Питання на модуль (стр. 4 )

1. вільно перебувати в лісах

2. заготівля деревини в порядку рубок головного користування

3. заготівля другорядних лісових матеріалів

4. безоплатно збирати для власного споживання дикорослі трав’яні рослини

5. створення відпочинкових таборів

6. побічні лісові користування

7. безоплатно збирати для власного споживання ягоди, гриби

228.  Постійні лісокористувачі мають право:

1. самостійно господарювати в лісах

2. на заготівлю деревини

3. на масові рубки в природно-заповідному фонді

4. вести первинний облік лісів

5. власності на заготовлену ними продукцію та доходи від її реалізації

6. забороняти доступ до інженерних споруд, які проходять через лісову ділянку, для їх обслуговування

7. на відшкодування збитків у випадках, передбачених законодавством

8. здійснювати відповідно до законодавства спорудження жилих будинків необхідних для ведення лісового господарства

9. вносити плату за загальне використання лісових ресурсів

229.  Постійні лісокористувачі не мають права:

1. на заготівлю деревини

2. здійснювати відповідно до законодавства спорудження жилих будинків необхідних для ведення лісового господарства

3. на відшкодування збитків у випадках, передбачених законодавством

4. використання лісової ділянки не за цільовим призначенням

5. на масові рубки в природно-заповідному фонді

6. самостійно господарювати в лісах

7. використання лісових ресурсів способами, які завдають шкоду навколишньому природному середовищу

8. забороняти доступ до інженерних споруд, які проходять через лісову ділянку, для їх обслуговування

9. вести облік лісів

230.  Постійні лісокористувачі мають такі обов’язки:

1. забезпечувати охорону лісових насаджень

2. самостійно господарювати в лісах

3. вести первинний облік лісів

4. на обов’язкову заготівлю деревини

5. спорудження лісових будинків

6. забезпечувати підвищення продуктивності лісових насаджень

7. своєчасно вносити плату за спеціальне використання лісових ресурсів

8. дотримуватись встановленого законодавством режиму використання земель

9. власності на доходи від реалізації заготовленої продукції

231.  До обов’язків постійних лісокористувачів не належать:

1. своєчасно вносити плату за спеціальне використання лісових ресурсів

2. дотримуватись встановленого законодавством режиму використання земель

3. самостійно господарювати в лісах

4. на заготівлю деревини

5. вести первинний облік лісів

6. на обов’язкову заготівлю деревини

7. забезпечувати охорону лісових насаджень

8. спорудження лісових будинків

9. власності на заготовлену ними продукцію

Тема 12

Правовий режим використання та охорони тваринного світу.

232.  Не належать до об'єктів тваринного світу :

1. дикі тварини - хордові, в тому числі хребетні (ссавці, птахи, плазуни, земноводні, риби та інші) і безхребетні

2. ембріони, яйця, лялечки диких тварин;

3. дикі тварини які утримуються у напіввільних умовах чи в неволі;

4. свійські тварини;

5. частини диких тварин (роги, шкіра тощо);

233.  Дія Закону України "Про тваринний світ" не поширюється на :

1. об'єкти тваринного світу

2. мурашники, боброві загати та інше житло і споруди тварин

3. місця гніздових колоній птахів

4. шляхи міграції диких тварин

5. середовище існування свійських тварин

234.  Право приватної власності на об'єкти тваринного світу припиняється у разі:

1. незабезпечення диким тваринам можливості розмноження

2. втечі дикої тварини із неволі

3. захворювання тварини на сказ

4. встановлення законодавчими актами заборони щодо перебування у приватній власності окремих об'єктів тваринного світу

5. смерті свійської тварини

235.  Вид спеціального використання тваринного світу, яке здійснюється шляхом добування диких звірів та птахів, що перебувають у стані природної волі або утримуються в напіввільних умовах у межах мисливських угідь і які можуть бути об'єктами полювання вважається:

1. рибальством

2. використання диких тварин з метою отримання продуктів їх життєдіяльності

3. мисливством

4. добуванням диких тварин

5. добування водних безхребетних

236.  До об'єктів тваринного світу належать:

1. свійські тварини

2. дикі тварини

3. частини диких тварин

4. залишки викопних тварин

5 середовище існування викопних тварин

6. середовище існування свійських тварин

7. продукти життєдіяльності диких тварин

237.  До об'єктів тваринного світу не належать:

