Аналіз та прогноз злочинності (стр. 1 )

національнА АКАДЕМІЯ внутрішніх справ

Кафедра кримінології та кримінально-виконавчого права

аналіз ТА ПРОГНОЗ злочинності

Навчально-методичний комплекс

для спеціальностей освітньо-кваліфікаційного рівня «магістр»

підготовки фахівців для органів внутрішніх справ

Галузь знань «Право» (0304) за спеціальністю «Правознавство» (8.); «Правоохоронна діяльність» (8.061102); галузь знань «Специфічні категорії» (1801) спеціальність «Управління у сфері правопорядку» (8.)

Київ – 2011

Укладачі: В – кандидат юридичних наук, доцент

- кандидат юридичних наук, доцент

Поліщук Г. С. - кандидат юридичних наук, доцент

- кандидат юридичних наук

Рецензенти: Олефір В. І. - доктор юридичних наук, професор

І. - доктор юридичних наук, професор

Навчально-методичний комплекс

обговорений та схвалений

на засіданні кафедри кримінології

та кримінально-виконавчого права

(« 28 » квітня 2011 р., протокол )

Аналіз та прогноз злочинності: Навчально-методичний комплекс. к. ю.н. доц. , к. ю.н., доц. та ін. / За ред. д. ю.н. проф. . - К.: НАВС. – 2011. – с.

© Національна академія внутрішніх справ, 2011

1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Дана навчальна програма розроблена відповідно до Навчального плану підготовки фахівців для органів внутрішніх справ освітньо-кваліфікаційного рівня «магістр» галузі знань «право» (0304) за спеціальністю «правознавство» (8.060101), за спеціальністю «правоохоронна діяльність» (8.061102), галузі знань «специфічні категорії» (1801) спеціальність «управління у сфері правопорядку» (8.) схвалена на засіданні Вченої ради НАВС 29 березня 2011 р., протокол

Необхідною умовою ефективної правоохоронної діяльності є систематичне здійснення кримінологічного аналізу злочинності, котрий дозволяє: отримати повну, детальну та максимально достовірну за існуючих організаційних та матеріально-технічних умов інформацію щодо стану злочинності на певній території за певний період часу та дослідити територіальні відмінності; розповсюдженості злочинів окремих типів та видів (складів); характеристики осіб, які вчинили злочини; стану та тенденцій віктимізації; соціально-економічних явищ та процесів, що впливають (негативно або позитивно) на злочинність; розробити план та прогноз змін у стані, структурі та динаміці злочинності на певній території, що ймовірно можуть статися протягом визначеного періоду часу у майбутньому.

Здійснення аналізу та прогнозу злочинності є одним з головних напрямів реалізації функції МВС України щодо організації інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів внутрішніх справ (ОВС). Міністерство внутрішніх справ України відповідно до покладених на нього завдань п. 23 організовує інформаційно-аналітичну діяльність органів внутрішніх справ, формує довідково-інформаційні фонди, веде оперативно-пошукові та криміналістичні обліки, здійснює обробку персональних даних, у межах своїх повноважень складає статистичну інформацію, забезпечує режим доступу до інформації, надає інформаційні послуги. МВС України має право згідно з Положенням [1] п. 47) визначає основні напрями розвитку науки і освіти з питань діяльності МВС України, бере участь у проведенні відповідних наукових, науково-дослідних, кримінологічних і соціологічних досліджень, а також у розробленні за їх результатами науково-практичних пропозицій, методичних рекомендацій.

Загальний обсяг навчального часу для вивчення дисципліни «Аналіз і прогноз злочинності» у навчальних планах підготовки освітньо-кваліфікаційного рівня «магістр» визначений вимогами зазначеного вище Навчального плану і становить не менше 108 академічних годин.

Для забезпечення належного рівня кримінологічного аналізу та прогнозу, отримання достовірних, повних та придатних для порівняння даних необхідно дотримуватися єдиних методичних принципів здійснення аналізу та прогнозу, використовувати стандартний набір методів збору, представлення та аналізу інформації.

Зазначена дисципліна має на меті навчання поряд зі стандартними методами аналізу та здійснення прогнозу злочинності більш глибоких аналітичних методів та процедур.

