З 1 вересня 2015 року збільшено розмір прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць та мінімальну заробітну плату

З 1 вересня 2015 року збільшено розмір прожиткового мінімуму

на одну особу в розрахунку на місяць та мінімальну заробітну плату

Законом України 17 вересня 2015 року N 704-VIII внесено зміни до Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік», зокрема, з 1 вересня 2015 року збільшено розмір прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць та мінімальну заробітну плату.

Прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 вересня 2015 року встановлений у розмірі 1330 гривень, а для основних соціальних і демографічних груп населення:

- дітей віком до 6 років: з 1 січня 2015 року - 1032 гривні, з 1 вересня - 1167 гривень;

- дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня 2015 року - 1286 гривень, з 1 вересня - 1455 гривень;

- працездатних осіб: з 1 січня 2015 року - 1218 гривень, з 1 вересня - 1378 гривень;

- осіб, які втратили працездатність: з 1 січня 2015 року - 949 гривень, з 1 вересня - 1074 гривні.

Мінімальна заробітна плата з 1 вересня 2015 року встановлена 1378 гривень (у місячному розмірі) та у погодинному розмірі - 8,29 гривні.

Зміна прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати з 1 вересня 2015 року не впливає на граничний розмір доходу, при якому застосовуються податкові соціальні пільги та на розмір податкових соціальних пільг

Законом України 17 вересня 2015 року N 704-VIII внесено зміни до Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік», зокрема, з 1 вересня 2015 року змінено розмір прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць та мінімальну заробітну плату.

Прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 вересня 2015 року встановлений у розмірі 1330 гривень, а для основних соціальних і демографічних груп населення:

- дітей віком до 6 років: з 1 січня 2015 року - 1032 гривні, з 1 вересня - 1167 гривень;

- дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня 2015 року - 1286 гривень, з 1 вересня - 1455 гривень;

- працездатних осіб: з 1 січня 2015 року - 1218 гривень, з 1 вересня - 1378 гривень;

- осіб, які втратили працездатність: з 1 січня 2015 року - 949 гривень, з 1 вересня - 1074 гривні.

Мінімальна заробітна плата з 1 вересня 2015 року встановлена 1378 гривень (у місячному розмірі) та у погодинному розмірі - 8,29 гривні.

 Водночас податкова соціальна пільга застосовується до доходу, нарахованого протягом звітного податкового місяця як заробітна плата (інші прирівняні до неї відповідно до законодавства виплати, компенсації та винагороди), якщо його розмір не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень.

При цьому граничний розмір доходу, який дає право на отримання податкової соціальної пільги одному з батьків у випадку та у розмірі, передбачених підпунктом 169.1.2 пункту 169.1 цієї статті, визначається як добуток суми, визначеної в абзаці першому цього підпункту, та відповідної кількості дітей.

Враховуючи зазначене граничний розмір доходу у вигляді заробітної плати, що дає право на одержання податкових соціальних пільг розраховується з показника прожиткового мінімуму, встановленого на 1 січня 2015 року та становить 1710 грн. на місяць.

Зміна прожиткового мінімуму протягом року не впливає на граничний розмір доходу при якому застосовуються податкові соціальні пільги.

Також залишаються у раніше встановленому розмірі податкові соціальні пільги.

У 2015 році податкові соціальні пільги встановлені у таких сумах:

- по пп. 169.1.1. Податкового кодексу України - для будь-якого платника податку – 609 грн. на місяць - (50% прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць) встановленого законом на 1 січня звітного податкового року);

- по пп. 169.1.2. Податкового кодексу України - для платника податку, який утримує двох чи більше дітей віком до 18 років, - у розрахунку на кожну таку дитину - 609 грн. на місяць - (50% прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць) встановленого законом на 1 січня звітного податкового року);

- по пп. 169.1.3. Податкового кодексу України - 913 грн. 50 коп. на місяць – (150% суми пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 ПКУ). Зазначена пільга передбачена для громадян які є одинокою матір'ю (батьком), вдовою (вдівцем), опікуном, піклувальником - у розрахунку на кожну дитину віком до 18 років, утримують дитину-інваліда - у розрахунку на кожну таку дитину віком до 18 років та для інших категорій платників;

- по пп.. 169.1.4. Податкового кодексу України – 1218 грн. на місяць - (200% суми пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 ПКУ). Наприклад, така пільга надається платнику податку, який є учасником бойових дій під час Другої світової війни або особою, яка у той час працювала в тилу, та інвалідом І і ІІ групи, з числа учасників бойових дій на території інших країн у період після Другої світової війни, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та іншим категоріям громадян.