1. середовище існування свійських тварин

2. залишки викопних тварин

3. дикі тварини

4. продукти життєдіяльності свійських тварин

5. частини диких тварин

6. продукти життєдіяльності диких тварин

7. лялечки

238.  У яких відповідях правильно названо форми права власності, в яких можуть перебувати об’єкти тваринного світу:

1. державній власності

2. корпоративній власності

3. комунальній власності

4. колективній власності

5. спільній власності

6. сумісній власності

7. приватній власності

239.  Громадяни відповідно до Закону України «Про тваринний світ» мають право:

1. на загальне і спеціальне використання об'єктів тваринного світу

2. охороняти тваринний світ

3. мати у власності окремі об'єкти тваринного світу

4. охороняти середовище перебування диких тварин

5. на компенсацію шкоди, завданої дикими тваринами

6. використовувати об'єкти тваринного світу відповідно до закону

7. відшкодовувати шкоду, заподіяну ними тваринному світу

240.  Громадяни відповідно до Закону України «Про тваринний світ» зобов’язані:

1. на загальне використання тваринного світу

2. мати у власності окремі об'єкти тваринного світу

3. на компенсацію шкоди, завданої дикими тваринами

4. сприяти відтворенню відновлюваних об'єктів тваринного світу

5. використовувати об'єкти тваринного світу відповідно до закону

6. відшкодовувати шкоду, заподіяну ними тваринному світу внаслідок порушення вимог законодавства про охорону, використання і відтворення тваринного світу

7. на спеціальне використання тваринного світу

241.  Загальне використання об’єктів тваринного світу здійснюється:

1. без вилучення об’єктів тваринного світу з природного середовища

2. з можливістю руйнування їхнього житла

3. шляхом використання корисних властивостей життєдіяльності тварин

4. в наукових, культурно-освітніх, виховних та інших цілях, не заборонених законом

5. з можливістю порушення існування диких тварин

6. на підставі дозволу на таке використання

7. з вилученням тварин з природного середовища під час промислового рибальства

242.  Під час здійснення загального використання об’єктів тваринного світу забороняється:

1. знищення тварин

2. використовувати корисні властивості життєдіяльності тварин

3. здійснювати спостереження за середовищем існування диких тварин

4. порушувати середовище існування тварин

5. погіршувати умови їх розмноження

6. руйнувати хатки свійських тварин

7. використовувати в наукових цілях, не заборонених законом

243.  Під час здійснення загального використання об’єктів тваринного світу не забороняється:

1. використовувати корисні властивості життєдіяльності тварин

2. знищення тварин

3. погіршувати умови їх розмноження

4. використовувати в наукових цілях, не заборонених законом

5. використовувати як запилювачів рослин

6. порушувати середовище існування тварин

7. руйнування їхнього житла

8. використовувати в естетичних цілях, не заборонених законом

9. використовувати в виховних цілях, не заборонених законом

244.  Основні вимоги та принципи охорони, раціонального використання і відтворення тваринного світу є:

1. додержання науково обгрунтованих нормативів і лімітів використання об'єктів тваринного світу

2. збереження умов існування видового і популяційного різноманіття тваринного світу в стані природної волі

3. раціональне використання корисних властивостей і продуктів життєдіяльності диких тварин

4. регулювання чисельності диких тварин в інтересах охорони здоров'я населення і запобігання заподіянню шкоди довкіллю

5. допустимість погіршення середовища існування, шляхів міграції та умов розмноження диких тварин

6. урахування висновків екологічної експертизи щодо об'єктів господарської та іншої діяльності, які можуть негативно впливати на стан тваринного світу

7. збереження цілісності природних угруповань свійських тварин

8. безоплатність за спеціальне використання об'єктів тваринного світу

9. урахування висновків екологічного аудиту щодо об'єктів господарської та іншої діяльності

245.  За які види спеціального використання об'єктів тваринного світу справляється збір:

1. мисливство

2. рибальство, включаючи добування водних безхребетних тварин

3. регулювання чисельності хижих і шкідливих тварин у порядку ведення мисливського і рибного господарства

4. використання об'єктів тваринного світу в культурно-освітніх цілях

5. використання об'єктів тваринного світу з метою регулювання чисельності диких тварин в інтересах охорони здоров'я населення

6. використання об'єктів тваринного світу в наукових цілях з метою відтворення тваринного світу

7. використання диких тварин з метою отримання продуктів їх життєдіяльності

8. добування (придбання) диких тварин з метою їх утримання і розведення у напіввільних умовах чи в неволі

9. використання об'єктів тваринного світу в наукових, культурно-освітніх, виховних та естетичних цілях у разі їх вилучення з природного середовища з метою отримання прибутку

Тема 13

Правовий режим об’єктів природно-заповідного фонду.

