НАЦІОНАЛЬНий університет «одеська юридична академія»

Миколаївський комплекс

Кафедра цивільно-правових дисциплін

ЗАТВЕРДЖУЮ

Заступник директора
з навчально-виховної роботи

Л. В. Ємельянова

________________________________

“______”_______________2012 року

РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

Юридична деонтологія

(шифр і назва навчальної дисципліни)

напрям підготовки 0304 «Право»

(шифр і назва напряму підготовки)

спеціальність 6.030401 «Правознавство»

(шифр і назва спеціальності)

спеціалізація прокуратури та слідства; цивільної та господарської юстиції

(назва спеціалізації)

інститут, факультет, відділення

(назва інституту, факультету, відділення)

2012 – 2013 рік

Робоча програма з «Юридичної деонтології» для студентів за напрямом підготовки 0304 «Право», спеціальністю 6.030401 – Правознавство, 2012 року – 65 с.

________________________________________________________

Розробник: Каплій Олена Володимирівна,
викладач кафедри цивільно-правових дисциплін

Робоча програма затверджена на засіданні кафедри цивільно-правових дисциплін Миколаївського комплексу Національного університету «Одеська юридична академія»

Протокол від. “____”________________2012 року № ___

Завідувач кафедри цивільно-правових дисциплін
Миколаївського комплексу
Національного університету
«Одеська юридична академія» Оборотов І. Г.

“_____”___________________ 2012 року

Схвалено методичною комісією вищого навчального закладу за напрямом підготовки (спеціальністю)_______________________________________________________________

НЕ нашли? Не то? Что вы ищете?

(шифр, назва)

Протокол від. “____”________________20___ року № ___

“_____”________________20__ року Голова _______________ (_____________________)

(підпис) (прізвище та ініціали)

Ó Каплій О. В., 2012 рік

1. ОПИС НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

Форма навчання

курс

семестр

лекції

Практичні (семінарські)

Всього аудиторних годин

Контрольні роботи

Самостійна робота

Всього годи

Залік

Іспит

Денна

ПС

1

1

10

6

16

-

14

30

*

Денна

ЦГЮ

1

1

10

6

16

-

14

30

*

всього

1

1

10

6

16

-

14

30

*

Заочна

ПС, ЦГЮ

1

1

4

2

6

-

24

30

*

всього

1

1

4

2

6

-

24

30

*

2. МЕТА ТА ЗАВДАННЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

«Юридична деонтологія» – галузь юридичної науки, що узагальнює знання про мудрість спілкування і мистецтво прийняття правильного рішення у юридичній практиці.

«Юридична деонтологія» є навчальною дисципліною, яка розкриває загальну картину юридичної діяльності, як практичної, так і наукової та навчальної, а також систему юридичної освіти.

Знання юридичної деонтології має важливе значення для студенів юридичних навчальних закладів, адже вони пов’язують свою подальшу професійну діяльність зі здійсненням правової роботи в суспільному виробництві, зокрема зі включенням у суспільні відносини на основі самостійно сформованих деонтологічних норм.

Дана навчальна дисципліна має ввести майбутнього юриста у зміст своєї спеціальності, ознайомити його з місцем і значенням юридичної професії в суспільстві, розкрити деонтологічні вимоги, що висуваються до фахівця, надати загальне уявлення про засади, норми, вміння та навички, які він повинен опанувати, аби відповідати своєму професійному призначенню. У процесі обговорення питань студенти навчаються формулювати й викладати свої думки і висновки, застосовувати теоретичні побудови відповідно до практичних вимог державно-правового будівництва в Україні на сучасному етапі.

Предметом навчальної дисципліни є юридична діяльність як різновид соціальної діяльності, що здійснюється юристами-фахівцями для отримання правового результату, задоволення законних потреб та інтересів соціальних суб’єктів відповідно до вимог права.

Мета юридичної деонтології як навчальної дисципліни є роз­криття соціально-нормативного змісту професійної діяльності юриста, її принципів, особливостей та ролі в житті суспільства і держави; характеристика її минулого, сьогодення і тенденцій подальшого розвитку. Вона повинна забезпечити формування ціннісних орієнтацій студента, запропонувавши цілісну систему вимог, які пред’являються до юриста в циві­лізованому суспільстві, що прагне до побудови демократичної правової держави. Тим більше, що роль і значення юридичної професії незмінно зростають, престижність і високий ступінь соціальної затребуваності фахівців є безперечним.

Завданням навчальної дисципліни юридичної деонтології є вивчення основ професійно-правової, політичної, етичної, естетичної, загальносоціальної культури, тому що модель сучасного юриста містить у собі не тільки професіоналізм як якісну характеристику фахівця в галузі юриспруденції, але й ряд особистісних властивостей, що характеризують юриста як високоморальну, висококультурну, духовну особистість, інтелігента у всіх соціальних проявах, що володіє загальнокомунікативними та іншими якостями.

Період навчання – найважливіший етап у професійній діяльності майбутнього юриста, тому що саме в цей період закладається фундамент правових знань, формується особистість фахівця. Першокурснику доведеться в процесі навчання освоїти первинні (елементарні, але не спрощені) знання про систему юридичних наук, опанувати первинні навички та уміння застосовувати теоретичні знання на практиці, набути профе­сійних, світоглядних і громадянських якостей.

В результаті вивчення юридичної деонтології студент має знати:

— деонтологічні вимоги щодо юридичної професії;

— принципи юридичної деонтології;

— особливості юридичної деонтології як юридичної науки;

— зміст вищої юридичної освіти, історію та основні тенденції розвитку;

— зміст, принципи та організацію навчального процесу у вищому юридичному навчальному закладі;

— види навчальних занять, форми контролю знань студентів;

— соціальні функції, права та обов’язки студентів;

— поняття, функції та особливості професії юриста;

— основні юридичні спеціальності;

— міжнародні стандарти професійної юридичної діяльності;

— поняття, класифікацію, історію розвитку і сучасний стан юридичних наук;

— зміст і види юридичної практики;

— вимоги і значення професійної етики при виконанні юристами своїх посадових функцій;

—  принципи й основні правила ділової і наукової полеміки юристів.

уміти:

— під керівництвом викладача освоювати навчальні дисципліни;

— самостійно вивчати визначений навчальний матеріал;

— самостійно працювати з нормативно-правовою, монографічною, навчальною, періодичною та ін. літературою;

— користуватися бібліотечними фондами, бібліографією, бібліотечною технікою;

—  орієнтуватися в системі юридичних наук, правової практики, юридичної освіти;

—  вести політико-правові, ділові та наукові дискусії;

—  правильно застосовувати свої знання в юридичній практиці;

—  завжди з високим розумінням відстоювати права, честь і гідність людей;

—  вести дискусії на належному рівні;

—  культурно поводитися у спілкуванні, дотримуватись правил етикету.

мати навички:

— користування бібліотечними каталогами;

— складання індивідуальних планів самостійної роботи студента;

— написання конспектів лекцій, курсових, контрольних та інших письмових робіт;

— участі у студентському самоврядуванні;

— нормативно-правового аналізу законодавчих актів;

— складання елементарних юридичних документів;

— участі у студентських наукових конференціях, конкурсах та інших видах, формах студентської наукової діяльності;

— участі у культурних, спортивних акціях.

3. ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

ТЕМА 1

Юридична деонтологія – наука й навчальна дисципліна

Становлення й розвиток системи деонтологічних знань у юриспруденції.

Поняття юридичної деонтології. Концептуальні аспекти природи й змісту юридичної деонтології. Принципи юридичної деонтології. Предмет юридичної деонтології як науки.

Юридична деонтологія в системі правових наук й її співвідношення з іншими гуманітарними науками.

Роль (функції) і завдання юридичної деонтології – пропедевтичного навчального курсу.

ТЕМА 2

Юридична освіта в Україні

Історичні етапи становлення й розвитку юридичної освіти в Україні. Історія одеської вищої юридичної школи освіти.

Система юридичної освіти в Україні. Основні принципи вищої юридичної освіти і їхнє відбиття в чинному законодавстві.

Типи вищих юридичних навчальних закладів.

Одеська національна юридична академія: статус, структура, співробітництво з іншими вищими навчальними закладами, міжнародні зв’язки.

Реформування, модернізація і тенденції розвитку вищої юридичної освіти в умовах європейського вибору України. Європейський простір вищої освіти.

ТЕМА 3

Організація навчального процесу у вищих юридичних навчальних закладах. Правове положення студента

Поняття й зміст навчального процесу. Форми навчання. Способи контролю знань студентів. Види навчальних занять. Навчальний час і самостійна робота студентів.

Письмові роботи студентів: процес підготовки, методики написання, вимоги до тексту, правила оформлення, захист.

Правове положення й рольова позиція в суспільстві сучасного студента. Соціально-правові гарантії працевлаштування, права й обов’язки випускників вищого юридичного навчального закладу.

