Артеріальна гіпертензія (стр. 8 )

У жінок з м’якою та помірною гестаційною гіпертензією не проводити ультразвукове дослідження для оцінки росту плода та стану амніотичної рідини; допплерографічне обстеження пуповидної артерії, якщо діагноз встановлено після 34 тижнів, якщо не виникнуть інші клінічні показання.

У жінок з м’якою та помірною гестаційною гіпертензією кардіотокографія проводиться у разі, якщо активність плода ненормальна

Тяжка гестаційна гіпертензія або пре-еклампсія

Проводити кардіотокографію при наявності тяжкої гіпертензії або пре-еклампсії.

Якщо планується консервативне ведення тяжкої гестаційної гіпертензії або пре-еклампсії, необхідно проводити такі дослідження:

– ультразвукове дослідження для оцінки росту плода та стану амніотичної рідини;

– допплерографію пуповидної артерії.

Якщо результати моніторування плода нормальні у жінок з тяжкою гестаційною Г або ПЕ, не повторювати кардіотокографію частіше ніж 1 раз на тиждень.

У жінок з тяжкою гестаційною гіпертензією або ПЕ, необхідно повторити кардіотокографію при таких станах:

* якщо жінка повідомляє про зміни рухів плода;

* вагінальна кровотеча;

* біль в животі;

* зміни стану вагітної.

Жінкам з тяжкою гестаційною гіпертензією або ПЕ не повторювати кардіотокографію частіше ніж кожні 2 тижні.

Якщо результати будь-якого показника моніторування плода патологічні у жінки з тяжкою гестаційною гіпертензією або ПЕ, необхідна консультація акушера.

Для жінок з тяжкою гестаційною гіпертензією або ПЕ необхідно скласти план, який включає:

* терміни та методи майбутнього моніторування плода;

* показання для пологів з боку плода та якщо і коли повинні бути призначені кортикостероїди;

* обговорення та прийняття рішення з неонатологом та анестезіологом.

Жінки з високим ризиком пре-еклампсії

Проводити ультразвукове дослідження для оцінки росту плода та стану амніотичної рідини; допплерографічне обстеження пуповидної артерії в термін 28-30 тижнів (або, принаймні, 2 тижні перед попереднім гестаційним віком раніш 26-28 тижнів) та повторювати через 4 тижні у жінок при наявності:

* тяжкої ПЕ;

* ПЕ, яка потребує пологів раніш 34 тижнів;

* ПЕ з плодом, чия вага менша, ніж 10

* внутрішньоматкова смерть;

* відслойка плаценти.

У жінок з високим ризиком ПЕ (див. 1.1.2.2.) проводиться тільки кардіотокографія, якщо активність плода ненормальна.

4.7. Інтранатальне відділення

Жінкам з підвищеним АТ під час вагітності повинні надаватися поради та лікування згідно «Intrapartum care», якщо ці заходи специфічно не відрізняються від рекомендацій, що розглядаються.

Артеріальний тиск

Під час пологів потрібно вимірювати АГ:

* погодинно у жінок з м’якою та помірною Г;

* постійно у жінок з тяжкою Г.

Продовжуйте антигіпертензивну терапію під час пологів.

Гематологічний та біохімічний моніторинг

Визначити необхідність гематологічного та біохімічного дослідження під час пологів у жінок з м'якою та помірною Г з використанням тих же критеріїв, як і в антенатальному періоді, навіть якщо вже проведено регіональну аналгезію.

Ведення під час епідуральної анестезії.

Не перевантажуйте жінку з тяжкою ПЕ внутрішньовенними інфузіями рідиною перед проведенням низькодозової епідуральної аналгезії і комбінованою спінально-епідуральною аналгезією.

Ведення другого періоду пологів

Не скорочуйте тривалість другого періоду пологів:

* у жінок з стабільною м’якою або помірною Г

або

* якщо АТ контрольований в цільових рівнях у жінок з тяжкою Г.

Рекомендувати оперативне втручання в другому періоді пологів для жінок, у яких Г не відповідає на призначене лікування.

4.8. Медичне ведення тяжкої Г або тяжкої ПЕ в палатах інтенсивної терапії

Антиконвульсанти

Жінкам в палаті інтенсивної терапії, які мають тяжку Г або тяжку ПЕ, або раніше мали екламптичний напад, ввести внутрішньовенно сульфат магнезії.

Розглядати можливість введення сульфату магнезії жінкам з тяжкою ПЕ в палаті інтенсивної терапії, якщо пологи плануються в наступні 24 години.

