Робоча програма навчальної дисципліни зовнішня політика країн західної Європи (стр. 2 )

№ з/п	Назва теми	Кіл-ть годин
1.	Місце Італії у світовій, європейській та субрегіональній політиці. 1.  Формування зовнішньополітичного курсу Італії після закінчення «холодної війни». 2.  Зовнішня політика Італії в рамках Європейського союзу. 3.  Середземномор’я як пріоритет регіональної політики Італії. 4.  Балкани у зовнішній політиці Італії. [3-5, 18, 26, 30, 37, 42, 44, 45]	2
2.	Пріоритети зовнішньої політики країн Бенілюксу. 1. Бельгія в процесах євроінтеграції. 2. Основні напрямки зовнішньої політики Нідерландів. 3. Нідерланди і Європейський Союз. 4. Внесок Люксембургу в процес євроінтеграції. [12, 18, 30, 37, 45]	2
3.	Особливості зовнішньої політики Альпійських держав. 1.  Еволюція австрійського нейтралітету. 2.  Внутрішні чинники формування і реалізації європейської політики Австрійської республіки. 3.  Європейський вектор австрійської дипломатії. 4.  Особливість швейцарського нейтралітету та вступ в Організацію Об’єднаних Націй. 5.  Європейський напрям швейцарської дипломатії. 6.  Відносини Швейцарії та США. 7.  Питання національної безпеки Швейцарії. 8.  Зовнішня політика Ліхтенштейну. [12, 18]	2

6. Методи навчання:

читання лекцій із застосуванням технічних засобів навчання, аналіз сучасних тенденцій розвитку міжнародних відносин на Близькому Сході, з врахуванням ролі та впливу держав регіону на розвиток світової політики, а також інтересами наддержав в Близькосхідному регіоні; застосовуються тематичні відеоматеріали та інтернет-ресурси.

7. Методи контролю:

поточне оцінювання, реферат, іспит.

Модуль 1	Модуль 2	Реферат	Іспит	Сума
Т.1	Т.2	Т.3	Т.4	Т.5	Т.6	Т.7	Т.8	Т.9	Т.10	Т.11
-	-	-	-	-	10	-	10	-	10	-	20	50	100

ПИТАННЯ НА ПЕРШИЙ МОДУЛЬ (ТЕМИ ДЛЯ ПІДГОТОВКИ РЕФЕРАТУ)

1.  Спільна зовнішня політика та політики безпеки країн Західної Європи.

2.  Західноєвропейський Союз: створення та діяльність.

3.  Співпраця НАТО і ЄС.

4.  Загальна характеристика національних інтересів Великої Британії.

5.  «Етична зовнішня політика» лейбористського уряду Т. Блера та її крах.

6.  Великобританія в європейських інтеграційних процесах.

7.  «Особливі відносини» Великобританії зі США.

8.  Місце та роль Великобританії в діяльності НАТО.

9.  Імперська ідея в зовнішній політиці Великобританії.

10.  Зовнішня політика уряду Г. Брауна.

11.  Нова концепція зовнішньої політики Великобританії.

12.  Нова зовнішня політика Німеччини.

13.  Місце ФРН у постбіполярній Європі.

14.  Німеччина як стрижень європейської безпеки.

15.  Східноєвропейська політика ФРН.

16.  Роль Німеччини в інтеграційних процесах Європейського Союзу.

17.  Німецько-французькі відносини в контексті розвитку інтеграційних процесів в Євросоюзі.

18.  Напрямки зовнішньополітичного курсу Франції.

19.  Східна Європа у зовнішній політиці Франції.

20.  Відносини Франції зі США.

21.  Особливості інтересів Франції у країнах «третього світу».

22.  Особлива роль Франції в НАТО та ЄС.

23.  Франко-німецькі відносини як стрижень європейської безпеки і співробітництва.

24.  Середземноморський вектор в політиці Франції.

25.  Франція і Міжнародні конфлікти: Близький Схід, Балкани, Ірак.

ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ РЕФЕРАТУ

Обсяг 10-15 аркушів формату А4 (без додатків).

План за яким виконується реферат (усі позиції є обов’язковими).

План

Вступ (до реферату) – 1 аркуш.

Основна частина реферату поділена на розділи (не менше 3)

Висновки (до реферату) – 1–2 аркуші.

Список використаних джерел та літератури

Додатки (у вигляді тестових завдань по тексту реферату – 10 штук).

Вимоги оформлення

Шрифт Times New Roman, кегль 14.

Відступ абзаців – 1,5 см.

Поля: ліве – 2,5 см, праве – 1,5 см, верхнє і нижнє – 2 см.

ПИТАННЯ НА ДРУГИЙ МОДУЛЬ

1.  Формування зовнішньополітичного курсу Італії після закінчення «холодної війни».

2.  Зовнішня політика Італії в рамках Європейського союзу. Діяльність Італії в Раді Європи.

3.  Середземномор’я як пріоритет регіональної політики Італії.

4.  Балкани у зовнішній політиці Італії.

5.  Італія та основні інститути безпеки (ОБСЄ, НАТО).