До предмету кримінологічного аналізу та прогнозу злочинності належать:

1) злочинність, її стан, рівень, структура, динаміка, територіальна розповсюдженість (географія);

2) характеристика окремих видів злочинів, виділених за певними кримінально-правовими та кримінологічними ознаками – родовим об’єктом посягання, характером злочинних дій, складом злочину, обставинами його вчинення (місце, час, спосіб тощо), формою вини, особливостями суб’єкту вчинення злочину (стать, вік, професія, наявність попереднього злочинного досвіду тощо);

3) особа злочинця – розподіл осіб, які вчинили злочини, за соціально-демографічними та кримінологічними ознаками (стать, вік, соціальний стан, сімейний стан, рівень освіти тощо);

4) аналіз стану і тенденцій віктимізації;

5) причини та умови (фактори) економічного, соціального, демографічного, політико-правового, соціально–психологічного характеру, що сприяють вчиненню злочинів;

6) прогноз та план злочинності в цілому та окремих видів злочинів.

Зміст основних ознак та показників, методи розрахунку останніх будуть розкриватися при викладенні дисципліни аналізу та прогнозу по кожній темі дисципліни.

2. МЕТА ТА ЗАВДАННЯ ВИВЧЕННЯ ДИСЦИПЛІНИ

Мета вивчення дисципліни полягає у формуванні у майбутніх фахівців (магістрів) умінь та компетенцій для забезпечення ефективного аналізу і прогнозу злочинності з урахуванням досягнень науково-технічного прогресу та міжнародного досвіду, а також з обов’язковим дотриманням усіх вимог методології аналізу та прогнозу злочинності.

Мета курсу – вивчення методів кримінологічного аналізу та прогнозу злочинності, який являє собою дослідження процесів та явищ, що характеризують злочинність, або певним чином впливають на неї.

Викладання дисципліни «Аналіз та прогноз злочинності» передбачає загальну та спеціальну мету.

Основні професійні компетенції

Засвоївши програму навчальної дисципліни «Аналіз і прогноз злочинності» магістри за відповідними напрямами підготовки, спеціальностями та спеціалізаціями мають бути здатними вирішувати професійні завдання з урахуванням вимог аналізу та прогнозу злочинності та володіти такими основними професійними компетенціями з аналітичної діяльності:

у науково-дослідній діяльності:

-  формування у магістрів науково обґрунтованих уявлень про сучасний стан злочинності в Україні та світі;

-  набуття навичок самостійного комплексного аналізу та прогнозу злочинності та розробка заходів запобігання.

в організаційно-управлінській діяльності:

-  формування у магістрів теоретично і емпірично обґрунтованих уявлень про основні методи здійснення кримінологічного аналізу та прогнозу злочинності в Україні, причин та умов, котрі зумовлюють вчинення злочинів;

-  аналіз стану та територіальних відмінностей злочинності та прогнозування криміногенної ситуації, що складається в Україні.

у педагогічній діяльності:

-  забезпечення магістрам можливостей ознайомлення на лекціях з методикою аналізу та прогнозу злочинності в Україні;

-  створення оптимальних організаційних та методичних умов для самостійного вивчення курсу;

-  закріплення на семінарських заняттях знань про основні методи кримінологічного аналізу та прогнозу злочинності;

отримання на практичних заняттях навичок по опрацюванню даних правової статистики, а також документів первинного обліку з метою аналізу показників злочинності

у консультаційній діяльності:

-  надання допомоги та консультації працівників правоохоронних органів з практичних питань аналізу та прогнозу злочинності;

-  готовність контролювати виконання вимог здійснення аналізу і прогнозу злочинності

3. РОЗПОДІЛ НАВЧАЛЬНОГО ЧАСУ

Тематичний план навчальної дисципліни

«Аналіз та прогноз злочинності»

№ з/п	Назва тем	Всього годин	З них з викладачем:	Самостійна та індивідуальна робота
Лекцій	Семінарських	Практичних
1	Поняття та предмет кримінологічного аналізу злочинності	12	2	2	2	6
2	Інформаційне забезпечення кримінологічного аналізу	12	2	2	2	6
3	Кримінологічний аналіз стану злочинності в Україні	22	4	4	4	10
4	Кримінологічний аналіз особи злочинця	12	2	2	2	6
5	Кримінологічний аналіз детермінант злочинності	12	2	2	2	6
6	Кримінологічний аналіз стану і тенденцій віктимізації	14	2	2	2	8
7	Основи кримінологічного прогнозування злочинності	12	2	2	2	6
8	Методика підготовки планів та програм запобігання злочинності	12	2	2	2	6
	Разом:	108	18	18	18	54
Форма контролю: екзамен

4. ЗМІСТ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

«АНАЛІЗ ТА ПРОГНОЗ ЗЛОЧИННОСТІ»

Тема 1. Поняття та предмет кримінологічного аналізу злочинності

Кримінологічна підготовка як необхідна складова частина процесу підготовки висококваліфікованих фахівців для правоохоронних органів.

