Тема . «Гайдамаки». Характеристика образів твору.
Мета: Поглибити поняття про художній образ.
n Уміти розрізняти історичну правду та художній вимисел у творі.
n Характеризувати героїв поеми.
n Висловлювати власні судження щодо моральних уроків поета сучасникам і нащадкам.
Хід уроку
Учитель читає сонет Є. Маланюка «Шевченко».Не поет – бо це ж до болю мало,
Не трибун – бо це лиш рупор мас.
І вже менш за все – “Кобзар Тарас” -
Він, ким зайнялось і запалало.
Скорше – бунт буйний майбутніх рас,
Полум’я, на котрім тьма розтала,
Вибух крови, що зарокотала
Карою за довгу ніч образ.
Лютий зір прозрілого раба,
Гонта, що дітей свяченим ріже,
У досвітніх загравах – степа
З дужим хрустом випростали крижі.
І ось поруч – усміх, ласка, мати
І садок вишневий біля хати.
Оголошення теми, мотивація мети.Цей сонет Євгена Маланюка має назву «Шевченко». Як ми бачимо, автор вважає Шевченка не просто поетом, для нього недостатньо назвати його лише «кобзар Тарас». Давайте простежимо, які ж асоціації виникають в його уяві щодо Шевченка. (бунт, полум’я, вибух крові і водночас – усміх, ласка, мати). А які асоціації виникають у вас? ( Україна, совість нації, душа, пророк).
Які два твори Шевченка виразно прослідковуються в цьому сонеті? («Гайдамаки» та «Садок вишневий коло хати»).
Сьогодні на уроці ми продовжимо роботу над поемою «Гайдамаки» й охарактеризуємо образи цього твору. При цьому намагатимемося досягти таких навчальних цілей: (коментую)
Актуалізація опорних знань. Для того, щоб пригадати матеріал, потрібний на уроці, виконаємо завдання«Так чи ні?»
1
4. Вивчення нового матеріалу.
Ø Отже, сьогодні ми говоритимемо про образи твору. Давайте пригадаємо, що таке художній образ.
Ø Скільки героїв у поемі «Гайдамаки»? Багато чи мало?
Ø Хто з героїв твору вам запам’ятався?
Ø Давайте пригадаємо назви інших ранніх творів Шевченка на історичну тематику.
Обізвався пан Трясило
Віру рятувати,
Обізвався, орел сизий,
Тай дав ляхам знати!
(«Тарасова ніч»)
Наш отаман Гамалія,
Отаман завзятий.
Забрав хлопців та й поїхав
По морю гуляти. («Гамалія»)
Пливуть собі та співають.
Рибалка літає.
А попереду отаман
Веде, куди знає. («Іван Підкова»)
Ø Який висновок можна зробити?
Те, що Шевченко головним героєм твору малює народ, засвідчено самим заголовком. Якщо інші поеми названо іменами ватажків, то в заголовок «Гайдамаків» винесено назву повсталого народу – рушійної сили повстання. А тепер попрацюємо в парах.
Ø Народ має свої ідеали і своїх героїв. Про них говорить ігумен Мотронинського монастиря у своїй проповіді. Хто ж вони? (ст.97)
Виписати імена народних героїв. За які ідеали бореться народ?
Ø З якими птахами порівнюються гайдамаки? Доповніть речення: «На гвалт України.........прилетіли». (Орли. Повстанці сміливі, нескорені, почувають себе господарями становища.)
Ø Проаналізуйте уривок розділу «Червоний бенкет» і доведіть, що повстання охопило значну територію. Випишіть географічні назви. 2
( Смілянщина, Медведівка, Сміла, Корсунь, Канів, Чигирин, Черкаси, Волинь, Полісся).
Ø Розділ «Гупалівщина» починається страшним пейзажем, де між іншим є такі слова:
Зосталися діти та собаки,
Жінки навіть з рогачами пішли в гайдамаки.
Із розділу «Гупалівщина» випишіть цитати, які характеризують масовий характер народного гніву.
В цьому ж таки розділі зустрічаємося з хлопцем-підлітком, що теж називає себе гайдамакою. Про що це свідчить?
Ø Отже, народ – це велика сила. Мета його – помста за кривди, захист православ’я. Народ вважає цю боротьбу святою (освячені на Маковія не квіти, а ножі), не вважає вбивство католика чи єврея гріхом. У своїй ненависті не зупиняється перед жорстокістю.
Ø Гратися з народом – це все одно що гратися з вогнем.
Ø Однак як би не вражали нас масові сцени і загальні картини, поет не може обійтися без конкретних образів-персонажів. Це, насамперед, ватажки гайдамаків Максим Залізняк та Іван Гонта.
Ø Випереджуюче домашнє завдання. Історична довідка про Залізняка.
Як свідчать історичні джерела, Максим Залізняк був родом із містечка Медведівки на Чигиринщині. Ще підлітком опинився на Запорожжі, де пробув 14 років. Коли Залізнякові було близько 30 літ, він раптово змінив хід власного життя і став послушником Мотронинського монастиря. Потім занедбав монаший чин і перейшов до табору повсталих. Чому так сталося, не з’ясовано й досі, хоча є припущення, що Максим очолив визвольну боротьбу за дорученням ігумена монастиря, що прагнув захистити православ’я.
З повсталих Залізняк намагався створити військо на зразок козацького. Він зробив перепис коліїв, поділив їх на десятки, сотні й полки. У взятій Умані було скликано раду, на якій Залізняка проголошено гетьманом України, а Гонту – уманським полковником.