246.  Рішення про організацію чи оголошення територій та об'єктів природно-заповідного фонду місцевого значення та встановлення охоронних зон територій та об'єктів природно-заповідного фонду приймається:

1. Кабінетом Міністрів України

2. обласними, Київською та Севастопольською міськими радами

3. Міністерством охорони навколишнього природного середовища

4. Президентом України

5. Державним комітетом України по земельних ресурсах

247.  Рішення про створення природних заповідників, національних природних парків, а також щодо інших територій та об'єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення приймаються:

1. Кабінетом Міністрів України

2. обласними, Київською та Севастопольською міськими радами

3. Міністерством охорони навколишнього природного середовища

4. Президентом України

5. Державним комітетом України по земельних ресурсах

248.  Рішення про зміну меж природних заповідників, національних природних парків, а також щодо інших територій та об'єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення приймаються:

1. Президентом України

2. обласними, Київською та Севастопольською міськими радами

3. Міністерством охорони навколишнього природного середовища

4. Кабінетом Міністрів України

5. Державним комітетом України по земельних ресурсах

249.  Рішення скасування статусу природних заповідників, національних природних парків, а також щодо інших територій та об'єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення приймаються:

1. обласними, Київською та Севастопольською міськими радами

2. Президентом України

3. Міністерством охорони навколишнього природного середовища

4. Державним комітетом України по земельних ресурсах

5. Кабінетом Міністрів України

250.  Рішення зміну меж територій та об'єктів природно-заповідного фонду місцевого значення приймається:

1. обласними, Київською та Севастопольською міськими радами

2. Президентом України

3. Міністерством охорони навколишнього природного середовища

4. Державним комітетом України по земельних ресурсах

5. Кабінетом Міністрів України

251.  Рішення про скасування статусу територій та об'єктів природно-заповідного фонду місцевого значення приймається:

1. Державним комітетом України по земельних ресурсах

2. обласними, Київською та Севастопольською міськими радами

3. Міністерством охорони навколишнього природного середовища

4. Кабінетом Міністрів України

5. Президентом України

252.  Ділянки суші і водного простору з природними комплексами та об’єктами, що мають особливу природоохоронну, екологічну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність, яким відповідно до закону надано статус територій та об’єктів природно-заповідного фонду, називаються:

1. об’єкти природно-заповідного фонду

2. території природно-заповідного фонду

3. природно-заповідний фонд

4. землі природно-заповідного фонду

5. екологічна мережа

253.  Природоохоронні, науково-дослідні установи загальнодержавного значення, що створюються з метою збереження в природному стані типових або унікальних для даної ландшафтної зони природних комплексів з усією сукупністю їх компонентів, вивчення природних процесів і явищ, що відбуваються в них, розробки наукових засад охорони навколишнього природного середовища, ефективного використання природних ресурсів та екологічної безпеки, це –

1. природні заповідники

2. біосферні заповідники

3. заповідні урочища

4. регіональні ландшафтні парки

5. дендрологічні парки

254.  Як називаються природоохоронні, науково-дослідні установи міжнародного значення, що створюються з метою збереження в природному стані найбільш типових природних комплексів біосфери, здійснення фонового екологічного моніторингу, вивчення навколишнього природного середовища, його змін під дією антропогенних факторів?

1. природні заповідники

2. біосферні заповідники

3. дендрологічні парки

4. заказники

5. парки

255.  Природоохоронні, рекреаційні, культурно-освітні, науково-дослідні установи загальнодержавного значення, що створюються з метою збереження, відтворення і ефективного використання природних комплексів та об'єктів, які мають особливу природоохоронну, оздоровчу, історико-культурну, наукову, освітню та естетичну цінність, це -

1. ботанічні сади

2. дендрологічні парки

3. національні природні парки

4. заказники

5. заповідні урочища

256.  Природоохоронні рекреаційні установи місцевого чи регіонального значення, що створюються з метою збереження в природному стані типових або унікальних природних комплексів та об'єктів, а також забезпечення умов для організованого відпочинку населення, це -

1. ботанічні сади

2. заповідні урочища

3. природні заповідники

4. дендрологічні парки

5. регіональні ландшафтні парки

257.  З метою збереження і відтворення природних комплексів чи їх окремих компонентів природні території та об’єкти оголошуються:

1. біосферними заповідниками

2. регіональними ландшафтними парками

3. ботанічними садами

4. зоологічними парками

5. заказниками

258.  Окремі унікальні природні утворення, що мають особливе природоохоронне, наукове, естетичне і пізнавальне значення, з метою збереження їх у природному стані без вилучення земельних ділянок, водних та інших природних об'єктів у їх власників або користувачів оголошуються:

1. пам'ятками природи

2. зоологічними парками

3. ботанічними садами

4. дендрологічними парками

5. регіональними ландшафтними парками

259.  Лісові, степові, болотні та інші відокремлені цілісні ландшафти, що мають важливе наукове, природоохоронне і естетичне значення, з метою збереження їх у природному стані, без вилучення земельних ділянок, водних та інших природних об'єктів у їх власників або користувачів оголошуються:

1. заказники

2. зоологічними парками

3. парками-пам'ятками садово-паркового мистецтва

4. заповідними урочищами

5. ботанічними садами

260.  З метою збереження, вивчення, акліматизації, розмноження в спеціально створених умовах та ефективного господарського використання рідкісних і типових видів місцевої і світової флори шляхом створення, поповнення та збереження ботанічних колекцій, ведення наукової, навчальної та освітньої роботи, створюються:

1. зоологічні парки

2. ботанічні сади

3. парками-пам'ятками садово-паркового мистецтва

4. регіональними ландшафтними парками

5. заповідні урочища

261.  Як називаються території природно-заповідного фонду, що створюються з метою збереження і вивчення у спеціально створених умовах різноманітних видів дерев і чагарників та їх композицій для найбільш ефективного наукового, культурного, рекреаційного та іншого використання?

1. пам'ятками природи

2. зоологічними парками

3. природні заповідники

4. дендрологічні парки

5. парками-пам'ятками садово-паркового мистецтва

262.  З метою організації екологічної освітньо-виховної роботи, створення експозицій рідкісних, екзотичних та місцевих видів тварин, збереження їх генофонду, вивчення і розробки наукових основ її розведення в неволі, створюються:

1. природні заповідники

2. парками-пам'ятками садово-паркового мистецтва

3. ботанічні сади

4. заповідні урочища

5. зоологічні парки

263.  Найбільш визначні та цінні зразки паркового будівництва з метою охорони їх і використання в естетичних, виховних, наукових, природоохоронних та оздоровчих цілях оголошуються:

1. зоологічними парками

2. ботанічними садами

3. парками-пам'ятками садово-паркового мистецтва

4. заповідними урочищами

5. дендрологічними парками

264.  Для забезпечення необхідного режиму охорони природних комплексів та об'єктів природних заповідників, запобігання негативному впливу господарської діяльності на прилеглих до них територіях установлюються

1. зони антропогенних ландшафтів

2. зони регульованої рекреації

3. відпочинкові зони

4. заповідна зона

5. охоронні зони

265.  До природних територій та об'єктів природно-заповідного фонду України належать:

1. дендрологічні парки

2. зоологічні парки

3. регіональні ландшафтні парки

4. ботанічні сади

5. пам'ятки природи

6. парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва

7. заповідні урочища

266.  До природних територій та об'єктів природно-заповідного фонду України не належать:

1. природні заповідники

2. зоологічні парки

3. ботанічні сади

4. парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва

5. біосферні заповідники

6. національні природні парки

7. регіональні ландшафтні парки

267.  До штучно створених об'єктів природно-заповідного фонду України належать:

1. регіональні природні парки

2. біосферні заповідники

3. національні природні парки

4. природні заповідники

5. зоологічні парки

6. ботанічні сади

7. парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва

268.  До штучно створених об'єктів природно-заповідного фонду України не належать:

1. дендрологічні парки

2. національні природні парки

3. регіональні природні парки

4. зоологічні парки

5. ботанічні сади

6. парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва

7. природні заповідники

269.  У межах ботанічних садів для забезпечення необхідного режиму охорони та ефективного використання можуть бути виділені зони:

1. зона стаціонарної рекреації

2. зона антропогенних ландшафтів

3. буферна зона

4. зона регульованої рекреації

5. експозиційна зона

6. заповідна зона

7. наукова зона

270.  Згідно з функціональним зонуванням територій національних природних парків поділяється на такі зони:

1. заповідна зона

2. господарська зона

3. зона стаціонарної рекреації

4. експозиційна зона

5. наукова зона

6. буферна зона

7. зона антропогенних ландшафтів

271.  Згідно з функціональним зонуванням територія біосферних заповідників поділяється на такі зони:

1. господарська зона

2. зона антропогенних ландшафтів

3. буферна зона

4. зона регульованої рекреації

5. заповідна зона

6. експозиційна зона

7. зона стаціонарної рекреації

272.  Згідно з функціональним зонуванням території регіональних ландшафтних парків поділяються на такі зони:

1. заповідна зона;

2. господарська зона

3. буферна зона;

4. експозиційна зона;

5. наукова зона;

6. зона стаціонарної рекреації;

7. зона антропогенних ландшафтів.