Якщо планується введення сульфату магнезії, використовуйте такі ознаки тяжкої ПЕ:

* тяжка Г та протеїнурія або

* м’яка або помірна Г та протеїнурія з одним або більше симптомів:

– сильний головний біль;

– порушення зору, «метелики», спалахи перед очима;

– сильний біль нижче ребер або нудота

– набряк соска зору;

– клонічні судоми (≥3 скорочень)

– збільшення печінки;

– HELLP синдром;

– зниження кількості тромбоцитів нижче 100х109/л;

– збільшення рівня печінкових ферментів (АЛТ або ASТ вище 70 in/litre).

Використовуйте режим введення магнезії сульфату відповідно до Collaborative Eclampsia Trial

* доза 4 г потрібно ввести внутрішньовенно протягом 5 хвилин, продовжуючи введення 1г/ годину протягом 24 годин;

* повторні напади судом лікуються з подальшою дозою 2-4 г протягом 5 хвилин.

Не використовуйте у жінок з Г діазепам, фенітоін, або літичний коктейль як альтернативу сульфату магнезії*

Антигіпертензивні препарати

Для лікування жінок з тяжкою гіпертензією, як і знаходяться в палаті інтенсивної терапії або одразу після пологів, потрібно призначати один з препаратів:

* лабеталол­ (перорально або внутрішньовенно)

* гідралазін (внутрішньовенно)

* ніфедипін­ (перорально).

У жінок з тяжкою гіпертензією, які перебувають в палаті інтенсивної терапії, потрібно проводити моніторинг відповіді на лікування:

– переконатись в зниженні АТ;

– ідентифікувати побічні ефекти препарату як для жінки, так і плода;

– модифікувати лікування згідно відповіді на препарат.

Розглянути можливість використання 500 мл кристалоїдного розчину (crystalloid fluid) перед або в той же самий термін введення внуьрішньовенно гідралазину в антенатальний період.

У жінок з тяжкою гіпертензією, які перебувають в палаті інтенсивної терапії, цільовий рівень систолічного АТ повинен бути нижче 150 мм рт. ст. та діастолічного АТ 80-100 мм рт. ст.

Кортикостероїди для дозрівання легенів у плода

Якщо пологи передбачаються в період 7 днів у жінок з ПЕ:

– необхідно внутрішньом’язове введення 12 мг бетаметазону (2 дози) 24 години у жінок між 24 та 34 тижнями;

– розглянути необхідність внутрішньом’язове введення 12 мг бетаметазону (2 дози) 24 години у жінок між 35 та 36 тижнями.

Кортикостероїди для введення HELLP-синдрому

Не використовувати дексаметазон або бетаметазон для лікування HELLP-синдрому..[1]

Баланс рідини та об’ємні навантаження

Не навантажувати жінку з тяжкою ПЕ рідиною, якщо використовувався в антенатальний період гідралазін.

У жінок з тяжкою ПЕ обмежувати введення рідини до 80 мл/годину, якщо відсутня втрата рідини (наприклад, кровотеча)

Кесарів розтин в порівнянні з природними пологами

Вибір характеру пологів у жінок з тяжкою гіпертензією, тяжкою ПЕ або еклампсією залежить від клінічних показників та стану жінок.

Ідентифікація рівня надання невідкладної допомоги

Використовуйте такі критерії для ідентифікації рівня надання невідкладної допомоги:

3-й рівень	Тяжка ПЕ, необхідність вентиляції
2-й рівень	Перехід з 3-го рівня або тяжка ПЕ з такими ускладненнями: – еклампсія – HELLP-синдром – кровотеча – гіперкаліемія – внутрішньовенна антигіпертензивна терапія – коагуляційні порушення – виражена олігурія – початок стабілізації тяжкої гіпертензії – ознаки серцевої недостатності – неврологічні порушення
1-й рівень	ПЕ з м’якою або помірною гіпертензією: – консервативне антенатальне ведення тяжкої гіпертензії – продовження лікування після пологів

4.9 Вигодовування грудним молоком

Жінкам, які ще потребують антигіпертензивної терапії та годують груддю в постнатальний період, не рекомендуються діуретики.

