Програма додаткового фахового вступного випробування (співбесіди) з «Теорії та методики фізичного виховання»

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ХЕРСОНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ЗАТВЕРДЖУЮ

Голова приймальної комісії ХДУ

ректор Херсонського державного університету

_____________________ проф.

«___» _____________ 2016 р.

ПРОГРАМА

додаткового фахового вступного випробування (співбесіди)

з «ТЕОРІЇ ТА МЕТОДИКИ ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ»

для здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня «спеціаліст»

та ступеня вищої освіти «магістр»

на основі базової освіти

(денна, заочна форма навчання)

Галузь знань: 01. Освіта

Спеціальність: 014 Середня освіта (Фізичне виховання)

Укладач програми:

_____________ Стрикаленко Є. А.

голова фахової атестаційної комісії,

завідувач кафедри олімпійського та професійного спорту, кандидат наук з фізичного виховання та спорту, доцент

Херсон – 2016

Затверджено на засіданні приймальної комісії Херсонського державного університету (протокол № ______ від _______________2016 року)

ЗМІСТ

1.  Загальні положення……………………………………………………	4
2.  Зміст програми………………………………………………………...	7
3.  Перелік питань, що виносяться на додаткове фахове вступне випробування (співбесіду)…………………………………………………..	13
4.  Список рекомендованої літератури………………………………….	15
5.  Критерії оцінювання знань додаткового вступного випробування (співбесіди)………………………………………………………….……….	17

1.  ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Програма додаткового фахового вступного випробування для абітурієнтів, які вступають на навчання для здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня «спеціаліст» ступеня освіти «магістр» на основі базової або повної вищої освіти розроблена на основі Типової навчальної програми з дисципліни "Теорія і методика фізичного виховання" (, , та ін. 2007).

Організація та проведення фахових вступних випробувань відбувається у порядку визначеному у Положенні про приймальну комісію Херсонського державного університету.

Мета додаткового вступного випробування - відбір претендентів на навчання за освітньо-кваліфікаційним рівнем «спеціаліст» та ступеня вищої освіти «магістр».

Форма додаткового фахового вступного випробування: вступне випробування проводиться в формі співбесіди.

Результати додаткового фахового вступного випробування (співбесіди) оцінюються за шкалою від 0 до 200 балів.

Додаткове вступне випробування має на меті визначення рівня базової теоретичної підготовки вступника з подальшим допуском для здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня «спеціаліст» та ступеня вищої освіти «магістр». Оцінювання знань з додаткового вступного випробування здійснюється за критеріями «рекомендовано (оцінюється за шкалою від 100 до 200 балів)» / «не рекомендовано (оцінюється за шкалою від 0 до 99 балів)». У випадку, якщо абітурієнт не склав додаткове вступне випробування, він втрачає право брати учать у конкурсному відборі за цією спеціальністю (напрямом підготовки). Перепусткою на тестування є Аркуш результатів вступних випробувань, паспорт.

Програма додаткового фахового вступного випробування (співбесіди) для вступу на навчання за освітньо-кваліфікаційним рівнем «спеціаліст» та рівнем вищої освіти «магістр» складається з теоретичних питань з теорії та методики фізичного виховання.

Абітурієнт повинен знати:

-  основні поняття теорії фізичного виховання; зміст, завдання, мету та умови функціонування національної системи фізичного виховання; засоби фізичного виховання для збереження та зміцнення здоров’я людини; загальні основи навчання фізичних вправ; значення міжпредметних зв’язків у процесі фізичного виховання; різні форми занять фізичними вправами; основи системи організаційного та методичного управління педагогічним процесом.

Абітурієнт повинен уміти:

-  ефективно використовувати теоретичні знання і практичні навички для вирішення виховних, навчальних, оздоровчих задач з різними верствами населення і в різноманітних напрямах фізичної культури і спорту;

-  володіти навиками оцінки функціонального стану організму людини на різних стадіях його біологічного розвитку і спортивної майстерності.

Оцінювання знань абітурієнтів під час співбесіди передбачає:

1.  Правильність відповідей (правильне, чітке, достатньо глибоке викладення теоретичних понять);

2.  Ступінь усвідомлення програмного матеріалу і самостійних міркувань;

3.  Новизна навчальної інформації, рівень використання наукових теоретичних знань;

4.  Вміння користуватися засвоєними теоретичними знаннями.

Відповідь абітурієнта також оцінюється за формою, тобто з точки зору логічності, чіткості викладу.