ТЕМА 4

Зміст професії юриста

Поняття й основні характеристики юридичної діяльності як виду соціальної активності. Види (форми) юридичної діяльності.

Система юридичної діяльності.

Функції й особливості професії юриста. Сутність й основні риси професіоналізму сучасного юриста.

Поняття й професіограми юридичних спеціальностей. Професії, суміжні з юридичною.

Міжнародні стандарти професійної юридичної діяльності й законодавство України.

ТЕМА 5

Юридична наука

Історична характеристика і сучасний стан юридичної науки. Поняття, зміст і класифікація юридичних наук.

Функції юридичної науки, її соціальна цінність і призначення.

Держава і право – основний предмет юриспруденції. Основні сучасні вчення про сутність права. Співвідношення держави і права. Правова держава.

Науково-дослідна діяльність і науково-дослідна робота студента в НУ «ОЮА».

ТЕМА 6

Юридична практика

Юридична практика: зміст, поняття, соціальне призначення. Видова характеристика юридичної практики. Становлення і розвиток приватної юридичної практики в Україні.

Юридична справа, юридичний процес, юридичні провадження. Процесуальна форма як характеристика правової структури юридичної діяльності. Документаційне забезпечення юридичної практики.

Мова і стиль службових документів.

Основні тенденції удосконалення юридичної практики в умовах формування правової держави і громадянського суспільства.

ТЕМА 7

Юридична культура та етика

Науковий аспект юридичної етики.

Соціально-психологічні і моральні принципи діяльності юриста. Моральні принципи і норми в матеріальному і процесуальному праві.

Культурологічна характеристика юридичної професії.

Типологія культури юриста.

ТЕМА 8

Професійно-юридичний колектив. Основи конфліктології

Поняття і структура професійно-юридичного колективу. Принципи і види взаємин у професійно-юридичному колективі.

Етичні і естетичні основи ділової співпраці юристів. Ділова і наукова полеміка юристів.

Поняття конфлікту в інституціонально-правовій сфері. Види юридичних конфліктів.

Поняття і предмет вивчення загальної конфліктології. Основні принципи конфліктології.

Суб’єктивність оцінки взаємин як причина формування конфлікту. Конфлікти і культура їх вирішення.

4. СТРУКТУРА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

Назви тем

Денна форма

Заочна форма

 

усього

у тому числі

усього

у тому числі

 

л

п

с. р.

л

п

с. р.

 

1

2

3

4

5

6

7

8

9

 

1. Юридична деонтологія – наука й навчальна дисципліна

4,5

2

1

2

4,5

2

1

3

 

2. Юридична освіта в Україні

4,5

2

2

4,5

3

 

3. Організація навчального процесу у вищих юридичних навчальних закладах. Правове положення студента

4

1

1

2

4

1

-

3

 

4. Зміст професії юриста

3,5

1

1

2

4

1

-

3

 

5. Юридична наука

3,5

1

2

3,

-

1

3

 

6. Юридична практика

4

1

1

2

3,5

-

3

 

7. Юридична культура та етика

3

1

1

1

3

-

-

3

 

8. Професійно-юридичний колектив. Основи конфліктології

3

1

1

1

3

-

3

 

УСЬОГО

30

10

6

14

30

4

2

24

 

5. ТЕМИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ

ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА

з/п

Назва теми

Кількість

годин

1

Тема 1. Юридична деонтологія – наука
і навчальна дисципліна

1. Становлення і розвиток системи деонтологічних знань у юриспруденції.

2. Поняття юридичної деонтології. Концептуальні аспекти природи і змісту юридичної деонтології.

3. Принципи юридичної деонтології.

4. Предмет юридичної деонтології як науки.

5. Методологія юридичної деонтології.

6. Роль (функції), завдання і предмет юридичної деонтології – пропедевтичного навчального курсу.

7. Юридична деонтологія в системі правових наук та її співвідношення з іншими гуманітарними науками.

Експрес-опитування студентів:

1. Етимологія терміна "деонтологія".

2. Сутність деонтологічних знань.

3. Назвати основні принципи юридичної деонтології.

4. Завдання науки "юридична деонтологія".

5. Поняття "методологія", "метод", "методика" юридичної деонтології.

6. Навести приклади гуманітарних наук.

Методичні вказівки

При вивченні теми необхідно засвоїти опорні категорії, що мають важливе логічне і методологічне значення для правильного сприйняття і розуміння навчального матеріалу. Такими основними поняттями, зо­крема, є:

— юридична деонтологія як наука являє собою систему інтегрованих філософських, соціально-політичних і правових знань, за допомогою яких створюється модель належного поводження юристів у процесі здійснення ними своєї професійної діяльності, з урахуванням особли­востей професії юриста, а також науково-узагальнену інформацію про якість юридичної практики на сучасному етапі, про її зміст, специфіку і закономірності розвитку;

— принципи юридичної деонтології – ідеї і положення, які повинні бути основними соціальними орієнтирами поводження юриста в різних ситуаціях при здійсненні професійної діяльності. Основними принципа­ми юридичної деонтології є принципи гуманності, законності, справед­ливості, істинності, толерантності, професійної сміливості;

— метод юридичної деонтології – спосіб, прийом, за допомогою якого здійснюється процес одержання об'єктивних знань про предмет дослідження юридичної деонтології;

— методологія юридичної деонтології – це навчання про принципи, форми і методи наукового пізнання юридично-деонтологічної матерії, теоретичне обгрунтування прийомів і способів дослідження, які викори­стовуються у даній науці;

— загальні методи юридичної деонтології – це методи загальнофі-лософського світосприйняття, що базуються на цінностях і явищах, які сформовані людством протягом свого розвитку, основу яких становить філософська діалектика. Зміст цих методів опосередковує загальні прин­ципи пізнання (об'єктивність, пізнаваність, динаміка, детермінізм, істо­ризм, єдність теорії і практики, науковість і конкретність істини);

— спеціальні методи юридичної деонтології – це методи, що вико­ристовуються безпосередньо даною юридичною наукою, їх вибір зале­жить від завдань, об'єкта і предмета дослідження. Основними спеціаль­ними методами юридичної деонтології є: історичний, логічний, систем­ний, формально-юридичний, метод аналізу і синтезу, порівняльний, статистичний, соціально-психологічний;

— методики юридичної деонтології – способи, засоби пошуку, оброб­ки, систематизації і використання юридично-деонтологічної інформації.

У процесі підготовки необхідно звернути увагу на те, що поняття "юридична деонтологія" вживається в двох значеннях: як наука і як на­вчальна дисципліна. Відповідно до цього досліджуваний матеріал умов­но розділений на дві складові частини: про юридичну деонтологію як галузь юридичної науки і про юридичну деонтологію як навчальну дис­ципліну. Розглядаючи питання місця і значення юридичної деон­тології в системі правових наук та її співвідношення з іншими гумані­тарними науками, необхідно, використовуючи системно-структурний, порівняльно-правовий та ін. методи пізнання, визначити основні форми і напрямки взаємодії юридичної деонтології з теоретико-історичними правовими науками – теорією держави і права, історією держави і пра­ва, історією вчення про державу і право, галузевими науками (конститу­ційним, адміністративним, трудовим, цивільним правом та ін.). При цьо­му вихідною тезою є те, що фактичний матеріал і теоретичні узагальнен­ня цих правових наук – одне з найважливіших джерел юридичної деонтології, що вивчає види юридичної діяльності та юридичних спе­ціальностей, а також основні поняття юридичної теорії, стан правової науки і практики в цілому. З іншого боку, результати теоретичних розро­бок юридичної деонтології використовуються в юридичній практиці, у професійній підготовці (перепідготовці, підвищенні кваліфікації) і діяль­ності юриста, доповнюючи і збагачуючи ті правові науки, які регламен­тують юридичну діяльність. Юридична деонтологія органічно взаємоза­лежна не тільки з галузями правознавства, але й з іншими гуманітарними науками. Так, у систему вимог, які пред'являються до юриста, входять психологічні, політичні, професійно-правові, естетичні, етичні та ін. норми. Тому юридична деонтологія тісно пов'язана з юридичною психо­логією, культурологією, конфліктологією та ін.

Базова література:

1.  Конституція України від 28.06.1996 р. із змінами, внесеними Зако­ном України «Про внесення змін до Конституції України щодо проведен­ня чергових виборів народних депутатів України, Президента України, депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів» від 01.02.2011 р. І // Відо­мості Верховної Ради України. — 1996. — № ЗО. — Ст. 141; Голос Украї­ни. — 2011. — № 21. — 4 лютого.

1.  Роль юриста в обществе // Российская юстиция. – 1999. – №4. – С. 35-38.

2.  , Бенедик деонтология: Учеб. пособ. – К.: УМК ВО при Минвузе УССР, 1988. – 80 с.

3.  , Карпов деонтологія: навч. пос. – К., 1998. – 156 с.

4.  , Тихомиров деонтологія. – К.: ВІРА-Р; Дакор., 2000. – 506 с.

