Інноваційні технології у судовій балістиці

МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

Цикл наукових праць

«Інноваційні технології у судовій балістиці»

Арешонков Віталій Володимирович

кандидат юридичних наук, старший науковий співробітник,

докторант докторантури та аспірантури

Національної академії внутрішніх справ

РЕФЕРАТ

Київ – 2016

Актуальність циклу наукових праць. Кількість насильницьких злочинів, вчинених із застосуванням вогнепальної зброї, є важливим чинником, що негативно впливає на рівень безпеки громадян та публічний порядок у державі.

Вогнепальна зброя виявляється ефективним знаряддям реалізації злочинних намірів при вчиненні замовних вбивств, розбійних нападів, терористичних актів та інших тяжких і особливо тяжких злочинів.

За статистичними даними Генеральної прокуратури України у 2015 році з використанням вогнепальної зброї вчинено 1526 злочинів, із них: з використанням гладкоствольної зброї – 130, умисних вбивств – 194, розбоїв – 297; у 2014 році – 2523 злочини, із них: з використанням гладкоствольної зброї – 161, умисних вбивств – 320, розбоїв – 411. При цьому експерти прогнозують виражену тенденцію щодо зростання кількості злочинів, вчинених із застосуванням вогнепальної зброї, в тому числі тієї, що знаходиться у нелегальному обігу, чисельність якої в Україні за неофіційними даними на кінець 2015 року становила від 4 до 6 млн. одиниць. Це у 5-7 разів більше, ніж кількість легальної зброї, що перебуває в розпорядженні громадян.

Досить високим залишається показник злочинів, передбачених ст. 263 Кримінального кодексу України («Незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами»). Так, у 2015 році зареєстровано 7409 злочинів даної категорії, у 2014 – 7228. З незаконного обігу в 2015 році вилучено 1969 одиниць вогнепальної зброї, з них – нарізної – 1066, гладкоствольної – 98; у 2014 році – 2328 одиниць, з них – нарізної – 1159, гладкоствольної – 118.

Необхідно зазначити, що своєчасне та швидке розкриття злочинів, вчинених із застосуванням вогнепальної зброї, а також повне й об’єктивне їх розслідування майже неможливе без використання сучасних досягнень судової балістики. Для розкриття даної категорії злочинів суттєве значення мають як попередні дослідження об’єктів на місці події, так і подальші перевірки за оперативно-пошуковими колекціями балістичного обліку. Окрім цього, на початковому етапі розслідування в обов’язковому порядку призначаються судово-балістичні експертизи, значна кількість яких є ідентифікаційними, які є найбільш складними, а їх результати часто стають вирішальним джерелом доказової інформації.

Разом з тим на сьогодні виникає ряд проблем, вирішення яких потребує як експертна практика, так і практика розкриття та розслідування злочинів у цілому. Так, невирішеними залишаються окремі аспекти щодо механізму утворення слідів вогнепальної зброї, особливо гладкоствольної, підвищення ефективності ідентифікації останньої, інформаційного та техніко-криміналістичного забезпечення проведення судово-балістичних експертиз та досліджень тощо. Окрім цього, розкриття злочинів, вчинених із застосуванням гладкоствольної вогнепальної зброї, вкрай ускладнене: по-перше, особливостями слідоутворення при стрільбі з такої зброї, оскільки сліди на відстріляних з неї снарядах майже не залишаються; по-друге, відсутністю затвердженої у встановленому порядку методики ідентифікації гладкоствольної вогнепальної зброї, яка б відповідала сучасним вимогам як за своєю формою, так і за змістом.

Враховуючи суттєве значення судово-балістичних експертиз та досліджень при розслідуванні злочинів, вчинених із застосуванням вогнепальної зброї, вказані та багато інших проблем повинні бути вирішені, в тому числі шляхом використання інноваційних технологій у даній сфері.

Метою циклу наукових праць є вдосконалення теоретичних, інструментальних та методологічних засад судової балістики, а також розробка на цій основі практичних рекомендацій застосування інноваційних технологій з метою підвищення ефективності проведення судово-балістичних експертиз та досліджень.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що вперше у вітчизняній науці проведено комплексне наукове дослідження інноваційних технологій у судовій балістиці з визначенням перспективних напрямів їх практичного застосування для вирішення конкретних експертних завдань та розробкою окремих практичних рекомендацій в межах кожного напряму, а також розроблено і апробовано унікальну технологію лазерного маркування внутрішньої поверхні стволів гладкоствольної вогнепальної зброї, з метою забезпечення її подальшої ідентифікації та створення окремої колекції слідів такої зброї в межах балістичного криміналістичного обліку.

