Зміст (стр. 9 )

– недостатня освітленість робочої зони;

Психофізіологічні:

– фізичні перенавантаження (статичні);

– нервово психічні перенавантаження (монотонність праці).

Також вирішуються загальні питання:

– санітарно-гігієнічного комплексу в лабораторії (метрологічні умови, чистота повітря робочої зони);

– створення безпечних умов праці;

– дослідження безпеки роботи в надзвичайних ситуаціях.

7.1 Технічні рішення щодо безпеки при проведенні досліджень

Розглянемо потенційно небезпечні та шкідливі виробничі фактори.

Лабораторія живиться чотири провідною трифазною мережею,
величина напруги в якій складає 220 В (380В). Вона відноситься до категорії умов з небезпеки електротравматизму – без підвищеної небезпеки. План лабораторії показано на рисунку 7.1.

При живленні споживачів струму від чотирипровідної трифазної мережі з глухозаземленою нейтраллю при напрузі до 1000 В використовується занулення – навмисне електричне з'єднання нормально неструмоведучих елементів устаткування із заземленим нульовим проводом. При зануленні пробій на корпус призводить до короткого замикання (К. З.) фази (коло: нульовий провідник – фаза – фазний провідник – корпус споживача – нульовий провідник). Спрацьовує захист від короткого замикання (автомат з струмовим захистом чи плавкі запобіжники) – і пошкоджений споживач відключається від мережі. Вимоги нормативів [18] до занулення: повинна бути забезпечена необхідна кратність струму К. З. (3ч1,25) залежно від типу запобіжного пристрою, повинна бути забезпечена цілісність нульового провідника і достатня його провідність – за рахунок вибору достатнього перерізу нульового провідника та використання повторних заземлювачів нульового провідника [14].

Рисунок 7.1 – Генеральний план лабораторії 4211 (1-8 – робочі місця, 9-10 – місце викладача, 11 – тумбочка, 12 – розподільчий щит, 13 – двері, 14 – вікна)

При живленні споживачів струму від чотирипровідної трифазної мережі з глухозаземленою нейтраллю при напрузі до 1000 В використовується занулення – навмисне електричне з'єднання нормально неструмоведучих елементів устаткування із заземленим нульовим проводом. При зануленні пробій на корпус призводить до короткого замикання (К. З.) фази (коло: нульовий провідник – фаза – фазний провідник – корпус споживача – нульовий провідник). Спрацьовує захист від короткого замикання (автомат з струмовим захистом чи плавкі запобіжники) – і пошкоджений споживач відключається від мережі. Вимоги нормативів до занулення: повинна бути забезпечена необхідна кратність струму К. З. (3ч1,25) залежно від типу запобіжного пристрою, повинна бути забезпечена цілісність нульового провідника і достатня його провідність – за рахунок вибору достатнього перерізу нульового провідника та використання повторних заземлювачів нульового провідника.

З метою запобігання передбачено використовувати такі технічні рішення:

– розведення електромережі в приміщеннях у каналах стін, стелі, підлоги;

– використання електрозахисних засобів;

– використання заземлення.

7.2 Технічні рішення з гігієни праці та виробничої санітарії

Теоретичні дослідження проводяться в лабораторії 4211. Кількість робочих місць – 16. Кожне робоче місце обладнане ЕОМ. Загальна площа приміщення становить 62 м2 об’єм приміщення становить 186 м3. Генеральний план розробляється у відповідності до вимог безпеки праці та санітарного-гігієнічних вимог.

7.2.1 Мікроклімат

Для підвищення працездатності та збереження здоров'я важливо створити стабільні метеорологічні умови, мікроклімат для роботи людини.

Для створення нормального мікроклімату в робочій зоні встановлюють оптимальні і допустимі температури, відносну вологість і швидкість руху повітря в певних діапазонах в залежності від періоду року і категорії робіт [16].

Для забезпечення нормального мікроклімату в робочій зоні " Санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень" 1986 р; [18] встановлюють:

1. допустимі температури;

2. відносну вологість;

3. швидкість руху повітря у визначених діапазонах в залежності від періоду року і категорії робіт і допустиме опромінення.

Нормування допустимих параметрів мікроклімату в робочій зоні на підстанції приведені в таблиці 7.1.

Таблиця 7.1 – Нормування параметрів мікроклімату в робочій зоні

Період року	Категорія робіт	Допустима температура, єС, на робочих місцях	Відносна вологість	Швидкість руху повітря, м/с
Холодний	Іа	21 – 25	75	Не більше 0,1
Теплий	Іа	22 – 28	55 при 25єС	0,1 – 0,2

7. 2. 2 Склад повітря робочої зони

Робочою зоною вважається простір, який обмежений огороджуючими конструкціями виробничих приміщень, що мають висоту 2 м над рівнем підлоги або площини, на яких знаходяться місця постійного або непостійного перебування працюючих. Склад повітря робочої зони залежить від складу атмосферного повітря і впливу на нього ряду шкідливих виробничих факторів, утворених в процесі трудової діяльності людини. Склад повітря залишається постійним. Забруднення повітря робочої зони регламентується граничнодопустимими концентраціями (ГДК) в мг/м3.

