Історія Росії ХІХ – початку ХХ століття (стр. 1 )

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

ІСТОРИЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ

Кафедра історії Росії

УКЛАДАЧ:

доц.

Історія Росії ХІХ – початку ХХ століття

РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА

для студентів спеціальності 6.030300 – Історія

Затверджено

на засіданні кафедри

Протокол №­­ 10

від 22.05.2007 р.

Зав. кафедри історії Росії

Підпис В. Мордвінцев

Декан факультету

проф.

КИЇВ – 2007

Робоча навчальна програма з дисципліни «Історія Росії ХІХ – початку ХХ ст.»

Укладач: кандидат історичних наук, доцент Мельничук Олександр Петрович

Лектор: кандидат історичних наук, доцент

Погоджено

з науково–методичною комісією

«___»___________2007 р.

­­­­­­­ _____________

Вступ

Дисципліна «Історія Росії ХІХ – початку ХХ ст.» є базовою нормативною дисципліною для спеціальності «історія». Викладається на ІІ курсі в 4 семестрі в обсязі 126 год., з них лекцій 34 год., семінарських занять 34 год., самостійна робота 58 год., форма підсумкового контролю — іспит.

Метою і завданням навчальної дисципліни

«Історія Росії ХІХ – початку ХХ ст.» є ознайомлення студентів з основним джерельним та сучасним історіографічним матеріалом, системне засвоєння ними фактичного матеріалу в його проблемно–хронологічному зв’язку, отримання цілісної уяви про події політичного, соціально–економічного і культурного життя Росії відповідно періоду.

Предмет навчальної дисципліни

«Історія Росії ХІХ – початку ХХ ст.» включає вивчення історичного матеріалу, пов’язаного з основними подіями політичного, соціально–економічного та культурного життя Російської імперії у зазначений період.

Вимоги до знань та вмінь

У результаті вивчення курсу студент повинен знати:

перебіг основних подій, їх особливості та взаємозв’язок;

зміст та особливості соціально-економічних та суспільно-політичних процесів в історії Росії, роль і місце в ній видатних осіб, основні етапи визвольного руху, їх конкретний зміст та організаційні форми;

історичний розвиток російської матеріальної та духовної культури, її зв’язок із світовою культурою.

У результаті вивчення курсу студент повинен вміти:

працювати з комплексом джерел відповідного періоду;

вести самостійні дослідження в межах дисципліни;

застосовувати на практиці знання, отримані в процесі навчання;

надавати кваліфіковані консультації з проблем і питань з обсягу історії Росії.

Місце навчальної дисципліни в структурно-логічній схемі

Нормативна навчальна дисципліна «Історія Росії ХІХ – початку ХХ ст.» є складовою циклу професійної підготовки фахівців освітньо–кваліфікаційного рівня «бакалавр», перебуває у структурно–логічному зв’язку з такими нормативними дисциплінами як «Історія Росії з найдавніших часів до кінця ХVІІІ ст.» та « Історія СРСР ».

Система контролю знань та умови складання іспиту

Контроль здійснюється за модульно-рейтинговою системою. Зміст курсу поділений на 2 змістові модулі.

Форми поточного контролю

Кожен змістовий модуль включає в себе лекції, семінарські заняття, самостійну роботу студентів, які завершуються рейтинговим контролем рівня знань програмного матеріалу даної частини курсу.

Оцінка успішності знань студентів здійснюється у двох формах: поточний контроль (робота на семінарських заняттях, тестування, письмові роботи – реферати, контрольні) і підсумковий контроль (іспит).

Загальна сума балів – 100 (із них: поточний модульний контроль – 60, підсумковий – 40 балів).

Змістовий модуль 1. «Росія у дореформений період»	Змістовий модуль 2. «Росія в індустріальну добу»	Іспит
30 залікових балів (максимум)	30 залікових балів (максимум)	40 балів
Семінарські заняття	Самостійна робота	Модульний контроль	Семінарські заняття	Самостійна робота	Модульний контроль
15 максимум	10 максимум	5 максимум	15 максимум	10 максимум	5 максимум

Перелік видів аудиторної роботи та критерії їх оцінювання

Види роботи студента на семінарському занятті та їхня оцінка здійснюється за системою.

– виступ на семінарському занятті з основною доповіддю

(в залежності від змісту) — 1–5 балів

– виступи з доповненням — 1–3 бали

– участь у дискусії — 1–3 бали

– письмова самостійна робота — 1–5

Критеріями оцінки при усних відповідях слугують:

– повнота розкриття змісту питання;

– логічність викладу, культура мови;

– використання основної та додаткової літератури;

– аналітичність міркування, вміння робити висновки та узагальнення.

