Л. Глібов «Лебідь, Щука і Рак» (Байка)

Мета:Ознайомити дітей із жанром байки; розвивати способи і види читання байки; вчити передавати інтонаційно особливості характерів персонажів; оцінювати їхні вчинки; виявляти мотиви їхньої поведінки, розвивати зв’язне мовлення; збагачувати словниковий запас учнів; виховувати в дітей товариськість, переконання, що тільки злагоджена і продумана робота може принести радість успіху

Обладнання: предметні малюнки Лебедя, Щуки і Рака, портрет Л. Глібова, ілюстрація до байки, презентація.

I.  Організаційний момент

Доброго ранку! Доброго дня!

Доброго вечора кожного дня!

В школі, як завжди з вами, є я.

Нехай буде мир і злагода в нас

Кожному дню – безхмарного неба,

Кожній оселі – щастя і хліба.

Нехай усміхаються люди щодня.

Доброго ранку! Доброго дня!

II.  Розвиток фонематичного слуху та артикуляції.

1.  Розминка для очей.

1)  Око тренінг:

-  Вгору – вниз,

-  Зі сторони в сторону,

-  Обвести очима сторони прямокутника,

-  Роздивляємось велику веселку,

-  Покліпали очима.

2)  «Китайські оченята»

Зробіть «китайські» оченята і посміхніться один одному.

2.  Робота над скоромовкою гра «Дощик»

На річці Роман спіймав руками рака.

Рак за руку ущипнув Романа.

Прочитати повільно (хором)

-  Накрапає дощ (тихо).

-  Дощ пускається сильніше (голосніше(.

-  Злива (голосно).

-  Дощ слабшає (тихіше).

-  Дощ припинився (читання припиняється).

3.  Вправи на вимову звуків, складів, слів.

НЕ нашли? Не то? Что вы ищете?

-  Як ричить мале тигреня? (р-р-р).

-  Як гарчить собака? (гр-р-р).

-  Як каркають ворони? (кар-р-р).

III.  Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми і мети уроку.

1.  Розповідь вчителя про творчість Л. Глібова

-  Прочитайте вислів про байку.

Здається, байка просто бреше,

А справді ясну правду чеше,

Нікого в світі не мине,

Читайте, згадуйте про мене.

-  А згадувати про неї просить видатний український байкар Леонід Іванович Глібов.

(Демонстрація портрету)

-  Народився Леонід Іванович Глібов на Полтавщині 5 березня 1827 р. Його батьки були добрими, освіченими, культурними людьми.

У дитинстві Льолик, як його усі звали, був веселим і жвавим. Найбільше за все він любив доглядати за квітами і його прозвали «королем квітів».

Коли настав час здобувати освіту в гімназії, тринадцятирічний хлопець так засумував за рідною домівкою, що всю свою тугу вилив у своєму першому вірші «Сон».

Л. Глібов любив дітей. Якийсь час працював учителем географії і історії. Але хвороба підірвала його здоров’я. Майже втративши зір, він продовжував писати під лінійку з лупою. Глібов великий доробок: байки, віршовані загадки, жарти, казки, акровірші. Вони принесли йому славу. Його шанують, люблять і знають не тільки в Україні, а й в усьому світі.

2. Читання статті в підручнику. «Бджілки» (Кожен учень читає самостійно статтю у своєму темпі напівголосно).

- для кого Л. Глібов писав свої твори?

3. А тепер давайте подивимось, з якими героями ми зустрінемось у байці.

(Відгадування загадок)

-  Іде в горщик чорне, а з горщика – червоне. (Рак).

Білі хороми, червоні підбори. (Лебідь)

-  В річці риба проживає – Довгу морду вона має,

Гострі зуби, хижу вдачу – В річці всі від неї плачуть. (Щука).

-  Де з цими героями ви зустрічались? (На озері).

Сьогодні на уроці ми знову зустрінемось у байці Л. Глібова «Лебідь, Щука і Рак».

IV. Робота над змістом ілюстрації до байки.

1.  Розгляньте ілюстрацію, на якій зображені наші герої.

-  Скільки їх? (3)

-  Біля яких предметів вони «трудяться»?

-  Роздивіться, кого і як зобразив художник.

