9. отримувати дозволи на загальне використання природних ресурсів;
Тема 4.
Правові засади управління в сфері охорони довкілля та використання природних ресурсів.
70. До органів управління в сфері охорони довкілля відноситься:
1. Міністерство охорони навколишнього природного середовища;
2. Міністерство лісів і ландшафтів;
3. Міністерство з питань екології, земель та заповідної справи;
4. Міністерство екологічної безпеки.
5. Міністерство охорони здоров’я та довкілля
71. Національна доповідь про стан навколишнього природного середовища в Україні готується, затверджується Верховною Радою України та публікується:
1. раз на рік;
2. раз на 2 роки;
3. раз на 5 років;
4. раз на місяць.
5. щоквартально
72. Загальне природокористування здійснюється:
1. за дозволами та ліцензіями, які видаються державними органами;
2. за дозволом власника або користувача природних ресурсів;
3. без жодного дозволу після внесення спеціальної плати;
4. безоплатно та без жодного дозволу;
5. безоплатно за дозволом власника або користувача природних ресурсів.
73. Загальне використання природних ресурсів здійснюється:
безоплатно; без закріплення цих ресурсів за окремими особами за спеціальними дозволами без надання відповідних дозволів за плату для здійснення виробничої діяльності за погодженням із власником ресурсів74. Загальне використання природних ресурсів здійснюється:
1. для задоволення життєво необхідних потреб
2. за спеціальними дозволами
3. без надання відповідних дозволів
4. безоплатно;
5. за плату
6. для здійснення виробничої діяльності
7. на пільгових умовах
75. Загальне використання природних ресурсів здійснюється:
1. за спеціальними дозволами
2. без надання відповідних дозволів;
3. безоплатно;
4. за плату
5. для здійснення виробничої діяльності
6. без закріплення цих ресурсів за окремими особами
7. за рішенням органів місцевої влади
76. Спеціальне використання природних ресурсів здійснюється:
1. для задоволення життєво необхідних потреб
2. за спеціальними дозволами
3. без надання відповідних дозволів;
4. безоплатно;
5. за плату
6. для здійснення виробничої діяльності
7. без закріплення цих ресурсів за окремими особами
77. Спеціальне використання природних ресурсів здійснюється:
1. на підставі спеціальних дозволів, зареєстрованих у встановленому порядку;
2. без надання відповідних дозволів;
3. безоплатно;
4. за плату;
5. для здійснення виробничої діяльності;
6. без закріплення цих ресурсів за окремими особами;
7. спеціально уповноваженими державними органами;
78. Основними завданнями Мінприроди є:
1. надання земельних ділянок у користування
2. забезпечення реалізації державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища
3. збір, видалення та утилізація відходів
4. забезпечення охорони водних об’єктів
5. здійснення управління та регулювання у сфері охорони навколишнього природного середовища
6. здійснення державного контролю за додержанням вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища
7. нагляд за дотриманням законодавства
79. Урядовими органами державного управління у сфері охорони навколишнього природного середовища зі спеціальними повноваженнями є:
1. Президент України
2. їни
3. Державна екологічна інспекція
4. Конституційний суд
5. Державна служба заповідної справи
6. Міністерство надзвичайних ситуацій
7. Державна гідрометеорологічна служба
80. Органи державного управління загальної компетенції в галузі екології є:
1. Прокуратура
2. Рада Міністрів АРК
3. Конституційний суд України
4. Кабінет Міністрів України
5. Міністерство охорони здоров’я
6. Місцеві державні адміністрації
7. Виконавчі органи сільських селищних рад, в межах делегованих повноважень органів державного управління в галузі охорони довкілля
8. Виконавчі органи міських рад, в межах делегованих повноважень органів державного управління в галузі охорони довкілля
9. Міністерство надзвичайних екологічних ситуацій
Тема 5
Правове регулювання екологічної експертизи.
81. Висновки громадської екологічної експертизи:
1. загальнообов'язкові;
2. обов'язкові для розгляду державною екологічною експертизою;
3. носять рекомендаційний характер;
4. є обов'язковими для громадськості.