Інформуйте жінок, які ще потребують антигіпертензивної терапії, про відсутність побічного впливу на дітей, які вигодовуються грудним молоком, таких антигіпертензивних препаратів:

– лабетолол ↑

– нифедіпін ↑

– еналаприл ↑

– каптоприл ↑

– атенолол ↑

– метопролол ↑

Інформуйте жінок, які ще потребують антигіпертензивної терапії в постнатальній період, про те, що існує недостатня доказова база про безпечність для дітей, які вигодовуються грудним молоком, таких антигіпертензивних препаратів:

– БРА;

– амлодіпіну;

– іАПФ, окрім еналапрілу та каптопрілу.

1.9.1.4. Дайте оцінку стану дитини, особливо вигодовування, принаймні протягом доби, в перші 2 доби після народження.

4.10. Поради та спостереження в поліклінічному відділенні

Віддалений ризик серцево-судинної патології

Інформуйте жінок, які мали гестаційну гіпертензію або ПЕ, та їх лікарів, що ці стани асоціюються в майбутньому з підвищеним ризиком розвитку гіпертонічної хвороби та її ускладнень.

Віддалений ризик термінальних стадій хвороби нирок

Інформуйте жінок з анамнезом ПЕ без протеїнурії та без гіпертензії в постнатальному періоді (6-8 тижнів після пологів), що незважаючи на те, що відносний ризик термінальних стадій хвороби нирок підвищуються, абсолютний ризик низький та в майбутньому не потребується спостереження.

Тромбофілія та ризик пре-еклампсії

Не потрібно проводити рутинний скрінінг на тромбофілію у жінок, які перенесли ПЕ.

Ризик гіпертензії при майбутніх вагітностях

Інформуйте жінок, які мали гестаційну гіпертензію про ризик в майбутньому:

– ризик гестаційної гіпертензії при майбутніх вагітностях коливається від 1 із 6 (16 %) до 1 із 2 (47 %);

– ризик ПЕ при майбутніх вагітностях коливається від 1 із%) до 1 із%).

Інформуйте жінок, які мали ПЕ про ризик в майбутньому:

– ризик гестаційної гіпертензії при майбутніх вагітностях коливається від 1 із 8 (13 %) до 1 із 2 (53 %);

– ризик ПЕ при майбутніх вагітностях є від 1 із 4 (25 %);

– ризик ПЕ при майбутніх вагітностях є від 1 із 4 (25 %), якщо ПЕ ускладнилась тяжкою ПЕ, HELLP-синдромом або еклампсією, що призвело до пологів раніше 34 тижнів, та 1 із 2 (55 %), якщо ПЕ ускладнилась пологами раніше 28 тижнів.

Інтервал між вагітностями та ризик гіпертензії при майбутніх вагітностях

Інформуйте жінок, які мали ПЕ, що відсутній додатковий ризик гіпертензії, якщо інтервал між вагітностями перевищує 10 років.

Індекс маси тіла (ВМІ) та ризик гіпертензії при майбутніх вагітностях

Порадьте жінкам, які мали ПЕ, досягти та дотримувати індекс маси тіла в нормальних коливаннях (18,5-24,9 кг/м2) перед наступною вагітністю.

СПИСОК ЛіТЕРАТУРи, представлений в прототипАХ клінічної настанови

Hypertension: management of hypertension in adults in primary care National Institute for Health and Clinical Excellence, NICE clinical guideline 34, 2006

1. Amery A, Birkenhager W, Bulpitt CJ, Clement D, De Leeuw P, Dollery CT. Syst-Eur: a multicenter trial of the treatment of isolated systolic hypertension in the elderly objectives, protocol, and organisation. Ageing 1991;3:287–302.

2. Staessen JA, Fagard R, Thijs L et al. Randomised double-blind comparison of placebo and active treatment for older patients with isolated systolic hypertension. Lancet 1997;350:757–64.

3. Celis H, Yodfat Y, Thijs L et al. Antihypertensive therapy in older patients with isolated systolic hypertension: the Syst-Eur experience in general practice. Family Practice 1996;13: 138–43.

4. Perry HM, Davis BR, Price TR et al. Effect of treating isolated systolic hypertension on the risk of developing various types and subtypes of stroke: the Systolic Hypertension in the Elderly Program (SHEP). JAMA 2000;284:465–71.

5. SHEP Cooperative Research Group. Prevention of stroke by antihypertensive drug treatment in older persons with isolated systolic hypertension: final results of the Systolic Hypertension in the Elderly Program (SHEP). JAMA 1991;265:3255–64.

6. SHEP Cooperative Research Group. Rationale and design of a randomized clinical trial on prevention of stroke in isolated systolic hypertension. Journal of Clinical Epidemiology 1988;41:1197–208.

