Програма вступних випробувань для здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня «Спеціаліст» спеціальності 029„Інформаційна, бібліотечна та архівна справа” (стр. 2 )

8.  Бездрабко інське документознавство : навч. посіб. / . – Вид. 2-е зі змінами і допов. – Київ : Четверта хвиля, 2006. – 208 с.

9.  Діденко діловодство : навч. посіб. для учнів проф.-техн. закладів освіти / А. Н Діденко. – 6-те вид. – Київ : Либідь, 2010. – 384 с.

10.  Кулешов інське документознавство / . – Київ, 2003. – 57 с.

11.  Кулешов документознавство: навч. посіб. / . – Київ : Видавн. дім КМА, 2012. – 136 с.

Архівознавство

“Архівознавство” належить до професійно орієнтованих дисциплін спеціальності “Документознавство та інформаційна діяльність”. Дисципліна тісно пов’язана з курсами “Документознавство”, “Управлінське документознавство”, “Документаційне забезпечення управління”, “Історія державних установ”.

У абітурієнтів повинне бути сформоване повне уявлення про “життєвий цикл документів” – від його створення, функціонування в установі та архівного зберігання.

Абітурієнт повинен бути ознайомленим із правовими та організаційними засадами функціонування архівних підрозділів органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій, у тому числі, державних архівів, які є основною ланкою системи архівних установ України. Ці спеціалізовані державні установи організовують формування Національного архівного фонду, здійснюють державний облік його документів, забезпечують надання архівної інформації користувачам. Державні архіви разом з Державним комітетом архівів України здійснюють управління архівною справою і діловодством.

Мета курсу – розкрити значення Національного архівного фонду України як важливої складової інформаційних ресурсів суспільства, роль архівних установ у документаційному забезпеченні управління та сучасні архівні технології.

Завдання курсу “Архівознавство” для напряму підготовки “Документознавство та інформаційна діяльність”:

§  з’ясувати статус державного архіву як сховища документальних культурних цінностей, специфічної інформаційної системи, органу державного управління;

§  показати основні закономірності, етапи становлення і розвитку архівів; акцентувати увагу на типології архівів (архіви-регістратури, відомчі архіви, відомчі історичні архіви, історичні архіви);

§  проаналізувати нормативно-правову базу діяльності архівних установ і передусім державних архівів;

§  ознайомити з понятійним апаратом і основами теорії архівознавства (теорія фондування, теорія експертизи цінності документів, теорія інформаційного пошуку);

§  подати загальну характеристику сучасної системи архівних установ України;

§  розкрити принципи класифікації та обліку документів у державних архівах;

§  висвітлити процеси роботи з традиційними управлінськими документами, які переважають у загальних обсягах Національного архівного фонду;

§  охарактеризувати довідковий апарат в архівах і шляхи його удосконалення;

Абітурієнт повинен знати:

§  фундаментальні поняття архівістики;

§  вклад зарубіжних і вітчизняних архівістів у розвиток теорії та методики архівної справи;

§  закономірності становлення та розвитку архівів;

§  особливості сучасної системи архівних установ в Україні та її найпотужнішої ланки – державних архівів;

§  законодавчо-нормативну базу функціонування державних архівів;

§  правові та організаційні засади функціонування архівних підрозділів органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій;

§  теоретичні засади комплектування архівів та використання архівної інформації;

§  специфіку архівів як інформаційної системи.

ДЖЕРЕЛА І ЛІТЕРАТУРА

1.  Про Національний архівний фонд і архівні установи: Закон України від 13 грудня 2001 р. // Відом. Верхов. Ради України. – 2002. – № 11. – Ст. 81

2.  Основні правила роботи державних архівів України (Схвалено колегією Держкомархіву України 03.02.2004, протокол № 2). – Київ, 2004. – 227 с., додатки.

3.  Правила описування архівних документів : ДСТУ 4331:2004. – Київ, 2005. – 16 с.

4.  Архівістика: термінологічний словник. – Київ, 1998. – 106 с.

5.  Архівні установи України. Довідник – Т. І. Державні архіви. – Київ, 2005. – 690 с.

6.  Архівознавство / за заг. ред. І. Б. Матяш і . – Київ : Видавн. дім КМА, 2002. – 468 с.

7.  Класифікація архівних документів: проблеми і пошук / В. Бездрабко // Архівознавство. Археографія. Джерелознавство: міжвідомчий збірник наукових праць. – Київ, 2002. – Вип. 5. – С. 179–184.

8.  Експертиза цінності управлінських документів: історія, теорія, методика: метод. посіб. / С. Сельченкова, К. Селіверстова. – Київ, Рівне, 2011.

