Виховний захід

«Планета Земля у небезпеці»

1 - й ведучий. Планета Земля — наш спільний дім. Природа — над­бання всього людства. її охорона, управління навколишнім середови­щем — глобальна проблема, що не знає кордонів.

Земля, наша рідна

Плането!

Ми чуєм твій стогін і біль.

Благаєш порвати тенета

Бездушних людей.

2ведучий. Увагу всіх жителів землі ми звертаємо на проблеми, які не тільки потребують серйозного під­ходу до їх розв'язання, але й потре­бують — і терміново — участі всього людства в попередженні катастрофи, то загрожує. Планета людей у не­безпеці!

Учні

1. М'ятою, мальвою,

полином, чебрецем,

Цвітом пахучим калини

Нахиляється, вмита

смертельним дощем,

Над серцем моїм Україна...

2. Помарніла, замучена,

Зболена, сплакана,

З посивілим завчасно

волоссям,

Дивиться в очі,

торкається серця

Отруєним колоссям.

3. Очі заплакані, обпалені вії,
Чорні порепані руки,
Погляд стражденний,

як в Діви Марії,
Повен святої розлуки.
Споришем, чорнобривцем,
барвінком, маруною,

Цілющим соком малини

Відзивається піснею,

Стогоном, мукою

В серці моїм — Україна.

1 - й ведучий. Людина — це час­тина природи. І саме природі ми зобов'язані своїм існуванням, своєю досконалістю, своєю могутністю.

2-й ведучий. І як же сьогодні ми віддячуємо за це все?

1-й ведучий. Людство бере, а вір­ніше, відбирає в природи щорічно де­сятки мільярдів тонн речовин і мате­ріалів на свої потреби, повертаючи їй не менше 20 мільярдів тонн твердих і газоподібних забруднень атмосфери і стільки ж органічних відходів.

НЕ нашли? Не то? Что вы ищете?

2-й ведучий. Рослинний покрив планети вже не в змозі переробити С02, який виділяється внаслідок зго­ряння палива. До того ж ліси зника­ють з величезною швидкістю: зеле­не вбрання Землі щорічно скорочу­ється на 1 %.

1-й ведучий. У процесі виробни­цтва щороку в ріки, озера, моря в се­редньому скидається до 6,5 кубокіло­метрів забрудненої води, а це десятки мільйонів тонн шкідливих речовин.

2-й ведучий. Викиди в атмосферу становлять на рік понад 200 мільйо­нів тонн оксидів Карбону, приблиз­но 46 млн тонн сульфур діоксиду та 53 млн тонн оксидів Нітрогену. Це дуже небезпечні отруйні речовини.

1-й ведучий. Щорічно планета губить десятки видів тварин і рос­лин. Червона книга набуває все но­вих і нових назв, які вносяться до неї під звуки скорботних маршів еколо­гічної катастрофи.

Учні

1. Вогонь розвів хтось в лісі.

Воскресіння
Не буде ні листкам,

ні квітам — все в золі.

Чи знаєш, як болить

в цей час коріння,

Як мовчки воно стогне

у своїй землі?

2.

Промчав на тракторі

хтось вчора лугом

І квіти сплюндрував,

під злісний кинув ніж.

Чи знаєш, що веселка

понад пругом

Сьогодні барв не мала

стільки, як раніш?

3.  Хтось гілку тоненьку

берізці одсік,

Упала вона у траву, лежить,

І капає, капає, капає сік,

І кожна краплиночка

просить:

-  Жить!

Звучить українська народна пісня «Не ламай тополю».

2-й ведучий. У наших лісах часто бувають пожежі. Скельця від пляшок можуть фокусувати сонячні промені, і це нерідко стає причиною того, що загоряється суха трава й сухе листя. Дорогі друзі, пам'ятайте про це!

Море без риб — не море.

Небо без птахів—

не небо

Земля без тварин —

не земля, не земля.

Риби, птахи, тварини

В руки людям просяться:

— Не вбивайте!

Земля —

годувальниця-мати.

Люди, звірі і квіти —

Ми, земле, усі твої діти.