Виважена й обдумана політика Максима Залізняка породила в народі віру, що козаччина повертається. «Як один чоловік, одгукнулася на його універсали мало не вся польська Україна, і під його рукою зібралося велике гайдамацьке військо, що звало себе коліями», - писав історик Микола Аркас.
3
Ø Як ми вже знаємо, основним джерелом поеми Шевченка були народні перекази й пісні. В поемі теж є пісні. Проаналізуйте пісню кобзаря Волоха
( розділ «Свято в Чигирині»).
Що можна сказати про Залізняка на основі пісні? (названий орлом, батьком, безстрашний, не дбає про особисте збагачення. Гайдамаки вірять йому, як діти) ст.93.
Ø Отже, Залізняк – досвідчений, вдумливий і вимогливий ватажок, відзначається розумом, витримкою, здатний на відчайдушні вчинки, розуміє настрої повстанців, вірний побратим (заплакав уперше зроду, коли почув про смерть Гонти).
Ø А яким же змальований Іван Гонта? Історична довідка.
Історичний Іван Гонта суттєво відрізняється від Шевченкового. Як свідчать дані, Гонта за походженням був вільним селянином із села Розсішок біля Умані, яке належало польським магнатам Потоцьким. Як для селянина, Гонта зробив блискучу кар’єру: досить недовго прослуживши надвірним козаком, отримав підвищення і став керувати сотнею, одружився зі шляхтянкою. Здавалося б, у нього не було підстав кидати пана і переходити на бік повсталих, проте саме так і сталося. Саме сотня Гонти допомогла гайдамакам узяти Умань. Що ж до вбивства Гонтою власних дітей, то воно було неможливим із двох причин: у сім’ях із різним віросповіданням дочки наслідували віру матері, а сини – батька. Крім того, в Гонти був лише один син, на час повстання вже дорослий, одружений.
Ø У якому розділі поряд із Залізняком з’явсяється Гонта? («Бенкет у Лисянці»)
Ø Однак найтрагічнішим є розділ «Гонта в Умані», і в ньому найповніше розкривається характер Гонти. (ст.123)
- Кого привели до Гонти у розпалі бою?
- Чого домагався ксьондз, звертаючись до Гонти із « порадою» вбити синів?
- Чи намагався вражений батько дати своїм дітям шанс на життя?
- Чому Гонта намагається примусити їх замовкнути?
- Які почуття борються в його душі і що перемагає? 4
- Чому для батька так важливо отримати від дітей прощення?
- Як ви оцінюєте заборону поховати дітей?
- З чого видно, які важкі докори сумління мучать героя? До кого він звертається? («Праведнії зорі! Сховайтесь за хмару! Я вас не займав - я дітей зарізав!» Зорі в народі називають «Божими оченьками», «Божими бджілоньками».
- Яке бажання з’являється у героя після похорону дітей?
Отже, образ Гонти - це трагічний образ патріота, безмежно відданого своєму народові.
Із яким персонажем твору Миколи Гоголя можна співставити Івана Гонту?
(Тарас Бульба, хоч обставини неоднакові).
Як ми знаємо, Тарас Бульба – не історична особа. У поемі «Гайдамаки» одним із головних героїв є Ярема Галайда, особа теж не історична, однак лише «наполовину видумана». (Історична довідка)
Багато дослідників вважає, що Ярема Галайда мав реального прототипа – гайдамаку Семена Неживого, який спочатку був наймитом у гончара. Ставши колієм, він діяв у селах, де жив чи бував Шевченко, - Кирилівці, Тарасівці. із невеликим загоном підійшов під Канівський замок, губернатор Новицький похвалявся перестріляти не лише повсталих, а й мирних жителів містечка. Тоді Семен влаштував пожежу і викурив шляхту із замку, а канівську громаду попросив засвідчити, що грабежами гайдамаки не займалися і збитків міщанам не завдали.
Ø Що означає прізвище Галайда? (бродяга)
Ø Яким був Ярема-наймит? (закомплексований, затурканий, принижений, попихач)
Ø Чому ж Ярема – «сирота багатий»?
Ø Що змогла подолати Яремова любов? ( безрадісне життя, безнадійність, думки про самогубство, ревнощі до ймовірної зрадниці, зневагу до Оксани з боку гайдамаків)
Ø Що зробило Ярему жорстоким?
Ø Чи випадково, що герой не гине в кінці твору? Як твір закінчується?
Отже, образ Яреми подається в розвитку – від покірного наймита – до нещадного месника. Однією з визначальних рис цього героя є його любов.
Які ж моральні уроки поеми? Над якими питаннями вона змусила вас задуматися?
«Кров людська – не водиця, проливати не годиться», - говорить народна мудрість. А Шевченко у передмові до «Гайдамаків» сказав ще краще: «Серце болить, а розказувать треба, нехай бачать сини і внуки, що батьки їх помилялись... Нехай житом-пшеницею, як золотом, покрита, нерозмежованою останеться навіки од моря і до моря – слов’янська земля». Нам залишається лише засвоїти ці уроки історії.
Рефлексивно-оцінювальний етап. Картка самооцінки. Домашнє завдання: Обов’язкове:Ø Опрацювати матеріал підручника.
Ø Скласти плани характеристики героїв поеми.
Ø Прочитати поему «Сон».
На вибір:
· Написати твір-мініатюру «Чим мене вразили Шевченкові «Гайдамаки».
· Створити власні ілюстрації до твору.
, учитель ЗОШ І-ІІ ступеня
села Ощів Горохівського району
5
Загальноосвітня школа І-ІІ ст.
села Ощів
Горохівського району
Конспект уроку
української
літератури
у 9 класі
Вчитель
2010 рік
