МОВА НАША ЗОРЕЦВІТНА
(СИНОНІМИ, АНТОНІМИ, ОМОНІМИ)
Мета: вдосконалити знання з теми «Лексика», відкорегувати вміння знаходити різні групи слів за значенням у текстах, розкрити таємниці людського мислення, розвивати бажання займатися творчою роботою, виховувати повагу до рідного слова
Тип уроку комбінований( психологія і українська мова)
Без слова неможлива думка
Сократ
Говори тоді, коли знаєш силу слова.
Східна мудрість
Учитель: Наш світ живий, великий, таємничий. Як ви пізнаєте його? ( смакуєте, відчуваєте, щупаєте, порівнюєте...) Тобто ви думаєте, аналізуєте, вибираєте те, що вам подобається. А який синонім до слова „думати” ви знаєте? ( мислити).
Процес мислення з т. з. психології складається з кількох елементів: розподілу, порівняння, аналізу, синтезу, узагальнення. Сьогодні на уроці збудуємо дерево мислення, виконуючи лінгвістичні вправи.
(На дошці – макет великого дерева із позначками елементів мислення, які спочатку приховані)
Позитивна мотивація. „Казка про двох курчат”
1 етап уроку
Розподіл ( розмежування, виділення)
- з допомогою малюнків учні пригадують різні групи слів за значенням і наводять приклади.
- гра „Зайве слово” (впр. 375, 376)
- впр. № 000 – 394
Поетична хвилинка( які групи слів за значенням ви зустріли в поданих текстах )
Мій рідний край, моя земля,
Колиска прадідів вербова!
Стою закохана я на твоїх лугах
У дивні роси, присмерк вечоровий.
Н. Бенев’ят
Пливе, мов кит, по річці пліт.
В саду росте солодкий плід.
Звучать слова ці дуже схоже,
Отож, їх легко сплутать можеш.
І замість визрілих плодів
Нарвеш у кошик ти плотів.
На місточку кіт ловив
У ставочку карасів.
Кит у морі задрімав
І нічого не впіймав.
На базар Микита віз
Сім макітер - цілий віз.
Став спускатися з гори.
Ой – ой – ой! Розбилось три.
Сіра ворона сірого ворона
Ранком сварила, присів на гачок.
Плітку про це рознесли на всі сторони
сорок сорок.
2 етап уроку
Порівняння
Лексичний диктант
- батько мого тата
- важлива складова української національної червоної гарячої страви, його в інших країнах називають мангольд
- свійський птах із високим червоним гребенем
- слова – побратими в лексиці
- внучка бабусі Орфографії
- в давнину його називали риж, сарацинове пшоно, але і зараз із нього готують плов
- у Канаді їй стоїть 20 – метровий пам’ятник, в Америці її виготовили із 140 коштовних камінців, а в Україні називають шкрябанкою, дряпинкою. Як ще кажуть? ( народознавча довідка: зображення птиці, тварин на писанках вказували на рід занять наших предків, ком, крапок – на сторони світу, дні тижня; саме яйце було символом життя)
- хитрі слова – близнята.
-Виписати із словника синонімів синонімічний ряд
„ зелений”, „жовтий”, „маленький”. Порівняти відтінки значень, записати три речення.
Журилась під осінь
Малесенька жабка:
- уже потемніла у соняха шляпка,
і жовтими стали листочки у клена,
а я іще досі зелена – зелена.
-Що можна сказати про людей із такими прізвищами: Волоцюга, Дармограй, Нетудихата, Промовляйко, Лизень, Закусило, Занесиголова, Заплюйсвічка, Дюймовочка.( дюйм – 2,5 см). Що ви знаєте про свої прізвища або імена?
- „Мислимо логічно”( відгадати загадки, назвати спільне і відмінне у відгадках)
І ношусь я, і літаю, топчу луки і поля,
Жовті трави пригинаю, лист зриваю із гілля.