Під час проведення додаткового фахового вступного випробування не допускається користування електронними приладами, підручниками, навчальними посібниками та іншими матеріалами, якщо це не передбачено рішенням Приймальної комісії. У разі використання вступником під час вступного випробування сторонніх джерел інформації (у тому числі підказки) він відсторонюється від участі у випробуваннях, про що складається акт. На екзаменаційній роботі такого вступника член фахової атестаційної комісії вказує причину відсторонення та час. При перевірці така робота дешифрується і за неї виставляється оцінка менше мінімальної кількості балів, визначеної Приймальною комісією та Правилами прийому, для допуску до участі в конкурсі або зарахування на навчання поза конкурсом, незважаючи на обсяг і зміст написаного.

Вступники, які не з’явились на фахове вступне випробування (співбесіду) без поважних причин у зазначений за розкладом час, до участі у подальших іспитах і конкурсі не допускаються.

2. ЗМІСТ ПРОГРАМИ

Вступ в теорію і методику фізичного виховання. Предмет і зміст теорії і методики фізичного виховання, методи наукових досліджень. Об'єкт і предмет навчання. Соціологічний, педагогічний та біологічний напрямки теорії та методики фізичного виховання. Термінологічний апарат (фізична культура, фізичне виховання, фізична освіта, фізичний розвиток, фізичні якості, фізичний стан, фізичне здоров'я, фізична працездатність, фізична підготовленість, фізична рекреація, фізична реабілітація, рухова активність, норма). Джерела та етапи розвитку ТМФВ. Структура дисципліни. Методи наукових досліджень в фізичному вихованні.

Теорія фізичного виховання як наукова і навчальна дисципліна. Предмет теорії фізичного виховання і її місце в системі наукових знань. Джерела виникнення і розвитку теорії фізичного виховання. Вихідні поняття теорії фізичного виховання: фізична культура, фізичний розвиток, фізичне виховання.

Система фізичного виховання. Визначення поняття. Основи української національної системи фізичного виховання. Ідеологічні основи. Науково-методичні основи. Правові та програмно-нормативні основи. Організаційні основи. Умови функціонування системи фізичного виховання. Мета та основні завдання фізичного виховання. Освітні завдання. Оздоровчі завдання. Виховні завдання. Інтелектуальний розвиток учнів у процесі фізичного виховання. Моральне виховання учнів у процесі фізичного виховання. Виховання волі у процесі занять фізичними вправами. Фізичне і господарсько-трудове виховання учнів. Влив занять фізичними вправами на естетичне виховання учнів.

Принципи побудови процесу фізичного виховання. Визначення поняття. Структура системи педагогічних принципів. Загально-педагогічні принципи: принцип свідомості та активності, принцип наочності, принцип доступності та індивідуалізації, принцип системності та послідовності, специфічні принципи, принцип безперервності та системності фізичного виховання, поступовості у збільшенні навантаження, принцип пристосування збалансованості їх динаміки, циклічної побудови системи занять. Соціально-педагогічні принципи побудови процесу фізичного виховання: принцип формування фізичної культури людини; принцип гармонійного розвитку особистості; принцип зв'язку з життєдіяльністю; принцип оздоровчої спрямованості. Методичні принципи фізичного виховання: принцип свідомості й активності учнів; принцип наочності; принцип доступності й індивідуалізації; принцип систематичності. Принципи побудови занять у процесі фізичного виховання: принцип міцності і прогресування; принцип безперервності; принцип циклічності; принцип врахування вікових особливостей особистості.

Засоби фізичного виховання. Визначення поняття. Фізичні вправи як основний засіб фізичного виховання. Природні сили як допоміжний засіб фізичного виховання. Гігієнічні фактори як допоміжний засіб фізичного виховання. Зміст та форма фізичних вправ. Загальні поняття про техніку фізичних вправ. Компоненти техніки фізичних вправ. Фази виконання фізичних вправ. Характеристики рухів: просторові характеристики; часові характеристики рухів; просторово-часові характеристики; динамічні та ритмічні характеристики. Класифікація фізичних вправ. Поняття «ефект» фізичних вправ. Утворення ефектів фізичних вправ. Характеристика процесів зміни в організму під впливом фізичних вправ: робоча фаза; фаза відносної нормалізації; редукційна фаза; кумулятивний ефект.

Рухові дії як предмет навчання. Рухове вміння та навичка. Закономірності і механізми формування рухових вмінь та навичок. Перенос навичок. Педагогічні основи процесу навчання руховим діям: передумови та етапи навчання; загальна характеристика процесу навчання; етап початкового розучування; етап поглибленого розучування; етап закріплення і вдосконалення.

