Антигуманна теорія Раскольнiкова та її крах (за романом
євського «Злочин і кара»)
Вчитель російської мови
та зарубіжної літератури
І.
Дніпродзержинськ, 2015
Тема уроку: Антигуманна теорія Раскольнікова та її крах.
Мети уроку:
• Дидактична:
Ввести учнів у світ духовних пошуків головного героя роману євського «Злочин і кара» Родіона Раскольнікова, зрозуміти суть теорії героя, її джерела, показати, яку владу над людиною може мати теорія і на яку небезпеку наражається герой, намагаючись здійснити її.
• Розвиваюча:
Активізувати розумову діяльність учнів, спонукати до участі в дискусійних питаннях, розвивати мову учнів.
Удосконалювати монологічну і діалогічну мову учнів, вміння користуватися текстом, розмірковувати на морально-філософські теми, підтверджувати судження текстом.
• Виховна:
Показати згубні наслідки для життя людства теорії «влади над людьми».
Форма проведення: урок-дослiдження.
Обладнання уроку:
Оформлення дошки:
Дата, тема уроку.
Портрет письменника євського.
Ілюстрації до твору.
Висловлювання євського:
1. «Співчуття є найголовніший і, може бути, єдиний закон буття всього людства».
2. «Набути Христа - означає знайти власну душу».
3. «Все серце моє вкладаю в цей роман».
Розп'яття Ісуса Христа.
Біблія.
Екран для мультимедійної презентації роману.
Комп'ютер.
Словники: літературознавчих термінів, тлумачний словник за редакцією
С. І. Ожегова.
Фінальні питання до учнів:
1) Які почуття викликала у вас теорія Р. Раскольнікова? Дайте свою оцінку теорії.
2) Як ви розумієте слова Р. Раскольнікова: «Я себе вбив»?
3) Чи знайшла теорія Р. Раскольнікова своє відображення в історії людства в XX та XXI століттях?
4) Які наслідки для життя на землі мало це втілення?
5) Де ви бачите джерело протистояння злу?
ХІД УРОКУ
I. Організаційний момент:
Озвучення теми і цілей уроку.
Учні класу розділені на 2 групи:
Перша група - дослідники теорії Р. Раскольнікова.
Друга група - аналітики теорії Р. Раскольнікова.
Слово вчителя:
Роман «Злочин і кара» філософський, психологічний. Автор з глибокою силою показав соціальні контрасти епохи, трагедію народу, закабаленого нуждою. Своїх героїв представляє в страшні хвилини життя, коли їх душі максимально оголені. Задавлений життям бідний студент зображений автором у момент зародження, розвитку і краху його теорії, у момент тупикової ситуації «коли вже нікуди більше йти». Ф. Достоєвський викриває теорію Р. Раскольнікова тому, що вона антигуманна.
Сьогодні ми з вами досліджуємо і аналізуємо теорію героя. Для цього учні розділені на 2 групи - дослідників та аналітиків.
Роман схожий на детектив, в якому головне питання не «хто вбив?», а «чому вбив?».
Твір побудовано на принципах поліфонізму - багатоголосся.
II. Словникова робота:
Визначити лексичне значення слів за словниками: тлумачним словником за редакцією С. І. Ожегова і словником літературознавчих термінів:
· гуманний,
· гуманізм,
· антигуманний (значення приставки анти-),
· детектив,
· поліфонізм.
III. Літературний диктант
Учням пропонується відповісти на запитання одним словом:
1) Де відбувається дія роману?
2) Ім'я головного героя.
3) Кого вбивають разом з процентницею?
4) Як звали слідчого?
5) Хто підштовхнув героя на зізнання?
6) Скільки дітей, крім Соні, було в сім'ї Мармеладових?
7) За кого виходить заміж Дуня Раскольнікова?
8) Як називається стаття, яку написав Раскольніков?
9) Яке покарання отримав Раскольніков за вироком суду?
IV. Вставте відсутні слова в фразу:
А. «Хіба я стареньку вбив?......., а не стареньку».
Б. «Я не тобі вклонився. Я......... вклонився», - якось дико вимовив він і відійшов убік.
V. Бесіда вчителя з учнями.
1) Хто такий Р. Раскольніков?
2) Що означає його прізвище?
3) Де живе герой?
4) З якою метою так докладно описується його житло?
5) Що змусило героя «переступити» через загальноприйняті норми?
6) Який шлях героя до злочину?
7) Яку причину можна назвати основною в створенні теорії?
8) Яке соціальне становище героя?
9) Що відбувається з людиною, яка опинилася під владою злиднів?
10) Що відбувається з Раскольніковим під її впливом?
11) Чому герой страждає і мучиться?
12) Хто ще крім Раскольнікова «переступив» моральні норми?
13) Як ви розумієте слова Раскольнікова «Я себе вбив, а не стареньку»?
14) Що недооцінив в собі Раскольніков?
VI. Дослідження сутності теорії Раскольнікова.
Слово надається учням з групи дослідників:
Перший дослідник: «Раскольніков на кожному кроці бачить несправедливість. Сам же Раскольніков - людина, що сприймає чужий біль гостріше, ніж власний. Ризикуючи життям, він рятує з вогню дітей, ділиться останнім з родиною Мармеладових. Він гордий, нетовариський, самотній, а гордість його уражається на кожному кроці: він ховається від господині, якій заборгував, пояснюється з цього приводу в поліції, він постійно голодний. В почутій випадково розмові студента й офіцера Раскольніков вловив ідею: вбити дурну, незначну, злу, нікому не потрібну, шкідливу старушонку, взяти її гроші і загладити цей злочин тисячами добрих справ, допомогою бідним, нужденним».
