявності спеціального пристрою, який забезпечує надійність роботи ЗЗК.

6.15.  Запірні пристрої на підводі газу до кожного пальника повинні передбачати можливість їх закриття вручну з майданчика обслуговування і дистанційного - з щита управління котельні.

6.16.  Газопроводи котельні повинні мати систему продувальних газопроводів з запірними пристроями і систему для відбору проб, а нововведені - з електроприводними запірними пристроями.

Продувальні газопроводи котлоагрегату передбачаються в кінці кожної тупикової ділянки газопроводу або перед запірним пристроєм останнього за ходом газу пальника (при відсутності тупикових ділянок на газопроводі - до першого запірного пристрою пальника при його довжині понад 3 м).