2-й ведучий. Одним із наслідків нерозуміння краси природи є сум­нозвісна Червона книга, в яку зане­сені види рослин і тварин, що зника­ють з лиця землі. Іншими словами, Червона книга — це «список жертв природи».

В Червону книгу

ми занесли

Світ неповторний

та чудесний,

Що поступово вимирає,

Давно рятунку в нас

благає.

Невже в майбутньому

на світі

Не будуть зеленіти віти —

Верби, берізки, горобини

І Диво-дівчини калини.

Невже ми більше

не побачим,

Як біля річки верби

плачуть.

Як розквітають

на майданах

Високі красені — каштани.

Ми всі господарі природи,

Тож збережімо її вроду.

1-й ведучий. Отож, вимирає, гине природа України, а разом із нею гине українська душа.

Якби краса душі людини

Могла природи досягти,

Тоді б ніколи ми не знали

Ні сліз, ні горя, ні біди.

2-й ведучий. Запам'ятайте! До­торкнутися до природи, до її краси можна лише серцем. А серце любить не так.

Прислухайсь, як плачуть

у небі лелеки,

Коли відлітають

далеко-далеко.

Як тужить у лузі верба,

сиротина.

Поміть, як вмирає життя

в павутинні,

Як стогнуть від болю

знівечені квіти,

Як смутком наповнені

зламані віти.

Відчуєш у серці ти розпач

і муку.

Хай служать добру твої

розум і руки.

Прислухайсь! Не губи!

Схаменись!

1-й ведучий. Давайте з'ясуємо, що ж означає любити природу. А за­раз згадаємо уроки української мови й підберемо до слова «любити» у словосполученні «любити приро­ду» синоніми: охороняти, оберіга­ти, примножувати, збагачувати, від­новлювати.

2-й ведучий. Отже, з ваших слів-синонімів слід зрозуміти, що природу любити потрібно не словом, а ділом, бо ж природа нам — як рідний дім.

Учениця

Природа нам — як рідний дім,

Вона усім — як мати.

Щоб лад завжди був

в домі тім,

Про це нам треба дбати.

Іде весна і кличе нас

В поля, теплом зігріті.

Та знати треба повсякчас,

Як слід й не слід чинити.

Не рви трави товсті жмути,

Не рви в букети квіти.

Все, що навколо бачиш ти,

Рости повинно й жити.

Цвітуть дерева з краю

в край,

Буяє лист зелений.

Дерева, друже, не ламай

Вони наші легені.

Не рви, не знищуй,

не зруйнуй, —
Це заповідь для тебе,

Красу планети не зіпсуй —

Вона одна під небом.

Змайструй шпаківню,

посади

Калину біля хати,

В природу із добром іди,

Вона ж тобі як мати.

1-й ведучий. Діти, тонких правил поведінки в природі потрібно дотри­муватись? Що можна робити?

Можна:

• саджати квіти, дерева;

•  охороняти рідкісні рослини;

•  обгороджувати мурашники;

•  прибирати місце відпочинку;

•  розумно збирати лікарські рос­лини;

•  підгодовувати птахів, звірів;

•  спостерігати за тваринами;

•  милуватися красою природи.

Неможна:

•  ламати гілки дерев;

•  обдирати кору дерев;

•  руйнувати гнізда;

•  ловити метеликів;

•  руйнувати павутиння;

•  убивати живе;

•  смітити на природі.

Звучить українська народна пісня «Ой, там на вигоні...».

Учениця

Як легко квіти потоптати,

Як важко виростити їх,

Щоб кольорами стали,

святом

Для кожного і для всіх.

Цвіте розарій урочисто,

І мов запрошує: «Сюди!»

Інстинкт дикунський

рветься: «Знищить...»

Перечить розум: «Посади!»

2-й ведучий. Вести мову сьогод­ні про навколишнє середовище озна­чає мати на увазі не лише зміну при­роди, а й урятування життя. Тривож­ний сигнал кличе до розуму.