6.  Діяльність Італії у «Великій вісімці».

7.  Італія і країни Північної та Південної Америки.

8.  Африканський напрям італійської дипломатії.

9.  Головні напрямки зовнішньої політики Ірландської Республіки.

10.  Зміни соціально-економічного становища Ірландії в кін. XX – на поч. XXI ст.

11.  Сприяння Ірландської Республіки процесам європейської інтеграції.

12.  Мирний процес у Північній Ірландії на сучасному етапі.

13.  Нова зовнішньополітична доктрина Бельгії.

14.  Бельгія в процесах євроінтеграції.

15.  Євроатлантизм і стратегія міжнародної безпеки сучасної Бельгії.

16.  Основні напрямки зовнішньої політики Нідерландів.

17.  Доктрина національної безпеки Нідерландів.

18.  Нідерланди і Європейський Союз.

19.  Внесок Люксембургу в процес євроінтеграції.

20.  Національні інтереси в зовнішній політиці Іспанії.

21.  Європейський напрям дипломатії Іспанії.

22.  Іспанія та США в контексті євроатлантичних відносин.

23.  Іспанська концепція «альянс цивілізацій» та її суть.

24.  Взаємовідносини Іспанії з Латинською Америкою і країнами АТР.

25.  Середземноморський напрям зовнішньої політики Іспанії.

26.  Головні пріоритети зовнішньої політики Португалії.

27.  Євроінтеграційний напрям зовнішньої політики Швеції.

28.  Нейтралітет Швеції та її військово-політичні відносини з ЄС і НАТО.

29.  Євроінтеграційні прагнення Норвегії.

30.  Співпраця Норвегії в контексті європейської системи безпеки і оборони.

31.  Нова зовнішньополітична концепція Данії.

32.  Європейська складова дипломатії Данії.

33.  Еволюція зовнішньополітичних пріоритетів Фінляндії.

34.  Основні напрями зовнішньополітичного курсу Ісландії.

35.  Північна рада – система співробітництва країн Північної Європи.

36.  Еволюція австрійського нейтралітету.

37.  Внутрішні чинники формування і реалізації європейської політики Австрійської республіки.

38.  Європейський вектор австрійської дипломатії.

39.  Особливість швейцарського нейтралітету та вступ в Організацію Об’єднаних Націй.

40.  Європейський напрям швейцарської дипломатії.

41.  Відносини Швейцарії та США.

42.  Питання національної безпеки Швейцарії.

43.  Зовнішня політика Ліхтенштейну.

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ, САМОСТІЙНОГО ОПРАЦЮВАННЯ, ПІДСУМКОВОГО МОДУЛЬНОГО КОНТРОЛЮ

1.  Загальна організаційна структура та основні напрямки діяльності загальноєвропейських організацій (Рада Європи, Організація з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ), Європейський Союз (ЄС)).

2.  Західноєвропейський Союз (ЗЄС).

3.  Спільна зовнішня політика та політики безпеки країн Західної Європи.

4.  Відносини між НАТО – ЗЄС та ЄС.

5.  Зміцнення зовнішньополітичних позицій Великобританії у 1980-х – 90-х рр.

6.  Еволюція «особливих відносин» Великобританії зі США.

7.  Місце та роль Великої Британії у НАТО.

8.  Великобританія в європейських інтеграційних процесах.

9.  Відносини Великобританії з Францією.

10.  Відносини Великобританії з ФРН.

11.  Велика Британія і держави Співдружності.

12.  Політика «нового реалізму» Д. Кемерона.

13.  Головні напрямки зовнішньої політики Ірландської Республіки.

14.  Зміни соціально-економічного становища Ірландії в кін. XX – на поч. XXI ст.

15.  Сприяння Ірландської Республіки процесам європейської інтеграції.

16.  Мирний процес у Північній Ірландії на сучасному етапі.

17.  Розпад біполярної системи та зовнішня політика Ф. Міттерана.

18.  Еволюція зовнішньополітичного курсу Франції в постбіполярний період.

19.  Франція в процесах європейської інтеграції.

20.  Франко-німецькі відносини як стрижень європейської безпеки і співробітництва.

21.  Еволюція відносин Франції і НАТО.

22.  Середземноморський вектор у політиці Франції.

23.  Франція і країни Африки та Південно-Східної Азії.

24.  Об’єднання та нова зовнішня політика Німеччини.

25.  Роль Німеччини в інтеграційних процесах Європейського Союзу.

26.  Німецько-французькі відносини в контексті розвитку інтеграційних процесів у Євросоюзі.

27.  ФРН і США в контексті євроатлантичних відносин.

28.  «Drang nach Osten» сучасної зовнішньої політики Німеччини.

29.  ФРН і країни, що розвиваються.

30.  Формування зовнішньополітичного курсу Італії після закінчення «холодної війни».

31.  Зовнішня політика Італії в рамках Європейського союзу. Діяльність Італії в Раді Європи.

32.  Середземномор’я як пріоритет регіональної політики Італії.

33.  Балкани у зовнішній політиці Італії.

34.  Італія та основні інститути безпеки (ОБСЄ, НАТО).