Для оподаткування заробітної плати за ставкою 15 (20) відсотків застосовується граничний розмір, розрахований станом на 1 січня 2015 року

Положеннями статті 167 Податкового кодексу передбачено, що ставка податку становить 15 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 - 167.6 цієї статті) у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами, якщо база оподаткування для місячного оподатковуваного доходу не перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року (у 2015 році 12180 грн).

Якщо база оподаткування, яка визначена з урахуванням норм пункту 164.6 статті 164 цього розділу щодо доходів, зазначених в абзаці першому цього пункту, в календарному місяці перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, до суми такого перевищення застосовується ставка 20 відсотків.

З 1 вересня 2015 року максимальна величина бази нарахування єдиного внеску встановлена у розмірі 23 426 гривень

Положеннями Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» встановлено, що нарахування єдиного внеску здійснюється в межах максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. Зокрема, максимальна величина бази нарахування єдиного внеску - це максимальна сума доходу застрахованої особи, що дорівнює сімнадцяти розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом, на яку нараховується єдиний внесок.

Законом України від 17 вересня 2015 року N 704-VIII внесено зміни до Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік», зокрема, з 1 вересня 2015 року прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць встановлений у розмірі 1378 гривень.

Тому максимальна величина бази нарахування єдиного внеску, починаючи з вересня 2015 року, становить 23 426 грн. (1378 грн. х17).

Зміна мінімальної заробітної плати протягом року не впливає на граничні норми добових витрат, встановлені на 1 січня звітного року

Податковим кодексом України визначено, що податком на доходи фізичних осіб не оподатковуються добові витрати на відрядження у межах території України, але не більш як 0,2 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного року, в розрахунку за кожен календарний день такого відрядження, а для відряджень за кордон - не вище 0,75 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного року, в розрахунку за кожен календарний день такого відрядження.

Суми та склад витрат на відрядження державних службовців, а також інших осіб, що направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, які повністю або частково фінансуються за рахунок бюджетних коштів, визначаються окремо Кабінетом Міністрів України.

Тобто, граничні норми добових витрат (з метою оподаткування податком на доходи фізичних осіб), крім витрат на відрядження державних службовців та інших зазначених осіб, розраховуються з показника мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного року та становлять у 2015 році:

- у межах України - 243,6 грн.;

- за кордон - 913,5 грн.

Зміна мінімальної заробітної плати протягом року не впливає на граничні норми добових витрат, які були встановлені на 1 січня звітного року.

Фізичні особи – підприємці - платники єдиного податку зобов’язані мати первинні документи на закупівлю товарів, які використовуються у господарській діяльності

Для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених первинними документами.

Зазначена норма передбачена статтею 44 Податкового кодексу України і є загальною для платників всіх систем оподаткування, в тому числі платників, які застосовують спрощену систему оподаткування.

Тобто фізичним особам – підприємцям, в тому числі платникам єдиного податку необхідно мати первинні документи на закупівлю товарів, які використовуються у господарській діяльності та забезпечити зберігання вищезазначених документів не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи.

Фізична особа – підприємець - платник єдиного податку не сплачує військовий збір з доходів, отриманих в межах підприємницької діяльності

Положеннями Податкового кодексу України визначено, що фізичні особи – підприємці, які здійснюють діяльність за спрощеною системою оподаткування, не є платниками військового збору з доходів, отриманих в межах підприємницької діяльності за спрощеною системою оподаткування.

Водночас у разі отримання фізичною особою – підприємцем доходів, за межами підприємницької діяльності, такі доходи оподатковуються військовим збором на загальних підставах. Також суб'єкти господарювання та/або самозайняті особи, які виплачують доходи фізичним особам, які є об’єктом оподаткування військовим збором, є податковими агентами щодо таких доходів та зобов’язані утримувати та перераховувати військовий збір в порядку, визначеному законодавством.