5.  Жалинский деятельность юриста (Введение в специальность): Учеб. пособ. – М.: БЕК, 1997. – 330 с.

6.  Коваль в юридическую специальность (деонтологический аспект): Курс лекций. – Донецк: Центр подготовки абитуриентов, 1998. – 192 с.

7.  Крусян деонтология: наука и учебная дисциплина // Юридический вестник. – 2002. – №1. – С. 94-96.

8.  , Овчаренко деонтология. – X.: Основа, 1999. – 304 с.

9.  Скакун деонтология: Учебник. – X.: Эспада, 2002. – 504 с.

10.  Сливка деонтологія: Підручник для вищ. Навч. закл. – К.: АТІКА, 1999. – 336 с.

11.  Сливка деонтологія: Підручник. – К.: АТІКА, 2001. – 304 с.

0,5

2

Тема 2. Юридична освіта в Україні

1. Історичні етапи становлення і розвитку юридичної освіти в Україні.

2. Історія одеської вищої школи юридичної освіти.

3. Система юридичної освіти в Україні. Основні принципи освіти. Типи вищих юридичних навчальних закладів.

4. Національний Університет «Одеська юридична академія»: статус, структура, між­народні зв’язки.

5. Реформування і тенденції розвитку вищої юридичної освіти в Україні на сучасному етапі.

Експрес-опитування студентів:

1. Перелічити основні центри підготовки юристів в Україні дорадянського періоду.

2. Назвати характерні риси розвитку юридичної науки і освіти в пе­ріод із середини 60-х до кінця 80-х pp. XX сторіччя.

3. Назвати вчених, представників різних наукових шкіл, які виклада­ли юридичні науки в Імператорському Новоросійському університеті наприкінці XIX століття.

4. Назвати вчених, представників різних наукових шкіл, які виклада­ють юридичні дисципліни в Національному університеті «Одеська юридична академія».

5. Перелічити елементи системи вищої юридичної освіти.

6. Назвати типи вищих навчальних закладів.

7. Вказати особливості статусу національного вищого навчального закладу.

Практичні завдання:

1.  Провести нормативно-правовий аналіз Закону України від 17 січня 2002 р. "Про вищу освіту".

2.  Сформулюйте ті завдання, які постають перед студентами вищих юридичних закладів освіти України на сучасному етапі у зв’язку з поширенням євроінтеграційних процесів у галузі освітньої діяльності.

3.  Виходячи із соціальної ролі юридичної професії, підготуйте коротеньку характеристику особистості випускника юридичного факультету з використанням двох критеріїв:

А) повинен знати;

Б) повинен вміти або мати навички.

Методичні вказівки

Категоріальний апарат теми містить у собі такі основні поняття, як "вища освіта", "зміст вищої освіти", "юридична освіта", "вищий на­вчальний заклад" та ін. Деякі з них одержали закріплення в ст. 1 Закону України "Про вищу освіту". Суть цих термінів полягає в такому:

— вища освіта – рівень освіти, який здобувається особою у вищому навчальному закладі в результаті послідовного, системного і цілеспрямо­ваного процесу засвоєння змісту навчання, що грунтується на повній загальній середній освіті і завершується здобуттям певної кваліфікації за підсумками державної атестації;

— зміст вищої освіти – обумовлена цілями і потребами суспільства система знань, умінь і навичок, професійних, світоглядних і громадянсь­ких якостей, що має бути сформована в процесі навчання з урахуванням перспектив розвитку суспільства, науки, техніки, технологій, культури і мистецтва;

— вищий навчальний заклад – освітній, освітньо-науковий заклад, який заснований і діє відповідно до законодавства про освіту, реалізує відповідно до наданої ліцензії освітньо-професійні програми вищої ос­віти за певними освітніми і освітньо-кваліфікаційними рівнями, забезпе­чує навчання, виховання і професійну підготовку осіб відповідно до їх покликання, інтересів, здібностей і нормативних вимог у сфері вищої освіти, а також здійснює наукову і науково-технічну діяльність;

— юридична освіта – являє собою систему знань, умінь і навичок в галузі правознавства, визначених моральних поглядів і переконань, отри­маних у результаті спеціальної професійної підготовки. Мета юридичної освіти – підготовка висококваліфікованих фахівців в галузі юриспру­денції, глибоко розуміючих право, володіючих виробленим юридичним мисленням, здатних до активної і творчої професійно-правової діяль­ності, а також – підвищення рівня правової культури і посилення пра­вових основ у всіх галузях життя держави і суспільства.

Юридична освіта в Україні має багату та насичену подіями і фактами історію. Сучасна система підготовки кваліфікованих фахівців в галузі юриспруденції склалася в результаті тривалого і неоднозначного шляху розвитку юридичної науки і освіти, у процесі якого відбувалося їх ста­новлення й удосконалювання в кращих традиціях світової науково-юри­дичної думки. Формування української юридичної науки й освіти нероз­ривно пов'язано з історією України, українського народу. Тому з метою полегшення і у той же час якісного засвоєння великого матеріалу розви­ток української освіти можна умовно поділити на три великі етапи, узяв­ши за основу такої періодизації ключові історичні події, що мали для України велике значення:

І. Юридична освіта в дореволюційній Україні.

II. Юридична освіта в УРСР.

III. Сучасний період розвитку юридичної освіти в Україні.

Характеризуючи зміст і принципи юридичної освіти в кожному із за­значених періодів, потрібно, насамперед, мати на увазі, що освіта завжди пов'язана з існуючою практикою державно-правового будівництва, принципами і ідеями, сприйнятими суспільством на даному етапі свого розвитку.

При вивченні питання про історію юридичної освіти рекомендується скласти конспект, який являє собою стислий, лаконічний виклад змісту кожного з етапів становлення і розвитку юридичної освіти в Україні і безпосередньо в Одесі, із зазначенням хронологічних рамок. Основними історичними датами становлення одеської юридичної вищої школи є такі:

19 (7) січня 1818 р. – у місті Одесі (центрі Новоросійського краю) відбулося урочисте відкриття Рішельєвського ліцею, названого на честь генерал-губернатора краю герцога Армана Емманюеля де Плюссі Рішельє.

1837 р. – затверджений статут Рішельєвского ліцею, у його складі відкрилися юридичне і камеральне відділення.

1 (13) травня 1865 р. – відбулося урочисте відкриття Імператорсько­го Новоросійського університету. Перший навчальний рік у Новоросій­ському університеті почався 7 вересня 1865 року на трьох факультетах: фізико-математичному; історико-філологічному; юридичному.

pp. – юридичний факультет функціонував у складі Одеського інституту народного господарства.

pp. – відновлений юридичний факультет у складі Одесь­кого державного університету.

1966 р. – відновлений стаціонар юридичного факультету у складі Одеського державного університету.

1 вересня 1993 р. – перетворення юридичного факультету Одеського державного університету в Юридичний інститут.

2 грудня 1997 p. – утворення Одеської державної юридичної ака­демії, згодом Одеської національної юридичної академії.

1998 р. – ОДЮА надано членство Асоціації Європейських універси­тетів.

2000 р. – ОДЮА надано статус національної.

2011 р. – ОНЮА надано статус – Національного університету «Одеська юридична академія».

Базова література:

1.  Конституція України від 28.06.1996 р. із змінами, внесеними Зако­ном України «Про внесення змін до Конституції України щодо проведен­ня чергових виборів народних депутатів України, Президента України, депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів» від 01.02.2011 р. І // Відо­мості Верховної Ради України. — 1996. — № ЗО. — Ст. 141; Голос Украї­ни. — 2011. — № 21. — 4 лютого.

2.  Про вищу освіту: Закон України від 17 січня 2002 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – №20. – С. 134.

3.Про затвердження Програми розвитку юридичної освіти на період до 2005 року: Постанова Кабінету Міністрів від 10 квітня 2001р. № 000 // Офіційний вісник України. – 2001. – №15. – С. 649.

4.Алексюк іка вищої освіти України: Історія. Теорія. – К.: Либідь, 1998. – 560 с.

5. Международные образовательные и научные связи Одесской государственной юридической акаде­мии // Юридический вестник. – 1999. – №3. – С. 106-108.

6., Бенедик деонтология: Учеб. пособ. – К.: УМК ВО при Минвузе УССР, 1988. – 80 с.

7., Карпов деонтологія: навч. посіб. – К., 1998. – 156 с.

8., Тихомиров деонтологія. – К.: ВІРА-Р; Дакор., 2000. – 506 с.

9.Коваль в юридическую специальность (деонтологический аспект): Курс лекций. – Донецк: Центр подготовки абитуриентов, 1998. – 192 с.

10.  Історія Одеської національної юридичної академії / Під ред. С. В. Ківалова – Одеса: Юридична література, 2002. – 340 с.

11.  , Овчаренко деонтология. – X.: Основа, 1999. – 304 с.

12.  Скакун деонтология: Учебник. – X.: Эспада, 2002. – 504 с.

