Артеріальна гіпертензія (стр. 9 )

25.  Bakris G., Molitch M., Hewkin A., STAR Investigators et al. Differences in glucose tolerance between fixed–dose antihypertensive drug combinations in people with metabolic syndrome. Diabetes Care 2006; 29: 2592–2597.

26.  Карпов артериальной гипертонии: перспективы блокаторов ангиотензиновых рецептеров. Справочник поликлинического врача 2009; №2: 15–20.

27.  Kjeldsen S. Askenes T. de la Sierra A. et al. Amlodipine and valsartan: calcium channel blockers/angiotensin II receptor blockers combination for hypertension. Therapy 2: 31-40.

28.  Philipp T, Smith TR, Glazer R, et al. Two multicenter, 8-week, randomized, double-blind, placebo-controlled, parallel-group studies evaluating the efficacy and tolerability of amlodipine and valsartan in combination and as monotherapy in adult patients with mild to moderate essential hypertension. Clin Ther 2007; 29: 563-580.

29.  Schunkert H, Glazer RD, Wernsing M. et al. Efficacy and tolerability of amlodipine/valsartan combination therapy in hypertensive patients not adequately controlled on amlodipine monotherapy Curr Med Res Opin. 2009 Nov; 25(11):2655-62.

30.  Sinkiewicz W, Glazer RD, Kavoliuniene A et al. Efficacy and tolerability of amlodipine/valsartan combination therapy in hypertensive patients not adequately controlled on valsartan monotherapy. Curr Med Res Opin. 2009 Feb; 25(2):315-24.

31.  Poldermans D, Glazes R, Kargiannis S et al. Tolerability and blood pressure-lowering efficacy of the combination of amlodipine plus valsartan compared with lisinopril plus hydrochlorothiazide in adult patients with stage 2 hypertension. Clin Ther 2007; 29: 279-289.

32.  Trenkwalder P, Schaetzl R., Borbas E., et bination of amlodipine 10 mg and valsartan 160 mg lowers blood pressure in patients with hypertension not controlled by an ACE inhibitor/CCB combination. Blood Pressure 2008; 17 (Suppl): 13-21.

33.  Sawada, T. Yamada H. Dahlof B. et al. Effects of valsartan on morbidity and mortality in uncontrolled hypertensive patients with high cardiovascular risks: KYOTO HEART Study. Eur Heart J 2009 Oct; 30(20): 2461-9.

34.  Liu L., Zhang Y., Liu G., FEVER Study Group et al. The Felodipine Event Reduction (FEVER) Study: a randomized long-term placebo-controlled trial in Chinese hypertensive patients. J Hypertens 2005; 23: .

35.  Zanchetti A, Bond G, Hennig M, et al. Calcium antagonist lacidipine slows down progression asymptomatic carotid atherosclerosis. Principal results of the European lacidipine study on atherosclerosis (ELSA), a randomized, double-blind, long-term trial. Circulation 2002; 106: .

36.  Julius S, Kjeldsen SE, Weber M, et al. Outcomes in hypertensive patients at high cardiovascular risk treated with regimens based on valsartan or amlodipin: the VALUE randomised trial. Lancet 2004; 363: .

37.  Kunz R., Friwdrich C., Wolbers M. Meta-analysis: effect of monotherapy and combination therapy with inhibitors of the rennin angiotensin system on proteinuria in renal disease. Ann Intern Med 2008; 148: 30-48.

38.  JNC VII Prevention, Detection, Evaluation and Treatment of High Blood Pressure. №14 Publication # 03-5233, May 2003.

39.  Национальные рекомендации по профилактике, диагностике и лечению артериальной гипертонии (Российская Федерация, 2007 год).

40.  U. S. Department of Health and Human Services, National Heart, Lung, and Blood Institute. National High Blood Pressure Education Program. Available.