5. є обов’язковими для державних органів
82. Державна екологічна експертиза є обов'язковою:
1. для всіх видів діяльності та об'єктів;
2. для об'єктів, які використовують природні ресурси;
3. для видів діяльності об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку;
4. для об'єктів визначених органами місцевого самоврядування.
5. для проектів нормативно-правових актів
83. Державна екологічна експертиза видів діяльності та об’єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку проводиться після оголошення замовником через засоби масової інформації... :
1. Заяви про наміри
2. Повідомлення про проведення громадських слухань
3. Місця розташування об’єкта
4. Заяви про екологічні наслідки діяльності
5. Дозволу на будівництво
84. Висновки екологічної експертизи складаються з
1. вступної, описової
2. вступної, констатуючої, заключної
3. вступної, резулятивної
4. вступної, резулятивної, заключної, висновків
5. попередньої, описової, заключної
85. Виберіть правильну форму екологічної експертизи:
1. науково-технічна
2. державна
3. судова
4. судово-медична
5. інвестиційна
86. Правильною формою екологічної експертизи є:
1. медична
2. інвестиційна
3. науково-технічна
4. громадська
5. судово-медична
87. Об’єктами екологічної експертизи є:
1. матеріали екологічного аудиту
2. дані екологічного моніторингу
3. передпроектні, проектні матеріали
4. проекти будівництва житлових будинків
5. документація по впровадженню нової техніки, реалізація яких може призвести до порушення екологічних нормативів
6. діючі об’єкти та комплекси, що мають значний негативний вплив на стан навколишнього природного середовища
7. матеріали будівництва житлових будинків
88. Основними завданнями екологічної експертизи є:
1. встановлення відповідності об'єктів експертизи вимогам екологічного законодавства, будівельних норм і правил
2. організація комплексної, науково обгрунтованої оцінки об'єктів екологічної експертизи
3. визначення ступеня екологічного ризику і безпеки запланованої чи здійснюваної діяльності
4. оцінка впливу діяльності об'єктів екологічної експертизи на стан навколишнього природного середовища, і якість природних ресурсів
5. заборона будівництва екологічно-небезпечних об’єктів
6. оцінка економічної доцільності діяльності
7. підготовка об'єктивних, всебічно обгрунтованих висновків екологічної експертизи
8. оцінка заподіяної довкіллю шкоди для відшкодування шкоди за рішенням суду
9. встановлення відповідності об’єктів експертизи вимогам законодавства про охорону здоров’я
89. Основними принципами екологічної експертизи є:
1. забезпечення інтересів інвестора
2. гарантування безпечного для життя і здоров’я людей навколишнього природного середовища
3. державне регулювання
4. збалансованість екологічних, економічних, медико-біологічних і соціальних інтересів та врахування громадської думки
5. безальтернативність
6. пріоритетності екологічного розвитку
7. екологічна безпека, територіально-галузева і економічна доцільність реалізації об’єктів екологічної експертизи, запланованої чи здійснюваної діяльності
8. платність
9. законність
90. Правопорушеннями в галузі екологічної експертизи є:
1. порушення встановленого законодавством порядку проведення екологічної експертизи
2. участь громадян у державній екологічній експертизі
3. надання свідомо неправдивих відомостей про екологічні наслідки діяльності об'єкта екологічної експертизи
4. розголошення інформації про об’єкт експертизи та його вплив на довкілля до завершення експертизи
5. недотримання під час реалізації об'єкта експертизи вимог щодо охорони навколишнього природного середовища
6. незаконне втручання будь-кого у проведення екологічної експертизи
7. фінансування екологічної експертизи з приватних джерел
8. підготовка свідомо неправдивого висновку державної екологічної експертизи
9. участь іноземних осіб у проведенні громадської екологічної експертизи
91. Правопорушеннями в галузі екологічної експертизи є:
1. розголошення інформації про об’єкт експертизи та його вплив на довкілля до завершення експертизи
2. надання дозволів на спеціальне природокористування; фінансування та реалізація проектів і програм чи діяльності, які можуть негативно впливати на стан навколишнього природного середовища без позитивного висновку екологічної експертизи
3. участь іноземних осіб у проведенні громадської екологічної експертизи
4. ухилення від надання на законну вимогу державних еколого-експертних органів і формувань необхідних відомостей і матеріалів
