Олександр Заболотний
к. с.-г. н,
Уманський національний університет садівництва,
м. Умань
економічна ефективність застосування гербіциду Трофі 90 у посівах кукурудзи
Відомо, що кукурудза належить до культур, недостатньо конкурентоспроможних щодо бур'янів і тому без надійного захисту від них неможливо одержати її високі та стабільні врожаї. Вирішення проблеми надійного контролю над бур'янами стало можливим при впровадженні на початку 80-х років ХХ століття індустріальної та інтенсивної технології вирощування кукурудзи, яка базувалася на використанні гербіцидів з групи тіокарбонатів, а згодом хлорацетанілідів [1, 2].
На початкових етапах росту кукурудза практично не здатна конкурувати з бур'яновою рослинністю, яка пристосована до прохолодних весняних днів, швидко утворюючи міцну надземну частину та кореневу систему, пригнічуючи посіви кукурудзи. Крім того, рядки кукурудзи пізно змикаються, тому для сходів бур’янів, що з’являються одночасно зі сходами кукурудзи створюються сприятливі умови для їх розвитку [3]. Через слабку конкурентоспроможність рослин кукурудзи до бур'янів та недостатню ефективність механічних засобів боротьби з бур’янами, вирощувати кукурудзу без застосування гербіцидів, як правило, неможливо [4].
Відомо, що важливою ланкою кожного впровадженого агротехнічного заходу, в тому числі і внесення гербіцидів, є економічний ефект, який показує доцільність використання даного агрозаходу, дає можливість врахувати реальні витрати та прибутки і розробити економічно вигідні прийоми вирощування сільськогосподарських культур. У зв’язку з цим одним із завдань досліджень було встановити вплив гербіциду Трофі 90 на формування показників економічної ефективності вирощування кукурудзи на зерно. Економічну ефективність застосування гербіцидів визначали користуючись методикою О. К. Медведовського та П. І. Іваненка [5].
Результати проведення економічної оцінки ефективності застосування ручного прополювання та різних норм гербіциду Трофі 90 дають можливість стверджувати, що найбільш ефективним, виходячи з окупності додаткових затрат на проведення агрозаходу, є застосування Трофі 90 у нормі 2,5 л/га.
Так, при проведенні ручних прополювань було отримано 1,2 т/га прибавки врожаю, що забезпечило отримання 2160 грн/га додаткового прибутку, за вартості ручних прополювань впродовж періоду вегетації у 384,17 грн рівень рентабельності становив 90%, а окупність додаткових витрат – 5,6 рази.
При застосуванні Трофі 90 у нормі 1,5 л/га було отримано 0,25 т/га прибавки врожаю і додатково отримано за рахунок неї 450 грн. Чистий прибуток у цьому варіанті досліду становив 4578,78 грн/га за собівартості у 1061,5 грн/т. Рівень рентабельності у цьому варіанті досліду складав 70% проти 68% на контролі І, а окупність додаткових затрат була на рівні 2,4 рази. За внесення Трофі 90 у нормі 2,0 л/га було отримано валової продукції на суму 11916 грн/га, додаткової – на 1206 грн/га. Чистий прибуток складав 5294,78 грн/га за собівартості продукції 1000,2 грн/т. Рівень рентабельності становив 80%, а окупність додаткових витрат – 5,2 рази (майже на рівні контролю ІІ). За дії 2,5 л/га гербіциду Трофі 90 було отримано чистий прибуток у розмірі 6023,38 грн/га, собівартість продукції знизилася у порівнянні з контролем І на128,5 грн/т, а проти контролю ІІ – на 2 грн/т. Рівень рентабельності перевищив контроль І на 22% і був на рівні контролю ІІ, а окупність додаткових витрат була найбільшою серед усіх варіантів досліду – 7,2 рази, що на 1,6 пункти перевищувало і контроль ІІ. Застосування гербіциду у нормі 3,0 л/га було найменш економічно вигідним.
Отже, з виконаного аналізу показників економічної ефективності найбільш вигідним з боку економічної доцільності є застосування гербіциду Трофі 90 у нормі 2,5 л/га, що завдяки досить істотній прибавці врожаю та оптимальними затратами на вирощування сприяє отриманню високих показників економічної ефективності, про що свідчить зменшення рівня собівартості, а також підвищення окупності додаткових витрат навіть у порівнянні з контролем ІІ.
Література
1. С. Ефективність Харнесу на посівах кукурудзи на зерно / В. С. Задорожний, М. Г. Борона, М. Г. Бойко // Вісн. аграр. науки. Спецвипуск Ін-ту кормів. – 2003. – №30. – С. 50–52.
2. С. Вплив післясходових гербіцидів широкого спектра дії на бур'яни і кукурудзу / В. С. Зуза // Вісн. аграр. науки. – 2010. – №4. – С. 31–33.
3. Сергієнко В. Гербіцидний контроль на кукурудзі / В. Сергієнко, Т. Горбач // Агробізнес сьогодні. – 2012. – №4 (227). – С. 20–24.
4. П. Ефективний контроль забур’яненості кукурудзи / С. П. Танчик // Пропозиція. – 2011. – №3. – С. 88–90.
5. К. Енергетичний аналіз інтенсивних технологій в сільськогосподарському виробництві / О. К. Медведовський, П. І. Іваненко. – К.: Урожай, 1988. – 205 с.