13.  Сливка деонтологія: Підручник для вищ. навч. закл. – К.: АТІКА, 1999. – 336 с.

14.  Сливка деонтологія: Підручник. – К.: АТІКА, 2001. – 304 с.

15.  Юридична освіта і правова держава (до 150-річчя юридичного институту ОДУ): Збірник наукових праць. – Одеса: Астропринт, 1997. – 280 с.

16.  Юридический институт Одесского государственного университета: исторический очерк. – Одесса: БАХВА, 1996. – 160 с.

0,5

3

Тема 3. Організація навчального процесу у вищих юридичних навчальних закладах. Правовий статус студента

1. Поняття і зміст навчального процесу. Форми навчання. Види нав­чальних занять. Способи контролю знань студентів.

2. Навчальний час і самостійна робота студентів.

3. Письмові роботи студентів: процес підготовки, методика написання, вимоги до тексту, правила оформлення, захист.

4. Правовий статус студента.

5. Соціально-правові гарантії працевлаштування, права й обов’язки випускників вищого юридичного навчального закладу.

Експрес-опитування студентів:

1. Співвідношення мети та завдання семінарських і практичних занять.

2. Основні принципи навчального процесу.

3. Поняття і види консультацій.

4. Зміст студентського самоврядування.

5. Перелічити права студентів.

6. Перелічити обов'язки студентів.

7. Основні завдання кадрової політики держави у сфері юриспруденції.

Практичні завдання:

1. Підготовка студентом індивідуального плану самостійної роботи.

2. Ознайомлення зі структурою і правилами користування бібліоте­кою і комп'ютерною системою МК НУ «ОЮА».

3. Зустріч із завідувачкою бібліотеки.

4. Виходячи із соціальної ролі юридичної професії (Тема 1), підготуйте коротеньку характеристику особистості випускника юридичного факультету з використанням двох критеріїв:

А) повинен знати;

Б) повинен вміти або мати навички.

Методичні вказівки

При вивченні теми, крім рекомендованої навчальної літератури, варто звернути особливу увагу на ознайомлення з нормативними документами одо організації навчально-виховного процесу, прав і обов'язків сту­дентів, у яких розкривається зміст деяких термінів і категорій, які є опор­ними для засвоєння навчального матеріалу. Зокрема, до таких понять належать:

— курс навчання – це система підготовки, що включає теоретичне навчання, навчальну і виробничу практику, заходи поточного і підсумково­го контролю засвоєння навчального матеріалу, завдяки якій студенти здо­бувають необхідні знання і професійні навички, уміння за фахом;

— навчальний процес – це система організаційних і дидактичних заходів, спрямованих на реалізацію змісту освіти на певному освітньому чи кваліфікаційному рівні відповідно до державних стандартів освіти, навчальний процес базується на принципах науковості, гуманізму, демо­кратизму, послідовності і безперервності, незалежності від втручання яких-небудь політичних партій, інших суспільних і релігійних органі­зацій;

— навчальний план – це нормативний документ вищого навчально­го закладу, який складається на підставі освітньо-професійної програми та структурно-логічної схеми підготовки і визначає перелік і обсяг навчальних дисциплін, послідовність їх вивчення, конкретні форми про­ведення навчальних занять, їх обсяг, графік навчального процесу, форми і способи проведення поточного і підсумкового контролю.

При підготовці індивідуального плану самостійної роботи (перше питання практичного заняття) варто виходити з того, що планування й організація самостійної роботи студентів повинні грунтуватися на до­стовірній інформації за такими позиціями: види роботи (наприклад, підготовка до лекції); види навчальних завдань, час і способи їх одер­жання й у залежності від цього – послідовність їх виконання; тру­домісткість видів самостійної роботи, навчальних завдань (з урахуван­ням індивідуальних здібностей і якостей); форми і методи навчально-методичного і матеріально-технічного забезпечення кожного виду самостійної роботи; місце і форми виконання самостійної роботи (на­приклад, у бібліотеці, спеціалізованому навчальному кабінеті, комп'ю­терному класі, у домашніх умовах, письмово, усно і т. д.); форми і спосо­би контролю ефективності самостійної роботи студента; необхідний і достатній обсяг часу стосовно диференційованих нормативів до кожного виду роботи.

Поряд з цією інформацією при складанні плану варто враховувати таке: навчальний час, відведений для самостійної роботи, регламен­тується робочим навчальним планом і повинен складати не менш 1/3 і не більш 2/3 загальної кількості навчального часу студента, відве­деного для вивчення конкретної дисципліни; зміст самостійної роботи над кожною навчальною дисципліною визначається навчальною програ указівками викладача; індивідуальні плани самостійної роботи студента можуть бути у формі графіка, таблиці, тексту.

Базова література:

1.  Конституція України від 28.06.1996 р. із змінами, внесеними Зако­ном України «Про внесення змін до Конституції України щодо проведен­ня чергових виборів народних депутатів України, Президента України, депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів» від 01.02.2011 р. І // Відо­мості Верховної Ради України. — 1996. — № ЗО. — Ст. 141; Голос Украї­ни. — 2011. — № 21. — 4 лютого.

2.  Про вищу освіту: Закон України від 17 січня 2002 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – № 20. – С. 134.

3.  , Бенедик деонтология: Учеб. пособ. – К.: УМК ВО при Минвузе УССР, 1988. – 80 с.

4.  , Карпов деонтологія: навч. посіб. – К., 1998. – 156 с.

5.  Коваль в юридическую специальность (деонтологический аспект): Курс лекций. – Донецк: Центр подготовки абитуриентов, 1998. – 192 с.

6.  , Овчаренко деонтология. – X.: Основа, 1999. – 304 с.

7.  Скакун деонтология: Учебник. – X.: Эспада, 2002. – 504 с.

8.  Сливка деонтологія: Підручник для вищ. Навч. закл. – К.: АТІКА, 1999. – 336 с.

9.  Сливка деонтологія: Підручник. – К.: АТІКА, 2001. – 304 с.

1

4

Тема 4. Зміст професії юриста.

1.  Поняття й основні характеристики юридичної діяльності як виду соціальної активності. Види (форми) юридичної діяльності. Система юридичної діяльності.

2.  Функції та особливості професії юриста.

3.  Характеристика окремих видів юридичної практичної діяльності:

а) судова

б) прокурорська

в) слідча

г) адвокатська

д) нотаріальна та консультативна.

4.  Сутність і основні риси професіоналізму сучасного юриста.

5.  Поняття і професіограми юридичних спеціальностей. Професії суміжні з юридичною.

6.  Міжнародні стандарти професійної юридичної діяльності і законодавство України.

Експрес-опитування студентів:

1. Мета юридичної діяльності.

2. Співвідношення юридичної діяльності і права.

3. Перелічити елементи (аспекти) професіограми юридичної спе­ціальності.

4. Розкрити зміст конфліктності як особливості професії юриста.

5. Перелічити основні деонтологічні вимоги, які стали міжнародни­ми стандартами.

6. Навести приклад координаційних взаємин між суб'єктами юри­дичної практики.

7. Навести приклад субординаціі суб'єктів юридичної практики.

Практичні завдання:

1. Проаналізуйте законодавство періоду незалежної України та спробуйте знайти нормативно-правові акти, присвячені регулюванню тим чи іншим аспектам юридичної професії.

2. Сформулюйте чотири основні риси розвитку юридичної діяльності на сучасному етапі.

3. Проаналізуйте Розділ 1 Конституції України «Загальні положення» та визначте ті конституційні принципи, які можуть бути покладені в основу регулювання сфери здійснення професійної діяльності юристів.

4. Спробуйте обґрунтувати власну позицію щодо потреб подальшої диференціації (спеціалізації) та інтенсифікації галузі правових робіт. Поясніть - яке відношення до цих процесів мають євроінтеграційні тенденції.

5. Навести приклади комплексу особистісних властивостей і рис, які можуть бути закріплені у моделі загального статусу юриста як профе­сіонала.

6. Сформулювати свої уявлення щодо особистісних властивостей, необхідних для здійснення професійної юридичної діяльності в сфері державної влади і управління, з урахуванням специфіки даної діяль­ності.

7. Зустріч із практикуючим працівником.

8. За результатами ознайомлення з навчальним матеріалом сформулюйте причини, за яких до представників судової влади висувається вимога отримання вищої юридичної освіти.

9. Ознайомтесь з загальними положеннями Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України та підготуйте відповіді на наступні запитання:

а) які нотаріальні дії виконуються виключно з використанням спеціальних бланків?;

б) які правові наслідки тягне за собою виконання нотаріальної дії не на спеціальному бланку?;

в) Які інші обов’язки покладаються на нотаріусів України відповідно до розділу 1 зазначеної інструкції?

10. Під час прийняття присяги адвокати України урочисто клянуться дотримуватися у своїй діяльності міжнародних актів про права і свободи людини.