273.  Завданням законодавства України про природно-заповідний фонд України є регулювання суспільних відносин щодо:

1. організації територій та об’єктів про природно-заповідного фонду

2. охорони територій та об’єктів про природно-заповідного фонду

3. використання територій та об’єктів про природно-заповідного фонду

4. створення екологічної мережі

5. відтворення їх природних комплексів природно-заповідного фонду

6. управління у галузі охорони

7. охорони лісу

8. охорона земель

9. раціональне використання тваринного світу

274.  До природних територій та об'єктів природно-заповідного фонду України належать:

1. національні природні парки

2. дендрологічні парки

3. парки-пам'ятки садово-паркового мистецтв

4. ботанічні сади

5. зоологічні парки

6. заповідні урочища

7. природні заповідники

8. біосферні заповідники

9. заказники

275.  До штучно створених об'єктів природно-заповідного фонду України не належать:

1. дендрологічні парки

2. національні природні парки

3. парки-пам'ятки садово-паркового мистецтв

4. заповідні урочища

5. зоологічні парки

6. ботанічні сади

7. заказники

8. біосферні заповідники

9. природні заповідники

276.  Збереження територій та об'єктів природно-заповідного фонду забезпечується шляхом:

1. поділу земель на категорії

2. встановлення заповідного режиму

3. введення надзвичайного стану

4. встановлення водоохоронних зон

5. ведення кадастрів природних ресурсів

6. встановлення підвищеної відповідальності за порушення режиму їх охорони та використання, а також за знищення та пошкодження заповідних природних комплексів та об'єктів

7. організації систематичних спостережень за станом заповідних природних комплексів та об’єктів

8. здійснення державного та громадського контролю за додержанням режиму їх охорони та використання

9. проведення широкого міжнародного співробітництва у цій сфері

277.  Збереження територій та об'єктів природно-заповідного фонду забезпечується шляхом:

1. здійснення державного контролю за додержанням режиму їх охорони та використання

2. введення надзвичайного стану

3. запровадження економічних важелів стимулювання їх охорони

4. додержання вимог щодо охорони територій та об’єктів природно-заповідного фонду під час здійснення господарської, управлінської та іншої діяльності

5. проведення комплексних досліджень з метою розробки наукових основ їх збереження та ефективного використання

6. ведення кадастрів природних ресурсів

7. встановлення заповідного режиму

8. поділу лісів на категорії

9. ведення кадастрів природних ресурсів

278.  Території та об’єкти природно-заповідного фонду з додержанням законодавства України можуть використовуватись:

1. у природоохоронних цілях

2. у науково-дослідних цілях

3. в оздоровчих цілях

4. в рекреаційних цілях

5. в освітньо-виховних цілях

6. у заготівельних цілях

7. в історично-наукових цілях

8. в історичних цілях

9. у зоологічних цілях

279.  На території природних заповідників забороняється:

1. будівництво споруд, не пов’язаних з діяльністю природних заповідників

2. спорудження у встановленому порядку будівель та інших об'єктів, необхідних для виконання поставлених перед заповідником завдань

3. застосування хімічних засобів

4. влаштування місць відпочинку населення

5. розробка корисних копалин

6. збереження та відновлення рослинних угруповань

7. мисливство

8. збереження природних комплексів

9. відновлення гідрологічного режиму

280.  Відповідальність за порушення законодавства про природно-заповідний фонд несуть особи, винні у:

1. перебуванні без дозволу у господарських зонах національних природних парків

2. нецільовому використанні територій та об'єктів природно-заповідного фонду

3. створенні перешкод для відпочинку громадян на територіях природних заповідників

4. здійсненні в межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду, їх охоронних зон забороненої господарської діяльності

5. невжитті заходів щодо попередження і ліквідації екологічних наслідків аварій та іншого шкідливого впливу на території та об'єкти природно-заповідного фонду

6. порушенні вимог щодо використання територій та об'єктів природно-заповідного фонду

7. здійсненні рекреаційної діяльності в межах регіональних ландшафтних парків

8. самочинній зміні меж, відведенні територій та об'єктів природно-заповідного фонду для інших потреб