Новизну циклу наукових праць відображають такі основні науково-теоретичні здобутки:

1. Вперше у світовій практиці обґрунтовано можливість лазерного маркування стволів гладкоствольної вогнепальної зброї з метою забезпечення її подальшої ідентифікації та розроблено рекомендації щодо його нанесення та використання. Особливостями запропонованого способу маркування є висока сталість нанесених позначок, що забезпечує високу стійкість ідентифікаційних ознак зброї. Проведені дослідницькі випробування маркування гладкоствольної вогнепальної зброї показали високу надійність даного способу.

2. На основі способу маркування гладкоствольної вогнепальної зброї запропонований спосіб її ідентифікації за слідами каналу ствола на елементах спорядження набоїв. Такі сліди утворюються завдяки нерівностям робочої поверхні каналу ствола, сформованим його попереднім маркуванням. Висока інформаційна ємність унікальних лазерних позначок на поверхні каналу ствола дозволяє створювати колекції об’єктів зі слідами гладкоствольної вогнепальної зброї. Окрім цього, розроблений спосіб ідентифікації гладкоствольної вогнепальної зброї дозволяє проводити попередні дослідження полімерних контейнерів, виявлених на місці події під час його огляду, з метою отримання орієнтуючої інформації для розшуку злочинців за «гарячими слідами».

Враховуючи можливості сучасних інноваційних технологій, висловлено пропозицію та обґрунтовано доцільність створення єдиного банку даних електронних зображень слідів на снарядах та гільзах, відстріляних із гладкоствольної вогнепальної зброї, у тому числі мисливської, що знаходиться в обігу в Україні.

3. Особливу увагу приділено розкриттю можливостей, недоліків та особливостей використання зарубіжних і вітчизняних автоматизованих балістичних систем для безпосереднього проведення судово-балістичних досліджень, особливо ідентифікаційних, та оформлення висновків експерта, а також визначенню проблем інформатизації досліджень у даній сфері в цілому.

Використання інформаційних технологій значною мірою підвищує ефективність проведення експертних досліджень, а також відкриває широкі можливості та перспективи у попередженні, розкритті і розслідуванні злочинів, пов’язаних із застосуванням вогнепальної зброї. У зв’язку з цим було запропоновано авторську концепцію впровадження автоматизованих балістичних систем у експертну практику, згідно якої така діяльність повинна проходити в декілька етапів та передбачає локальну перевірку певної системи, її апробацію за умови налагодження мережі між такими системами в різних областях, виявлення недоліків у конкретних умовах роботи з певними категоріями об’єктів, створення та налагодження каналів передачі даних тощо.

4. Вперше розроблено теоретичні основи окремої методики ідентифікації гладкоствольної вогнепальної зброї як за слідами на відстріляних із неї снарядах, так і за слідами на гільзах; визначено її структуру та основні положення, які відповідають сучасним вимогам побудови експертних методик. Відсутність на сьогодні такої методики не дає змоги виробити єдині принципи методичного забезпечення ідентифікаційного процесу, вносить елемент «самодіяльності» при проведенні таких досліджень та в результаті призводить до низки проблем практичного характеру.

Окрім цього, запропоновано авторську методику визначення напрямку, відстані та місця проведення пострілу за допомогою лазерно-оптичного візирування, в межах якої розглянуто варіант створення пристрою, який би поєднував в собі елементи оптичного візирування, лазерного цілепоказчика та лазерного далекоміра. Методика спрямована на підвищення ефективності та достовірності вирішення зазначеного ситуаційного завдання як при проведенні огляду місця події, так і при проведенні інших слідчих дій.

5. На основі передового вітчизняного та зарубіжного досвіду розкрито особливості проведення огляду місця події, виявлення, фіксації та вилучення слідів застосування вогнепальної зброї, а також проведення попередніх (доекспертних) досліджень на місці події, в тому числі із застосуванням розробленої автором технології лазерно-оптичного візирування та приладу для його здійснення.

Застосування уже існуючих та запропонованих автором інновацій проведення огляду місця події при вчиненні злочинів із використанням вогнепальної зброї дозволяє більш повно з’ясувати сутність події, яка сталася; побудувати найбільш достовірні версії; більш точно визначити місце, час, спосіб вчинення злочину; встановити причинний зв’язок між діями та наслідками (кількість зроблених пострілів, їх черговість тощо); з’ясувати, чи мав місце навмисний напад, чи стався нещасний випадок, вбивство або самогубство; одержати дані, необхідні для пошуку злочинців по гарячих слідах.