Другий дослідник: «Вигадуючи теорію, Раскольніков приходить до переконання, що людство споконвіку ділиться на два розряди: на людей звичайних, які становлять більшість і вимушені підкорятися силі та на людей незвичайних, таких, як Наполеон, які нав'язують більшості свою волю, не зупиняючись і перед злочином. І в цьому вічний закон: «Хто міцний і сильний розумом і духом, той над ними і володар! Хто багато посміє, той у них і прав. Хто на більше може зазіхнути, той у них і законодавець...» і так буде завжди. Він запитує себе: «Тварюка я тремтяча, або право маю?». Він болісно розмірковує над цим питанням і хоче довести собі і оточуючим, що він не «тремтяча тварюка», а природжений «володар долі».
Третій дослідник: «Раскольніков думає, що людей, які нездатні змінити своє життя, врятує якийсь «господар», тобто по суті справи добрий тиран. Він вирішує, що можна поодинці прокласти шлях до загального щастя, бо переконаний, що воля і розум «сильної особистості» можуть ощасливити натовп. Він відточив, як бритву, свою теорію, він не сумнівається в її непогрішності, вірить, що вона відкриває єдиний вихід з його власного і всіх інших життєвих тупиків. Він в деталях продумує свій експеримент.
Отже, два розряди людей, - теоретичне обгрунтування вбивства».
Перший аналітик: «У романі досліджується і відкидається психологія індивідуалізму. Письменник показує, яку небезпеку для суспільства представляє розподіл людства на звичайних і незвичайних людей, на героїв і натовп, виправдання владі обраних. Достоєвський простежує крах теорії Раскольнікова. Поступово все більш руйнується система його поглядів. Він все частіше думає про те, що «принцип» свій вбив і сам, у своїх власних очах виявився не Наполеоном, а «вошею». Він не в силах пояснити ні собі, ні Соні, навіщо вбив. Вже відчуває серцем і розуміє розумом, що не можна, злочинно вважати «вошею» людину взагалі і цю злощасну стареньку теж».
Другий аналітик: «Світ, де метушиться у пошуках виходу Раскольніков, нелюдський. Не випадково останнє - перед злочином - потрясіння - це сон. Герой бачить себе дитиною років семи і очима дитини дивився, як п'яний під регіт натовпу забиває на смерть селянську клячу. Автор показує торжество насильства і покірливе страждання. Після вбивства письменник знаходить дивовижний вираз, що характеризує внутрішній стан Раскольнікова. Він «ніби ножицями відрізав сам себе від всіх і всього». Злочин відгородив його від людей. Він не скористався вкраденими грошима, бо виявилося, що відноситься до «тварі тремтячою», не пройшов випробування на роль володаря».
Третій аналітик: «Достоєвський переконує, що якщо на шлях насильства стає навіть людина чесна і добра, змучена стражданнями, то вона неминуче приносить тільки зло собі та іншим. Теорія, яка повинна була звільняти з життєвих тупиків, завела в самий безпросвітний з усіх можливих тупиків. Якщо вірити, що людство назавжди розділено на володарів і покірних владі, то для пригноблених виходу немає. На їх покірності, на їх здоров'ї, крові, кістках, завжди будуть стверджувати свою владу наполеони всіх мастей і масштабів. Найблагороднішої, самої високою мети не можна досягти негідними, антигуманними засобами, інакше буде скомпрометована, принижена і сама мета».
VII. Мультимедійна презентація розвитку і краху теорії Раскольнікова.
Слайд 1: портрет автора роману, дати життя письменника;
Слайд 2, 3: дата написання роману, обкладинка першого друкованого видання роману, висловлювання автора про роман;
Слайд 4: герої роману, їхнє ставлення до Раскольнікова у вигляді схеми;
Слайд 5: цитата Ф. Достоєвського про людину як про таємницю;
Слайд 6: глави роману, що зображують події в житті героя, які призвели до злочину;
Слайд 7: причини злочину;
Слайд 8: шлях до злочину;
Слайд 9: схема теорії Раскольнікова;
Слайд 10: висновок із теорії;
Слайд 11: роман в кіно;
Слайд 12,13: шлях до прощення: від страждання до співчуття;
Слайд 14: чому роман називають філософським і морально-психологічним?
Слайд 15: зміст роману - НЕМОЖНА!
VIII. Уривки з екранізації твору «Злочин і кара» режисером Львом Куліджановим.
IX. Слово вчителя:
У романі звучать біблійні мотиви, звучить тема духовного воскресіння особистості. Раскольніков завдяки Соні звертається до Бога. Соня кличе його до покаяння, вона читає знаменитий євангельський епізод про воскресіння Лазаря.
Читання епізоду по Біблії.
Учень читає вірш «Підійду я до Хреста і коліна схилю, та прости мене, Господи, за гріхи...».
X. Обговорення питань, представлених на дошці.
XI. Заключне слово вчителя:
Твір Достоєвського актуальний і в наш складний час. Ідея автора роману жива і сьогодні. У світі, що роздирається розгулом насильства, голос Достоєвського звучить, закликає до людяності, гуманізму. У світі навколо ллється кров, затирається її цінність. Не можна! Не можна, щоб ким небудь стверджувалося право на власну обраність, винятковість. І якщо висловити в одному слові сенс складнішого роману - це слово НЕМОЖНА!
XII. Домашнє завдання:
Скласти промову адвоката на суді над Раскольніковим.
