1.4. Основні вимоги до вмінь з картографії та основ топографії
· Спираючись на поняття масштабу карти, вміти будь-якому чисельному масштабові надавати іменованого вигляду і навпаки; використовуючи поняття графічної точності, визначати межову точність будь-яких масштабів топографічних і оглядово-топографічних карт.
· Використовуючи поняття масштабу карти, за визначеним на карті відрізком лінії і відповідною йому довжиною лінії на рівневій поверхні Землі визначати масштаб цієї карти.
- Використовуючи поняття масштабу карти, вираховувати довжини ліній на рівневій поверхні Землі за відображенням цих ліній на картах заданих масштабів. Використовуючи поняття масштабу карти, вираховувати довжини відрізків, якими відобразяться на картах заданих масштабів відповідні їм лінії, що знаходяться на рівневій поверхні Землі.
· Спираючись на внутрішні і мінутні рамки аркушів топографічних і оглядово-топографічних карт, вираховувати за допомогою методу інтерполяції, географічні координати точок; наносити на ці карти точки за їх географічними координатами.
- Використовуючи координатну (кілометрову) сітку топографічних і оглядово-топографічних карт, розраховувати абсциси і ординати (прямокутні координати) точок, нанесених на ці карти; наносити на них точки за заданими абсцисами і ординатами.
· Використовуючи внутрішню і мінутну рамки аркушів топографічних і оглядово-топографічних карт, поправки напрямів на них та транспортир з лінійкою, визначати азимути, румби, дирекційні кути напрямів і розраховувати взаємозв`язок між ними.
- Використовуючи принципи ділення топографічних і оглядово-топографічних карт різних масштабів на окремі аркуші, встановлювати їх номенклатуру та за номенклатурою карт визначати географічні координати кутків рамок аркушів карт різних масштабів. Використовуючи градусну сітку глобусу, її властивості і значення, застосовуючи метод інтерполяції, географічні координати точок на ньому; проводити ортодромії між двома точками на глобусі та будувати їх на карті.
· Використовуючи топографо-геодезичні прилади та пристрої, здійснювати кутомірні і кутонарисними способами планові (горизонтальні) зйомки ділянок місцевості.
- Використовуючи прості прилади і інструменти, таблиці, визначати геометричним, тригонометричним і фізичним способами перевищення точок місцевості (нівелювання) для їх висотної характеристики.
· Спираючись на основні властивості різних картографічних проекцій, систем розподілу спостережень на них, особливості картографічної території, вимоги споживача та інші фактори, розрахувати необхідні параметри для графічних побудов нормальних сіток конічних, циліндричних та азимутальних проекцій.
· Спираючись на охоплену картографуванням територію, вигляд ліній, якими відображають меридіани і паралелі, проміжків між паралелями по прямому меридіану, використовуючи спеціальні таблиці, визначати повні назви картографічних проекцій.
- Використовуючи таблицю параметрів елементів геометричних фігур, розрахувати вихідні дані для побудов картодіаграм, значків, локалізованих діаграм на тематичних картах.
1.5. Рекомендації до виконання різних видів навчальної діяльності
Лабораторна робота – одна з форм навчальної роботи студентів, мета якої закріплення теоретичного матеріалу лекцій, більш глибоке його засвоєння, формування практичних вмінь та навичок. Лабораторна робота на відміну від лекції вимагає активної участі студентів у розгляданні питань, які виносяться на обговорення.
Підготовка до лабораторної роботи здійснюється відповідно до планів лабораторної роботи, в яких указані їх теми, питання для обговорення, практичні завдання, фрагменти навчального процесу для моделювання та демонстрації, питання винесені на самостійне вивчення, а також наводиться список основної навчальної літератури.
Підготовка до лабораторної роботи включає:
– ознайомлення з питаннями, які виносяться на обговорення;
– вивчення і конспектування рекомендованої літератури;
– складання тез чи розгорнутого виступу з кожного питання, розрахованого на 3-5 хв.;
Особливу увагу студенти повинні приділяти опрацюванню підручників, монографій, збірникам науково-популярної літератури, статей в періодичних виданнях; правильно оформляти конспекти, тези тощо.
Рекомендації до виконання практичних робіт:
– відповіді на питання повинні мати логічну послідовність (починаючи від обґрунтування проблеми і закінчуючи висвітленням конкретних шляхів її вирішення);
– доповнення повинні бути по суті обговорюваного питання;
– зауваження – конструктивними, конкретними та аргументованими;
– практичні завдання виконуються у письмовій формі.
Самостійна робота студентів включає час, використаний на вивчення конспектів лекцій, підручників, науково-методичної фахової літератури, написання доповідей, рефератів та коротких відповідей на питання, винесені на самостійне вивчення, особисту роботу під час підготовки до лабораторних робіт та іспиту.
Рекомендації до самостійної роботи студентів:
– при вивченні матеріалу за конспектами лекцій, підручниками, науково-методичною літературою особливу увагу приділяти основним термінам та поняттям;
– при написанні рефератів пам’ятати, що він являє собою коротке викладення в письмовій формі певного наукового матеріалу; студент повинен продемонструвати вміння виділяти головне, бачити проблему, шляхи та способи їх вирішення.
Індивідуальна робота студентів є формою організації навчального процесу, яка передбачає створення умов для як найповнішої реалізації творчих можливостей студентів через індивідуально-спрямований розвиток їх здібностей, науково-дослідну роботу i творчу діяльність. Індивідуальні заняття проводяться під керівництвом викладача з одним або кількома студентами в поза аудиторний час за окремим графіком, складеним кафедрою i затвердженим деканом факультету. Організація та проведення індивідуальних занять доручається найбільш кваліфікованим викладачам. Індивідуальні заняття на молодших курсах спрямовуються здебільшого на поглиблене вивчення студентами окремих навчальних дисциплін, а на старших вони мають науково-дослідний характер.
Види індивідуальної роботи студентів:
– консультація;
– тестування;
– індивідуальне навчально-дослідне завдання (конспект із теми (модуля), реферат, розв'язування та складання задач різного рівня, анотація прочитаної наукової літератури з курсу, бібліографічний опис, розробка та виконання тестів, виконання креслярських робіт, створення карт та планів, побудова профілів за даними польових вимірів тощо).
Рекомендації до індивідуальної роботи студентів:
– при написанні реферату пам’ятати, що він являє собою коротке викладення в письмовій формі певного наукового матеріалу і є результатом самостійного вивчення студентом науково-методичних робіт. Студент повинен продемонструвати вміння виділяти головне, бачити проблеми, яким присвячена робота, шляхи та способи їх вирішення. Реферат повинен мати чітку структуру: вступ, в якому обґрунтовується важливість даного дослідження; основна частина, яка розкриває зміст роботи, її основні напрямки; висновок, в якому студент коротко представляє основні підсумки. Бажано, щоб реферат був пов’язаний з подальшою курсовою роботою.
– консультації є доброю співпрацею викладача із студентами при умові, якщо є чіткі конкретні запитання або проблематика, які самостійно не можуть бути опрацьовані за певних причин.
1.6. Перевірка та оцінювання знань та навчальної діяльності студентів
Для перевірки і оцінки знань студентів, аудиторної та позааудиторної самостійної й індивідуальної роботи з кожного модуля дисципліни можуть бути використані такі види контролю:
– контрольні роботи, короткий письмовий контроль та тестування з ключових питань курсу під час лекцій чи практичних занять;
– усне опитування з питань винесених на обговорення або самостійне вивчення, перевірка завдань під час практичних робіт;
– перевірка конспектів з питань, винесених для самостійного вивчення,
– перевірка робіт, виконаних самостійно за завданням викладача,
– перевірка доповідей та рефератів під час консультацій по організації самостійної роботи студентів.
Програмний матеріал дисципліни включає чотири змістових модулі, в яких передбачене виконання студентами всіх видів навчальної діяльності.
Система оцінювання спрямована на стимулювання систематичного вивчення студентом матеріалу навчальної дисципліни. Якість засвоєння теоретичного та практичного матеріалу кожного модуля перевіряється протягом семестру, а загальна оцінка знань студентів проводиться за 100 бальною шкалою. Протягом вивчення дисципліни студент накопичує бали в ході поточного й підсумкового (модульного) оцінювання. Всього за модулі у процесі аудиторних занять студент може отримати 60 балів, з яких 20 складають індивідуальні завдання (плани місцевості, карти, профілі, лєссіровка), 40 — отримані в аудиторії під час усного опитування, письмових самостійних та контрольних робіт. Кількість балів за індивідуальну, самостійну та аудиторну роботи розподілені по модулям. В кінці кожного модуля виставляється середній бал. Оскільки форма підсумкового контролю знань з навчального предмета – іспит, то на ньому студенти можуть отримати додатково 40 балів. Кількість балів переводиться в традиційну оцінку за наступною шкалою:
Оцінка за шкалою ECTS | За 100-бальною шкалою закладу | За національною шкалою | |
Екзамен | Залік | ||
A | 9 | відмінно | зараховано |
B | 83 - 89 | добре | |
C | 75 - 82 | ||
D | 68 - 74 | задовільно | |
E | 60 - 67 | ||
FX | 35 - 59 | незадовільно (з можливістю повторного складання екзамену) | не зараховано |
F | 0 - 34 | незадовільно (з обов’язковим повторним вивченням курсу) |
1.7. Розподіл балів за опрацювання видів занять у складі навчальних модулів:
Поточний контроль: усне опитування на лабораторних заняттях, тестування з теми.
Модульний контроль: у формі тестування з тем змістовного модуля, або письмові відповіді.
Підсумковий контроль — екзамен у формі усної перевірки знань. Відповіді на питання додаються у кінці робочої програми.
Для усних відповідей:
– Поточний контроль по темам – від 0 до 5 бала;
– Участь в обговоренні питання – від 0 до 5 бала;
– Доповідь з питань для самостійного вивчення – від 0 до 5 балів.
Для письмових робіт:
– Виконання практичного завдання у повному обсязі – від 0 до 5 балів;
– Перевірка конспектів (перевіряється за один модуль) – від 0 до 5 балів;
– Написання реферату – від 0 до 5 балів;
– Написання контрольної роботи – від 0 до 5 балів.
І модуль | ІІ модуль | ІІІ модуль | ІV модуль | V модуль | |
Індивідуальне завдання 20 балів | 40 балів (іспит) | ||||
— | 5 балів (робота з топографічною картою) | 5 балів (план місцевості) | 5 балів (креслення олівцем) | 5 балів (розроблена карта) | |
Робота в аудиторії 40 балів | |||||
10 балів | 15 балів | 5 балів | 5 балів | 5 балів | |
Всього 100 балів |
2. Зміст навчальних модулів
2.1. Навчальний модуль № 1
Географічна карта: властивості, основні елементи,
роль у навчанні географії
Теми лекцій та лабораторних робіт і їх короткий зміст | Кількість годин за видами занять | ||||
Разом | У тому числі | ||||
Лекції | Лабор. заняття | Самост. робота | Індив-ідуал. робота | ||
36 | 10 | 6 | 10 | 10 | |
Лекція 1. Предмет та зміст картографії. · Предмет і зміст картографії; · Суть картографічного методу дослідження | 2 | 2 | - | - | - |
Лекція 2. Географічна карта та її властивості. Класифікація карт.
Лабор. роб. № 1 Робота з джерелами картографічних знань | 4 | 2 | 2 | - | - |
Лекція 3. Основні елементи географічної карти. · Картографічне зображення; · Математичні елементи карти; · Легенда, допоміжне оснащення та додаткові дані Лабор. роб. № 2 Робота з робота з глобусом та дрібномасштабними картами; Лабор. роб. № 3 Визначення масштабу карт Самост. роб. Форма та розміри Землі. Географічні координати. Індивідуал. роб. Специфічні риси географічних карт, які відрізняють їх від інших зображень земної поверхні. Основні напрямки використання географічних карт у наукових дослідженнях. | 10 | 2 | 4 | 2 | 2 |
Лекція 4. ГІС-технології та картографування. · Суть ГІС-технологій; · Використання ГІС-технологій у картографії. Самост. роб. Геоінформаційне моделювання території України. Індивідуал. роб. Комп’ютерні програми у моделюванні простору. | 10 | 2 | - | 4 | 4 |
Лекція 5. Шкільні карти та інші картографічні твори для школи. · Роль карти в навчанні географії; · Види шкільних карт та атласи; · Система картографічних знань у шкільному курсі географії; · Педагогічні цілі в роботі з картою. Самост. роб. Особливості математичної основи, оснащення, компонування Індивідуал. роб. Карти в історії людства. Картографія в давні епохи, періоду середньовіччя, нового часу, Сучасні карти. | 10 | 2 | - | 4 | 4 |
№ п/п | Модуль №1, елемент модуля | Вид контролю | Кількість залікових балів |
1 | Теоретична частина: · Предмет та зміст картографії. · Географічна карта та її властивості. Класифікація карт. · Основні елементи географічної карти. · ГІС-технології та картографування. · Шкільні карти та інші картографічні твори для школи. | Контрольна робота | 0-5 |
2 | Лабораторні заняття: · Робота з джерелами картографічних знань. · Робота з робота з глобусом та дрібномасштабними картами. · Визначення масштабу карт. | Усне опитування Доповнення з місця Перевірка конспектів | 0-5 0-5 0-5 |
3 | Самостійна робота Індивідуальна робота | Реферат Усна доповідь та доповн. | до 5 0-5 |
Всього за модуль | 10,0 |
№ | Тематика та зміст лекцій (10 годин) | Годи-ни | Література | Обладнан-ня, ресурси | Бали |
1 | Лекція 1. Предмет та зміст картографії. · Предмет і зміст картографії; · Суть картографічного методу дослідження | 2 | Основні джерела: 1, С. 6-13; 2, 3-6 Додаткова література: 1,2,3,4,5,6,7,8 | Зразки видів зображення поверхні Землі | -- |
2 | Лекція 2. Географічна карта та її властивості. Класифікація карт.
· Класифікація географічних карт | 2 | Основні джерела: 1, С. 13-17; 2, 8-14 Додаткова література: 1,2,3,4,5,6,7,8 | Всі види карт. Картогра-фічні твори. | -- |
3 | Лекція 3. Основні елементи географічної карти. · Картографічне зображення; · Математичні елементи карти; · Легенда, допоміжне оснащення та додаткові дані | 2 | Основні джерела: 1, С. 17-28; 2, 8-12 Додаткова література: 1,2,3,4,5,6,7,8 | Глобус. Карти. | -- |
4 | Лекція 4. ГІС-технології та картографування. · Суть ГІС-технологій; · Використання ГІС-технологій у картографії | 2 | Додаткова література | Комп’ютер | -- |
5 | Лекція 5. Шкільні карти та інші картографічні твори для школи. · Роль карти в навчанні географії; · Види шкільних карт та атласи; · Система картографічних знань у шкільному курсі географії; · Педагогічні цілі в роботі з картою. | 2 | Основні джерела: 1, С. 392-414; 2, 314-325 Додаткова література: 1,2,3,4,5,6,7,8 | Глобус. Карти. | -- |
№ | Тематика та зміст лабораторних робіт (6 годин) | Годи-ни | Література | Обладнан-ня, ресурси | Бали |
1 | Лабор. роб. № 1 Робота з джерелами картографічних знань | 2 | Основні джерела: 1, С. 6-13; 2, 3-6 Додаткова література: 1,2,3,4,5,6,7,8 | Зразки видів зображення поверхні Землі. Різні види карт. Глобус. | 10,0 балів (диви-тися розподіл балів за видами діяль-ності) |
2 | Лабор. роб. № 2 Робота з глобусом та дрібномасштабними картами; | 2 | Основні джерела: 1, С. 17-28; 2, 8-12 Додаткова література: 1,2,3,4,5,6,7,8 | Всі види карт. Картогра-фічні твори. Лінійки, калькулятор | |
3 | Лабор. роб. № 3 Визначення масштабу карт | 2 | Основні джерела: 1, С. 17-28; 2, 8-12 Додаткова література: 1,2,3,4,5,6,7,8 | Глобус. Карти. Лінійки, калькулятор-ри |
Теми самостійної та індивідуальної роботи до І модуля:
|
Из за большого объема этот материал размещен на нескольких страницах:
1 2 3 4 5 |