6. З урахуванням наявних та запропонованих автором інновацій в галузі судової балістики розширено коло можливостей судово-балістичних досліджень, особливо пов’язаних з вирішенням ідентифікаційних та ситуаційних завдань, що дозволяє підвищити ефективність експертної практики. У зв’язку з цим узагальнено коло експертних завдань та питань, які в межах них вирішуються.

Окрім цього, узагальнено класифікацію об’єктів судово-балістичної експертизи та методів її проведення, зважаючи на те, що стрімкий розвиток науки й техніки за останнє десятиліття призвів до появи нових різновидів і конструкцій вогнепальної зброї та патронів до неї.

7. Дістало подальшого розвитку вивчення механізму слідоутворення під час стрільби з різних видів вогнепальної зброї: проаналізовано основні чинники, що характеризують механізм утворення слідів при застосуванні вогнепальної зброї, розкрито особливості слідоутворення на кулях, шроті (картечі), полімерних елементах спорядження патронів, гільзах. При цьому вперше визначено особливості слідоутворення на полімерних елементах спорядження патронів до гладкоствольної вогнепальної зброї залежно від матеріалу, з якого вони виготовлені, їх конструкції та тиску порохових газів на їх дно при пострілі, оскільки такі елементи широко почали використовуватись у зброярській справі відносно нещодавно. На цій основі обґрунтовано, що знання механізму утворення слідів як процесу відображення зовнішніх ознак слідоутворюючого об’єкту на іншому – слідосприймаючому при їх взаємодії необхідне для виявлення слідів, визначення походження їх особливостей, правильної оцінки для надання достовірного висновку, а також визначення методики моделювання пострілу для отримання експериментальних слідів слідоутворюючих деталей зброї.

8. На основі вивчення механізму слідоутворення при стрільбі з вогнепальної зброї, в тому числі у випадку нанесення у стволі спеціального наплавлення лазером та безпосередніх слідів, які при цьому залишаються на елементах спорядження патронів та інших об’єктах, здійснено подальшу конкретизацію ознак, які необхідні для відповіді на поставлені експерту питання залежно від різновиду судово-балістичної експертизи, особливо тих, за якими ідентифікується гладкоствольна вогнепальна зброя. Зауважимо, що саме цей різновид досліджень належить до найбільш складних у експертній практиці.

9. Удосконалено понятійно-категоріальний апарат судової балістики, при цьому певному перегляду та доопрацюванню було піддано усталені у криміналістичній техніці поняття, а також введено нові, в тому числі в галузі застосування інноваційних технологій. Сформульовано авторське визначення сутності ідентифікаційних судово-балістичних досліджень, введено в обіг поняття судово-балістична система тощо. Обґрунтовано необхідність вироблення єдиного підходу термінотворення у галузі судової балістики та запропоновано власний варіант розробки та впровадження терміносистеми у даній сфері.

Окремо наголошується, що в результаті доповнення судової балістики конкретними різновидами досліджень, необхідно звертати увагу на створення теоретичної основи, до якої одним із найперших компонентів входить терміносистема. Відсутність єдиного термінологічного базису призводить до відсутності єдиного підходу розуміння багатьох питань в цій сфері, і в результаті – до практичних проблем, пов’язаних з проведенням судово-балістичних досліджень.

10. На основі узагальнення сучасної експертної практики в галузі інформаційного забезпечення судово-балістичних досліджень обґрунтовано необхідність створення міжвідомчої експертної інформаційної системи, яка має стати банком даних необхідної для проведення експертиз та досліджень інформації (методики, методичні рекомендації, довідники, інформаційні листи, статті та інші джерела інформації) з доступом до неї експертів із різних регіонів і відомств України. Окремо має бути передбачена можливість фахових консультацій та симпозіумів, які можуть проводитись у варіанті чатів, форумів, відеоконференцій тощо.

Підкреслюючи теоретичну і практичну значимість циклу наукових робіт на тему: «Інноваційні технології у судовій балістиці», необхідно зазначити їхню важливість для практики, оскільки інформація, яка міститься у циклі наукових праць необхідна для здійснення практичними працівниками експертних та слідчих підрозділів своєї професійної діяльності – при призначенні, вивченні, оцінці, проведенні судово-балістичних експертиз та досліджень, а також для удосконалення експертної практики в цілому.