Фізичні особи – підприємці загальної системи оподаткування є платниками військового збору

Фізичні особи – підприємці «загальної системи» оподаткування є платниками військового збору на загальних підставах.

Зазначені платники за результатами звітного податкового року самостійно розраховують військовий збір в розмірі 1,5 відсотки чистого оподатковуваного доходу, відображають в річній податковій декларації та сплачують в терміни, передбачені для сплати податку на доходи фізичних осіб за відповідний період. Першим звітним податковим періодом для нарахування військового збору з доходів фізичних осіб - підприємців є 2015 рік.

У разі відсутності у фізичної особи – підприємця платника єдиного податку протягом робочого дня підприємницьких доходів, книга обліку доходів не заповнюється

 Порядок ведення книги обліку доходів платників єдиного податку першої і другої груп та платників єдиного податку третьої групи, які не є платниками податку на додану вартість, та Порядок ведення книги обліку доходів і витрат платників єдиного податку третьої групи, які є платниками податку на додану вартість, затверджені наказом Міністерства фінансів України 19.06.2015 № 000.

 Відповідно до вимог названих Порядків, фізичні особи - підприємці платники єдиного податку першої - третьої груп відображають фактично отриману суму доходу та фактично понесених витрат від провадження діяльності.
 Записи в книгах обліку доходів або книгах обліку доходів і витрат виконуються за підсумками робочого дня, протягом якого отримано дохід.
 Тобто, якщо фізична особа - підприємець платник єдиного податку протягом робочого дня не отримувала дохід, то заповнювати книгу обліку доходів або книгу обліку доходів і витрат не потрібно.

У  податковій декларації платника єдиного податку - фізичної особи – підприємця зазначається найбільша чисельність працівників за будь-який місяць звітного періоду

Якщо кількість осіб, які перебувають з платниками єдиного податку другої або третьої груп у трудових відносинах, кожного місяця кварталу була різною та враховуючи, що для таких платників єдиного податку однією з основних умов перебування на спрощеній системі оподаткування є неперевищення 10-ти осіб або необмеженої кількості осіб відповідно, то у полі «Фактична чисельність працівників у звітному періоді» податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця зазначається найбільша чисельність працівників за будь-який місяць податкового (звітного) періоду.

Кабінетом Міністрів України затверджений перелік держав, операції з контрагентами яких визнаються контрольованими

Згідно з положеннями Податкового кодексу України для цілей нарахування податку на прибуток підприємств контрольованими є господарські операції, що впливають на об'єкт оподаткування платника податків, однією із сторін яких є нерезидент, зареєстрований у державі (на території), що включена до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Операції з контрагентом, зареєстрованим у державі (на території), включеній до зазначеного переліку, визнаються контрольованими з дати включення держави (території) до такого переліку.

На виконання зазначеної норми Податкового кодексу, Кабінет Міністрів України розпорядженням від 16 вересня 2015 р. N 977-р затвердив перелік держав (територій), які відповідають критеріям, установленим підпунктом 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 Податкового кодексу України. Зазначений документ набув чинності 16 вересня 2015 року.

Платникам єдиного соціального внеску

Законом України від 17 вересня 2015 року N 704-VIII внесено зміни до Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік», зокрема, з 1 вересня 2015 року змінено розмір прожиткового мінімуму та мінімальну заробітну плату. Мінімальна заробітна плата з 1 вересня 2015 року встановлена 1378 гривень (у місячному розмірі) та у погодинному розмірі - 8,29 гривні.

Положеннями Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" визначено, якщо база нарахування єдиного внеску (крім винагороди за цивільно-правовими договорами) не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та ставки єдиного внеску, встановленої для відповідної категорії платника.

Враховуючи вищенаведене, платники єдиного внеску, у яких база нарахування єдиного внеску (крім винагороди за цивільно-правовими договорами) не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, із заробітної плати вересня 2015 року розраховують суму єдиного внеску виходячи з мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 вересня 2015 року (1378 грн.) та відповідної ставки єдиного внеску.