Таблиця 7. 2 – Можливі забруднювачі повітря можуть і їх ГДК

Найменування речовини	ГДК, мг/куб. м	Клас небезпечності
Максимально разова	Середньодобова
Пил нетоксичний	0,5	0,15	4

Для нормалізації складу повітря робочої зони потрібно здійснювати щоденне прибирання робочого місця. Нагромадження пилу вказує на необхідність у вживанні заходів по очищенню від нього. Тому необхідно здійснювати наступні заходи:

– очищувати пил якнайчастіше.

– щодня протирати гарячі поверхні.

Планувати прибирання так щоб вони приходилось на час, коли устаткування виключене, як, наприклад, у другу половину дня п'ятниці або на вихідні.

Для забезпечення необхідних за нормативами параметрів мікроклімату необхідно використовувати:

– заходи місцевого кондиціювання;

– заходи індивідуального захисту.

7.2.3 Виробниче освітлення

Приміщення з постійним перебуванням людей повинно мати, як правило, природне освітлення. Без природного освітлення допускається проектування приміщень, які визначені дер­жавними будівельними нормами на проектування будинків і споруд, нормативними документами з будівельного проектування будинків і споруд окремих галузей промисловості, затвердженими в установленому порядку, а також приміщення, розміщення яких дозволено в підвальних поверхах будинків.

Характеристики освітлення приймаємо згідно ДБН В.2.5-28-2006. При експлуатації освітлювальної мережі необхідно проводити чистку світильників не рідше 2-х разів на місяць в звичайних приміщеннях і не рідше 4-х разів на місяць в приміщеннях із значними виділеннями диму, копті.

Природне освітлення поділяється на бокове, верхнє і комбіноване (верхнє і бокове).

Нормоване значення КПО, еN, для будинків, розташованих в різних районах, слід визначати за формулою

е = ен. m (7.1)

де ен - значення КПО за таблиця 7.2;

m - коефіцієнт світлового клімату згідно ДБН В.2.5-28-2006;

Кількісні та якісні параметри освітлення приміщення та робочих місць забезпечуються природним боковим освітленням та системою штучного освітлення. Нормовані значення коефіцієнта природного освітлення (КПО) та штучного освітлення наведені в таблиця 7.3.

Таблиця 7.3 – Нормовані значення коефіцієнта природного освітлення (КПО) та штучного освітлення.

Характеристика зорової роботи	Найменший Розмір об’єкта розрізнення, мм	Розряд зорової роботи	Підрозряд зорової роботи	Контраст об’єкта з фоном	Характеристика фона	Штучне освітлення лк	Природне освітлення (бокове) КПО	Суміщене освітлення (бокове) КПО
Комбіноване	Загальне
Високої Точності	Вище 0,5 до 1	ІV	в	Світлий Середній Великий	Світлий Середній Темний	400	200	1,5	0,9

Величина нормованого коефіцієнту природної освітленості при орієнтації вікон на ПНС:

е = ен • m = 1,5 • 0,9 = 1,4 %, (6.2)

Безпечну роботу персоналу забезпечує нормальна освітленість робочих місць. Погано освітлені зони є травмонебезпечними. Тому необхідно встановити комбіноване освітлення.

Суміщене освітлення:

е = ен • m = 0,9 • 0,9 = 0,8 %.

7.2.4 Виробничий шум

Вплив шуму на людину може визвати різні подразнення, паталогічні

зміни, функціональні розлади і механічні пошкодження.

Шум порушує нормальну роботу шлунка, особливо впливає на центральну нервову систему. А також погіршує точність виконання робочих операцій, ускладнює сприйняття інформації, знижує продуктивність праці, збільшує брак в роботі.

Відповідно до рівеня звука вимірюється в децибелах і визначається по формулі:

L=20lg(Р1/Р0),

де L - рівень шуму, дБ;

Р1 - середньоквадратичне значення звукового тиску, Па

Р0 - значення звукового тиску на нижньому порозі чутності в октавній смузі зі середньогеометричною частотою 1000 Гц.

Таблиця 7.4 – Допустимі рівні звукового тиску і рівні звуку для постійного(непостійного) широкополосного (тонального) шуму

Вид трудової діяльності, робоче місце	Рівні звукового тиску, дБ в октавних полосах із середньогеометричними частотами, Гц
31,5	63	125	250	500	1000	2000	4000	8000
Праця з часто отримува­ними вказівками та аку­стичними сигналами, робочі місця в приміще нях диспетчерської слу­жби, з мовним зв'язком, машинописне бюро	96	83	74	68	63	60	57	55	54

7.2.6 Виробничі випромінювання