2. Кредитні операції в ін. валюті та їх відображення в бух. обліку
Позики, що надаються резидентами
Порядок надання позик в іноземній валюті врегульовано Положенням про порядок отримання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів і надання резидентами позик в іноземній валюті нерезидентам N 885/9484.
Надання позики в іноземній валюті нерезиденту потребує отримання рези-дентом індивідуальної ліцензії НБУ на переказування за межі України інозем-ної валюти. Ліцензії видаються Департаментом контролю, методології та ліцензування валютних операцій Національного банку
Позики в іноземній валюті нерезидентам можуть надавати лише резиденти-юридичні особи, а також резиденти-фізичні особи, які є СПД, за рахунок коштів в іноземній валюті, які не були придбані на міжбанківському валютному ринку України або отримані як кредит чи позика. Таким чином, надати позику можна лише за рахунок іноземної валюти, що надійшла з інших джерел, наприклад, як виручка від реалізації товарів (робіт, послуг).
Позика – це вид договору, який може бути платним або безоплатним – залежно від досягнутої згоди сторін. Але у випадку, якщо розмір та порядок сплати відсотків у договорі не визначено, позичальник зобов’язаний сплачувати їх у розмірі облікової ставки НБУ щомісяця, до моменту повернення позики.
Резидент має право надати позику лише тому нерезиденту, який для її за-безпечення надасть гарантію (умовами якої не передбачена можливість її від-кликання) банку, рейтинг якого за кла-сифікацією міжнародних рейтингових агентств відповідає вимогам до першо-класних банків не нижче категорії А.
Валютні операції з надання та повернення позик, сплати відсотків за користування позикою здійснюються лише в безготівковій формі. Позику можна надати в будь-якій іноземній валюті. Проте слід враховувати, що позику, надану в іноземній валюті 1-ої групи Класифікатора іноземних валют, нерезидент має повернути лише в іноземній валюті І групи, а позику, надану в іноземній валюті ІІ або ІІІ групи Класифікатора, – в іноземній валюті ІІ, ІІІ або І груп.
Без реєстрації як фінансова установа можна надавати позики за умов, якщо:
Ø позики надаються не більше 2-х разів на рік;
Ø загальна сума наданих позик не перевищує 80000 грн. на рік.
Д 377 К 312 Д 377 К 733 | з перерахунком не операційних курсових різниць (рах. 974, 744) |
Д 06 | надані нерезидентами гарантії та забезпечення |
З метою оподаткування надання та повернення позики не відображається.
Сума відсотків, нарахованих на суму позики, включається до доходів підприємства за датою нарахування відсотків у строки, визначені договором позики (депозитним договором). Якщо сума отриманих відсотків перевищує їх нараховану суму, дохід позикодавця збільшується на суму фактично отриманих протягом податкового періоду відсотків.
Перерахунку з метою визначення доходів (витрат) у зв’язку зі зміною валютного курсу підлягає як основна сума кредиту, так і сума відсотків.
Кредити від нерезидентів
Отримана позика з метою оподаткування вважається фінансовим кредитом.
Фінансовий кредит – це кошти, які надаються банком-резидентом або нерезидентом, кваліфікованим як банківська установа згідно із законодавством країни перебування нерезидента, або резидентами і нерезидентами, які мають статус небанківських фінансових установ, згідно з відповідним законодавством, а також іноземним урядом або його офіційними агентами чи міжнародними фінансовими організаціями та іншими кредиторами-нерезидентами у позику юридичній або фізичній особі на визначений строк, для цільового використання та під відсоток
Позика - грошові кошти, що надаються резидентами, які є фінансовими установами, або нерезидентами, крім нерезидентів, які мають офшорний статус, позичальнику на визначений строк із зобов'язанням їх повернення та сплатою процентів за користування сумою позики (пп. 14.1.267 ПКУ).