7. Vaccarino V, Berger AK, Abramson J et al. Pulse pressure and risk of cardiovascular events in the systolic hypertension in the elderly program. American Journal of Cardiology 2001;88:980–6.

8. Perry HM, McDonald RH, Hulley SB et al. Systolic Hypertension in the Elderly Program. Pilot Study (SHEP-PS): morbidity and mortality experience. Journal of Hypertension 1986;4:S21–S23.

9. Hulley SB, Furberg CD, Gurland B et al. Systolic Hypertension in the Elderly Program (SHEP):

antihypertensive efficacy of chlorthalidone. American Journal of Cardiology 1985;56:913–20.

10. Perry HM, Jr., Smith WM, McDonald RH et al. Morbidity and mortality in the Systolic Hypertension in the Elderly Program (SHEP) pilot study. Stroke 1989;20:4–13.

11. The ALLHAT Officers and Co-ordinators for the ALLHAT Collaborative Research Group. Major cardiovascular events in hypertensive patients randomized to doxazosin vs chlorthalidone: The antihypertensive and lipid-lowering treatment to prevent heart attack trial (ALLHAT). JAMA 2000;283:1967–75.

12. The Antihypertensive and Lipid-Lowering Treatment to Prevent Heart Attack Trial (ALLHAT). Major outcomes in high-risk hypertensive patients randomized to angiotensin-converting enzyme inhibitor of calcium channel blocker vs diuretic. Journal of the American Medical Association – Express 2002;288:2981–97.

13. The Antihypertensive and Lipid-Lowering Treatment to Prevent Heart Attack Trial (ALLHAT-LLT). Major outcomes in moderately hypercholesterolemic, hypertensive patients randomized to Pravastatin vs usual care. JAMA 2002;288:2998–3007.

14. Devereux RB, Dahlof B, Gerdts E et al. Regression of hypertensive left ventricular hypertrophy by losartan compared with atenolol: the Losartan Intervention for Endpoint Reduction in Hypertension (LIFE) trial. Circulation 2004;110:1456–62.

15. Franklin SS, Wachtell K, Papademetriou V et al. Cardiovascular morbidity and mortality in hypertensive patients with lower versus higher risk: a LIFE substudy. Hypertension 2005;46:492–9.

16. Reims HM, Oparil S, Kjeldsen SE et al. Losartan benefits over atenolol in non-smoking hypertensive patients with left ventricular hypertrophy: the LIFE study. Blood Pressure 2004;13:376–84.

17. Wachtell K, Lehto M, Gerdts E et al. Angiotensin II receptor blockade reduces new-onset atrial fibrillation and subsequent stroke compared to atenolol: the Losartan Intervention For End Point Reduction in Hypertension (LIFE) study. Journal of the American College of Cardiology 2005;45:712–9.

18. Wachtell K, Hornestam B, Lehto M et al. Cardiovascular morbidity and mortality in hypertensive patients with a history of atrial fibrillation: The Losartan Intervention For End Point Reduction in Hypertension (LIFE) study. Journal of the American College of Cardiology 2005;45:705–11.

19. Dahlöf B, Devereux RB, Kjeldsen SE et al. Cardiovascular morbidity and mortality in the losartan intervention for endpoint reduction in hypertension study (LIFE): a randomised trial against atenolol. Lancet 2002;359:995–1003.

20. Lindholm LH, Ibsen H, Dahlöf B et al. Cardiovascular morbidity and mortality in patients with diabetes in the Losartan Intervention For Endpoint reduction in hypertension study (LIFE): a randomised trial against atenolol. Lancet 2002;359:1004–10.

21. Lindholm LH, Ibsen H, Borch-Johnsen K et al. Risk of new-onset diabetes in the Losartan Intervention For Endpoint reduction in hypertension study. Journal of Hypertension 2002;20:1879–86.

22. Dahlof B, Sever PS, Poulter NR et al. Prevention of cardiovascular events with an antihypertensive regimen of amlodipine adding perindopril as required versus atenolol adding bendroflumethiazide as required, in the Anglo-Scandinavian Cardiac Outcomes Trial-Blood Pressure Lowering Arm (ASCOT-BPLA): a multicentre randomised controlled trial. Lancet 2005;366:895–906.

23. Yui Y, Sumiyoshi T, Kodama K et al. Comparison of nifedipine retard with angiotensin converting enzyme inhibitors in Japanese hypertensive patients with coronary artery disease: the Japan Multicenter Investigation for Cardiovascular Diseases-B (JMIC-B) randomized trial. Hypertension Research – Clinical & Experimental 2004;27:181–91.

