Сценарій урочистої лінійки «1 Вересня» (стр. 7 )

Дорогі наші вихователі............

За ласку, теплоту, турботу

Ми хочемо дякувати вам,

Здоров'я й щастя побажати,

Побільше радості й добра.

Ви знаєте усіх нас, добрих і лукавих,

Ласкавих, впертих - бо такі ми є.

Яке велике серце треба мати.

Щоб бачити, хто ким з нас є і чим живе.

Скільки треба знати й вміти,

Щоб так як Ви, німецькою володіти

Ви про Німеччину розкажете

На карті нам її покажете

Ви прагнете нас навчити,

Хороших людей із нас зробити

Чи будуть з нас дипломати,

Посли німецькі - все одно,

Усі ми в мріях — поліглоти,

Німецька мова - в світ вікно.

Дякуємо вам шановні Юрій Васильович, Віра Федотівна, Тетяна Іванівна

Ви у столярній справі - ас!

Що б робили ми без вас,

Без ваших працьовитих рук?

Для нас і вчитель ви і друг,

Як справжній батько рідний,

Суворий, чесний, гарний.

Не тільки справі нас навчали,

Як жити у майбутньому повчали,

Мудрі, щирі ваші ради,

Ми їм дуже раді.

За все спасибі валі

Від нас, від наших тата і мам.

Дякуємо вам Віктор Григорович

Ви вчили шити і моделювати,

Пекти варить, фігуру зобразить,

Адже без цього без усього

Будь хоч професор - не прожить

Спасибі за тепло, що нам ви віддали,

За кожен урок, за мудрі поради.

Нехай кожен день вам радість приносить,

Удачі вам, добра і всього вдосталь.

Дякуємо вам Тетяна Вадимівна

Життя, як день, і сонячне, й багате,

Ви нам побачити допомогли,

Ті книги, що давали нам читати,

Нас вчили жити, розуму дали. Дякуємо Лідіє Григорівно

Ну що, вже всі? Чекайте, мабуть ні.

Бо непомітно нас вели у люди

Не тільки дорогі учителі,

А й ті, без кого ладу тут не буде.

Це - наша лагідна, мов сонце, медсестра,

Що в школі неслухнянців лікувала.

А ще - працівники води й відра,

Що стільки сил у чистоту вкладали.

Дорогі учителі!

За труд великий, недоспані ночі

Вклоняємось вам низько до землі.

За лагідні, усміхнені очі

Спасибі дорогі учителі!

Як сонце зійде ми покинем школу,

Розлетимось у світ по всій землі,

Та не забудемо вас у житті ніколи.

Спасибі дорогі учителі!

Не забудьте, пригадайте, незлим тихим словом....

Пісня 11 класу до вчителів

20-й випускник.

Тож прийміть від нас, випускників найкращі слова-побажання.

21-й випускник.

Нехай душа ніколи не старіє,

У домі завжди будуть хліб і сіль,

Своїм теплом нехай вас сонце гріє,

Повага й шана линуть звідусіль

Вип. І ми в житті вас не забудем.

Як ви, любов нестимем людям!

За все ми вдячні вам без ліку.

Спасибі щире і велике!

Вип. Ми підемо, ви залишитесь і працюйте далі.

Що могли— ви нам віддали, усі знання, що мали.

Вип. Інші учні до вас прийдуть, ми їм заздрим дуже,

Бо до них ваше серденько буде не байдуже

Вип. Але й нас колишніх учнів, у турботі новій

Вручення квітів (під музику «Когда уйдем со школьного двора»

Ведуча. Якщо є щось святе на землі, то це перш за все мама і батько. І батькова хата, і мамине слово, і стежки, по яких вони ходили і вчили ходити вас.

Вони ж вас, як пташенят в гнізді зростили, Давали вам пораду, як могли. І в ваших душах сонце засвітили,

І крила для польоту вам дали.

І небо, і зірки для вас відкрили,

Красу і силу вам вони дали,

І що могли, усе для вас зробили,

Й на бал шкільний останній

Вас сьогодні привели.

Пам'ятайте, шановні випускники, що дуже скоро старіють батьки, і не стільки від праці і втоми, скільки від сердечних хвилювань, прикростей і кривд. Ваше недобре слово — це подряпина на ніжній тканині батьківської душі. Та від кожної такої подряпини залишається рана на все життя.

Тож завжди несіть у сім'ю мир і спокій, радість і щастя, прислухайтеся до батьківських настанов, не забувайте рідної домівки, в ній вас завжди чекають ваші батьки.

(Пісня про батьків у виконанні ведучих)

Поведи мене мамо, будь-ласка,

Проведи до воріт

Хай простелиться доля, мов казка,

Мені рідна услід

Відгородить вона мене всюди

Від нещасть і біди

Проведи мене мамо між люди

В білий світ проведи

Рідна мамо подай мені руку - я у танці тебе поведу попрощаємось разом з дитинством

вдячним серцем до ніг припаду

Слова випускників до батьків Укр. танок у викон. гур. "Ритм "

До слова запрошуються батьки випускників.

Вип. Слово батьківське здавна цінилось, Мало велику вагу у родині, Час настає, і мусить давати Батько пораду дорослій дитині.

Батько.

Дорогі наші діти, найкращі для нас,

Ми бажаєм вам щастя і долі.

Вам сьогодні з дитинством прощатися час,

А життя — не стежина у полі.

Мати.

А життя — це дороги тернисті не раз.