Навантаження та відпочинок як взаємопов’язані компоненти виконання фізичних вправ. Загальна характеристика фізичного навантаження. Регулювання зовнішньої сторони навантаження шляхом зміни її компонентів. Внутрішня сторона фізичного навантаження. Відпочинок між фізичними навантаженнями як фактор оптимізації тренуючих впливів. Негативний влив фізичного навантаження на стан фізичної підготовленості та здоров'я людини. Адаптація організму до навантаження.

Методи фізичного виховання. Визначення поняття: «метод», «методичний прийом», «методика», «методичний підхід». Практичні методи фізичного виховання: методи навчання рухових дій, методи вдосконалення та закріплення рухових дій, методи вдосконалення фізичних якостей. Загально-педагогічні методи в фізичному вихованні. Вербальні методи: розповідь, пояснювання, інструктування, вказівки, команди, оцінки. Методи демонстрації. Методи наочності.

Характеристика урочних форм занять. Структура урочних форм занять та завдання їх частин. Вирішення освітніх, оздоровчих і виховних завдань ФВ під час проведення урочних форм занять. Методи організації дітей та способи виконання вправ під час проведення урочних форм занять. Технологія складання конспекту урочних форм занять та аналіз їх проведення.

Характеристика позаурочних форм занять. Методика проведення фізкультурно-оздоровчої роботи в школі. Методичні вимоги щодо добору фізичних вправ ранкової гімнастики та її проведення. Методичні вимоги щодо добору фізичних вправ коригуючої гімнастики після денного сну та її проведення. Методика проведення фізкультпауз, перерв та прогулянок з дітьми. Методика проведення фізкультурних свят з дітьми. Планування та організація проведення.

Основи планування і обліку навчального процесу з фізичного виховання в загальноосвітній школі. Функції і способи планування і обліку навчального процесу. Структура і зміст державної програми для загальноосвітніх шкіл з фізичної культури. Різновиди і характеристика основних документів планування. Технологія перспективного і поетапного планування навчально-виховного процесу з фізичної культури (студент під керівництвом викладача із спортивної спеціалізації розробляє робочий план-графік з фізичної культури на чверть, самостійно підбираючи клас і період планування).

Основи педагогічного та медико-біологічного контролю за процесом фізичного виховання. Облік успішності, основні підходи і принципи оцінювання учнів. Значення і форми педагогічного контролю. Технологія педагогічних спостережень (якісний аналіз ефективності уроку, моторна і загальна щільність уроку, хронометрування, визначення величин навантаження за показниками ЧСС).

Аналіз уроку фізичної культури. Визначення моторної і загальної щільності. Визначення рівня вирішення освітніх, виховних і оздоровчих завдань уроку. Методики визначення навантаження в уроці фізичної культури. Оцінка діяльності учнів і педагога. Технологія педагогічних спостережень за ефективністю уроку.

Форми організації занять. Загальна характеристика форм організації занять. Структура занять у фізичному вихованні. Основні аспекти побудови занять у фізичному вихованні. Типова структура занять. Методи організації занять фізичними вправами. Позаурочні форми проведення занять.

Планування та контроль. Перспективне, етапне, короткотермінове планування в школі, в спортивній секції. Конспект уроку. Дидактичні розробки з методики навчання та розвитку фізичних якостей. Позакласні та позашкільні спортивно-масові та фізкультурні оздоровчі заходи. Харакатеристика педагогічного контролю. Складання хронокарти уроку та графіку пульсометрії. Педагогічний аналіз уроку, самоаналіз. Самоконтроль.

Ттеорія фізичного виховання (ТФВ) як наукова і навчальна дисципліни.

1. Розділи ТФВ. Базові поняття ТФВ.

2. Джерела та етапи розвитку ТФВ, зв’язок ТФВ з іншими науками та навчальними дисциплінами.

3. Структура навчальної дисципліни з ТФВ. Методи дослідження в ТФВ.

4. Актуальні проблеми ТФВ.

Основні положення понятійного апарату ТФВ.

1. Культура, фізична культура, фізичне виховання, фізичний стан, фізичне здоров’я, фізичний розвиток, фізична працездатність, фізична підготовленість.

Характеристика національної системи фізичного виховання в Україні.

1. Система фізичного виховання – стан і перспективи її розвитку. Засади системи фізичного виховання.

2. Сучасний стан національної системи фізичного виховання в Україні.

3. Реформування національної системи фізичного виховання і Україні.

Програмно-нормативні основи системи фізичного виховання України.

1. Закон України про фізичну культуру і спорт.