5. фінансування екологічної експертизи з приватних джерел
6. здійснення екологічної експертизи неправоздатними підприємствами, установами, організаціями, об'єднаннями громадян та іншими формуваннями
7. незаконне втручання будь-кого у проведення екологічної експертизи
8. участь громадян у державній екологічній експертизі
9. підготовка свідомо неправдивого висновку державної екологічної експертизи
Тема 6
Правове регулювання поводження з відходами
92. Відходи, що мають такі фізичні, хімічні, біологічні чи інші небезпечні властивості, які створюють або можуть створити значну небезпеку для навколишнього природного середовища і здоров'я людини та які потребують спеціальних методів і засобів поводження з ними називаються:
1. сільськогосподарські відходи;
2. транснаціональні відходи;
3. радіоактивні відходи;
4. небезпечні відходи;
5. побутові відходи;
93. Систематизований перелік кодів та назв відходів, призначений для використання в державній статистиці з метою надання різнобічної та обґрунтованої інформації про утворення, накопичення, оброблення (перероблення), знешкодження та видалення відходів називається:
1. державний реєстр відходів;
2. паспортизація відходів;
3. державний облік відходів;
4. моніторинг відходів;
5. державний класифікатор відходів;
94. Відходи, що не мають власника або власник яких невідомий, вважаються:
1. муніципальними;
2. локальними;
3. комунальними;
4. безхазяйними;
5. державними;
95. Транспортування відходів від місць їх утворення або зберігання до місць чи об’єктів оброблення, утилізації чи видалення називається:
1. перероблення відходів
2. виробництво відходів
3. розміщення відходів
4. перевезення відходів
5. оброблення відходів
96. Дії, спрямовані на запобігання утворенню відходів, їх збирання, перевезення, зберігання, оброблення, утилізацію, видалення, знешкодження і захоронення, включаючи контроль за цими операціями та нагляд за місцем видалення називаються:
1. поводження з відходами
2. оброблення відходів
3. розміщення відходів
4. перероблення відходів
5. виробництво відходів
97. Тимчасове розміщення відходів у спеціально відведених місцях чи об’єктах називається:
1. перевезення відходів
2. захоронення відходів
3. розміщення відходів
4. зберігання відходів
5. оброблення відходів
98. Використання відходів як вторинних матеріальних чи енергетичних ресурсів називається:
1. захоронення відходів
2. утилізація відходів
3. перероблення відходів
4. захоронення відходів
5. видалення відходів
99. Здійснення операцій з відходами, що не призводить до їх утилізації називається:
1. видалення відходів
2. знешкодження відходів
3. захоронення відходів
4. оброблення відходів
5. зберігання відходів
100. Зменшення чи усунення небезпечності відходів шляхом механічного, фізико-хімічного чи біологічного оброблення називається:
1. оброблення відходів
2. збирання відходів
3. знешкодження відходів
4. видалення відходів
5. захоронення відходів
101. Остаточне розміщення відходів при їх видаленні у спеціально відведених місцях чи на об’єктах таким чином, щоб довгостроковий шкідливий вплив відходів на навколишнє природне середовище та здоров’я людини не перевищував установлених нормативів, називається:
1. видалення відходів
2. зберігання відходів
3. знешкодження відходів
4. захоронення відходів
5. розміщення відходів
102. Зберігання та захоронення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи об’єктах називається:
1. збирання відходів
2. розміщення відходів
3. оброблення відходів
4. видалення відходів
5. утилізація відходів
103. Визначення режиму використання безхазяйних відходів покладається на:
1. Міністерство охорони навколишнього природного середовища;
2. екологічну інспекцію;
3. місцеві органи виконавчої влади ;
4. Міністерство охорони здоров’я ;
5. Кабінет Міністрів України;
104. Визначення режиму використання безхазяйних відходів покладається на:
1. Президента України
2. органи місцевого самоврядування
3. Кабінет Міністрів України
4. екологічну інспекцію
5. Міністерство охорони навколишнього природного середовища
105. Назвіть ознаки відходів:
1. утворюються в процесі життєдіяльності тварин;
2. можуть використовуватись, як вторинна сировина;
3. власник повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення;
4. власник не зобов’язаний їх позбутися;
5. можуть мати подальше використання за місцем утворення чи виявлення;
6. не можуть мати подальше використання за місцем утворення чи виявлення;
7. утворюються в процесі людської діяльності.