24. Yui Y, Sumiyoshi T, Kodama K et al. Nifedipine retard was as effective as angiotensin converting enzyme inhibitors in preventing cardiac events in high-risk hypertensive patients with diabetes and coronary artery disease: the Japan Multicenter Investigation for Cardiovascular Diseases-B (JMIC-B) subgroup analysis (erratum appears in Hypertens Res. 2004 Sep;27(9):695). Hypertension Research – Clinical & Experimental 2004;27:449–56.

25. Zanchetti A, Crepaldi G, Bond MG et al. Different effects of antihypertensive regimens based on fosinopril or hydrochlorothiazide with or without lipid lowering by pravastatin on progression of asymptomatic carotid atherosclerosis: principal results of PHYLLIS – a randomized double-blind trial. Stroke 2004;35:2807–12.

26. Julius S, Kjeldsen SE, Weber M et al. Outcomes in hypertensive patients at high cardiovascular risk treated with regimens based on valsartan or amlodipine: the VALUE randomised trial. Lancet 2004;363:2022–31.

27. Wing LMH, Reid CM, Ryan P et al. A comparison of outcomes with angiotensin-converting-enzyme inhibitors and diuretics for hypertrension in the elderly. New England Journal of Medicine 2003;348:583–92.

28. Zanchetti A, Bond MG, Hennig M et al. Calcium antagonist lacidipine slows down progression of asymptomatic carotid atherosclerosis: principal results of the European Lacidipine Study on

Atherosclerosis (ELSA), a randomized, double-blind, long-term trial. Circulation 2002;106:2422–7.

29. Wilhelmsen L, Berglund G, Elmfeldt D et al. Beta Blockers versus diuretics in hypertensive men: main results from the HAPPHY Trial. Journal of Hypertension 1987;5:561–72.

30. Brown MJ, Palmer CR, Castaigne A et al. Morbidity and mortality in patients randomised to double-blind treatment with a long-acting calcium-channel blocker or diuretic in the International Nifedipine GITS study: Intervention as a Goal in Hypertension Treatment (INSIGHT). Lancet 2000;356:366–72.

31. Brown MJ, Palmer CR, Castaigne A et al. Principal results from the International Nifedipine GITS Study: Intervention as a Goal in Hypertension Treatment (INSIGHT). European Heart Journal 2001;3:B20–B26.

32. Pepine CJ, Handberg EM, Cooper-DeHoff RM et al. A calcium antagonist vs a non-calcium antagonist hypertension treatment strategy for patients with coronary artery disease. The International Verapamil-Trandolapril Study (INVEST): a randomized controlled trial. JAMA 2003;290:2805–16.

33. Borhani NO, Mercuri M, Borhani PA et al. Final outcome results of the Multicenter Isradipine Diuretic Atherosclerosis Study (MIDAS). JAMA 1996;276:785–91.

34. Medical Research Council Working Party. MRC trial of treatment of mild hypertension: principal results. BMJ 1985;291:97–104.

35. MRC Working Party. Medical Research Council Trial of treatment of hypertension in older adults: principal results. BMJ 1992;304:405–12.

36. Kuwajima I, Kuramoto K, Ogihara T et al. Tolerability and safety of a calcium channel blocker in comparison with a diuretic in the treatment of elderly patients with hypertension: Secondary analysis of the NICS-EH. Hypertension Research 2001;24:475–80.

37. Dahlöf B, Hansson L, Lindholm LH et al. STOP-Hypertension-2: a prospective intervention trial of newer versus older treatment alternatives in old patients with hypertension. Blood Pressure 1993;2:136–41.

38. Hansson L, Lindholm LH, Ekbom T et al. Randomised trial of old and new antihypertensive drugs in elderly patients: cardiovascular mortality and morbidity the Swedish Trial in Old Patients with Hypertension-2 study. Lancet 1999;354:1751–6.

39. Hansson L. Results of the STOP-Hypertension-2 trial. Blood Pressure 2000;9:17–20.

40. Lindholm LH, Hansson L, Ekbom T et al. Comparison of antihypertensive treatments in preventing cardiovascular events in elderly diabetic patients: results from the Swedish trial in old patients with hypertension – 2. Journal of Hypertension 2000;18:1671–5.

41. Rosei EA, Dal Palú C, Leonetti G et al. Clinical results of the Verapamil in Hypertension and

Atherosclerosis Study. Journal of Hypertension 1997;15:1337–44.