Назвіть – які саме права людини захищають адвокати та у яких актах можна дізнатися про їх зміст?

Методичні вказівки

Для більш ефективного вивчення теми необхідно звернути особливу увагу на такі опорні категорії:

— юридична діяльність – це соціальна активність у правовій сфері, що здійснюється компетентними суб'єктами, які мають спеціальну (юри­дичну) підготовку, для отримання правового результату, задоволення законних потреб та інтересів соціальних суб'єктів відповідно до вимог права;

— юридична спеціальність – це різновид професійно-трудової діяльності в рамках єдиної професії юриста по конкретних сферах засто­сування права, що вимагає певних правових знань, навичок і умінь;

— професіограма юридичної спеціальності – це деонтологічна ха­рактеристика професійної діяльності юристів у конкретній сфері право­вої активності, із визначенням їх основних функцій і вказівкою щодо стійких особистісних якостей, необхідних для ефективного здійснення цієї діяльності на підставі регламентуючих її нормативно-правових актів.

У процесі підготовки до питання про міжнародні стандарти професій­ної юридичної діяльності, насамперед, необхідно ознайомитися з такими міжнародно-правовими документами: Стандарти незалежності юридич­ної професії Міжнародної асоціації юристів (1990 p.), Основні положен­ня про роль адвокатів (прийняті на VIII конгресі ООН з запобігання зло­чинів, 1990 p.), Деонтологічний кодекс (Кодекс правил здійснення адво­катської діяльності адвокатів Європейського співтовариства, 1988 р.), Основні принципи, які стосуються ролі юристів (прийняті на VIII кон­гресі ООН з запобігання злочинності і поводження з правопорушниками, 1990 p.), Основні принципи, які стосуються незалежності судових органів (прийняті на VII конгресі ООН з запобігання злочинності і по­водження з правопорушниками, 1985 p.), Мінімальні стандарти правил ООН, які стосуються здійснення правосуддя відносно неповнолітніх (1985 p.), Кодекс поведінки посадових осіб у підтриманні правопорядку (прийнятий на 34-й сесії Генеральної Асамблеї ООН, 1979 p.), Основні принципи етики поліцейської служби (затверджені резолюцією № 000 Парламентської Асамблеї Ради Європи, 1979 р.) та ін.

При підготовці до практичного заняття для підтвердження своїх вис­новків рекомендується навести приклади з діяльності правоохоронних органів, юридичних служб органів державної влади і управління, вико­ристовуючи для цього публіцистичні матеріали.

Базова література:

1.  Роль юриста в обществе // Российская юстиция. – 1999. – №4. – С. 35-38.

2.  , Бенедик деонтология: Учеб. пособ. – К.: УМК ВО при Минвузе УССР, 1988. – 80 с.

3.  , Тихомиров деонтологія. – К.: ВІРА-Р; Дакор, 2000. – 506 с.

4.  Жалинский деятельность юриста (Введение в специальность): Учеб. пособ. – М.: БЕК, 1997. – 330 с.

5.  Иванов – юрист: Справочник для абиту­риентов и студентов учебных заведений юридического профиля. – М.: Ось-89, 1998. – 208 с.

6.  Коваль в юридическую специальность (деонтологический аспект): Курс лекций. – Донецк: Центр подготовки абитуриентов, 1998. – 192 с.

7.  Профессиональная ориентация студентов юристов // Юридический вестник. – 1999. – № 1. – С. 49-50.

8.  , Овчаренко деонтология. – X.: Основа, 1999. – 304 с.

9.  Скакун деонтология: Учебник. – X.: Эспада, 2002. – 504 с.

0,5

5

Тема 5. Юридична наука.

1.  Історична характеристика і сучасний стан юридичної науки.
Поняття, зміст і класифікація юридичних наук.

2.  Функції юридичної науки, її соціальна цінність і призначення.

3.  Держава і право – основний предмет юриспруденції. Основні сучасні вчення про сутність права. Співвідношення держави і права. Правова держава.

4.  Науково-дослідна діяльність в НУ «ОЮА».

Експрес-опитування студентів:

1. Перелічити елементи системи наукових юридичних знань.

2. Співвідношення права і закону.

3. Назвати основні принципи правової держави.

4. Співвідношення теорії і практики правової держави.

5. Категоріальний апарат правознавства.

6. Навести приклади найбільш відомих наукових шкіл, які склалися в НУ «ОЮА».

7. Назвати основні методологічні підходи, які існують у сучасній юриспруденції.

Практичні завдання:

1. Намалюйте схему, яка б дозволила сформувати уявлення про загальну диференціацію наукового знання (наука у широкому розумінні) з виокремленням системи наукових правових знань та визначенням предметів основних юридичних наук.

Методичні вказівки

Опорні категорії для вивчення теми:

— юридична наука – це система спеціалізованих наукових знань, виражених у логічно взаємозалежних, формалізованих поняттях, катего­ріях, наукових конструкціях, концептуально оформлених теоріях про походження та об'єктивні закономірності розвитку держави і права, їх сутність, соціальну значущість, місце і роль в суспільному житті;

— юриспруденція – цей термін вживається в двох аспектах: як су­купність юридичних наук і як комплексне поняття, яке охоплює юридич­ну практику, юридичну освіту і юридичну науку (теоретична і практична юриспруденція):

— правові категорії – це фундаментальні наукові поняття теорії правознавства, які виражають найбільш загальні властивості і відносини явнщ правової дійсності в їх взаємозв'язках, змінах і розвитку.

Важливе значення для сприйняття і засвоєння юридичних знань має правильне і глибоке розуміння категоріального апарату юридичної на­уки. Ознайомлення з основними поняттями юридичної теорії і практики є головною метою занять по даній темі. При цьому особливу увагу варто приділити розкриттю сутності права, його соціальній й особистісній цінності, загальній характеристиці правової системи України, а також питанням про державу і її функціональне становище в конституційному ладі України. Розглядаючи основні сучасні вчення про сутність права (див.: шосте питання плану семінарського заняття), насамперед, варто зупинитися на характеристиці таких теорій, як природно-правова, істо­рична, психологічна, соціологічна і марксистська та ін.

З огляду на обсяг навчального матеріалу, який необхідно вивчити по даній темі, при безпосередній підготовці до семінарського заняття реко­мендується скласти розгорнутий план на кожне питання.

Базова література:

1.  Алексеев права: История и современность.
Проблемы. Тенденции. Перспективы. – М.: Норма, 1999. – 336 с.

2.  Алексеев : азбука – теория – философия: Опыт
комплексного исследования. – М.: Статут, 1999. – 712 с.

3.  , Бенедик деонтология: Учеб. пособ. – К.: УМК ВО при Минвузе УССР, 1988. – 80 с.

4.  , Карпов деонтологія : навч. посіб. – К., 1998. – 156 с.

5.  , Тихомиров деонтологія. – К.: ВІРА-Р; Дакор., 2000. – 506 с.

6.  , Овчаренко деонтология. – X.: Основа, 1999. – 304 с.

7.  Академічна юридична наука в контексті розвитку української культури // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції “Право та культура: теория і практика”. – К.: Леся, 1997. – С. 31-33.

0,5

6

Тема 6. Юридична практика

1. Юридична практика: зміст, поняття, соціальне призначення. Видова характеристика юридичної практики. Становлення і розвиток приватної юридичної практики в Україні.

2. Юридична справа, юридичний процес, юридичне провадження. Процесуальна форма як характеристика структури правової форми юридичної діяльності.

3. Документаційне забезпечення юридичної практики. Мова і стиль службових документів.

4. Основні тенденції удосконалення юридичної практики в умовах формування правової держави і громадянського суспільства.

Експрес-опитування студентів:

1. Перелічити види юридичної практики.

2. Дати поняття юридичного процесу і процедури.

3. Назвати основні вимоги стосовно документів, які складаються юристами.

4. Назвати характерні риси приватної юридичної практики.

5. Визначити правотворчість і правозастосування як правові форми юридичної діяльності.

6. Поняття і значення інформації в юридичній практиці.

Практичні завдання:

1. Навести приклади юридично значимої діяльності студента, зв'яз­ку теорії та практики навчального процесу в НУ «ОЮА».

2. Зустріч з юристами-практиками.

3. Підготуйте таблицю, у якій вказується вид юридичної практики (слідча, прокурорська, нотаріальна...) та відповідна сфера соціального життя, у якій має місце використання даного виду.

Наприклад:

Вид юридичної

практики

Сфера використання

політична

економічна

...

міжнародних відносин

Судова

+

+

?

+

Адвокатська

+

+

?

+

На підставі проведених узагальнень та порівнянь зробіть висновок стосовно тих сфер соціального життя, де юридична діяльність не використовується або використовується вкрай рідко. При цьому спробуйте у якості аргументу використати свої знання про регулятивні можливості окремих видів соціальних норм.

