Крушельницька І. В Незадоволеність емоційної потреби підлітків як штучне виникнення булінгув шкільному середовищі // Дитинство без насилля: суспільство, школа і сім’я на захисті прав дітей. Збірник матеріалів міжнародної конференції. – Тернопіль, 29-30.04.2014. – 802 с. – С. 202-204.
Ірина Крушельницька
РІВЕНЬ ЗАДОВОЛЕНОСТІ ЕМОЦІЙНОЇ ПОТРЕБИ ПІДЛІТКІВ ЯК ЧИННИК БУЛІНГУ В ОСВІТНЬОМУ СЕРЕДОВИЩІ
Анотація: У статті розглянуто проблему булінгу у підлітків та чинники які на неї впливають. Наголос робиться на агресивності та ворожості підлітків. Представлено аналіз результатів експериментального дослідження агресивності підлітків, які виховуються у школах інтернатного типу та підлітків із загальноосвітніх шкіл, що дає можливості опираючись на отримані дані в подальшому розробляти психокорекційні програми для корегування такої поведінки.
Ключові слова: підлітки, булінг, агресивність, ворожість, підозрілість, негативізм.
Аnnotation: This paper considers the problem bulinhu in adolescents and factors that affect it. Emphasis is placed on aggressiveness and hostility adolescents. The analysis of experimental studies of aggression teenagers who are brought up in boarding schools and teenagers from secondary schools that prevents relying on findings further develop psycho programs to correct this behavior.
Keywords: adolescents, bulinh, aggression, hostility, suspiciousness, negativism.
Вся історія людства переконливо доводить, що агресія є невід'ємною частиною життя особистості і суспільства. Більше того, агресія володіє могутньою привабливою силою і властивістю заразливості - більшість людей на словах відкидає агресію, а при цьому широко демонструє її у своєму повсякденному житті.
Прояви насилля, агресивності, жорстокості та булінгу виникають у підлітків через незадоволення низки потреб емоційного, духовного, матеріального чи будь-якого іншого характеру.
Булінг (англ. bullying) - це форма агресивної поведінки щодо інших, психологічний і фізичний терор, залякування та насильство. Сьогодні булінг – досить масове явище серед дітей молодшого, середнього та старшого шкільного віку [5].
Концепція багаторівневого впливу середовища полягає в існуванні впливу на індивіда факторів різних рівнів: особистісного, сім’ї, школи та групи однолітків, громади та культури. Отже, булінг не починається з ізольованого стану, і тільки складні поєднання факторів цих рівнів створюють передумови для такого явища [3, с. 64].
Збільшення агресивної поведінки серед груп однолітків призводить до збільшення кількості випадків булінгу. Дослідники відзначають, що створення груп підлітків неминуче супроводжується проявами агресії, адже таким чином між дітьми встановлюються ієрархічні стосунки, з’ясовуються статусні переваги[4, с. 89]. Тому дорослішаючи, діти сприймають агресивні дії як менш негативні. Таким чином було досліджено та порівняно рівень агресивної поведінки та акцентуацій характеру у підлітків які виховуютсья у школах інтернатного типу та підлітків із середніх загальноосвітніх шкіл.
Представлені середньостатистичні показники результатів опитувальника Леонгарда – Шмішека (варіант для дітей і підлітків, 88 запитань):
Рис.1. Діаграма середнхі показників акцентуацій характеру обох груп
Виходячи з вище даної таблиці існує статистична різниця між обома групами (дітей, які виховуються у звичайній школі – група 1 та дітей, які виховуються у школі інтернатного типу – група 2) за шкалами застрягаючого типу акцентуації характеру та дистимного типу. Можна сказати, що діти, які виховуються в школах інтернатного типу мають набагато вищі показники по цим двом шкалам. Це свідчить про те, що вони помітно відрізняються серйозністю, навіть пригніченістю настрою, повільністю, слабкістю вольових зусиль. Для них характерне песимістичне відношення до майбутнього, занижена самооцінка, а також низька контактність, небагатослівність в бесідах. Такі люди ведуть замкнутий спосіб життя. Вони часто похмурі, загальмовані, схильні фіксуватися на тіньових сторонах життя. Хоча, вони досить добросовісні, цінують тих, хто з ними дружить, і готові їм підкорятися, мають особливе почуття справедливості. Такі діти, більше ніж звичайні страждають від уявної несправедливості до них, у зв'язку з чим проявляють настороженість і недовірливість до інших, чутливі до образ і засмучень, уразливі, довго переживають те, що сталося, не можуть легко відходити від образ. Для них характерна зарозумілість, вони часто виступають ініціаторами конфліктів. Самовпевненість, жорсткість установок і поглядів, сильно розвинене честолюбство часто виявляється в наполегливості при затвердженні своїх інтересів. Вони прагнуть за будь-яку ціну добитися високих показників у своїй справі. Таку поведінк можна пояснити тим, що ці діти не отримують достатньої уваги та любові, їм приходиться самотушки пробивати собі дорогу і розраховувати лише на власні сили. У шкалах де присутні такі риси як емоційність, чутливість, комунікабельність, балакучість, навіть тривожність, перевагу отримують діти із забезпечених сімей. Загалом по інших типах у обох груп дуже помітної різниці не спостерігаєтья.