9. створенні приватних об’єктів об'єктів природно-заповідного фонду

281.  Відповідальність за порушення законодавства про природно-заповідний фонд несуть особи, винні у:

1. здійсненні рекреаційної діяльності в межах національних природних парків

2. порушенні вимог проектів створення та організації територій природно-заповідного фонду

3. створенні приватних об’єктів об'єктів природно-заповідного фонду

4. порушенні строків і порядку розгляду клопотань про створення територій та об'єктів природно-заповідного фонду

5. псуванні, пошкодженні чи знищенні природних комплексів територій та об'єктів природно-заповідного фонду та зарезервованих для включення до його складу

6. створенні перешкод для відпочинку громадян на територіях природних заповідників

7. організації на територіях та об'єктах природно-заповідного фонду, в їх охоронних зонах господарської діяльності без попереднього проведення екологічної експертизи або з порушенням її висновків

8. самочинній зміні меж, відведенні територій та об'єктів природно-заповідного фонду для інших потреб

9. здійсненні рекреаційної діяльності в межах регіональних ландшафтних парків

Тема 14

Правове регулювання використання та охорони атмосферного повітря.

282.  Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися стаціонарними джерелами після отримання дозволу, який видається:

1. органами місцевого самоврядування

2. Кабінетом Міністрів України

3. місцевими державними адміністраціями

4. територіальним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів

5. санітарно-епідеміологічною службою України

283.  На збереження та відновлення природного стану атмосферного повітря, створення сприятливих умов для життєдіяльності, забезпечення екологічної безпеки та запобігання шкідливому впливу атмосферного повітря на здоров'я людей та навколишнє природне середовище спрямований Закон України:

1. Про екологічний аудит;

2. Про охорону атмосферного повітря;

3. Про природно заповідний фонд;

4. Про зону надзвичайного екологічного лиха;

5. Про відходи

284.  Перелік забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря переглядається Кабінетом Міністрів України за пропозицією спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів і спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань охорони здоров'я не менше одного разу на:

1. десять років;

2. два роки;

3. п’ять років;

4. один рік;

5. три роки.

285.  Атмосферне повітря це –

1. природна суміш газів, які впливають на життя і здоров'я людей та знаходяться в межах жилих, виробничих та інших приміщеннях

2. життєво важливий компонент навколишнього природного середовища, який являє собою природну суміш газів, що знаходиться в межах жилих, виробничих та інших приміщень

3. життєво важливий компонент навколишнього природного середовища, який являє собою природну суміш газів, що знаходиться за межами жилих, виробничих та інших приміщень

4. природна суміш газів, яка утворює озоновий шар навколо планети Земля

5. суміш кисню, озону та вуглекислого газу, що утворюється внаслідок складних

біологічних процесів та є необхідним для підтримання життя на Землі

286.  Норматив екологічної безпеки атмосферного повітря це –

1. гранично допустимий викид забруднюючої речовини або суміші цих речовин, який визначається у місці його виходу з устаткування;

2. критерій якості атмосферного повітря, який відображає гранично допустимий максимальний вміст забруднюючих речовин в атмосферному повітрі і при якому відсутній негативний вплив на здоров'я людини та стан навколишнього природного середовища;

3. група нормативів, дотримання яких запобігає виникненню небезпеки для здоров'я людини та стану навколишнього природного середовища від впливу шкідливих чинників атмосферного повітря;

4. гранично допустима кількість забруднюючої речовини у відпрацьованих газах пересувного джерела, що відводиться в атмосферне повітря;

5. гранично допустимий викид забруднюючої речовини або суміші цих речовин в атмосферне повітря від стаціонарного джерела викиду;

287.  Норматив якості атмосферного повітря це –

1. гранично допустимий викид забруднюючої речовини або суміші цих речовин, який визначається у місці його виходу з устаткування;

2. критерій якості атмосферного повітря, який відображає гранично допустимий максимальний вміст забруднюючих речовин в атмосферному повітрі і при якому відсутній негативний вплив на здоров'я людини та стан навколишнього природного середовища;

3. група нормативів, дотримання яких запобігає виникненню небезпеки для здоров'я людини та стану навколишнього природного середовища від впливу шкідливих чинників атмосферного повітря;

4. гранично допустима кількість забруднюючої речовини у відпрацьованих газах пересувного джерела, що відводиться в атмосферне повітря;

5. гранично допустимий викид забруднюючої речовини або суміші цих речовин в атмосферне повітря від стаціонарного джерела викиду;