А життя — це не сміх і

не жарти... Та не бійтесь нічого,

у добрий вам час,

Світчарівний, і жити в нім варто!

Батько.

Все здолати потрібно вам буде не раз,

Не впадайте у відчай, боріться! Йдіть сміливо!

У добрий вам. діточки, час!

Мрія кожного з вас хай здійсниться!

Мати.

Хай вам ляжуть під ноги щасливі путі,

Горе й лихо хай всіх обминає.

Хай вам буде удача і щастя в житті,

І хай серденько ваше співає!

Ведуча. Так уже повелося у нас в Україні, що завжди перед усіма важливими подіями людину благословляли на щастя, на долю і дарували найдорожче, найсвятіше. А що може бути ціннішим у нас за хліб, яким і благословляють батьки своїх дітей у щасливу дорогу майбутнього.

Батько.

Благословляємо вас, діти, в добрий час!

Хай щастя і достаток будуть з вами.

Мати. Прийміть хліб-сіль і рушники від нас,

Сміливо по землі ідіть шляхами.

(Батько і мати вручають дітям хліб і сіль на вишитому рушникові. Хліб передають з рук у руки, і кожен випускник цілує його. Останній випускник кладе хліб на стіл).

Ведуча.

Рушник — на щастя-долю оберіг,

Прийміть в дарунок від своєї мами.

Щоб він завжди вас у путі беріг

И вертав додому рідними стежками.

Слова мами випускників

Пісня у виконанні мам (Взрослые дочери)

Вип.

У глибині душі десь дзенькнула струна,

То, мамо, б'ють роки у дзвони,

То мамо, лине вже пора,

Умита в слізоньках солоних.

Ти бачиш, мамо, як вітри

Женуть від дому нас подалі.

Ти плачеш, мамо, обітри

Ті сльози гіркі і неждані.

Мені ти мамо, коси заплети,

Як ти колись їх заплітала.

А потім тихо цілувала,

Щоби їм довшими рости

Вип. Рідна матусю!

Я додав сивини у волосся твоє

І не раз спричиняв тобі.

Ти сьогодні прийми покаяння моє

Й побажай мені доброї волі

Вип. Дорогі наші батьки!

У цей день святковий

Вклоняємось низько

І дякуєм щиро

За ласку і ніжність,

За мудрість і віру.

Вип. Вклоняємось низенько до землі

Усім батькам, які прийшли до нас на свято.

Прийміть уклін, шановні, дорогі

І найдорожчі в світі - мама й тато.

Вип.

А зараз ми хочемо вручити вам наші атестати, як результат нашої 11-річної праці (Вальс з батьками)

Ведуча. Шановні випускники! Ось і пролунали останні акорди нашого випускного.

Ви вже дорослі, ви — не діти,

І склавши руки не будете сидіти,

Бо кожен з вас має мету,

А в серці мрію золоту.

Одні мріють про вищу освіту,

Розкривати таємниці світу.

Інші мріють військовими стати,

Чин генеральський в майбутньому мати,

А хтось мріє розпочати працювати,

Щоб своїм батькам допомагати.

Та головне не те,

Яку професію здобудете,

А те, якими у житті людьми ви будете.

Тож будьте завжди багатими на людяність, на мудрість, на добро.

Силу духа черпайте в любові.

Бережіть вірних друзів своїх

І вшановуйте батьківське слово.

(Пісня у виконанні випускників)

Ведуча.

Та поки що хай музика лунає,

І всіх кружляє легкокрилий вальс.

У вальсі попливуть і небо, й зорі,

І весь навколишній прекрасний світ,

Казкові звуки і вологі очі

Ми не забудем за багато літ.

Випускниця: От і все, дитинство закінчилося,! мені дуже сумно.

Вип. Я вийду в світ, закрию двері школи.

Цю першу втрату я з тобою розділю,

Запрошую тебе до вальсу, дай же руку,

І стане смутку менше і жалю.

(Вальс у виконанні випускників.)

Дир. школи.

Урочистий вечір, присвячений врученню атестатів про середню освіту випускникам, оголошується закритим.

(Лунає Гімн України)

Вед. Давайте дорогі гості проведемо дітей у доросле життя.

Ведучі співають пісню

Сценарій

випускного вечора.

Ведучий 1:

Полишивши турботи вдома,

Що нас змітають наче вал,

Довірившись собі самому,

Ви потрапляєте на бал.

Ведучий 2:

Це бал не той, не світський давній,

Ні, це найкращий злет останній

Найстарших учнів, що ідуть

У світі обирати путь.

Ведуча 1:

Злинь же музика в небо гучніше

В добру пору лунай, в добрий час.

Вище голови! Йдіть веселіше!

Ми усі вже чекаєм на вас.

Ведуча 2: Вставайте всі ж бо,

Дітей стрічаймо.

Оркестр, прошу, їм марш заграймо.

Звучить марш. Заходять випускники і зупиняються під сцено

Ведучий учитель: Дорогі випускники! Зараз у вас настає та хвилина, яку можна сприймати як межу між дитинством і дорослим життям. Ви підете в це життя шляхами, що приготувала для вас доля. За добрим слов’янським звичаєм, всім, хто вирушає у дорогу, стелять на удачу рушник, щоб шлях був чистим, гарним, квітучим, як оті рушники. А щоб доля щасливою була покладемо на нього підкову. А розстелять ці рушники перед своїми дітьми материнські руки, найтепліші, найдобріші, найрідніші.

Вед 1:Той рушничок, заквітчаний півнями,

Щоб вас від зла й біди оберігав,