Методичні вказівки

Специфіка теми "Юридична практика" передбачає при безпосередній підготовці до семінарського і практичного занять використання публіци­стичної літератури для вибору ілюстративного матеріалу (приклади, факти) для більш повного розкриття питань плану з переконливими висновками і доказами. При характеристиці видів юридичної практики рекомендується використовувати статті, опубліковані в основних юри­дичних періодичних виданнях України ("Бюлетень законодавства і юри­дичної практики", "Вісник Верховного Суду України", "Вісник Консти­туційного Суду України", "Вісник прокуратури", "Право и практика", "Право України", "Юридический вестник", "Юридичний вісник Украї­ни" та ін.)

Однак необхідність використання великого практичного матеріалу не дає підстав для ігнорування питання теорії при підготовці до занять. Основні категорії при вивченні навчального матеріалу:

— юридична практика – це здійснювана компетентними суб'єктами юридична діяльність щодо прийняття, тлумачення і реалізації правових розпоряджень, узята в єдності з накопиченим соціально-правовим досві­дом;

— юридичний процес – система послідовних, взаємозалежних, уре­гульованих правовими (процедурними і процесуальними) нормами про­цесуальних дій уповноважених і зацікавлених у вирішенні юридичних справ суб'єктів (учасників процесу), спрямованих на досягнення юри­дичного результату;

— процесуальна форма – це сукупність процесуальних, забезпече­них системою юридичних гарантій вимог до дій учасників процесу, спрямованих на досягнення конкретного правового результату та ін.

Розглядаючи основні тенденції удосконалення юридичної практики в сучасних умовах, формування правової держави і громадянського сус­пільства, використовуючи публіцистичний матеріал, варто сформувати уявлення про найбільш пріоритетні напрямки її розвитку та підготувати проблемні питання для можливої наступної дискусії.

Базова література:

1.  Конституція України від 28.06.1996 р. із змінами, внесеними Зако­ном України «Про внесення змін до Конституції України щодо проведен­ня чергових виборів народних депутатів України, Президента України, депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів» від 01.02.2011 р. І // Відо­мості Верховної Ради України. — 1996. — № ЗО. — Ст. 141; Голос Украї­ни. — 2011. — № 21. — 4 лютого.

2.  , Ястребов – прокурор: вве­дение в юридическую специальность. – М.: Юрист, 1998. – 144 с.

3.  , Тихомиров деонтологія. – К.: ВІРА-Р; Дакор., 2000. – 506 с.

4.  Жалинский деятельность юриста (Введение в специальность): Учеб. пособ. – М.: БЕК, 1997. – 330 с.

5.  Иванов – юрист: Справочник для абиту­риентов и студентов учебных заведений юридического профиля. – М.: Ось-89, 1998. – 208 с.

6.  Коваль в юридическую специальность (деонтологический аспект): Курс лекций. – Донецк: Центр підготовки абитуриентов, 1998. — 192 с.

7.  Молдован . Загальна та судова. – К.: Юрінком Інтер, 1998. – 320 с.

8.  Протасов процедура. – М.: Юрид. лит., 1991. – 80 с.

9.  Скакун деонтология: Учебник. – X.: Эспада, 2002. – 504 с.

10.  Сливка деонтологія: Підручник для вузів. – К.: АТІКА, 1999. – 336 с.

11.  Сливка ійна культура юриста (теоретико-методологічний аспект). – Львів: Світ, 2000. – 336 с.

12. , Солодхин диалог: Теория и практика, круг проблем. – М.: Экспертное бюро, 1998. – 128 с.

13. Універсальний довідник-практикум з ділових паперів / , I. Л. Михно, , . – 2-е вид., доп. і випр. – К.: Довіра: УНВЦ “Рідна мова”, 1998. – 507 с.

1

7

Тема 7, 8. Юридична культура й етика.

Професійно-юридичний колектив.

1. Науковий аспект юридичної етики.

2. Соціально-психологічні та моральні принципи діяльності юриста.

3. Моральні принципи і норми в матеріальному і процесуальному праві.

4. Культурологічна характеристика юридичної професії. Типологія культури юриста.

5. Поняття і структура професійно-юридичного колективу.

6. Принципи і види взаємин у професійно-юридичному колективі.

7. Етичні та естетичні принципи ділового співробітництва юристів.

8. Ділова і наукова полеміка юристів.

9. Поняття і види конфліктів у правовій сфері. Структура конфлікту.

10. Динамка конфлікту і механізм його вирішення. Основні правила конфліктології.

Експрес-опитування студентів:

1. Визначити юридичну етику.

2. Назвати основні моральні якості, які повинен мати юрист.

3. Назвати форми прояву естетичної культури юриста.

4. Професійний і посадовий обов'язок юриста, їх співвідношення.

5. Перелічити етичні правила поведінки юриста при здійсненні про­фесійної діяльності.

6. Назвати основні стадії розвитку конфлікту в правовій сфері.

7. Визначити техніку ділової (наукової) полеміки (бесіди) юристів.

Практичні завдання:

1. Підготуйте власний проект квартального плану виховної або культмасової роботи з працівниками юридичного бюро (10-12 осіб) м. Миколаєва, в якому б містилися пункти плану, спрямовані на зміцнення мікроклімату у колективі, ствердження ідеалів добра, справедливості, взаємодопомоги, почуттів стабільності, впевненості, гордості за свою професію тощо.

2. Проаналізуйте Кодекс правил здійснення адвокатської діяльності адвокатів Європейського співтовариства, прийнятий делегацією дванадцяти країн-учасниць на пленарному засіданні у Страсбурзі в жовтні 1988 р. та сформулюйте ті деонтологічні положення, які можуть бути загальноприйнятими для представників всіх юридичних спеціальностей.

3. Проаналізуйте витяг із Закону України «Про Конституційний Суд України» від 16 грудня 1993 р.:

Стаття 6. Вимоги до судді Конституційного Суду України

1. До складу Конституційного Суду України може бути обраним громадянин України, який має виборчі права, досяг на день обрання не менше 40 років і моє вищу юридичну освіту, стаж практичної, наукової або педагогічної діяльності в галузі права не менше 15 років.

2. Судді Конституційного Суду України не можуть бути народними депутатами України, належати до будь-яких політичних партій і рухів, входити до складу органів державної виконавчої влади, інших державних органів, займатись підприємницькою та іншою діяльністю, крім викладацької і наукової у вільний від роботи час.

Обґрунтуйте відповідь – чому серед вимог, які висуваються до кандидатів на посаду, відсутні вимоги морального змісту?

Підготуйте варіант тексту статті 6 Закону України Про Конституційний Суд України, виходячи із загального вчення про мораль та деонтологічних вимог, що ставляться до представників всіх юридичних спеціальностей?

Методичні вказівки

Вивчення культурологічного, етичного, естетичного аспектів юри­дичної професії ускладнюється тим, що тематичний матеріал відрізняється "суміжним" станом (знаходиться на стику різних гумані­тарних наук), тому для розкриття деонтологічних питань необхідно вико­ристовувати в категоріальному змісті філософські, культурологічні, пси­хологічні та ін. поняття. Зокрема важливу методологічну роль у даному випадку відіграють категорії: філософії – обов'язок, совість, справед­ливість, честь та ін.; культурології – культура, поведінка, такт, етикет та ін.; психології – категоріальний аналіз, колективізм, комунікація, мис­лення, спостережливість та ін.; конфліктології – конфлікт, конфлікт­ність, конфліктна ситуація та ін. Тому в процесі підготовки до занять варто звертатися до навчальної літератури з юридичної етики, основ культурології, конфліктології, а також використовувати при необхідності енциклопедичну літературу, сучасні філософські словники та ін. Тим більше що обмежена кількість академічних годин, відведених для вив­чення теми, не дозволяє докладно розкрити ці поняття в лекційному викладі. Опорними деонтологічними категоріями, які необхідно засвоїти, є такі:

— професійний обов'язок юриста – це сукупність моральних і нор­мативно-правових вимог до юриста, яких він повинен дотримуватися в процесі здійснення своєї професійної і позаслужбової діяльності;

— правова культура юриста – це система професійних юридичних знань, розуміння соціальної цінності і сутності права, правових явищ і правової діяльності, професійна майстерність, вироблене правове мис­лення;

— професійне мислення юриста – це процес інтелектуальної пізна­вальної діяльності, пов'язаний з вирішенням юридично значимих прак­тичних і теоретичних завдань, ділових ситуацій, що характеризується застосуванням правових засобів, способів і аргументів, структурованих юридичними категоріями;

— професійно-юридичний колектив – це відносно компактна со­ціальна група людей, які володіють спеціальною (юридичною) підготов­кою, займаються єдиною професійною діяльністю та об'єднані загаль­ною метою і завданнями, системою особливих міжособистісних відно­син та ін. З огляду на обсяг теми, ступінь 'її складності рекомендується в конспективній формі зробити записи про зміст самостійно вивченого матеріалу.

Базова література:

1.  , Друзь . – Харьков: Ун-т внутр. дел, 1997. – 356 с.