41.  Roceella EJ, Kaplan NM. Interpretation and evaluation of clinical guidelines. In: Izzo JL Jr, Black HR, eds. Hypertension Primer. Dallas. TX: American Heart Association. 2003; J26:126-7. PR

42.  Last JM, Abramson JH, eds. A dictionary of epidemiology. 3rd ed. New York, NY: Oxford University Press, 1995.

43.  Vasan RS, Larson MG, Lcip EP, ct at. Assessment of frequency of progression to hypertension in nonhypertensive participants in the Framingham Heart Study: A cohort study. Lancet. 2001;358:1682-6.F

44.  Vasan RS, Beiser A, Seshadri S, et al. Residual lifetime risk for developing hypertension in middle-aged women and men: The Framingham Heart Study. JAMA. 2002;287:1003-10. F

45.  Lewington S, Clarke K, Qizilbash N, et al. Age-specifie relevance of usual blood pressure to vascular mortality: A metaanalysis of individual data for one million adults in 61 prospective studies. Lancet. 2002;360: 1903-13. M

46.  Whelton PK. He J. Appel LJ, et al. Primary prevention of hypertension: Clinical find public health advisory from The National High Blood Pressure Education Program. JAMA, 2002;288:1882-8. PR

47.  Neal B, MacMahon S, Chapman N. Effects of ACE inhibitors, calcium antagonists, and other blood-pressure-lowering drugs: Results of prospectively designed overviews of randomised trials. Blood Pressure Lowering Treatment Trialists' Collaboration. Lancet. 2000;356: 1955-64. M

48.  Ogden LG, He J, Lydick E, Whelton PK. Long-term absolute benefit of lowering blood pressure in hypertensive patients according to the JNC VI risk stratification. Hypertension. 2000;35:539-43. X

49.  Cherry DK, Woodwell DA. National Ambulatory Medical Care Survey: 2000 Summery. Advance Data. 2002; 328. PR

50.  Izzo JL Jr, Levy D. Black HR. Clinical Advisory Statement. Importance of systolic blood pressure in older Americans. Hypertension. 2000:35:1021-4. PR

51.  Cushman WC, Ford CE, Cutler JA, et al. Success and predictors of blood pressure control in diverse North American settings: The Antihypertensive and Lipid-Lowering Treatment to Prevent Heart Attack Trial (ALLHAT). J Clin Hypertens (Greenwich). 2002;4:393-404. RA

52.  Black H R, Elliott WJ. Neaton ID. et al. Baseline characteristics and elderly blood pressure control in the CONVINCE trial. Hypertension. 2001;37:12-8, RA

53.  Verdeechia P. Prognostic value of ambulatory blood pressure: current evidence and clinical implications. Hypertension. 2000;35:844-51.PR

54.  American Heart Association. Home monitoring of high blood pressure. Available at: hftp://www. americanheart. org/presenter. jhtml? identifier=576.

55.  American Diabetes Association. Treatment of hypertension in adults with diabetes. Diabetes Care. 2003: 26(suppil 1):S80-S82. PR

56.  National Kidney Foundation Guideline. K/DOQI clinical practice guidelines for chronic kidney disease: Evaluation, classification, and stratification. Kidney Disease Outcome Quality Initiative. Am J Kidney Dis. 2002; (siippl 2):S1-S246. PR

57.  The Trials of Hypertension Prevention Collaborative Research Group, Effects of weight: loss and sodium reduction intervention on blood pressure and hypertension incidence in overweight people with high-normal blood pressure. The Trials of Hypertension Prevention, phase II. Arch Intern Med. 1997;157:657-67. RA

58.  He J, Whelton PK: Appel LI, Charleston J, Klag MJ, Longterm effects of weight loss find dietary sodium reduction on incidence of hypertension, Hypertension. 2000;35:544-9. F

59.  Sacks FM, Svetkey LP, Vollmer WM, et al. Effects on blood pressure of reduced dietary sodium and the Dietary Approaches to Stop Hypertension (DASH) diet. DASH-Sodium Collaborative Research Group. N Engl J Med. 2001;344:3-10. RA

60.  Vollmer WM, Sacks RM, Ard J, et al. Effects of diet and sodium intake on blood pressure: Subgroup analysis of the DASH-sodium trial. Ann Intern Med. 2001;135:1019-28. RA

61.  Chobanian AV, Hill M. National Heart, Lung, and Blood Institute Workshop on Sodium and Blood Pressure: A critical review of current scientific evidence, Hypertension. 2000;35: 858-63. PR