Аналіз та прогноз злочинності як чинники, що зумовлюють успішність запобігання злочинності. Об’єкт, предмет і мета аналізу та прогнозу злочинності.

Система, за якою здійснюється аналіз та прогноз злочинності. Класифікація аналізу та прогнозу злочинності за територією та періодом часу. Характеристика кримінологічного аналізу злочинності в межах територіальних утворень, які не співпадають з рівнями адміністративно-територіального устрою і є або об’єднанням територіальних одиниць, або їх складовими частинами. Особливі об’єкти, на яких здійснюється кримінологічний аналіз злочинності. Період часу, за який проводиться кримінологічний аналіз злочинності.

Інформаційна основа кримінологічного аналізу. Характеристика джерел кримінологічної інформації, на основі яких здійснюється аналіз та прогноз злочинності.

Загальні методичні положення щодо здійснення кримінологічного аналізу злочинності. Структура та зміст програми кримінологічного аналізу (дослідження) злочинності.

Тема 2 Інформаційне забезпечення кримінологічного аналізу злочинності.

Для здійснення кримінологічного аналізу злочинності можуть бути залучені: дані державної (офіційної) та відомчої статистичної звітності; документи первинного обліку злочинів; процесуальні документи, які відбивають факти вчинення злочинів; інформаційно-аналітичні матеріали органів державної влади; результати опитувань громадської думки; публікації в монографічній та періодичній науковій літературі; матеріали ЗМІ.

Кримінологічна (зовнішня) інформація повинна відображати наступні показники злочинності: рівень, коефіцієнти, структуру, динаміку, характер, “географію”, детермінованість (зв’язок злочинності з іншими соціальними явищами), іншими словами – відповідати на питання: хто, коли і де вчиняє злочини; - у зв’язку з чим люди стають на злочинний шлях; які обставини, ситуації та мотиви вчинення злочинів;  у чому полягають причини і які умови сприяють вчиненню злочинних діянь.

Зовнішня інформація повинна також передбачити дані про адміністративні, дисциплінарні та інші правопорушення, аморальні вчинки, пияцтво й алкоголізм, наркоманію, несплату податків, проституцію, бездоглядність дітей, залишення школи дітьми і підлітками, позбавлення батьківських прав тощо. До цього виду інформації варто віднести дані про соціально-економічний і соціально-демографічний розвиток, стан громадської думки та інші соціально-психологічні процеси, які мають відношення до запобігання злочинів.

Організаційна (внутрішня) інформація передбачає дані про порядок організації запобіжної діяльності її суб’єктами. Вона характеризує стан самої системи запобігання злочинів і сприяє одержанню відповідей на питання: яка конкретна мета і завдання стоять на певному відрізку часу; якими засобами та методами вони досягаються; з якою інтенсивністю та у якому напрямку діє вся система та складові її елементи; які умови і реальні можливості рішення поставлених завдань.

У сукупності зовнішня і внутрішня інформація повинні відображати об’єктивну картину криміногенної обстановки в регіоні, ступінь ефективності попереджувального впливу, а також реальні потреби профілактичної діяльності з погляду її подальшого удосконалення. З урахуванням цього, вона має відповідати вимогам: об’єктивності, своєчасності, повноти, наукової обґрунтованості, достовірності та достатності.

Тема 3. Кримінологічний аналіз стану злочинності в Україні

Поняття стану злочинності як комплексної кримінологічної характеристики злочинності. Структура злочинності, її розподіл за кримінологічними та кримінально-правовими ознаками: види злочинів (основні критерії розподілу), спосіб вчинення злочину; засоби, які використовувалися при вчиненні злочину; об’єктах, на яких були вчинені злочини; предмет злочинного посягання; розмір спричинених матеріальних збитків; характер зв’язку між учасниками групового злочину; чисельність злочинної групи тощо.

