Сценарій урочистої лінійки, присвяченої врученню ордена
«За мужність ІІІ ступеня»
Пісня «Присягу двічі не дають»
Я б хотів обійняти гітару
Та зіграти по струнах душі.
Шкода ще не загоїлись рани,
Думка тішить, що ми не чужі.
Не чужі ми своїй Україні,
Ми за волю її до кінця.
Хай там що, та душею ми сильні,
Бо любов зігріває серця!
Приспів:
Щоранку будять солов'ї,
Солдати з честю в бій ідуть.
Бо вірні ми своїй землі,
Присягу двічі не дають!
Ми попри біль йдемо у бій
І нас не вабить чужина,
Бо вірні ми землі своїй,
Бо Україна в нас одна!
(виходять перші ведучі)
Іра Мичко та Назар Присяжнюк:
Можливо, знову загримлять гармати,
І танк зімне пшеницю на лану,
І буде плакать і журитись мати,
Коли сини ітимуть на війну.
І хтось востаннє поцілує милу,
І хтось сльозу непрохану змахне,
А може, дехто втратить віру й силу,
Своє життя рятуючи одне.
Але не я... Я киснути не стану,
Хоч як не буде боляче мені,—
За нашу землю, дорогу й кохану,
Я рад прийнять на себе всі вогні.
За тих дітей, що бігають до школи,
За матерів, змарнілих у труді,
За рідні наші верби довгополі,
За наші дні прекрасні й молоді.
І тут ні сліз, ні відчаю не треба,
І тут не треба страху і ниття —
Живе лиш той, хто не живе для себе,
Хто для других виборює життя.
Слова Нігояна «Борітеся – поборите» (аудіо запис)
Звучать постріли(аудіо запис)
Мелодія «Пливе кача»
Сценка «Мати проводжає сина» (Влад Мельников і Ганна Ковальчук)
Мати:
Синку, куди ж це ти зібрався,
Ще соловей в гаю світанку не зустрів,
Та ти ж ще ж хлопчик, та ти ж ще не награвся,
Хто спокій твій порушити посмів?
Син:
Пробач, матусю, та мене чекають,
Вас боронити від непроханих гостей.
Мати:
Чому ж це ти, поглянь, он скільки люду
Живуть, співають і народжують дітей.
Син:
Якщо не я, хто боронить їх буде
Ось тих, ще ненароджених дітей.
Хто, як не я, в нерівний бій піде?
Молись, матусю, я тоді не згину
Молись, матусю і біда мене.
Вірш Аліни Баліцької «Життя іде, його не зупинити»
Життя іде, його не зупинити,
І час назад не можна повернуть.
Як важко стало в Україні жити,
Бо брат на брата виливає лють.
Росія, ми ж брати були повіки,
Допоки не повстали проти нас
Народи твої, й не пролили крові ріки,
В ній хочеш позатоплювати нас?
Став брат на брата у війні запеклій,
Кипіла кров у матері в грудях.
Молилась мати на колінах в церкві,
А діти помирали у боях.
Скажи, Росіє, чи того це варте?
Чи проти того свій народ підняла?
Чи захотілось тобі ігр азартних?
Чи територій, грошей тобі мало?
Скажи, навіщо наш народ хорониш?
Ти ж ще дітей стріляєш у боях.
З очей своїх сльозинки не пророниш,
А наші люди гинуть на полях.
Ти знаєш, «брате», ми з тобою різні,
Твоя війна нанесла свій удар.
Та навіть твої пазурі залізні,
Не вдержать нас, не станеш тут владар.
Бо маємо героїв ми безстрашних,
І віримо, що сон наш бережуть.
З ними ми дійдем до днів найкращих,
Бо ви – герої, нам вас не забуть.
Мелодія
(виходять ведучі)
Ведучий: 71 рік українці могли побачити слово «війна» лише на сторінках книжок історії та почути із спогадів сивочолих ветеранів. Нікому і в голову не могло прийти, що це страшне слово стане не історією, а сьогоденням, нашим сьогоденням. І саме нам прийдеться боронити свою землю від загарбників.
Ведучий: Конфронтація насильства в на Сході України розпочалася майже два роки тому – в середині квітня 2014 року, коли озброєні групи проросійських активістів почали захоплювати адмінбудівлі та відділки міліції у містах Донбасу зокрема, у Слов'янську, Артемівську та Краматорську. Українська влада у відповідь заявила про проведення АТО із залученням Збройних сил.
Ведучий: Тому, 14 квітня 2014р. Олександр Турчинов ввів в дію рішення Ради національної безпеки і оборони "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" і було оголошено про початок АТО.
Ведучий: Сотні тисяч українських військових, добровольців, волонтерів стали на захист цілісності нашої держави. Батьки проводжали своїх синів, дружини – чоловіків, діти – батьків. Проводжали в самісіньке пекло.
Ведучий: Першою хвилею часткової демобілізації до лав української армії були призвані й наші випускники, які ще вчора поряд з нами навчалися, відпочивали, давали поради. Були такими як ми. А сьогодні стали захисниками.
Ведучий:
Серед них був наш випускник, вчитель, винуватець сьогоднішньої урочистого зібрання – .
Ведучий:
Для вручення нагороди запрошуємо голову райдержадміністрації та військового комісара Білогірського району Новосядлова І. А.
Ведучий:
До вітального слова запрошуємо начальника відділу освіти, молоді і спорту Білогірської РДА ю
До вітального слова запрошуємо директора нашої школи Дідух Ірину Іванівну (зачитує характеристику, дякує мамі, вручає квіти та подарунок Роману)
Ведучий:
Слово надається президенту школи Міщук Яні
Ведучий:
Романе Володимировичу, вам слово.
Ведучий:
Для вас, шановний наш орденоносцю і для усіх хлопців, які сьогодні ціною свого життя захищають нашу Батьківщину, звучить цей музичний дарунок.
Пісня «Молитва матері бійця»
Директор школи, голова Білогірської районної Ради вручають нагороди та - переможцям та лауреатам республіканських олімпіад.
Ведучий:
Хай сонце на весняному світанку,
Розвіє ніч і зникне в далеч тьма,
Затихне постріл, геть поїдуть танки,
Й промовить хтось - війни уже нема!!!
Ведучі разом:
Слава Україні!
Ведучий:
Дякуємо усім присутнім за увагу.