62.  Kelley GA, Kelley KS, Progressive resistance exercise and resting blood pressure: A meta-analysis of randomized controlled trials. Hypertension. 2000; 35:838-43. M

63.  Whelton SP, Chin A. Xin X, He J. Effect of aerobic exercise on blood pressure: A meta-analysis of randomized, controlled trials. Ann Intern Med. 2002;136: 493-503. M

64.  Xin X, He J, Frontini MG. et al. Effects of alcohol reduction on blood pressure: A meta-analysis of randomized controlled trials. Hypertension. 2001;38: 1112-7. M

65.  Black H R, Elliott WJ, Grandits G, et at. Principal results of the Controlled ON set Verapamil INvestigation of Cardiovascular Endpoints (CONVINCE) trial. JAMA. 2003:289:2073-82. RA

66.  Dahlof B, Devercux RB, Kjeldsen SE. et al. Cardiovascular morbidity and mortality in the Losartan. Intervention For Endpoint reduction in hypertension study (LIFE): A randomised trial against atenolot. Lancet. 2002; 359:. RA

67.  The ALLHAT Officers find Coordinators for the ALLHAT Collaborative Research Group. Major outcomes in high-risk hypertensive: patients randomized to angiotensin-converting enzyme inhibitor or calcium channel blocker vs diuretic: The Antihypertensive and Lipid-Lowering Treatment to Prevent Heart Attack Trial (ALLHAT). JAMA. 2002;288:2981-97. RA

68.  The Heart Outcomes Prevention Evaluation Study Investigators. Effects of an angiotensin-converting-enzyme inhibitor, ramipril, on cardiovascular events in high-risk patients. N Engl J Med. 2000;342:145-53. RA

69.  PROGRESS Collaborative Group. Randomised trial of a perindopril-based blood-pressure-lowering regimen among 6,105 individuals with previous stroke or transient isehaemic attack. Lancet. 2001;358: 1033-41. RA

70.  Wing LMH, Reid CM, Ryan P, et al. A comparison of outcomes with angiotensin-converting-enzyme: inhibitors and diuretics for hypertension in the elderly. N Engle Med. 2003;348:583-92. KA

71.  Physicians' Desk Reference. 57cd. Oradell, NJ: Medical Economics, 2003.

72.  Psaty BM, Manolio TA, Smith NL, et al. Time trends in high blood pressure control and the use of antihypertensive medications in older adults: The Cardiovascular Health Study. Arch Intern Med. 2002;162:2325-32. X

73.  Hunt SA, Baker DW, Chin MH, et al. ACC/AHA guidelines for the evaluation and management of chronic heart failure in the adult: Exeentive summary. A report of the American College of Cardiology/American Heart Association Task force on Practice Guidelines (Committee to revise, the 1995 Guidelines for the Evaluation and Management of Heart Failure). J Am Coll Cardiol. 2001; 38:2101-13. PR

74.  Packer M, Coats AJ; Fowler MB, et al. Effect of carvedilol on survival in severe chronic heart, failure. N Engl J Med. 2001; 344:1651-8. RA

75.  Cohn JN, Tognoni G. A randomized trial of the angiotensin-receptor blocker valsartan in chronic heart failure. N Engl J Med. 2001:345:1667-75, RA

76.  Braunwald E, Antman EM. Beasley JW. et al. ACC/AHA 2002 guideline update for the management of patients with unstable angina and non-ST-segment elevation myocardial ifarction - summary article: A report of Use American College of Cardiology/American Heart Association task force on practice guidelines (Committee on the Management of Patients With Unstable Angina). J Am Coll Cordial. 2002;40: 1366-74. PR

77.  The CAPRICORN Investigators. Effect of carvedilol on outcome after myocardial infarction in patients with left ventricular dysfunction: The CAPRICORN randomised trial. Lancet, 2001 ;357:1385-90. RA

78.  Pitt B, Remme W, Zannad F, ct al. Eplerenone, a selective aldosterone blocker, in patients with left ventricular dysfunction after myocardial infarction. N Engl J Med. 2003:348; 1309-21. RA