Показники, що відображають структуру злочинності та методи їх розрахунку. Методичні положення щодо аналізу показників структури злочинності. Характеристика видів злочинів за ступенем тяжкості. Побудова звичайних дугових та секторальних діаграм.

Показники, що відображають інтенсивність злочинної діяльності та їх види. Методи розрахунку коефіцієнту злочинності, спеціального коефіцієнту злочинності, коефіцієнту злочинної активності населення, коефіцієнту судимості.

Динаміка злочинності як категорія кримінологічного аналізу злочинності. Методи розрахунку абсолютних приростів (зниження) кількості злочинів за кожний рік аналізованого періоду, співвідношення їх з абсолютними приростами (зниженнями) всієї зареєстрованої злочинності. Методи розрахунку відносних показників динаміки: темпу зростання (приросту) або зниження кількості зареєстрованих злочинів.

«Географія злочинності» як категорія кримінологічного аналізу. Розповсюдження злочинності по різних регіонах (територіях) держави та методи розрахунку показників територіальних відмінностей злочинності. Ранжування основних показників та їх графічне відображення. Правила побудови та види картограм.

Показник суспільної небезпечності злочинності та методи його розрахунку.

Використання MS Excel для аналізу стану та територіальних відмінностей злочинності.

Тема 4. Кримінологічний аналіз особи злочинця

Аналіз структури особи (властивості, ознаки, зв’язки та відносини). Кримінологічний аналіз особи злочинця за соціально-демографічними ознаками (стать, вік, освітній рівень, місце проживання, громадянство). Кримінологічний аналіз особи злочинця за кримінально-правовими та кримінологічними ознаками (вчинення злочинів злочинцем-одинаком чи у складі групи; стан особи в момент вчинення злочину; судимість; характер і спрямованість вчиненого злочину). Кримінологічний аналіз особи злочинця за соціально-рольовими та морально-психологічними ознаками. Типологія злочинців (ситуаційний: раптово-конфліктний, афективний, накопичувально-афективний; проміжний, стійкий, злісний тощо). Кримінологічний аналіз індивідуальної злочинної поведінки осіб, які вчинили злочин (потреби, мотивація вчинення злочину, підготовка та планування злочинних дій, реалізація злочинного умислу, результат злочинної діяльності (наслідки), подальша протиправна поведінка).

Тема 5. Кримінологічний аналіз детермінант злочинності

Поняття кримінологічної детермінації. Аналіз причинно-наслідкового зв’язку, закони його розвитку. Класифікація детермінант злочинності за декількома критеріями: за природою, за рівнем функціонування; за змістом і способом дії; за джерелами.

Кримінологічний аналіз впливу різних соціальних, демографічних, економічних та інших факторів на злочинність та її динаміку. Аналіз орієнтовної загальної моделі детермінант, що здійснюють вплив на злочинність у певному регіоні:

1. Економічні детермінанти: виробництво та реалізація промислової та сільськогосподарської продукції; обсяг обороту роздрібної торгівлі; питома вага прибуткових підприємств; рівень інвестицій; параметри неформального, в тому числі підпільного, сектора економіки;

2. Соціальні детермінанти: стан місцевого бюджету; матеріальна забезпеченість населення; структура населення за рівнем реальних доходів та характер її динаміки, ступінь поляризації населення за рівнем реальних доходів;рівень заробітної плати та пенсій, в тому числі по групах населення, та своєчасність їх виплати; рівень зареєстрованого та фактичного безробіття; розвиток соціальної сфери

3. Демографічні детермінанти: чисельність населення в цілому, за статевими, віковими групами та характер динаміки цих показників; рівень народжуваності та смертності; стан утворення сімей та ступінь їх стабільності; рівень внутрішньої та зовнішньої, в тому числі незаконної, міграції.

4. Детермінанти, що характеризують стан здоров’я населення: рівень та структура загальної захворюваності населення; ступінь алкоголізації, наркотизації та розповсюдження серед населення психічних захворювань та їхній характер.

5. Політичні детермінанти: рівень політичної єдності в суспільстві, дотримання правових, цивілізованих форм вирішення політичних конфліктів; рівень авторитету органів державної влади; ступінь розповсюдження корупції; ступінь ефективності системи державного управління та контролю за соціально-економічними процесами; рівень громадської дисципліни; рівень соціально-політичної напруженості; факти нападів на військовослужбовців та охоронювані об’єкти з метою захоплення зброї; ступінь суспільної солідарності; рівень готовності населення до сприяння діяльності судів та правоохоронних органів по боротьбі зі злочинністю; культурний рівень суспільства, структура культурних орієнтацій населення.