З 1 вересня 2015 року мінімальний страховий внесок для фізичних осіб - підприємців розраховується з мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 вересня 2015 року

Законом України від 17 вересня 2015 року N 704-VIII внесено зміни до Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік», зокрема, з 1 вересня 2015 року змінено розмір прожиткового мінімуму та мінімальну заробітну плату. Мінімальна заробітна плата з 1 вересня 2015 року встановлена 1378 гривень (у місячному розмірі) та у погодинному розмірі - 8,29 гривні.

Положеннями Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" визначено, що для фізичних осіб – підприємців спрощеної системи оподаткування, єдиний внесок нараховується на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Для фізичних осіб – підприємців, які обрали загальну систему оподаткування, сума єдиного внеску також не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).

Мінімальний страховий внесок - це сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця. Єдиний внесок для фізичних осіб – підприємців встановлюється у розмірі 34,7 відсотка бази нарахування єдиного внеску.

Тобто з 1 вересня 2015 року мінімальний страховий внесок для фізичних осіб - підприємців розраховується з мінімальної заробітної плати, встановленої саме на вказану дату: 1378 грн. Х 34,7 = 478,17 грн.

З 1 вересня 2015 року пенсії, призначені учасникам бойових дій у період Другої світової війни, інвалідам війни та особам, на яких поширюється чинність статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" не оподатковуються податком на доходи незалежно від їх розміру

1 вересня 2015 року набув чинності Закон України  «Про внесення зміни до статті 164 Податкового кодексу України щодо оподаткування пенсій інвалідів війни та деяких інших категорій осіб».

Названим Законом внесені зміни до положень Податкового кодексу України щодо оподаткування пенсій та щомісячного довічного грошового утримання, якщо їх розмір перевищує три розміри мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня звітного податкового року (у 2015 році - 3654 грн.).

Зокрема, зазначена норма Податкового кодексу, починаючи з 1 вересня цього року не застосовується до пенсій, призначених учасникам бойових дій у період Другої світової війни, інвалідам війни та особам, на яких поширюється чинність статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

Дані в паспорті замість картки – в будь-якому органі ДФС

Відповідно до пункту 70.10 статті 70 Податкового кодексу України контролюючим органом на прохання фізичної особи - платника податків до паспорту можуть бути внесені (сьома, восьма або дев'ята сторінки) дані про реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру.

Підтвердженням достовірності реєстраційного номера облікової картки платника податків є документ, що засвідчує реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі, або дані про реєстраційний номер облікової картки платника податків, внесені будь-яким органом ДФС до паспорта громадянина України за формою встановленою Положенням про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків.

Якщо після постачання товарів змінюється їх вартість, а покупець втратив статус платника ПДВ, чи складається постачальником розрахунок коригування до податкової накладної?

Відповідно до п. 192.1 ст.192 Податкового кодексу України, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.
 Розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка видана їх отримувачу - платнику податку, підлягає реєстрації в ЄРПН:

-постачальником (продавцем) товарів/послуг, якщо передбачається збільшення суми компенсації їх вартості на користь такого постачальника або якщо коригування кількісних та вартісних показників у підсумку не змінює суму компенсації;

- отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу.  

При цьому постачальник товарів/послуг має право зменшити суму податкових зобов’язань за таким розрахунком коригування після його реєстрації в ЄРПН.

Отже, якщо після постачання товарів покупець втрачає статус платника ПДВ, така особа втрачає право на коригування податкового кредиту, сформованого в період його реєстрації платником податку, а тому відсутні підстави для складання розрахунку коригування на такого покупця.

У випадку, якщо після анулювання реєстрації покупця як платника ПДВ відбувається збільшення суми компенсації вартості поставлених товарів/послуг, то постачальник на дату такого збільшення складає нову податкову накладну на суму такого збільшення, в якій у графі ”Код отримувача” проставляє умовний Індивідуальний податковий номер покупця ”100000000000”, в графі «Особа (платник податку) - продавець» зазначається «Неплатник».

Які документи є підставою для нарахування податкового кредиту, крім податкових накладних?