Розглянемо середньостатистичні показники опитувальник Басса-Дарки(75 запитань):
Рис.2. Діаграма середніх показників стану агресії обох груп
Аналізуючи отримані результати, спостерігаємо суттєву різницю є між такими шкалами як: фізична агресія, роздратування, образа, вербальна агресія та по індексам ворожості й агресивності. У дітей які вчаться в інтернаті вони набагато вищі, ніж у звичайних. Тут відіграють велику роль умови, в яких знаходяться діти, рівень задоволеності їх потреб, та те, на скільки вони відчувають себе захищеними. Найбільш велика різниця по індексу агресивності. Діти з неповноцінних сімей набагато агресивніші, ворожі, вони частіше проявляють агресію. Почуття вини більше відчувають діти із благополучних сімей, це знов ж таки говорить про те, що діти з інтернату самі по-собі і покладаються тільки на себе, тому за скоєні поступки вони не відчувають вини, бо роблять це заради власного існування. Таким чином можна говорити про те, що підлітки з інтернатів більш схильні до проявів насильства по відношенню до оточуючого їх середовища.
Рис.3. Кореляційний граф чинників у групі дітей, які виховуються у інтернаті
У цьому випадку нас цікавлять вербальна агресія та індекс ворожості. Вербальна агресія корелює з негативізмом r=0,54(рівень значущості p<0,1 , rкрит=0,54) та індексом агресивності r=0,73 (рівень значущості p<0,1, rкрит=0,54). Індекс ворожості в свою чергу залежить від підозрілості r=0,89 (рівень значущості p<0,1 , rкрит=0,54) та образи r=0,75 (рівень значущості p<0,1 , rкрит=0,54). Тут є ще один зв’язок образи та негативізму r=0,55 (рівень значущості p<0,1 , rкрит=0,54). Всі зв’язки прямі, тобто із збільшенням одного збільшується інший. Отже, у дітей, які виховуються у школі інтернатного типу висока ворожість і вона тісно залежить віж почуття образи, яка в них виробилось завдяки їхньому соціальному становищі. Також дуже тісно пов’язана із підозрілістю, тому що таким дітям важко довіряти іншим людям, вони самі по собі і всіх інших сприймають з ворожістю. Можна стверджувати, на основі цих показників, що підлітки-інтернатці є схильними до вчинення насилля. Вони не відчувають себе в безпеці, вони ображені на навколишнє середовище і таким чином намагаються себе захистити, або підняти в очах однолітків, або відмежувати себе від соціуму такою поведінкою. Ці діти з ворожістю і підозрілістю ставляться до навколишного середовища, відчувають себе не потрібними, тому випадів булінгу в їхніх групах відбуваються більше. Такі діти часто відчувають непостійність догляду та страх за власну безпеку, що спричиняє серйозні порушення процесів дозрівання мозку, шкода від яких проявляється протягом всього життя.
Рис.4. Кореляційний граф чинників у групі дітей із звичайних загальноосвітніх шкіл
На цьому графі індекс ворожості має найбільше зв’язків. Він взаємодіє із підозрілістю r=0,81 (рівень значущості p<0,1 , rкрит =0,54), образою r=0,75 (рівень значущості p<0,1 , rкрит =0,54), емоційною стабільністю r=-0,55 (рівень значущості p<0,1 , rкрит=0,54) та емоційною лабільністю r=0,56 (рівень значущості p<0,1 , rкрит=0,54). Із підозрілістю, образою та емоційною лабільністю зв’язки прямі, а з емоційною стабільністю обернені. Дуже тісний зв’язок тут із підозрілістю та образою, що є показником ворожості як такої і зі збільшенням цих показників, індекс ворожості буде йти стрімко вгору.
Емоційна лабільність та емоційна стабільність тут мають дуже тісний обернний кореляційний зв’язок r=-0,99 (рівень значущості p<0,1 , rкрит=0,54). Це свідчить про те, що зі збільшенням одного фактору інший буде стрімко зменшуватись. Також тут є ще один зв’язок, це зв’язок образи із неправодю, він є оберненим r=-0,74 (рівень значущості p<0,1 , rкрит=0,54). Це говорить про те, що чим більша у дитини образа, тим менш правдиві відповіді вона даватиме на запропоновані питання методик.
Опираючись на подані дослідження бачимо, що діти та підлітки є найбільш вразливою категорією, вони соціалізуються, формують власну систему сприйняття світу, систему цінностей та пріоритетів, навчаються різним моделям поведінки, і, на жаль, булінг стає однією з таких моделей.
Література:
1. Агрессия.–СПб.: Издательство «Питер», 2000.–352 с.
2. Социальная психология. - СПб: Издательство "Питер", 1999. - С. 483-532 с.
3. Espelage Dorothy Lynn, Swearer Susan M. Bullying in American Schools: A Social-ecological Perspective on Prevention and Intervention. —Lawrence Erlbaum Associates, 2004. — p. 385.
4. Eisenberg Marla E., Aalsma Matthew C. Bullying and peer victimization: Position paper of the society for the adolescent medicine// Journal of Adolescent Health 36 (2005). — P. 88–91.
5. Насилие в школе: что противопоставить жестокости и агрессии? / Т. Мерцалова // Директор школы. – 2000. – № 3. – С. 25–32. Bullying [Электронный ресурс] // Мюллер англо-русский словарь. – Перераб. и доп. изд. – Режим доступа : http://www. rambler. ru/dict/new-enru/00/55/78.shtml. – Загл. с экрана.