106. Основними принципами державної політики у сфері поводження з відходами є:
1. сприяння створенню об'єктів поводження з відходами;
2. пріоритетний захист навколишнього природного середовища та здоров'я людини від негативного впливу відходів;
2. повне видалення усіх відходів, що утворюються;
3. забезпечення ощадливого використання матеріально-сировинних та енергетичних ресурсів;
4. будівництво сміттєспалювальних заводів;
5. визначення режиму використання безхазяйних відходів;
6. сприяння створенню об'єктів захоронення відходів;
7. науково обгрунтоване узгодження екологічних, економічних та соціальних інтересів суспільства щодо утворення та використання відходів
107. Суб’єктами права власності на відходи є:
1. держава
2. громадяни України
3. територіальні громади
4. лише державні підприємства
5. лише фермерські господарства
6. підприємства, установи, організації усіх форм власності
7. Автономна Республіка Крим
8. лише підприємства та організації усіх форм власності
9. ніхто
108. Громадяни України, іноземці та особи без громадянства у сфері поводження з відходами мають право на:
1. дотримуватись вимог законодавства у сфері поводження з відходами
2. одержання в установленому порядку повної та достовірної інформації про безпеку об'єктів поводження з відходами як тих, що експлуатуються, так і тих, будівництво яких планується
3. вносити в установленому порядку плату за користування послугами підприємств, установ та організацій, що займаються видаленням і захороненням відходів
4. відшкодування шкоди, заподіяної їх здоров'ю та майну внаслідок порушення законодавства про відходи
5. безпечні для їх життя та здоров'я умови при здійсненні операцій щодо поводження з відходами
6. відвідування в установленому порядку спеціально відведених місць чи об'єктів поводження з відходами
7. виконувати інші обов'язки, передбачені законодавством, щодо запобігання забрудненню навколишнього природного середовища відходами
8. участь в обговоренні питань, пов'язаних із розміщенням, проектуванням, спорудженням та експлуатацією об'єктів поводження з відходами
9. вносити в установленому порядку плату за користування послугами підприємств, установ та організацій, що займаються збиранням, зберіганням, перевезенням, знешкодженням відходів
109. З метою обмеження та запобігання негативному впливу відходів на навколишнє природне середовище та здоров'я людини забороняється:
1. вести будь-яку господарську діяльність, пов'язану з утворенням відходів, без одержання від спеціально уповноважених органів виконавчої влади у сфері поводження з відходами лімітів на обсяги утворення та розміщення відходів
2. приймати рішення про розміщення і розвиток міст та інших населених пунктів із визначенням технічних та інших заходів щодо створення умов для утилізації чи видалення побутових відходів
3. вводити в дію нові і реконструйовані підприємства та інші об'єкти, які забезпечені устаткуванням і технологіями для безпечного поводження з відходами
4. передавати чи продавати небезпечні відходи громадянам, підприємствам, установам та організаціям, якщо вони не забезпечують утилізації чи видалення цих відходів екологічно безпечним способом
5. залучати дітей і підлітків до організованого збирання відходів (як вторинної сировини), небезпечних для здоров'я
6. проектувати та будувати регіональні і міжрегіональні комплекси оброблення, знешкодження, утилізації та видалення відходів, якщо вони відповідають екологічним та санітарно-гігієнічним вимогам
7. порушувати строки переробки відходів, ввезених в Україну відповідно до встановлених квотами умов
8. ввезення в Україну відходів з метою їх зберігання чи захоронення
9. використовувати результати наукових досліджень, впроваджувати в практику винаходи, застосовувати нову техніку, якщо вони передбачають запобігання чи мінімізацію обсягів утворення відходів на всіх стадіях технологічного процесу, їх утилізацію та безпечне видалення
110. Правопорушення у сфері поводження з відходами:
1. зберігання відходів на території підприємств
2. порушення встановленого порядку поводження з відходами, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища
3. перевезення відходів водними шляхами
4. самовільне розміщення чи видалення відходів
5. порушення порядку ввезення в Україну, вивезення і транзиту через її територію відходів як вторинної сировини
6. приховування перевищення встановлених лімітів на обсяги утворення та розміщення відходів
7. вивезення відходів в інші держави
8. несвоєчасне внесення платежів за розміщення відходів
9. перевезення відходів з однієї області в іншу
111. У сфері поводження з відходами особи несуть відповідальність за:
1. перевезення відходів з однієї області в іншу
2. зберігання відходів на території підприємств
3. вивезення відходів в інші держави
4. приховування, перекручення або відмову від надання повної та достовірної інформації за запитами посадових осіб і громадян та їх об'єднань стосовно безпеки утворення відходів та поводження з ними
5. порушення правил ведення первинного обліку та здійснення
контролю за операціями поводження з відходами
6. транзит небезпечних відходів територією України
7. недотримання умов ввезення відходів як вторинної сировини
на територію України
8. виробництво продукції з відходів чи з їх використанням без відповідної нормативно-технічної та технологічної документації, погодженої в установленому порядку
9. порушення вимог безпечного перевезення небезпечних відходів
Тема 7
Юридична відповідальність за екологічні правопорушення.
