ВПЛИВ ГЕРБІЦИДУ Лінтур 70 WG І РЕГУЛЯТОРА РОСТУ РОСЛИН ЕМІСТИМ С НА АНАТОМІЧНУ БУДОВУ ЕПІДЕРМІСУ ЛИСТКІВ РОСЛИН ПШЕНИЦІ ЯРОЇ
Грицаєнко З. М., доктор сільськогосподарських наук
І., кандидат сільськогосподарських наук
В., асистент
Уманський національний університет садівництва
Анатомічна будова органів рослин за звичайних умов є стабільною системою, що в значній мірі відображає умови їх життєдіяльності. Проте, під впливом ряду екологічних чинників, в тому числі і внесення гербіцидів, анатомічна будова листя і стебел може змінюватися. У зв’язку з широким застосуванням регуляторів росту і гербіцидів у сільськогосподарському виробництві особливо великого значення набуває вивчення механізму дії цих сполук на тканинні і клітинні структури, від функціонування яких в значній мірі залежить урожайність і якість врожаю. Дія гербіцидів починається з надходження їх в рослину і подолання перешкоди (клітинної стінки плазмалеми). Першими зазнають впливу ксенобіотиків листки рослин, особливо епідерміс. Проникаючи крізь нього в тканини мезофілу листка, ксенобіотики спричиняють зміни в проходженні фізіолого-біохімічних процесів, що впливає на анатомічну будову фотосинтетичного апарату рослин. У зв’язку з наведеним одним з питань наших досліджень було вивчення впливу гербіциду Лінтур 70 WG, внесеного окремо і сумісно з регулятором росту рослин Емістим C, на анатомічну структуру рослин пшениці ярої.
Досліди проводили в польових і лабораторних умовах кафедри біології Уманського національного університету садівництва в посівах пшениці ярої сорту Колективна 3 впродовж 2004, 2005 і 2009 рр. Гербіцид Лінтур 70 WG у та регулятор росту Емістим С вносили у фазі повного кущіння культури за наступною схемою досліду: 1. Без препаратів і ручних прополювань (контроль І); 2. Без препаратів + ручні прополювання (контроль ІІ); 3. Емістим С 10 мл/га; 4. Лінтур 70 WG 120 г/га; 5. Лінтур 70 WG 150 г/га; 6. Лінтур 70 WG 180 г/га; 7. Лінтур 70 WG 120 г/га + Емістим С 10 мл/га; 8. Лінтур 70 WG 150 г/га + Емістим С 10 мл/га; 9. Лінтур 70 WG 180 г/га + Емістим С 10 мл/га. Повторність досліду – триразова. Ґрунт – чорнозем опідзолений важкосуглинковий (вміст гумусу – 3,3%). Препарати вносили обприскувачем ОГН–600 з витратою робочого розчину 300 л/га. Анатомічну будову листків кукурудзи досліджували за методикою Грицаєнко.
У результаті проведених досліджень нами встановлено, що при внесенні Емістиму С кількість клітин епідермісу в листках пшениці ярої становила 285 шт./мм2 проти 334 шт./мм2 на контролі І. При внесенні 120 г/га Лінтуру 70 WG кількість клітин епідермісу знизилася в порівнянні з контролем І на 34 шт./мм2, а у варіанті Лінтур 70 WG 150 г/га – на 52 шт./мм2. При застосуванні гербіциду в нормі 180 г/га кількість клітин епідермісу в листках пшениці ярої становила 320 шт./ мм2 проти 334 шт./ мм2 на контролі І. Це свідчить про формування ксеноморфного типу листкової пластинки за дії несприятливих умов (значної забур’яненості посівів у контролі І та підвищеної норми гербіциду у 180 г/га, яка мала фітотоксичну дію на рослини культури). У контролі ІІ, де були знищені бур’яни вручну, була найменша серед усіх варіантів досліду кількість клітин епідермісу – 265 шт./мм2, що свідчить про формування мезоморфного типу листка за сприятливих умов росту культури.
За сумісної дії Лінтуру 70 WG з Емістимом С кількість клітин епідермісу була дещо меншою, ніж при застосуванні гербіциду без регулятора росту. Так, при застосуванні 120 г/га Лінтуру 70 WG у суміші з Емістимом С кількість клітин епідермісу в порівнянні з контролем І зменшувалася на 66 шт./мм2 і була майже на рівні контролю ІІ. За зростання норми внесення гербіциду кількість клітин епідермісу збільшувалася, що може свідчити про певний ступінь прояву явища ксерофітності при дії підвищених норм ксенобіотиків, якими є гербіциди. Так, при дії 150 г/га Лінтуру 70 WG в суміші з Емістимом С кількість клітин епідермісу зросла в порівнянні з дією 120 г/га гербіциду з регулятором росту, однак зменшувалася проти контролю І на 49 шт./ мм2. При дії 180 г/га Лінтуру 70 WG у суміші з Емістимом С кількість клітин епідермісу становила 309 шт/мм2, що було на 25 шт./ мм2 менше, ніж у контролі І.
Поряд з цим нами було встановлено, що одночасно зі зниженням числа клітин епідермісу на 1 мм2 відбувалося в тій чи іншій мірі збільшення їх площі. Так, при 120 г/га Лінтуру 70 WG площа однієї клітини епідермісу листків пшениці ярої зросла у порівнянні з контролем І на 430 мкм2, тоді як за 150 г/га – на 490 мкм2. За дії 180 г/га гербіциду площа клітин епідермісу знизилася у порівнянні із нормою 150 г/га, проте перевищувала контроль І на 40 мкм2. Однак за внесення гербіциду у цих нормах площа клітин епідермісу на 5–18% була меншою проти контролю ІІ. У варіантах досліду із сумісним застосуванням Лінтуру 70 WG з Емістимом С площа клітин епідермісу пшениці була дещо більшою, ніж у варіантах із внесенням гербіциду без регулятора росту. Зокрема, при 120 г/га Лінтуру 70 WG у суміші з Емістимом С площа клітин епідермісу перевищувала контроль І на 866 мкм2, що було на рівні контролю ІІ, при 150 г/га гербіциду з регулятором росту – на 622 та при 180 г/га – на 172 мкм2.
Вивчаючи вплив препаратів при різних способах застосування на кількість продихових клітин на 1 мм2 листкової поверхні пшениці ярої, було встановлено, що при дії гербіциду без рістрегулятора найбільша кількість продихових клітин формувалася при нормі Лінтуру 70 WG у 150 г/га (на 18% більше у порівнянні з контролем І) та при застосуванні Лінтуру 70 WG у нормі 120 г/га з Емістимом С, де кількість продихів зростала у порівнянні з контролем І на 24%.
Отже, на підставі проведених досліджень можна зробити висновок, що найбільша площа клітин та кількість продихів формувалася при сумісному застосуванні Лінтуру 70 WG з Емістимом С при нормі гербіциду в 120 г/га та у разі проведення ручних прополювань, що сприяє покращенню надходження диоксиду вуглецю до рослинного організму та мінеральних речовин у формі водних розчинів і підвищенню продуктивності пшениці ярої.