Кредити та позики в іноземній валюті від нерезидентів резиденти України можуть одержувати лише в безготівковій формі для використання їх за цільовим призначенням, визначеним договором.
Резиденти залучають кредити від нерезидентів через уповноважені банки України (підрозділи банків), які надали згоду на обслуговування операцій за договором. Якщо договором з нерезидентом передбачено одержання кредиту з надходженням коштів на рахунок резидента за межами України та/або погашення заборгованості за таким кредитом здійснюватиметься з рахунку резидента, відкритого за межами України, то резидент повинен у встановленому НБУ порядку одержати індивідуальну ліцензію на розміщення валютних цінностей на рахунках і вкладах за межами України.
Договори, які передбачають виконання резидентами боргових зобов’язань в іноземній валюті перед нерезидентами за залученими від них кредитами, позиками (зі сплатою процентів за користування або без такої сплати) підлягають обов’язковій реєстрації НБУ. Резидент зобов’язаний зареєструвати договір після підписання кредитної угоди з нерезидентом, але до фактичного одержання кредиту.
Реєстраційне свідоцтво видається для реалізації тільки одного кредитного проекту без права передачі його третім особам.
Всі витрати, пов’язані з реєстрацією кредиту, збільшують валові витрати звітного періоду, а в бух. обліку їх визнають поточними адмін. витратами і обліковують на рахунку 92.
Не потребують реєстрації НБУ договори з одержання резидентами від нерезидентів комерційних кредитів, а також кредитів, які залучаються під гарантії Кабінету Міністрів України.
При реєстрації кредиту в іноземній валюті особливе значення відіграє ставка відсотка, передбачена в кредитному договорі. Постановою НБУ “Про встановлення процентних ставок за зовнішніми запозиченнями резидентів” передбачені обмеження розміру відсотків.
Якщо кредитним договором передбачено щомісячну або щоквартальну сплату резидентами-позичальниками процентів за кредитом, то розрахункова річна відсоткова ставка не може перевищувати вищезазначених максимальних ставок.
З метою бухгалтерського обліку кредити (позики) за терміном повернення поділяються на довгострокові (термін повернення яких перевищує 12 місяців з дати балансу або операційного циклу підприємства) та короткострокові (з терміном погашення, який не перевищує 12 місяців з дати балансу або операційного циклу підприємства).
Для їх обліку використовуються рахунки:
Ø 502 “Довгострокові кредити банків у іноземній валюті” – у випадку якщо кредит наданий нерезидентом – банківською установою;
Ø 506 “Інші довгострокові кошти в іноземній валюті”, на якому ведуть облік довгострокової заборгованості в іноземній валюті за іншими позиковими коштами (крім банківських кредитів).
Ø 602 “Короткострокові кредити банків в іноземній валюті” – при отриманні коштів від банківських установ – нерезидентів.
Окремого рахунка для обліку інших позикових коштів, ніж кредити банків, діючим Планом рахунків не передбачено. Тому доцільно відкрити додатковий субрахунок для обліку коштів, що не є кредитами банківських установ, наприклад, 607 “Інші короткострокові кошти в іноземній валюті”.
Одержання позики від нерезидента відображається за кредитом рахунків.
Для зручності обліку також доцільно ввести до субрахунку 312 “Поточні рахунки в іноземній валюті” субрахунки другого порядку, наприклад, 3121 “Поточні рахунки в іноземній валюті в Україні” та 3122 “Поточні рахунки в іноземній валюті за кордоном”.
Як вже зазначалось, кредити (позики) в іноземній валюті від нерезидентів можуть надходити (надаватися) трьома шляхами, залежно від яких дебетується той чи інший кореспондуючий рахунок:
Ø за умови надходження коштів на поточний рахунок підприємства-позичальника, відкритий в уповноваженому банку в Україні – 3121 ;
Ø за умови надходження коштів на поточний рахунок підприємства, від-критий у банку, розташованому за межами України – 3122;
Ø за умови перерахування коштів іноземному кредитору за зобов’язання-ми резидента згідно із ЗЕД-контрактом без зарахування цих коштів на рахунок резидентам в уповноваженому банку – 632 (у випадку наступної оплати) або 371 (у випадку передоплати).