112. Як правильно називається Розділ Кримінального кодексу України, в якому розміщені основні склади екологічних злочинів:
1. Злочини проти довкілля
2. Злочини проти власності
3. Злочини проти громадської безпеки
4. Злочини проти екології
5. Злочини проти безпеки виробництва
113. У якому Розділі Кримінального кодексу України передбачений такий злочин як – забруднення атмосферного повітря:
1. Злочини у сфері господарської діяльності
2. Злочини проти екологічних прав громадян
3. Злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту
4. Злочини проти безпеки виробництва
5. Злочини проти довкілля
114. У якому Розділі Кримінального кодексу України передбачений такий злочин як – порушення законодавства про континентальний шельф України:
1. Злочини проти миру
2. Злочини у сфері господарської діяльності
3. Злочини у сфері недоторканості державних кордонів
4. Злочини проти довкілля
5. Злочини проти екології
115. У якому Розділі Кримінального кодексу України передбачений такий злочин як – безгосподарське використання земель:
1. Злочини у сфері недоторканості державних кордонів
2. Злочини проти довкілля
3. Злочини у сфері господарської діяльності
4. Злочини проти власності
5. Злочини проти екологічних прав громадян
116. Який склад злочину передбачений у Розділі 8 Кримінального кодексу України:
1. хуліганство
2. порушення обов’язків щодо охорони майна
3. порушення законодавства про захист рослин
4. незаконне полювання на свійських тварин
5. порушення правил міжнародних польотів
117. Види екологічно-правової відповідальності:
1. конституційна відповідальність
2. цивільно-правова відповідальність
3. таксова відповідальність
4. кримінальна відповідальність
5. дуалістична відповідальність
6. адміністративна відповідальність
7. особиста відповідальність
118. Види шкоди, яку можуть завдати екологічним правовідносинам:
1. знищення, забруднення, пошкодження природних ресурсів
2. пошкодження місць існування свійських тварин
3. моральна шкода
4. забруднення навколишнього природного середовища
5. порушення екологічної рівноваги в природному середовищі
6. знищення засаджених присадибних ділянок
7. забруднення космосу
119. Кодексом про адміністративні правопорушення України не передбачена відповідальність за такі екологічні правопорушення:
1. самовільне зайняття земельної ділянки
2. викиду в атмосферне повітря вуглекислого газу внаслідок життєдіяльності людини
3. порушення права державної власності на води
4. незаконне використання земель державного лісового фонду
5. незаконне полювання на свійських тварин
6. засмічення лісу відходами
7. самовільне випалювання сухої рослинності або її залишків
8. порушення виробництва продуктів харчування
9. незаконне вирощування маку
120. Кодексом про адміністративні правопорушення України передбачена відповідальність за такі екологічні правопорушення:
1. порушення виробництва продуктів харчування
2. незаконне вирощування маку
3. самовільне зайняття земельної ділянки
4. викиду в атмосферне повітря вуглекислого газу внаслідок життєдіяльності людини
5. порушення права державної власності на води
6. незаконне використання земель державного лісового фонду
7. незаконне полювання на свійських тварин
8. засмічення лісу відходами
9. самовільне випалювання сухої рослинності або її залишків
121. У Розділі 8 Кримінального кодексу України не передбачені такі склади екологічних злочинів:
1. незаконне полювання на свійських тварин
2. знищення або пошкодження лісових масивів
3. незаконне вирощування маку
4. порушення правил екологічної безпеки
5. невжиття заходів щодо ліквідації наслідків екологічного забруднення
6. масове знищення гнізд перелітних птахів
7. засмічення лісу відходами
8. викопування колодязів
9. забруднення атмосферного повітря