6. Правові детермінанти: суттєві суперечності, неузгодженості та прогалини у нормативно-правовій базі господарської діяльності та оподаткування; застарілість та невідповідність сучасній соціально-економічній та криміногенній ситуації законодавства; відсутність належної нормативно-правової бази здійснення загальної та індивідуальної профілактики злочинів.

Кримінологічний аналіз детермінант, що властиві всій злочинності, її видах, окремому злочину. Класифікація детермінант: об’єктивні і суб’єктивні, зовнішні і внутрішні, головні і другорядні, корінні і некорінні детермінанти злочинності.

Тема 6. Кримінологічний аналіз стану і тенденцій віктимізації

Кримінологічний аналіз жертви злочину. Співвідношення понять «жертва» та «потерпілий». Здійснення кримінологічного аналізу потерпілих від злочину з використанням системи кримінологічних показників. Кримінологічний аналіз стану віктимізації (рівень віктимізації; структура віктимізації типів і видів злочинів; структура віктимізації типів і видів жертв злочинів; структура віктимізації типів віктимної активності; динаміка віктимізації; географія, екологія та топографія віктимізації).

Кримінологічний аналіз причинної залежності злочинності від факторів рівня мікропроцесів. Виявлення зв’язків, закономірностей і тенденцій за допомогою статистичних методів (кореляційній, регресійний, факторний аналіз, багатовимірне шкалювання, кластерний аналіз).

Тема 7. Основи кримінологічного прогнозування злочинності

Прогнозування криміногенної ситуації. Цілі, завдання та практичне знання кримінологічного прогнозування. Аналіз основних джерел інформації, необхідної для прогнозування.

Кримінологічне прогнозування має наступні мету і завдання:  встановлення всіх параметрів злочинності в перспективі, виявлення на цій основі небажаних тенденцій та пошук засобів їх зміни у позитивному напряму; з’ясування показників, що характеризують розвиток чи зміну злочинності в ретроспективі, виявлення на основі цього небажаних тенденцій і закономірностей, встановлення способів їх зміни в необхідному напрямку; з’ясування всіх обставин, що мають істотне значення для розробки перспективних планів;  розроблення загальної концепції боротьби зі злочинністю, складовою частиною якої є вибір оптимального розвитку правоохоронних органів; встановлення можливих змін у рівні, структурі та динаміці злочинності в майбутньому і виявлення обставин, що сприяють таким змінам.

Класифікація кримінологічного прогнозування. Типова методика розробки прогнозів криміногенної ситуації. Характеристика методів за ступенем формалізації. Опитування за дельфійським методом. Аналіз методу експертних оцінок. Фактографічний метод. Основні завдання аналізу часових рядів.

Тема 8. Методика підготовки планів та програм запобігання злочинності

Планування запобігання злочинам. План запобігання злочинності. Етапи процесу планування запобігання злочинності. Проект поточного і перспективного плану. Функції планування, прогнозування та контролю. Типовий план запобігання злочинів. Структура кримінологічного плану. Комплексне планування боротьби зі злочинністю.

Зокрема, до цілей програмування належать: сприяння ефективізації та раціоналізації діяльності щодо запобігання злочинності; забезпечення ефективного контролю над злочинністю та її факторним комплексом; створення організаційних, економічних, політичних, правових, інформаційних, моральних, організаційних і технічних передумов для усунення або нейтралізації регіональних криміногенних факторів тощо.

Модель побудови комплексної регіональної програми запобігання злочинності. Проект програми повинен містити додатково: обґрунтування необхідності її прийняття і фінансування повністю або частково за рахунок коштів місцевого бюджету з розбивкою по роках; зміст запропонованих до вирішення проблем; конкретні цілі і виражені у відповідних величинах очікувані результати; строки виконання в цілому і по етапах реалізації проекту програми; загальний обсяг витрат на виконання програми з розподілом їх по роках; обсяги і види фінансування з бюджетних коштів у цілому і по окремих напрямках; відомості про форми державної підтримки; відомості про замовника програми та про її виконавців; дату схвалення, узгодження, затвердження проекту програми.