42. Zanchetti A, Rosei EA, et al. The Verapamil in Hypertension and Atherosclerosis Study (VHAS): results of long-term randomized treatment with either verapamil or chlorthalidone on carotid intima-media thickness. Journal of Hypertension 1998;16:1667–76.

43. Black HR, Elliott WJ, Neaton JD et al. Rationale and design for the Controlled ONset Verapamil INvestigation of Cardiovascular Endpoints (CONVINCE) Trial. Controlled Clinical Trials 1998;19:370–90.

44. Black HR, Elliott WJ, Grandits G et al. Principal results of the Controlled ONset Verapamil Investigation of Cardiovascular Endpoints (CONVINCE) trial. JAMA 2003;289:2073–82.

45. The Nordic Diltiazem Study Group. A prospective intervention trials of calcium antagonist therapy in hypertension. Blood Pressure 1993;2:312–21.

46. Hansson L, Hedner T, Lund-Johansen P et al. Randomised trial of effects of calcium antagonists compared with diuretics and beta-blockers on cardiovascular morbidity and mortality in hypertension: the Nordic Diltiazem (NORDIL) study. Lancet 2000;356:359–65.

47. Hansson L, Lindholm LH, Niskanen L et al. Effect of angiotensin-converting-enzyme inhibition compared with conventional therapy on cardiovascular morbidity and mortality in hypertension: the Captopril Prevention Project (CAPPP) randomised trial. Lancet 1999;353:611–6.

48. Hansson L, Hedner T, Lindholm L, et al. The Captopril Prevention Project (CAPPP) in Hypertension: baseline data and current status. Blood Pressure 1997;6:365–7.

49. The CAPPP group. The Captopril Prevention Project: a prospective intervention trial of angiotensin converting enzyme inhibition in the treatment of hypertension. Journal of Hypertension 1990;8:985–90.

50. Wikstrand J, Warnold I, Olsson G et al. Primary prevention with Metoprolol in patients with

hypertension: mortality results from the MAPHY study. JAMA 1988;259:1976–82.

51. Schrader J, Luders S, Kulschewski A et al. Morbidity and Mortality After Stroke, Eprosartan Compared with Nitrendipine for Secondary Prevention: principal results of a prospective randomized controlled study (MOSES). Stroke 2005;36:1218–26.

52. Kjeldsen SE, Lyle PA, Kizer JR et al. The effects of losartan compared to atenolol on stroke in patients with isolated systolic hypertension and left ventricular hypertrophy. The LIFE study. Journal of Clinical Hypertension 2005;7:152–8.

53. Julius S, Alderman MH, Beevers G et al. Cardiovascular risk reduction in hypertensive black patients with left ventricular hypertrophy: the LIFE study. Journal of the American College of Cardiology 2004;43: 1047–55.

54. Materson BJ, Reda DJ, Cushman WC et al. Single-drug therapy for hypertension in men. A comparison of six antihypertensive agents with placebo. The Department of Veterans Affairs Cooperative Study Group on Antihypertensive Agents (erratum appears in New England Journal of Medicine 1994;330(23):1689; PMID: 8177286). New England Journal of Medicine 1993;328:914–21.

55. Dickerson JE, Hingorani AD et al. Optimisation of antihypertensive treatment by crossover rotation of four major classes. Lancet 1999;353:2008–13.

56. Deary AJ, Schumann AL, Murfet H et al. Double-blind, placebo-controlled crossover comparison of five classes of antihypertensive drugs. Journal of Hypertension 2002;20:771–7.

57. ASCOT Steering Committee. Age-stratified analysis of blood pressure responses. 2006.

58. Meade TW, Imeson JD, Gordon D et al. The epidemiology of plasma renin. Clinical Science 1983;64:273–80.

59. Lip GY, Beevers M, Beevers DG. The ‘Birmingham Hypertension Square’ for the optimum choice of addin drugs in the management of resistant hypertension. Journal of Human Hypertension 1998;12:761–3.

60. Brown MJ, Cruickshank JK, Dominiczak AF et al. Better blood pressure control: how to combine drugs. Journal of Human Hypertension 2003;17:81–6.

61. Williams B, Poulter NR, Brown MJ et al. Guidelines for management of hypertension: report of the fourth working party of the British Hypertension Society, 2004-BHS IV. Journal of Human Hypertension 2004;18: 139–85.

62. Ward S. Statins for the Prevention of Coronary Events. London: National Insititute for Clinical Excellence. HTA, 2005.