79.  UK Prospective Diabetes Study Group. Efficacy of atenolol and captopril in reducing risk: of macrovascular and rnicrovascular complications in type 2 diabetes: UKPDS 39. BMJ. 1998;317:713-20. RA

80.  Lewis EJ, Hunsicker LG, Bain RP, Rohde RD. The effect of angiotensin-converting-enzyme inhibition on diabetic nephropathy. The Collaborative Study Group. N Engl J Med, 1993:329:1456-62. RA

81.  Brenner BM, Cooper ME, de Zeeuw D, et at. Effects of losartan on renal and cardiovascular outcomes in patients with type 2 diabetes find nephropathy. N Engl J Med. 2001; 345:861-9. RA

82.  Lewis EJ, Hun sicker LG, Clarke WR, et al. Renoprotective effect of the angiotensin-receptor antagonist irbesartan in patients with nephropathy due to type 2 diabetes. N Engl Ј Med. 2001;345:851-60. RA

83.  The GISEN Group (Gruppo Italia no di Studi Epidemiologici in Nefrologia), Randomised placebo-controlled trial of effect of ramipril on decline in glomerular filtration rate and risk of terminal renal failure in proteinuric, non-diabetic nephropathy. Lancet. 1997;349:1857-63. RA

84.  Wright. JT Jr, Agodoa L, Contrerss G, et al. Successful blood pressure control in the African American Study of Kidney Disease and Hypertension. Arch Intern Med. 2002; 162;16RA

85.  Bakris GL, Weir MR, on behalf of the Study of Hypotension and Efficacy of Lotrel in Diabetes (SHIELD) Investigators. Achieving goal blood pressure in patients with type 2 diabetes: ConveioiuU vcrsijs bHiatian appfoa - chcs. J CKn llypurtens. 2003:5:20.1-10. RA.

86.  Antithrombolic Trialist Collaboration. Collaborative meta-analysis of randomised trials of antiplatelet therapy for prevention of death, myocardial infarction, and stroke in high risk patients. BMJ. 2002;324:71-86. M

87.  Lindholm LH, Ibsen H, Dahlof B, et al. Cardiovascular morbidity and mortality in patients with diabetes in the Losartan Intervention For Endpoint reduction in hypertension study (LIFE): a randomised trial against atenolol luih&l 2002: 359:1004-10, RA

88.  Bakris GL, WiHiams M, Dworicin L, et al Preserving, renal function: In ado its with hypertension and diabetics: A consensus approach. National Kidney Foundation Hypertension and Diabetes Executive Committees Working. Group. Am J Kidney Ois. 2000;36:646-6I. PK

89.  Bakris GL, Weir MR. Angiotensin-converting-enzyme inhibitor-associated elevations in serum creatinine: Is this a cause for concern? Arch Intern Med. 2000; 160:685-93. M

90.  National Cholesterol Education Program. Third Report of the National Cholesterol Education Program (NCEP) Bxpert Panel on Detection, Evaluation, and Treatment of High Blood Cholesterol in Adults (Adult Treatment Panel III) fi­nal report. Circulation. 2002:106: . PR

91.  Kjcldsen SE, Dahlaf B, Dcvcrcnx RB, ctal. Effects of losartan on cardiovascular morbidity and mortality in patients with isolated systolic hypertension and left ventricular hypertrophy: a Losartan Intervention for Endpoint Reduction (LIFE) substudy. JAMA. 2002;288:. RA

92.  Hyman DJ. Pavlik VN, Characteristics of patients with uncontrolled hypertension in the United States. N Engl J Med. 200I:345:479-86. X

93.  Staessen: JA, Wang J. Blood-pressure lowering for the secondary prevention of stroke. [Commentary]. Lances. 2001: 358:1026-7.