1-й ведучий. Хмари, що несуть кислотні дощі, пилові бурі, дими ви­робництв, «мертві» води рік, наслід­ки Чорнобильської катастрофи, не знають державних кордонів.

Учень

Тут уже не ліси, тільки

тінь лісів,

Тільки згарки лісів

в німоті блукають,

Опромінені горлечка їх,
солов'їв,

Не співають уже,

не співають.

Тут уже не життя — тільки

тінь життя.

Чорні поночі землю

з'їдають роси.

Опромінена брунька

як мертве дитя,

З небуття кричить

безголосо.

Тут печаль і печаль,

сам на сам, сам на сам...

Тут біда і біда навічно

обрала.

Цим лісам, опроміненим,

цим лісам,

Небеса саркофагом стали.

Учениця

Хати спустіли.

Кинута худоба.

Голодна кицька.

Здичавілий пес.

Оце вам, люди, правда

про Чорнобиль.
Оце вам, люди, атомний
прогрес.

А треба жити...

В школах йдуть уроки.

Учені дискутують «за»

і «про»...

І плани на нові

смертельні блоки

Вже відомче підписує перо.

О, ядерна, людьми

проклята ренто,

Від тебе не рятує

й чорнозем.

На Україні йдуть

експерименти

Піддослідні, ще поки

поживем...

2ведучий. У долі природи— наша доля. Ми почали руйнувати природу, нам і відновлювати її.

ГОЛОС ЗЕМЛІ

Люди! Ви чуєте голос

планети Земля.

Повірте, сьогодні вже

дуже хвора я.

Служила я всім не одну

сотню літ

І важко зізнатись,

Що стільки мук, стільки

страждань

Приніс мені

не хто-небудь, а людина.

Всім щедро дарувала багатство, те­пло, красу.

Тепер це все в минулому, красивою та здоровою, як раніше, напевне, я вже стати ніколи не зможу.

Але дуже надіюсь я,

люди, на вас,

Що в цей нелегкий час

Не залишите ви мене

І цим урятуєте планету

Земля.

1-й ведучий. Звернення до людей світу.

УСІМ ЛЮДЯМ ЗЕМЛІ!

УСІМ ГОЛОВАМ УРЯДІВ!

Звертаюся до вас і вашого розуму, диктую вам свою волю й вимагаю зу­пинитися у своїх діяннях і вчинках.

Не противтеся Добру й Любові, до­слухайтеся до свого внутрішнього го­лосу — це мій голос і сила моя:

•  припиніть усі війни на Землі;

•  припиніть гонку озброєнь і ви­пробувань атомної, ядерної та ін­шої зброї, що завдає шкоди всій Землі вашій і всьому Великому Космосу;

•  зупиніться в знущанні з людства свого, дітей і роду, і неземних бра­тів своїх;

•  закрийте всі шкідливі виробни­цтва свої і припиніть забрудню­вати атмосферу й космос, бо інак­ше муситиму вдатися до сили, і тоді важко передбачити всі на­слідки для вас.

Схаменіться!

Якщо раніше просив, то нині вима­гаю й велю йти на переговори че­рез моїх посланців і посередників — дітей моїх праведних, зв'язатися зі мною й моєю Вищою цивілізацією й розв'язати глобальні питання Зем­лі вашої. Адже генофонд ваш уже ви­снажений. Він знекровиться так, що страшно стане жити самим, бо у своє­му свавіллі дійшли ви до краю й не ке­ровані у своїх діяннях та помислах.

Вслухайтесь і простягніть свою руку до моєї й виконуйте Волю Мою й ви­моги! Є ще час! Я — Господь, я— Бог — Розум — з вами, діти мої. Мені жаль вас, я хочу врятувати вас.

Амінь.

ЕКОЛОГІЧНА МОЛИТВА

Пречисто Діво, збережи

цей світ,

А в ньому — нашу рідну

Україну.

Сади і гори, ріки і моря,

Пташину, і звірину,

і людину.

Усім, хто є, усім, хто буде,

Даруй здоров'я, чистоту

і вроду.

Щоб їх ім'я, а в імені

любов

Передавалися від роду

і до роду