То скирти, стоги розношу, то у сурми загуду,
То в безсиллі заголошу і до лану припаду...
( вітер – лютун)
А я, хлопець пустотливий, залітаю у ваш сад,
Оббиваю груші, сливи, трушу яблуні підряд.
І хустиночку в Марусі на голівці розв’яжу,
Свисну дівчинці у вусі і нічого не скажу.
( вітер – пустун)
Хворий, хворий віє стиха.
Ледве ходе, ледве диха,
Та щось думає неначе
І без голосу заплаче.
То в гаю зламає гілку,
Стане, виріже сопілку
І на дудці тихо грає,
І прохожим серце крає...
( вітер – плакун)
Які слова характеризують плач вітру?( виє, голосить, плаче, стогне, скигле, ридає).
До якої лексичної групи належать ці слова? З допомогою яких барв ви змогли б передати стан кожного вітру.
Придумайте загадку про ласкавий вітер.
Чи бачили ви листобій? Які почуття викликав у вас цей вітер?( пригадайте народні пісні, де б згадувався вітер: „Повій, вітре, на Вкраїну”, „Віюь вітри, віють буйні”, „Ой у полі вітер віє”...)
ОЙ, ЯКІ КМІТЛИВІ ДІТИ!
ЯК ЗА ВАС НЕ ПОРАДІТИ?
ЩОБ НАСТУПНИЙ КРОК ЗРОБИТИ,
ТРЕБА ТРІШКИ ВІДПОЧИТИ.
КАЗКА Ю. ЯРМИША «Котики»( у виконанні учня)
Фізхвилинка( тричі)
Щось не хочеться сидіти,
Мабуть, треба походити.
Руки вгору потяглись,
Руки вниз. На сусіда подивись.
Руки вгору, руки вбоки
І ступи чотири кроки.
3 етап уроку
Аналіз
а ) учні виконують впр. із підручника, обмінюються зошитами і виправляють помилки. Разом із вчителем аналізують виконане.
б) гра „ Загублене слово”( із довідки діти вибирають потрібне слово, щоб утворився вірш)
Весна до нас спішить –
Про це струмок.....(шумить, дзвенить, бринить..)
Як радо щодня і щоночі
Весняна водичка.....(хлюпоче, дзюркоче, плюскоче..)
Розляглась вода неозора,
А найкраща вода....(прозора).
На землі калинове намисто,
А найкраща вода....(чиста).
Тут діброва шумить невмируща,
А найкраща вода...(цілюща).
Ось і день проминув. Ніч коротка,
А найкраща вода....(солодка).
- Відредагуйте речення, виправивши лексичну помилку.
Мама написала свою автобіографію. На огороді росли арбузи. Козаки відбивали фашистську атаку. Болільники вболівали на футболі. У неї музичні пальці. Музикальний керівник прийшов на репетицію.
4 етап уроку
Синтез( об’єднання)
- гра „АСОЦІАЦІЯ”:
а) вгадайте землю за запахом ( духмяна, гірка, солодка, полинова, запашна, фіалкова...),
б) вгадайте землю за кольором ( сіра, розмокла, бура, зелена, ..)
в) .......за характером ( весела, смішна, буйна, ...)
- Визначте групи слів за значенням. Зверніться за допомогою до „Словникової скарбнички”. Складіть три речення. Які прислів’я про землю пам’ятаєте?
- Записати роз’єднані прислів’я( на кубиках) та підкреслити синоніми, омоніми, антоніми, якщо є. Пояснити прислів’я.
Праця чоловіка годує, а лінь марнує. Хто вчиться змолоду, не знає в старості голоду. Колос повний до землі гнеться, а пустий – догори дереться. З великої хмари малий дощ буває. Ситий голодного не розуміє. Свої сухарі кращі за чужі пироги. Добро не пропадає, а зло умирає. В добрім житі кучері в’ються, а в поганім – січуться.