2. Програми з фізичної культури і фізичного виховання.

3. Єдина спортивна класифікація.

Характеристика загальних принципів системи фізичного виховання.

1. Принцип гармонійного розвитку особистості.

2. Принцип оздоровчого спрямування фізичного виховання

3. Принцип зв’язку із трудовою та оборонною практикою.

Характеристика загальнопедагогічних (методичних) принципів у фізичному вихованні.

1. Принцип усвідомлення і активності, наочності, доступності, динамічності, безперервності, індивідуалізації.

Характеристика засобів фізичного виховання.

1. Поняття про засоби фізичного виховання (основні, допоміжні).

2. Класифікація фізичних вправ.

Техніка фізичної вправи, характеристики техніки.

1. Компоненти техніки фізичних вправ, фази виконання фізичних вправ, етапи навчання техніці.

Методи у фізичному вихованні.

1. Базові поняття: „метод”, “методика”, “методичний прийом”.

2. Сучасні підходи до класифікації методів, що застосовуються у фізичному вихованні.

3. Словесні, наочні та практичні методи у фізичному вихованні.

4. Практичні методи у фізичному вихованні, їх різновиди.

5. Метод суворо регламентованої вправи, ігровий та змагальний методи.

6. Методи навчання техніці фізичних вправ.

Компоненти навантаження при виконанні фізичних вправ.

1. Загальна характеристика фізичного навантаження.

2. Внутрішня та зовнішня сторони фізичного навантаження, регулювання фізичного навантаження.

3. Відпочинок, як чинник оптимізації тренувальних впливів.

4. Формування адаптаційних реакцій організму людини.

3. ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ, ЩО ВИНОСЯТЬСЯ НА ДОДАТКОВЕ ФАХОВЕ ВСТУПНЕ ВИПРОБУВАННЯ (СПІВБЕСІДУ)

1.  Теорія фізичного виховання як наука та навчальна дисципліна: базові поняття ТФВ, джерела та етапи розвитку, зв’язок з іншими науками та навчальними дисциплінами.

2.  Характеристика основних методів дослідження у теорії фізичного виховання.

3.  Понятійний апарат теорії фізичного виховання: визначення основних понять.

4.  Національна система фізичного виховання – стан і перспективи її розвитку.

5.  Програмно-нормативні основи системи фізичного виховання України: Закон України про фізичну культуру і спорт.

6.  Характеристика програм з фізичної культури і фізичного виховання. Єдина спортивна класифікація.

7.  Загальні принципи системи фізичного виховання: гармонійного розвитку особистості, оздоровчого спрямування фізичного виховання, принцип зв’язку із трудовою та оборонною практикою.

8.  Методичні принципи системи фізичного виховання: усвідомлення і активності, наочності, доступності, динамічності, безперервності, індивідуалізації.

9.  Характеристика засобів фізичного виховання (основні, допоміжні).

10.  Класифікація фізичних вправ.

11.  Техніка фізичної вправи, характеристики техніки: компоненти техніки фази виконання фізичних вправ.

12.  Етапи навчання техніки виконання фізичної вправи.

13.  Характеристика базових понять: „метод”, “методика”, “методичний прийом”.

14.  Класифікації методів, що застосовуються у фізичному вихованні.

15.  Характеристика практичних методів у фізичному вихованні, їх різновиди.

16.  Методи навчання техніці фізичних вправ.

17.  Загальна характеристика фізичного навантаження. Внутрішня та зовнішня сторони фізичного навантаження.

18.  Особливості регулювання фізичного навантаження.

19.  Відпочинок, як чинник оптимізації тренувальних впливів.

20.  Формування адаптаційних реакцій організму людини під час виконання фізичних вправ.

4. СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1.  Арєф'єв В. Г., Єдинак Г. А. Фізична культура в школі: Навчальний посібник для студентів навчальних закладів II - IV рівнів акредитації. – 2-е вид. перероб. доповн. – Кам'янець-Подільский: Абетка-НОВА, 2002. – 384 с.

2.  Вільчковський Е. С, І. Теорія та методика фізичного виховання дітей дошкільного віку: Навч. посібник. – Суми: ВТД «Університетська книга», 2005. – 428с.

3.  Закон України "Про фізичну культуру і спорт" // Спортивна газета. – 1994. – 29 січня.

4.  , І., Безверхня у фізичному вихованні дітей, підлітків та молоді. – К.: Олімпійська література, 2011. – 224 с.

5.  Максименко и методика физической культури: учебник. – М.: Физическая культура, 2005. – 544с.