2.  Борее : – 2-е изд. – М.: Политиздат, 1975. – 399 с.

3.  , Римская права: От истоков этики и права к мировоззрению: Учеб. пособ. – М.: Юрайт, 1998. – 336 с.

4.  Нравственная культура руководителя: Пер. с болг. – М.: Политиздат, 1988. – 158 с.

5.  , Бенедик деонтология: Учеб. пособ. – К.: УМК ВО при Минвузе УССР, 1988. – 80 с.

6.  Гуревич : Учеб. пособ. – М.: Знание, 1996. – 288 с.

7.  , Карпов деонтологія: Навч. посіб. – К., 1998. – 156 с.

8.  , Тихомиров деонтологія. – К.: ВІРА-Р; Дакор., 2000. – 506 с.

9.  Жалинский деятельность юриста (Введение в специальность): Учеб. пособ. – М.: БЕК, 1997. – 330 с.

10.  Кобликов этика. – М.: НОРМА, 2002. – 168 с.

11.  Коваль в юридическую специальность (деонтологический аспект): Курс лекций. – Донецк: Центр підготовки абітуриєнтів, 1998. – 192 с.

12.  Конфліктологія: Підруч. для студ. вищ. навч. закл. юрид. спец. / , П. I. Панов, та ін. За ред. проф. та М. I. Панова. – Харків: Пра­во, 2002.

13.  Конфликтология: Учебник для вузов / Под ред. . – М.: Юнити, 2001. – 512 с.

14.  Молдован . Загальна та судова. – К.: Юрінком Інтер, 1998. – 320 с.

15.  Профессиональная этика сотрудников правоохранительных органов: Учеб. пособ. / Под ред. А. Опалева, Г. Дубова. – М.: Щит, 1997. – 327 с.

16.  , Овчаренко деонтология. – X.: Основа, 1999. – 304 с.

17.  Скакун деонтология: Учебник. – X.: Эспада, 2002. – 504 с.

18.  Сливка деонтологія. Підручник для вузів. – К.: АТІКА, 1999. – 336 с.

19.  Сливка ійна культура юриста (теоретико-методологічний аспект). – Львів: Світ, 2000. — 336 с.

20.  Сливка деонтологія: Підручник. – К.: АТІКА, 2001. – 304 с.

21.  , Солодухин диалог: Теория и практика, круг проблем. – М.: Экспертное бюро, 1998. – 128 с.

22.  Правова культура та правова аккультуращя // Юридический вестник. – 1999. – № 3. – С. 72-75.

1

6. САМОСТІЙНА РОБОТА

з/п

Назва теми

Кількість

годин

1.

ТЕМА 1. Юридична деонтологія – наука
і навчальна дисципліна

1.  Місце юридичної деонтології в системі юридичної науки.

2.  Роль Міністерства юстиції в здійсненні правової політики держави.

3.  Юридична деонтологія в системі правових наук та її співвідношення з іншими гуманітарними науками.

Складіть термінологічний словник

(Словник повинен містити основні поняття і терміни з матеріалу теми).

Підготувати реферат, в якому висвітлити ключові положення одного з міжнародних деонтологічних кодексів:

- Стандарти незалежності юридичної професії Міжнародної асоціації юристів (1990);

- Деонтологічний кодекс (Кодекс правил здійснення адвокатської діяльності

адвокатів європейського співтовариства (1988);

- Основні принципи незалежності судових органів (1985);

- Мінімальні стандартні правила ООН, що стосуються відправлення правосуддя стосовно неповнолітніх (Пекінські правила) (1985);

- Європейська конвенція по запобіганню тортурам та нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню або покаранню (1987);

- Основні принципи, що стосуються ролі юристів (прийняті 8-м Конгресом ООН щодо запобігання злочинності і поводження з правопорушниками) (1990).

Підготувати реферат, в якому висвітлити ключові положення одного із національних деонтологічних кодексів:

- Правила адвокатської етики: Схвалені Вищою кваліфікаційною комісією адвокатури при Кабінеті Міністрів України (01.10.1999);

- Загальні правила поведінки державного службовця (04.08.2010); Закон України «Про правила етичної поведінки» (17.05.2012).

- Етичний кодекс працівника органів внутрішніх справ України (05.10.2000);

- Кодекс честі працівника органів внутрішніх справ України;

- Кодекс професійної етики судді; Правила поведінки працівника суду (06.02.2009).

Контрольні питання:

Ким вперше був вжитий термін "деонтологія" як науковий і в якій праці? Що стало передумовою виникнення дисципліни "Юридична деонтологія"? Що таке наука? Які існують види наук і яке призначення кожного з них? Чим відрізняється юридична наука від юридичної навчальної дисципліни? Який існує набір вихідних загальних положень, що розкриває своєрідність і специфіку юридичної деонтології? Що таке метод і чим він відрізняється від предмета дисципл­іни? Яка роль функцій юридичної деонтології? Як ви розумієте поняття "внутрішній імператив" службового обов'язку юриста? З яких елементів складається внутрішній імператив службо­вого обов'язку? Від чого залежить формування національного духу украї­нського права?

3

2.

ТЕМА 2. Юридична освіта в Україні

1.  Рівні розвинутості систем юридичних наукових знань.

2.  Європейський простір вищої освіти.

3.  Принципи вищої освіти та її відображення в чинному законодавстві.

4.  Юриспруденція як система юридичної науки.

5.  Поняття та зміст світогляду, типу юридичного наукового мислення.

Складіть термінологічний словник

(Словник повинен місти­ти основні поняття і терміни з матеріалу теми).

Реферати:

Ø  Мета та завдання модернізації освітньої діяльності в Україні в контексті європейських вимог.

Ø  Принципи організації та функціонування сучасної системи юридичної освіти в Україні.

Завдання до самостійної роботи:

1. Знайдіть нормативний акт, у якому визначаються рівні освіти та процитуйте елементи відповідного нормативного тексту.

2. У яких формах передбачається реалізація права на освіту.

3. Що Ви розумієте під терміном «Болонський процес»?

4. Як Ви можете пояснити такі принципи навчання: самостійності, безперервності, загальності, рівності та індивідуального підходу?

3

3.

ТЕМА 3. Організація навчального процесу у вищих юридичних навчальних закладах. Правовий статус студента

1.  Рольова позиція в суспільстві сучасного студента.

2.  Сучасна дидактика вищої юридичної школи.

3.  Державна атестація студента.

4.  Переведення, відрахування, поновлення та працевлаштування студентів.

Складіть термінологічний словник

(Словник повинен місти­ти основні поняття і терміни з матеріалу теми).

Реферати:

Ø  Характеристики позааудиторних форм навчання.

Ø  Права та обов’язки учасників навчального процесу. Навчальна дисципліна.

Завдання до самостійної роботи:

1. Як Ви можете пояснити такі принципи навчання: самостійності, безперервності, загальності, рівності та індивідуального підходу?

3

4.

ТЕМА 4. Зміст професії юриста.

1.  Незалежність юридичної практичної діяльності.

2.  Компетентність юридичної практичної діяльності.

3.  Інформативність юридичної практичної діяльності.

4.  Гласність юридичної практичної діяльності.

5.  Конфіденційність юридичної практичної діяльності.

6.  Чесність, порядність та щирість у юридичної справі.

Складіть термінологічний словник

(Словник повинен місти­ти основні поняття і терміни з матеріалу теми).

Реферати:

Ø  Характеристика основних видів юридичної діяльності.

Ø  Особливості діяльності слідчих прокуратури.

Ø  Соціальна роль професійної діяльності юристів у сучасній Україні

Ø  Спеціалізація юридичної роботи як невід’ємна риса підвищення її ефективності.

Ø  Соціальні, організаційні та політичні причини незадовільного стану правосуддя.

Ø  Місце юриста в ринковій економіці.

Ø  Правова кар’єра.

Ø  Перспективи різних видів професійної кар’єри юриста.

Ø  Сучасні тенденції розширення сфер юридичної професійної діяльності.

Ø  Політика держави у сфері підготовки юристів.

Ø  Державний стандарт юриста випускника вищої школи за спеціальністю

“Правознавство”.

Ø  Міжнародно-правові стандарти, що діють у сфері здійснення юридичної практичної діяльності.

Ø  Порівняльна характеристика деонтологічних кодексів поліції Франції та Великобританії.

Ø  Основні принципи застосування сили та вогнепальної зброї посадовими особами у підтриманні правопорядку.

Ø  Характеристика основних принципів та стандартів незалежності юридичної професії в документах міжнародних організації.

Завдання до самостійної роботи:

1. Проаналізуйте існуючі класифікації видів юридичної діяльності та визначте ті класифікаційні критерії, які є найбільш розповсюдженими у сфері нормативно-правового регулювання.

2. Як співвідносяться поняття «структура» та «структурна характеристика» юридичної діяльності.

3. Які елементи структури юридичної діяльності є найбільш важливими у розумінні її соціального призначення?