5 етап уроку
Узагальнення = рефлексія
Що нового дізнались на уроці? Що найбільще запам’яталось? Який вид роботи був найважчим? найлегшим? Що вивчає лексика?
Які групи слів за значенням ви запам’ятали?
Подивіться: дерево мислення виросло, а з ним – і ваші знання.
Домашнє завдання: впр. № , № ; індивідуальне – використовуючи синоніми, антоніми, омоніми, скласти казки про явища природи або вірші.
Допоміжний матеріал
МИСЛЕННЯ – процес пізнавальної діяльності людини, що відображає дійсність.
ПОРІВНЯННЯ – усвідомлення схожих та відмінних ознак, властивостей об’єкта.
АНАЛІЗ – метод наукового дослідження предметів, явищ шляхом розкладу, розчленування їх у думці.
РОЗПОДІЛ – розмежування.
СИНТЕЗ – злиття частин у ціле.
УЗАГАЛЬНЕННЯ – мисленне злиття предметів у групи за істотними ознаками.
Ой, яка чудова українська мова!
Де береться все це, звідкіля і як?
Є в ній ліс, лісок, пуща, гай, діброва,
Бір, перелісок, чорноліс, є ще і байрак.
Є в ній хурделиця, віхола, завія,
Завірюха, хуртовина, хуга, заметіль....
Та не в тому справа, що така багата.
Помагало слово нам у боротьбі:
Кликало на битву проти супостата,
То сміялось на полях плаката,
То ридало за синів своїх.
КАЗКА Ю. ЯРМИША „ ДОРОГА І СТЕЖКИ”
Люди збудували дорогу. Вона прудко збігала в далечінь долинами, стрибала через високі мости нвд річками. Усі хвалили дорогу – така вона була пряма і широка. А сама дорога гордо мовила вузьким сусідкам: „ Я з’єднала далекі села з великим місом..” А стежки хвалили її та казали: „ Як пасує вам асфальтове вбрання. Подумати тільки, а колись ви були, як ми.” „Цього не може бути! – обурилась дорога і звернулась до приятельок – молодих тополь: - Які непоказні ці стежки, а ще натякають, що ми родичі! Та стежки не сперечались із чванливою дорогою. Вони знали, що теж потрібні людям. А, крім того, кожна з них у мабутньому може стати дорогою.(Яка ідея твору, синоніми до слова „дорога”)
Котики, що з’явились ранньої весни на вербі, мріяли зустрітися з котиками, що живуть у людей. Одного разу їм пощастило: на берег річки прибігло котеня, біле, пухнасте.
- Ой, які гарні котики народилися! Я хочу з вами дружити.
- Ми згодні! – закивали сріблясті котики на вербових гілочках.
І пухнастий котик тепер щоразу бігав до річки гратися з новими друзями. Він високо підстрибував і легенько гладив їх лапкою. А вербові котики розхитувались під вітром.
Одного разу пухнастий котик не помітив своїх друзів. Замість них похитувались жовто –сріблясті сережки. Пухнастий засумував. Йшов час. Котик став вченим котом, якого всі поважали. Але кожної весни він перетворювався на мале кошеня, яке хотіло дістати вербові котики, а потім співало пісні.
Їжачок виріс на гірці над морем. В місячну ніч він спустився на берег. Хвилька набігла на каміння, а коли відкотилась, то їжачок побачив малого чорного їжачка.
- Ти що тут робиш? – спитав перший.
- Я гріюсь на теплому камені, - відповів їжачок.- Мене звати Морський їжачок. А що ти дуже любиш?
- Молоко, біле і солодке.
- А я - солону воду.
Хвиля проковтнула їхню розмову.
- А ще мені подобається місяць.
- Я люблю сонечко. Приходь до мене у гості.
- Не можу, я не можу жити без моря.
Обоє засумували. Тихо плескалось море. „Але ми будемо дружити, ми обидва – їжачки,”- сказав їжачок, що жив на гірці.( За Ю. Ярмишем)