288.  Джерело викиду це –

1. речовина хімічного або біологічного походження, що присутня або надходить в атмосферне повітря і може прямо або опосередковано справляти негативний впив на здоров'я людини та стан навколишнього природного середовища;

2. надходження в атмосферне повітря забруднюючих речовин або суміші таких речовин;

3. об’єкт, з якого надходить в атмосферне повітря забруднююча речовина або суміш таких речовин;

4. гранично допустима кількість забруднюючої речовини у відпрацьованих газах пересувного джерела, що відводиться в атмосферне повітря;

5. гранично допустимий викид забруднюючої речовини або суміші цих речовин в атмосферне повітря від стаціонарного джерела викиду;

289.  Забруднююча речовина це –

1. гранично допустимий максимальний вміст забруднюючих речовин в атмосферному повітрі і при якому відсутній негативний вплив на здоров'я людини та стан навколишнього природного.

2. речовина хімічного або біологічного походження, що присутня або надходить в атмосферне повітря і може прямо або опосередковано справляти негативний впив на здоров'я людини та стан навколишнього природного середовища;

3. надходження в атмосферне повітря забруднюючих речовин або суміші таких речовин;

4. об’єкт, з якого надходить в атмосферне повітря забруднююча речовина або суміш таких речовин;

5. гранично допустима кількість забруднюючої речовини у відпрацьованих газах пересувного джерела, що відводиться в атмосферне повітря;

290.  Порядок проведення та оплати робіт, пов’язаних з видачею дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, обліку підприємств, установ, організацій та громадян – суб’єктів підприємницької діяльності, які отримали такі дозволи, встановлюється:

1. Верховною Радою України;

2. Президентом України;

3. Кабінетом Міністрів України;

4. санітарно-епідеміологічною службою

5. місцевими радами.

291.  Система заходів, пов’язаних із збереженням, поліпшенням та відновленням стану атмосферного повітря, запобіганням та зниженням рівня його забруднення та впливу на нього хімічних сполук, фізичних та біологічних факторів – це:

1. охорона атмосферного повітря;

2. забруднення атмосферного повітря;

3. нормативи екологічної безпеки атмосферного повітря;

4. нормативи якості атмосферного повітря;

5. технологічні нормативи допустимих викидів забруднюючої речовини стаціонарним джерелом.

292.  Норматив, який встановлюється для кожного стаціонарного джерела акустичного, електромагнітного, іонізуючого та інших фізичних і біологічних факторів на рівні, за якого фізичний та біологічний вплив усіх джерел у цьому районі з урахуванням перспектив його розвитку в період терміну дії встановленого нормативу не призведе до перевищення нормативів екологічної безпеки атмосферного повітря ( за найбільш суворим нормативом) – це:

1. норматив екологічної безпеки атмосферного повітря;

2. норматив вмісту забруднюючої речовини у відпрацьованих газах та впливу фізичних факторів пересувного джерела;

3. норматив гранично допустимого викиду забруднюючої речовини стаціонарного джерела;

4. норматив якості атмосферного повітря;

5. норматив гранично допустимого впливу фізичних та біологічних факторів стаціонарних джерел.

293.  Назвіть нормативи, які не встановлюються в галузі охорони атмосферного повітря:

1. нормативи екологічної безпеки атмосферного повітря;

2. нормативи гранично допустимих викидів забруднюючих речовин стаціонарних джерел;

3. нормативи гранично допустимого впливу фізичних та біологічних факторів стаціонарних джерел;

4. нормативи гранично допустимого рівня використання атмосферного повітря фізичними особами;

5. нормативи вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах та впливу фізичних факторів пересувних джерел;

294.  Викиди забруднюючих речовин і вплив на стан атмосферного повітря фізичних та біологічних факторів, для яких не встановлено відповідних нормативів екологічної безпеки:

не допускаються чинним законодавством; лише з дозволу територіальних органів спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів; допускаються за умови, що за цей період буде встановлено відповідний норматив та вжито необхідних заходів щодо охорони атмосферного повітря; допускається у випадках, якщо забруднювач атмосферного повітря сплатить збір за забруднення навколишнього природного середовища у подвійному розмірі; забороняється природоохоронним законодавством; допускаються на підставі тимчасових дозволів, виданих місцевими державними адміністраціями. допускаються у виняткових випадках;

295.  До заходів щодо відвернення і зменшення забруднення атмосферного повітря викидами транспортних та інших пересувних засобів і установок та впливу їх фізичних факторів не належать:

нераціональне планування та забудова населених пунктів; встановлення для них гранично допустимих лімітів викидів у атмосферне повітря; виведення з густонаселених житлових кварталів за межі міста транспортних підприємств, вантажного транзитного автомобільного транспорту; поліпшення стану утримання транспортних шляхів і вуличного покриття; впровадження в містах автоматизованих систем регулювання дорожнього руху; удосконалення технологій транспортування і зберігання палива. удосконалення законодавства, що регулює охорону атмосферного повітря.