94.  Di Bari M. Pahor M, Franse LV, ctal. Dementia and disability outcomes in large hypertension trials: lessons learned from the systolic hypertension in the elderly program (SHEP) trial. Am J Epidemial 2001:153:72-8. SA

95.  Writing Group for the Women's Health Initiative Investigators. Risks and benefits of estrogen plus progestin in healthy postmenopausal women: Principal results from the Women's Health Initiative randomized controlled trial JAMA. 2002; 28S:32l-3$."KA

96.  National High Blood Pressure Education Program. Report of the National High Blood Pressure Education Program Working Group or, High Blood Pressure in Pregnancy. Am J Obstet Gynecol. 2000; 183:81-822. PR

97.  Barrier PA. Li JT, Jensen NM. Two words to improve physician-patient communication. What else? Mayo Clin Proc. 2003; 78:211-1. PR

98.  Phillips LS, Branch WT, Cook CB, et al. Clinical inertia. Ann Intern Med. 2001; 135:825-34.

99.  Balas EA, Weingarten S, Garb CT, et al. Improving preventive care by prompting physicians. Arch Intern Med. 2000; 160:301-8. C

100.  Boulware LE. Daumit GL, Frick KD, et al. An evidence-based review of patient-centered behavioral interventions for hypertension. Am J Prev Med. 2001;21:221-32. PR. M

101.  Flegal KM, Carroll MD, Ogden CL Johnson CL. Prevalence, and trends in obesity among US adults, , JAMA. 2002;288:1723-7. X

102.  VII доклад Объединенной комиссии по выявлению и лечению артериальной гипертонии, 2003.

103.  , , Корнацький здоров'я та оптимізації медичної допомоги населенню України. – Київ, 2002. – 202 с.

104.  , Шевченко ість ціноутворення кардіологічної допомоги в Україні. – Київ, 2005. – 172 с.

105.  Коваленко стан здоров'я народу та напрямки його покращання в Україні. – Київ, 2005. – 140 с.

106.  Национальные рекомендации по профилактике, диагностике и лечению артериальной гипертонии. – Российский национальный конгресс кардиологов 11 октября 2001 г.

107.  Richard V Birtwhistle, Marshall S Godwin at al. Randomised eqnivalence trial comparing three and six month of fllow np ofpatrents with hypertension by family practitioners. BMS, vol. 328: 204-206.

108.  Гиляревский использования доказательной информации при создании современных клинических рекомендаций по лечению артериальной гипертонии. – Международный журнал медицинской практики, - №С. 62-69.

109.  Наказ МОЗ України № 000 від 27.07.1998 Про затвердження Тимчасових галузевих уніфікованих стандартів медичних технологій діагностично-лікувального процесу стаціонарної допомоги дорослому населенню в лікувально-профілактичних закладах України та Тимчасових стандартів обсягів діагностичних досліджень, лікувальних заходів та критерії якості лікування дітей.

110.  Наказ МОЗ України № 000 від 28.12.2002 Про затвердження тимчасових нормативів надання медичної допомоги дитячому населенню в умовах амбулаторно-поліклінічних закладів

111.  Наказ МОЗ України № 000 від 28.12.2002 Про затвердження нормативів надання медичної допомоги та показників якості медичної допомоги.

112.  Наказ МОЗ України № 000від 05.05.2003 Про затвердження тимчасових державних соціальних нормативів за спеціальністю «Загальна практика - сімейна медицина».

113.  Наказ МОЗ України № 24 від 17.01.2005 Про затвердження протоколів надання медичної допомоги за спеціальністю "Медицина невідкладних станів".

114.  Наказ МОЗ України № 000 від 19.02.2005 Про затвердження протоколів діагностики та лікування кардіоревматологічних хвороб у дітей.

115.  Наказ МОЗ України № 56 від 06.02.2008 Про затвердження клінічних протоколів санаторно-курортного лікування в санаторно-курортних закладах (крім туберкульозного профілю) для дорослого населення

116.  Наказ МОЗ України № 57 від 07.02.2008 Про затвердження державних соціальних нормативів у сфері реабілітації інвалідів. Державні соціальні нормативи у сфері реабілітації інвалідів за лікарською спеціальністю “Кардіологія“

117.  Наказ МОЗ України № 000 від 12.05.2008 Про затвердження стандартів санаторно-курортного лікування дітей з соматичною патологією

118.  Наказ МОЗ України № 000 від 28.05.2009 Про затвердження клінічних протоколів санаторно-курортного лікування дітей в санаторно-курортних закладах України

ДОДАТОК 1

Члени рабочої групи з адаптації клінічної настанови 2006 р.