 Відповідно до п. 201.11 ст. 201 Податкового кодексу України підставою для нарахування сум ПДВ, що відносяться до податкового кредиту без отримання податкової накладної, зокрема, є:

 а) транспортний квиток, готельний рахунок або рахунок, який виставляється платнику податку за послуги зв’язку, інші послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, що містять загальну суму платежу, суму податку та податковий номер продавця, крім тих, форма яких встановлена міжнародними стандартами;
 б) касові чеки, які містять суму отриманих товарів/послуг, загальну суму нарахованого податку (з визначенням фіскального номера та податкового номера постачальника). При цьому з метою такого нарахування загальна сума отриманих товарів/послуг не може перевищувати 200 гривень за день (без урахування податку);

 в) бухгалтерська довідка, складена відповідно до п. 36 підрозд. 2 розд. XX ПКУ;
 г) податкова накладна, складена платником податку відповідно до п. 208.2 ст. 208 ПКУ та зареєстрована в ЄРПН.

 Платник податку веде реєстр документів, зазначених у підпунктах «а» - «в» п. 201.11 ст. 201 ПКУ.

У разі ввезення товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на віднесення сум податку до податкового кредиту, вважається митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку.

 Для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України документом, що посвідчує право на віднесення сум ПДВ до податкового кредиту, вважається податкова накладна, складена платником за такими операціями та зареєстрована в ЄРПН зобов’язання за якою включені до податкової декларації відповідного звітного періоду.

Податкова накладна не була включена до податкового кредиту, яким чином її відобразити в наступних періодах?

Відповідно до п. 198.6 ст. 196 Податкового кодексу України у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної.

 До 29.07.2015 (дата набрання чинності Закону України від 16.07.15 № 000 - VIII зазначений термін становив 180 календарних днів.

 Податкові накладні/розрахунки коригування, які станом на 29.07.2015 року не зареєстровані в ЄРПН, та по яких станом на вказану дату сплинув граничний термін їх реєстрації в ЄРПН (з дати їх складання минуло 180 календарних днів), не можуть бути зареєстровані в ЄРПН після 29.07.2015 року та включені до складу податкового кредиту.

 Отже, якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму ПДВ на підставі отриманих податкових накладних він має право включити таку суму до складу податкового кредиту протягом 365 календарних днів у складі податкової декларації з ПДВ за відповідний звітний період, але не раніше її реєстрації в ЄРПН.

Як відображаються суми штрафів та пені у разі неналежного виконання договору при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток?

Згідно з пп. 134.1.1 ст. 134 Податкового кодексу України об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень розділу ІІІ ПКУ.

 Розділом ІІІ «Податок на прибуток підприємств» ПКУ не передбачено коригування фінансового результату до оподаткування на різниці по штрафах, пені, неустойці.

 Одержані штрафи, пені, неустойки відповідно до п. 3.10 розд. ІІІ Методичних рекомендацій щодо заповнення форм фінансової звітності, затверджених наказом МФУ від 28.03.13 № 000, відображаються у складі інших операційних доходів.

 Визнані штрафи, пеня, неустойка включаються до інших операційних витрат (п. 20 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого наказом МФУ від 31.12.1999 № 000).

 Отже, доходи у вигляді, одержаних штрафів, пені, неустойки за невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання та понесені витрати у вигляді визнаних платником податку штрафів, пені, неустойки приймають участь при визначенні фінансового результату до оподаткування відповідно до правил бухгалтерського обліку без подальшого його коригування на такі доходи та витрати.

Як відображається дохід у юридичної особи - платника єдиного податку третьої групи, якщо основний засіб реалізується з частковою оплатою?

 Відповідно до п. 292.6 ст. 292 Податкового кодексу України датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів у грошовій (готівковій або безготівковій) формі.

 Пунктом 292.2 ст. 292 ПКУ визначено, що при продажу основних засобів юридичними особами - платниками єдиного податку дохід визначається як сума коштів, отриманих від продажу таких основних засобів.

 Якщо основні засоби продані після їх використання протягом 12 календарних місяців з дня введення в експлуатацію, дохід визначається як різниця між сумою коштів, отриманою від продажу таких основних засобів, та їх залишковою балансовою вартістю, що склалася на день продажу.

 Сума залишкової балансової вартості на день продажу розраховується відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затвердженого наказом МФУ від 27.04.2000 № 92.

