Моделювання податкового навантаження підприємства в умовах трансформаційної економіки (стр. 2 )

впливи, які представляють для підприємства невизначеність, при цьому не існує можливості їх аналізу, детермінованої або імовірнісної оцінки (дані впливи можуть бути збурюваними, наприклад, форс-мажор);

впливи, які можуть отримати ймовірнісну оцінку, тобто бути представлені своїми законами розподілу (також можуть бути збурюваними, їх характер можна досліджувати – у термінах теорії прийняття рішень, ризики);

впливи, що з імовірністю, близькою до одиниці, можуть отримати детерміновану оцінку (не можуть бути збурюваними, наприклад, зовнішні впливи, регламентовані умовами стандартних контрактів, застраховані ризики).

З погляду математичного моделювання, для опису невизначеності в оподаткуванні найчастіше використовують імовірнісно-статистичні методи, методи теорії нечіткої логіки, методи теорії конфліктів (теорії ігор) [151, с. 160]. У даній роботі обмежимося розглядом двох останніх видів впливів зовнішнього середовища, що є обґрунтованим, враховуючи специфіку математичної задачі, що виникає.

Задамо множину керованих факторів. Нехай податкове навантаження залежить від рахункової множини деяких параметрів функціонування підприємства , чистий прибуток залежить від рахункової множини параметрів функціонування підприємства, а вектори , ; , складаються з тих параметрів функціонування підприємства, які піддаються управлінню. Керованими факторами податкового навантаження будемо вважати тільки показники, що утворюють вектор:

: .

Нехай тоді вектор має властивість: . Вектор , для якого має місце: , складається з параметрів, які є, у такому випадку, граничними умовами задачі в термінах системно-динамічного моделювання.

Перейдемо до опису математичної задачі податкової оптимізації (пошук сценаріїв, що забезпечують виконання двостороннього обмеження на податкове навантаження і фактори, та вибір серед них сценарію, що забезпечує максимум чистого прибутку). Задача оптимізації податкового навантаження (2.1) характеризувалася двома моментами складності: багатокритеріальністю і стохастичністю. Зняття першої складності стало можливим через умови переходу від задачі оптимізації податкового навантаження до задачі податкової оптимізації, тобто специфікації границь інтервалу податкового навантаження, за рахунок чого задача з двокомпонентним відгуком трансформувалася в задачу умовної субоптимізації з однією критеріальною змінною й обмеженням на інтервал зміни другої. Також обмеженнями виступили припустимі границі зміни вектора факторів.

Зняття другої складності ймовірнісної природи
пов’язано зі специфікацією задачі стохастичного програмування. Нехай існує
випадковий вектор зовнішніх впливів , що має таку властивість: . Представимо в вигляді: , де , тоді маємо: ; ; .

У такому випадку відгуки можна представити як функції від таких змінних і випадкових величин , , де: – податкове навантаження, – чистий прибуток. Таким чином, , є випадковими величинами з невідомими законами розподілу. Підкреслимо, що критерій утримання податкового навантаження в коридорі значень є домінуючим з економічної точки зору. За таких умов зняття одного моменту стохастичності в задачі можливе шляхом заміни чистого прибутку його математичним очікуванням. Тоді сильний критерій може бути заданий як імовірнісне обмеження. Задамо малий рівень значимості . Тоді в якості множини припустимих значень , що забезпечують виконання умови на податкове навантаження, будемо розглядати такі, за яких виконується нерівність , де: – нижнє обмеження на податкове навантаження, що враховує вимоги податкової інспекції; – верхнє обмеження на податкове навантаження, що залежить від умов з боку підприємства.

Математично загальний критерій податкової оптимізації підприємства може бути виражений задачею стохастичного програмування з одним імовірнісним обмеженням, розв’язок якої дає змогу побудувати оптимальний сценарій управління податкового навантаження :

(2.2)

де: – (2.3)

обмеження у виді n-мірного бруса, які відображають границі змін факторів.