6.  Матвеев и методика физического воспитания // Учебник для институтов физической культури. – М.: Физкультура и спорт, 1991. – 544 с.

7.  Настольная книга учителя физической культури / Под ред. . – М.: Физкультура и спорт, 1998. – 496 с.

8.  Попуша ія і методика фізичного виховання у схемах і таблицях // Навчальний посібник. – Тернопіль, 2010. – 128 с.

9.  Про державні тести і нормативи оцінки фізичної підготовленості населення України // Фізичне виховання в школі. – 1996, №1. – С.47-56.

10. Сергієнко з теорії та методики фізичного виховання: Навчальний посібник. – Харьків: «ОВС», 2007. – 271 с.

11. Сергієнко іни і поняття у фізичній культурі. Тернопіль: Навчальна книга-Богдан, 2011. – 264 с.

12. Теория и методика физического воспитания. В 2-х томах / Под ред. . – К.: Олимпийская литература, 2008. – 392 с.

13. Шиян ія і методика фізичного виховання. В 2-х томах. – Тернопіль: Навчальна книга-Богдан, 2007. – 272 с.

14. Фізична культура // Програма для загальноосвітніх навчальних закладів, 5-9 класів. – К, 2008.

5. КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ ДОДАТКОВОГО ФАХОВОГО ВСТУПНОГО ВИПРОБУВАННЯ (СПІВБЕСІДИ)

Оцінювання знань абітурієнтів під час співбесіди передбачає:

§  правильність відповідей (правильне, чітке, достатньо глибоке викладення теоретичних понять);

§  ступінь усвідомлення програмного матеріалу і самостійних міркувань;

§  новизна навчальної інформації, рівень використання наукових теоретичних знань;

§  вміння користуватися засвоєними теоретичними знаннями.

Відповідь абітурієнта також оцінюється формою, тобто з точки зору логічності, чіткості викладу.

Результатом співбесіди є рекомендація або не рекомендація до складання фахового вступного випробування.

Абітурієнт рекомендований до складання фахового вступного випробування у випадку, коли його відповідь завершена за змістом, формою, обсягом, свідчить про те, що абітурієнт в повній мірі за програмою засвоїв увесь навчальний матеріал, викладений в підручниках та інших джерелах, дає змістовні відповіді на поставлені запитання, а також показує знання не лише основної, а й додаткової літератури, першоджерел, доводить власні міркування, робить узагальнюючі висновки, використовує знання з суміжних, галузевих дисциплін, вміє пов’язати матеріал з реальною дійсністю і доцільно використовує його для аналізу практичних завдань. Його відповідь логічна з елементами самостійності, але може містити деякі неточності, присутня недостатня чіткість в визначенні понять.

Абітурієнт не рекомендований до складання фахового вступного випробування у випадку, коли його відповідь неповна, неглибока, містить неточності, абітурієнт дає недостатньо точні формулювання, порушує послідовність викладу матеріалу, зазнає труднощів при вирішенні практичних завдань. Не знає значної частини програмного матеріалу, допускає суттєві помилки при висвітленні понять, на додаткові питання відповідає не по суті, допускає велику кількість помилок в усній відповіді.

Критерії оцінки відповіді абітурієнта наступні:

172-200 балів отримує абітурієнт, відповідь якого завершена за змістом, формою, обсягом, що свідчить про те, що абітурієнт в повній мірі за програмою засвоїв увесь навчальний матеріал, викладений в підручниках та інших джерелах, дає змістовні відповіді на поставлені запитання, а також показує знання не лише основної, а й додаткової літератури, першоджерел, доводить власні міркування, робить узагальнюючі висновки, використовує знання з суміжних, галузевих дисциплін, вміє пов’язати матеріал з реальною дійсністю і доцільно використовує його для аналізу практичних завдань.

148-171 балів отримує абітурієнт за високий рівень знань, навичок і вмінь. При цьому відповідь досить повна, логічна з елементами самостійності, але містить деякі неточності. Можлива недостатня чіткість в визначенні понять.

124-147 балів передбачає наявність знань лише основної літератури, абітурієнт відповідає по суті питання, і в загальній формі розбирається у матеріалі, але відповідь неповна, неглибока, містить неточності, абітурієнт дає недостатньо точні формулювання, порушує послідовність викладу матеріалу, зазнає труднощів при вирішенні практичних завдань.

100-123 балів ставиться абітурієнту, який не знає значної частини програмного матеріалу, допускає суттєві помилки при висвітленні понять, на додаткові питання відповідає не по суті, допускає велику кількість помилок в усній відповіді.