5-ти бальна система оцінювання роботи студента на семінарському занятті

Середній бал за роботу на семінарських заняттях (з одного змістового модуля)	Залікові бали
4,8-5,0	15
4,5-4,7	14
4,2-4,4	13
3,9-4,1	12
3,6-3,8	11
3,3-3,5	10
3,0-3,2	9
2,7-2,9	8
2,5-2,6	7
Середній бал менше за 2,5 не переводиться у залікові бали

Самостійна робота студентів

Самостійна робота студента є основним видом засвоєння навчального матеріалу у позааудиторний час.

Метою самостійної роботи є вироблення у студентів навичок і вміння працювати з джерелами та літературою, виділяти головні, стрижневі аспекти проблем, здатності визначити та обґрунтовувати власну позицію щодо дискусійних питань.

Предметом самостійної роботи студентів є опрацювання ними як окремих тем програми курсу «Історія Росії» в цілому, так і деяких розділів тем, написання рефератів, підготовка реферативних матеріалів та оглядів наукових публікацій з важливих проблем навчальної дисципліни.

Перевірка рівня засвоєння матеріалу самостійно опрацьованих тем чи окремих розділів здійснюється у вигляді: тестування (змістовий модуль 1), написання реферату (змістовий модуль № 2).

Самостійна робота студентів оцінюється в діапазоні від 0 до 10.

Тестування

Мета тестування — перевірити рівень засвоєння окремих розділів, тем чи питань, які виносилися на самостійне опрацювання.

На тестування виноситься 20 запитань (до кожного з них 4 варіанти відповіді). Правильна відповідь оцінюється в 0,5 балів.

Критерії оцінювання реферату:

–  глибоке розкриття проблеми, з відображенням власної позиції	–  9-10 балів;
–  обґрунтоване розкриття проблеми	–  7-8 балів;
–  тема розкрита неповно	–  5-6 балів;
–  реферат має компілятивний характер	–  3-4 бали;
–  розкритий лише окремий аспект проблеми	–  1-2 бали;
–  реферат не зарахований	–  0 балів

МОДУЛЬНИЙ КОНТРОЛЬ

По завершенню вивчення кожного змістового модуля студент складає підсумковий модульний контроль (МК), який проводиться у формі тестування або контрольної роботи.

МК проводиться на останньому лекційному занятті з даного змістового модуля.

Максимальна кількість балів, яку можна набрати за МК – 5 балів.

Студент, який не відпрацював семінарські заняття, до складання МК не допускається. У разі, коли студент, котрий має право на складання МК, відсутній з поважної причини, він може виконати цю роботу протягом наступних 2-х тижнів, у призначений, за погодженням з деканом, день.

Критерії оцінювання модульного контролю у формі контрольної роботи (Модуль 1)(оцінюються від 0 до 10 балів)

а) глибоке розкриття теоретичних питань – 5 балів;

б) повна коротка відповідь – 3-4 бали;

в) неповна відповідь – 1-2 бали;

г) незадовільна відповідь чи повністю відсутня – 0-1 балів.

Критерії оцінювання модульного контролю у тестовій формі (Модуль 2) (оцінюються у діапазоні від 0 до 5 балів):

10 запитань

а) вірна відповідь на одне запитання – 0, 5 бала;

б) невірна відповідь – 0 балів.

Підсумковий контроль знань студентів у формі іспиту

Підсумковий семестровий контроль у вигляді іспиту проводиться у формі виконання письмових екзаменаційних завдань. На іспит виносяться вузлові питання, типові і комплексні завдання, що потребують творчої відповіді та вміння синтезувати отримані знання і засвоювати їх при вирішенні практичних завдань.

Результати екзамену оцінюються від 0 до 40 балів. Екзаменаційний білет з курсу «Історія Росії» складається з трьох питань, два з яких — підвищеної складності, відповіді на них оцінюються у діапазоні від 1 до 15 балів; третє запитання — середньої складності, оцінюється від 0 до 10 балів.

Студент, який дав повну відповідь на всі (або окремі) питання екзаменаційного білету добавляє у свій актив певну суму балів, яка додається до балів набраних студентом за результатами поточного контролю.

До залікової відомості вноситься підсумковий рейтинговий бал, який поряд переводиться в традиційну національну шкалу і виставляється у екзаменаційній відомості та заліковій книжці (індивідуальному навчальному плані студента).

За 100-бальною шкалою	Оцінка за національною шкалою
90 – 100	відмінно	5
85 – 89	добре	4
75 – 84
65 – 74	задовільно	3
60 – 64
35 – 59	незадовільно	2
1 – 34

При цьому, кількість балів відповідає оцінці: