Історія політичних і правових учень (стр. 3 )

4.  История диалектики Х1У - ХVІІІ вв. М., 1974

5.  Манфред портрета эпохи Великой Французской революции. М., 1978.

6.  Дворцов - Жак Руссо. М., 1980.

7.  Кучеренко по истории общественной мысли Франции и Англии. ХVІ - первая половина ХІХ в. М., 1981.

8.  Джибладзе руссоизма. Тбилиси, 1983.

9.  Момджян просвещение ХVІІІ в. М., 1983.

10.  Руссо и Радищев об общественном договоре и народном суверенитете//Вестн. Мос. ун-та. Сер.8.История. 1983, № 1.

11.  Занадворова Руссо. Челябинск, 1983.

12.  Асмус -философские этюды. М., Мысль, 1984.

13.  Мальцев эгалитаризм. М., 1984.

14.  Юридическая социология. М.,1986.

15.  , , Грузнов философия ХѴІІІ в М., 1986.

16.  Кисель просвещение и революция. М. Наука, 1989.

Завдання для самостійної роботи:

1.  Загальна характеристика політико-правової ідеології епохи Просвітництва.

2.  Співвідношення раціонального та ірраціонального в теоріях французьких просвітників.

3.  С. Пуфендорф як основоположник світської юридичної науки в Німеччині.

4.  Доктрина природного права Х. Томазія. Співвідношення права та моралі, держави та церкви.

5.  Х. Вольф природний та позитивний закон.

6.  В. Гумбольдт діалектика людини та громадянина.

7.  Правова теорія Джамбаттиста Віко та Чезаре Беккаріа.

8.  Енциклопедисти Дені Дідро, Клод-Андріан Гельвецій, Поль-Анрі Гольбах.

9.  Політико-правова ідеологія Великої французької революції (конституціоналісти, жирондісти, якобінство, Марат, Робесп’єр і Гракх Бабеф).

10.  Призначення “диктатури” в контексті методології революційного тероризму.

11.  М Робесп’єр про співвідношення терору та справедливості.

12.  “Декларація прав людини і громадянина” як видатне явище європейської політичної та правової думки.

Лекція 12. Політичні і правові вчення у США в XVII – XIX ст.

1. Загальна характеристика і основні напрямки американської політико-правової ідеології.

2. Політико-правові погляди пуританізму /Джон Уінтроп, Роджер Вільямс/.

3. Політико-правова думка в період боротьби за незалежність /Томас Пейн, Бенджамін Франклін, Томас Джеферсон, Олександр Гамільтон, Джон Адамс, Джеймс Медісон/.

Декларація незалежності 4 липня 1776 року та “Біль про права”, їх значення в процесі подальшого розвитку правової та політичної думки у США та в світі. Конституційно-правові погляди Б. Франкліна. Доктрина прав людини Т. Пейна. Свобода думки та боротьба з релігійним догматизмом. Боротьба за незалежність як форма боротьби за природні права людини. Т. Пейн про співвідношення суспільства та держави. Політичні та правові погляди Т. Джеферсона. Державно-правова концепція Д. Адамса (теорія розподілу влад). О. Гамільтон про зміст та призначення судової влади. Концепція законодавчого закріплення та захисту прав людини Д. Медісона.

4. Політико-правова думка ХІХ ст. /Джон Калхун, Вудро Вільсон, Олівер Холмс/.

Лекція 13. Політичні і правові вчення в Німеччині в

кінці XVIII - на початку XIX сторіччя.

1. Загальна характеристика німецької політико-правової ідеології.

2.Вчення ІммануЇла Канта про державу і право.

І. Кант та традиції європейського Просвітництва. Проблема свободи і необхідності як засада праворозуміння. Свобода особистості і “практичний розум”. Категоричний імператив Канта. Діалектика моральності та легальності як методологічна основа етичного праворозуміння Канта. Розуміння права. Природне і позитивне право. Справедливість як правова категорія. Сутність та призначення держави. Держава і благо громадян. Політичні права народу. Співвідношення держави та права. Проблема методів управління народом. Проект встановлення “вічного миру”. Історичне значення ідей І. Канта.

3. Політико-правова теорія Іоганна Фіхте

Свобода як моральний борг людини. Суспільний договір як засада соціальної філософії І. Фіхте. Положення про суверенітет народу та зміст революційного демократизму. І. Фіхте про основи природного права. Доктрина ”замкненої торгової держави”. Держава та економіка.

4. Ф. Гегеля про державу і право.

Право и держава у філософській системі Гегеля. “Свобідна воля” як підстава, ґрунт права. Три ступені розвитку свобідної волі. Абстрактне право, мораль, моральність. Філософське обґрунтування приватної власності. Вчення про покарання. Гегелівське розуміння моралі. Сім’я, громадянське суспільство, держава. Діалектика громадянського суспільства та держави. Визначення, сутність та призначення держави. Держава у триадичній єдності елементів: внутрішній устрій, відносини з іншими державами, роль держави у всесвітній історії. Гегель про “розумну монархію”.

5. Соціально-політичні погляди Людвіга Фейєрбаха.

Проблема побудови гуманістичного суспільства. Політичні аспекти критики християнства. Політична активність та природа “істинної держави”. Критика “політичного католицизму”. Сутність “релігійної революції”

6. Історична школа права (Густав Гуго, Фрідріх Карл Савіньі, Георг Пухта)

Питання про виникнення права. Теза про самостійний та стихійний розвиток права. Співвідношення позитивного та звичаєвого права. Право і “національний народний дух”(К. Савіньі), “народна свідомість”. Критерії “гармонії розвитку права”. Питання про стадії розвитку права. Історична обумовленість права (Г. Гуго). “Загальне переконання нації” як імператив нормотворчої діяльності законодавця. (Г. Пухта). Критика доктрини природного права, теорії договірного походження держави та розподілу влад. Питання про консерватизм історичної школи права.

Семінарське заняття 6. Вчення Іммануїла Канта про право і державу.

1. Творчість І. Канта і європейське Просвітництво ХѴІІІ ст.

2. Праворозуміння І. Канта. Співвідношення моралі і права.

3. І. Кант про природу держави.

4. Вплив І. Канта на політико-правову ідеологію ХІХ - ХХ ст. ст.

Навчальна література:

Основна:

Сочинения : В 6 т. М., 1965.

Метафизика нравов. Соч. в 6 т., т.4, М., 1965.

Трактаты и письма. М., 1980.

Допоміжна:

1.  От Канта до Ницше. — М.: Канон-пресс, 1998.

2.  Галанза Канта о государстве и праве. – М., 1960.

3.  Гулыга . – М., 1977.

4.  Кант и кантианцы. — М., Наука, 1978.

5.  Кассирер 3. Жизнь и учение Канта. — СПб.: Университетская книга, 19с.

6.  Кузнецов классическая философия второй половины ХVІІІ - начала ХІХ века. – М., 1989.

7.  Философско-правовое Просвещение в Берлине в годы

8.  Великой французской революции.//Историко-философский ежегодник.1991, – М., 1991

9.  Малахов нравственной свободы в философии Канта // Критические очерки по философии Канта. — К.: Наукова думка, 1975.

10.  Мінаков Канта про віру розуму. — К.: Центр практичної філософії, 2001.

11.  Нарский . – М., 1976.

12.  Кант и Гегель в их учениях о праве и государстве. М., 1901

13.  Попов и кантианство. – М., 1961.

14.  Поликарпова Канта о праве и государстве. Автореф. .дис. канд. филос. наук. – М., 1973.

15.  Пионтковский права и государства Канта //Философия Канта и современность. – М., 1974.

16.  Історія західної філософії. К., Основи, 1995.

17.  Соловьев «Общественного договора» и кантовское моральное обоснование права// Философия Канта и современность. – М., 1974.

18.  : взаимодополнение морали и права. — М.: Наука, 1992.

19.  Суслова И. Канта. Учебное пособие для вузов. – М., 1988.

20.  Табачковский и проблема целостности человеческой деятельности в буржуазном сознании //Критические очерки по философии Канта. Наукова думка, – К., 1975.

21.  Кант и проблема метафизики. РФО, – М., 1997.

22.  Шашков и этический социализм. – Свердловск, 1976.

23.  , Булатов и теоретические предпосылки формирования философии Канта // Критические очер­ки по философии Канта. Наукова думка, – К., 1975.

24.  Философия Канта и современность. – М., 1974.

Семінарське заняття 7: Ф. Гегеля про державу та право.

1. Право и держава у філософській системі Гегеля.

2. “Свободна воля” як основа права. Три ступені розвитку свободної волі. Абстрактне право, мораль, моральність. .

3. Визначення, сутність та призначення держави. Держава у триадичній єдності елементів: внутрішній устрій, відносини з іншими державами, роль держави у всесвітній історії. Гегель про “розумну монархію”.

4. Діалектика громадянського суспільства та держави.

5. Історична доля політико-правового вчення Гегеля.

Навчальна література:

Основна:

Ф. Философия права. М., Мысль, 1990.

Политические произведения. М., Наука, 1978

Ф. Работы разных лет. М., 1972. Т.1.

Ф. Работы разных лет. М.,1973. Т.2.

Ф. Философия истории. М.-Л., 1935.

Ф. Основи філософії права, або природне право і державознавство. Переклад з нім. Р. Осадчука та М. Кушніра. Юниверс, К., 2000.

Допоміжна:

1.  Володин и русская социалистическая мысль ХIХ века. – М., 1973.

2.  Гулыга . М.,Молодая гвардия, 1970.

3.  Себайн, Торсон. Історія політичної думки. – К., Основи, 1997.

4.  Философия Гегеля как учение о конкретности бога и человека. – Спб.,1994

5.  Киссель и современный мир. – Ленинград, 1982.

6.  О понятии естественного права у Канта и Гегеля.- Вопросы философии и психологии», Кн. 111, 1965.

7.  Клецов собственности в «Философии права» Г. В.Ф. Гегеля. – СПБ,1992.

8.  Філософія права Гегеля і становлення громадянського суспільства в Україні.//Українська культура: минуле, сучасне та шляхи розвитку /міжвузівський збірник наукових праць/. – Рівне.1994.с.43-51

9.  , Неліп М. І. До проблеми взаємозв’язку громадянського суспільства і держави: в контексті філософсько-правової концепції Гегеля.// Науковий вісник Чернівецького університету. Випуск 4-5.Чернівці, ЧДУ,1996.с.108-112.

10.  Гегель і проблема діалектики громадянського суспільства і держави.// Право України, 1998, № 6, с.72-76.

11.  Костенко іння взаємозвязку держави і громадянського суспільства Г. В.Ф. Гегелем. /Франкфуртський період/. // Вісник Київського університету. Юридичні науки. Випуск 35, 1998.

12.  Молодой Гегель и проблемы капиталистического общества. – М., 1987.

13.  Малинин Гегеля и антигегельянство. – М.,1983.

14.  , Шинкарук гегельянство. – К.,1983.

15.  Мамут концепция соотношения государства и личности //Проблемы государства и права на современном этапе. Вып.7, – М.,1973.

16.  Маньковский Гегеля о государстве и современность. – М.,1970

17.  К критике гегелевской философии права // Соч. 2-изд. Т.1.

18.  Мотрошилова Гегеля к «Науке логики». Наука, – М.,1984

19.  Нерсесянц философия права. – М. Наука, 1974.

20.  «Философия права»: диалектика объективного духа//Философия Гегеля: Проблемы диалектики. – М.,1987

21.  Нерсесянц . – М.,1979.

22.  Нерсесянц права Гегеля. – М., Юристъ, 1998.

23.  Об общественном идеале. – М., 1991.

24.  Овсянников . – М. Мысль, 1971.

25.  Открытое общество и его враги. – М., 1992, т.2.

26.  Історія західної філософії. – К.,Основи,1995.

27.  Фукуяма Френсис. Конец истории? // Страна и мир. 1990, №1.

28.  Философия права Гегеля и современность. – М., Наука, 1977.

29.  Гегель, его жизнь, сочинения и учение. – М.,Л., 1933.

30.  Чижевский в России. – Париж, 1939.

31.  Лавров //Избранные сочинения. Т.1 –М., 1965.

32.  О месте права в формообразованиях человеческого духа в философии Гегеля.-»ѴІ межд. гегелевский философский конгресс», – М., 1968.

33.  Шинкарук , диалектика и теория познания Гегеля. –К. 1964

ЗМІСТ ЛЕКЦІЙ, ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ,

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ

Змістовий модуль ІІ

Лекція 14. Політико-правова ідеологія західноєвропейського

консерватизму.

1. Концепції Жозефа де Местра, Луї де Бональда /Франція/

2. Ідеї Людвіга Галлера (Швейцарія).

3. Традиціоналізм Едмунда Берка (Англія).

Лекція 15. Західноєвропейська політична і правова ідеологія

першої половини XIX сторіччя.

1. Політико-правова ідеологія лібералізму /Джеремі Бентам, Джон Стюарт Мілль (Англія), Бенжамен Констан, Алексіс де Токвиль (Франція), Вільгельм Гумбольдт, Лоренц Штейн (Німеччина)/.

2. Політико-правове вчення Огюста Конта (Франція).

3. Юридичний позитивізм /Джон Остін (Англія) /

4. Політико-правова ідеологія соціалізму /Клод Анрі де Сен-Симон, Шарль Фур’є (Франція), Роберт Оуен (Англія), Огюст Бланки (Франція), Вільгельм Вейтлінг (Німеччина)

6. Політико-правова ідеологія анархізму /Пьер Жозеф Прудон (Франція), Макс Штирнер - псевдонім /Каспар Шмідт / (Німеччина).

Лекція 16. Західноєвропейська політико - правова ідеологія

в другий половині XIX сторіччя.

1. Загальна характеристика основних напрямків.

2. Політико-правове вчення Карла Маркса і Фрідріха Енгельса (марксизм).

3. Формування соціально-демократичної ідеології /Фердинанд Лассаль, Едуард Бернштейн, Карл Каутський (Німеччина)

4.Юридичний позитивізм /Карл Бергбом і Пауль Лабанд (Німеччина), ліберальний позитивізм Адемара Есмена (Франція)/

5. Соціологічний напрямок /Рудольф Іерінг (Німеччина), Герберт Спенсер (Англія), Людвіг Гумплович (Австрія).

6. Неокантіанське вчення про право Рудольфа Штамлера (Німеччина).

7. Дуалістична теорія держави Георга Еллинека (Німеччина).

8. Політико-правова доктрина Фрідріха Ніцше(Німеччина).

Семінарське заняття 8. Вчення про державу та право К. Маркса і Ф. Енгельса.

1. Історичні умові формування марксизму.

2. Методологія пізнання політико-правових явищ.

3. Етапи еволюції державно-правових поглядів К. Маркса и Ф. Енгельса.

4. Держава та право в проекції комуністичної ідеології.

5. Історичне значення марксизму.

Навчальна література:

Основна:

К. Маркс и Ф. Энгельс. Сочинения. 2 - е издание.

К критике гегелевской философии права.// Соч.2-е изд. Т. 1, с.221-368.

Положение Англии. Английская конституция// Соч. Т.1, с.618-642.

Немецкая идеология.// Соч. Т. 3.

Принципы коммунизма./ Соч. Т.4, с.322-339.

Манифест коммунистической партии// Соч. Т.4, с.419-459.

К. Маркс. Классовая борьба во Франции с 1848 по 1850// Соч. Т. 7, с.5-110

Революция и контрреволюция в Германии.// Соч. Т.8, с.3-113.

Восемнадцатое брюмера Луи Бонапарта.// Соч. Т.8, с.115-217.

К критике политической экономии. Предисловие // Соч. Т.13, с.5-9

Гражданская война во Франции.// Соч. Т. 17,с.317-370.

Критика Готской программы.// Соч. Т. 19, с.9-32.

Развитие социализма от утопии к науке.// Соч. Т.19, с.185-230.

Анти-Дюринг. Переворот в науке, произведенный господином Евгением Дюрингом./ с.81-106, 146-185, с.319-331. М.,Политиздат, 1977.

Происхождение семьи, частной собственности и государства.// Соч. Т. 21, с.28-178.

Людвиг Фейербах и конец классической немецкой философии.// Соч. Т.21, с.269-317.

Роль насилия в истории.// Соч. Т.21, с.419-479.

Допоміжна:

Ленин источника и три составные части марксизма//Полн. соб. соч. Т.23

Ленин и революция.// Полн. собр. соч. Т. 33.

Прозорова и развитие марксистского учения о государстве и праве. Вып.1.К., Из-во Киевского ун-та, 1972

Мамут Маркс как теоретик государства. М., 1979

Политические учения: История и современность: Марксизм и политическая мысль ХІХ века. М., Наука, 1979

Пашуканис теория права и марксизм// Избр. произведения по общей теории права и государства. М., 1980

Об общественном идеале. М., 1991.

Мнимый марксизм. М., 1993.

Диагноз нашего времени. М., Юрист, 1994.

Поппер Карл. Відкрите суспільство та його вороги. К., 1994.

Історія західної філософії. К., Основи, 1995

История европейского права. М., 1996.

Себайн, Торсон. Історія политичної думки. К.,Основи,1997.

Нерсесянц права. Учебник для вузов. М.,1997

Семінарське заняття 9. Политичні і правові вчення в Західній Європі у першій половині ХІХ сторіччя.

1. Історична школа права /Густав Гуго, Фрідріх Карл Савіньі, Георг Пухта (Німеччина)/

2. Політико-правова ідеологія консерватизму ( Жозеф де Местр, Луї де Бональд (Франція), Едмунд Берк (Англія)

3. Політико-правова ідеологія лібералізму /Джеремі Бентам, Джон Стюарт Мілль (Англія), Бенжамен Констан, Алексіс де Токвиль (Франція), Вильгельм фон Гумбольдт, Лоренц Штейн (Німеччина).

4. Політико-правове вчення Огюста Конта (Франція).

5. Політико-правова ідеологія анархізму /Пьер Жозеф Прудон (Франція), Макс Штирнер (Німеччина)/

6.Юридичний позитивізм / Джон Остін (Англія) /.

Навчальна література:

Основна:

Избранные сочинения. Т.1.СПб, 1867.

Бентам Иеремия. Введение в основания нравственности и законодательства.// История политических и правовых учений. Хрестоматия. Для юридических вузов. Под ред. . Харьков, 1999.

Берк Едмунд. Релігія і громадянське суспільство. Права людини. Свобода і влада. // Консерватизм: Антологія /Упоряд. О Проценко та ін. Вид. ”Смолоскип”, 1998.

Общий обзор позитивизма. т.1-3.-»Родоначальники позитивизма», вып.1У-У, СПб.,.

Конт Огюст. Дух позитивной философии.// История политических и правовых учений. Хрестоматия. Для юридических вузов. Под ред. . Харьков, 1999.

де. Петербургские письма. СПб, 1995.

Местр Жозеф де. Провидіння і революція.// Консерватизм: Антологія /Упоряд. О Проценко та ін. Видавництво ”Смолоскип”, 1998.

Милль Дж. Ст. Утилитаризм. О свободе. СПб.1900.

Милль Джон. О свободе.// История политических и правовых учений. Хрестоматия. Для юридических вузов. Под ред. . Харьков, 1999.

Что такое собственность? Или исследование о принципе права и власти. М., 1919.

Прудон такое собственность?// История политических и правовых учений.

Хрестоматия. Для юридических вузов. Под ред. . Харьков, 1999.

Пухта права. Ярославль, 1972.

Старый порядок и революция. М., 1911.

Демократия в Америке. М., Прогресс, 1994

Штирнер М Единственный и его собственность. Харьков, 1994.

Допоміжна:

Кечекьян и историческая школа права //Правоведение. 1967, .№ 1.

Нур Юридический позитивизм.(Критический анализ).Автореф. дис. канд. юрид. наук. М., 1975

Политические учения: История и современность:Марксизм и политическая мысль ХІХ века. М., Наука, 1979

Деев. Н.Н. Иеремия Бентам. Политические учения: история и современность. М.,1979.

Кучеренко по истории общественной мысли Франции и Англии. ХѴІ - первая половина ХІХ в. М., 1981.

Консерватизм: Антологія /Упоряд. О Проценко та ін. Смолоскип, К, 1998.

Зорькин теория права в России. М., 1986.

Мамут и анархизм как типы политического сознания.

Домарксистский период. М., 1989.

, Ковш социально-политические учения ХІХ в. К., 1991.

История европейского права. М., 1996.

Себайн, Торсон. Історія политичної думки. К., 1997.

Тихонравов философии права. М., Вестник, 1997.

Історія західної філософії. К.,Основи, 1995

Лекція 17. Західна політико-правова ідеологія ХХ сторіччя.

1. Загальна характеристика головних напрямків політичних і правових вчень ХХ ст.

2. Політико-правова доктрина солідаризму /Леон Дюгі (Франція)/

3. Інституціоналізм Мориса Оріу (Франція), юридичний інституціоналізм Питирима Сорокіна.

4. Сучасний позитивізм: аналітична юриспруденція Герберт Харт (Англія); Позитивістський нормативізм Ганса Кельзена (Австрія);пізнавально-критична теорія права /О. Вайнберг/.

5.Неокантіанство Г. Радбрух, К. Кюль, Й.Лоб, В. Наук е(Німеччина), А. Оллеро (Іспанія)

6.Неогегельянство. / К. Ларенц, Г. Лассон, О.Шпан, Е. Гірш, Г. Геллер, Ю. Біндер (Німеччина), Б. Кроче, Д. Джентіле, У Спіріто(Італія), Б. Телдерс (Голландія), Ж. Іпполіт (Франція)

7. Соціологічна юриспруденція: «школа вільного права» / Євген Ерліх (Австрія), Франсуа Жені (Франція)/; соціологічна юриспруденція Роско Паунда (США), школа «реального права» / Джером Френк, К. Ллевеллін (США)/; концепція соціального права» Г. Гурвича;

8. Психологічна теорія права Льва Петражицького.

9. Теорії «відродженого природного права» /Леон Фуллер (Англія), Рональд Дворкін (США), герменевтична теорія Артура Кауфмана (Німеччина), погляди Джона Роулса та Джона Фінніса.

10. Природно-правова доктрина неотомізму /Жак Марітен(Франція), Жан Дабен (Бельгія), Й. Меснер (Австрія)/.

11. Феноменологічна теорія права /Х. Вельцель, Г. Гуссерль, А. Райнах/.

12. Екзистенціалістська філософія права /Е. Фехнер, В. Майхофер (Німеччина), Г. Кон (Швейцарія)/

13.Фашистська політико-правова ідеологія Т. Гаєринг, В.Шмідт, К. Шмітт, А. Розенберг/

14. Теорія «держави загального благоденства», «соціальної держави»/Карл Гуннар Мюрдаль (Швеція), Данієл Белл (США).

15. Теорія «плюралістичної демократії»/ Гарольд Ласкі (Англія), А. Бентлі (США).

16. Теорія «бюрократії» Макса Вебера і теорія еліт /Гаєтано Моска, Вільфредо Парето (Італія), Роберт Міхельс/.

17. Технократичні доктрини /Моріс Дюверже (Франція), Д. Белл, Г. Скотт (США).

18. Концепція «демократичного соціалізму»/ Л. Блюм (Франція), К. Реннер (Австрія)/

19. Біхевіористська школа /Г. Лассвел, Д. Трумен, Г. Алмонд/

20. Інтегративна юриспруденція /, , Д. Хол (США)/

21. Онтологічна концепція права Р. Марчича(Австрія).

22. Теорії національної держави.

23. Неопротестантизм про природне право / К. Барт, Эрнст Вольф, Ф. Хорст/.

24. Концепція автономного природного права / Г. Райнер (Швейцарія)/

Семінарське заняття 10. Західноєвропейська політико-правова ідеологія другої половини ХІХ та початку ХХ ст.

1. Юридичний позитивізм /Карл Бергбом і Пауль Лабанд (Німеччина), ліберальний позитивізм Адемара Есмена (Франція), позитивистський нормативізм Ганса Кельзена/.

2. Соціологічний напрямок /Рудольф Іерінг (Німеччина), Герберт Спенсер (Англія), Людвіг Гумплович (Австрія)/.

3. Неокантіантське вчення про право Рудольфа Штамлера (Німеччина).

4. Дуалістична теорія держави Георга Еллинека (Німеччина).

5. Політико-правова доктрина Фрідріха Ніцше(Німеччина).

6. Політико-правова доктрина солідаризму /Леон Дюгі (Франція)/

7. Соціологічна юриспруденція: «школа вільного права» /Євген Ерліх (Австрія), Франсуа Жені (Франція)/; соціологічна юриспруденція Роско Паунда (США),

8. Психологічна теорія права Льва Петражицького.

Навчальна література:

Основна:

Общее учение о государстве. СПб., 1910.

Конституционное право. СПб., 1908.

Общество, личность, государство. СПб., 1909.

Социальное право, индивидуальное право и преобразование государства. М., 1909.

Общие преобразования гражданского права со времени кодекса Наполеона. М., 1919.

Общее учение о государстве. М., 1908

Социально-этическое значение права, неправды, наказания. М., 1910.

Борьба за право. М., 1991.

Чистое учение о праве: Сб. переводов.-Вып.1.-М.,1987; Вып.2.- М., 1988.

Сочинения в двух томах.-М., Мысль, 1990.

Петражицкий права и государства в связи с теорией нравственности. Т.1-2. СПб., .

Очерки философии права. Вып.1. Спб.1900.

Основания социологии. СПб., 1898.

Социальная статика. СПб., 1906.

Сущность и задачи правоведения. СПб., 1908.

Хозяйство и право. Т.1-2. Спб., 1907.

Допоміжна:

Иванов теория права в критической литературе. СПб., 1912.

Штейнберг такое движение «свободного права».М., 1914.

Попов и кантианство. М., 1961

Психологические концепции в современной буржуазной теории права //Критика современной буржуазной теории права: Сб. статей. М., 1969

Учение Леона Дюги о государстве и праве и органическая теория общества. Вестник МГУ., 1969, № 5.

Старченко права и принципы правосудия в США. М.,1969.

Туманов правовая идеология. К критике учений о праве. М., 1971

Луковская направление во французской теории права. Л., 1972.

Нур Юридический позитивизм.(Критический анализ).Автореф. дис. канд. юрид. наук. М., 1975.

Современная социология права. М., 1961.

«Свободное право» в буржуазной юриспруденции.

Критика концепции Е. Эрлиха. К., 1977.

Политические учения: История и современность: Марксизм и политическая мысль ХІХ века. М., Наука, 1979.

Зорькин психологической теории права //Сов. государство и право. 1979, .№ 6.

Кузнецов права в России. М., 1989.

,Ковш социально-политические учения ХІХ в. К., 1991.

Синютин -правовая проблематика психологического позитивизма Петражицкого. СПб., 1993.

История европейского права. М., 1996

Тихонравов философии права. М., Вестник, 1997.

Нерсесянц права. Учебник для вузов. М., 1997.

Лекція 18. Розвиток української політичної і правової думки

в ХI - ХХ ст.

1. Особливості розвитку української політико-правової думки.

Загальна характеристика основних етапів її розвитку. Спрямованість української політико-правової думки.

2. Політичні і правові ідеї Київської Русі

«Слово про Закон і Благодать» Іларіона – митрополита київського. Благодать як прогрес людства. Співвідношення Старого й Нового Заповітів - закону та благодаті. Прагнення до зміцнення державності Київської Русі.

Погляди єпископа Кирила Туровського на співвідношення церковної та світської влади. Ідея “одного володаря”.

«Повісті временних літ» Нестора-літописця. Ідея про богобраність слов’янства. Добровільна домовленість народу з князями як основа політичної влади.

«Руська правда» як джерело офіційної політико-правової ідеології.

«Слово о полку Ігоровім» і проблема феодальної роздробленості та збереження цілісності держави.

Політична програма Володимира Мономаха. “Повчання” як спроба розуміння співвідношення особистості та держави. Ідеальний князь як гарант соціальних благ у державі.

Політичні погляди Данили Заточеника. Ідея єдиновладдя у державі. Поради князеві щодо врівноваження влади. Проблема справедливості у суспільстві.

3. Основні напрямки політико-правової думки України під час перебування у складі Речі Посполітої.

Реформаційні ідеї Юрія Дрогобича, Павла Русина, Шимона Шимоновича.

Ідеї держави та права Станіслава Оріховського-Роксолана, Лазаря Барановича та Іоанікія Голятовського. Захист православної церкви Мелетієм Смотрицьким.

Погляди Івана Вишенського на суспільство. Уявлення про рівність і свободу людини та народу. Демократичні основи християнської віри. Соборність як основний принцип «комуни християнської». «Чернецька республіка».

Погляди Петра Могили на державу і її правителя. Ідея верховенства влади православної церкви. Концепція ідеального володаря. Напрямки діяльності держави.

4. Політико-правова думка в Українській козацькій державі і Гетьманщині.

Погляди Богдана Хмельницького на державу і право. Б. Хмельницький як творець Української гетьманської держави. Проект федерації Івана Виговського та Ю. Немирича. Ідея незалежної держави Івана Мазепи. “Пакти і Конституції законів та вільностей Війська Запорозького” Пилипа Орлика.

Державно-правові ідеї козацьких літописів кінця XVII-XVIII ст. ст.

5. Ідеї природного права в Україні епохи Просвітництва.

Політико-правові погляди Григорія Сковороди. Принцип “сродної” праці.

Гуманістичні основи суспільного життя. “Горня республіка” як суспільно-політичний ідеал.

Яков Козельський про суспільний договір як шлях до створення демократичної республіки. Філософські засади праворозуміння.

6. Розвиток політико-правових ідей в Україні у XIX ст.

Політична програма Кирило-Мефодіївського товариства.

Тарас Шевченко про незалежну демократичну Українську державу. Вирішення національного питання. ”Праведний закон” Т. Шевченка.

Микола Костомаров та ідеологія лібералізму в Україні. Природа державного правління (республіка) та державного устрою (слов’янська федерація).

“ Конституція республіки” Георгія Андрузького.

Державно-правові погляди та .

Вчення про державу і право Михайла Драгоманова. Конституційний проект “Вольный Союз – Вільна спілка”. Права людини. Концепція побудови влади. Місцеве самоврядування та федералізм Драгоманова.

Вчення про державу і право Івана Франка. Характеристика держави та права в Росії та Австро-Угорщині. Проблеми права, закону та кримінальної юстиції. Погляди на соціалізм. Розробка національного питання. Концепція федералізму у І. Франка.

Державно-правові погляди Лесі Українки (Лариси Косач). Співвідношення людини та держави. Політичні ідеали Л. Українки.

Погляди на державу та право вчених-юристів Київського, Харківського та ін. університетів України (ін, Н. Д.Іванішев, -Буданов, , О. Ф.Кістяківський та ін.)

7. Розвиток політико-правових ідей в Україні у XX ст.

Богдан Кістяківський про державу і право. Теорія правової держави.

Завдання юридичної науки.

Погляди на державу і право Михайла Грушевського. Вирішення національного питання - концепція автономії України. Проблеми федеративного державного устрою. Співвідношення прав людини та прав нації. Значення ідей Михайла Грушевського для розбудови суверенної Української держави.

Погляди на державу і право Володимира Винниченка. Діалектика соціального та національного. Ідеї державного суверенітету України та федеративної Конституції В. Винниченка.

Державно-правова ідеологія у програмних документах Української партії соціалістів-революціонерів, Української радикально-демократичної партії соціалістів-федералістів, Української народної партії, Української партії самостійників-соціалістів. Державно-правова концепція в Українському проекті союзного договору 1922 р.

Погляди на державу та право в період перебування України у складі СРСР.

Політико-правові концепції національної держави В’ячеслава Липинського, Василя Кучабського, Дмитра Донцова, Сергія Шелухіна, Івана Огієнко (Митрополита Іларіона), Ольгерда Бочковського, Стефана Томашевського, Володимира Старосольского, Миколи Хвильового, Юрія Липи,, Миколи Сциборського, Станіслава Дністрянського, Миколи Скрипника.

8. Сучасна політико-правова ідеологія незалежної України.

Права людини. Доктрина природного права в Україні. Ідеї демократичної, соціальної, правової держави. Верховенство права як принцип українського конституціоналізму. Теорія розподілу влади – конституційне закріплення та практичне застосування. Концепція громадянського суспільства.

Семінарське заняття 11. Політичні погляди .

1. Історичні умови формування політичного світогляду .

2. Суспільно-політичний критицизм Сковороди.

3. Принцип «сродної праці».

4. «Горня республіка» як політико-правовий ідеал.

5. Історичне значення як мислителя.

Навчальна література:

Основна:

Сковорода у двох томах.-К.: АТ «Обереги», 1994

Допоміжна:

Єрн В. Григорий Саввич Сковорода: Жизнь и учение. М., 1912.

Білич Т. А. Світогляд . К., 1957.

Попов ій Сковорода. К., 1969.

Скрипелев -политические взгляды /К 250 летию со дня рождения//Сов. гос. и право.1972, № 11.

Філософія Григорія Сковороди. К., 1972.

Драч І. Ф., , Попович ій Сковорода. К., 1984.

Нарис з історії філософії на Україні. К., 1992.