Документаційне забезпечення управління

“Документаційне забезпечення управління” належить до циклу професійно орієнтованих дисциплін спеціальності “Документознавство та інформаційна діяльність” освітньо-кваліфікаційного рівня “бакалавр”.

Курс “Документаційне забезпечення управління” – одна з основних спеціальних дисциплін, що забезпечує професійну підготовку документознавців.

У абітурієнта повинне бути сформоване комплексне уявлення про системи документації; про склад службових документів, особливості їх оформлення згідно з сучасними правилами і вимогами до оптимізації процесів управління як в державних установах, так і в комерційній сфері, до теоретичної і практичної підготовки кадрів, що у своїй професійній діяльності працюють з управлінською документацією.

Абітурієнту слід знати особливості організації діловодства в різні історичні періоди (ХVI–XIX ст.), нормативно-правової бази сучасного діловодства (ХХ–ХХІ ст.); державного регулювання питань переходу до електронного документообігу; аналіз ролі діловодства для ефективної роботи управлінського апарата; вивчення сучасних проблем документування інформації, закономірностей документотворення, систем документації, комплексів документів, шляхів удосконалення документаційного забезпечення управління.

Також необхідно розуміти суть та зміст діловодства, організацію системи діловодства в установах України, питання підготовки та оформлення документів (документування управлінської діяльності), організацію роботи з документами та контролю за їх виконанням, основні етапи становлення та розвитку документаційного забезпечення управління, сучасні вимоги до підготовки та оформлення організаційно-розпорядчої документації, а також впровадження новітніх інформаційних технологій в роботу діловодних служб.

Документаційне забезпечення управління включає основні типові діловодні операції, що взаємодіють між суб’єктами та об’єктами: збирання та опрацювання документної інформації; підготовка рішень та розпоряджень; прийняття рішень та їх документаційне забезпечення; доведення рішень до виконавців; виконання рішень; контроль за виконанням документів; збереження, пошук, координація та субординація передавання документної інформації. Кожна з цих операцій може бути реалізована за допомогою організованого композитного документообігу, а також окремо як традиційними методами, так і за допомогою новітніх інформаційних технологій.

Практична діяльність документознавця пов’язана з інтенсивним усним і письмовим спілкуванням, з підготовкою і складанням великої кількості документів, з передаванням та отриманням інформації в усній та письмовій формах.

Абітурієнту слід володіти знаннями про основні законодавчі, нормативно-правові документи, науково-методичні матеріали, що регламентують документаційне забезпечення управління на всіх рівнях, технологію підготовки та оформлення організаційно-розпорядчих документів та окремих галузевих систем документації, знайомлять з організаційно-функціональною структурою служб документаційного забезпечення управління, правилами формування справ, складання номенклатур справ, підготовки і передавання справ на архівне зберігання в умовах переходу до електронного документообігу.

Необхідно звернути значну увагу на набуття навичок самостійного укладання документів за допомогою комп’ютерної та організаційної техніки.

Абітурієнт повинен знати:

§  еволюцію документа;

§  термінологію діловодства й архівної справи;

§  основні нормативно-методичні матеріали з документування управлінської діяльності й основну науково-дослідну літературу в галузі документознавства, діловодства й архівної справи;

§  особливості формування структури, функцій, штатного складу діловодних підрозділів і обов’язку службовців у різні історичні періоди;

§  спадкоємність у роботі діловодних служб;

§  закони й закономірності документотворення;

§  законодавчі й нормативно-методичні документи з організації діловодства;

§  організаційну структуру, штатний персонал служб діловодства;

§  методи класифікації, типізації, уніфікації й стандартизації документів;

§  правила укладання і оформлення документів з використанням як традиційних, так і сучасних інформаційних технологій;

§  організацію документообігу, контролю виконання документів і інформаційно-довідкової роботи з використанням сучасних комп’ютерних технологій;

§  формування комплексів документів;

§  організацію оперативного зберігання документів у діловодстві й підготовку документів до архівного зберігання;

§  критерії й принципи визначення науково-історичної й практичної цінності документів;

§  методи раціоналізації діловодства й впровадження новітніх інформаційних технологій.

ДЖЕРЕЛА І ЛІТЕРАТУРА

1.  Про Національний архівний фонд і архівні установи: Закон України від 13 грудня 2001 р. // Відом. Верхов. Ради України. – 2002. – № 11. – ст. 81

2.  Державна уніфікована система документації. Основні положення : ДСТУ 3843–99. – Чин. від 2000–07–01. – Київ : Держстандарт, 2000. – 8 с.

3.  Державна уніфікована система документації. Формуляр-зразок. Вимоги до побудови : ДСТУ 3844–99. – Чин. від 2000–07–01. – Київ : Держстандарт, 2000. – 10 с.