 Отже, якщо при продажу основного засобу платник єдиного податку третьої групи у звітному періоді отримує частину договірної вартості проданого основного засобу, то до складу доходу такого платника включається:

 - фактично отримана сума коштів на дату її отримання, якщо основний засіб використовувався платником менше року;

 - позитивна різниця між отриманою сумою (частиною договірної вартості) та добутком залишкової балансової вартості основного засобу і результатом ділення цієї частини на договірну вартість такого фонду, якщо основний засіб використовувався платником більше року.

Чи може юридична особа - платник єдиного податку третьої групи при проведенні розрахунків за товари надавати чи отримувати вексель?

 Пунктом 291.6 ст. 291 Податкового кодексу України встановлено, що платники єдиного податку першої - третьої груп повинні здійснювати розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) виключно в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій).

 Статтею 4 Закону України «Про обіг векселів в Україні» від 05.04.01 (зі змінами та доповненнями) передбачено, що видавати переказні і прості векселі можна лише для оформлення грошового боргу за фактично поставлені товари, виконані роботи, надані послуги, за виключенням фінансових банківських векселів, векселів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та фінансових казначейських векселів.

 Умова щодо проведення розрахунків із застосуванням векселів обов’язково відображається у відповідному договорі, який укладається в письмовій формі. У разі видачі (передачі) векселя відповідно до договору припиняються грошові зобов’язання щодо платежу за цим договором та виникають грошові зобов’язання щодо платежу за векселем.

 У разі отримання/видачі юридичною собою – платником єдиного податку векселя, зобов’язання щодо договору поставки/купівлі товарів (робіт, послуг) погашаються не в грошовій формі.

 Отже юридична особа – платник єдиного податку третьої групи не може отримувати/надавати вексель для оформлення грошового боргу за поставлені/придбані ним товари (виконані роботи, послуги).

Які наслідки виникають у разі нецільового використання коштів неприбутковою організацією?

 Підпунктом 133.4.3 п. 133.4 ст. 133 Податкового кодексу України встановлено, що у разі недотримання неприбутковою організацією вимог до їх функціонування, зокрема, стосовно цільового використання коштів, така неприбуткова організація зобов’язана подати у термін, визначений для місячного податкового (звітного) періоду, звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації за період з початку року по останній день місяця, в якому вчинено таке порушення, та зазначити суму самостійно нарахованого податкового зобов’язання з податку на прибуток.

Податкове зобов’язання розраховується, виходячи із суми операції нецільового використання коштів. Така неприбуткова організація виключається контролюючим органом з Реєстру неприбуткових установ та організацій.

 З першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому вчинено таке порушення, до 31 грудня податкового (звітного) року неприбуткова організація зобов’язана щоквартально подавати до контролюючого органу квартальну фінансову і податкову звітність (з наростаючим підсумком) з податку на прибуток та сплачувати податок у термін, визначений для квартального періоду.

 З наступного податкового (звітного) року така неприбуткова організація подає фінансову і податкову звітність та сплачує податок на прибуток у порядку, встановленому ст. 57 ПКУ для неприбуткових організацій - платників податку на прибуток.

Юридична особа - платник єдиного податку третьої групи реалізувала основні засоби за ціною нижчою ніж оціночна вартість. Які податкові наслідки такої операції?

 Згідно з п. 292.2 ст. 292 Податкового кодексу України при продажу основних засобів юридичними особами - платниками єдиного податку дохід визначається як сума коштів, отриманих від продажу таких основних засобів.

 Якщо основні засоби продані після їх використання протягом 12 календарних місяців з дня введення в експлуатацію, дохід визначається як різниця між сумою коштів, отриманою від продажу таких основних засобів, та їх залишковою балансовою вартістю, що склалася на день продажу.

 Отже, доходом від продажу основних засобів є сума коштів, отримана від продажу таких основних засобів, яка визначається згідно з договором про продаж основних засобів.

Для юридичних осіб – платників єдиного податку нормами ПКУ не передбачено обов’язкової умови щодо продажу основних засобів за ціною не нижче їх оціночної вартості.

Головне управління ДФС у Запорізькій області