122. Розділ 8 Кримінального кодексу України передбачає такі склади екологічних злочинів:
1. порушення правил екологічної безпеки
2. невжиття заходів щодо ліквідації наслідків екологічного забруднення
3. масове знищення гнізд перелітних птахів
4. засмічення лісу відходами
5. порушення правил охорони вод
6. забруднення атмосферного повітря
7. порушення правил пожежної безпеки
8. знищення або пошкодження лісових масивів
9. незаконне вирощування маку
ОСОБЛИВА ЧАСТИНА
Тема 8
Правовий режим використання та охорони земель.
123. У Конституції України зазначено, що „земля є основним..., що перебуває під особливою охороною держави”:
1. засобом
2. базисом
3. національним багатством
4. джерелом територій
5. краєм
124. За яким критерієм землі України поділяються на категорії?
1. За господарським призначенням;
2. За формами власності;
3. За фактичним використання;
4. За основним цільовим призначенням;
5. За індивідуальним цільовим призначенням;
125. У якій відповіді неправильно названа категорія земель:
Землі лісогосподарського призначення; Землі оздоровчого призначення; Землі водного фонду; Землі науково-культурного призначення; Землі житлової та громадської забудови.126. У якій відповіді неправильно названа категорія земель?
1. Землі рекреаційного призначення;
2. Землі населених пунктів;
3. Землі лісогосподарського призначення;
4. Землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення;
5. Землі оздоровчого призначення;
127. На скільки категорій поділені землі України за основним цільовим призначенням у земельному кодексі України:
1. 3
2. 9
3. 5
4. 1
5. 15
128. Назвіть одну із функцій земель:
1. екологічна
2. демографічна
3. еволюційна
4. краєзнавча
5. соціальна
129. Назвіть правильну функцію земель:
1. демографічна
2. економічна
3. конституційна
4. відновлювальна
5. еволюційна
130. Назвіть відповідь в якій неправильно визначено заходи у галузі охорони земель:
1. державна комплексна програма спостережень
2. стандартизація і нормування
3. економічне стимулювання впровадження заходів щодо раціонального використання та охорони земель
4. встановлення обмежень (обтяжень) у використанні земельних ділянок;
5. розробка загальнодержавних і регіональних (республіканських) програм використання та охорони земель
131. Як називаються землі, які використовуються для організації відпочинку населення, туризму та проведення спортивних заходів?
1. землі сільськогосподарського призначення
2. землі оздоровчого призначення
3. землі рекреаційного призначення
4. землі лісогосподарського призначення
5. землі промисловості
132. Як називаються землі, що мають природні лікувальні властивості, які використовуються або можуть використовуватися для профілактики захворювань і лікування людей?
1. землі лісогосподарського призначення
2. землі оздоровчого призначення
3. землі сільськогосподарського призначення
4. землі природно-заповідного та іншого природоохоронного значення
5. землі водного фонду
133. Як називаються землі в межах населених пунктів, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об’єктів загального користування?
1. землі промисловості
2. землі сільськогосподарського призначення
3. землі житлової та громадської забудови
4. землі рекреаційного призначення
5. землі природно-заповідного та іншого природоохоронного значення
134. Як називаються землі вкриті лісовою рослинністю, а також не вкриті лісовою рослинністю, нелісові землі, які надані та використовуються для потреб лісового господарства?
1. землі сільськогосподарського призначення
2. землі оздоровчого призначення
3. землі рекреаційного призначення
4. землі лісогосподарського призначення
5. землі промисловості
135. Як називаються землі надані в установленому порядку підприємствам, установам та організаціям для здійснення відповідної діяльності?