296.  Охорона атмосферного повітря – це система заходів, пов’язаних із:

1.  зміною складу і властивостей атмосферного повітря;

2.  збереженням, поліпшенням та відновлення стану атмосферного повітря;

3.  утворенням в атмосферному повітрі фізичних, біологічних факторів та хімічних сполук, що несприятливо впливають на стан довкілля;

4.  запобіганням та зниженням рівня забруднення атмосферного повітря;

5.  використанням атмосферного повітря для особистих, комунальних та державних потреб;

6.  встановленням сукупності юридичних фактів, які дають можливість користувачам атмосферного повітря визначити межі впливу на нього та право власності на цей ресурс.

7.  покращення стану атмосферного повітря;

297.  Дозволи на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря видаються за умови:

1.  сплати всіх податків до Державного бюджету України;

2.  неперевищення протягом терміну їх дії встановлених нормативів екологічної безпеки;

3.  дотримання вимог до технологічних процесів у частині обмеження викидів забруднюючих речовин;

4.  отримання Свідоцтва на зайняття господарською діяльністю;

5.  надання згоди на проведення громадської екологічної експертизи;

6.  отримання згоди від органів місцевого самоврядування;

7.  неперевищення нормативів допустимих викидів забруднюючих речовин стаціонарних джерел;

298.  Охорона атмосферного повітря – це система заходів, пов’язаних із:

1.  зміною складу і властивостей атмосферного повітря

2.  збереженням, поліпшенням та відновленням стану атмосферного повітря

3.  викидами у атмосферне повітря забруднюючих речовин

4.  запобіганням та зниженням рівня забруднення атмосферного повітря;

5.  використанням атмосферного повітря для особистих, комунальних та державних потреб

6.  покращення стану атмосферного повітря

7.  встановленням права власності на атмосферне повітря

299.  Для забезпечення охорони атмосферного повітря впроваджуються організаційно-економічні заходи, що передбачають:

збір за забруднення навколишнього природного середовища; відшкодування збитків, заподіяних внаслідок порушення законодавства про охорону атмосферного повітря; кримінальну відповідальність за перевищення нормативів викидів шкідливих речовин у атмосферне повітря; плату за використання атмосферного повітря; нормативи споживання атмосферного повітря у побуті; надання державних нагород підприємствам, установам, організаціям та громадянам за впровадження маловідходних технологій участь держави у фінансуванні екологічних заходів ; участь держави у будівництві об’єктів екологічного призначення; надання підприємствам, установам, організаціям та громадянам – суб’єктам підприємницької діяльності податкових, кредитних та інших пільг у разі впровадження ними мало відхідних, енерго - і ресурсо зберігаючи технологій.

300.  Вимоги щодо додержання тиші та обмежень певних видів діяльності, що супроводжуються шумом, не поширюються, на випадки:

1.  попередження крадіжок, пожеж, а також, а також виконання завдань цивільної оборони;

2.  надання невідкладної допомоги, попередження або припинення правопорушень;

3.  проведення зборів, мітингів, демонстрацій, про які завчасно не сповіщено органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування;

4.  проведення масових заходів, про які завчасно сповіщено органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування;

5.  проведення салютів, феєрверків, інших заходів із використанням вибухових речовин і піротехнічних заходів у заборонений час за погодженням із уповноваженим органом місцевого самоврядування;

6.  здійснення в закритих приміщеннях будь-яких видів діяльності, що супроводжується шумом, за умов, що виключають проникнення шуму за межі таких приміщень;

7.  здійснення в закритих приміщеннях будь-яких видів діяльності, що супроводжується шумом, за умов, що не виключають проникнення шуму в прилеглі приміщення, в яких постійно чи тимчасово перебувають люди;

8.  проведення салютів, феєрверків, інших заходів із використанням вибухових речовин і піротехнічних заходів у заборонений час без погодження із уповноваженим органом місцевого самоврядування;

9.  організація крадіжок, пожеж, а також виконання завдань цивільної оборони.