Гойда Ніна	д. м.н., професор, проректор НМАПО ім.
Головащук Лариса	медична сестра загальної практики-сімейної медицини
Заремба Євгенія	професор кафедри сімейної медицини Львівського НМУ ім. Данила Галицького
Ілляш Марія	Зав. відділом, професор Національного наукового центру "Інститут кардіології ім. академіка "
Кондратенко Тетяна	пацієнт
Кривенок Володимир	сімейний лікар вищої категорії, завідувач відділом сімейної медицини, м. Київ
Матвієць Людмила	психолог, психотерапевт
Матюха Лариса	доцент кафедри сімейної медицини НМАПО ім.
Олійник Марина	доцент Українського тренінгового центру сімейної медицини НМУ ім.

Міжнародні експерти

Росс Грета	Велика Британія
Юргова Єва	Словаччина
Новічкова Олена	Росія

Технічна підтримка

Степаненко Алла	Директор Проекта ТАСIS, д. м.н., профессор
Варивончик Денис	Эксперт Проекта ТАСIS, к. м.н.
Казачок Юлия	Менеджер Проекта ТАСIS

ДОДАТОК 2

Алгоритм лікарської тактики в разі виявлення артеріальної гіпертензії

 

ДОДАТОК 3

Класифікація доказів

Дослідження, із яких були взяті докази, що підтверджують деякі клінічні рекомендації, були класифіковані і переглянуті членами робочої групи. Схема класифікації узята з 7-ї доповіді ОНК.2

M	Мета-аналіз; узагальнена оцінка результатів клінічних досліджень за допомогою статистичних методів
RA	Рандомізовані контрольовані дослідження
RE	Ретроспективний аналіз; їх називають також дослідженнями «випадок-контроль»
F	Проспективні дослідження; їх називають також когортними дослідженнями, включаючи дослідження даних анамнезу і катамнезу.
X	Популяційні дослідження; їх називають також дослідженнями поширеності
PR	Огляд літератури та практичних рекомендацій
C	Клінічні дослідження (не рандомізовані)

ДОДАТОК 4

Програма роботи команди амбулаторії сімейного лікаря з пацієнтом (лікар, сімейна медична сестра, психолог)

Програма розрахована на 3 заняття (індивідуальних, або з групою до 4 чоловік)

Заняття 1

Тема: Дати пацієнту основні відомості про АГ

Задачі: Висвітлити поняття життя і здоров'я. Що таке артеріальний тиск здорової людини? Що таке АГ? Які фактори сприяють виникненню АГ? Які можуть бути ускладнення якщо тиск підвищений (гостре порушення мозкового кровообігу, гіпертонічні кризи, ніс ові кровотечі). Навчити членів родини пацієнта і самого пацієнта вимірювати пульс і артеріальний тиск. З'ясувати чи немає нез'ясованих питань по темі.

Заняття 2

Тема: Психологічні причини АГ

Задачі: Разом з пацієнтами спробувати вимальовувати портрет гіпертоніка. Міжособистісні стосунки, створення психологічної мотивації на здоров'я. Провести дискусію щодо здорового образу життя і дати пацієнтам можливість визначити власні фактори ризику і ознаки захворювання.

Заняття 3

Тема: Рекомендації по збереженню здорового образу життя. Створення у пацієнта мотивації на здоров'я.

Задачі: дати рекомендації щодо дотримання пацієнтом спеціального режиму праці і відпочинку, дієтичного харчування, фізичної активності, пошуку зниження впливу факторів ризику. Провести ділову гру "Чи вміємо ми вести здоровий спосіб життя?"

Навчання першої самодопомоги при гіпертонічному кризі. Виробити мотивацію на регулярний вимір АТ, вживання медикаментозних засобів. Ознайомити з елементами аутотренінгу.

[1] The Eclampsia Trial Collaborative Group (1995), який проти судомний препарат для жінок з еклампсією. Докази з Трала об’єднаної групи з еклампсії // Дфтсуе 345: 1455-63