1. землі сільськогосподарського призначення
2. землі рекреаційного призначення
3. землі житлової та громадської забудови
4. землі промисловості, транспорту, зв’язку, енергетики, оборони та іншого призначення
5. землі природно-заповідного та іншого природоохоронного значення
136. Як називаються землі надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури або призначені для цих цілей?
1. землі сільськогосподарського призначення
2. землі оздоровчого призначення
3. землі рекреаційного призначення
4. землі лісогосподарського призначення
5. землі промисловості
137. Право власності на земельну ділянку розповсюджується на простір, що знаходиться над та під поверхнею ділянки на висоту і глибину, необхідні для:
1. Видобування корисних копалин;
2. Дослідження надр;
3. Використання підземних вод;
4. Зведення житлових будівель;
5. Зведення підземних споруд.
138. В яких відповідях правильно вказані ознаки земельної ділянки як об’єкта права власності?
1. Частина земельної ділянки з надрами
2. Частина земної поверхні з установленими межами
3. Частина земельної ділянки у населеному пункті
4. Частина земельної ділянки певного призначення
5. Частина земельної ділянки з вагомим цільовим призначенням
139. Назвіть відповіді, в яких неправильно вказано завдання охорони земель:
1. забезпечення збереження земельних ресурсів;
2. забезпечення відтворення земельних ресурсів;
3. забезпечення розвитку фермерського господарства;
4. забезпечення збереження природних якостей земель;
5. забезпечення збереження набутих якостей земель.
140. Назвіть відповіді, в яких неправильно вказано що включає охорона земель:
1. захист сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників від необґрунтованого їх вилучення для інших потреб;
2. забезпечення функціонування єдиної екологічної мережі;
3. збереження природних водно-болотних угідь;
4. попередження погіршення естетичного стану та екологічної ролі антропогенних ландшафтів;
5. консервація деградованих та малопродуктивних земель.
141. В яких відповідях правильно вказані форми власності на землі в Україні?
1. державна
2. муніципальна
3. комунальна
4. приватна
5. основна
6. колективна
7. часткова
142. Суб’єктами права власності на землю є:
1. Кабінет міністрів України
2. лише державні та комунальні підприємства
3. фізичні та юридичні особи
4. територіальні громади
5. Президент України
6. держава
7. іноземні громадські організації
143. Завданням земельного законодавства є регулювання земельних відносин з метою:
1. використання земель не за цільовим призначенням
2. забезпечення права на землю громадян
3. максимального використання корисних властивостей землі
4. раціонального використання земель
5. охорони земель
6. забезпечення права на землю лише держави
7. забезпечення розвитку підприємництва
144. Назвіть відповіді, в яких правильно вказано завдання охорони земель:
1. забезпечення збереження земельних ресурсів;
2. захист сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників від необґрунтованого їх вилучення для інших потреб;
3. попередження погіршення естетичного стану та екологічної ролі антропогенних ландшафтів;
4. забезпечення функціонування єдиної екологічної мережі;
5. відтворення екологічної цінності природних і набутих якостей земель;
6. здійснення державного контролю за використанням та охороною земель;
7. забезпечення відтворення земельних ресурсів
145. Землі сільськогосподарського призначення не можуть передаватись у власність:
1. іноземним юридичним особам
2. громадянам
3. сільськогосподарським підприємствам
4. особам без громадянства
5. сільськогосподарським науково-дослідним установам
6. сільським професійно-технічним училищам
7. іноземним громадянам
146. Земельне законодавство базується на таких принципах:
1. поєднання особливостей використання землі як територіального базису, природного ресурсу і основного засобу виробництва
2. забезпечення рівності права власності на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави
3. втручання держави в здійснення громадянами, своїх прав щодо володіння, користування і розпорядження землею, крім випадків, передбачених законом
4. покращення якості земель шляхом внесення мінеральних добрив
5. забезпечення розвитку підприємництва
6. забезпечення раціонального використання та охорони земель
|
Из за большого объема этот материал размещен на нескольких страницах:
1 2 3 4 |