У межах циклу наукових праць: 1) розроблені та апробовані на практиці способи маркування гладкоствольної вогнепальної зброї та її ідентифікації за слідами каналу ствола на елементах спорядження набоїв, які дозволяють вивести процес ідентифікації такої зброї при розслідуванні злочинів на якісно новий рівень; 2) закладені теоретичні та технологічні основи створення в межах балістичного обліку колекцій слідів внутрішньої поверхні стволів гладкоствольної вогнепальної зброї, що до цього створити було неможливо; 3) розроблена методика визначення напрямку, відстані та місця проведення пострілу за допомогою лазерно-оптичного візирування, яка дозволяє вирішувати дане завдання з більшою точністю та достовірністю, а також зменшити час на проведення таких досліджень на місці події.

Використання запропонованих рекомендацій на практиці сприяє підвищенню ефективності проведення судово-балістичних експертиз та досліджень, веденню відповідних криміналістичних обліків, проведенню окремих слідчих дій, і, як результат, позитивно відображається на попередженні, розкритті та розслідуванні злочинів, пов’язаних із застосуванням вогнепальної зброї. Більшість робіт, які входять до циклу, успішно використовуються у практичних експертних та слідчих підрозділах, що підтверджується наявними актами впровадження;

-  науки, адже в циклі наукових праць на основі системного підходу проведено комплексний аналіз понятійно-категоріального апарату судової балістики, механізму слідоутворення при стрільбі зі зброї, наявних експертних методик судово-балістичних досліджень, особливостей застосування інноваційних технологій в ході їх проведення тощо, а також узагальнено сучасну експертну практику в даній галузі та визначено стан наукової розробки наявної в ній проблематики. Проведені наукові дослідження дозволили доповнити новими даними теорію слідоутворення та теорію ідентифікації, узагальнити та доповнити окремими положеннями теоретичні основи судової балістики, запропонувати новий різновид колекцій балістичного обліку, як різновиду криміналістичних обліків.

-  освітньої діяльності, оскільки більшість праць, які входять до циклу, починаючи з 2006 року, використовуються у освітньому процесі при підготовці та проведенні лекцій, семінарських і практичних занять зі слухачами та курсантами з дисциплін «Криміналістика», «Криміналістичне зброєзнавство», «Судово-балістичні дослідження», «Технічні засоби криміналістичних досліджень» та інших, а також у рамках підвищення кваліфікації працівників експертної та слідчої спеціалізації, насамперед, Національній академії внутрішніх справ, а також інших профільних вузах системи МВС України.

Для освітньої діяльності були підготовлені окремі розділи у підручнику «Криміналістика», посібнику «Криміналістична техніка» у двох книгах, а також підготовлено навчально-практичний посібник «Судово-балістична експертиза» та словник «Судова балістика та суміжні галузі знань».

При підготовці циклу наукових праць «Інноваційні технології у судовій балістиці» враховано існуючі вимоги до видань відповідного різновиду. Матеріал підручника, посібників, довідника, словника та наукових статей викладено в логічній послідовності як вирішення комплексної проблеми підвищення ефективності проведення судово-балістичних експертиз да досліджень. У своїй сукупності всі наукові публікації є взаємопов’язаними виданнями і побудовані з використанням єдиного підходу до проблем використання інноваційних технологій у судовій балістиці. Більшість із них неодноразово використовувалася при підготовці різних наукових праць із даної тематики іншими авторами.

Про визнання наукових досліджень та їх практичної значущості свідчить той факт, що патент на винахід № 000 «Спосіб маркування гладкоствольної вогнепальної зброї» посів 1 місце на відомчому конкурсі на краще наукове, навчальне та періодичне видання в системі МВС України у 2013 році в номінації «Наукові видання».

Відповідно до пошукової системи (scholar. google. ) загальна кількість цитувань наукових праць , що входять до циклу, становить 8, h-індекс дорівнює 2.

Цикл наукових праць «Інноваційні технології у судовій балістиці» складається з 41 наукової роботи, зокрема 9 наукових статей (з яких одна у зарубіжному виданні), 2 патентів України – на винахід та корисну модель, авторського свідоцтва МОН України на оригінальну криміналістичну методику, 21 тези доповідей на наукових конференціях і семінарах (у тому числі міжнародних), автореферату дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук, довідника, словника, підручника, навчального посібника у 2-х книгах, навчально-практичного посібника.