63. Williams B, Poulter NR, Brown MJ et al. Guidelines for management of hypertension: report of the fourth working party of the British Hypertension Society, 2004-BHS IV. Journal of Human Hypertension 2004; 18(3):139–185.

64. Ara R, Brennan A. Economic evaluation of sibutramine for the treatment of obesity in adults without other comorbidities in the UK. School of Health and Related Research (ScHARR), University of Sheffield, 2004.

65. Hartwell D, Colquitt J, Loveman E et al. Clinical effectiveness and cost-effectiveness of immediate angioplasty for acute myocardial infarction: systematic review and economic evaluation. Health Technology Assessment (Winchester, England) 2005;9(17):1–99.

66. Palmer S, Sculpher M, Philips Z et al. A cost effectiveness model comparing alternative management strategies for the use of glycoprotein IIB/IIIA anatagonists in non-st-elevation acute coronary syndrome. Sculpher M (editor) 23:2004. York Centre for Health Economics.

67. Fletcher AE, Bulpitt CJ, Chase DM et al. Quality of life with three antihypertensive treatments. Cilazapril, atenolol, nifedipine. Hypertension. 1992;19(6 Pt 1):499–507.

68. Hollenberg NK, Williams GH, Anderson R. Symptoms and the distress they cause: comparison of an aldosterone antagonist and a calcium channel blocking agent in patients with systolic hypertension. Archives of Internal Medicine. 2003;163(13):1543–1548.

69. de Hoon JN, Vanmolkot FH et al. Quality of life comparison between bisoprolol and nifedipine retard in hypertension. Cardiovascular Drugs and Therapy. 1997;11(3):465–471.

70. de Lame PA, Droussin AM, Thomson M et al. The effects of enalapril on hypertension and quality of life. A large multicenter study in Belgium. Acta Cardiologica 1989; 44(4):289–302.

71. Toal CB, Mahon WA, Barnes C et al. Nifedipine gastrointestinal therapeutic system (GITS) for

hypertensive patients in a primary care setting: results of the Extended Release Adalat Canadian Trial (EXACT). Clinical Therapeutics. 1997;19(5):924–935.

72. Chien KL, Huang PJ, Chen MF et al. Assessment of quality of life in a double-blind, randomized clinical trial of imidapril and captopril for hypertensive Chinese in Taiwan. Cardiovascular Drugs and Therapy 2002;16(3):221–226.

73. Zyczynski TM, Leidy NK, Kong BW et al. Effects of candesartan cilexetil on health-related quality of life in black patients with systemic hypertension in the ABC Trial. Heart Disease. 2000;2(6):400–406.

74. Van Bortel LM, Bulpitt CJ, Fici F. Quality of life and antihypertensive effect with nebivolol and losartan. American Journal of Hypertension. 2005;18(8):1060–1066.

75. Harvard CEA Registry. Cost Effectiveness Analysis (CEA) Registry. Tufts-New England Medical Center, 1997. www. tufts-nemc. org/cearegistry/index. html

76. Johannesson M. The cost-effectiveness of the switch towards more expensive antihypertensive drugs. Health Policy.1994;28(1):1–13.

77. Jonsson B, Carides GW, Burke TA. Cost effectiveness of losartan in patients with hypertension and LVH: an economic evaluation for Sweden of the LIFE trial. Journal of Hypertension. 2005;23(7):1425–1431.

78. Degl’innocenti A, Elmfeldt D, Hofman A et al. Health-related quality of life during treatment of elderly patients with hypertension: results from the Study on COgnition and Prognosis in the Elderly (SCOPE). Journal of Human Hypertension. 2004;18(4):239–245.

79. Montgomery AA, Fahey T, Ben-Shlomo Y et al. The influence of absolute cardiovascular risk, patient utilities, and costs on the decision to treat hypertension: a Markov decision analysis. Journal of Hypertension. 2003;21(9):1753–1759.

СПИСОК ЛіТЕРАТУРи, що використаний в процесі адаптації клінічної настанови

1.  Hypertension: management of hypertension in adults in primary care National Institute for Health and Clinical Excellence, NICE clinical guideline 34, 2006.

2.  Hypertension Diagnosis and Treatment. Health care guideline. ICSI, October 2008

3.  Hypertension in pregnancy. The management of hypertensive disorders during pregnancy. National Institute for Health and Clinical Excellence, NICE clinical guideline 107, 2010.

4.  The Task Force for the management of arterial hypertension of the European Society of Hypertension and of the European Society of Cardiolody. Guidelines for the management of arterial hypertension. European Heart Journal, 2007, 28.