Рахунки обліку отриманих кредитів (позик) можуть кореспондувати між собою, що відбувається у випадку зміни терміну погашення кредиту за згодою сторін, що оформляється відповідними змінами до первісного варіанта договору.
У випадку, якщо до погашення основної частини довгострокового кредиту (позики) залишається строк менше 12 місяців, заборгованість переводиться зі складу довгострокової до складу поточної на рахунок 612 “Поточна заборгованість за довгостроковими зобов’язаннями в іноземній валюті”.
В бухгалтерському обліку відсотки обліковуються окремо від суми заборгованості за кредитом на рахунку 684 в кореспонденції з рахунками 951 “Від-сотки за кредит” (відсотки за корис-тування кредитами банків) та 952 “Ін-ші фінансові витрати” (відсотки за до-говорами небанківського кредитування).
Нормами Кодексу передбачені обмеження у врахуванні у складі витрат нарахованих процентів за борговими зобов'язаннями, зокрема за отриманими кредитами, позиками, у разі отримання їх:
• або від нерезидентів, які мають офшорний статус (до складу витрат включається 85 % від суми таких витрат),
• або платником податку, 50 та більше відсотків статутного фонду (акцій, інших корпоративних прав) якого перебуває у власності або управлінні нерезидента (нерезидентів), при нарахуванні процентів за кредитами, позиками та іншими борговими зобов'язаннями на користь таких нерезидентів та пов'язаних з ними осіб (п. 141.2 ст. 141 Кодексу) (віднесення до складу витрат нарахування процентів за кредитами, позиками та іншими борговими зобов'язаннями на користь таких нерезидентів та пов'язаних з ними осіб дозволяється в сумі, що не перевищує суму доходів такого платника податку, отриману протягом звітного періоду у вигляді процентів від розміщення власних активів, збільшену на суму, що дорівнює 50 відсоткам оподатковуваного прибутку звітного періоду, без урахування суми таких отриманих процентів.
Тобто сума розраховується за формулою 4.1:
С%=Д%+50%ОП (4.1)
де: С% – сума відсотків за борговими зобов'язаннями, яку дозволяється віднести до складу валових витрат звітного періоду; Д% – доходи підприємства, отримані у вигляді відсотків протягом звітного періоду від розміщення власних активів; ОП –оподатковуваний прибуток звітного періоду, без урахування суми таких отриманих процентів.
Витрати у вигляді відсотків понад розраховану величину підлягають перенесенню на наступні звітні періоди з дотриманням згаданих обмежень)
• або при наявності кваліфікаційних активів відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку,
• або якщо нарахування процентів не пов'язане із господарською діяльністю платника податку.
Заборгованість як за основною сумою кредиту (позики) в іноземній валюті, так і за відсотками підлягає погашенню коштами, а, отже, є монетарними статтями балансу, які підлягають перерахунку у зв’язку зі зміною курсу НБУ і в бухгалтерському обліку, і з метою оподаткування, в результаті чого виникають неопераційні курсові різниці.
Будь-які доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України (зокрема, проценти, дисконтні доходи, що сплачуються на користь нерезидента ), оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними статтею 160.1 ПКУ.
Суттєвим моментом при нарахуванні відсотків нерезиденту є вимога чинного законодавства України про утримання податку на доходи нерезидентів за ставкою 15%, кий сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачене міжнародними угодами, що набрали чинності.
Податок зобов’язана утримувати особа, яка виплачує такий дохід. Податок утримується із суми виплати (дохід, що підлягає виплаті, зменшується на суму податку).
В бух. обліку нарахування податку на доходи нерезидентів з відсотків за кредит відображається: Д 684 К 641.
Сплата податку проводиться в національній валюті України.
