Податковий календар на серпень 2016 року (стр. 2 )

Якщо особа, що підлягає обов’язковій реєстрації як платник ПДВ, не подала своєчасно Заяву та, відповідно, не зареєструвалася як платник ПДВ, контролюючий орган зобов’язаний самостійно за результатами проведення документальної перевірки визначити суму податкового зобов’язання з ПДВ без врахування сум податку, нарахованих під час придбання товарів/послуг, та застосувати штраф у розмірі 25 відсотків (50 відсотків – при повторному порушенні) суми такого зобов’язання.

Повернення переплати по ПДВ при анулюванні платника податку

ГУ ДФС у Харківській області нагадує, що  відповідно до п.184.7 ст.184 Податкового кодексу України (далі ПКУ) якщо товари/послуги, необоротні активи, суми податку по яких були включені до складу податкового кредиту, не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, такий платник податку в останньому звітному (податковому) періоді не пізніше дати анулювання його реєстрації як платника податку зобов’язаний визначити податкові зобов’язання по таких товарах/послугах, необоротних активах виходячи із звичайної ціни відповідних товарів/послуг чи необоротних активів, крім випадків анулювання реєстрації як платника податку внаслідок реорганізації платника податку шляхом приєднання, злиття, перетворення, поділу та виділення відповідно до закону.

Крім того, в разі наявності переплати на момент ліквідації  платника ПДВ, відповідно до ст.200'п.8 ПКУ, після анулювання реєстрації платника податку залишок коштів на його рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість перераховується до бюджету, а такий рахунок закривається. Тому платнику, разом з декларацією за останній звітний період, необхідно подати Додаток 4 «ЗАЯВА про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника податку, що перевищує суму, яка підлягає перерахуванню до бюджету» де зазначити реквізити рахунку на який буде повернуто переплату.

Роман Насіров: «Єдине вікно» значно скоротить час митного оформлення

«Єдине вікно» є ефективним інструментом спрощення митних процедур та скорочення часу митного оформлення. Про це заявив Голова Державної фіскальної служби України Роман Насіров під час презентації роботи «Єдиного вікна» на митному посту «Столичний» Київської міської митниці ДФС.

«ДФС виконала доручення Прем’єр-міністра України та повністю підготувала систему «Єдине вікно» до запуску. Ще до 1 серпня наші IT-експерти повністю завершили розробку необхідного програмного забезпечення та ознайомили з особливостями роботи системи суміжні служби», - наголосив очільник відомства.

За його словами, реалізація цього проекту призведе до спрощення бюрократичних процедур та автоматизації процесів інформаційного обміну.

«Система повністю автоматизована та передбачає створення єдиної електронної бази даних, яка дозволяє різним службам контролю та митним органам в автоматичному режимі обмінюватись інформацією про вантаж, який проходить через кордон України», - пояснив Роман Насіров.

«Таким чином, тепер документи будуть подаватися лише в електронному вигляді. Крім того, завдяки введенню принципу «мовчазної згоди» отримати результати перевірок з боку контролюючих органів стане набагато швидше», - додав Голова ДФС.

Нагадаємо, час на прийняття рішення контролюючим органом щодо здійснення відповідного виду контролю при ввезені товару складає 4 робочі години. Якщо протягом 4 робочих годин з моменту отримання електронного повідомлення і необхідних сканованих копій документів від декларанта рішення щодо завершення відповідного виду контролю товарів не винесено, то воно приймається автоматично - за принципом«мовчазної згоди», і вноситься в інформаційну систему. Це рішення є підставою для завершення митного контролю та митного оформлення товарів.

Мирослав Продан: Ми очікуємо на зростання кількості користувачів «Єдиного вікна» серед підприємців

Єдине вікно – альтернативний варіант проведення процедури митного оформлення, який сьогодні діє поряд зі стандартною процедурою. Про це заявив в. о. заступника Голови ДФС Мирослав Продан під час презентації принципу роботи «Єдиного вікна» на митному посту «Столичний» Київської міської митниці ДФС.

«Ми регулярно зустрічаємось з нашими суб’єктами господарювання, які запитують, чи буде функціонувати митне оформлення «за старим» принципом. Єдине вікно – це як альтернативний варіант проведення процедури митного оформлення. Стандартна процедура не перестає існувати», - наголосив Мирослав Продан.

Він пояснив, що декларанти можуть подати документи як в «Єдине вікно», так і традиційним методом за старою технологією. Наразі триває перехідний період з впровадження «Єдиного вікна» для адаптації підприємців до цього нововведення.

«Сподіваюсь, що найближчим часом основна частина суб’єктів господарювання буде використовувати принцип «єдиного вікна» як основний і головний», - зазначив Мирослав Продан.

Нагадаємо,  ДФС з 1 серпня 2016 року завершено розробку та розгорнуто все необхідне  програмне забезпечення для функціонування  «Єдиного вікна». В єдину електронну систему об’єднані всі контролюючі органи на митниці (санітарно-епідеміологічний контроль, ветеринарно-санітарний, фітосанітарний, екологічний та радіологічний). 