Гарного білосніжного лебедя, який розпростерши чудові крила, від натуги розкрив червоного дзьоба, хоче злетіти вгору, ремінна упряж стримує його, не дає злетіти.

Величезний темно – синій, майже чорний рак, витріщивши очі, повзе, «рачкує» назад, ніби хоче виплутатись з упряжі.

2.  Групова робота. Гра «5 речень» (Клас ділиться на 3 групи: підготувати розповідь – повідомлення про:

1 – ша група – про лебедя,

2 – га група - про рака,

3 – тя група – про щуку.

3.  Словникова робота

-  Добротний віз – відшліфована кожна дощечка, міцний;

-  Ремінна упряж – вищого ґатунку;

-  Поклажа – неважкий багаж.

Лад морока

Безладдя хура

Катма узялись

Приставить запряглись

(вправляння у правильності читання).

- Чи є щось спільне в усіх цих персонажів? (Ні. Всі вони різні за способом життя, зовнішніми і внутрішніми ознаками.

V.  Слухання байки.

Читає вчитель, ніби розповідаючи байку.

-  А тепер послухайте байку, де діють ці персонажі.

-  Що вам нагадує цей твар? (Казку, вірш).

-  Так, це віршована казка, в якій діють тварини.

VI. Робота над ідейним спрямуванням тексту.

1.  Прочитайте текст самостійно «дощиком» і скажіть, що вирішили тварини. («Приставить хуру узялись»).

-  Можливо багаж був великий? (Ні. На малюнку показано, що там неповні мішки, а в тексті сказано, що «Невелика, бачся, штука…»).

2.  Вибіркове читання.

-  То в чому ж тоді справа? Чому Лебідь, Рак і Щука не можуть зрушити хуру з невеличким вантажем з місця? ( Прочитайте про це. )

-  Якими словами передано дії кожного персонажу? (Лебідь рветься, Рак упирається, Щука тягне).

3.  Ідейне спрямування твору. Висновки.

-  Чи могли діяти в одному напрямку персонажі? (Ні).

-  Чому?

-  Що ж тоді хотів підкреслити автор такою домовленістю? (Причина невдачі криється в непогодженості дій. Вони домовились зробити спільну справу (приставити хуру), але діяти спільно не вміли).

-  Як ви гадаєте, чи випадкові герої байки – лебідь, рак і щука? (Мабуть, ні. Автор підібрав таких дійових осіб, які ніяк не могли порозумітись, бо вони дуже різняться між собою).

-  Який же висновок робить автор? Прочитайте рядки про це. («Хто винен з них, хто ні – судить не нам, а тільки хура й досі там»).

-  В чому ж причина того, що віз і досі там? (У відсутності погодженості дій, нерозуміння погодженості дій, нерозуміння спільного в справі).

-  Як говорить про це сам байкар? Прочитайте. («У товаристві лад – усяк тому радіє. Дурне безладдя лихо діє…»).

-  Як ви гадаєте, автор схвалює чи засуджує такий підхід до справи? (Він просто висміює, засуджує його).

-  Гостре засудження дій персонажів передано якими словами? («І діло, як на гріх, не діло – тільки сміх»).

-  Запам’ятайте цей вислів, користуйтесь ним при нагоді в житті. Він допоможе вам влучно оцінити зміст роботи та її результати, коли немає погодженості між діями виконавців. Остерігайтесь бути учасниками таких дій.

-  Ще раз перечитайте байку і визначте, де тут повчання.(«Де згоди доброї в товаришів нема, до діла братись там дарма…», «Судить не нам, та тільки хура й досі там»).

-  Отже повчання тут стоїть на початку і в кінці тексту. А чим схожий цей твір з казкою? (Початком розповіді: «Колись – то…»).

VII.  Робота по виробленню навиків виразності читання.

1.  Читання «Луною».

2.  Читання «Незнайком».

3.  Бесіда.

-  Скільки персонажів беруть участь у байці?

-  Назвіть їх.

4.  Робота в парах. «Ти мені, я – тобі» (Читання учнями байки виразно один одному).

5.  Конкурс «Хто краще?»

VIII.  Домашнє завдання: вивчити байку напам’ять.

IX.  Підсумок уроку.

Гра «Закінчи речення»

-  На уроці я вчився…

-  Найбільше мені сподобалось…

-  Байка мене навчила…

-  Урок завершую з … настроєм.