Для побудови та впровадження сценаріїв управління податковим навантаженням розроблено комплекс механізмів, що забезпечують адекватну роботу системи на процедурному рівні. Беручи до уваги критичний аналіз існуючих трактувань понять «податковий механізм» [249, с. 8], «механізм управління» [199, с. 238-239], та аналіз складових частин механізму управління розвитком [199, с. 220-230], по аналогії з [199, с. 229-230], запропонуємо розглядати кожний механізм , що підтримує роботу адаптивної системи управління податковим навантаженням, з погляду компонентного складу у виді такого кортежу:

,

де – мета реалізації механізму; – принципи реалізації механізму; – методи та інструменти, що підтримують реалізацію механізму; – моделі, що підтримують реалізацію механізму; – організаційні етапи реалізації механізму.

Запропоновані механізми адаптивної системи реалізують її дескриптивну й управлінську функцію, у зв’язку з чим їх можна розділити на:

1. Механізми опису, аналізу, оцінки і прогнозування податкового навантаження (дескриптивні механізми);

2. Механізми оптимізації, аналізу, вибору і впровадження сценаріїв управління податковим навантаженням (управлінські механізми).

Вырезано.

Для доставки полной версии работы перейдите по ссылке.

ені допущення і словесний опис дозволяють реалізувати другий етап механізму, що описується, тобто побудувати базову концептуальну модель процесів оподаткування. Для представлення концептуальної моделі використовуються такі інструментальні засоби системно-динамічного моделювання, докладно описані в [106, с. 89-91], як: таблиця границь систем, діаграма підсистем, діаграма причинно-наслідкових зв’язків.

Таблиця границь системи (див. табл. 2.1), включає перелік ключових змінних, необхідних для відтворення роботи підприємства – платника податків.

Таблиця 2.1

Границі системи при моделюванні процесів оподаткування підприємства

Ендогенні	Екзогенні	Виключені
Грошові кошти; фонд оплати праці; валові витрати; валові доходи; готова продукція; основні засоби; амортизація; сума податків і зборів; чистий прибуток; податкове навантаження підприємства	Матеріалоємність продукції; матеріальні невиробничі витрати, що формують податковий кредит по ПДВ; зарплатоємність продукції; невиробничі витрати на оплату праці; доля інших витрат виробництва; інші невиробничі витрати; структура основних фондів; оборотність дебіторської заборгованості; коефіцієнт поповнення основних засобів; виведення з експлуатації основних засобів; частка передплати	Товарно-матеріальні запаси; інфляція; бракована продукція; додаткова заробітна плата; витрати на відрядження; лікарняні; кредити; строки постачання товарно-матеріальних цінностей; фінансові доходи; фінансові витрати; надзвичайні доходи; надзвичайні витрати; затримки у сплаті податків, що суперечать законодавству; дохід підприємства, що не декларується

Згідно з табл. 2.1, до виключених із розгляду змінних віднесено ті, котрі не мають прямого відношення до процесів оподаткування або можуть бути розраховані в агрегованому виді без втрати точності відтворення поведінки реальної системи. Виключення з розгляду визначених аспектів відображено в базових допущеннях концептуальної моделі.

На рис. 2.5 представлено діаграму підсистем, яка відображає загальну архітектуру базової концептуальної моделі.

Рис. 2.5. Діаграма підсистем базової концептуальної моделі процесів оподаткування підприємства[1]

Діаграма підсистем включає різні структурні компоненти моделі, а також їх взаємозв’язок. Виділення конкретних структурних компонент на рис. 2.5 пов’язане з їхньою роллю в розрахунку податкового навантаження підприємства; виключення тих або інших компонент обумовлено обраними границями розглянутої системи (див. табл. 2.1). Взаємозв’язки між підсистемами представлено на двох рівнях – матеріальному та інформаційному. У тому випадку, коли функціонування однієї підсистеми визначається станом іншої, системи зв’язані інформаційними потоками, перехід матеріальних цінностей від однієї підсистеми до іншої обумовлює матеріальні взаємодії.

На основі прийнятих допущень, користуючись принципом декомпозиції, запропонуємо на рис. 2.6 базову якісну структуру підсистеми 11 – формування податкових платежів і податкового навантаження, для чого скористаємося інструментом діаграм причинно-наслідкових зв’язків, описаним у [106, с. 89].

Рис. 2.6. Підсистема 11[2]

Як видно на рис. 2.6., у ролі якісного параметра для підсистеми 11 виступає концепція сплати ПДВ, яка істотно впливає на порядок розрахунку податків. Структура цієї підсистеми обумовлюється порядком сплати податків середньостатистичним підприємством, що регламентується чинним законодавством України. Діаграми причинно-наслідкових зв’язків інших підсистем наведено в додатку В.