4. Як пов’язати такі тенденції сучасного правового розвитку України, як поширення нігілізму та підвищення ролі юридичної професії у вирішенні завдань соціального прогресу?

5. Поясніть – як Ви розумієте ідею незалежності юридичної професії.

6. Що слід розуміти під нормативною базою здійснення адвокатської діяльності? Наведіть приклади відповідних правових документів.

7. Наведіть приклади юридичних спеціальностей, що мають державний характер. Яка із спеціальностей уособлює одну із гілок державної влади?

8. На підставі аналізу нормативних актів України визначте – для яких спеціальностей законодавець передбачив наявність практичного досвіду як обов’язкову умову для призначення на посаду?

Практичне завдання

1. Розкрийте соціальну суть і призначення професії юриста у суспільстві.

2. Розкрийте поняття сфери професійної юридичної діяльності та їх види.

Контрольні питання:

1. Загальна характеристика юридичної професії.

2. Яка людина вважається професіоналом?

3. Що таке юридичний фах і які види юридичних фахів ви знаєте

4. З чого починається розуміння норм поведінки?

5. Дайте визначення поняттю "соціалізація юриста".

6. Якій зміст вкладається в поняття "соціальна діяльність" і який в пняття "юридична діяльність"?

3

5.

ТЕМА 5. Юридична наука.

1.  Юридична наука її соціальна цінність і призначення.

2.  Право є здатність бути мірою свободи і справедливості.

3.  Юридична наука і її зв’язок з державою.

4.  Наукова-дослідна діяльність і наукова робота студента в НУ «ОЮА».

Складіть термінологічний словник

(Словник повинен місти­ти основні поняття і терміни з матеріалу теми).

Реферати:

Ø  Основні вимоги та умови набуття права на здійснення окремих видів юридичної практичної діяльності.

Ø  Характеристика ідеологічної та прогностичної функцій юридичної науки.

Ø  Роль виховної функції юридичної науки у системі професійної підготовки юристів.

Ø  Аспекти взаємодії юридичної науки та юридичної практики.

Ø  Роль наукових правових знань у вирішення практичних завдань боротьби зі злочинністю.

Завдання для самостійної роботи студентів

(форма виконання – письмова)

1.  Схематично відобразити співвідношення юридичної деонтології з суспільно-правовими науками.

2.  Скласти професіограму прокурора та його помічників.

3.  Проаналізувати практику прокурорського надзору.

4.  Охарактеризувати Закон України „Про Прокуратуру”, що регламентує сферу юридичної діяльності (ст. 1-3, 5-6, 8, 11-12, 46).

Завдання до самостійної роботи:

1. В чому проявляється системність наукового знання стосовно права та держави?

2. Як Ви можете пояснити співвідношення об'єкту юридичної науки (у широкому розумінні) та предметів окремих наукових дисциплін?

3

6.

ТЕМА 6. Юридична практика.

1.  Набуття якостей, необхідних для самостійного здійснення професіональних юридичних функцій.

2.  Професійна відповідальність юристів.

3.  Умови здійснення юридичної практики.

4.  Документацій ні забезпечення юридичної практики.

5.  Основні дії юридичної практики.

Складіть термінологічний словник

(Словник повинен місти­ти основні поняття і терміни з матеріалу теми).

Підготувати реферат на одну із запропонованих тем:

- Діяльність римських юристів;

- Зміст юридичної практики;

- Значення юридичної діяльності як особливого різновиду соціальної практики;

- Роль соціальних норм у регулювання юридичної практики;

- Мораль і юридична практика.

1.  Скласти професіограму:

адвоката;

нотаріуса;

юрисконсульта;

державного виконаця.

2.  Проаналізувати:

адвокатську практику;

нотаріальну практику;

практику юридичної служби.

3.  Охарактеризувати Закон України „Про адвокатуру”, що регламентує сферу юридичної діяльності (ст. 1-5, 7, 9, 15).

4.  Охарактеризувати Закон України „Про нотаріат”, що регламентує сферу юридичної діяльності (ст. 1, 3, 5-6, 8, 10, 12); Деонтологічний Кодекс (Кодекс правил здійснення адвокатської діяльності адвокатів Європейського співтовариства, прийнятий делегацією дванадцяти країн-учасниць на пленарному засіданні у Стратсбурзі в жовтні 1988 р.).

Завдання до самостійної роботи:

1. В чому проявляється потреба використання наукових не правових (технічних, психологічних, фізичних, хімічних, педагогічних тощо) знань у сфері здійснення юридичної практики?

2. Аргументуйте – чи можна говорити про вплив юридичної практики на сферу науково-пізнавальної діяльності, на процеси правотворчості?

Контрольні питання:

Що таке юридична справа? Які складові елементи має система юридичної діяльності? Які об'єкти юридичної діяльності ви можете назвати? Назвіть методи здійснення юридичної діяльності. В чому полягає суть соціального регулювання, його мета які види соціального регулювання ви знаєте? Дайте визначення поняттю "правова політика держави" Охарактеризуйте кадрову політику держави у сфері юридичної практики. Назвіть види юридичної практики. Чим відрізняється юридична діяльність від юридичної практики? Чим відрізняється практика суду загальної юрисдикції від практики господарського суду?

3

7.

ТЕМА 7. Юридична культура й етика.

1.  Формування професійної свідомості та культури юриста

2.  Співвідношення мети юридичної діяльності із моральними засобами її досягнення.

3.  Гуманність в діяльності юриста та досягнення об’єктивної істини.

4.  Виконання вимог закону та процесуальні норми в юридичної практиці.

Складіть термінологічний словник

(Словник повинен містити основні поняття і терміни з матеріалу теми).

Реферат:

Ø  Відображення вимог моралі у деонтологічних нормах професійних статутів юристів.

Завдання до самостійної роботи:

1. Що означає «мораль» як один із регуляторів соціальних відносин та як мораль співвідноситься з правом?

2. Що Ви розумієте під поняттям моральної культури?

3. Чому знання про принципи та ідеали моралі є необхідним елементом для працівників юридичної сфери?

4. Який зміст слід вкладати у розуміння теоретичного та психологічного рівня моральної свідомості?

5. Що слід розуміти під терміном «професійна деформація»? Які фактори професійної діяльності (зовнішні та внутрішні) можуть стати причинами деформаційних процесів?

6. В яких формах можуть виявлятися результати професійної деформації у діяльності представників різних юридичних спеціальностей?

7. Які соціальні умови та фактори використовуються для профілактики професійної деформації працівників та підвищення рівня їх професійної свідомості?

Підготуйте порівняльний аналіз таких понять як:

1.Правотворча та правоохоронна функції юридичної діяльності.

2.«Юридична практика», «юридична наука», «юридична освіта».

1.Схематично відобразити:

-  зміст правової культури юриста;

-  форми мислення;

-  зміст політичної культури юриста.

-  зміст етичної культури юриста;

-  зміст естетичної культури юриста;

-  формулу успіху юриста.

2.  Скласти Кодекс професійної етики юриста.

Контрольні питання:

Психологічна структура особи. Основні елементи психіки. Психічні властивості. Психічний стан. Психічні процеси. Психічна інформація. Гіперздібності. Діяльні елементи психіки. Цілі, потреби, інтереси і мотиви в юридичній практиці, їх взаємодія і логічна будова. Специфіка цілі, потреби, інтересу, мотиву стосовно до суб'єкта (посадової особи) і об'єкта (зацікавленій особі) юридичної практики. Темперамент і характерологія особи. Шляхи виявлення якості психологічної діагностики в юридичній практиці. Природа і сутність тестування. Поняття етичної культури юриста та її структура. Кодекс професійної етики юриста. Професійний обов'язок юриста. Професійна таємниця юриста. Присяга юриста. Моральна відповідальність. Естетична культура зовнішнього вигляду юриста. Роль зовнішньоестетичних факторів у підвищенні ефективності юридичної праці. Етичні характеристики правових документів. Вимоги, які пред'являються до їх реквізитів.

3

8.

ТЕМА 8. Професійно-юридичний колектив.

1.  Ступень тактовності та коректності поведінки.

2.  Суб’єктивність оцінки як причина формування конфлікту.

3.  Ділова полеміка юристів.

Складіть термінологічний словник

(Словник повинен містити основні поняття і терміни з матеріалу теми).

Контрольні питання:

1.  Види взаємин у професійно-юридичному колективі.

2.  Поняття конфлікту в правовій сфері. Види юридичних конфліктів.

3.  Конфлікти і культура їх вирішення.

4.  Визначіть психологічну сумісність та охарактеризуйте її основні види.

5.  Розкрийте зміст поняття психологічний клімат та його мету.

6.  Розкрийте зміст стилів вирішення конфліктів.

7.  Що уявляє собою психологічна діагностика та її мета.

3

7. ІНДИВІДУАЛЬНІ ЗАВДАННЯ

Теми рефератів:

Из за большого объема этот материал размещен на нескольких страницах:
1 2 3