Подавати документи для митного оформлення через «єдине вікно» потрібно в електронному вигляді

Із запровадженням в дію автоматизованої системи «єдиного вікна» підприємцям більше не потрібно привозити до митниць паперові копії документів для митного оформлення. Про це завив в. о. начальника Київської міської митниці ДФС Сергій Тупальський під час презентації роботи «єдиного вікна» на митному посту «Столичний».

«До вступу в дію постанови Кабінету міністрів України щодо «єдиного вікна» підприємці зобов’язані були прибувати до митних терміналів з паперовими копіями документів і проходити всі відповідні державні контролюючі органи. На сьогодні митні брокери, підприємці, митниці і контролюючі органи об’єднані в один електронний інтерфейс. Тому підприємцям не потрібно прибувати до митниць для подання документів. Все відбувається в електронному вигляді», – відзначив Сергій Тупальський.

За його словами, завдяки нововведеній системі підприємці мають змогу, не виходячи з дому, надати перелік всіх необхідних документів і завершити своє митне оформлення.

Посадовець також розповів, що на київській міській митниці митне оформлення товарів здійснюється в електронному вигляді в 97 відс. від усіх митних оформлень, а щоденно працівники митниці оформлюють близько 2 тис. митних декларацій.

Загалом, з початку поточного року митницею забезпечено до державного бюджету близько 20 млрд. грн., тобто щомісяця київські митники спрямовують 3 – 3,5 млрд. грн. до бюджету.

Нагадаємо, що з 1 серпня поточного року ДФС завершено розробку та розгорнуто все необхідне програмне забезпечення для функціонування «єдиного вікна». Воно складається з трьох частин: робочого місця митника, автоматів, які відповідають за прийняття повідомлень від декларанта та розсилку повідомлень за принципом «мовчазної згоди», та модуля для роботи суміжних служб.

Роман Насіров: Запуск «Єдиного вікна» – одна з важливих системних реформ на митниці

Впровадження «Єдиного вікна» - важлива складова у реформуванні митниці. Про зазначив Голова Державної фіскальної служби України Роман Насіров під час презентації роботи «Єдиного вікна» на митному посту «Столичний» Київської міської митниці ДФС.

Він наголосив, що для запуску «Єдиного вікна» фіскальною службою була проведена велика робота з розробки відповідного програмного забезпечення.

«Це програмно-апаратний комплекс, який інтегровано працює  з програмним забезпеченням декларантів. Ці програми працюють з нашою системою ДФС «Інспектор 2006» і вони ж з першого серпня працюють з системами наших колег - Держпродспоживслужби та Держекоінспекції, які здійснюють п’ять типів контролю - санітарно-епідеміологічний контроль, ветеринарно-санітарний, фітосанітарний, екологічний та радіологічний. Таким чином, процес подачі документів для декларантів став набагато легшим, простішим і ефективнішим», - повідомив Роман Насіров.

Він підкреслив, що система «Єдиного вікна» повністю готова до роботи: «Ми забезпечили он-лайн доступ до системи для всіх контролюючих органів, провели інструктаж всіх адміністраторів цих органів, які тепер надають доступ своїм співробітникам по всій території України, не залежно від місця перебування. В он-лайн режимі вони можуть проглянути всі необхідні документи і, лише якщо потрібно, виїхати і провести огляд».

Таким чином, із запровадженням «Єдиного вікна» з’явилася можливість значно зменшити час митного оформлення вантажів та сконцентруватися на тих оформленнях, які мають високій ступінь ризику.

За  словами Романа Насірова, об’єднання в єдину систему митниці та контролюючих служб є важливим кроком: «Це було важливе рішення Уряду. Ми дякуємо Прем’єр-міністру України, що він взяв персональну ініціативу, персональну відповідальність за те, щоб зробити в Україні так, як це відбувається у більшості розвинених країн світу».

«Запуск «Єдиного вікна» – одна з чотирьох системних реформ, які відбуваються на митниці. Ми очікуємо, що до кінця серпня розпочнуть роботу мобільні групи, а з вересня – запрацює Міжрегіональна митниця ДФС. Фото-, відео фіксація вже працює у тестовому режимі і ми сподіваємося, що до кінця року ми запустимо цей проект на більшості пунктів пропуску і митних постів», - додав Голова ДФС.

Олексій Лишенко: ДФС щоденно оприлюднює реєстри заяв про повернення сум відшкодованого ПДВ

Відповідно до діючого законодавства ДФС щоденно оприлюднює на веб-порталі першу частину реєстрів, які містять інформацію про платників, які подали заяви на відшкодування ПДВ, реквізити заяв, суми, заявлені до відшкодування, результати автоматизованої перевірки відповідності визначеним критеріям. Про це повідомив директор департаменту податків і зборів з юридичних осіб ДФС Олексій Лишенко.

За його словами, реєстри містять більше 18 тисяч заяв на відшкодування ПДВ на суму понад 51,2 млрд. гривень.

«Законодавством передбачено ведення двох реєстрів заяв за визначеною урядом формою, що потребує створення спеціального програмного забезпечення. Водночас окремого фінансування на створення такого програмного забезпечення в кошторисі ДФС на 2016 рік не передбачено», – розповів Олексій Лишенко.