Вырезано.

Для доставки полной версии работы перейдите по ссылке.

Рис. 3.12. Фрагмент імітаційної моделі пошуку початкової точки

У табл. 3.12 (умовні позначення – див. додаток Ґ, інформація про вбудовані функції Vensim – див. додаток З) наведено функції розрахунку всіх факторів для підприємства 1 в імітаційній моделі пошуку початкової точки. Для підприємств 2, 3 функції розрахунку мають аналогічний вигляд.

За результатами експерименту з моделлю 4.2[3], розраховуємо шукане значення початкової точки тут і далі на базі функцій аналізу баз даних Microsoft Excel для всіх підприємств. Знайдені за формулами (2.14-2.15) значення наведено в табл. 3.13.

Таблиця 3.12

Функції розрахунку факторів при пошуку початкової точки оптимізації

Змінна	Функція розрахунку фактора в Vensim PLE
МВневир	IF THEN ELSE (MODULO(Time,12 )=1,RANDOM UNIFORM(800, 1200, 1), "Матеріальні невиробничі витрати(t-1)")
ФОПневир	IF THEN ELSE (MODULO(Time,12 )=1,RANDOM UNIFORM(3000, 4500, 1), "Невиробничі витрати на оплату праці(t-1)")
ІншВневир	IF THEN ELSE (MODULO(Time,12 )=1,RANDOM UNIFORM(550, 650, 1), "Інші невиробничі витрати(t-1)")
	IF THEN ELSE (MODULO(Time,12 )=1,RANDOM UNIFORM(0.02, 0.03, 1), "Частка інших витрат виробництва(t-1)")
ЗЕ	IF THEN ELSE (MODULO(Time,12 )=1,RANDOM UNIFORM(0.112, 0.113, 1), "Зарплатоємність виробництва(t-1)")

Таблиця 3.13

Поверхня відгуку в початковій точці оптимізації підприємств

Змінна	Підприємство 1	Підприємство 2	Підприємство 3
МВневир	924,5045	220,9992	223,5596
ФОПневир	3506,285	7481,873	–
ІншВневир	580,4407	1024,037	320,3656
	0,022061	0,132356	0,017223
ЗЕ	0,11267	0,190395	0,187931
	–	9	–
	0,268254	0,165824	0,309469
	8971,43	18360,38	11308,14

Наведені в табл. 3.13 точки є «кращими» точками на нульовому етапі, тобто являють собою компоненти вектора . Зазначимо, що нульова ітерація методу «Багатомірний хмарний пошук» дає істотне погіршення в чистому прибутку порівняно з базовим сценарієм управління податковим навантаженням за рахунок вимоги зниження податкового навантаження.

Перейдемо до етапу оцінки початкових кроків оптимізації . У відповідності до комплексу економіко-математичних моделей, розроблених у роботі, при оцінці кроків використовується алгоритм моделі 4.3 (рис. 2.11), яка реалізує експеримент із моделлю процесів оподаткування підприємства шляхом завдання відповідних значень факторів. Для реалізації алгоритму оцінки кроків задамо значення коефіцієнта стягування хмари та вектора мінімальних значень кроків. Необхідно зазначити, що маневрування даними параметрами впливає на тривалість процесу оптимізації. Для наочної інтерпретації реалізації механізму оптимізації коефіцієнт стягування хмари оберемо близьким до одиниці для всіх підприємств: , а вектор для кожного підприємства визначимо, виходячи з 1% відхилення від значення відповідного фактора в початковій точці (див. табл. 3.14).

Таблиця 3.14

Компоненти вектора для підприємств

Фактор	Підприємство 1	Підприємство 2	Підприємство 3
МВневир	9,245045	2,209992	2,235596
ФОПневир	35,06285	74,81873	–
ІншВневир	5,804407	10,24037	3,203656
	0,000221	0,001324	0,000172
ЗЕ	0,001127	0,001904	0,001879
	–	1498,879	–

1.  Вырезано.

2.  Для доставки полной версии работы перейдите по ссылке.