5.  Reappraisal of European guidelines on hypertension management: a European Society of Hypertension Task Force document. J Hypertension 2009; 27.

6.  Національні рекомендації по профілактики, діагностики і лікуванню артеріальної гіпертонії (Російська Федерація, 2009 рік).

7.  Настанова з кардіології/За редакцією члена-кореспондента АМН України, професора .- Київ, – Моріон, – 2009

8.  Hypertension: management in adults in primary care. British Hypertension Society. London: Royal College of Physicians, 2006.

9.  Адаптована клінічна настанова, на під­ставі даних доказової медицини «Артеріальна гіпертензія» (первинна медична допомога), 2010

10.  Wald DS, Law M, Morris JK, et bination therapy versus monotherapy in reducing blood pressure: meta-analysis on 11,000 participants from 42 trials. Am J Med 2009; 122: 290-300.

11.  Latin America Expert Group. Latin American Guidelines on Hypertension. J Hypertens 2009; 27:905-922.

12.  The Japanese Society of Hypertension Guidelines for the Management of Hypertension (JSH 2009). Hypertens Res 2009; 32:3-107

13.  European guidelines on cardiovascular disease prevention in clinical practice: executive summary. Fourth Joint Task Force of the European Society of Cardiology and other societies on cardiovascular disease prevention in clinical practice (constituted by representatives of nine societies and by invited experts). Eur J Cardiovasc Prev Rehabil 2007; 14 (Suppl 2):E1-E40.

14.  Treatment of hypertension in the prevention and management of ischemic heart disease: a scientific statement from the American Heart Association Council for High Blood Pressure Research and the Councils on Clinical Cardiology and Epidemiology and Prevention. Circulation 2007; 115:.

15.  ADVANCE Collaborative Group. Effects of fixed combination of perindopril and indapamide on macrovascular and microvascular outcomes in patients with type 2 diabetes mellitus (the ADVANCE trial): a randomised controlled trial. Lancet 2007; 370: 828–840.

16.  The ONTARGET investigators. Telmisartan, ramipril or both in patients at high risk for vascular events. N Engl J Med 2008; 358: 1547–1559.
4. The TRANSCEND investigators. Effects of the angiotensin–receptor blocker telmisartan on cardiovascular events in high–risk patients intolerant to angiotensin–converting enzyme inhibitors: a randomised controlled trial. Lancet 2008, 372: 1174–1183.

17.  Jamerson KA, Weber MA, Bakris GL et al on behalf of the ACCOMPLISH investigators. Benazepril plus amlodipine or hydrochlorotiazide for hypertension in high–risk patients. N Engl J Med 2008; 359: 2417–2428.

18.  Lewington S, Clarke R, Qizilbash N, et al. For the Prospective Studies Collaboration. Age–specific relevance of usual blood pressure to vascular mortality: A meta–analysis of individual data for one million adults in 61 prospective studies. Lancet 2002; 360: 1903–1913.

19.  Chobanian AV, Bakris GL, Black H, et al. Seventh report of the Joint National Committee on prevention, detection, evaluation, and treatment of high blood pressure (complete version). Hypertension 2003; 42: 1206–1252.

20.  Wald DS, Law M, Morris JK, et bination therapy versus monotherapy in reducing blood pressure: meta–analysis on 11,000 participants from 42 trials. Am J Med 2009; 122: 290–300.

21.  PROGRESS Collaborative Group. Randomised trial of perindopril–based blood pressure lowering regimen among 6,105 individuals with previous stroke or transient ischemic attack. Lancet 2001; 358: 1033 – 1041.

22.  Beckett NS, Peters R, Fletcher AE et al; the HYVET Study Group. Treatment of Hypertension in Patients 80 Years of Age or Older. N Engl J Med. 2008; 358: 1887–1898.

23.  Pepine C, Handberg EM, Cooper–deHoff RM, et al. A calcium antagonist vs a non–calcium antagonist hypertension treatment strategy for patients with coronary artery disease. The International Verapamil–Trandolapril Study (INVEST): a randomized controlled trial. JAMA 2003; 290: 2805–2816.

24.  Dahlof B, Sever PS, Poulter NR et al. Prevention of cardiovascular events with an antihypertensive regimen of amlodipine adding perindopril as required versus atenolol adding bendroflumethiazide as required, in the Anglo–Scandinavian Cardiac Outcomes Trial–Blood Pressure Lowering Arm (ASCOT–BPLA): a multicentre randomised controlled trial. Lancet 2005; 366: 895–906.