Громадянам залишився лише тиждень, аби сплатити податки, нараховані після подання декларації (стр. 2 )

Якщо податок заплатили на неправильний рахунок

Якщо платник податків в банківському платіжному документі на сплату податкового зобов’язання зазначив неправильний код бюджетної класифікації, то кошти не надійдуть до відповідного рахунку, а сума податку не буде вважатися сплаченою. Дуже добре, коли помилку виявили й повторно перерахували податковий платіж на рахунок з правильними реквізитами до завершення граничного терміну сплати податкових зобов’язань. У такому разі штрафних санкцій та пені не буде. А от коли термін сплати податкових зобов’язань вже минув, то згідно статті 126 Податкового кодексу за порушення правил сплати (перерахування) податків платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Крім того, пп. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 Кодексу передбачено, що після закінчення встановлених Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу, або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

Що ж робити з грошима, які зараховані на неправильний бюджетний рахунок?

Порядок їх повернення регламентовано статтею 43 Податкового кодексу України. Обов'язковою умовою для здійснення повернення помилково сплачених грошових зобов'язань є подання платником податків до податкової інспекції за місцем податкового обліку заяви у довільній формі, в якій зазначається напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку або ж на погашення грошового зобов'язання чи  податкового боргу з інших платежів. У разі відсутності у платника податків рахунку в банку можливе повернення готівковими коштами за чеком. Заява про повернення помилково сплачених грошових зобов'язань подається протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Механізм контролю за доходом в мільйон – затверджено

Кабінет Міністрів України Постановою від 13 липня 2016 р. № 000 затвердив Порядок здійснення органами доходів і зборів контролю за досягненням фізичними особами - підприємцями платниками єдиного податку другої і третьої груп обсягу доходу, визначеного пунктом 296.10 статті 296 Податкового кодексу України. Нагадуємо, що вказаним пунктом встановлено законодавчу норму, завдяки якій підприємці, які є платниками єдиного податку другої і третьої груп, не застосовують реєстратори розрахункових операцій за умови, що обсяг їх доходу протягом календарного року не перевищить 1млн. грн.

Зокрема, для визначення фактичного обсягу доходу враховуються в сукупності усі види доходів, які отримані платником єдиного податку від провадження підприємницької діяльності протягом календарного року незалежно від обраних видів діяльності.

Для отримання податкової інформації органи ДФС мають право звертатися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин з письмовими запитами про подання податкової інформації, необхідної для здійснення податкового контролю, проведення зустрічних звірок даних суб'єктів господарювання стосовно платників єдиного податку та проводити документальні позапланові або фактичні перевірки щодо визначення фактичного отриманого обсягу доходу протягом календарного року.

У разі анулювання реєстрації платника ПДВ не можна подати декларацію за останній податковий період після закінчення термінів подання звітності

Особа, реєстрація платника ПДВ якої анулюється, зобов’язана подати податкову декларацію з ПДВ за останній податковий період, з урахуванням граничного терміну, а саме, протягом 20 (40) календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) періоду, в якому відбулося анулювання платника ПДВ.

Після закінчення граничних термінів подання звітності можливості подання податкової декларації з ПДВ за останній звітний (податковий) період у суб’єкта господарювання та інші податкові періоди, за які звітність не подана та якого виключено з реєстру платників ПДВ, у зв’язку з анулюванням реєстрації, не має. В такому випадку нарахування ПДВ буде здійснено контролюючим органом та до такого платника будуть застосовані штрафні санкції, визначені пп.54.3.1 п.54.3 ст.54, п.120.1 ст.120, п.123.1 ст.123 ПКУ.

У випадку перенесення термінів подання декларації про іноземні доходи, податок сплачується протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку

Фізична особа - резидент, яка протягом звітного календарного року отримувала іноземні доходи та якій на підставі поданої заяви був перенесений граничний термін подання податкової декларації про майновий стан і доходи до 31 грудня року, наступного за звітним, зобов’язана самостійно сплатити суму податкових зобов’язань, які зазначені нею у поданій податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку.

Відповідно до п. п. 170.11.1 п. 170.11 ст. 170 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) у разі якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку - отримувача, який зобов’язаний подати річну податкову декларацію, та оподатковується за ставкою, визначеною в п. 167.1 ст. 167 ПКУ (18 відсотків).

Згідно з п. п. 170.11.2 п. 170.11 ст. 170 ПКУ у разі, якщо згідно з нормами міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, платник податку може зменшити суму річного податкового зобов’язання на суму податків, сплачених за кордоном, він визначає суму такого зменшення за зазначеними підставами у річній податковій декларації.

У разі відсутності в платника податку підтверджуючих документів щодо суми отриманого ним доходу з іноземних джерел та суми сплаченого ним податку в іноземній юрисдикції, оформлених відповідно до ст. 13 ПКУ, такий платник зобов’язаний подати до контролюючого органу за своєю податковою адресою заяву про перенесення строку подання податкової декларації до 31 грудня року, наступного за звітним. У разі неподання в установлений строк податкової декларації платник податків несе відповідальність, встановлену ПКУ та іншими законами.

При цьому, платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого ПКУ для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених ПКУ (п. 57.1 ст. 57 ПКУ).

Подання уточнюючого податкового розрахунок за ф. 1ДФ за періоди, за якими минув строк позовної давності (1095 днів), не передбачено

Подання податковим агентом уточнюючого податкового розрахунку за ф. за періоди, за якими минув строк позовної давності (1095 днів), Податковим кодексом України не передбачено.

  Відповідно до п.50.1 ст.50 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст.102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
 Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.

 Контролюючий орган, крім випадків, визначених п. 102.2 ст. 102 ПКУ, має право самостійно визначити суму грошових зобов’язань платника податків у випадках, визначених ПКУ, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов’язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, – за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов’язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов’язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку (п.102.1. ст.102 ПКУ).

У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов’язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.

Нормативно-правові акти з питань оподаткування не передбачають обов’язку платника податків повідомляти контролюючі органи про отримання або знищення печатки

Нормативно-правові акти з питань оподаткування не передбачають обов’язку платника податків повідомляти контролюючі органи про отримання або знищення печатки.

Форми документів, які подаються до контролюючого органу (заяви, повідомлення, податкові декларації тощо), передбачають засвідчення підпису фізичної особи – підприємця або посадових осіб – юридичної особи печаткою за її наявності.

Законом України від 15 квітня 2014 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення порядку відкриття бізнесу», який набрав чинності 30.10.2014, внесені зміни до низки кодексів та законів України, які спрямовані, зокрема на перехід до добровільності використання печаток суб’єктами господарювання приватного права. 

Зокрема, відповідно до п. 4 ст. 62 Господарського кодексу України від 16 січня 2003 року зі змінами та доповненнями (далі – ГКУ) підприємство є юридичною особою, має відокремлене майно, самостійний баланс, рахунки в установах банків та може мати печатки.
Особливості статусу громадянина як суб’єкта господарювання визначаються ст. 128 ГКУ, яка не містить вимог щодо обов’язкової наявності печатки у суб’єкта господарювання.