3.  ми України: методологічний аспект / С. Іванов, А. Ковальчук // Банківська справа. – 2006. – №4. – С. 46-54.

4.  Іванов Ю. Б. Альтернативні системи оподаткування : Навч. посіб. / Ю. Б. Іванов, К. В. Петросянц. – Х. : ВД «ІНЖЕК», 2007. – 272 с.

5.  Іванов Ю. Б. Проблеми податкового регулювання і планування податкових платежів. Наукове видання / [Ю. Б. Іванов, О. М. Тищенко, Давискіба К. В., Карпова В. В.,  М., Сєрова І. А. ] ; За заг. ред. докт. екон. наук, професора Ю. Б. Іванова. – Х. : ХНЕУ, 2006. – 240 с.

6.  Ігнатишин М. Вплив альтернативного оподаткування на формування фінансових ресурсів суб’єктів господарювання / М. Ігнатишин, М. Туряниця // Економіст. – 2004. – №12. – С. 38-39.

7.  Ігнатишин М. Особливості організації системи оподаткування та методи оптимізації податкового навантаження в малому підприємництві / М. Ігнатишин, В. Папп // Економіст. – 2003. – №5. – С. 90-92.

8.  Кадушин А. Насколько посильно налоговое бремя (попытка количественного анализа) [Електронний ресурс] / А. Кадушин, Н. Михайлова // Корпоративный менеджмент / Налоги : научные публикации. – Режим доступу: http://www. cfin. ru/taxes/how_much_taxes. Shtml.

9.  Кальмук О. В. Економічний механізм державного регулювання трансформаційної економіки : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук : спец. 08.00.01 «Економічна теорія та історія економічної думки» / О. В. Кальмук. – Донецьк, 2008. – 20 с.

10.  Калюжний В. Про необхідність радикального реформування податкової системи в Україні / В. Калюжний, В. Майорченко // Економіст. – 2002. – №9. – С. 45-51.

11.  Карпова В. В. Использование критериев оптимальности в моделировании системы налогообложения предприятия / В. В. Карпова, Н. В. Михасева // Бізнес Інформ. – 2006. – №9. – С. 65-68.

12.  Карпова В. В. Проектный подход в налоговом планировании / В. В. Карпова // Бизнес Информ. – 2004. – №11-12. – С. 71-75.

13.  Карпова В. В. Формування системи податкового планування на підприємстві : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук : спец. 08.06.01 «Економіка та управління підприємствами» / В. В. Карпова. – Х., 2005. – 22 с.

14.   О. Вплив бюджетно-податкової політики на інноваційно-інвестиційну активність підприємств / А. О. Касич // Актуальні проблеми економіки. – 2006. – №11(65). – С. 144-151.

15.   Оцінка податкового навантаження на рівні підприємства / В. Квасов, В. Корнус, О. Пономарьов // Економіст. – 2007. – №10. – С. 47-49.

16.  Кирова Е. А. Методология определения налоговой нагрузки на хозяйствующие субъекты / Е. А. Кирова // Финансы. – 1998. –№9. – С. 30-32.

17.  Класифікація видів економічної діяльності : національний класифікатор України / Державний комітет статистики України (ДК 0003:2005, чинний вiд 01. 04. 2006). – К. : Юрiнком Iнтер, 2006. – 543 с.

18.  Клебанова Т. С. Адаптивные модели управления налоговой нагрузкой предприятия / Т. С. Клебанова, А. С. Литвинюк , В. В. Иванов // Адаптивные модели в системах принятия решений : монография / Под ред. Н. А. Кизима, Т. С. Клебановой. – Харьков : ИД «ИНЖЭК», 2007. – П.4.1. – С. 201-214.

19.  Клебанова Т. С. Оптимизация налоговой нагрузки предприятия на основе системно-динамического моделирования / Т. С. Клебанова, А. С. Ястребова // Налогообложение: проблемы науки и практики – 2007 : монография. – Харьков : ИД «ИНЖЭК», 2007. – C. 254-270.

20.  Клебанова Т. С., Ястребова Г. С. Реалізація системи адаптивного управління податковим навантаженням підприємства в умовах трансформаційної економіки / Т. С. Клебанова, Г. С. Ястребова // Економіка розвитку. – 2008. – №3(47). – С. 56-61.